___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 р.

м. Херсон

Справа № 2140/1862/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Садовій О.Р.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального виробничого управління "Каховський водоканал" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Комунальне виробниче управління "Каховський водоканал" (далі - позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі - відповідач), в якому просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.03.2018 р. № НОМЕР_1 про застосування штрафу у розмірі 1072861,62 грн., від 04.07.2018 р. № НОМЕР_2 про застосування штрафу в розмірі 2872156 грн., від 25.07.2018 р. № НОМЕР_3 про застосування штрафу в розмірі 2872156 грн., від 12.07.2018 р. № НОМЕР_4 про застосування штрафу в розмірі 673744,22 грн., від 11.06.2018 р. № НОМЕР_5 про застосування штрафу в розмірі 35593,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про протиправність застосування до підприємства штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних за період з жовтня 2015 року по березень 2018 року та несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за період з квітня 2017 року по квітень 2018 року, оскільки дані порушення виникли не з вини КВУ "Каховський водоканал", а внаслідок бездіяльності органу доходів і зборів щодо не відображення в системі електронного адміністрування ПДВ сплаченої в суми субвенції в розмірі 1227215,88 грн. Внаслідок цього позивачу штучно занижено ліміт для реєстрації податкових накладних, через що підприємство було позбавлено можливості реєструвати податкові накладні. Звертає увагу на те, що контролюючим органом відповідно до податкового повідомлення-рішення від 14.03.2018 р. застосовано до підприємства штраф у розмірі 50 % на підставі п.120¹.2 ст.120¹ ПК України (в редакції з 01.01.2017 р. на момент притягнення до відповідальності та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення), що не є законодавчо обґрунтованим, так як перевірявся період з 01.10.2015 р. по 31.12.2016 р., а на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція п.120¹.2 ст.120¹ ПК України, обов'язковою умовою якої було наявність вини платника податку щодо умисної не реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН. Також вказує на те, що податкове повідомлення-рішення від 04.07.2018 р. № НОМЕР_2 прийнято на підставі акту документальної планової перевірки від 31.05.2018 р. № 107/21-22-14-01, однак згідно пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних є предметом камеральної або документальної перевірки, а не планової. Крім того, позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення від 14.03.2018 р. № НОМЕР_1, від 04.07.2018 р. № НОМЕР_2 до ДФС України, але жодної відповіді не отримало. Таким чином, в силу п.56.8 ст.56 ПК України скарга підприємства вважається задоволеною, а податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані.

Ухвалою від 11.09.2018 р. позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з недоліками позовної заяви та надано позивачу строк для їх усунення.

Позивач в установлений суддею строк усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 17.09.2018 р. у справі відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання на 10.10.2018 р. на 10:00 год.

08.10.2018 р. від відповідача надійшов відзив, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що позивачем на порушення вимог п.201.10 ст.201 ПК України за період з жовтня 2015 року по грудень 2016 року, з квітня 2017 року по квітень 2018 року не здійснено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, у зв'язку з чим до КВУ "Каховський водоканал" правомірно застосовано штрафні санкції на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Що стосується доводів позивача, що підставою не реєстрації податкових накладних є протиправна бездіяльність органу доходів і зборів щодо не зарахування в системі електронного адміністрування ПДВ отриманої субвенції, зазначає, що у разі, якщо сума, обчислена відповідно до п.200¹.3 ст.200¹ ПК України, була меншою, ніж сума податку на додану вартість в податкових накладних, які позивач повинен був зареєструвати в ЄРПН, то останній зобов'язаний перерахувати необхідну суму коштів із свого поточного рахунку на рахунок в СЕА. Тобто, неперерахування на рахунок в СЕА субвенції з бюджету не може слугувати підставою для звільнення від відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення.

Ухвалою від 10.10.2018 р. суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та замінено судове засідання для розгляду справи, яке призначене на 10.10.2018 р. о 10:00 год., підготовчим засіданням.

Протокольною ухвалою від 10.10.2018 р. у підготовчому засіданні оголошено перерву до 29.10.2018 р. до 14:00 год.

Протокольною ухвалою від 29.10.2018 р. у підготовчому засіданні оголошено перерву до 12.11.2018 р. до 14:00 год.

Ухвалою від 12.11.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 05.12.2018 р. на 14:00 год.

В судовому засіданні представники підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з вказаних у позовній заяві підстав.

