ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року

Львів

№ 857/29/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Макарика В.Я., Коваля Р.Й.

з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року (суддя першої інстанції Чуприни О.В., м. Івано-Франківськ, повний текст складено 23.07.2018),

В С Т А Н О В И В :

18 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - Надвірнянське ОУПФУ) про визнання неправомірними дій, зобов'язання зарахувати до пільгового стажу, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 періоди роботи з 24.01.1980 по 05.01.1981 на посаді монтажника з монтажу стальних та залізобетонних конструкцій, з 17.10.1983 по 01.04.1992 та з 22.08.1992 по 02.12.2001 на посаді електрогазозварника в ПМК №21 «Лісбуд» та призначити пенсію відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року відмовлено в задоволенні позову.

Із таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати його та постановити постанову про задоволення позовних вимог. В обгунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що період його роботи з 24.01.1980 по 05.01.1981 підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №2, оскільки відповідно до архівної довідки Архівного відділу Надвірнянської РДА Івано-Франківської області від 20.09.2017 №Л-550/04-01 він був прийнятий на роботу на посаду монтажника по монтажу стальних конструкцій 2-го розряду на монтажний усток ПМК №21 «Лісобуд» з 24 січня 1980 року (наказ від 22.01.1980 р. №4/к) та згідно запису у трудовій книжці. Вважає, що період його роботи з 17.10.1983 по 01.04.1992 також підлягає зарахуванню до пільгового, оскільки він крім функцій електрогазозварника одночасно виконував ще функції водія. Також вважає безпідставним незарахування стажу роботи з 22.08.1992 по 02.12.2001, оскільки такий записаний у трудовій книжці, а посада електрогазозварника передбачена Списком №2.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу та просив відмовити у її задоволенні.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом встановлено, що 24.01.1980 прийнятий на роботу монтажником 2 розряду з монтажу стальних та залізобетонних конструкцій в Надвірнянську пересувну механізовану колону №21 «Лісбуд» (надалі, також - Надвірнянська ПМК №21 «Лісбуд»), що підтверджується відповідним записом у копії трудової книжки НОМЕР_1 (а.с. 11).

З 06.01.1981 позивача переведено водієм-електрогазозварником 4 розряду на автомашину Зил-131 «Техдопомога» Надвірнянської ПМК №21 «Лісбуд» (а.с. 11).

28.03.1983 ОСОБА_1 переведено електрогазозварником 3 розряду в Надвірнянське ПМК №21 «Лісбуд» (а.с. 11).

У період з 17.10.1983 по 01.04.1992 позивач працював водієм 3 класу на автомашині «Техдопомога» з виконанням робіт електрогазозварника 4 розряду в Надвірнянській ПМК №21 «Лісбуд» (а.с. 11).

З 02.04.1992 ОСОБА_1 присвоєно 5 розряд електрогазозварника в Надвірнянській ПМК №21 «Лісбуд» (а.с. 12).

19.05.1994 в трудову книжку позивача внесений запис про ліквідацію Надвірнянської ПМК №21 «Лісбуд» та створення Відкритого акціонерного товариства ПМК №21 «Лісбуд».

З архівної довідки Архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації від 20.09.2017 №Л-550/04-01 встановлено, що позивача 03.12.2001 з посади електрогазозварника ручної зварки переведено сторожем в автотранспортний цех Відкритого акціонерного товариства ПМК №21 «Лісбуд».

Вказане вище переведення і відповідний періоду роботи сторожем у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 відсутній.

31.07.2002 ОСОБА_1 звільнений з роботи за власним бажанням (стаття 38 КЗпПУ) з Відкритого акціонерного товариства ПМК №21 «Лісбуд», про що зроблено відповідний запис у трудовій книжці (а.с. 12).

15.09.2017 ОСОБА_1 звернувся до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, надавши при цьому відповідні документи (трудову книжку, копію диплома, копію військового квитка) (а.с. 23).

