ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

04 грудня 2018 року

м. Дніпро

справа № 200/21326/17 (2а/200/1391/17)

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

секретарі судового засіданні Сколишеві О.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Проніної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 02 березня 2018 року в адміністративній справі №200/21326/17 (головуючий 1-ї інстанції Женеску Е.В.) за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 06.12.2017 року звернулась до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яке оформлене протоколом №1672 від 27 червня 2017 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яке оформлене протоколом №1672 від 29 вересня 2017 року;

- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня, що настав за днем досягнення нею пенсійного віку, а саме з 02 січня 2017 року.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України у м.Дніпрі про відмову в призначенні ОСОБА_4 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яке оформлене протоколом №1672 від 27 червня 2017 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України у м. Дніпрі про відмову в призначенні ОСОБА_4 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яке оформлене протоколом №1672 від 29 вересня 2017 року.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня, що настав за днем досягнення нею пенсійного віку, а саме з 02 січня 2017 року.

Крім того, вказаним рішенням стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_4 витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката в сумі 4000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач надав апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, досягла 51 року ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а.с.13-14).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 з 02.07.1997 року працювала на посаді палатної медичної сестри відділення реанімації та інтенсивної терапії гнійно-септичного профілю КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова».

З 02.01.2002 року назва відділення змінена на відділення інтенсивної терапії для хворих з гнійно-септичною патологією.

З 02.01.2002 року ОСОБА_4 працює на посаді палатної медичної сестри відділення інтенсивної терапії для хворих з гнійно-септичною паталогією.

Вказане підтверджується записами в трудовій книжці позивача, довідками КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова» від 22.02.2016 року №4/253 та від 23.02.2016 року №4/257, уточнюючою довідкою КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечнікова» від 10.02.2017 року №34 (а.с. 11-12, 19, 20, 21).

Згідно уточнюючої довідки КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечнікова» від 10.02.2017 року №34 у відділенні атестацію робочих місць проведено за списком №ІІ, 1998, 2002, 2004, 2009, 2014 роках (перша атестація по лікарні була проведена 1995 року, але відділення ще не було створено).

12.05.2017 року ОСОБА_4 звернулась до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі із заявою та відповідними документами для призначення пенсії відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом від 27.06.2017 року управління пенсійного фонду повідомило позивачу про відмову у призначенні пенсії за Списком №2 у зв'язку з відсутністю у неї необхідного пільгового стажу (а.с.7-8).

Рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії оформлено у вигляді протоколу 1672 від 27.06.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_4 не має права на пенсію (а.с.47-47 на звороті).

29.06.2017 року ОСОБА_4 повторно звернулась до управління із заявою та документами для призначення пенсії відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом від 29.09.2017 року управління пенсійного фонду повідомило ОСОБА_4 про відмову у призначенні пенсії за Списком №2, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с.9-10).

Рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії оформлено у вигляді протоколу 1672 від 29.09.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_4 не має права на пенсію (а.с.49-50).

Не погодившись з такими рішеннями пенсійного органу, ОСОБА_4 звернулась з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та має достатньо пільгового стажу для призначення їй пенсії на вказаних умовах. Відповідач не довів, що позивач не має права на пенсію на пільгових умовах.

При вирішенні справи суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Стосовно наявності у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_2 і старші після досягнення ними такого віку: 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року.

Як зазначалось вище, позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ІНФОРМАЦІЯ_3 року ій виповнилось 51 рік.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 з 02.07.1997 року працювала на посаді палатної медичної сестри відділення реанімації та інтенсивної терапії гнійно-септичного профілю КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова».

З 02.01.2002 року назва відділення змінена на відділення інтенсивної терапії для хворих з гнійно-септичною патологією.

З 02.01.2002 року ОСОБА_4 по теперішній час працює на посаді палатної медичної сестри відділення інтенсивної терапії для хворих з гнійно-септичною паталогією.