Представники відповідача просили відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

1) 20.02.2018 р. посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податковим накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН КВУ "Каховський водоканал" (ЄДРПОУ 19236260) за вересень 2015 року - грудень 2016 року, за результатами якої складено акт № 568/21-22-12-01/19236260.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України позивачем за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року не здійснено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (відсутня реєстрація) на суму податкових зобов'язань 2335442,33 грн. ПДВ.

На підставі акту камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.03.2018 р. № НОМЕР_1, відповідно до якого до позивача застосовано штраф у розмірі 1072861,62 грн.

27.03.2018 р. за № 191/1-4-04 позивач подав скаргу на дане податкове повідомлення-рішення до ГУ ДФС у Херсонській області, яку листом від 03.04.2018 р. № 4503/10/21-22-12-01-08 залишено без розгляду.

12.04.2018 р. КВУ "Каховський водоканал" за № 209/1-4-05 оскаржило нарахування штрафних санкцій до ДФС України, яке листом від 03.10.2018 р. № 32150/6/99-99-12-03-01-15 повідомило про відсутність підстав для не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПК/РК в ЄРПН.

2) 18.05.2018 р. посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН КВУ "Каховський водоканал" (ЄДРПОУ 19236260) за квітень 2017 року - квітень 2018 року, за результатами якої складено акт № 1562/21-22-12-01/19236260.

Перевіркою встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних за квітень 2017 року - квітень 2018 року від 3 до 307 днів.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2018 р. № НОМЕР_5, згідно якого до позивача застосовано штраф у розмірі 35593,64 грн. (за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних: на 15 і менше календарних днів - сума штрафу 299,22 грн. (10 %), від 16 до 30 календарних днів - сума штрафу 18580,10 грн. (20 %), від 31 до 60 календарних днів - сума штрафу 13207,59 грн. (30 %), від 61 і більше календарних днів - сума штрафу 13207,59 грн. (40 %)).

25.06.2018 р. за № 347/1-4-04 позивач подав скаргу на податкове повідомлення-рішення від 11.06.2018 р. № НОМЕР_5 до ДФС України. Рішенням ДФС України від 16.07.2018 р. № 23647/6/99-99-11-03-01-25 продовжено строк розгляду скарги до 30.08.2018 р. (включно), а рішенням від 27.08.2018 р. № 27539/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

3) В період з 24.04.2018 р. по 23.05.2018 р. відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., валютного - за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. КАУ "Каховський водоканал", код 19236260, за результатами якої складено акт від 31.05.2018 р. № 107/21-22-14-01/19236260.

Перевіркою встановлено порушення (з урахуванням тих, які оскаржуються позивачем у даній справі) п.201.1, п.201.10 ПК України, в результаті чого за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. не здійснено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму податкових зобов'язань 5740312 грн., а саме: січень 2017 року на суму 330169 грн.; лютий 2017 року на суму 396638 грн.; березень 2017 року на суму 391925 грн.; квітень 2017 року на суму 385547 грн.; травень 2017 року на суму 486053 грн.; червень 2017 року на суму 444362 грн.; липень 2017 року на суму 440107 грн.; серпень 2017 року на суму 437324 грн.; вересень 2017 року на суму 720256 грн.; жовтень 2017 року на суму 693736 грн.; листопад 2017 року на суму 567127 грн., грудень 2017 року на суму 447069 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.07.2018 р. № НОМЕР_2, згідно якого до позивача застосовано штраф у розмірі 2870156 грн.

16.07.2018 р. за № 389/1-4-04 КВУ "Каховський водоканал" подало скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення до ДФС України, яке листом від 03.10.2018 р. № 32150/6/99-99-12-03-01-15 повідомило про відсутність підстав для не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПК/РК в ЄРПН.

4) 25.07.2018 р. посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації/відсутності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН КВУ "Каховський водоканал" (19236260) за січень 2017 року - грудень 2017 року, за результатами якої складено акт № 2336/21-22-12-01/19236260.

Перевіркою встановлено відсутність реєстрації виданих податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних за період березень 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних після сплину 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення від 04.07.2018 р. № 0000232114221 (отримано 14.07.2018 р.).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2018 р. № НОМЕР_3, відповідно до якого до КВУ "Каховський водоканал" застосовано штраф у розмірі 2870156 грн.

5) 15.06.2018 р. посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податковим накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН КВУ "Каховський водоканал" (ЄДРПОУ 19236260) за січень-березень 2018 року, за результатами якої складено акт № 1945/21-22-12-01/19236260.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України позивачем за період з січня по березень 2018 року не здійснено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (відсутня реєстрація) на суму 1347488,43 грн. ПДВ.

