ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2018 року

Київ

справа №826/11017/16

адміністративне провадження №К/9901/56919/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Легбанк" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 травня 2018 року (суддя Донець В.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року (судді: Кузьмишина О.М. (головуючий), Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є) справі № 826/11017/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Легбанк" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Легбанк" (далі - позивач, ПАТ "Легбанк") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.05.2016 №0012071303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; визнання протиправним та скасування рішення про залишення без розгляду скарги Головного управління ДФС України у м. Києві від 07.07.2016 №15239/10/26-15-10-02-16.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення від 24.05.2016 №0012071303 прийнято з порушенням вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банка припиняється застосування до банку, який ліквідується, будь-яких штрафних санкцій, відповідно нарахування штрафу та пені є протиправним. Також, на думку позивача, рішення про залишення без розгляду скарги Головного управління ДФС України у м.Києві та відповідні доводи є помилковими, оскільки рішення від 24.05.2016 №0012071303 було отримано представником канцелярії та передано Уповноваженій особі 31.05.2016, а тому скарга була подана у межах встановленого строку.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року, позов ПАТ "Легбанк" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 24 травня 2016 року №0012071303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині застосування штрафних санкцій та нарахування пені у період з 23 червня 2015 року по 11 серпня 2015 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення від 24.05.2016 №0012071303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску підлягає задоволенню в частині застосування штрафних санкцій та нарахування пені у період з 23.06.2015 (дата початку періоду, за який проводилась перевірка) по 11.08.2015 (останній день чинності правової норми).

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про залишення без розгляду скарги Головного управління державної фіскальної служби України у м. Києві від 07.07.2016 року №15239/10/26-15-10-02-16, то суди вказали, що позивачем пропущено строк оскарження, оскільки такий слід розраховувати з дати отримання рішення від 24.05.2016 №0012071303, а саме з 30.05.2016.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Легбанк" подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року про часткове задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення яким позовні вимоги ПАТ "Легбанк" щодо визнання протиправним та скасування рішення від 24.05.2016 №0012071303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску задовольнити в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено перевірку позивача та встановлено несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 23.06.2015 року до 13.05.2016.

Рішенням ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.05.2016 №0012071303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застосовано до ПАТ "Легбанк" за період з 23.06.2015 до 13.05.2016 штрафні санкції 146 201,23 грн та нараховано пеню в сумі 182 873,61 грн.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зазначене рішення отримано представником ПАТ "Легбанк 30.05.2016, що не заперечувалось позивачем.

Не погоджуючись з вказаним рішенням від 24.05.2016 №0012071303 ПАТ "Легбанк" подало до Головного управління ДФС у м. Києві скаргу від 09.06.2016 №11-303 (вх. 24612/10 від 14.06.2016), яка рішенням від 07.07.2016 залишена без розгляду у зв'язку з порушенням встановленого терміну для подання скарги.

Також судами встановлено, що Правлінням Національного банку України прийнята постанова від 26.02.2015 №135 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Легбанк", у зв'язку з чим 27.02.2015 рішенням №41 Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Легбанк" та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Легбанк" Коваленка Олександра Володимировича.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач вказує, що оскаржуване рішення від 24.05.2016 року №0012071303 є протиправним в повному обсязі з огляду на те, що штраф та пеня застосовані під час процедури ліквідації ПАТ «Легбанк». Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банка припиняється застосування до банку, який ліквідується, будь-яких штрафних санкцій.

9. Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києва відзивів на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

10.1. Пункт 2 частини першої статті 1.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

10.2. Пункт 1 частини другої статті 6.

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

10.3. Частина одинадцята статті 9.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються: фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

10.4. Частина 12 статті 9.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

10.5. Частина десята статті 25.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

10.6. Пункт одинадцятий статті 25.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

11. Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Пункт 6 частини першої статті 2.

Ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

11.2. Частина п'ята статті 44.

Ліквідація банку має бути завершена не пізніше двох років з дня початку процедури ліквідації банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року.

11.3. Пункту 4 частини другої статті 46

З дня призначення уповноваженої особи Фонду припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

11.4. Абзац 1 та 2 частини третьої статті 46 (у редакції Закону України від 04.07.2014 № 1586-VII)

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

11.5. Абзац другий частини третьої статті 46 (у редакції Закону України від 16.07.2015 № 629-VIII)

Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

12. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16.07.2015 №629-VIII, який набрав чинності 12.08.2015, виключено пункт 4 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. З аналізу частини другої статті 46 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вбачається, що такою врегульовано виключно дату з якої припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій, а саме з дня призначення уповноваженої особи Фонду (особа яка виконує функції з ліквідації банку).

Натомість частиною третьою (абзац 1) статті 46 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" врегульовано саме період під час якого у банківської установи не виникає жодних додаткових зобов'язань, зокрема зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), і таким періодом є строк проведення ліквідації банківської установи, який визначений, зокрема частиною п'ятою статті 44 зазначено Закону.

Таким чином під час вирішення спірних правовідносин визначальним є саме період під час якого не виникає жодних додаткових зобов'язань, а відтак не може бути застосовано штрафні та фінансові санкції.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

15. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій вказали, що положення пункту 4 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» мало бути враховано контролюючим органом під час вирішення питання про застосування до позивача штрафних санкцій та пені на підставі оскаржуваного рішення, та дійшли висновку, що в період з 27.02.2015 (дата призначення уповноваженої особи) по 11.08.2015 (останній день чинності правової норми) нарахування пені та штрафу є неправомірним, а отже позовні вимоги ПАТ "Легбанк" підлягали задоволенню в частині застосування штрафних санкцій та нарахування пені у період з 23.06.2015 (дата початку періоду, за який проводилась перевірка) по 11.08.2015 (останній день чинності правової норми).

16. Проте колегія суддів вважає вказані висновки судів попередніх інстанцій такими, що зроблені на підставі неправильного застосування (неправильне тлумачення) норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

17. Як було зазначено вище, визначальним в даній справі є саме період під час якого не виникає жодних додаткових зобов'язань, а відтак не може бути застосовано штрафні та фінансові санкції, і відповідно до норм Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (абзац 1 частина третя статті 46) таким періодом є строк проведення ліквідації банківської установи, а день призначення уповноваженої особи Фонду, що виконує функції з ліквідації, є лише датою з якою, законодавець пов'язав початок припинення нарахування відсотків, штрафів, пені і т.д.

Отже внесення змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та виключення з 12.08.2015 пункту 4 частини другої статті 46 ніяким чином не впливає на період протягом якого не може бути нараховано штраф (штрафні санкції) та пеню, що визначений частиною третьою статті 46 вказаного Закону.

18. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення контролюючого органу від 24.05.2016 №0012071303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким позивачу визначено штраф (штрафні санкції) у розмірі 146 201,23 грн за період з 23.06.2015 до 13.05.2016 та нараховано пеню в сумі 182 873,61 грн є протиправним в повному обсязі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

20. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування (неправильне тлумачення) норм матеріального права, зокрема не врахували, що правова норма, яка була виключена, не регулює періоду протягом якого до платника податку не можуть бути застосовані штрафи та пеня, що призвело до безпідставної відмови позивачу у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення від 24.05.2016 №0012071303 в повному обсязі, а тому касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Легбанк" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року підлягає задоволенню.

21. Відповідно до п. 3 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

22. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

23. В частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення про залишення без розгляду скарги Головного управління ДФС України у м. Києві від 07.07.2016 №15239/10/26-15-10-02-16 позивачем не оскаржено, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанції в цій частині судом касаційної інстанції не переглядається.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Легбанк" задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі № 826/11017/16 про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 24 травня 2016 року №0012071303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині застосування штрафних санкцій та нарахування пені у період з 23 червня 2015 року по 11 серпня 2015 року скасувати та в цій частині прийняти нове рішення.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 24 травня 2016 року №0012071303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в повному обсязі.

В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі № 826/11017/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду