ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 р. м. Харків

Справа № 554/12016/15-а

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Подобайло З.Г.

суддів: Старостіна В.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 24.09.2018, суддя Січиокно Т.О., м. Полтава, повний текст складено 24.09.18 по справі № 554/12016/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського об'єднаного управління Пенсійоного фонду в Полтавській області

про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся до суду із заявою в порядку ст. 382, ст. 383 КАС України, в якій просить: визнати протиправним, вчинене на виконання постанови Октябрського районного суду м.Полтава від 26.10.2015 року з урахуванням постанови Октябрського районного суду м.Полтава від 04.04.2017 року в адміністративній справі № 554/12016/15-а, рішення начальника Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області Кадушкіної Т.В. про відмову йому у перерахунку пенсії по інвалідності, що настала через захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 01 квітня 2015 рок на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчудження від 10.08.2015 року № 01-К-316/13, виданої ГУ ДС України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, виходячи з заробітної плати за повний календарний місяць серпень 1986 року (31 день) та провести відповідні виплати, з урахуванням виплачених сум; постановити окрему ухвалу, яку направити Пенсійному фонду України для вжиття заходів щодо усунення причини та умов, що сприяли порушенню закону, а також притягнення до відповідальності начальника Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області Кадушкіної Тетяни Віталіївни, яка прийняла зазначене вище протиправне рішення; постановити окрему ухвалу та направити її прокурору Полтавської області стосовно порушення законодавства начальником Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області Кадушкіної Т.В. щодо виконання постанови Октябрського районного суду м.Полтава від 26.10.2015 року з урахуванням постанови Октябрського районного суду м.Полтава від 04.04.2017 року в адміністративній справі № 554/12016/15-а, у діях якої вбачається склад кримінального правопорушення, передбачений ч.3 ст.382 КК України; зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області подати звіт про виконання постанови Октябрського районного суду м.Полтава від 26.10.2015 року з урахуванням постанови Октябрського районного суду м.Полтава від 04.04.2017 року в адміністративній справі № 554/12016/15-а.

Заява мотивована тим, що постановою Октябрського районного суду м.Полтава від 26.10.2015 року було зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести порахунок його пенсії на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення від 10.08.2015 року № 01-К-316/13. Відповідач здійснив перерахунок пенсії, взявши в її розрахунок заробітну плату в зоні відчудження лише за 25 днів серпня 1986 року в сумі 2351, 50 грн., а не за повний місяць серпень 1986 року (31 день) в сумі 2951, 86 грн., як передбачено для ліквідаторів аварії на ЧАЕС із числа осіб начальницького (офіцерського) складу ОВС, до яких він належав у 1986 році. Постановою Октябрського районного суду м.Полтава від 04.04.2017 року було ухвалено рішення про зобов'язання відповідача виконати вказані вище судові рішення та провести йому перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчудження від 10.08.2015 року № 01-К_316/13, виданої ГУ ДС України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, виходячи із заробітної плати за повний календарний місяць серпень 1986 року (31 день) та провести відповідні виплати, з урахуванням виплачених сум. Незважаючи на вищевикладене, за січень - лютий 2018 року відповідач продовжив нараховувати йому пенсію так як і до вступу судового рішення в законну силу, тобто із заробітної плати не за 31 день місяця серпня 1986 року у сумі 2915, 86 грн., а з заробітної плати лише за 25 днів у сумі 2351,50 грн. Однак, протягом трьох років відповідач в особі начальника Полтавського об'єднаного управління ПФУ Полтавської області Кадушкіної Т.В. не виконує судове рішення.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 24 вересня 2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області подати до Октябрського районного суду м.Полтава у строк до 15 жовтня 2018 року звіт про виконання постанови Октябрського районного суду м.Полтава від 26.10.2015 року, постанови Октябрського районного суду м.Полтава від 04.04.2017 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії. В іншій частині заяви відмовлено. В частині зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення ухвала підлягає до негайного виконання.

