ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року

Львів

№857/124/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання: Герман О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Відділу освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року у справі №807/723/16, винесене колегією суддів у складі: головуючий суддя Рейті С.І., судді Луцович М.М., Шешеня О.М., проголошене о 10.34 год у м. Ужгороді, повний текст судового рішення складений 02.04.2018р., за адміністративним позовом Відділу освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування припису та постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Відділ освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Закарпатській області (далі - відповідач 1, Управління ДАБІ у Закарпатській області), Державної архітектурно - будівельної інспекції України (далі - відповідач 2, ДАБІ України) про визнання протиправним та скасування припису Управління ДАБІ у Закарпатській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил № 127-П/1007 від 05.05.2016р.; визнання протиправною та скасування постанови Управління ДАБІ у Закарпатській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 02/1007-1.1/839 від 18.05.2016р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 05.05.2016р. винесено припис № 127-П/1007 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, щодо усунення виявлених порушень з самочинного будівництва реконструкції приміщень Данилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів під Данилівський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ст.» в с. Данилово, вул. Шкільна, 1, Хустський район у відповідності до вимог діючого містобудівного законодавства. В подальшому, за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 18.05.2016р. головним інспектором Управління ДАБІ у Закарпатській області винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким визнано Відділ освіти винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 130500,00 грн. Позивач вважає зазначені постанову та припис протиправними, та складеними із порушенням встановленого порядку, що в свою чергу тягне їх необхідність скасування.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд не в повному обсязі з'ясував фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Апелянт зазначає, що Відділ освіти Хустської РДА не звертався до Управління ДАБІ у Закарпатській області із заявою про проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва: Данилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів з переведенням частини приміщень під дошкільний навчальний заклад в с. Данилове, Хустського району, Закарпатської області, а натомість звертався за допомогою у вирішенні питання введення вказаного об'єкту в експлуатацію. Вищенаведене свідчить про те, що вказана перевірка була проведена безпідставно, без відповідного законодавчого підґрунтя та всупереч діючому Порядку.

Також апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що в акті позапланової перевірки не зазначено час проведення перевірки та відсутні посилання на термін її закінчення, що беззаперечно є порушенням абзацу 10 пункту 7 Порядку щодо того, що така перевірка не може перевищувати п'яти робочих днів.

Поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що особа, яка здійснювала перевірку не пред'явила службового посвідчення та не надала позивачу направлення для проведення позапланової перевірки, що є грубим порушенням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та тягне за собою скасування незаконної постанови та припису. Доказів того, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю надали необхідні документи, в матеріалах справи немає.

Вказує також і на те, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписана головним інспектором Управління ДАБІ у Закарпатській області Дем'яном Михайлом Івановичем, який не уповноважений виносити постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є підставою для її скасування. Вважає необґрунтованим посилання суду щодо вирішення даного питання на Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що затверджений постановою КМУ від 06.04.1995 р. №244. Так як існування правової колізії норм, передбачених Порядком 244 та Порядком здійснення державного архітектурно- будівельного контролю, що затверджений постановою КМУ від 23.05.2011 року №553, є різновидом темпоральної (часової) колізії, яка виникає внаслідок введення в дію в різний час двох і більше нормативних актів одного рівня з того ж самого питання, які мають розбіжності. Для її подолання необхідно керуватися принципом: наступний акт одного рівня з того ж самого питання скасовує дію актів попередніх, тому застосуванню підлягають норми Порядку №553. Також, аргументи сторони відповідача щодо наявності в нього повноважень на підписання вказаних документів та посилання на Посадову інструкцію головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок УДАБІ у Закарпатській області, затверджену начальником управління УДАБІ у Закарпатській області 08.09.2015 не мали братись судом до уваги, оскільки посадова інструкція є внутрішнім документом, зміст якого не може суперечити нормативно-правовим актам України вищої юридичної сили, в тому числі Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджений постановою КМУ від 23.05.2011 року №553.

