П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 800/536/17

Провадження № 11-589сап18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого Князєва В. С.,

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М. Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю: секретаря судового засідання - Ключник А. Ю.,

позивача - ОСОБА_3,

представника позивача - ОСОБА_4,

представника відповідача - БелінськоїО.В.,

третьої особи - Гудзя О.М.,

розглянула в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя, третя особа - Генеральна прокуратура України, про визнання незаконним та скасування рішення

за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 2 квітня 2018 року (судді Мороз Л. Л., Берназюк Я. О., Бучик А. Ю., Гімон М. М., Гриців М. І.),

У С Т А Н О В И Л А :

Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві вимог

1. У листопаді 2017 року представник позивача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 29 вересня 2017 року № 3041/0/15-17, яким продовжено на два місяці, до 29 листопада 2017 року, строк відсторонення судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_3. від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

2. Позов мотивовано тим, що всупереч положенням статті 481 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) письмове повідомлення судді про підозру у вчиненні кримінального правопорушення здійснено не Генеральним прокурором України або його заступником, а суб'єктом, не уповноваженим на вчинення таких дій. На переконання позивача, це означає, що суддя ОСОБА_3. не набув статусу підозрюваного у відповідному кримінальному провадженні, що є обов'язковою умовою для вирішення питання про відсторонення судді від здійснення правосуддя. Однак ВРП у своєму рішенні не надала юридичної оцінки цим обставинам.

3. Крім того, на думку позивача, наведені у спірному рішенні підстави для продовження строку тимчасового відсторонення ОСОБА_3 від здійснення правосуддя є необґрунтованими та неналежними. Приймаючи рішення, ВРП, на порушення принципу змагальності та рівності сторін, проігнорувала позицію ОСОБА_3, не надавши юридичної оцінки його доводам. Також у спірному рішенні відсутні посилання на наслідки продовження строку відсторонення позивача від здійснення правосуддя, що є порушенням частини другої статті 155-1 КПК. Крім того, відповідач залишив поза увагою те, що прийняття такого рішення може мати наслідком істотне погіршення матеріального становища судді ОСОБА_3. та його сім'ї.

Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції

4. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 02 квітня 2018 року відмовив у задоволенні позову.

5. Суд виходив із того, що спірне рішення ВРП є законним і обґрунтованим, у ньому визначені мотиви, з яких відповідач дійшов висновку про наявність правових підстав для продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя. За висновком суду, норми законодавства, чинні на час виникнення спірних правовідносин, не містять вимоги щодо вручення письмового повідомлення про підозру професійному судді особисто Генеральним прокурором України або його заступником. Водночас суд першої інстанції установив відсутність передбачених пунктом 3 частини першої статті 65 Закону України від 21 грудня 2016 року

№ 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» формальних підстав для скасування рішення ВРП.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

6. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 2 квітня 2018 року та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_3 задовольнити.

7. Апелянт вважає, що суд першої інстанції обмежився дослідженням рішення ВРП лише на предмет його відповідності визначеним у законі формальним критеріям, однак усупереч основоположним засадам адміністративного судочинства не перевірив законність підстав і обґрунтованість мотивів прийняття цього рішення, залишивши поза увагою і не надавши юридичної оцінки наведеним у позовній заяві доводам.

Відношення учасників справи до апеляційної скарги

8. У судовому засіданні позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з наведених у ній мотивів.

9. Представник ВРП заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

10. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач акцентував увагу на межах повноважень ВРП при розгляді клопотання про продовження строку відсторонення судді від здійснення правосуддя, зазначивши, що ВРП не вправі вирішувати питання, які в силу вимог кримінального процесуального закону може оцінити виключно суд. Водночас відповідач зауважив, що наявність кримінального провадження за підозрою судді у вчиненні тяжкого корупційного злочину може поставити під сумнів безсторонність цього судді при здійсненні правосуддя. До того ж, ВРП дотрималася принципу рівності та змагальності сторін, оскільки під час вирішення зазначеного вище питання запросила всіх учасників, кожному надала можливість висловити свою позицію та долучити докази. На переконання відповідача, ВРП, приймаючи спірне рішення, діяла у межах та у спосіб, визначені чинним законодавством, і підстави для його скасування відсутні.

11. Представник третьої особи просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.

Рух апеляційної скарги

12. ВеликаПалата Верховного Суду ухвалою від 23 травня 2018 року поновила скаржникові пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 2 квітня 2018 року і відкрила провадження за цією апеляційною скаргою, а ухвалою від 5 липня 2018 року призначила справу до розгляду у судовому засіданні.