У зв'язку із ліквідацією Відкритого акціонерного товариства ПМК №21 «Лісбуд», неможливістю отримання уточнюючої довідки про підтвердження пільгового стажу позивача, а також відсутністю запису у трудовій книжці про період роботи сторожем в автотранспортному цеху з 03.12.2001 по 31.07.2002, у відповідача виникли сумніви щодо правильності внесених усіх відомостей про стаж роботи у трудовій книжці ОСОБА_1 Та ним проведено зустрічну перевірку документів про стаж роботи ОСОБА_1, які дають право на пенсію на пільгових умовах Списку №2.

За наслідками проведення перевірки, із архівних документів виявлено розбіжності щодо займаних посад ОСОБА_1, відображених у трудовій книжці і документах підприємства, які облікуються в архіві, в тому числі такою звіркою не встановлено відомостей про постійну зайнятість позивача на посаді електрозварника, електрогазозварника, про що відповідачем складено акт №30/НД/2/2 від 24.01.2018 (а.с. 54-56).

Зокрема, згідно наказу №4/К від 22.01.1980 ОСОБА_1 прийнятий монтажником по монтажу стальних ж/б конструкцій 2 розряду на монтажну дільницю з 24.01.1980.

Відповідно до наказу №1/К від 06.01.1981 позивач з 06.01.1981 переведений із посади електромонтажника 2 розряду монтажної дільниці на посаду електрогазозварника 4-го розряду.

02.04.1992 ОСОБА_1, згідно засідання тарифно-кваліфікаційної комісії від 02.04.1992, присвоєно 5 розряд електрогазозварника (наказ №56-К від02.04.1992).

Згідно наказу №57-К від 03.12.2001 ОСОБА_1, електрозварника ручної зварки 5 розряду автотранспортного цеху, переведено з 03.12.2001 сторожем в автотранспортний цех, а 31.07.2002 позивача, електрозварника ручної зварки 5 розряду автотранспортного цеху звільнено з роботи за власним бажанням (наказ №26-К від 31.07.2002).

В особовій карточці Т2 (табельний номер) 10566 на ім'я ОСОБА_1 містились записи про призначення та переміщення, а саме: 24.01.1980 - слюсар монтажник 2 розряду; 06.01.1981 - водій техдопомоги 3 класу, електрозварник 4 розряду; 02.04.1992 - електрозварник 5 розряду, 29.04.1996 року - водій техдопомоги 3 класу; 03.12.2001 - сторож; 31.07.2002 - звільнений.

Із відомостей про нарахування заробітної плати архівних документів відповідачем встановлено, що за 1980 рік ОСОБА_1 нараховувався заробіток за посадою електромонтажник, за 1981 рік - водій електрозварник, за 1982 рік - електрогазозварник, за 1983 рік - газозварник, за 1984 рік - електрогазозварник, за 1985-1987 роки - водій-електрозварник, за 1988-1992 роки водій електрозварник 4-го розрядку, а за 1990 рік посаду не вказано взагалі (а.с. 55, зворотній бік а.с. 55).

16.02.2018 комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняла рішення про результати розгляду заяви №237, яким, зокрема, відмовила у підтвердженні пільгового стажу роботи ОСОБА_1 з 24.01.1980 по 05.01.1981, з 17.10.1983 по 01.04.1992, оскільки заявник не працював на пільгових посадах, що передбачені Списками, та з 22.08.1992 по 02.12.2001 у зв'язку з відсутністю матеріалів про результати атестації робочих місць за умовами праці, які б відповідали нормам чинного законодавства (зворотній бік а.с. 48, а.с. 49).

Надвірнянським об'єднаним УПФУ в Івано-Франківській області 20.02.2018 прийнято рішення №2273 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком по списку №2 згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 46).

27.02.2018 відповідачем листом за №1044/03 повідомлено позивача про відмову у призначенні такої пенсії, мотивуючи тим, що позивач у період роботи з 24.01.1980 по 05.01.1981, з 17.10.1983 по 01.04.1992 не працював на пільгових посадах, що передбачені Списками, а також за період з 22.08.1992 по 02.12.2001, у зв'язку з відсутністю матеріалів про результати атестації робочих місць за умовами праці, які б відповідали нормам чинного законодавства (а.с. 24).