Що стосується порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то вказує на наступне. 23.03.2018 відбулось засідання Закарпатського окружного адміністративного суду. На початку засідання суддею було оголошено, що воно відбуватиметься за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, що діяла до 15.12.2017, Рішення суду від 23.03.2018 прийняте у справі №807/723/16 містить посилання та викладення статей 2, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, зміст яких не відповідає чинному на момент постановлення судового рішення Кодексу адміністративного судочинства України. Вказане суперечить п.10 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на момент постановлення рішення про те, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Крім цього, судом першої інстанції не було вирішено клопотання позивача про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Імас-Плюс» в якості третьої особи. Вказане клопотання судом розглянуто не було та жодного процесуального рішення щодо нього не прийнято. Незалучення в якості третьої особи ТОВ «Імас-Плюс» не надало суду можливість дослідити обставини даної справи всебічно та об'єктивно, оскільки Відділ освіти визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, то в ході розгляду справи за участю третьої особи могло бути з'ясовано, що обов'язок щодо отримання всіх встановлених законодавством погоджень, ліцензій і дозволів, необхідних при виконанні будівельних робіт покладений на виконавця робіт - на ТОВ «IMAC-Плюс», що підтверджується п. 12.3 Договору від 01.12.2014 року № 101/01-501, укладеного між Відділом освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області та ТОВ «ІМАС-Плюс». Вказане також встановлено рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 р. у справі № 876/10152/16 за результатами розгляду апеляційної скарги на постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 24.11.2016р. у справі № 309/1913/16а,2а/309/79/16. У даній справі предметом дослідження був Договір аналогічного змісту від 05.12.2014 року № 1211/01-500, укладений між Відділом освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області та ТОВ «IMAC-Плюс». Власне, з'ясування судом обставин щодо покладення обов'язку отримання всіх встановлених законодавством погоджень, ліцензій і дозволів, необхідних при виконанні будівельних робіт на ТОВ «ІМАСП-люс» і стало однією із підстав для скасування рішення першої інстанції у зазначеній справі. Висновок Львівського апеляційного адміністративного суду підтриманий постановою Верховного суду від 13.02.2018 у справі №К/9901/1142/17.

З урахуванням наведених порушень норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачем був поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що позивач 05.04.2016 звернувся до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Закарпатській області (далі - Управління) з листом за №06- 393. Зі змісту вказаного листа, а також за результатами пошуку в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів виявлено, що зареєстровані у встановленому порядку дозвільні документів на будівництво об'єкта «Реконструкція приміщень Данилівської ЗОШ І-ІІІ ст. під Данилівський навчально - виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів в с.Данилово, вул. Шкільна, 1 Хустський р-н., Закарпатська область» відсутні. Оскільки позивач листом звертався з проханням вже введення об'єкту в експлуатацію, цим самим Управлінням і виявлено вже факт самочинно проведеного будівництва (у формі реконструкції) вищевказаного об'єкта, що стало безумовною підставою для проведення позапланової перевірки. В даному випадку підставою для проведення перевірки слугував абзац п'ятий пункту 7 Порядку №553, а саме виявлення факту самочинного будівництва. Відповідно, саме цей пункт, як підстава проведення перевірки, і зазначений у направленні для проведення позапланової перевірки від 27.04.2016 №280/1007, що міститься в матеріалах справи.

Щодо незазначення в акті перевірки часу її проведення та терміну закінчення, то наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства України від 15.05.2012 №240 затверджено форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контрою, тому, акт перевірки складено відповідно до затвердженої на законодавчому рівні форми та з усіма встановленими реквізитами. Акт передбачає зазначення дати та місця його складання, що, власне, зазначено і було. Одночасно, слід звернути увагу суду на те, що перевірка проведена в терміни встановлені діючим на той час законодавством, а саме, протягом п'яти робочих днів, та в межах строків дії направлення з 28 квітня до 07 травня 2016 року. У зв'язку з цим, вимоги абзацу 10 пункту 7 Порядку №553 не порушено.

