ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 643/3613/17 Головуючий суддя І інстанції Харченко А.М.

Провадження № 22-ц/818/951/18 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори, що виникають із трудових правовідносин

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Яцини В.Б.

суддів колегії: Бурлака І.В., Кіся П.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Державна циркова компанія» на рішення Московського районного суду м. Харкова від 04 червня 2018 року в складі судді Харченко А.М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», Державного підприємства «Державна циркова компанія України», третя особа - Міністерство культури України, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди,

встановив :

В березні 2017 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», Державного підприємства «Державна циркова компанія України», третя особа - Міністерство культури України, в якому просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату при звільненні у розмірі 24978,86 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку невиплаченої йому заробітної плати при звільненні у розмірі 123333,67 грн., грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні у розмірі 5737,09 грн., моральну шкоду, спричинену внаслідок неправомірних дій, у розмірі 50000 грн., судові витрати покласти на відповідачів. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно з наказом Міністерства культури від 03 липня 2012 року № 533/0/17-12 його призначено на посаду директора-художнього керівника Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» (далі - ДП «Українська творча дирекція підготовки циркових атракціонів та номерів») та укладено трудовий договір у формі контракту № 544 з 11 липня 2012 року по 10 липня 2015 року. Наказом Міністерства культури України від 01 липня 2015 року № 479/0/17-15 його звільнено з цієї посади у зв'язку з закінченням строку дії контракту. Однак з 01 квітня 2015 року по 10 липня 2015 року він не отримував заробітної плати. Під час виконання трудових обов'язків він неодноразово звертався з відповідними клопотаннями до відповідача, однак йому було повідомлено, що проводиться реорганізація ДП «Українська творча дирекція підготовки циркових атракціонів та номерів», у зв'язку з чим створена ліквідаційна комісія, до якої перейшли повноваження по управлінню справами господарського товариства. Починаючи з другого кварталу 2015 року фінансування ДП «Українська творча дирекція підготовки циркових атракціонів та номерів» припинено. Тому підстави для затвердження штатного розпису ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів і номерів» з 01.04.2015 відсутні. Але 18 жовтня 2015 року наказом Міністерства культури України № 75 у ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів і номерів» була затверджена одна посада - директор - художній керівник з 01.04.2015. Згідно з довідкою, виданою головою комісії з припинення ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів і номерів» про розмір нарахованої, але невиплаченої заборгованості по посадовому окладу ОСОБА_3 з 01.04.2015 по 10.07.2015, посадовий оклад позивача становив 5470 грн. на місяць та заробітна плата з 01.04.2015 по 10.07.2015 склала 33206 грн., до сплати 24978,86 грн. Середній заробіток позивача за весь час затримки виплати заробітної плати за період з 11.07.2015 по 01.03.2017 становить 123333 грн. 67 коп. Крім того, відповідач ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» не виплатив позивачу грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічної відпустки за період з 15.10.2014 по 10.07.2015 у кількості 23 календарні дні у розмірі 5737,09 грн. Позивач працював на посаді директора «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» майже 30 років. До теперішнього часу з ним не проведений повний розрахунок, що заподіяло йому моральні страждання, він переживав з приводу існування своєї сім'ї, вони були позбавлені нормального ритму життя: можливості купувати продукти харчування, одяг, предмети побуту. Крім того, позивач хворіє на хронічну гіпертонічну хворобу та цукровий діабет, в зв'язку з чим потребує постійного медичного лікування. Тому вважає, що відповідач ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» зобов'язана відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 50000 грн. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 27.11.2016 року скасовано рішення Московського районного суду м. Харкова від 18.03.2016 року за його позовом до Міністерства культури України, треті особи - ДП «Державна циркова компанія України», ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів і номерів» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати при звільненні і середнього заробітку за час затримки розрахунку, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та моральної шкоди. В задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовлено, у зв'язку з тим, що у суду першої інстанції не було підстав для стягнення з Міністерства культури України на користь ОСОБА_3 заборгованості по заробітній платі, дні щорічної відпустки та моральної шкоди. Раніше пред'явлений позов вимог до Державного підприємства «Державна циркова компанія України», ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів і номерів» не містив.

ОСОБА_3 07.05.2018 звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів і номерів» на його користь моральну шкоду, спричинену внаслідок неправомірних дій, у розмірі 50000 грн. Стягнути солідарно з відповідачів на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату при звільненні у розмірі 24978,86 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку невиплаченої йому заробітної плати при звільненні у розмірі 123333,67 грн., грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні у розмірі 5737,09 грн., судові витрати.