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні йому пенсії за віком із зниженням пенсійного віку.

Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення трудових книжок був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 за №162, яка діяла до 29.07.1993 року.

Пунктом 2.5 цієї Інструкції передбачено, що у випадку встановлення неправильного або неточного запису про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагороди та заохочення та інше виправлення проводиться адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Постановою Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах» від 22.08.1956 за №1173 (далі також - Постанова №1173), затверджено Список №2 виробництв, робіт професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно розділу ХХІХ Постанови №1173 посада «монтажника з монтажу стальних та залізобетонних конструкцій» віднесена до Списку №2 виробництв, робіт професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до записів трудової книжки позивача у період з 24.01.1980 по 05.01.1981 він працював монтажником 2 розряду з монтажу стальних та залізобетонних конструкцій в Надвірнянській пересувній механізованій колоні №21 «Лісбуд» (а.с. 11).

Актом №30/НД/2/2 від 24.01.2018 зустрічної перевірки документів про стаж роботи ОСОБА_1, які дають право на пенсію на пільгових умовах Списку №2, проведеної Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в Архівному відділі Надвірнянської районної державної адміністрації, встановлено, що згідно наказу по підприємству №4/К від 22.01.1980 позивач дійсно був прийнятий на роботу «монтажником по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій» на монтажну дільницю.

Доводи Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про те, що позивача було у подальшому переведено з іншої посади, суд апеляційної інстанції відхиляє, адже, і у трудовій книжці і у наказі про прийняття позивача на роботу вказано посаду саме монтажника з монтажу стальних та залізобетонних конструкцій. А тому, зазначення в інших документах посад з дещо іншою назвою, не спростовує записів у трудовій книжці.

А відтак, стаж роботи ОСОБА_1 з 24.01.1980 по 05.01.1981 підлягає зарахуванню до пільгового, який дає право на пенсію на пільгових умовах Списку №2.

Враховуючи наведене помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що у зазначений період позивач займав посади «слюсар монтажник», «електромонтажник», які зазначені у відомостях та інших документах підприємства, та які засвідчують характер здійснюваних ОСОБА_1 робіт, не відносились до Списку №2 виробництв, робіт професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Отже, підставними є покликання апелянта на неправомірність дій відповідача щодо незарахування стажу роботи з 24.01.1980 по 05.01.1981 для призначення пенсії на пільгових умовах.

Що стосується зарахування періоду роботи з 17.10.1983 по 01.04.1992 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, слід зазначити наступне.

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1, останній згідно наказу по підприємству №119к від 17.10.1983 у період з 17.10.1983 по 01.04.1992 працював водієм 3 класу на автомашині «Техдопомога» з виконанням робіт електрогазозварника 4-го розряду (а.с. 11).

На вказану посаду водія ОСОБА_1 був переведений з посади електрогазозварника 3-го розряду, яку обіймав з 28.03.1983 по 16.10.1983 (а.с. 11).

Актом зустрічної перевірки №30/НД/2/2 від 24.01.2018 встановлено, що згідно особової картки Т-2 (табельний номер 10566) в період з 06.01.1981 у записах про призначення і переміщення визначено ОСОБА_1 як водія техдопомоги 3-го класу, електрогазозварник 4-го розряду, а з 02.04.1992 - електрогазозварник 5-го розряду.

Отже, основною посадою, яку обіймав позивач з 17.10.1983 по 01.04.1992 згідно даних трудової книжки, визначено саме водій «Техдопомога» з можливим виконанням робіт електрогазозварника.

Доводи позивача про його зайнятість в період з 06.01.1981 по 01.04.1992 за однією і тією ж посадою та виконання одного виду робіт з електрогазозварювання не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, згідно трудової книжки ОСОБА_1 з 06.01.1981 останній переведений на посаду «водія-електрогазозварника 4-го розряду на автомашині Зил-131 «Техдопомога», з 28.03.1983 по 16.10.1983 за наслідками переведення обіймав посаду «електрогазозварника 3-го розряду», а з 17.10.1983 по день присвоєння електрогазозварника 5-го розряду (02.04.1992) - «водій автомашини «Техдопомога» з виконанням робіт електрогазозварника 4-го розряду» (а.с. 11).

