Справа № 521/18204/18

Провадження № 2-а/521/354/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Целуха А.П.

секретаря судового засідання - Корнієнко Л.В.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора другої роти першого батальйону Управління патрульної поліції Одеській області, лейтенанта поліції, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд-

В С Т А Н О В И В :

Позивач , ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову Інспектора другої роти першого батальйону Управління патрульної поліції Одеській області, лейтенанта поліції, ОСОБА_2 серії НК № 606751 від 20.10.2018року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП з накладанням адміністративного стягнення в розмірі 425,00 гривень, провадження по справі закрити, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на такі обставини.

20 жовтня 2018 року об 21 год. 15 хв. ОСОБА_1 на автомобілі ВАЗ 21083, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на вул..Розумовській у м.Одесі після проїзду регульованого перехрестя на зелений сигнал світлофору, був зупинений працівником патрульної поліції, ОСОБА_2 На питання позивача щодо причини зупинки, працівником поліції було повідомлено, що позивач порушив п. 8.7.3 (є) ПДР України, а саме здійснив проїзд перехрестя на заборонений синал світлофору. Усі заперечення позивача щодо здійснення вказаних дій та прохання надати будь-які докази з вказаного приводу, були проігноровані інспектором поліції. Знехтувавши доводами позивача щодо відсутності в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення та відсутності з його боку порушень Правил дорожнього руху, поліцейським було складено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії НК № 606751 від 20.10.2018року. Позивач вказує, що ніякі права під час складання та підписання даної постанови позивачу не були роз*яснені. Вказаною постановою до нього було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Із вказаною Постановою позивач не погоджується, вважає її необґрунтованою, безпідставною, незаконною та такою, що підлягає скасуванню у судовому порядку.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю у порядку письмового провадження, позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач по справі, Інспектор другої роти першого батальйону Управління патрульної поліції Одеській області, лейтенанта поліції, ОСОБА_2 у судове засідання не з*явився, проте надіслав відзив стосовно заявлених позовних вимог, згідно якого у задоволенні вказаного адміністративного позову просив відмовити, вважає що постанова серії НК № 606751 від 20.10.2018року є цілком обґрунтованою та винесеною з дотриманням норм чинного законодавства, з підстав викладених у відзиві.

Третя особа, представник Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з*явився, проте надав до суду письмові пояснення з диском відеозапису №001, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у поясненнях, рішення суб*єкта владних повноважень просив залишити без змін.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.10.2018року Інспектором другої роти першого батальйону Управління патрульної поліції Одеській області, лейтенантом поліції, ОСОБА_2 було винесено постанову серії НК № 606751 від 20.10.2018року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП з накладанням адміністративного стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 425,00 гривень.

Оцінюючи матеріали справи та письмові пояснення позивача, суд дійшов наступного, що 20 жовтня 2018 року об 21 год. 15 хв. ОСОБА_1 на автомобілі ВАЗ 21083, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на вул..Розумовській у м.Одесі після проїзду регульованого перехрестя на зелений сигнал світлофору, був зупинений працівником патрульної поліції, ОСОБА_2 На питання позивача щодо причини зупинки, працівником поліції було повідомлено, що позивач порушив п. 8.7.3 (є) ПДР України, а саме здійснив проїзд перехрестя на заборонений синал світлофору. Позивач вказує, що з його боку не було вчинено вказане правопорушення. Усі заперечення позивача щодо здійснення вказаних дій та прохання надати будь-які докази з вказаного приводу, були проігноровані інспектором поліції.

Знехтувавши доводами позивача щодо відсутності в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення та відсутності з його боку порушень Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, поліцейським було складено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії НК № 606751 від 20.10.2018року. Ніякі права під час складання та підписання даної постанов позивачу не були роз*яснені. Вказаною постановою до нього застосовано адміністративне стягнення з накладанням штрафу у розмірі 425,00 гривень за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення..

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" - водій має право знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи. Поліцейський не визначив причину зупинки транспортного засобу позивача.

- Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, імя та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, імя та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено Фото або відеозапис: розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження: відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.Таким чином у Постанові не зазначено імя та по батькові особи, яка склала Постанову, що не дає можливості зазначити імя та по батькові її, як відповідача.

Адміністративне правопорушення було зафіксовано не в автоматичному режимі.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КпАП України.

Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).

Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи, тощо.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи піддягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення покладений обов'язок всебічного, повного, об'єктивного з'ясування її обставин, зокрема, на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення особою та вини цієї особи у його вчиненні.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В свою чергу відповідач, належних доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку було встановлено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що передбачене ч.2ст.122 КУпАП, винність позивача та доказів, якими б спростовувались обставини, на які посилається позивач при обґрунтуванні позову не надав.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

У даному випадку сторона відповідача заперечує проти позову ОСОБА_1, але будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів не надала.

Предмет доказування у справі про адміністративні правопорушення становлять обставини, що підлягають з'ясуванню у справі про адміністративне правопорушення. По справі про адміністративне правопорушення з'ясуванню підлягають: наявність події адміністративного правопорушення; особа, яка вчинила протиправні дії (бездіяльність), за які КУпАП передбачена адміністративна відповідальність; винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення; обставини, що пом'якшують адміністративну відповідальність, і обставини, що обтяжують адміністративну відповідальність; характер і розмір шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням; обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення; інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; причини і умови вчинення адміністративного правопорушення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність події адміністративного правопорушення, винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення; поясненнями особи, щодо якої ведеться провадження у справі про адміністративне правопорушення; показаннями потерпілого, свідків; висновками експерта; іншими документами; показаннями спеціальних технічних засобів; речовими доказами.

Документи визнаються доказами, якщо відомості, викладені або засвідчені в них організаціями, їх об'єднаннями, посадовими особами та громадянами, мають значення для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Документи можуть містити відомості, зафіксовані як у письмовій, так і в іншій формі. До документів можуть бути віднесені матеріали фото-і кінозйомки, звуко-і відеозапису, інформаційних баз і банків даних та інші носії інформації.

Представлений стороною відповідач відеозапис №001 не надає суду чітких підстав вважати, що вказане адміністративне правопорушення скоїв саме позивач, ОСОБА_1 на своєму автомобілі НОМЕР_2, тому вказаний доказ суд не бере до уваги.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні . Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За викладених обставин адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 19, 55, 62 Конституції України, ст.ст. 33, 122, 245, 251, 254, 258, 268, 276, 278, 279, 280, 283, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 8, 10, 19, 46, 72, 77, 90, 205, 242-246, 250-251, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Інспектора другої роти першого батальйону Управління патрульної поліції Одеській області, лейтенанта поліції, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - задовольнити.

Постанову серії НК № 606751 від 20.10.2018року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП - скасувати.

Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП України - закрити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ ЦЕЛУХ А.П.