Установлені обставини справи

13. Постановою Верховної Ради України від 17 червня 2004 року № 1813-IV «Про обрання суддів» ОСОБА_3 обрано на посаду судді Дзержинського районного суду міста Харкова безстроково.

14. 19 серпня 2017 року ВРП прийняла рішення № 2473/0/15-17, яким задовольнила клопотання заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ХолодницькогоН.І., відсторонила суддю Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_3. від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності до 30 вересня 2017 року.

15. Так, ВРП установила, що у межах кримінального провадження суддя ОСОБА_3. підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК), а саме одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії із використанням наданої їй влади та службового становища.

16. Задовольняючи клопотання про відсторонення цього судді від здійснення правосуддя, ВРП визнала обґрунтованими та підтвердженими належними доказами наведені у ньому доводи щодо існування ризиків завдання негативних наслідків кримінальному провадженню, зокрема тим, що суддя ОСОБА_3. зможе впливати на свідків із числа працівників суду та вжити заходів щодо знищення або спотворення документів, які є ймовірними доказами вчинення кримінального правопорушення, а також можливості вчинення ним іншого кримінального правопорушення з огляду на те, що він обвинувачується у вчиненні й іншого злочину за частиною третьою статті 368 КК у кримінальному провадженні № 42015511100000059.

17. За висновком ВРП, повідомлення судді ОСОБА_3. про підозру у вчиненні тяжкого корисливого злочину у сфері службової діяльності може зашкодити авторитету судової влади та довірі суспільства до неї.

18. ОСОБА_3 оскаржив до суду зазначене рішення ВРП від 19 серпня 2017 року

№ 2473/0/15-17 про тимчасове відсторонення його від здійснення правосуддя.

19. Вищий адміністративний суд України своєю постановою від 5 грудня 2017 року (справа № 800/386/17, номер у ЄДРСР 70895396) відмовив ОСОБА_3 у задоволенні його позовних вимог про визнання незаконним і скасування цього рішення, дійшовши висновку про те, що воно належним чином умотивоване і відповідач довів правомірність його прийняття.

20. 20 вересня 2017 року до ВРП надійшло клопотання за підписом заступника Генерального прокурора України - керівника САП ХолодницькогоН.І. від 19 вересня 2017 року із доданими до нього матеріалами, у якому порушено питання про продовження на два місяці строку тимчасового відсторонення судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_3. від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК.

21. Клопотання мотивоване потребою у проведенні ряду слідчих і процесуальних дій, перелічених у клопотанні, з метою повного, всебічного та неупередженого з'ясування обставин у кримінальному провадженні. Зазначено, що постановою заступника Генерального прокурора України від 19 вересня 2017 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000418 продовжено до шести місяців, тобто до 30 листопада 2017 року. Указано, що сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких ОСОБА_3 було тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя, іншими способами протягом дії попереднього рішення, через обставини, що від неї не залежать, водночас підстави тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя продовжують існувати.

22. Розглянувши зазначене клопотання, ВРП ухвалила рішення від 29 вересня 2017 року № 3041/0/15-17, яким задовольнила це клопотання, продовживши на два місяці, до 29 листопада 2017 року, строк відсторонення судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_3. від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

23. За висновком ВРП, клопотання належним чином умотивоване щодо існування передбачених частиною другою статті 155 КПК обставин, а саме тих, які дають підстави вважати, що перебування на посаді судді ОСОБА_3. сприяло вчиненню кримінального правопорушення, і, перебуваючи на цій посаді у подальшому, він може вчинити інше кримінальне правопорушення. Також у рішенні вказано, що незаконного впливу, тиску чи втручання у діяльність судді ОСОБА_3. щодо здійснення правосуддя у зв'язку з поданням клопотання не встановлено.

24. Вважаючи це рішення незаконним, позивач звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

25. Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя як захід забезпечення кримінального провадження закріплене у КПК (пункт 4-1 частини першої статті 131 КПК) у зв`язку з набранням 5 січня 2017 року чинності Законом України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя».

26. Цим же Законом на ВРП покладені повноваження щодо вирішення питання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності, а також про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя.

27. Так, за правилами частин першої - четвертої статті 64 цього Закону продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону для тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, на строк не більше двох місяців, а в разі якщо обвинувальний акт передано до суду, - до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

28. Клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя подається Генеральним прокурором або його заступником не пізніше як за десять днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено.

29. Клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, подане без дотримання визначених законом вимог, повертається ВРП Генеральному прокурору або його заступнику без розгляду.

30. Клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності підлягає задоволенню, якщо: 1) обставини, які стали підставою для тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя, продовжують існувати; 2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було застосовано тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя, іншими способами протягом дії попереднього рішення.