На підставі акту камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.07.2018 р. № НОМЕР_4, відповідно до якого до позивача застосовано штраф у розмірі 673744,22 грн.

Не погоджуючись з такими рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.201.2 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 ПК України).

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

До 01.01.2017 р. п.201.10 ст.201 ПК України передбачав, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

З 01.01.2017 р. п.201.10 п.201 ПК України викладено в новій редакції та визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до 200¹.3 статті 200¹ цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

З 03.12.2017 р. у п.201.10 ст.201 ПК України внесено зміни та викладено у наступній редакції: реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 201.14 статті 201 ПК України передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом, а відповідно до п.201.15 ст.201 ПК України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до п.200¹.1 ст.200¹ ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200¹.3 ст.200¹ цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.200¹.2 ст.200¹ ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Відповідно до п.200¹.4 ст.200¹ ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п.200¹.3 200¹ цього Кодексу;

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4¹ статті 43 цього Кодексу.

Пунктом 200¹.5 ст.200¹ ПК України передбачено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

З аналізу даних правових норм слідує, що платник податку на додану вартість на дату виникнення податкових зобов'язань зобов'язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстру податкових накладних у визначені п.201.10 ст.201 ПК України строки, порушення яких є підставою для застосування до платника податку штрафних санкцій. При цьому, платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 ст.200¹ цього Кодексу.

З матеріалів справи слідує, що КВУ "Каховський водоканал" за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року було виписано податкових накладних на суму податкових зобов'язань 2335442,33 грн., за період з січня по грудень 2017 року - на суму 5740312 грн., за період з січня по березень 2018 року - на суму 1347488,43 грн., а також у період з квітня 2017 року по квітень 2018 року здійснено реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ 140585,70 грн. з порушенням термінів їх реєстрації.

Вказані обставини не заперечуються сторонами. Однак позивач вказує на те, що не реєстрація податкових накладних та несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулася не з вини підприємства, а внаслідок бездіяльності органу доходів і зборів щодо не зарахування в системі електронного адміністрування ПДВ субвенцій, отриманих у 2015 році у розмірі 1227215,88 грн.

З цього приводу суд зазначає, що згідно статуту головним завданням КВУ "Каховський водоканал" є використання надр для видобування питної води; піднімання та забезпечення питною водою населення, підприємств, установ і організацій міста; очищення, знешкодження стічних вод каналізації; експлуатація та ремонт водопровідно-каналізаційних систем міста; надання ремонтно-будівельних і транспортних послуг населенню; видобування та розлив мінеральної води; зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, вивезення, відпуск прекурсорів.

Чинним законодавством передбачено відшкодування підприємству державою завданих регулюванням тарифів збитків за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. № 375 затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, відповідно до якого підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за електричну енергію та природний газ, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору.

На виконання цього Порядку між Територіальним органом Казначейства у Херсонській області, Департаментом фінансів Херсонської обласної державної адміністрації, Фінансового управління Каховської міської ради та Комунальним виробничим управлінням "Каховський водоканал" 05.08.2015 р., 02.12.2015 р., 18.12.2015 р. укладено договори №№ 4, 21, 33 про організацію взаєморозрахунків, згідно яких КВУ "Каховський водоканал" отримало 1227215,88 грн. субвенції, які було спрямовано на погашення ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями від 31.08.2015 р. № 13, від 16.12.2015 р. № 10, від 25.12.2015 р. № 17, виписками по рахунку підприємства.

Орган доходів і зборів на наступний день після здійснення оплати з рахунку підприємства, відкритого в органах казначейства, не зарахував кошти субвенції відповідно до абз."в" п.200¹.4 ст.200¹ ПК України на рахунок позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Приписами п.200¹.3 ст.200¹ ПК України передбачено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ, де: еНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; еМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; еПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200¹.2 цієї статті.

Під час розрахунку показника еПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Тобто, однією із складових формули є показник суми еПопРах, який враховує суму коштів субвенції з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок № 569), який передбачає спрощення порядку збільшення реєстраційної суми на суму коштів, отриманих платником в рахунок погашення заборгованості з різниці в тарифах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 р. № 967 внесено зміни до Порядку № 569 в частині збільшення реєстраційної суми на суму коштів, отриманих платником у рахунок погашення заборгованості з різниці в тарифах. Так, п.9 Порядку № 569 було доповнено абзацом наступного змісту: "У разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.

Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.

На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.

ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення".

В порушення вказаних вимог орган доходів і зборів не зарахував кошти субвенції у розмірі 1227215,88 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, чим штучно зменшив КВУ "Каховський водоканал" ліміт для реєстрації податкових накладних.

Факт відсутності у позивача можливості реєстрації податкових накладних підтверджується витягами щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ від № 18 від 31.08.2015 р., № 19 від 01.09.2015 р., № 21 від 03.09.2015 р., № 29 від 14.09.2015 р., № 1 від 18.12.2015 р., № 2 від 24.12.2015 р., № 3 від 21.12.2015 р., № 3 від 25.12.2015р., № 2 від 29.12.2015 р., № 3 від 30.12.2015 р., № 4 від 25.08.2016 р.

З пояснень представника позивача щодо аналізу динаміки реєстраційного ліміту КВУ "Каховський водоканал" варто дійти висновку, що від'ємний наростаючий підсумок 2015 року очевидним чином переходив до показника 2016, 2017, 2018 років, який, логічно, також отримав від'ємний показник реєстраційного ліміту в СЕА з ПДВ.

Наведені обставини очевидним чином обумовлювали неможливість реєстрації податкових накладних з вересня 2015 року по березень 2018 року в силу від'ємного значення реєстраційного ліміту, який накопичувальним чином виник через бездіяльність фіскального органу.

При цьому тимчасове досягнення позивачем позитивного ліміту внаслідок перерахування коштів з власного поточного рахунку, що дало можливість зареєструвати 18-19.04.2018 р. окремі податкові накладні, виписані у 2017, 2018 роках, не виправдовує правомірність застосування до КВУ "Каховський водоканал" штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 11.06.2018 р. № НОМЕР_5.

Аналізуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що внаслідок невиконання органом доходів вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569 (із змінами від 18.11.2015 р. № 967, від 30.12.2015 р. № 1177) у 2015 році КВУ "Каховський водоканал" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість штучно занижено ліміт для реєстрації податкових накладних, внаслідок чого позивача було позбавлено реєструвати податкові накладні за період з вересня 2015 року по березень 2018 року в межах граничних термінів.

Суд зауважує, що відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В межах спірних правовідносин суд встановив, що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації КВУ "Каховський водоканал" податкових накладних відбулось з вини контролюючого органу, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.03.2018 р. по справі № 819/777/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приписами ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахування судової практики Європейського суду з прав людини.

Положення ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначають практику ЄСПЛ як джерело права під час відправлення правосуддя.

Так, положеннями п.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Верховна Рада України постановила, що Україна без укладення спеціальної угоди повністю визнає обов'язковою практику та юрисдикцію ЄСПЛ в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування норм Конвенції.

Суд враховує при вирішенні даної справи рішення від 23.07.2002 р. по справі "Компанія "Вестбергатаксі Актіеболаг" та Вулич проти Швеції", де Суд зазначив, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яка має водночас і запобіжний, і каральних характеру з достатньою очевидністю вказують на те, що податкові правопорушення підпадають під третій критерій, викладений у справі "Енгель проти Нідерландів", що вказує на розповсюдження дії ст.6 Конвенції на податкові правовідносини (тотожна позиція викладена в п.34 рішення ЄСПЛ "Деліколи проти Мальти", п.72 рішення "Кемпбели і Феля проти Сполученого Королівства", п.53 "Озтюрк проти Німеччини", п.Ш "Бенденун проти Франції").

Згідно п.п.70-71 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) "70 … Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п.120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п.119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n.73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п.58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "ОСОБА_4 проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п.74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n.58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п.40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п.67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п.69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n.53, та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), п.38)…".

Суд відмічає, що застосування штрафних санкцій до платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, тобто за не вчинення дій, які платник об'єктивно не міг вчинити через протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, є порушенням принципів обґрунтованості, розсудливості, пропорційності та не відповідає принципу належного урядування.

Також суд зазначає, що згідно податкових повідомлень-рішень від 04.07.2018 р. № НОМЕР_2, від 25.07.18 р. № НОМЕР_3 до КВУ "Каховський водоканал" застосовано штрафні санкції за відсутність реєстрації податкових накладних за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції з 01.01.2017 р.) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця , - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних визначена п.120¹.2 ст.120¹ ПК України, згідно якого відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

З урахуванням системного аналізу норм Податкового кодексу України слід зауважити, що положення абз.1 п.120¹.2 ст.120¹ ПК України пов'язують факт існування податкового правопорушення з відсутністю реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначено вище, відповідно до ст.201 ПК України, податкові накладні, які складені з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, повинні бути зареєстровані до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені. Натомість податкові накладні, які складені з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Однак, аби факт відсутності реєстрації податкових накладних був обґрунтованим, передусім необхідно довести незворотність факту не реєстрації податкових накладних за період, який перевіряється, зокрема аж до граничної межі, коли податкова накладна не може бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Таким чином, поки у платника податків зберігається граничне право реєстрації податкової накладної в ЄРПН, доти контролюючий орган не може обґрунтовано та законно довести факт відсутності реєстрації такої накладної.

Положення абз.17 п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції 2017 року) унормовували право платника податку на реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. Тотожна правомочність містилася в п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції 2017 року).

Вказана норма дає підстави стверджувати, що граничні строки, які визначені ст.201 ПК України (в редакції 2017 року) мають альтернативне застосування, зокрема обов'язок реєстрації податкової документації протягом 15 днів з дня складення застосовується при доведенні факту несвоєчасності (п.120¹.1 ст.120¹ ПК України), проте існування абз.17 п.201.10 ст.201 ПК України (права реєстрації протягом 365 днів) виправдовує логіку закріплення правопорушення, передбаченого абз.1 п.120¹.1 ст.120¹ ПК України (відсутність реєстрації податкових накладних).

Відтак викладене аргументовано посвідчує той висновок, що позивач має граничне право реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування, які були складені в 2017 році протягом 365 днів, тобто до 31 грудня 2018 року в залежності від дати складення.

Проте вказані доводи обґрунтовують підстави для більш вагомого висновку про те, що контролюючий орган позбавлений обґрунтованої підстави стверджувати про факт відсутності реєстрації з боку позивача податкових накладних та/або розрахунків коригувань за 2017 рік не раніше моменту втрати ним свого граничного права на реєстрацію податкової документації протягом 365 днів, визначеного абз.17 п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції 2017 року).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що факт відсутності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. є незворотнім та об'єктивно доведеним не раніше 01.01.2019 р., тобто після спливу 365 днів, коли реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН за 2017 рік буде неможливою.

Вказані обставини є додатковою підставою протиправності висновків контролюючого органу щодо застосування до позивача штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. згідно податкових повідомлень-рішень від 04.07.2018 р. № НОМЕР_2, від 25.07.2018 р. № НОМЕР_3 на підставі ст.120¹.2 ст.120¹ ПК України.

Аналогічна правова позиція з цього питання сформульована в постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 р. по справі № 820/4746/18.

Також суд звертає увагу на те, що підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 25.07.2018 р. № НОМЕР_3 став акт камеральної перевірки від 25.07.2018 р. № 2336/21-22-12-01/19236260, яким встановлено відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення від 04.07.2018 р. № 00002321422 (отримано 14.07.2018 р.).

В той же час відповідачем не надано доказів того, що 04.07.2018 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 00002321422. В матеріалах справи міститься податкове повідомлення-рішення від 04.07.2018 р. № НОМЕР_22321422, яке є предметом оскарження у даній справі.

З викладеного вбачається, що відповідачем, як підставу для застосування до позивача штрафу у розмірі 50 % згідно ст.120¹.2 ст.120¹ ПК України, вказано податкове повідомлення-рішення, яке не приймалося контролюючим органом.

Крім цього, суд вказує, що п.86.2 ст.86 ПК України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Акт камеральної перевірки № 2336/21-22-12-01/19236260 складено 25.07.2018 р. (т.1 а.с.114-118) і направлено позивачу поштою 30.07.2018 р. (т.1 а.с.119), а податкове в повідомлення-рішення № НОМЕР_3 прийнято 25.07.2018 р., тобто в день складання акту камеральної перевірки, що є порушенням п.86.8 ст.86 ПК України.

Окремо суд зазначає, що згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Відповідно до п.56.8 ст.56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Пунктом 56.9 статті 56 ПК України передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Згідно п.56.16 ст.56 ПК України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

З аналізу даних правових норм слідує, що платник податків у разі незгоди з нарахуванням контролюючим органом суми грошових зобов'язань має право звернутися із скаргою до контролюючого органу вищого рівня, який повинен розглянути скаргу і прийняти мотивоване рішення протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги. При цьому керівник контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, однак про таке рішення в обов'язковому порядку письмово повідомляється платника податків до закінчення строку, визначеного у п.56.8 ст.56 ПК України. У разі не надсилання до закінчення 20-денного строку платнику податків рішення керівника контролюючого органу про продовження строків її розгляду, скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків. Також скарга вважається задоволеною якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається йому протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу.

Таким чином, законодавцем безальтернативно визначено дві підстави для задоволення скарги платника податків: 1) якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку; 2) якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що КВУ "Каховський водоканал" 12.04.2018 р. за № 209/1-4-05 (т.1 а.с.41-45) подало скаргу до ДФС України на податкове повідомлення-рішення від 14.03.2018 р. № НОМЕР_1, а 16.07.2018 р. за № 389/1-4-04 (т.1 а.с.46-50) - на податкове повідомлення-рішення від 04.07.2018 р. № НОМЕР_2.

Відповідь на вказані скарги оформлено ДФС України не рішенням, як того вимагає ст.56 ПК України, а листом "Про надання інформації" від 03.10.2018 р. № 32150/6/99-99-12-03-01-15 (т.2 а.с.171-174), яким вказано про відсутність підстав щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК в ЄРПН та про можливість оскарження прийнятих контролюючим органом рішень в адміністративному або судовому порядку.

З викладеного слідує, що ДФС України у встановлені п.56.8 ст.56 ПК України строк не прийняла мотивованого рішення за скаргами КВУ "Каховський водоканал" від 12.04.2018 р. за № 209/1-4-05, від 16.07.2018 р. за № 389/1-4-04, надходження яких відповідно до змісту листа від 03.10.2018 р. № 32150/6/99-99-12-03-01-15 не заперечується ДФС України (надійшли до ДФС 17.04.2018 р. вх. № 37082/6 та 24.07.2018 р. вх. № 48193/6 відповідно), рішення керівника контролюючого органу про продовження строків розгляду скарг до суду не надано (хоча якщо навіть і припустити наявність такого рішення за скаргою від 12.04.2018 р. за № 209/1-4-05, то все рівно пропущено 60-денний строк її розгляду), у зв'язку з чим відповідно до приписів п.56.9 ст.56 ПК України скарги позивача на податкові повідомлення-рішення від 14.03.2018 р. № НОМЕР_1, від 04.07.2018 р. № НОМЕР_2 вважаються повністю задоволеними.

Що стосується доводів позивача про те, що предметом планової перевірки не може бути перевірка термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних суд зазначає наступне.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Приписами пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

З викладеного слідує, що предметом документальної планової перевірки охоплюється перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки законодавцем чітко визначено, що предметом планової перевірки не може бути тільки перевірка питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу, а тому у контролюючого органу були наявні усі правові підстави для перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних КВУ "Каховський водоканал" під час проведення планової документальної перевірки, оформленої актом від 31.05.2018 р. № 107/21-22-14-01/19236260.

Відтак, доводи позивача про незаконність перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних під час проведення планової документальної перевірки є безпідставними.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд, відповідно до ст.90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність застосування відповідачем до КВУ "Каховський водоканал" штрафних санкцій за не реєстрацію та несвоєчасне реєстрацію податкових накладних на підставі податкових повідомлень-рішень від 14.03.2018 р. № НОМЕР_1, від 04.07.2018 р. № НОМЕР_2, від 25.07.2018 р. № НОМЕР_3, від 12.07.2018 р. № НОМЕР_4, від 11.06.2018 р. № НОМЕР_5, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Таким чином позовні вимоги КВУ "Каховський водоканал" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому сплачений КВУ "Каховський водоканал" судовий збір у сумі 112837,67 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 194, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -

вирішив:

Позов Комунального виробничого управління "Каховський водоканал" (74800, Херсонська область, м.Каховка, вул.Мелітопольська, 87, код ЄДРПОУ 19236260) до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.03.2018 р. № НОМЕР_1, від 04.07.2018 р. № НОМЕР_2, від 25.07.2018 р. № НОМЕР_3, від 12.07.2018 р. № НОМЕР_4, від 11.06.2018 р. № НОМЕР_5.

Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Комунального виробничого управління "Каховський водоканал" (74800, Херсонська область, м.Каховка, вул.Мелітопольська, 87, код ЄДРПОУ 19236260) судовий збір у сумі 112837 (сто дванадцять тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 67 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13 грудня 2018 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.3