УХВАЛА

28 листопада 2018 року

м. Київ

справа №235/4749/13-к

провадження № 61-7919ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О.В.,

суддів: Карпенко С.О., Кузнєцова В.О., Олійник А.С. (суддя-доповідач), УсикаГ.І.,

учасники справи:

стягувач - ОСОБА_2,

суб'єкт оскарження - Відділ державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 липня 2016 року у складі ВеличкоО.В. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2016 року у складі колегії суддів: Будулуци М.С., Курило В.П., Космачевської Т.В.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 липня 2016 року із скаргою про визнання дій державного виконавця неправомірними.

Скаргу обґрунтовано тим, що 04 листопада 2015 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції (далі - ВДВС Авдіївського міського управління юстиції) винесено дві постанови про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні ВП №49191572, ВП №4911401, відкритих на підставі виконавчого листа №1-кп/235/318/13, виданого 20 березня 2014 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області про стягнення із законного представника неповнолітнього ОСОБА_4 на користь законного представника неповнолітньої ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн та матеріальної шкоди у розмірі 33 889,83 грн. Виконавчий лист видано на підставі вироку Красноармійського міськрайонного суду Донецької області. У постанові про відкриття виконавчих проваджень стягувачу не було роз'яснено його законні права, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), не роз'яснено та не доведено боржнику право на спосіб добровільного виконання виконавчих листів, на підставі яких порушено ці виконавчі провадження, про відкриття виконавчих проваджень стягувача, в порушення статті 24 Закону, повідомлено лише через вісім місяців, що позбавило останню можливості у десятиденний строк оскаржити ці постанови до суду. На підставі викладеного просила скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень від 04 листопада 2015 року у виконавчих провадженнях ВП №49191572, ВП №4911401; визнати зазначені дії та бездіяльність ВДВС Авдіївського міського управління юстиції неправомірними та незаконними.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 липня 2016 року у відкритті провадження за вказаною скаргою відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що виконавчі листи, на підставі яких державним виконавцем ВДВС Авдіївського міського управління юстиції прийнято постанови від 04 листопада 2015 року про відкриття виконавчих проваджень ВП №49191572, ВП № 4911401, видано на виконання вироку суду, ухваленого у кримінальній справі. Компетенцію судів загальної юрисдикції щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби визначено статтею 383 ЦПК України 2004 року. Оскільки судове рішення щодо цивільного позову у кримінальному провадженні ухвалюється не за нормами ЦПК України 2004 року, які лише субсидіарно можуть бути застосовані при його розгляді, а його примусове виконання здійснює державна виконавча служба, то оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби при виконанні вироків, що стосуються вирішення цивільних позовів у кримінальному провадженні, відповідно до статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2016 року залишено без змін ухвалу суду першої інстанції від 26 липня 2016 року.

Апеляційний суд, на підставі частини першої статті 181 КАС України, з урахуванням роз'яснень постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» дійшов висновку, що скарга ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У вересні 2016 року ОСОБА_2, не погодившись з ухвалами судів першої та апеляційної інстанцій, звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2016 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

ВДВС Авдіївського міського управління юстиції подало заперечення на касаційну скаргу, зазначивши, що скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини п'ятої статті 82 Закону дії, бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому Законом.

27 вересня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за вказаною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

18 січня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу за скаргою ОСОБА_2 на дії ВДВС Авдіївського міського управління юстиції призначено до розгляду.

13 лютого 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У касаційній скарзі стягувач посилається на те, що суди не врахували положень частини четвертої статті 82 Закону, відповідно до яких, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно із частиною шостою статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 оскаржує ухвали суду першої та апеляційної інстанцій з підстав, зокрема, порушення правил предметної юрисдикції, вказану справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись частиною шостою статті 403, частиною четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Ступак

Судді: С.О. Карпенко

В.О. Кузнєцов

А.С.Олійник

Г.І.Усик