Справа № 344/5811/17
Провадження № 2-а/344/181/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ
Івано -Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Пастернак І.А.
секретаря Кріцак Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання дій щодо здійснення відрахувань з пенсії як з працюючого пенсіонера з 04.11.2016 року протиправними, зобов”язання припинити відрахування з пенсії як з працюючого пенсіонера та повернути неправомірно відраховані кошти за період з 04.11.2016 року, стягнення 1 000,00 грн. витрат за надання правової допомоги та 640,00 грн. сплаченого судового збору,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій щодо здійснення відрахувань з пенсії як з працюючого пенсіонера з січня 2015 року протиправними, зобовязання припинити відрахування з пенсії як з працюючого пенсіонера та повернути неправомірно відраховані кошти за період з 01.01.2015 року, стягнення 1 000, 00 грн. витрат за надання правової допомоги та 640 грн. сплаченого судового збору. Позовні вимоги мотивував тим, що з 01.01.2002 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах (із зменшенням пенсійного віку) за списком № 1 у відповідності до ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Зрозумівши, що розмір пенсії яку він отримує значно менший звернувся за правовою допомогою. 05.04.2017 року в інтересах позивача до УПФ в м.Івано-Франківську було направлено відповідний запит. Листом від 19.04.2017 року ОСОБА_1 була дана відповідь. У даному листі зазначається, що з 01.04.2015 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” № 213-VIII від 02.03.2015 року, яким зокрема встановлюється особливий порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам. Згідно зі статтею 47 ЗУ “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тимчасово, у період з 01.04.2015 року, під час роботи особи на інших посадах/роботах, в тому числі приватним підприємцем, пенсія, призначена відповідно до цієї статті (крім осіб, які мають право на виплату пенсії в повному обсязі), розмір якої перевищує 150 % прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85%, але не менше 150 % прожиткового мінімуму, встановленого для осіб,які втратили працездатність”. В листі також зазначено, що в «Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вказано, що ОСОБА_1 є керівником ТОВ «Долісвіт», яке знаходиться в м. Львів, вул. Промислова, 53. На сьогоднішній день воно не ліквідоване, а тому, як зазначає Відповідач, вважати його не працюючим пенсіонером немає підстав». Такі твердження позивач вважає безпідставними. Відповідно до п. 2.21. Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»: “Документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), є: трудова книжка, індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно з додатком 1 до Положення, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними».
Так, згідно з витягу про індивідуальні відомості про застраховану особу, наданого ОСОБА_1 відповідачем 21.04.2017 року, з квітня 2011 року по дату видання витягу, страхові внески за звітні періоди позивачем не сплачувались та заробітна плата йому не нараховувалась, оскільки він ніде не працював на той час та не працює до сьогоднішнього дня.
Відповідно до інформації, що міститься в інформаційно-ресурсному центрі Єдиного державного реєстру юридичних осіб вбачається, що ОСОБА_1 є керівником та підписантом ТОВ «Долісвіт». Проте, дані відомості не підтверджують факт його роботи, так як спростовуються індивідуальними відомостями про застраховану особу.
Дані докази в сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 не працює та будь- якого прибутку, окрім пенсії не отримує. Вважає, що у відповідача були відсутні законні підстави щодо відрахування із призначеної ОСОБА_1 пенсії як працюючому пенсіонеру. Просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську в частині здійснення відрахувань з пенсії ОСОБА_1 як з працюючого пенсіонера з січня 2015 року протиправними, зобов’язати Відповідача припинити відрахування з пенсії ОСОБА_1 як з працюючого пенсіонера та повернути неправомірно відраховані кошти за період з 01 січня 2015 року. Стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати на надання правової допомоги в розмірі 1 000 грн. та судовий збір у розмірі 640 грн.
Ухвалою суду від 27 листопада 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання дій щодо здійснення відрахувань з пенсії як з працюючого пенсіонера з січня 2015 року протиправними, зобов”язання припинити відрахування з пенсії як з працюючого пенсіонера та повернути неправомірно відраховані кошти за період з 01.01.2015 року в період з 01.01.2015 року по 03.11.2016 року залишено без розгляду.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав по мотивах викладених в адміністративному позові просив позов задоволити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заявлених позовних вимог заперечила з підстав, викладених в попередньо поданому письмовому запереченні (а.с. 22-24). Просила в задовленні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Судом встановлено, що позивач з 01.01.2002 року є пенсіонером. По виході на пенсію йому було призначено пенсію за віком на пільгових умовах (із зменшенням пенсійного віку) за списком № 1 у відповідності до ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ця обставина сторонами не оспорюється, тому з урахуванням положення ч. 3 ст. 78 КАС України не потребує доказування.
Позивач, вважаючи, що отримує пенсію у значно меншому розмірі звернувся до УПФ в м.Івано-Франківську. Листом від 19.04.2017 року № 1217/03 УПФ в м.Івано-Франківську повідомила позивача, про те, що 01.04.2015 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” № 213-VIII від 02.03.2015 року, яким зокрема встановлюється особливий порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам. Згідно зі статтею 47 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тимчасово, у період з 01.04.2015 року, під час роботи особи на інших посадах/роботах, в тому числі приватним підприємцем, пенсія, призначена відповідно до цієї статті (крім осіб, які мають право на виплату пенсії в повному обсязі), розмір якої перевищує 150 % прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85%, але не менше 150 % прожиткового мінімуму, встановленого для осіб,які втратили працездатність. В листі також зазначено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вказано, що ОСОБА_1 є керівником ТОВ «Долісвіт», яке знаходиться в м. Львів, вул. Промислова, 53. На сьогоднішній день воно не ліквідоване, а тому, як зазначає відповідач, вважати його не працюючим пенсіонером немає підстав (а.с.10, 11).
Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративних судів віднесена перевірка, чи вчинені дії суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
У відповідності до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відсутність хоча б однієї з наведених вище ознак є підставою для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до п.22.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого 25.11.2005 р. № 22-1 (постановою правління Пенсійного фонду України від далі Порядок № 22-1), документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), є: трудова книжка, індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно з додатком 1 до Положення, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними.
Однак як вбачається з копії трудової книжки, позивач 03.11.2011 року звільнений з роботи по ч.1 п.1 ст.40 КзПП України по ліквідації підприємства (а.с.6-9).
Як вбачається з індивідуальних відомостей про застраховану особу, яка видана відповідачем 21.04.2017 року, з квітня 2011 року по дату надання витягу позивачем страхові внески за звітні періоди не сплачувалися, заробітня плата не нараховувалася (а.с.12.13).
Згідно ст. 42 ч. 3 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму / мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
Судом встановлено, що інформація щодо зняття позивача з обліку в органах Державної фіскальної служби України відсутня.
Відповідно до положень ч.1 ст. 8 та ч.1 ст.58 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч.3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» обов;язок пенсіонерів повідомляти органи, що призначають пенсії про зміну умов, що впливають на виплату пенсій. Пенсіонери зобовязані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02 березня 2015 року запроваджено особливий порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам.Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911 в 2016 році продовжено порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам, а саме в період роботи працюючим пенсіонерам виплачується 85% призначеного розміру пенсії.
Згідно ст. 42 ч. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Як вбачається з довідки УПФ в м.Івано-Франківську № 2046 від 21.05.2018 року ОСОБА_1 у період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року здійснено відрахування в період роботи у розмірі 12 900,55 грн. (а.с.42).
Враховуючи те, що позивачем подано до суду позов 04.05.2017 р. суд вважає за можливе зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську повернути ОСОБА_1 надмірно відраховані кошти за період з 04.11.2016 року по вересень 2017 року (в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду).
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення частково, в частині визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську неправомірними та зобов"язання відповідача повернути позивачу надмірно відраховані кошти за період з 04.11.2016 року по вересень 2017 року. В задоволенні інших позовних вимог позивача слід відмовити.
Відповідно до ст. 139 КАС України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім витрати по оплпаті судового збору у розмірі 640,00 грн.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.3, 22 Конституції України, Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 2, 5, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання дій щодо здійснення відрахувань з пенсії як з працюючого пенсіонера з 04.11.2016 року протиправними, зобов”язання припинити відрахування з пенсії як з працюючого пенсіонера та повернути неправомірно відраховані кошти за період з 04.11.2016 року, стягнення 1 000,00 грн. витрат за надання правової допомоги та 640,00 грн. сплаченого судового збору — задоволити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську щодо здійснення відрахувань з пенсії ОСОБА_1 як з працюючого пенсіонера з 04.11.2016 року неправомірними.
Зобов”язати Управління пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську (м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 44, ідентифікаційний код 20550895) повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 А, неправомірно відраховані кошти за період з 04.11.2016 року по вересень 2017 року.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську (м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 44, ідентифікаційний код 20550895) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 А — 640,00 грн. витрат по оплаті судового збору.
В задоволенні решти вимог адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Довідка : повний текст рішення виготовлено 12.12.2018 року.
Суддя Пастернак І.А.