12.05.2017 року та 29.09.2007 року позивач зверталась до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі із заявами та відповідними документами для призначення пенсії згідно статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішеннями пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії оформленими у вигляді протоколів 1672 від 27.06.2017 року та 1672 від 29.но, що ОСОБА_4 не має права на пенсію (а.с.47-47 на звороті).

Листами управління пенсійного фонду повідомило ОСОБА_4 про відмову у призначенні пенсії за Списком №2, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

В обгрунтування відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах пенсійний орган зазначив, що, згідно розділу ХХІV «Охорона здоров'я та соціальна допомога» Списку 2, затвердженого Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, від 16.01.2003 року №36, а також постановою КМУ від 24.06.2016 року №461, право на пільгову пенсію мають лікарі, молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри по догляду за хворими, сестри-господині, які повний робочий день безпосередньо обслуговують хворих в опікових і гнійних відділеннях, що має бути підтверджено результатами атестації робочих місць за умовами праці. У КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова» в 1996 році було створено відділення реанімації та інтенсивної терапії гнійно-септичного профілю, а 2002 року відділення перейменовано на відділення інтенсивної терапії для хворих з гнійно-септичною патологією. КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова» зверталось за роз'яснення до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, чи мають право працівники відділення реанімації та інтенсивної терапії гнійно-септичного профілю, відділення інтенсивної терапії для хворих з гнійно-септичною патологією на пільги за Списком № 2 згідно названих постанов КМУ, так як в цих постановах КМУ зазначається про опікові та гнійні відділення. В свою чергу, Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до Міністерства охорони здоров'я України щодо надання роз'яснення з питань права працівників відділення інтенсивної терапії для хворих з гнійно-септичною патологією на пільгову пенсію за Списком № 2. Відповіді стосовно роз'яснення Міністерства охорони здоров'я України із зазначених питань управління не отримувало.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі по тексту - Порядок № 383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу застосовується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Період роботи позивача зі шкідливими і важкими умовами праці з 02.07.1997 року по 02.01.2002 року, з 03.01.2002 року по 15.01.2003 року, з 16.01.2003 року по теперішній час підтверджено відповідними записамии в трудовій книжці, довідкою КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечнікова» від 23.02.2016 року №4/257, яка містить записи про займану посаду і період виконуваної роботи, інформацію щодо наказів по підприємству про проведення атестацій робочих місць (а.с.20).

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, яка набула чинності з 21.08.1992 року, в зв'язку з чим, при призначені пенсії за віком на пільгових умовах, певного п'ятирічного періоду роботи зі шкідливими умовами праці після 21.08.1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене результатами атестації.

Пунктами 2, 6 Порядку №422 визначено, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація робочих місць передбачає визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах.

До Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, розділом XXIV «позиція 22600000-е» внесено посади лікарів, середній і молодший медичний персонал в опікових і гнійних відділеннях.

Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Згідно з п. «е» розділу XXIV «Охорона здоров'я та соціальна допомога» до Списку № 2 включено працівників, які безпосередньо обслуговують хворих в опікових і гнійних відділеннях - лікарі, молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині (позиція 24е).

Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.04.2016 року затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Згідно з п. «е» розділу XXIV «Охорона здоров'я та соціальна допомога» до Списку № 2 включено працівників, які безпосередньо обслуговують хворих в опікових і гнійних відділеннях - лікарі, молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині.

Колегія суддів вважає, що посада позивача, вказана в трудовій книжці «палатної медичної сестри відділення реанімації та інтенсивної терапії гнійно-септичного профілю КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова», а також палатної медичної сестри відділення інтенсивної терапії для хворих з гнійно-септичною патологією» охоплюється визначеною у вказаних вище нормативних документах посадою «молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими».