В судовому засіданні позивач та його представник - адвокат ОСОБА_4 підтримали уточнені позовні вимоги позивача у повному обсязі, посилаючись на вищенаведене, та просили позов задовольнити. Крім того, позивач зазначив, що після реорганізації ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», всі працівники, в тому числі головний бухгалтер, були переведені до ДП «Державна циркова компанія України», тому він не мав можливості нарахувати заробітну плату. Коштів від оренди приміщень не отримував. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Представник ДП «Державна циркова компанія України» Сальніков О.М., який діє на підставі виданої довіреності, в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі та зазначив, що ДП «Державна циркова компанія України» не є належним відповідачем по справі, оскільки не є правонаступником ДП ««Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів і номерів». Рахунки ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів і номерів» заблоковані податковою інспекцією, в зв'язку з несплатою 2754000 грн. податку. Останні не згодні з рішенням податкової інспекції, тому звернулися до суду про скасування рішення податкової інспекції. Крім того, в період роботи позивача директором, надходили кошти від оренди людьми гуртожитку, тому позивач мав можливість отримати заробітну плату. Надав суду заперечення на позов, в яких зазначив, що з 01.04.2015 позивач знаходився в ДП ««Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів і номерів» на позаштатній посаді - голова комісії з припинення, на громадських засадах, а тому підстав для нарахування та сплати йому заробітної плати не виникло. У задоволенні позовних вимог позивача просив відмовити та закрити провадження у справі. Крім того, в доповненнях до заперечення на позовну заяву просили стягнути з ОСОБА_3 на їх користь витрати, пов'язані з явкою до суду його представника у розмірі 574,57 грн.: із них 454,57 грн. - вартість квитків + 120 грн. добові за два дні (а. с. 114-117, 218-220).

Представник Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» - голова комісії з припинення ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» Кобзєв О.А. в судовому засіданні позовні вимоги позивача ОСОБА_3 не визнав та надав суду заперечення на позов, в яких зазначив, що розрахунок відшкодування за час затримки розрахунку виплати остаточного розрахунку потрібно провести з 18.10.2015 по 01.03.2017. При цьому сума зміниться на 96200 грн. Крім того, у додатку до позовної заяви відсутній наказ № 75 від 18.10.2015 р. та затверджений штатний розпис Міністерством культури України. Джерелами коштів на оплату праці для установ і організацій, що фінансуються із бюджету, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності, та з інших джерел, однак кошторис та фінансовий план підприємства на ІІ-й-ІV квартал 2015 року затверджений Міністерством культури не був, в зв'язку з тим, що усі працівники підприємства згідно з наказом Міністерства культури № 633 від 10.07.2013 та штатного розпису Державної циркової компанії України, затвердженого наказом МК № 1146 від 11.12.2014 переведені у ДП Циркову компанію з 01.04.2015 в кількості 64 од. Сума грошової компенсації за невикористані 23 календарні дні щорічної відпустки нарахована як компенсація в розрахунковій відомості за липень 2015 року. Довідки про стан здоров'я позивача на підтвердження завдання моральної шкоди датовані 2014 роком. За період судових справ інших документів про стан здоров'я ОСОБА_3 не надавалося. Вважає, що халатне відношення до своїх службових обов'язків ОСОБА_3 (несвоєчасне затвердження штатного розпису та незатвердження кошторису та фінансового плану підприємства), причинили збиток підприємству Дирекції (при виплаті ОСОБА_3 середнього заробітку за час затримки розрахунку невиплаченої йому заробітної плати та моральної шкоди) у розмірі 146200,26 грн. (а. с. 118-119). В позові просив відмовити.

Третя особа - Міністерство культури України направило суду пояснення до позовної заяви, в яких зазначили, зокрема, що пунктами 7.4. та 7.5. розділу 7 «Управління Дирекцією» Статуту Державного підприємства Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів закріплено, що директор-художній керівник Державного підприємства Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів несе відповідальність за організацію та стан бухгалтерського обліку, а тому обов'язок виплати всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації покладено на позивача, який повинен був провести ці виплати у свій останній робочий день. До того ж позивач заздалегідь знав про день звільнення. Згідно з наказом Міністерства культури України від 10.07.2013 № 633 «Про припинення державних підприємств Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» та «Харківське державне художньо-творче виробниче підприємство» реорганізовані шляхом їх приєднання до Державного підприємства «Державна циркова компанія України». Також утворено комісії з припинення вказаних Державних підприємств. Головою комісії з припинення Дирекції призначено ОСОБА_3 Водночас, наказом Міністерства від 11.12.2014 № 1146 було затверджено штатний розпис Державного підприємства «Державна циркова компанія України» з 25.12.2014 з урахуванням 64 одиниць, переданих зі складу Дирекції під час приєднання. У пункті другому вищевказаного наказу зазначено, що штатний розпис Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» з 01.01.2014 втрачає чинність через два місяці з моменту попередження останнього працівника. Інших штатних розписів Дирекції у 2014 та 2015 роках затверджено не було. Разом з тим, Міністерством було погоджено «План використання бюджетних коштів на 2015 рік» Дирекції, в якому були передбачені видатки з державного бюджету лише на І квартал поточного року. Таким чином, починаючи з ІІ кварталу 2015 року, фінансування Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» не здійснювалося. Виплата заробітної плати працівників, переведених з Дирекції, здійснюється Державним підприємством «Державна циркова компанія України». Вважають, що не вбачається вини відповідачів у невиплаті заробітної плати позивачу, оскільки цей обов'язок покладається на керівника Дирекції (на день звільнення - ОСОБА_3.). В позовній заяві не назначено якими неправомірними діями чи бездіяльністю відповідачів спричинена позивачу моральна шкода, також не надано доказів на підтвердження вини відповідачів у заподіянні позивачу моральної шкоди. Вимоги позивача про виплату моральної шкоди вважають необґрунтованими та недоведеними, тому не підлягають задоволенню (а.с. 207-211, 224-225).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 04 червня 2018 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», Державного підприємства «Державна циркова компанія України», третя особа - Міністерство культури України, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто солідарно з Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», код ЄДРПОУ 02177485, місцезнаходження: 61052, м. Харків, пл. Міліціонера, буд. 17, Державного підприємства «Державна циркова компанія України», місцезнаходження: 01135, м. Київ, пл. Перемоги, 2, код ЄДРПОУ 19070084, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м. Харків, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі у розмірі 24978 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 86 коп., грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 5737 (п'ять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 09 коп.

Стягнуто солідарно з Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», Державного підприємства «Державна циркова компанія України» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 123333 (сто двадцять три тисячі триста тридцять три) грн. 67 коп.

Стягнуто з Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 3000 (три тисячі) грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», Державного підприємства «Державна циркова компанія України», третя особа - Міністерство культури України, - відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

В задоволенні заяви Державного підприємства «Державна циркова компанія України» до ОСОБА_3 про відшкодування витрат, пов'язаних з явкою до суду, - відмовлено.

В апеляційній скарзі, з урахуванням уточнень від 22.11.2018, уповноважена особа ДП «Державна циркова компанія України» просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення з ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» заборгованості по заробітній платі у розмірі 24978,86 грн. Відмовити в задоволенні вимог про стягнення компенсації за час затримки розрахунку та моральної шкоди. Стягнути з позивача витрати, пов'язані із явкою до суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд залишив поза увагою факт того, що позивач не мав трудових відносин з ДП «Державна циркова компанія України», а натомість був співробітником ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», а тому апелянт не може бути відповідачем у даній справі. Зазначено, що суд безпідставно задовольнив вимогу про компенсацію за час затримки розрахунку та моральної шкоди, оскільки була відсутня вина роботодавця у такій затримці. Послались на те, що з даного приводу були надані пояснення Міністерством культури України, які залишились поза увагою суду.

Частина третя статті 3 ЦПК Українипередбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Згідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились в судове засідання, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та розглянутого судом позову, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскаржуване рішення не в повній мірі відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 згідно з наказом Міністерства культури України від 03 липня 2012 року № 533/0/17-12 був призначений на посаду директора - художнього керівника ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» з укладенням трудового договору у формі контракту з 11 липня 2012 року по 10 липня 2015 року (т. 1 а. с. 11-17, 18-21, 22).

Наказом віце-прем'єра України - міністра культури України Кириленка В.А. від 01 липня 2015 року № 479/0/17-15 позивача звільнено з цієї посади у зв'язку з закінченням строк дії контракту. При цьому зазначено, що ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» необхідно здійснити відповідні розрахунки з ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 55).

Позивач перебував у трудових стосунках на підставі укладеного з Міністерством культури України контракту № 544 від 03 липня 2012 року.

В розділі ІІ «Обов'язки та права сторін», а також в пункті 3.6. розділу 3 «Умови матеріального забезпечення керівника» Контракту № 544 від 03 липня 2012 року сторони погодили, що керівник здійснює поточне оперативне керівництво підприємством, організує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених діючим законодавством, Статутом підприємства та цим контрактом.

У разі припинення дії (розірвання) цього контракту, керівник зобов'язується дотримуватися процедури звільнення керівників підприємства, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства Культури України (пункт 2.1.17).