Вказане свідчить, що ОСОБА_1 в період з 17.10.1983 по 01.04.1992 виконував роботи за різними посадами «водія-електрогазозварника 4-го розряду на автомашині Зил-131 «Техдопомога», «електрогазозварника 3-го розряду» і «водія автомашини «Техдопомога» з виконанням робіт електрогазозварника 4-го розряду».

Відповідно до пункту 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року за №383, (далі - Порядок №383) під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

Тобто, виключно виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків, вважається виконання роботи зі шкідливими умовами праці повний робочий день.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 17.10.1983 по 01.04.1992 не виконував роботи електрогазозварника повний робочий день (не менше 80% робочого часу), а поєднував зазначені функції з основними обов'язками водія. Тобто позивач не був зайнятий повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, що є підставою для призначення пенсії згідно вимог п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, як вірно враховано судом першої інстанції, ні постанова Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах» від 22.08.1956 за №1173, ні постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 11.03.1994 за №162, не містять такого визначення робіт, професій, посад як «водій автомашини «Техдопомога» з виконанням робіт електрогазозварника» чи «водій електрогазозварник на автомашині «Техдопомога».

Згідно п. 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку.

Пунктом 3 Порядку №383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

З огляду на викладене, судом приймається до уваги, що в період до введення в дію постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» №442 від 01.08.1992, наявність атестації робочих місць за умовами праці не вимагалась.

Згідно п.п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 Порядку №383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника. У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до копії наказу №10 від 28.02.2007 в.о. голови правління ВАТ ПМК №21 «Лісбуд» С.М. Савенко про підтвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці наказано підтвердити право на пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах праці працівникам підприємства згідно додатку №1. У зазначеному додатку для атестації зазначено наступні професії, робочі місця: електрозварник ручної зварки, машиніст бульдозера, тракторист, машиніст крана автомобільного, муляр, штукатур (а.с. 53).

Згідно копії висновку Державної експертизи умов праці №4886 від 29.10.2009 державна експертиза представлених матеріалів проведеної атестації робочих місць свідчить, що ця робота була здійснена атестаційною комісією підприємства з дотриманням: вимог встановленого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці; «Методичних рекомендації по проведенню атестації робочих місць за умовами праці», затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41 та Головним державним санітарним лікарем України (а.с. 52).

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що період роботи позивача з 22.08.1992 по 02.12.2001 не підлягає зарахуванню до спеціального стажу, необхідного для призначення позивачу пенсії за віком із зниженням пенсійного віку. Відтак безпідставними є покликання апелянта на неправомірність відмови відповідача зарахувати зазначений стаж.

А відтак, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції вважає, що у позивача відсутній необхідний стаж роботи відповідно до якого останній має право на пенсію за вислугу років відповідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02 червня 2016 року встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal проти Об'єднаного королівства» (заява № 22414/93) зазначив, що ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі «Афанасьєв проти України»).

Рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, та приймаючи до уваги те, що доводи апеляційної скарги є частково суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині позовних вимог ОСОБА_1 про зарахування до пільгового період його роботи з 24.01.1980 по 05.01.1981, який дає право на пенсію на пільгових умовах Списку №2.

А тому, в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.

В іншій частині рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

П О СТ А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у справі № 809/861/18 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій та зобов'язання Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 період роботи з 24.01.1980 по 05.01.1981 на посаді монтажника з монтажу стальних та залізобетонних конструкцій в ПМК №21 «Лісбуд».

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 період роботи з 24.01.1980 по 05.01.1981 на посаді монтажника з монтажу стальних та залізобетонних конструкцій в ПМК №21 «Лісбуд».

Зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 період роботи ОСОБА_1 з 24.01.1980 по 05.01.1981 на посаді монтажника з монтажу стальних та залізобетонних конструкцій в ПМК №21 «Лісбуд».

В іншій частині рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у справі № 809/861/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді В.Я. Макарик

Р.Й. Коваль

Повний текст складено 07 грудня 2018 року.