Крім того, наказами Обласної клінічної лікарні ім.Мечнікова від 29.12.1998 року №457, від 09.08.2002 року №223, від 30.06.2004 року № 208, від 14.09.2009 року № 693, від 12.09.2014 року № 881, «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення» затверджено Перелік робочих місць, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1 і за списком №2. Згідно з вказаним наказом до Списку №2 включено молодшу медичну сестру, лікаря-анестезіолога і медичну сестру відділення реанімації та інтенсивної терапії гнійно-септичного профілю (а.с.22-23, 24-25, 26-27, 28-29, 30-31).

Листами Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 03.08.2017 року №4253/0/192-17 та від 07.08.2017 року №4361/0/192-17 підтверджено право на пільгову пенсію за списком №2 лікарів, медичних сестер з медичною освітою, молодших медичних сестер, молодших медичних сестер по догляду за хворими, сестер-господинь відділення реанімації та інтенсивної терапії для хворих з гнійно-септичною патологією, в тому числі і позивача (а.с.33-34, 35-36).

Колегія суддів зазначає, що положеннями Порядку №383 відповідальність за підтвердження пільгового стажу покладена на підприємство. В даному випадку Комунальний заклад «Дніпропетровська обласна клінічна лікарн ім.Мечнікова» підтвердив наявність у ОСОБА_4 пільгового стажу відповідною довідкою, а саме довідкою №4/257 від 23.02.2016 року (а.с.20).

Як зазначалось вище, ІНФОРМАЦІЯ_3 року позивач досягла віку 51 рік та на цей час вже мала стаж роботи на посадах, передбачених Списком №2, більше 19 років (а.с.136, 171).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач є особою, яка безпосередньо обслуговувала та обслуговує хворих у гнійному відділенні установи охорони здоров'я, до якої відноситься КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечнікова», та її посада належить до посад, визначених розділом ХХІV «Охорона здоров'я та соціальна допомога» Списку 2, затвердженого Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162, від 16.01.2003 року №36, а також постановою КМУ від 24.06.2016 року №461.

А відтак рішення пенсійного органу про відмову позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, оформлені протоколами №1672 від 27 червня 2017 року та №1672 від 29 вересня 2017 року є протиправними та належать скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до листа пенсіййнго органу ОСОБА_4, звернулась вперше до пенсійного органу з заявою відповідного зразка про призначення пільгової пенсії 12.05.2017 року (а.с.7).

Доказів звернення до відповідача з заявою належного зразка 15.02.2017 року позивачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідно до п.1.7. статті 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Управлінням ПФ України 22.11.2005 року №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі по тексту - Порядок №22-1) днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Колегія суддів не приймає до уваги надану позивачем до матеріалів справи «пам'ятку пенсіонеру» як доказ її звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки така «пам'ятка» не є встановленою формою заяви згідно Додатку 4 Порядку №22-1.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції належить змінити в частині визначення дати, з якої необхідно здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що не належить стягненню на користь позивача правничу допомогу в сумі 4000 грн. 00 коп. з наступних підстав.

Так, норми статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України регулюють питання, пов'язані з витратами сторін на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач подав суду першої інстанції заяву про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн. (а.с.52).

В обгрунтування заяви зазначено, що адвокат у період з 28.11.2017 року по 05.12.2017 року від імені позивача склав позовну заяву у цій справі, на що сумарно витратив 25 годин робочого часу.

До вказаної заяви позивачем не надано співмірного розрахунку розміру витрат на оплату послуг адвоката на складання позовної заяви.

За таких обставин абзац шостий резолютивної частини рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, необхідно виключити.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, крім іншого, змінити судове рішення.

Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

За приписами пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 02 березня 2018 року в адміністративній справі №200/21326/17 задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2018 року в адміністративній справі №200/21326/17 змінити.

В абзаці четвертому резолютивної частини рішення слова та цифри «з дня, що настав за днем досягнення нею пенсійного віку, а саме з 02 січня 2017 року» замінити словами та цифрами «з 12 травня 2017 року».

Абзац шостий резолютивної частини рішення виключити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повне судове рішення складено 06 грудня 2018 року.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак