ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2018 р.

Справа № 910/9241/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ

БЕТІ"

до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення

м. Києва "Київміськсвітло"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент транспортної інфраструктури

виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської

державної адміністрації)

про стягнення 4 228 181,12 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Ліпіна В.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" (далі - відповідач) про стягнення 4 416 622,85 грн., з яких 3 432 690, 92 грн. заборгованості, 657 045,91 грн. пені, 72 180,72 грн. 3 % річних та 254 705,60 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору підряду № АДО-КР-5 від 09.06.2017 р. в частині розрахунків за виконані позивачем роботи.

Ухвалою суду від 16.07.2018 р. відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 15.08.2018 р., залучено до участі у справі Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (далі - третя особа).

02.08.2018 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову повністю заперечує з підстав неналежного виконання позивачем робіт за Договором підряду № АДО-КР-5 від 09.06.2017 р.

13.08.2018 р. від позивача надійшла відповідь на відзив.

15.08.2018 р. від відповідача надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи.

15.08.2018 р. від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та заява про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду.

Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача стягнення 4 228 181,12 грн., з яких 3 432 690, 92 грн. заборгованості, 454 215,09 грн. пені, 86 569,51 грн. 3 % річних та 254 705,60 грн. інфляційних втрат.

Протокольною ухвалою від 15.08.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 12.09.2018 р.

05.09.2018 р. від відповідача надійшли доповнення до відзиву, клопотання про виклик свідка та клопотання про зупинення провадження у справі.

12.09.2018 р. від позивача надійшли клопотання про долучення документів до матеріалів справи, про витребування доказів та пояснення по справі.

Ухвалою від 12.09.2018 р. задоволено клопотання позивача про витребування доказів від 12.09.2018 р.; витребувано від Комунального підприємства електромереж освітлення м. Києва "Київміськсвітло" належним чином завіренні копії документів: всі первинні бухгалтерські документи щодо укладання та виконання Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" договору, укладеного за наслідками державної закупівлі "Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту ім. Є.О. Патона через річку Дніпро у місті Києві" відповідно до ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 (ДК 021:2015 - 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт)"; довіреність КП "Київміськсвітло" від 02.02.2017 №02/02-1 на ім'я ОСОБА_6; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 05.09.2018 р. про зупинення провадження у справі; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 05.09.2018 р. про виклик свідка; підготовче засідання відкладено на 17.10.2018 р.

11.10.2018 р. позивачем подано отримані від відповідача документи, на виконання вимог ухвали суду від 12.09.2018 р.

11.10.2018 р. від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

11.10.2018 р. від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

17.10.2018 р. від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Протокольною ухвалою від 17.10.2018 р. відкладено підготовче засідання на 24.10.2018 р.

18.10.2018 р. від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

22.10.2018 р. від відповідача надійшли заперечення на пояснення позивача.

23.10.2018 р. від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи.

24.10.2018 р. від відповідача надійшов гарантійний лист щодо оплати судової експертизи.

24.10.2018 р. від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 24.10.2018 р. суд розглянув клопотання позивача від 17.10.2018 р. та 18.10.2018 р. про витребування доказів.

Статтею 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У клопотаннях від 17.10.2018 р. та 18.10.2018 р. позивач просить суд витребувати від відповідача належним чином завіренні копії документів: копію довіреності № 30/06-4 від 30.06.2017 р. на ім'я ОСОБА_6; копії висновків (актів перевірки, актів обстеження та інші), що були складені ОСОБА_7 на виконання договору про здійснення технічного нагляду від 31.05.2017 № АДО-ТН-5.

Судом встановлено, що заявлені до витребування документи не підлягають дослідженню в межах розгляду даної справи, у зв'язку з чим зазначені клопотання позивача не підлягають задоволенню.

У підготовчому засіданні 17.10.2018 р. суд розглянув клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, за результатом чого встановив наступне.

Частиною 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Як на підставу для призначення судової будівельно-технічної експертизи відповідач посилається на те, що позивачем роботи за Договором підряду № АДО-КР-5 від 09.06.2017 р. виконані неналежним чином.

