Справа № 357/3929/18

2/357/3680/18

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Кошель Б. І. ,

при секретарі – Тодосієнко О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква за правилами спрощеного ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії по припиненню Комунального підприємства «АПТЕКА №89» про визнання вимог кредитора,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаною позовною заявою мотивуючи тим, 26.10.2013 року між нею та Білоцерківською міською радою було укладено контракт №19 щодо виконання функцій керівника КП «АПТЕКА №89». У подальшому, на виконання рішення Білоцерківської міської ради № 488-26-VІІ від 23.02.2017 року «Про ліквідацію комунального підприємства «Аптека №89» та розпорядженням міського голови ОСОБА_2 за №136-К від 28.03.2017 року вищезазначений контракт №19 від 26.10.2013 року розірвано з 31.05.2017 року. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КП «АПТЕКА №89» з 02.03.2017 року знаходиться у стані припинення, строк заявлення вимог кредиторів визначено у 2 місяці та закінчився 13.05.2017 року.. Зазначає, що нею, 19.02.2018 року було подано заяву про визнання вимог кредитора на адресу ліквідатора/голови комісії з припинення КП «АПТЕКА №89» та боржника – КП «АПТЕКА №89». 17.03.2018 року за результатами розгляду вищевказаної заяви отримано відповідь голови ліквідаційної комісії по припиненню КП «АПТЕКА №89» від 13.03.2018 року про відмову в задоволенні її кредиторської вимоги. Посилаючись на те, що підприємство має заборгованість по сплаті заробітної плати та не повернуту у повному обсязі поворотну фінансову допомогу, позивачка просить суд визнати вимоги кредитора ОСОБА_1 Д до КП «АПТЕКА №89» в сумі 45 289 грн. 99 коп., з яких: по заробітній платі – 38 884 грн. 99 коп. та 6 405 грн. поворотної фінансової допомоги.

Ухвалою суду від 05.09.2018 року у вказаній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористався.

Крім того, клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 26.10.2013 року між позивачкою ОСОБА_1 та Білоцерківською міською радою укладено контракт №19 щодо виконання функцій керівника Комунального підприємства «Аптека №89», що підтверджується відповідним контрактом.

Того ж дня, 26.10.2013 року, ОСОБА_1 розпорядженням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області №158-К призначено на посаду завідувача комунального підприємства «Аптека №89» терміном на 5 років, з 26.10.2013 року по 25.10.2018 року включно.

Рішенням Білоцерківської міської ради Київської області №488-26-VII від 23.02.2017 року вирішено припинити юридичну особу Комунальне підприємство «Аптека №89» шляхом ліквідації, утворено ліквідаційну комісію по припиненню комунального підприємства «Аптека №89» та встановлено строк для заяв кредиторами своїх вимог – два місяці з дня опублікування повідомлення про припинення діяльності шляхом ліквідації у встановленому законом порядку.

31.05.2017 року наказом №832 позивачку звільнено з посади завідувача за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку із ліквідацією підприємства, що підтверджується витягом із трудової книжки серія БТ-ІІ №5832896.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово надавалась поворотна фінансова допомога КП «Аптека №89» на загальну суму 6 405 грн., що підтверджується договором позики (поворотної фінансової допомоги) від 27.07.2016 року на суму 850 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера №210 від 27.07.2016 року; договором позики (поворотної фінансової допомоги) від 29.07.2016 року на суму 950 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера №213 від 29.07.2016 року; договором позики (поворотної фінансової допомоги) від 31.08.2016 року на суму 1 000 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера №245 від 31.08.2016 року; договором позики (поворотної фінансової допомоги) від 10.10.2016 року на суму 1 000 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера №287 від 10.10.2016 року; договором позики (поворотної фінансової допомоги) від 21.10.2016 року на суму 2 100 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера №289 від 21.10.2016 року; договором позики (поворотної фінансової допомоги) від 27.10.2016 року на суму 760 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера №305 від 27.10.2016 року.

19.02.2018 року ОСОБА_1 направила ліквідатору/голові комісії з припинення Комунального підприємства «АПТЕКА №89» заяву про визнання вимог кредитора щодо зазначеної вище поворотної фінансової допомоги та заборгованості по сплаті заробітної плати за грудень 2015 року – 300 грн. 25 коп., з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року – 15 543 грн. 54 коп., з 01.01.2017 року по 31.05.2017 року – 23 041 грн. 20 коп. на загальну суму 45 289 грн. 99 коп.

Відмова у задоволенні кредиторської вимоги голови ліквідаційної комісії мотивна тим, що ОСОБА_1 пропустила строк заявлення кредиторських вимог. Крім того, на даному етапі у юридичної особи, яку ліквідують, відсутнє майно, необхідне для задоволення вимог кредитора. Питання, що стосується заборгованості по заробітній платі, відповідно до п. 4.2 контракту №19 від 26.10.2013 року, за виконання обов’язків, передбачених цим контрактом, керівникові підприємства нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством в результаті його господарської діяльності. Оскільки Комунальне підприємство «Аптека №89» є самостійною юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банку, його керівнику нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством внаслідок його господарської діяльності. Інших джерел виплати заробітної плати керівникові за контрактом не передбачено, крім того, що обов’язок забезпечення своєчасної виплати заробітної плати працівникам комунального підприємства належить його керівнику.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Нормами ч.ч. 1-3ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, вказана норма передбачена ч. 1 ст. 625 ЦК України, а ч. 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1043 ЦК України договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).