ОСОБА_1, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції , подав апеляційну скаргу , вважає , що суд першої інстанції за підсумками розгляду заяви в порядку ст.ст. 382 та 383 КАС України неповно з'ясував обставини, що мають значення та його висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи. Вважає, що оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню в частині відмови в задоволенні вимог, а також має місце прийняття судом апеляційної інстанції окремої ухвали. Вказує , що обставини порушення його прав описаних в останній заяві, поданій в порядку ст..ст. 382 та 383 КАС України, - викладені у відповіді за підписом ОСОБА_3 від 06.03.2018 року за № 272/К-02, тому, твердження суду першої інстанції про те, що доказів неправомірної відмови КадушкіноїТ.В. позивачем не подано, є безпідставним, відповідь вищестоящего органу, яким здійснено перевірку обставин, за яких було порушено його права надано до суду. Вважає , що відповідач Кадушкіна Т.В. прийняла протиправне рішення щодо виконання рішення суду, що є по суті відмовою в перерахунку пенсії, підтвердженням чого є відповідь Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області від 06.03.2018 року за № 272/К-02 . Вказує , що він є позивачем на користь якого ухвалено рішення суду та яке не виконується тривалий час, тому він звернувся до суду першої інстанції із заявою про визнання протиправним рішення, вчинене суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду. Оскільки, в даному випадку наявні підстав для задоволення заяви, суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст. 249 КАС України. Враховуючи те , що він неодноразово звертався до відповідача і в усному і в письмовому вигляді із заявою про перерахунок пенсії на підставі вищевказаного рішення суду, і кожного разу отримував відмову, а за виконання рішення відповідає саме начальник Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області Кадушкіна Тетяна Віталіївна (відмова відповідача є протиправним рішенням саме Кадушкіної Т.В.), вважає , що в її діях наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, тому однією з вимог в заяві була вимога постановити окрему ухвалу та направити її прокурору Полтавської області стосовно порушення законодавства начальником Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області Кадушкіної Тетяни Віталіївни, щодо виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 26 жовтня 2015 року з урахуванням постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 04 квітня 2017 року в адміністративній справі N9 554/12016/15-а, у діях якої вбачається склад кримінального правопорушення, передбачений ч.З ст. 382 Кримінального кодексу. Просить скасувати ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 24 вересня 2018 року в частині відмови в задоволенні вимог заяви та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вимог заяви в повному обсязі.

Полтавським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області подано до суду відзив , в якому вказує , що обчислення пенсії ОСОБА_1 проводилось на підставі судових рішень по справі №554/12016/15-а з урахуванням довідок № 01-К-316/13 від 10.08.2015 виданої ГУ ДС України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області. Вищевказані довідки видані на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2015 з урахуванням ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015. Тобто видані не на підставі первинних документів. До обчислення враховані наступні складові: збережене грошове забезпечення - 207,38 крб., оплата праці за дні роботи (служби) в зоні відчуження - 741,90 крб., оплата за вихідні дні - 178,06 крб., премія - 667,71 крб., доплата за резерв - 556,45 крб. Загальна сума всіх складових грошового забезпечення становить 2351,50 крб. (0,02352 грн.). Загальна сума за серпень 1986 року в розмірі 0,02352 грн. вказана в довідці, яка видана ГУ ДС України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області і зареєстрована під одним вихідним номером та датується 10 серпня 2015 року. Осучаснений розмір заробітку склав 12204,25 грн. (0,02352: 0,00179 -показник середньомісячного заробітку робітників і службовців, зайнятих у галузях національної економіки за 1986 рік згідно з додатком 7 до постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 р. №1783 = 13,13966- коефіцієнт заробітку х 928,81 грн. - показник середньомісячного заробітку робітників та службовців, зайнятих в галузях національної економіки за 2006 рік). З урахуванням 70 % фактичних збитків основний розмір пенсії з 01.04.2015 року склав 8542, 98 грн., загальний розмір пенсії з 01.04.2015 року склав 9352,18 грн. Управління виконано свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виключно на підставі судових рішень по справі №554/12016/15-а та у спосіб передбачений законодавством. Просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 382, ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції виходив з відсутності обставин протиправності відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів позивача. При цьому , прийняв до уваги доводи скаржника, який заперечив проти правильності здійснення перерахунку його пенсії та доводи відповідача, який стверджував зворотне, однак , на розгляд суду не надано документально підтверджуючих даних щодо самого механізму нарахування пенсії, її розміру, суд зобов'язав відповідача надати до суду звіт про виконання даного судового рішення у строк до 15.10.2018 року

Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвала суду першої інстанції в частині задоволення заяви не оскаржується.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення заяви , виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу- у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.