Судом встановлено, що питання наявності недоліків у виконаних позивачем роботах не підлягає встановленню при розгляді даної справи, з урахуванням предмета та підстав позову, у зв'язку з чим у задоволенні відповідного клопотання відповідача належить відмовити.

З урахуванням викладеного, протокольною ухвалою від 24.10.2018 р. відмовлено у задоволенні клопотань позивача від 17.10.2018 р. та 18.10.2018 р. про витребування доказів; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 11.10.2018 р. про призначення судової експертизи; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.11.2018 р.

20.11.2018 р. від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

21.11.2018 р. від третьої особи надійшли пояснення щодо позову.

У судовому засіданні 21.11.2018 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.

У судовому засіданні 21.11.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

09.06.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ" (Підрядник) та Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" (Замовник) було укладено договір підряду №АДО-КР-5 (надалі - Договір).

За умовами п.1.2 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник бере на себе зобов'язання власними і залученими силами та засобами, з використанням власних матеріальних ресурсів, на власний ризик виконати і здати в обумовлений цим Договором строк роботи (надалі - Роботи) за предметом закупівлі: "Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту їм. Є.О.Патона через річку Дніпро у м. Києві" відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (ДК 021:2015-45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт) відповідно до вимог Замовника, які містяться в проектній документації, a Замовник зобов'язується прийняти Роботи та оплати їх вартість.

Об'єкт будівництва, згідно з п. 1.2. Договору: мережа архітектурно-декоративного освітлення мосту Є.О.Патона через річку Дніпро у м. Києві (надалі - Об'єкт).

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що виконання Робіт по Договору здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету відповідно до рішення Київської міської ради "Про Програму економічного і соціального розвитку м. Києва на 2017 рік" від 12.12.2016 р. №553/1557 зі змінами та доповненнями, в межах доведених бюджетних асигнувань.

Відповідно до п. п. 1.4., 1.5. Договору, умови цього Договору визначені відповідно до тендерної документації Замовника та тендерної пропозиції Підрядника. Склад та обсяги Робіт, терміни їх виконання та передачі результатів Робіт Замовнику визначені в проектній документації та з урахуванням обсягів бюджетних асигнувань, доведених Замовнику в 2017 році, в Календарному графіку виконання Робіт, який є невід'ємним додатком до Договору (Додаток 1).

Пунктами 3.1. - 3.6. Договору (п. п. 3.1., 3.2. в редакції Додаткової угоди №3 від 01.12.2017 р.) передбачено, що договірна ціна (вартість) Робіт за цим Договором визначена відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 і становить 13 382 475,54 грн., у тому числі 20% ПДВ у сумі 2 230 214,59 грн. та фінансується із спеціального фонду місцевого бюджету міста Києва в повному обсязі. Договірна ціна в редакції від 01.12.2017 р. разом з кошторисними розрахунками Підрядника є невід'ємною частиною Договору (Додаток 2). Кошторисна документація Підрядника складена в межах інвесторської кошторисної документації. Договірна ціна Робіт за цим Договором уточнюється Сторонами за результатами державної експертизи кошторисної документації Замовника і обмежується її розміром, про що Сторонами буде підписано відповідну додаткову угоду до Договору. Договірна ціна є твердою на весь обсяг робіт і не уточнюється та не змінюється, за винятком випадків, що не суперечать Закону України "Про публічні закупівлі". Якщо фактична вартість закінчених Робіт перевищує вартість, яка визначена пунктом 3.1. Договору, всі пов'язані з цим витрати несе за свій рахунок Підрядник. Взаєморозрахунки по Договору проводяться на підставі виконаних обсягів Робіт та їхньої вартості згідно твердої Договірної ціни.

Пунктами 4.1. - 4.4. Договору визначено, що розрахунки по Договору здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування безготівкових сум грошових коштів на поточний рахунок Підрядника. Оплата вартості виконаних Робіт за цим Договором фінансується із спеціального фонду місцевого бюджету міста Києва і оплачується виходячи з фактичних надходжень цих коштів Замовнику на реєстраційний рахунок Замовника. Протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання Сторонами Договору Замовник перераховує Підряднику аванс у розмірі 30% від Договірної ціни, що становить - 4 084 562,10 грн. з ПДВ на придбання матеріальних ресурсів. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання матеріальних ресурсів, необхідних для виконання Робіт по Договору, і повернути невикористані суми Замовнику в порядку і строки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва" із змінами та доповненнями. Розрахунки по Договору здійснюються з урахуванням авансу поетапно проміжними платежами в міру виконання Робіт за кожний окремий календарний місяць, який є звітним, - в межах не більше 80% загальної вартості виконаних Робіт за Договірною ціною шляхом перерахування безготівкових сум грошових коштів на поточний рахунок Підрядника.

Згідно з п. п. 4.5. - 4.9. Договору, підставою для здійснення проміжних розрахунків є підписані Сторонами Акт КВ-2в та Довідка КБ-3, які складаються Підрядником в двох примірниках і передаються до 28 числа звітного місяця уповноваженому представнику Замовника, що здійснює технічний нагляд. Уповноважений представник Замовника, що здійснює технічний нагляд, до 1 числа місяця, наступного за звітним, перевіряє результат виконаних Робіт та, у разі відсутності зауважень, візує передані Підрядником Акт КБ-2в та Довідку КБ-3 і подає їх на підпис Замовнику. Проміжний платіж за звітний місяць в межах, визначених п. 4.4. Договору, проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання Сторонами Акту КБ-2в та Довідки КБ-3 за звітний місяць. Після здійснення приймання закінченого обсягу виконаних Робіт, що підтверджується підписаними Сторонами Актом КБ-2в на завершений обсяг Робіт по Об'єкту та Довідкою КБ-3 із зазначенням вартості всього обсягу виконаних Робіт по Об'єкту (при позитивних результатах випробувань під навантаженням), Замовник проводить остаточний розрахунок за фактично виконані Роботи по Об'єкту протягом 10 (десяти) банківських днів від дати підписання Сторонами Акта готовності Об'єкта до експлуатації. У разі затримки бюджетного фінансування проміжні та остаточний розрахунок за виконані Роботи здійснюється протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання Замовником відповідного фінансування на свій реєстраційний рахунок. Загальна вартість виконаних Робіт підлягає уточненню та перерахунку у разі виявлення у кошторисах виконаних Робіт (Акти КБ-2в та Довідки КБ-3), які були оформлені і оплачені) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва.

За умовами п. п. 10.1. - 10.3. Договору, прийняття Замовником закінчених на Об'єкті Робіт від Підрядника здійснюється шляхом підписання Акта готовності Об'єкта до експлуатації. Підрядник не пізніше 3 робочих днів з дати закінчення Робіт на Об'єкті та готовності закінчених Робіт до експлуатації за результатами випробувань під навантаженням письмово повідомляє про це Замовника, для чого готує та забезпечує підписання Акта готовності Об'єкта до експлуатації всіма уповноваженими представниками підписантів і передає для підписання Замовнику разом з виконавчими схемами, іншою виконавчою документацією, технічними паспортами, сертифікатами відповідності, деклараціями відповідності та іншою документацією, що підтверджує вартість, якість та експлуатаційну характеристику використаних матеріалів та обладнання та зобов'язаний протягом 5-ти робочих днів характеристику використаних матеріалів та обладнання та зобов'язаний протягом 5-ти робочих днів звільниш фронт робіт (очистити від сміття, непотрібних матеріальних ресурсів, тощо). У разі виявлення в процесі приймання закінчених Робіт недоліків у роботах, які неможливо усунути і наявність яких погіршує показники Об'єкту, Замовник має право не приймати Роботи і вимагати від Підрядника компенсації збитків, або зменшення кінцевого розрахунку на розмір збитків заподіяних Підрядником. Роботи, виконані з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають установленим вимогам, Замовником не оплачуються.

