ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 918/16/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання Жураховської Т.О.

розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот"

на рішення Господарського суду Рівненської області (суддя Н.А. Політика) від 03.05.2018

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду (головуючий Т.Л. Філіпова, судді І.В. Розізнана, А.Р. Василишин) від 27.08.2018

за позовом Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України за надзвичайних ситуацій у Рівненської області

до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот"

про стягнення 5 250 850 грн 44 коп.

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот"

до Головного управління Державної служби України за надзвичайних ситуацій у Рівненської області

про визнання договору від 30.01.2016 № 1162 недійсним.

Учасники справи:

представник прокурора - Гудименко Ю.В., Генеральна прокуратура України,

представник позивача - Мітчук О.Я.,

представник відповідача - Мащегорін А.О., адвокат.

Короткий зміст позовних вимог

1. 05.01.2018 Заступника прокурора Рівненської області (далі - Прокурор) подав в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненської області (далі - Позивач) позовну заяву про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" (далі - Відповідач) 5 250 850 грн 44 коп. заборгованості за надані Позивачем Відповідачу послуги за договором № 1162 від 30.12.2016.

2. Позовна заява мотивована неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань перед Позивачем щодо оплати наданих Позивачем Відповідачу у 2017 році послуг зі здійснення на підприємстві Відповідача як суб'єкта господарювання хімічної галузі промисловості, пожежної та техногенної охорони об'єктів Відповідача, які надавались відповідно до укладеного між Позивачем та Публічним акціонерним товариством "Рівнеазот" договору № 1162 від 30.12.2016 (далі - Договір) про організацію підрозділу Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області з урахуванням додаткової угоди № 1 від 16.06.2017 (про зміну назви сторони Договору - Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" на Відповідача) та виникненням у Відповідача заборгованості за Договором на спірну суму. Також Прокурор вказав, що невід'ємною частиною Договору є кошторис на 2017 рік на утримання першого державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України за надзвичайних ситуацій у Рівненської області (далі ДПРЗ-1), та послався на акти здачі-приймання наданих Позивачем Відповідачу послуг за січень-листопад 2017, як на підтвердження виконання Позивачем своїх зобов'язань, та вказав про залишення Відповідачем без відповіді та будь-якого іншого реагування звернень, листів, акта звірки взаємних розрахунків та претензії Позивача з приводу погашення заборгованості за Договором. Звернення Прокурора із вимогами обґрунтовано забезпеченням пожежної безпеки як невід'ємної частини державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища, а невиконання Відповідачем умов Договору призводить до виникнення соціальної напруги серед особового складу ДПРЗ-1 та призводить до неможливості належного виконання покладених на вказаний підрозділ функцій із забезпечення пожежної безпеки тощо, через що Позивач звернувся до Прокурора з листом щодо здійснення представництва інтересів держави в особі Позивача.

3. 05.02.2018 Прокурор подав заяву про зміну предмета позову, в якій просив стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за надані за Договором послуги в сумі 6 151 738 грн 82 коп., у тому числі 5 881 640 грн 03 коп. основного боргу та 270 098 грн 79 коп. пені. Заява мотивована збільшенням вимог з урахуванням нарахування вартості наданих Позивачем Відповідачу послуг за Договором у грудні 2017 року та січні 2018 року та з урахуванням часткової оплати Відповідачем заборгованості за Договором.

4. 22.02.2018 Відповідач подав зустрічний позов про визнання недійсним Договору.

5. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що відносини між сторонами у межах Договору не відповідали вимогам діючого законодавства, оскільки цей правочин суперечить вимогам законодавства, порушує публічний порядок та спрямований на заволодіння майном - грошовими коштами Відповідача за утримання підрозділу Позивача на об'єктах Відповідача у вигляді заробітної плати, грошового утримання військовослужбовців, нарахування на заробітну плату, оплату інших послуг та видатків, надання підрозділу Позивача для виконання обов'язків техніки, обкладання, засобів зв'язку, устаткування комп'ютерної техніки, форменого одягу тощо, надання матеріальної допомоги, незважаючи на те, що ці видатки, які відповідно до Договору має оплачувати Відповідач, в той же час фінансувались з Державного бюджету України, що призвело до подвійного фінансування одних і тих самих цілей, а договір "Про постійне обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування" між сторонами не укладався і передбачені постановами Кабінету Міністрів України № 1102 від 26.10.2011 та № 110 від 20.02.2012 платні послуги підрозділом Позивача Відповідачу не надавались. При цьому Відповідач вказав на те, що гасіння пожеж здійснюється безоплатно Державною пожежною охороною, яка одночасно є складовою частиною державної системи цивільного захисту, що організовується за договорами охорони від пожеж або пожежно-технічне обслуговування підприємств.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

6. 03.05.2018 Господарський суд Рівненської області прийняв рішення (залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.08.2018): позов Прокурора задовольнити частково: стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за надані згідно з Договором послуги в сумі 5 190 383 грн 53 коп. та пеню в розмірі 270 098 грн 79 коп., провадження у справі в частині вимог Прокурора про стягнення з Відповідача заборгованості за надані за Договором послуги в сумі 691 256 грн 50 коп. закрити; а у задоволенні зустрічного позову Відповідача відмовити.

7. Рішення судів мотивовані обґрунтованістю вимог Позивача щодо невиконаних Відповідачем зобовязань за Договором на суму 5 190 383 грн 53 коп., що підтверджені наданими доказами у справі, з урахуванням часткової сплати Відповідачем заборгованості в сумі 691 256 грн 50 коп., а також відхиленням доводів Відповідача щодо застосування до спірних правовідносин положень постанов Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 763 та від 11.01.2017 № 5 щодо необхідності надання Позивачем послуг, які мають надаватись на безоплатній основі з огляду на те, за Договором надавались послуги щодо пожежної охорони, а не послуги з аварійно-рятувального обслуговування. При цьому, ухвалюючи рішення про закриття провадження за вимогами Прокурора про стягнення 691 256 грн 50 коп. заборгованості, суди виходили з того, що Відповідач після відкриття провадження у цій справі 23.02.2018 сплатив Позивачу цю суму на виконання своїх зобов'язань за Договором. Рішення про стягнення заявленої Прокурором суми пені мотивоване погодженням сторонами в Договорі умови щодо сплати пені в розмірі 0,1 % від вартості наданих послуг, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення за кожний день прострочення, та відповідності цієї умови та вимог нормам законодавства, а також врахуванням того, що арифметично правильною за позовними вимогами є сума пені 335 247 грн 59 коп., тоді як суд не може вийти за межі позовних вимог про стягнення пені в сумі 270 098 грн 79 коп. Відмовляючи у задоволенні вимог за зустрічним позовом, суди вказали на відсутність та недоведеність Відповідачем необхідних передбачених законом умов для визнання Договору недійсним з огляду на те, що Договір укладений на виконання положень Кодексу цивільного захисту України, постанов Кабінету Міністрів України від 27.11.2013 № 874 та від 26.07.1994 № 508, загальних норм цивільного законодавства саме з метою забезпечення належної пожежної безпеки хімічного підприємства Відповідача, що є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей тощо, а отже спрямований на дотримання публічного порядку. Також суди вказали, що Договором передбачено надання послуг з пожежної охорони, а не щодо аварійно-рятувального обслуговування.

8. Погодившись з наведеними висновками місцевого суду, апеляційний суд додав, що на безоплатній основі надаються послуги щодо аварійно-рятувального обслуговування, тоді як Договором передбачено надання послуг з пожежної охорони, а звернення Прокурора у з вимогами у цій справі є підставним з огляду на звернення Позивача до Прокурора щодо представництва інтересів Позивача в суді через вчинені Відповідачем порушення умов Договору та з огляду на відсутність у Позивача грошових коштів на рахунках для сплати судового збору за подання позовної заяви.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. 22.09.2018 Відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.08.2018 і рішення Господарського суду Рівненської області від 03.05.2018 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Прокурора відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. Утримання сил цивільного захисту, до яких належить підрозділ Позивача, покладається на державу і Державний бюджет, а не на суб'єктів господарювання, а тому Прокурором не наведено, яким чином Договір і його виконання чи невиконання сторонами впливає на особовий склад ДПРЗ-1.

11. Закон України "Про прокуратуру" містить вичерпний перелік підстав для представництва інтересів громадянина або держави в суді, а Прокурор не навів цих підстав, та, звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Позивача як територіального органу виконавчої влади, підмінює функції цього органу, через що Прокурор у цій справі не має процесуальної дієздатності. Доказів неможливості Позивача самостійно звернутись із вимогами та доказів відсутності коштів у Позивача для сплати судового збору за подання позовної заяви не надано.

12. Позовна заява Прокурора прийнята з порушенням статті 174 ГПК України через відсутність доказів надсилання Відповідачу доказів щодо сплати судового збору за подачу позовної заяви у справі, через що Відповідач позбавлений права переконатись в їх наявності та достовірності.

13. Відповідачем у справі повністю доведені підстави для визнання Договору недійсним, а судами не надано оцінки всім доводам Відповідача, не наведено причин відхилення цих доводів.

14. ДПРЗ-1 не є юридичною особою та не є державним пожежно-рятувальним підрозділом (частиною) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, а отже не мало право надавати послуги з гасіння пожеж, а працівники ДПРЗ-1, як і сам підрозділ, не проходили відповідну атестацію та не є рятувальниками в розумінні статті 48 Кодексу цивільного захисту України.

15. Нарахування суми індексації грошових коштів за грудень 2016 року, яка була включена до спірних вимог, не охоплюється умовами оспорюваного договору, оскільки на зобов'язання, що виникли між сторонами до укладення Договору 01.01.2017, не поширюються умови цього Договору. Індексація є складовою частиною заробітної плати та є додатковою заробітною платою, на яку законом не передбачено нарахування пені та податку на додану вартість.

Доводи Позивача у відзиві на касаційну скаргу

16. Доводи скаржника стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у справі, що не відповідає повноваженням суду касаційної інстанції.

17. Суди не ставлять під сумнів утворення та функціонування ДПРЗ-1, так як Договір укладений відповідно до нормативних актів у сфері загального захисту, на які послалися суди.

18. За Договором надавались послуги щодо пожежної охорони, а не щодо аварійно-рятувального обслуговування, а тому є безпідставними посилання скаржника на необхідність безоплатного надання послуг аварійно-рятувальними службами.

19. Статус виконавців, предмета і умов договору постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування та договору охорони від пожеж є відмінними, а чинне законодавство не передбачає право для суб'єкта господарювання укладати договори з охорони від пожеж на заміну договору постійного обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування і навпаки.

20. Відповідач не навів жодного доказу порушення Позивачем норм цивільного законодавства на час укладення Договору та не довів існування покладених в основу зустрічної позовної заяви обставин, які є необхідною передумовою для визнання Договору недійсним.

21. Здійснення Відповідачем часткової оплати за Договором та акти-приймання передачі послуг за Договором підтверджують надання Позивачем послуг за Договором.

Позиція Верховного Суду

22. Пункт 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає серед загальних засад цивільного законодавства свободу договору.

Вказаній нормі кореспондують норми частини 1 статті 627 цього кодексу, згідно з якою відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Погоджуючи за власним волевиявленням умови договору, укладення якого та умови якого не суперечать вимогам законодавства, сторона договору погоджується із обов'язковістю їх виконання в силу норм статей 525, 526 ЦК України.

23. Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

24. Пунктом 7 частини 2 статті 17 Кодексу Цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту організовує та забезпечує охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об'єктів на підставі договорів в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

25. Частиною 4 статті 24 цього кодексу передбачено, що критерії утворення державних пожежно-рятувальних підрозділів (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту в адміністративно-територіальних одиницях та перелік суб'єктів господарювання, де утворюються такі підрозділи (частини), визначаються Кабінетом Міністрів України.

26. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.11.2013 № 874 "Про затвердження критеріїв утворення державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту в адміністративно-територіальних одиницях та переліку суб'єктів господарювання, де утворюються такі підрозділи (частини)", Відповідач є суб'єктом господарювання, віднесеним до категорій цивільного захисту (особливої важливості, першої та другої категорії) у хімічній галузі. Відповідно до цієї постанови державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту здійснюють охорону від пожеж суб'єктів господарювання на підставі договорів.

27. Судами встановлено, що сторонами укладений Договір, який за змістом викладених в ньому умов є договором про надання послуг у розумінні статті 901 ЦК України.

Також суди з посиланням на пункт 1.3 Договору встановили, що предметом договору є здійснення Підрозділом ДСНС України пожежної охорони об'єктів Відповідача. Підрозділ ДСНС України надає послуги згідно з предметом договору загоном пожежної охорони в кількості 89 (вісімдесяти дев'яти) одиниць згідно зі штатним розкладом, який додається до договору.

Виходячи зі змісту наведених в пунктах 22-26 цієї постанови норм та встановлених судами обставин справи, Суд дійшов висновку, що укладення Договору передбачено актами цивільного законодавства.

При цьому Суд погоджується з правильно наданою судами кваліфікацією Договору, за яким надаються послуги з пожежної охорони, а не послуги аварійно-рятувального обслуговування, які надаються на безоплатній основі (статті 2, 80, 93, 94, 133 Кодексу цивільного захисту України)

Зважаючи на це, Суд відхиляє аргументи скаржника (пункти 10, 13) про доведеність Відповідачем підстав для визнання Договору недійсним, ненадання судами оцінки всім доводам Відповідача з цього приводу та про незазначення Прокурором, яким чином Договір і його виконання чи невиконання сторонами впливає на особовий склад ДПРЗ-1.

28. Суд не бере до уваги аргументи скаржника (пункт 14), що ДПРЗ-1 не є юридичною особою та не є державним пожежно-рятувальним підрозділом (частиною) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, не має право надавати послуги з гасіння пожеж, а працівники ДПРЗ-1, як і сам підрозділ, не проходили відповідну атестацію та не є рятувальниками в розумінні статті 48 Кодексу цивільного захисту України, оскільки вказані заперечення викладенні поза межами предмету спору, яким є Договір та заборгованість за ним, та не стосуються розгляду фактичних обставин, які становлять підстави позову.

Крім цього Суд враховує встановлені судами обставини часткового виконання Відповідачем умов Договору (здійснення часткової оплати).

Щодо процесуальної дієздатності прокурора

29. Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

30. Судами встановлені обставини невиконання Відповідачем умов Договору щодо своєчасної та в повному обсязі оплати наданих Позивачем послуг за Договором, а обґрунтування звернення Прокурора в інтересах держави в особі Позивача (завданням якого на відповідній території є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної і техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб на відповідній території) зводяться, як встановили суди, до необхідності захисту інтересів держави щодо належного забезпечення цивільного захисту, які (інтереси) були порушені у зв'язку із невиконанням Відповідачем умов Договору. У зв'язку із цим Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 11) про відсутність у Прокурора процесуальної дієздатності за заявленими позовними вимогами та про відсутність підстав для представництва Прокурора у цьому спорі.

31. Суд не бере до уваги доводи скаржника (пункт 12) про порушення судом першої інстанції статті 174 ГПК України через відсутність доказів надсилання Відповідачу доказів щодо сплати судового збору за подачу позовної заяви у справі, через що Відповідач був позбавлений права переконатись в їх наявності та достовірності, з огляду на те, що судами не було встановлено вказаних обставин та підстав для застосування наслідків, передбачених статтею 174 ГПК України.

32. Таким чином висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях про наявність підстав для стягнення з Відповідача заборгованості за Договором та відсутність підстав для визнання Договору недійсним зроблені відповідно до норм законодавства. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані постанова апеляційного суду та ухвала місцевого суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

33. У зв'язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 03.05.2018 та постанову рівненського апеляційного господарського суду від 27.08.2018 у справі № 918/16/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак