УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/6719/17 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.

Категорія 53 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/6719/17 за позовом ОСОБА_2 до Державної організації «Комбінат «Рекорд», третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Житомирській області, про визнання недійсним акту проведення розслідування нещасного випадку, зобов'язання вчинити певні дії

за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2018 року, ухвалене головуючим суддею Чішман Л.М. у м. Житомир,

в с т а н о в и в:

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом, в якому просив визнати недійсним акт проведення розслідування нещасного випадку та зобов'язати відповідача провести повторне розслідування нещасного випадку і скласти акт за формою Н-1 відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30 листопада 2011 року №1232.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 15 березня 2017 року о 12 год. 45 хв., він перебуваючи на посаді газоелектрозварювальника у Державній організації «Комбінат «Рекорд» (далі ДО «Комбінат «Рекорд»), отримав наказ керівництва сісти за кермо трактора для вивезення будівельного матеріалу. Виходячи із кабіни транспортного засобу послизнувся та впав, відчув різкий біль в нозі та був позбавлений в подальшому можливості сісти за кермо трактора. Про вказаний факт повідомив головного механіка. За вказівкою керівництва підприємства, яке мало намір приховати факт виробничого травматизму та пообіцяло надати допомогу, його доставили на автомобілі до місця проживання.

16 березня 2017 року у зв'язку із сильним болем ноги, він звернувся за медичною допомогою у лікарню, де повідомив, що травму отримав вдома, а 26.03.2017 письмово повідомив лікаря про отримання травми на роботі.

23 березня та 26 березня 2017 року написав відповідні заяви до Управління Держпраці у Житомирській області та прокуратури, а 28.03.2017 повторно до Управління Держпраці у Житомирській області. Проте, в квітні 2017 року отримав лікарняний лист, в якому зазначено про невиробничу травму. Звернувшись до ДО "Комбінат "Рекорд", дізнався про приховання факту травмування на робочому місці та складення недостовірного акту. Невизнання нещасного випадку таким, що не пов'язаний з виробництвом позбавляє його можливості реалізувати право на соціальний захист, гарантоване ст.46 Конституції України, зокрема право на соціальну допомогу з боку держави.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 28 вересня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.

Посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права. Вважає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, винесеним з неповним з'ясуванням фактичних обставин, що мають значення для справи На думку апелянта, має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, що суперечить принципам справедливості, добросовісності, розумності та моральним засадам суспільства. Судом першої інстанції не було надано належну оцінку доказам, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 був у стані алкогольного сп'яніння, зокрема, відповідний акт медичного обстеження позивача. Також судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про допит у якості свідка бувшого директора ДО «Комбінат» Рекорд» ОСОБА_4, який міг би спростувати факт вживання алкогольних напоїв позивачем та надати пояснення щодо виконання останнім службових обов'язків.

Державна організація «Комбінат «Рекорд» та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги із наведених у ній підстав.

Представники Державної організація «Комбінат «Рекорд» вважаючи апеляційну скаргу необґрунтованою, просили відмовити у її задоволенні.

Представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області до суду не з'явився, будучи належно повідомленим про час і місце судового засідання, тому суд вважає за можливе справу розглянути у його відсутності на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст.367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі статтею 171 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначено Порядком проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 № 1232 (далі - Порядок).

Зі змісту пунктів 14-16 Порядку вбачається, що з'ясування обставин і причин нещасного випадку, обстеження місця настання нещасного випадку, одержання письмових пояснень потерпілого та свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, складання акта розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (пов'язаний із виробництвом) чи Н-5 (не пов'язаний із виробництвом), належить до компетенції комісії по розслідуванню нещасного випадку.

Пунктом 16 зазначеного Порядку передбачено перелік обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом, зокрема підпунктом 2 визначено, що до таких обставин відноситься, якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 працював на посаді газоелектрозварювальника в Державному підприємстві «Комбінат «Рекорд». 15.03.2017 за вказівкою керівництва підприємства він разом із ОСОБА_5 виконував роботи по навантаженню на трактор дерев'яних відходів, які знаходились на території захисної споруди комбінату (водоймі). В той же день близько 12.30 год. головний механік ОСОБА_6, якому було доручено організацію виконання даного завдання, виявив, що працівники підприємства ОСОБА_2 і ОСОБА_5 перебувають у стані алкогольного сп'яніння, тому вказані особи були відсторонені від роботи, а позивача доставлено автомобілем за місцем його проживання. Вказані обставини підтверджуються показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, змістом доповідної записки головного механіка ОСОБА_6 (а.с.35), акту, складеного о 14-30 год. 15.03.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_5 15.03.2017 року о 13-30 год. знаходились на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння, вели себе неадекватно та були відсторонені від роботи (а.с.36). ОСОБА_2 відмовився від дачі пояснень, а ОСОБА_5 21.03.2017 у своїй пояснювальній записці зазначив, що 15.03.2017 року разом з ОСОБА_2 знаходився на території пожежної водойми, вони здійснювали навантаження дощок на причіп трактора. В цей час неподалік інші працівники підприємства святкували день народження та пригостили його та ОСОБА_2 горілкою (а.с.38)., після вживання знаходився в стані алкогольного сп'яніння (а.с.38). Вказане підтвердили свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11

Наступного дня 16.03.2017 ОСОБА_2 звернувся за медичною допомогою до лікаря травматолога поліклінічного відділення КУ ЦРЛ, де повідомив, що ним отримана травма ноги в побуті. Так, із запису в амбулаторній карті ф.025/о вбачається, що зі слів пацієнта ОСОБА_2 травма отримана в побуті 15.03.2017 о 22-00 год., що засвідчено його особистим підписом (а.с.14). Проте, в подальшому 28.03.2017 ОСОБА_2 подав в КУ «Центральна районна лікарня" Житомирської районної ради заяву про те, що травма отримана ним 15.03.2017 на виробництві (а.с.44).

24 березня та 28 березня 2017 року позивач повз роботодавця звернувся безпосередньо до Управління Держпраці у Житомирській області з заявами про розслідування нещасного випадку, що стався з ним 15.03.2017 року ( а.с.18-20).

Відповідно до п.23 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку).

27.03.2017 о 18-30 год. інженером з охорони праці ОСОБА_12 проведено опитування щодо обставин нещасного випадку, що стався з електрогазозварювальником механічного цеху ДО "Комбінат "Рекорд" ОСОБА_2, який пояснив, що 15 березня після обіду він погано почувався і близько 15 год. ОСОБА_6 відвіз його додому. Ввечері, коли йому стало легше він поїхав до міста. Травму він отримав 15 березня у вечірній час коли повертався додому попутнім транспортом і при виході оступився(а.с.40-41).

Проте, позивач надавши вказані пояснення, відмовився від їх підписання, про що був складений відповідний акт (а.с.39), хоча і не заперечував факту їх відібрання (а.с.20).

Реагуючи на повідомлення Управління Держпраці від 27.03.2017 року роботодавцем відповідно до наказу № 75-од від 28.03.2017 ДО "Комбінат "Рекорд" було створено комісію з розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2

14 квітня 2017 року комісією щодо розслідування нещасного випадку складено акт №7 за формою НТ про нещасний випадок невиробничого характеру (а.с.78), який стався з ОСОБА_2 по його особистій вині та необачності, виходячи із попутного транспорту. Висновки комісії ґрунтуються на підставі даних, отриманих із листа КУ Центральної районної лікарні від 03.04.2017 № 621 та додаткової копії листа непрацездатності ЛАГ № 867612 від 16.03.2017 з кодуванням «невиробничі травми-5" та копії первинного огляду травматолога від 16.03.2017, згідно якого травма отримана в побуті, що засвідчено двома особистими підписами ОСОБА_2П.(а.с.65). Останній відмовився від отримання копії вказаного акта, про що складено черговий акт від 30.05.2017 (а.с.109).

Будь-яких належних і допустимих доказів того, що позивач отримав травму ноги в період виконання ним трудових обов'язків, тобто з ним стався випадок виробничого характеру, матеріали справи не містять. Як вище зазначено, ОСОБА_2, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, тому згідно з підпунктом 2 пункту 16 Порядку даний нещасний випадок, є таким, що не пов'язаний з виробництвом.

Отже, встановивши фактичні обставини справи та надавши їм відповідну оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди із висновками місцевого суду щодо установлення фактичних обставин справи, містять посилання на показання свідків, а також стосуються інших доказів, що містяться в матеріалах справи, щодо обставин, які мали місце 15 березня 2017 року. Проте ці доводи були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції, який їх обґрунтовано спростував, пославшись на відповідні докази. Вказані доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при його ухваленні, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Оскільки обставини справи досліджено повно, зібраним доказам надана належна оцінка, норми матеріального права застосовано вірно та не порушено норми процесуального права, тому підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2018 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді:

Повний текст постанови складений: 12 грудня 2018 року