Керівнику належать закріплені за ним повноваження і права, які поширюються на підприємство законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, а також передбачені Статутом підприємства та цим контрактом (пункт 2.4.).

Заробітна плата керівнику нараховується відповідно до чинного законодавства, з урахуванням економічного і фінансового стану підприємства та фактично відпрацьованого часу.

Статутом ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», ухваленим на засіданні профспілкового комітету № 39 від 25 листопада 2011 року, зареєстрованим 26 червня 2012 року, встановлено, що це підприємство відноситься до сфери управління Міністерства культури України, є юридичною особою та веде самостійний баланс (т. 1 а. с. 26-38).

Разом з тим, на підставі Наказу міністра Міністерства культури України від 10 липня 2013 року № 633 ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» і Державне підприємство «Харківське державне художньо-творче виробниче підприємство» реорганізовані шляхом їх приєднання до ДП «Державна циркова компанія України», яка є правонаступником майнових та особистих (немайнових) прав та обов'язків цих державних підприємств (т. 1 а. с. 23-25).

На підставі вищевказаного наказу 28.02.2014 Міністром Міністерства культури і туризму України Нищуком Є.М. № 745 було затверджено штатний розпис ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів і номерів» з 01.01.2014, в якому було вказано конкретні розміри посадових окладів, надбавок та доплат працівникам державного підприємства, у тому числі, і директору-художньому керівнику (т. 1 а. с. 39-42).

Наказом Міністерства від 11.12.2014 року № 1146 було затверджено штатний розпис ДП «Державна циркова компанія України» з 25.12.2014 року, з урахуванням 64 одиниць, переданих зі складу Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів і номерів» під час приєднання (т. 1 а. с. 212).

З другого кварталу 2015 року фінансування Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» Міністерством було припинено.

ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» на даний час не ліквідовано, фінансова ж підтримка з боку Міністерства культури України направляється на розвиток підприємства, а не на виплату заробітної плати працівникам цього підприємства.

При цьому наказами заступника Міністра культури - керівника апарату Стичинського Б.С. від 09 вересня 2013 року № 852 та віце-прем'єра України - міністра культури України Кириленка В.А. від 25 травня 2015 року № 336 утворювалися комісії з припинення ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», до складу яких включався, зокрема ОСОБА_3

Штатним розписом ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», затвердженим наказом Міністерства культури України від 28 лютого 2014 року № 124-3, штатна чисельність з 01 січня 2014 року складала 64 одиниці.

Згідно з довідками, виданими ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», заборгованість по заробітній платі ОСОБА_3 становить суму в розмірі 24978 грн. 86 коп.; станом на 10 липня 2015 року за період роботи з 15 жовтня 2014 року по 10 липня 2015 року позивачем невикористані дні щорічної відпустки у кількості 23 календарних дня (т. 1 а. с. 64-67).

Розрахунок відшкодування за час затримки: період затримки: з 11.07.2015 року до 01.03.2017 року (в межах позову): посадовий оклад позивача становив 5470,00 грн., а середньомісячна заробітна плата скала 7400 грн.02 коп. згідно з довідкою, виданою головою комісії з припинення ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів і номерів» про розмір посадового окладу ОСОБА_3; сума відшкодування: 4933,35 грн. (за частину липня 2015 року) + 7400,02 грн. х 19 (за серпень 2015 року - лютий 2017 року) = 145533,73 грн.

Крім того, відповідач, в порушення вимог ч. 3 ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про відпустки», не виплатив позивачу грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за період з 15.10.2014 року по 10.07.2015 року у кількості 23 календарних дні у розмірі - 5737,09 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд свої висновки мотивував тим, що ОСОБА_3 працював на посаді директора ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів і номерів» протягом майже 30-ти років. Відповідач в день його звільнення і до теперішнього часу не провів повний розрахунок, що заподіяло йому моральні страждання, він вимушений відвідувати державні установи. Внаслідок протиправних дій відповідачів він та його сім'я були позбавлені можливості задовольняти у повному обсязі свої життєві потреби. Позивач хворіє на хронічну гіпертонічну хворобу IV стадії 3 ступеню, а також на цукровий діабет 2 типу, тяжка форма, є інсулінозалежним, що підтверджується випискою з історії хвороби ОСОБА_3 ( т. 1 а. с. 81).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність задоволення вимоги позивач про відшкодування йому невиплаченої заробітної плати.

Нормами ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

У статті 77 ЦПК України вказано про належність доказів:

1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

4. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

У статті 78 ЦПК України зазначено про допустимість доказів:

1. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Про достатність доказів вказано у ст. 80 ЦПК України:

1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 3 статті 21 КЗпП України, контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Частиною 1 статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А І групи.

У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується апелянтом, що з позивачем в день звільнення не було проведено остаточного розрахунку.

Однак, при визначенні розміру відшкодування, що підлягає виплаті ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі та компенсації за дні невикористаної відпустки, районним судом не було враховано, що в Довідці ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів і номерів» про заробітну плату позивача розмір таких доходів за 8 робочих днів у липні 2015 року склав разом з компенсацію за 23 дні невикористаної відпустки у сумі 5737,09 грн., після відрахування обов'язкових податків та зборів на суму 3166,32, складає 5424,68 грн. (а.с. 51).

Таким чином, безпідставним є висновок суду про необхідність стягнення на користь ОСОБА_3 компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 5737,09 грн.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація, повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Статтею 21 Закону України «Про культуру» від 14 грудня 2010 року закріплено, що керівники закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними трудового договору (контракту) строком на п'ять років за результатами конкурсу.

Положенням про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при прийнятті на роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 (далі - Положення) передбачено, що наймання керівника підприємства, що є у державній власності, здійснюється шляхом укладання з ним контракту.

Типова форма контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 02 серпня 1995 року № 597 «Про Типову форму контракту з керівником підприємства, що є у державній власності».

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності», закріплено, що оплата праці та матеріальне забезпечення керівника підприємства визначаються у контракті, провадяться за рахунок коштів підприємства і встановлюються у прямій залежності від результатів виробничо-господарської діяльності підприємства.

У статутах (положеннях) підприємств, які затверджуються органами управління майном, передбачаються умови оплати праці та матеріального забезпечення керівника підприємства за рахунок коштів підприємства, що спрямовуються на оплату праці (пункт 8 Положення).

Процедура звільнення керівників державних підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства культури України, затверджена Наказом Міністерства культури України від 28 січня 2014 року № 49/0/17-14.

Так, пунктом 10 такої процедури визначено, що після отримання наказу про звільнення керівника підприємство протягом п'яти робочих днів з дати фактичного звільнення керівника зобов'язане листом повідомити Міністерство культури України про проведення розрахунку та виплату всіх належних йому сум.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність вини роботодавця у не проведенні остаточного розрахунку з позивачем.

Так, згідно із п.п. 7.4 та 7.5 розділу 7 «Управління Дирекцією» Статуту Державного підприємства Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів закріплено, що директор - художній керівник Державного підприємства Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів несе відповідальність за організацію та стан бухгалтерського обліку.

Вказане свідчить, що саме позивач був відповідальним за проведення кінцевого розрахунку при звільненні у свій останній робочий день на посаді Директора-художнього керівника.

Згідно з ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У ст. 13 ЦК України визначені межі здійснення цивільних прав:

1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

5. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Оскільки позивач, діючи від імені Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» не забезпечив проведення самому собі повного розрахунку, чим штучно створив підстави для передбаченої у ст. 116, ст. 237-1 КЗпП України відповідальності підприємства, та для наступного звернення з цим позовом. Таку його поведінку суд апеляційної інстанції відповідно до наведеної у ст. 13 ЦК України норми розцінює як зловживанням правом, що виключає можливість для захисту передбаченого у ст. 116, ст. 237-1 КЗпП України права на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди. У задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити, за безпідставністю.

Що стосується рішення про солідарне стягнення з відповідачів відшкодування, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом було встановлено, що ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» не ліквідовано, з 18.09.2013 - перебуває в стані припинення, а тому на день розгляду справи судом були відсутні підстави для задоволення позовних вимог до ДП «Державна циркова компанія України». Після ліквідації ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» та виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - виникнуть підстави для заміни боржника відповідно на стадії виконавчого провадження.

За правилами ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішення судом першої інстанції було допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду, то колегія суддів на підставі п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України частково задовольняє апеляційну скаргу та змінює оскаржуване рішення із скасуванням його у частині задоволення вимог до ДП «Державна циркова компанія України».

Керуючись ст.ст. 259, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 381-384, 389-392 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Державна циркова компанія» - задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 04 червня 2018 року - змінити.

Зменшити розмір стягнення заборгованості по заробітній платі та грошової компенсації до 24978 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 86 коп. з відрахуванням податків і зборів.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 04 червня 2018 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Державного підприємства «Державна циркова компанія», стягненні середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку та моральної шкоди.

В цій частині у задоволенні позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 11.12.2018.

Головуючий -

В.Б. Яцина

Судді -

І.В. Бурлака.

П.В. Кісь.