Єдиний унікальний номер: 235/3504/18

Номер провадження 33/804/68/18 Категорія: ч. 1 ст. 172-6 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року місто Бахмут

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Смірнова В.В., за участю прокурора Черніченка О.В., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 серпня 2018 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Баштанка Баштанського району Миколаївської області, який працює завідувачем сектору державного контролю додержання законодавства про працю та охорону праці Покровської міської ради, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн у дохід держави,

ВСТАНОВИЛА :

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, обіймаючи посаду завідувача сектору державного контролю додержання законодавства про працю та охорону праці Покровської міської ради, та відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 цього Закону, пункту 1 рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 10.06.2016 року «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», після встановленого строку подання щорічної декларації до 01.04.2018 року несвоєчасно без поважних причин подав щорічну декларацію за 2017 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, лише 03.04.2018 року о 08:59 години за адресою: Донецька область, м. Покровськ, вул. Шибанкова, 11, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В апеляційній скарзі особа, яка її подала, прохала скасувати постанову місцевого суду та закрити справу за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В обґрунтування скарги зазначає, що судом не правильно дано оцінку його діям стосовно складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме, тому що в його діях є непрямий умисел направлений на несвоєчасне подання декларації.

Також зазначає, що ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що фактом подання декларації є заповнення відповідної форми на веб-сайті, що ним було зроблено 30 березня 2018 року, повторно 31 березня 2018 року, збереження та отримання підтвердження з сайту законом не передбачено.

Крім того, вказує, що у протоколі № 539 від 15 червня 2018 року про адміністративне правопорушення вказано момент виявлення вчиненого ОСОБА_2 правопорушення 15 червня 2018 року. Однак, це суперечить положенням ст. 49 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», яким встановлено порядок контролю своєчасності подання декларації і відповідно до вимог цієї норми закону НАЗК вже 03 квітня 2018 р. встановило факт несвоєчасності подання ОСОБА_2 декларації, відповідно до чого надало до управлення захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України доручення на перевірку цього факту. Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 38 КУпАП сплинули строки накладення адміністративного стягнення, але суд у порушення положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не закрив провадження в справі.

Дослідивши матеріали справи разом з доводами апеляційної скарги, заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку прокурора, який зазначив, що постанова судді є законною та обґрунтованою, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прихожу до наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 255 КУпАП передбачено право уповноважених на те посадових осіб органів внутрішніх справ (Національної поліції) складати протоколи про адміністративне правопорушення за ст.ст. 172-4 - 172-9.

За змістом ч. 2 ст. 251 КУпАп обов'язок щодо збирання доказів покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінюючи повноту виконання судом першої інстанції вимог ст.280 КУпАП, щодо встановлення обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що висновки місцевого суду, викладені в постанові, не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Правопорушення, передбачене ч.2 ст.176-2 КУпАП є правопорушенням, пов'язаним з корупцією.

Суб'єктивна сторона правопорушень, пов'язаних з корупцією, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Умисною є форма вини, яка характеризується тим, що особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає можливість настання негативних наслідків та бажає настання таких наслідків (прямий умисел), або байдуже ставиться до їх настання чи свідомо допускає їх настання (непрямий умисел).

Необережна форма вини характеризується тим, що особа не усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, не передбачає можливість настання негативних наслідків, хоча могла і повинна була усвідомлювати та передбачати - недбалість, або коли особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає можливість настання негативних наслідків, але легковажно розраховує на ненастання таких наслідків - самовпевненість.

Отже, для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, суд мав отримати докази того, що ОСОБА_2 усвідомлював суспільну небезпечність у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації, передбачав можливість настання негативних наслідків - неможливості здійснення фінансового контролю з боку держави, та бажав настання таких наслідків (прямий умисел), або байдуже ставився до їх настання чи свідомо допускав їх настання.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2, порушуючи вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», будучи на посаді завідувача сектору державного контролю додержання законодавства про працю та охорону праці Покровської міської ради і відповідно до пункту «в» пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, перебуваючи за адресою: Донецька область, м. Покровськ, проспект Шибанкова, 11, несвоєчасно подав щорічну декларацію за 2017 рік , а саме 03 квітня 2018 року, в робочому кабінеті.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 подав щорічну декларацію за 2017 рік 03 квітня 2018 року (а.с. 9), тобто він несвоєчасно подав щорічну декларацію за 2017 рік.