Саме з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегулювано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

З матеріалів справи встановлено, що постановою Октябрського районного суду м.Полтава від 26.10.2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України Октябрського району у м.Полтава щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення за роботу у 1-зоні небезпеки Чорнобильської АЕС з 25 липня по 25 серпня 1986 року, виданої ГУ ДС з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 10.08.2015 року № 01-К-316/13. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району у м.Полтава провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення за роботу у 1-зоні небезпеки Чорнобильської АЕС з 25 липня по 25 серпня 1986 року, виданої ГУ ДС з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 10.08.2015 року № 01-К-316/13.(а.с.172 - 175 тому № 1).

Постановою Октябрського районного суду м.Полтава від 04.04.2017 року заяву ОСОБА_1 щодо неправильного застосування механізму обчислення пенсії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо неправильності застосування механізму обчислення пенсії ОСОБА_1 по інвалідності, що настала через захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року за № 1210, на підставі довідки про заробітну плату у зоні відчудження від 10 серпня 2015 року № 01-К-316/13, виданої ГУДС України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, на виконання постанови Октябрського районного суду м.Полтава від 26.10.2015 року № 554/12016/15-а, додаткової постанови від 10.11.2015 року та ухвали про роз'яснення рішення суду від 10.03.2016 року.

Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області виконати постанову Октябрського районного суду м.Полтава від 26.10.2015 року № 554/12016/15-а з урахуванням додаткової постанови від 10.11.2015 року 2015 року та ухвали про роз'яснення рішення суду від 10.03.2016 року та провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності, що настала через захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 1 квітня 2015 року на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчудження від 10.08.2015 року № № 01-К-316/13, виданої ГУДС України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, виходячи з заробітної плати за повний календарний місяць серпень 1986 року (31 день) та провести відповідні виплати, з урахуванням виплачених сум. (а.с. 168- 171 тому № 2).

Звертаючи з заявою в порядку в порядку ст.ст. 382 та 383 КАС України позивач вказує , що начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання постанови Октябрського районного суду м.Полтава від 26.10.2015 року з урахуванням постанови Октябрського районного суду м.Полтава від 04.04.2017 року в адміністративній справі № 554/12016/15-а неправомірно прийняв рішення про відмову йому у перерахунку пенсії по інвалідності.

Як доказ, до справи заявником надано відповідь начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ОСОБА_3 від 06.03.2018 року про відмову йому у перерахунку пенсії по інвалідності (а.с. 154 тому № 3), в якій зазначено, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі судового рішення проведено згідно покладених зобов'язань без будь - яких порушень.

Тобто , колегія суддів зазначає , що перерахунок пенсії на виконання постанови Октябрського районного суду м.Полтава від 26.10.2015 року з урахуванням постанови Октябрського районного суду м.Полтава від 04.04.2017 року в адміністративній справі № 554/12016/15-а проведено. Відмови у проведенні перерахунку пенсії на підставі вказаних рішень суду не було, будь-якого рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивачу на підставі вказаних рішень суду матеріали справи не містять. При цьому , будь-яких вимог щодо визнання неправомірним розрахунку чи його частини заява позивача не містить. В заяві лише вказується про рішення начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ОСОБА_3 від 06.03.2018 року про відмову йому у перерахунку пенсії по інвалідності, яке відсутне.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що в разі незгоди з рішенням суб`єкта владних повноважень та процедурою його прийняття позивач має право звернутися до суду із позовною заявою про оскарження цього рішення в загальному порядку, а не в межах ст. 383 КАС України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 від 21.03.2018 року в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України та відсутність підстав для її задоволення в частині визнання протиправним, вчиненого на виконання постанови Октябрського районного суду м.Полтава від 26.10.2015 року з урахуванням постанови Октябрського районного суду м.Полтава від 04.04.2017 року в адміністративній справі № 554/12016/15-а, рішення начальника Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області Кадушкіної Т.В. про відмову йому у перерахунку пенсії по інвалідності, що настала через захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи та постановлення окремих ухвал.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України).

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321,323,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 24.09.2018 по справі № 554/12016/15-а залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

.

Головуючий суддя

(підпис)

З.Г. Подобайло

Судді

(підпис) (підпис)

В.В. Старостін А.М. Григоров

Повний текст постанови складено 11.12.2018.