Згідно з п. п. 15.1., 15.2. Договору, під час укладання Договору Підрядник вносить забезпечення виконання цього Договору у вигляді забезпечувального грошового платежу у розмірі 3 (три) % від загальної суми предмету закупівлі ПО Договору, що складе 408 456,21 грн., та укладає Договір забезпечення. Строк, умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю товарів визначені в тендерній документації та окремому Договорі Забезпечення.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін і діє по 31.12.2017 р., але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, у тому числі гарантійних зобов'язань (п.14.1. Договору).

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Кодексу визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.837-864 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав роботи за Договором, що підтверджується підписаними обома сторонами Актами КБ-2в та Довідками КБ-3.

07.09.2017 р. було підписано Акт готовності об'єкта до експлуатації (т.1, а.с. 98-102).

15.09.2017 р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було видано сертифікат серії ІУ №163172580176, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

Відповідачем не заперечується, що виконані позивачем роботи оплачені частково, на загальну суму 10 358 240,83 грн., тобто, неоплаченими залишились виконані позивачем роботи вартістю 3 024 234,71 грн.

22.11.2017 р. позивач направив відповідачу претензію з вимогами щодо погашення заборгованості, яка відповідачем залишена без задоволення.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, у якій просить, зокрема, стягнути з відповідача 3 024 234,71 грн. заборгованості за виконані по Договору роботи.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується та зазначає, що позивач роботи за Договором виконав неналежним чином, роботи, виконані Підрядником, не відповідають проектній документації та умовам Договору.

Як зазначає відповідач, після капітального ремонту і отримання сертифікату відповідності серії ІУ №163172580176, під час прийняття Об'єктів відповідним експлуатаційним структурним підрозділом КП "Київміськсвітло", а саме експлуатаційним технічним районом № 7, були виявлені суттєві розбіжності між інформацією в актах виконаних будівельних робіт КБ-2в та фактичною наявністю на Об'єктах матеріалів та обладнання, для чого складено звіряльна відомість від 07.03.2018 року. Виявлені розбіжності за службовою запискою начальника ЕТР-7 полягають в наступному:

- Кабель АВВГ 4x16 - нe було змонтовано 121,7 м;

- Кабель АВВГ 5x16 - нe було змонтовано 471,8 м;

- Світильник світлодіодний для маркерної підсвітки DASAR PROJEKTOR LED, 3000K, IP67, stainless steel 316,230V, 6W - не було змонтовано 32 шт, демонтовано невідомими особами - 5 шт;

- Прожектори підсвічування опор мосту SLV, Flaс Beam, 28W - демонтовано невідомими особами 1 шт;

- Щиток для регулювання в комплекті з автоматами - демонтовано невідомими особами 2 шт.

Тобто відповідач зазначає, що Акти виконаних будівельних робіт КБ-2в та Довідок КБ-3, належним чином не перевірені представниками технічного та авторського нагляду, чим ввело в оману КП "Київміськсвітло" та було підписано акт готовності об'єкта до експлуатації.

29.12.2017 р. відповідач направив на адресу ТОВ "ГК Беті" лист, у якому зазначено, про виявлення працівниками Виробничо-диспетчерської службу КП "Київміськсвітло" 28.12.2017 року непрацездатності частини мережі архітектурно-декоративного підсвічування на мосту ім. Є.О. Патона через річку Дніпро у м. Києві. Вказаним листом відповідач просив провести перевірку мережі архітектурно-декоративного підсвічування мосту Є.О. Патона, та виконати гарантійний ремонт непрацюючого обладнання відповідно до умов Договору.

31.01.2018 р. ТОВ "ГК Беті" було надано відповідь та зазначено, що буде проведено ревізію вказаної мережі у терміни з 15.02.2018 року по 20.02.2018 року відповідно до графіку робіт та підготовки і погодження робочої документації, про результати ревізії КП "Київміськсвітло" буде повідомлено відповідним актом. Проте, актів ревізії від ТОВ "ГК Беті" відповідачу не надходило.

Крім того, 23 лютого 2018 року КП "Київміськсвітло" було видано наказ №67 "Про перевірку недоліків у виконаних роботах по об'єкту "Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного підсвічування мосту ім.. Є.О. Патона через річку Дніпро у м. Києві".

07.03.2018 року було проведено перевірку Об'єкту та складено акт обстеження мереж зовнішнього освітлення по Об'єкту разом із представником ТОВ "ГК Беті" ОСОБА_11, у результаті якої було виявлено невідповідність Об'єкта проекту та складена звіряльна відомість результатів інвентаризації запасів.

Відповідач зазначає, що у зв'язку із вищевикладеними порушеннями КП "Київміськсвітло" проводить роботу про анулювання Сертифіката серії ІУ №163172580176, виданого Державною архітектурно-будівельної інспекцією України, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта "Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту ім.. Є.О. Патона через річку Дніпро у місті Києві", оскільки КП "Київміськсвітло" не визнає підпис уповноваженої особи підприємства на акті готовності об'єкта до експлуатації від 07.09.2017 р., а саме заступника директора з архітектурно-декоративного освітлення ОСОБА_6.

Також, відповідач зазначає, що у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа №910/5993/18 (суддя Курдельчук І.Д.) за позовом ТОВ "Усна Лед" до ТОВ "Група Компаній Беті" про стягнення 120 404,22 грн., третя особа - КП "Київміськсвітло"; при чому у відзиві на позовну заяву в цій справі ТОВ "ГК Беті" зазначає, що роботи на Об'єкті були виконані не в повному обсязі, та не відповідають проектній документації і умовам Договору.

Крім того, відповідач вказує, що по Об'єктам, в число яких входить Об'єкт "Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту Є.О. Патона" відкрито кримінальне провадження №42017000000002273 від 17.07.2017 року, щодо фактів, у тому числі пов'язаних з неналежним виконанням капітального ремонту даного Об'єкта. Зазначене кримінальне провадження доручено детективам Національного антикорупційного бюро України та 04.05.2018 року було передано за підслідністю відповідно до постанови Генерального прокурора України від 27.04.2018 р.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Згідно з ч.1 ст. 843 Кодексу, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ст. 853 ЦК, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

За правилами ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось судом, п. 10.1 Договору передбачено, що прийняття Замовником закінчених на Об'єкті Робіт від Підрядника здійснюється шляхом підписання Акта готовності Об'єкта до експлуатації.

Акт готовності об'єкта до експлуатації було підписано 07.09.2017 р.

За умовами п. 10.3. Договору, у разі виявлення в процесі приймання закінчених Робіт недоліків у роботах, які неможливо усунути і наявність яких погіршує показники Об'єкту, Замовник має право не приймати Роботи і вимагати від Підрядника компенсації збитків, або зменшення кінцевого розрахунку на розмір збитків заподіяних Підрядником. Роботи, виконані з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають установленим вимогам, Замовником не оплачуються.

Таким чином, умовами Договору передбачено обов'язок Замовника перевірити наявність недоліків виконаних Підрядником робіт до моменту підписання Акта готовності об'єкта до експлуатації.

Проте, до матеріалів справи не надано будь-яких доказів наявності у відповідача зауважень щодо виконаних позивачем робіт за Договором до підписання Акта готовності об'єкта до експлуатації та видачі Державною архітектурно-будівельною інспекцією України сертифіката від 15.09.2017 р. серії ІУ №163172580176, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

За приписами ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Також, суд зазначає, що умовами п. 4.7. Договору передбачено, що після здійснення приймання закінченого обсягу виконаних Робіт, що підтверджується підписаними Сторонами Актом КБ-2в на завершений обсяг Робіт по Об'єкту та Довідкою КБ-3 із зазначенням вартості всього обсягу виконаних Робіт по Об'єкту (при позитивних результатах випробувань під навантаженням), Замовник проводить остаточний розрахунок за фактично виконані Роботи по Об'єкту протягом 10 (десяти) банківських днів від дати підписання Сторонами Акта готовності Об'єкта до експлуатації.

Тобто, сторони, уклавши Договір підряду №АДО-КР-5 від 09.06.2017 р., його умовами встановили момент виникнення у Замовника обов'язку здійснити оплату виконаних Підрядником робіт у повному обсязі - після здійснення приймання закінченого обсягу виконаних Робіт, протягом 10 (десяти) банківських днів від дати підписання Сторонами Акта готовності Об'єкта до експлуатації.