Як пояснив ОСОБА_2 у судових засіданнях в судах першої та апеляційної інстанцій, що він своєчасно не зміг подати декларацію з певних об'єктивних поважних причин, а саме через технічні збої, які виникли при оприлюдненні відомостей про свій майновий стан на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Зазначив, що 30 березня 2018 р., 31 березня 2018 р., 02 квітня 2018 р. вжив спроби подати декларацію, однак електронний документ з невідомих йому причин не оприлюднювався.

На підтвердження своїх пояснень ОСОБА_2 надав скріншот копії сторінки форми з веб-сайту (а.с. 50-62, 66).

Викладені обставини свідчать про відсутність у ОСОБА_2 умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, і, відповідно, про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що є самостійною підставою для закриття провадження відносно нього на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що перевірка стосовно ОСОБА_2 проводилась виключно працівником Управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, який відбирав пояснення, робив запити, збирав докази.

При цьому в матеріалах провадження відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_2, повідомлення НАЗК про результати такої перевірки Управління та інше.

Слід зазначити, що згідно Положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 07.11.2015 № 81 покладення на Департамент обов'язків, що не належать або виходять за межі його компетенції не допускається.

Суть правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

При цьому слід враховувати, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.

Так, примітка до ст.172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» (далі - Закону), в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що дозволяє встановити саме ті ознаки, які мають значення для правової кваліфікації.

Відповідно до частини першої статті 4 ЗУ «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Згідно з пунктом 8 частини першою статті 11 Закону до повноважень Національного агентства належить, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно ч.3 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов'язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п'яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.

Слід зазначити, що згідно п.1 та п.4 Загальних положень «Про Департамент захисту економіки Національної поліції України» покладення на Департамент обов'язків, що не належать або виходять за межі його компетенції не допускається.

Відповідно до п.1, п.п.1, п.3, п.5 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядку), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №56 від 10 лютого 2017 року, цей Порядок визначає механізм проведення Національним агентством контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно з п.1 розділу II Порядку, Відповідно до Закону Національне агентство проводить щодо декларацій такі види контролю: 1)щодо своєчасності подання; 2)щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.

У п.п.2-5 розділу ІІ Порядку зазначено, що Національне агентство здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації НАЗК письмово повідомляє про це суб'єкта декларування та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку. Департамент захисту економіки Національної поліції України, не відноситься до суб'єктів, які наділені правом перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб'єктів декларування. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції.

Департамент захисту економіки Національної поліції України не відноситься до суб'єктів, які наділені правом перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб'єктів декларування. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції.

Посадові особи Департамент захисту економіки Національної поліції України, відповідно до п.4 розділу ІІ Порядку, вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, або неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціально уповноваженого суб'єкту у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення.

В той же час, усі обов'язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності.

Такий висновок узгоджується з висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 квітня 2018 року (справа № 814/886/17), де Суд зазначив, що НАЗК здійснює повну перевірку декларацій у порядку, передбаченому статтею 50 Закону №1700-У11. Здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції НАЗК.

Натомість, в матеріалах справи відсутні докази затвердження та надсилання Національним агентством з питань запобігання корупції до Управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_2 законодавства у сфері запобігання корупції, яке б могло бути правовою підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, як відсутнє і звернення Управління захисту економіки до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо отримання відомостей про порушення ОСОБА_2 вимог Закону України «Про запобігання корупції».

З огляду на викладене, на підставі аналізу вищезазначених нормативних актів приходжу до висновку, що досудова перевірка по справі проведена не уповноваженим органом, що дає підстави визнати недопустимими всі докази по справі.

Викладені обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

На підставі викладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова - скасуванню з закриттям провадження по судовій справі стосовно ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 серпня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн у дохід держави скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Донецького апеляційного суду В.В.Смірнова