Не заслуговують на увагу суду доводи апелянта про порушення п.7 Порядку №553 в частині відсутності доказів пред'явлення посадовою особою під час перевірки службового посвідчення та направлення на проведення позапланової перевірки. Дана обставина була предметом дослідження судом першої інстанції, під час чого до матеріалів справи додано направлення на проведення позапланової перевірки від 27.04.2016 №280/1007, надано копію службового посвідчення посадової особи, що проводила перевірку, та надано відповідні пояснення, що вказані документи у всіх без виключення випадках пред'являються під час перевірки. Фіксація будь - якими технічними засобами факту пред'явлення таких документів не передбачено. Перевірка проводилась у присутності керівника замовника будівництва, який без зауважень допустив до її проведення та надав низку документів для перевірки.

Не відповідають фактичним обставинам справи та нормам законодавства доводи апелянта в частині винесення постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не уповноваженою на те посадовою особою. Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 є спеціальним нормативно-правовим актом, який детально визначає процедуру етапу вже накладення штрафів, а не порядок проведення перевірок в цілому. Разом з цим, цей Порядок №244 встановлює процедуру накладення штрафів виключно відносно юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, що мало місце в даному випадку. Діючі на той час Положення про Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, затверджене наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 №986 та Посадова інструкція головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок розроблені та затверджені відповідно до діючого на той час законодавства та до таких вносяться зміни відповідно та по мірі оновлення нормативно-правових актів України, з метою приведення у відповідність посадових обов'язків чинному законодавству. Таким чином, право накладати штрафи за результатами державного архітектурно-будівельного контролю від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України мають виключно головні інспектори будівельного нагляду в областях.

Що стосується посилань апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то доводи апелянта ґрунтуються виключно на формальних та процедурних на його думку порушеннях, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату судового зсідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує наступне. 05.05.2016р. Управлінням ДАБІ у Закарпатській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Відділу освіти Хустської РДА, за наслідками якої складено акт №280/1007. За результатами перевірки встановлено, що в ході реконструкції приміщень Данилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів під Данилівський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів, Хустського району», замовником та підрядником самочинно здійснено будівельні роботи з реконструкції приміщень Данилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів під Данилівський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів, Хустського району» за адресою: вул. Шкільна, 1, с. Данилово, Хустський район, Закарпатська область без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реконструкція проводилась без зміни зовнішніх геометричних розмірів в існуючій будівлі за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, що передбачено ч.4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Замовником та підрядником, які самочинно здійснили зазначені будівельні роботи порушено п.2 ч.1 ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 26 Порядку підготовчих та будівельних робіт затвердженого Постановою КМУ №466 від 13.04.2011р.

05.05.2016р. головним інспектором Управління ДАБІ у Закарпатській області, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно відділу освіти Хустської райдержадміністрації.

05.05.2016р. головним інспектором Управління ДАБІ у Закарпатській області, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, начальнику відділу освіти видано Припис № 127-П/1007 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою про усунення виявлених перевіркою порушень та повідомити Управління ДАБІ в Закарпатській області до 05.08.2016р.

В подальшому, 18.05.2016р. головним інспектором Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Закарпатській області винесено постанову №02/1007-1.1/839 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої відділ освіти визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 130500,00 грн.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що позапланова перевірка та винесені припис і постанова, що є предметом оскарження, проведена у чіткій відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 553 та Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, шо відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснюється для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок 553).

Пунктом 5 Порядку 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом, а пункту 7 Порядку 553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Як встановлено пунктом 9 Порядку 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки (пункт 11 Порядку 553).

Відповідно до пунктів 16-21 Порядку 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Як слідує з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, підставою для проведення позапланової перевірки стало виявлення факту самочинного будівництва, оскільки відділ освіти 05.04.2016р. звернувся до Управління ДАБІ у Закарпатській області з листом за №06-393, зі змісту якого встановлено відсутність зареєстрованих дозвільних документів на будівництво в Єдиному реєстрі, тобто, виявлено факт самочинного будівництва об'єкта, що стало підставою для проведення позапланової перевірки.

Таким чином, у даному випадку, підставою для проведення перевірки слугував абзац п'ятий пункту 7 Порядку №553, а саме виявлення факту самочинного будівництва. Відповідно, саме цей пункт, як підстава проведення перевірки, і зазначений у направленні для проведення позапланової перевірки від 27.04.2016 №280/1007, що міститься в матеріалах справи.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апелянта про те, що Відділ освіти Хустської РДА не звертався до Управління ДАБІ у Закарпатській області із заявою про проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва: Данилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів з переведенням частини приміщень під дошкільний навчальний заклад в с. Данилове, Хустського району, Закарпатської області.

Що стосується доводів апелянта про суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що в акті позапланової перевірки не зазначено час проведення перевірки та відсутні посилання на термін її закінчення, що беззаперечно є порушенням абзацу 10 пункту 7 Порядку щодо того, що така перевірка не може перевищувати п'яти робочих днів.

Проте, такі доводи апелянта є безпідставними, оскільки направленням для проведення позапланової перевірки від 27.04.2016р. №280/1007 встановлено строк дії направлення з « 28» квітня до « 07» травня 2016 року. Отже, даним направленням, строк, передбачений абзацом 10 пункту 7 Порядку 553 для проведення позапланової перевірки, Управлінням ДАБІ у Закарпатській області дотриманий.

Щодо доводів апелянта про те, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що особа, яка здійснювала перевірку не пред'явила службового посвідчення та не надала позивачу направлення для проведення позапланової перевірки, що є грубим порушенням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та тягне за собою скасування незаконної постанови та припису, то апеляційний суд в цій частині також погоджується із доводами відповідача про те, що фіксація будь - якими технічними засобами факту пред'явлення таких документів не передбачено, перевірка проводилась у присутності керівника замовника будівництва, який без зауважень допустив до її проведення та надав низку документів для перевірки. Крім цього, будь - яких зауважень акт перевірки не містить.

З метою усунення виявлених порушень позивачу вручено припис від 05.05.2016р., яким зобов'язано усунути виявлені порушення до 05.08.2016р. За невиконання припису особи, яким він адресований, несуть відповідальність, передбачену Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244 (далі - Порядок 244), що є спеціальним документом, який регулює вказані правовідносини.

Відповідно до п. 1 Порядку 244 - цей Порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до п. 2 Порядку 244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому-четвертому пункту 2, мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Повноваження головних інспекторів будівельного нагляду накладати штрафи також встановлено, в даному випадку, підпунктом 11) пункту 6 Положення про Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, затвердженого наказом Держархбудінспекції від 08.09.2015р. (у редакції наказу від 12.10.2015р. №1098), що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, а також посадовою інструкцією головного інспектора будівельного нагляду.

З урахуванням наведеного вище, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апелянта про те, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписана головним інспектором Управління ДАБІ у Закарпатській області Дем'яном Михайлом Івановичем, який не уповноважений виносити постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Що стосується доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема про те, що розгляд справи не здійснювався за правилами Кодексу адміністративно судочинства України, в редакції, що діяла до 15.12.2017 та, судом не вирішено клопотання про залучення третьої особи ТОВ «Імас-Плюс», то апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Також відповідно до пункту 11 Порядку №466 Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих ним повідомленні, декларації, за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому оскаржувані рішення прийняті щодо позивача, як замовника будівництва.

З урахуванням наведеного вище, апеляційний суд приходить до висновку, що позапланова перевірка та винесені припис і постанова, проведені відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 та Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244, тому доводи апеляційної скарги про те, що перевірка проведена безпідставно, постанова винесена неуповноваженою на те особою є безпідставними.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржені позивачем дії та рішення відповідача, апеляційний суд вважає, що такі відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а представлені відповідачем на заперечення позовних вимог докази у своїй сукупності не дають підстав вважати що рішення відповідача є неправомірними, а натомість вказують на те, що такі прийняті відповідачем обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства та підстав для визнання їх протиправними та скасування немає.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відділу освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації - залишити без задоволення, а Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року у справі №807/723/16 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

З. М. Матковська

судді

Н. В. Бруновська

В. С. Затолочний

Повний текст постанови складено 13.12.2018р.