Оскільки Акт готовності об'єкта до експлуатації було підписано 07.09.2017 р., а сертифікат відповідності серії ІУ №163172580176 видано 15.09.2017 р., суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач мав здійснити оплату виконаних робіт у повному обсязі до 13.10.2017 р. включно.

Як встановлено судом, п. 10.5. Договору передбачено, що Підрядник гарантує якість закінчених Робіт, використаних матеріальних ресурсів, досягнення на Об'єкті нормативних показників освітленості на Об'єкті протягом гарантійного строку експлуатації.

Відповідно до п. 10.6. Договору, гарантійний строк експлуатації мережі архітектурно-декоративного підсвічування на Об'єкті становить десять років від дати підписання Акта готовності Об'єкта до експлуатації; а відносно обладнання та конструкцій, змонтованих на Об'єкті при виконанні Робіт - протягом гарантійного строку, встановленого їх виробником.

Як встановлено п. 10.8. Договору, підставою для виникнення гарантійних зобов'язань є письмове повідомлення про виявлення недоробок, дефектів та несправностей у результатах виконаних Робіт,надіслане Замовником на адресу Підрядника по факсу або електронній пошті. Підрядник в строк не пізніше 3-х днів направляє на адресу Замовника свого уповноваженого представника, за участю якого складається дефектний акт із зазначенням строків виконання гарантійного ремонту. У разі ухилення Підрядника від участі в складанні дефектного акта - залучається незалежний експерт.

Пунктом 10.9. сторони погодили, що Підрядник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дати складання дефектного акта, якщо в ньому не визначено інший строк, усунути за свій рахунок недоробки та дефекти, які були виявлені протягом гарантійного строку експлуатації Об'єкта. Якщо Підрядник не забезпечить виконання цієї вимоги чи буде порушувати строки її виконання, Замовник має право прийняти рішення, попередньо повідомивши про нього Підрядника, про усунення недоліків (дефектів) із залученням третіх осіб із відшкодуванням витрат та одержаних збитків за рахунок Підрядника. Якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені Підрядником, Замовником або третьою особою, Замовник має право вимагати відшкодування збитків.

З урахуванням зазначених умов Договору, суд відхиляє доводи і твердження відповідача про відсутність підстав для сплати коштів за виконані позивачем роботи, після підписання Акта готовності Об'єкта до експлуатації, та звертає увагу відповідача на те, що правовідносини між сторонами після прийняття виконаних робіт (в частині усунення недоліків та дефектів) регулюються умовами п. п. 10.5. - 10.10. Договору, та не підлягають дослідженню в межах розгляду даної справи.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що наведені вище умови договору в повному обсязі відповідають принципу свободи договору, що визначений ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України.

Також, суд зазначає, що у разі встановлення в межах кримінального провадження №42017000000002273 будь-яких обставин, що можуть вплинути на результат вирішення даної справи, зацікавлена особа не позбавлена права звернутись до суду із заявою про перегляд даного рішення у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами і твердженнями позивача про те, що у зв'язку з прийняттям відповідачем робіт за Договором у повному обсязі, обов'язок останнього зі сплати решти вартості виконаних робіт на суму 3 024 234,71 грн. є таким, що настав.

Також, 09.06.2017 р. між сторонами укладено Договір забезпечення №АДО-ЗБ-5, за умовами якого ТОВ "ГК "Беті" (учасник) вносить забезпечення виконання Договору підряду. Забезпеченням виконання Договору підряду є гарантія у вигляді забезпечувального грошового платежу, а саме грошові кошти в сумі 408 456,21 грн., що становить 3% вартості (ціни) Договору підряду (п. п. 1.1., 2.1. Договору забезпечення).

Відповідно до п. 3.6. Договору забезпечення, Замовник повертає забезпечення виконання Договору підряду на поточний рахунок Учасника, після належного виконання Учасником Договору підряду в повному обсязі та належним чином. Факт належного виконання Учасником Договору підряду в повному обсязі та належним чином підтверджується Актом готовності Об'єкта до експлуатації, підписаним відповідно до умов Договору підряду. Відповідна сума забезпечення перераховується Учаснику в строк не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня підписання Акта готовності Об'єкта до експлуатації відповідно до умов Договору підряду.

Отже, після підписання Акта готовності Об'єкта до експлуатації, обов'язок відповідача з повернення суми забезпечення виконання Договору підряду (у сумі 408 456,21 грн.) є таким, що настав.

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, станом на час розгляду даної справи відповідачем не сплачено вартість виконаних робіт за Договором підряду у розмірі 3 024 234,71 грн., та сума забезпечення за Договором забезпечення у розмірі 408 456,21 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач, у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати виконаних робіт за Договором підряду, просить стягнути з останнього 454 215,09 грн. пені, 76 061,56 грн. 3% річних та 224 398,16 грн. інфляційних втрат.

Пунктом 11.2. Договору передбачено, що Замовник за порушення строків проведення розрахунків виплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати виконаних робіт. Замовник звільняється від сплати штрафних санкцій у випадку затримки надходження на реєстраційний рахунок Замовника у ГУ ДКСУ у м. Києві відповідного бюджетного фінансування.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати виконаних позивачем робіт за Договором підряду, наявні підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені, інфляційних втрат та 3 % річних за Договором підряду, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.

Таким чином, суд встановив, що вимогами про стягнення з відповідача 454 215,09 грн. пені, 76 061,56 грн. 3% річних та 224 398,16 грн. інфляційних втрат за Договором підряду є доведеними та обґрунтованими.

Також, у зв'язку з неповерненням відповідачем суми забезпечення за Договором забезпечення у розмірі 408 456,21 грн., позивачем нараховано 30 307,44 грн. інфляційних втрат та 10 507,95 грн. 3 % річних, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Розрахунки сум інфляційних втрат та 3 % річних за Договором забезпечення також є правильними та арифметично вірними.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 024 234,71 грн. заборгованості, 454 215,09 грн. пені, 76 061,56 грн. 3% річних та 224 398,16 грн. інфляційних втрат по Договору підряду №АДО-КР-5 від 09.06.2017 р.; а також 408 456,21 грн. заборгованості, 30 307,44 грн. інфляційних втрат та 10 507,95 грн. 3 % річних за Договором забезпечення №АДО-ЗБ-5 від 09.06.2017 р., доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість загальною сумою 3 432 690,93 грн., пеня - 454 215,09 грн., 3% річних - 86 569,51 грн., інфляційні втрати - 254 705,60 грн.

Заперечення відповідача судом відхиляються як недоведені, необґрунтовані та такі, що суперечать матеріалам справи та умовам Договору підряду.

Частинами 1, 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, зокрема, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 30 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

На підтвердження понесених судових витрат позивачем надано до матеріалів справи, зокрема, договір від 06.11.2017 р. №361/17 про надання правової допомоги, Додаток №5 від 22.12.2018 р. до Договору, Акт від 29.12.2017 р. про виконання договору про надання правової допомоги, та банківську виписку по рахунку.

Відповідно до ч. ч. 5, 8, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи з огляду на клопотання про відшкодування судових витрат, суд дійшов висновку про доведеність понесених позивачами судових витрат та їх розміру, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 30 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 66 249,34 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 40; код ЄДРПОУ 03360905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ" (03061, м. Київ, просп. Відрадний, 95; код ЄДРПОУ 37739429) 3 432 690 (три мільйони чотириста тридцять дві тисячі шістсот дев'яносто) грн. 92 коп. заборгованості, 454 215 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті п'ятнадцять) грн. 09 коп. пені, 86 569 (вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 51 коп. 3 % річних, 254 705 (двісті п'ятдесят чотири тисячі сімсот п'ять) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу та 66 249 (шістдесят шість тисяч двісті сорок дев'ять) грн. 34 коп. судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.12.2018 р.

Суддя Н.І. Зеленіна