Згідно правового висновку про застосування ст.ст. 1046, 1047 ЦК України який міститься в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі №6-50цс16, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (п. 2 ч. 1 ст.1046 ЦК України).

Дана особливість реальних договорів зазначена в ч. 2 ст. 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику. Досліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа і зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.

Як було зазначено вище, за рішенням Білоцерківської міської ради від 23.02.2017 року було затверджено Склад ліквідаційної комісії по припиненню КП «Аптека №89». А отже, з дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять усі повноваження щодо управління справами юридичної особи. Дії комісії розглядаються як дії самої юридичної особи. Комісія здійснює дії, у тому числі виступає в суді від імені юридичної особи і набуває безпосередньо для неї права і обов'язки.

Так, відповідно до ч.1,3 ст. 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Також, згідно ч.4 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Відповідно до ч. 7, ч. 8 ст.111 ЦК України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

На підставі складеного проміжного балансу ліквідатор (ліквідаційна комісія) визначає, за якою процедурою буде здійснюватися ліквідація юридичної особи - у загальному порядку або, у разі недостатності у неї майна, у порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

У відповіді на заяву ОСОБА_1 про визнання вимог кредитора, голова ліквідаційної комісії по припиненню КП «Аптека№89» посилається на положення ч. 4 та ч. 5 ст.112 ЦК України. Однак, суд вважає таке посилання безпідставним, оскільки ліквідаційній комісії по припиненню КП «Аптека №89» була передана в розпорядження вся документація підприємства, зокрема, було передано і Фінансовий звіт, що підтверджує обізнаність ліквідатора про борги підприємства по зобов'язанням підприємства, ОСОБА_1 саме протягом місячного строку після отримання позивачем відмови у визнанні її вимог від 19.02.2018р. звернулася до суду з даним позовом .

Крім того, стороною відповідача не надано належних доказів в підтвердження відсутності у підприємства «Аптека №89» майна яким можливо погасити борги, перелік пред'явлених кредиторами вимог їх черговість та результат їх розгляду.

За змістом ст.ст. 76,77 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі показань свідків, письмових, речових, електронних доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування судами норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Як вже зазначалось, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Комунальним підприємством «Аптека№89» укладено договори позики (поворотної фінансової допомоги) від 27.07.2016 року на суму 850 грн.; від 29.07.2016 року на суму 950 грн.; від 31.08.2016 року на суму 1 000 грн., від 10.10.2016 року на суму 1 000 грн.; від 21.10.2016 року на суму 2 100 грн.; від 27.10.2016 року на суму 760 грн.

Зі змісту даних договорів вбачається, що позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а останній зобов’язується повернути позику у визначений цим договором строк. Строк поворотної фінансової допомоги (позики) становить один календарний рік з моменту надходження суми поворотної фінансової допомоги (позики) на банківський рахунок позичальника. Договір підписаний сторонами по справі, що свідчить про те, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору та погоджувались на такі умови, а тому договір, відповідно до ч.1ст.638 ЦК України є укладеним.

Отже, позивачка належними та допустими доказами довела факт невиконання грошових зобов'язань відповідачем, тоді як відповідачем не надано доказів повернення коштів за вказаними договорами.А тому, суд вважає позовні вимоги в частині визнання вимог кредитора в сумі 6 405 грн. поворотної фінансової допомоги такими, що підлягають задоволенню.

Разом із тим, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по сплаті заробітної плати заборгованості за грудень 2015 року – 300 грн. 25 коп., з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року – 15 543 грн. 54 коп., з 01.01.2017 року по 31.05.2017 року – 23 041 грн. 20 коп. у загальній сумі - 38 884 грн. 99 коп. не надаючи при цьому жодного доказу на підтвердження існування зазначеної заборгованості.

Таким чином суд приходить до висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами існування заборгованості з заробітної плати та її розміру, а тому позов в частині стягнення заборгованості з заробітної плати не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При звернені до суду з даним позовом ОСОБА_1 було звільнено від сплати судового збору у відповідності до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з Ліквідаційної комісії по припиненню Комунального підприємства «АПТЕКА №89» на користь держави судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог у розмірі 99 грн. 67 коп., а іншу частину у розмірі 605 грн. 13 коп. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 111, 112, 509, 526, 625, 629, 640, 1043, 1046, 1047 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 259, 263-265, 268, 279, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати вимоги кредитора ОСОБА_1 до Комунального підприємства «АПТЕКА №89» (код ЄДРПОУ 23244561, вул. П. Запорожця, 155, м. Біла Церква, Київська обл.) в сумі 6 405 грн. поворотної фінансової допомоги.

Стягнути з Ліквідаційної комісії по припиненню Комунального підприємства «АПТЕКА №89» на користь держави судовий збір у розмірі 99 грн. 67 коп.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження перегляду.

Суддя

_3