Справа № 712/12136/18

Провадження №2/712/2578/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі

головуючого/судді – Мельник І.О.

за участю секретаря – Хоменко А.В.

представника позивача – адвоката ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

третя особа – ОСОБА_3

представник третьої особи – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до Соснівського ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_3, Черкаська філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» про знаття арешту,

В СТ А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою до Соснівського ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_3, Черкаська філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» про знаття арешту, мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси, Головного територіального управління юстиції в Черкаській області знаходиться виконавче провадження № 47727431 від 02.06.2015 з виконання виконавчого листа № 2/695/8/15, виданого 16.03.2015 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області, про стягнення з нього на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно, до досягнення сином повноліття. У зв’язку із утворенням заборгованості, державним виконавцем 22.09.2015 було винесено постанову, якою на нерухоме майно позивача, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 було накладено арешт. Протягом 2016 року та 2017 року позивач заборгованість погасив та щомісячно навіть достроково сплачує аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 На сьогодні згідно з відповіді начальника Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси ОСОБА_8 виконавче провадження не завершено, оскільки дитині не виповнилося 18 років. Вважає, що винесеною постановою було порушено не тільки його права і законні інтереси, а також й інтереси його матері ОСОБА_3, оскільки ? частина арештованої квартири належить їй. Враховуючи викладене, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить суд зняти арешт з квартири АДРЕСА_1, що належить йому та ОСОБА_3, накладений постановою виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області ОСОБА_9 від 22.09.2005.

До Соснівського районного суду м. Черкаси 12.11.2018 надійшов відзив на позов від представника відповідача, яким просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 в повному обсязі. Свої вимоги мотивують тим, що дійсно на виконанні у Соснівському відділі державної виконавчої служби міста ОСОБА_10 Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебуває виконавче провадження № 47727431 від 02.06.2015 з примусового виконання виконавчого листа № 2/695/8/15, виданого 16.03.2015 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн., щомісячно, починаючи з 04.12.2014 і до досягнення дитиною повноліття.?На момент подачі позову дитина на утримання якої стягуються аліменти, є неповнолітньою та заяви відносно того, що стягувач не заперечує проти зняття арешту з майна на адресу Соснівського ВДВС міста ОСОБА_10 ГТУЮ в Черкаській області не надходило. Вказували, що в ході виконання рішення суду та в зв’язку з наявністю заборгованості по аліментах станом на 01.09.2015 в сумі 4451, 61 грн., керуючись ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем Соснівського ВДВС міста ОСОБА_10 Андріївною з метою реального забезпечення виконання рішення суду було накладено арешт на все майно боржника, в межах суми боргу. На даний час заборгованість по виконавчому документу погашена, проте, згідно з п. 7 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт з майна не знімається при погашенні заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення не може бути забезпечено в інший спосіб. Згідно з матеріалів виконавчого провадження боржник офіційно не отримував доходи та відсутні рахунки, на які в разі утворення заборгованості можливо звернути стягнення, а відносно здійснення роботи по договорах то до Соснівського ВДВС не надано підтвердження того, що ОСОБА_5 дійсно працює за умовами договору, єдине чим можна забезпечити виконання рішення – це майно на яке, накладено арешт, іншого майна належного боржнику на праві власності не виявлено, в зв'язку з чим державний виконавець не може зняти арешт з майна.

Від представника третьої особи - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» в особі Черкаської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» скеровано до суду пояснення на позовну заяву. Зокрема, вказано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання адміністрування Державних та Єдиних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України» від 14.07.99 № 1272 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 424 від 15.06.2015), а також наказу Міністерства юстиції України «Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України» від 25.06.2015 № 1059/5 (набрав чинності 03.07.2015), адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, визначено державне підприємство «Національні інформаційні системи». На сьогоднішній день, наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1844/5 скасовано, зокрема, наказ Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року № 31/5 «Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна», яким було регламентовано порядок функціонування Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, в тому числі й порядок внесення інформації до вказаного реєстру. З 1 січня 2013 року запроваджено нову систему державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та розпочав функціонування Державний реєстр речових прав на нерухоме, який містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об’єкти та суб’єктів цих прав.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат ОСОБА_11 позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, пояснивши суду, що арешт на квартиру АДРЕСА_1 накладено всупереч чинному законодавству, що порушує не тільки права позивача, а й права третьої особи ОСОБА_3 Позивач не має заборгованості по аліментних платежах, а тому накладення арешту на його майно є безпідставним.

Представник відповідача за довіреністю – ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, оскільки арешт накладений в рамках виконавчого провадження про стягнення аліментів у період, коли існувала заборгованість по аліментних платежах. Погашення боргу по аліментам не є підставою для скасування арешту, так як є заходом, який забезпечує належну поведінку боржника щодо викоання обов'язкв по виконанню рішення суду.

Представник третьої особи Черкаської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» в судовому засіданні пояснила, що на державне підприємство «Національні інформаційні системи» та його регіональні філії як на технічного адміністратора Державного реєстру прав покладено виключно функції, визначені статтею 2 Закону, до яких відноситься: здійснення заходів із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних цього реєстру, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав, організовує та проводить навчання для роботи з цим реєстром.

Третя особа ОСОБА_3 позов підтримала та просила скасувати арешт, оскільки це порушує ї її права як співвласника квартири АДРЕСА_2.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з»явилася, причини неявки суду не відомі, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне.

Судом встановлено, що на виконанні державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області знаходиться виконавче провадження № 47727431 від 02.06.2015 з виконання виконавчого листа № 2/695/8/15, виданого 16.03.2015 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно, до досягнення сином повноліття. У зв’язку із утворенням заборгованості, державним виконавцем 22.09.2015 було винесено постанову, якою на все рухоме та нерухоме майно борєника - позивача по справі накладений арешт.

На заяву позивача до Соснівського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, йому була надана письмова відповідь за №34843 від 31.08.2018 та повідомлено про відмову у знятті арешту з належного йому майна у зв»язку з тим, що не подано жодних документів, які б підтверджували забезпечення подальшої сплати аліментних платежів вчасно та у визначеному судом розмірі.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 на даний час є боржником у виконавчому провадженні та просить суд зобов’язати Соснівський відділ ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області зняти арешт з майна, яке належить йому та його матері, накладений у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа про стягнення аліментів.

Відповідно до роз’яснень, що містяться у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03.06.2016 на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства. Позов про зняття арешту з майна може бути пред’явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачем в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження».

У зв’язку із цим боржник не може пред’явити такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання. У разі пред’явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, а помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Положеннями ч.2 ст. 19 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Таким чином, враховуючи, що позивач у справі ОСОБА_5 є боржником виконавчого провадження, в рамках якого він просить зняти арешт з майна, тобто стороною виконавчого провадження, така справа не може розглядатися за правилами позовного провадження в порядку цивільного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України в редакції, діючій на час розгляду справи, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розділ VII ЦПК України регламентує судовий контроль за виконанням судових рішень. Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином, позивач, як сторона виконавчого провадження (боржник), має право на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця у порядку визначеному розділом VII ЦПК України, а не в порядку цивільного судочинства, у зв’язку з чим, провадження у цивільній справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 255,353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до Соснівського ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_3, Черкаська філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» про знаття арешту закрити.

Роз’яснити ОСОБА_5, що закриття провадження у справі позбавляє його права на повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст ухвали виготовлений 12.12.2018.

Головуючий Мельник І.О.