31. Аналогічні приписи стосовно порядку звернення до ВРП із клопотанням про продовження строку відсторонення судді від здійснення правосуддя та підстав для його задоволення містяться і у пунктах 19.19, 19.24 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент).

32. Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 49 Закону України від 2 червня 2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суддя може бути тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя на строк не більше двох місяців у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя ухвалюється ВРП.

33. Продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в тому ж порядку на строк не більше двох місяців. Клопотання про продовження строку такого відсторонення судді від здійснення правосуддя подається Генеральним прокурором або його заступником не пізніше десяти днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено. Вимоги до клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності встановлюються процесуальним законом.

34. Згідно з частинами четвертою - шостою статті 155-1 КПК Генеральний прокурор або його заступник має право звернутися з клопотанням про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя.

35. Клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності подається до ВРП стосовно судді, який є підозрюваним, обвинувачуваним (підсудним) на будь-якій стадії кримінального провадження.

36. Клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності повинно відповідати вимогам частини другої статті 155 цього Кодексу.

37. За правилами частини другої статті 155 КПК у клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; 4) посада, яку обіймає особа; 5) виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення; 6) виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; 7) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

38. До клопотання також додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

39. Згідно з частиною першою статті 65 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення ВРП про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, продовження строку такого відсторонення може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні; 3) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

40. Як убачається з наведених норм права, починаючи з 05 січня 2017 року ВРП стала суб'єктом кримінальних процесуальних відносин в частині ухвалення рішень про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності, а також про продовження тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, які ухвалюються на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом.

41. При цьому з огляду на положення частини першої статті 155-1 КПК виключно ВРП вправі ухвалити рішення з цих питань.

42. Про «порядок, встановлений законом» в цьому ж контексті йдеться і в частині п'ятій статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

43. Однак кримінальний процесуальний закон такого порядку не встановлює. Зокрема, частинами другою і третьою статті 155-1 КПК регламентовані вимоги щодо клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, частинами п'ятою і шостою - щодо клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді, а частиною четвертою - право Генерального прокурора і його заступника звернутися до ВРП з відповідним клопотанням.

44. Іншими статтями КПК також не встановлено порядку розгляду ВРП клопотань Генерального прокурора чи його заступника про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

45. Порядок розгляду цих клопотань регламентовано Законом України «Про Вищу раду правосуддя» (статті 63, 64) та Регламентом (пункти 19.19, 19.24).

46. У справі, яка переглядається, ОСОБА_3 оскаржує рішення ВРП про продовження строку відсторонення його від здійснення правосуддя, посилаючись на те, що ВРП ухвалила це рішення без урахування факту того, що письмове повідомлення про підозру підписане заступником Генерального прокурора - керівником САП, а вручення повідомлення було доручене та фактично здійснене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді САП.

47. У зв'язку із цим ОСОБА_3 вважає, що він не набув статусу підозрюваного, бо письмове повідомлення про підозру йому як судді здійснив не Генеральний прокурор (його заступник), як це передбачено пунктом 3 частини першої статті 481 КПК, а інший прокурор. Також, на переконання позивача, наведені у спірному рішенні підстави для продовження строку тимчасового відсторонення ОСОБА_3 від здійснення правосуддя є необґрунтованими і неналежними.

48. Із цього приводу Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

49. Суддю може бути тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя за рішенням ВРП у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності (пункт 1 частини першої статті 62 Закону «Про Вищу раду правосуддя»). Відтак ВРП на етапах як застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, так і на етапі вирішення питання про його продовження має, насамперед, з`ясувати, чи притягується ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.

50. Притягненням до кримінальної відповідальності є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (пункт 14 статті 3 КПК). На момент вирішення питання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, а тим більше на момент з`ясування ВРП підстав для його продовження, стадія притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності уже розпочалася.

51. Дотримуючись порядку, визначеного Законом України «Про Вищу раду правосуддя» і Регламентом, ВРП як суб`єкт кримінальних процесуальних відносин має керуватися також положеннями КПК, що визначають загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження і продовження строку їх дії.

52. Загальним правилом застосування заходів забезпечення кримінального провадження є те, що застосування їх не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення (пункт 1 частини першої статті 132 КПК).

53. ВРП, вирішуючи питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, перевіряє повідомлення про підозру в частині обґрунтованості підозри.

54. У цій справі встановлено, що в існуванні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_3 ВРП переконалася під час відкритого засідання і відобразила це в своєму рішенні.

55. Водночас повноваженнями щодо перевірки процесуального порядку вручення письмового повідомлення про підозру ВРП не наділена ні кримінальним процесуальним законом, ні Законом України «Про Вищу раду правосуддя», ані іншими законами.

56. Розглядаючи клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, ВРП не переоцінює первинного рішення про відсторонення судді. Її обов'язком на цьому етапі є з`ясування питання лише про те, чи підлягає задоволенню клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя.

57. Згідно з частиною четвертою статті 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» клопотання підлягає задоволенню, якщо: 1) обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати; 2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали. Подібні підстави для задоволення клопотання щодо суб`єктів, які не є суддями, передбачені в частині другій статті 158 КПК.

58. У розглядуваному випадку ВРП установила наявність зазначених підстав і відобразила їх у своєму рішенні від 29 вересня 2017 року № 3041/0/15-17 (стор. 3 рішення, т. 1, а. с. 14).

59. Питання ж про законність і обґрунтованість вручення судді письмового повідомлення про підозру не Генеральним прокурором або його заступником, а іншим прокурором має вирішуватися в межах кримінального провадження і не належить до компетенції ВРП.

60. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими посилання скаржника як на підставу для скасування спірного рішення на неврахування ВРП його доводів про неповноважність суб'єкта, який вручив судді письмове повідомлення про підозру.

61. Доводи апелянта про необґрунтованість і неналежність наведених в оскаржуваному рішенні підстав для продовження строку тимчасового відсторонення ОСОБА_3 від здійснення правосуддя також не заслуговують на увагу, оскільки фактично стосуються переоцінки обставин, які стали підставою для прийняття ВРП первинного рішення від 19 серпня 2017 року № 2473/0/15-17про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, що не є предметом спору в цій справі.

62. До того ж згадане рішення ВРП було переглянуто Вищим адміністративним судом України, і цей суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його скасування.

63. Беручи до уваги те, що виключно ВРП як колегіальний, незалежний конституційний орган державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні, наділена повноваженнями ухвалювати рішення про продовження тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, то встановлення наявності або відсутності правових підстав для цього здійснюється нею за власною оцінкою обставин, пов'язаних з підозрою судді.

64. Європейський суд з прав людини, розглядаючи питання обсягу судового розсуду при оцінці актів та дій органів державної влади під час реалізації їх виключної компетенції, указав на те, що за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів.

65. З матеріалів справи вбачається, що спірне рішення було прийняте у відкритому засіданні на підставі наявних у ВРП матеріалів після їх дослідження та обговорення, за участі судді ОСОБА_3. і його адвоката, з урахуванням наданих ними відповідей на поставлені членами ВРП запитання. При цьому кожному з учасників було надано можливість висловити свою позицію та долучити докази.

66. За задоволення клопотання про продовження тимчасового відсторонення цього судді від здійснення правосуддя проголосували 18 членів ВРП, проти - 1, не брали участі в голосуванні - 0.

67. Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив відсутність обов'язкових (формальних) підстав для скасування рішення ВРП про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, встановлених пунктом 3 частини першої статті 65 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки рішення містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

68. Водночас, на думку Великої Плати Верховного Суду, у розглядуваному випадку немає підстав стверджувати, що висновки відповідача є свавільними, нераціональними, не підтвердженими доказами або помилковими щодо фактів.

69. Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання незаконним і скасування рішення ВРП від 29 вересня 2017 року № 3041/0/15-17, яким продовжено на два місяці, до 29 листопада 2017 року, строк відсторонення судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_3. від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

70. ОднакВелика Палата Верховного Суду зауважує, що питання про законність і обґрунтованість вручення судді письмового повідомлення про підозру не Генеральним прокурором або його заступником, а іншим прокурором, має вирішуватися в межах кримінального провадження.

71. Надання оцінки цим обставинам не належить ні до повноважень ВРП, ані до повноважень адміністративного суду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

72. Оцінюючи установлені під час вирішення спору обставини, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції по суті правильно вирішив спір і дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, проте наведені ним мотиви не в повній мірі відповідають нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

73. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

74. Частиною четвертою цієї статті встановлено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

75. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 2 квітня 2018 року - зміні у мотивувальній частині з її викладенням у редакції цієї постанови. В іншій частині судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 242, 266, 292, 310, 315, 317, 322 КАС, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 2 квітня 2018 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

3. В іншій частині рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 2 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.С. КнязєвСуддя-доповідач О.Б. ПрокопенкоСудді:Н.О. Антонюк Н.П. Лященко С.В. Бакуліна Л.І. Рогач В.В. Британчук І.В. Саприкіна Д.А. Гудима О.М. Ситнік О.С. Золотніков В.Ю. Уркевич О.Р. Кібенко О.Г. Яновська Л.М. Лобойко

Відповідно до частини третьої статті 355 КАС постанова оформлена суддею Князєвим В. С.