П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 806/1993/18 Головуючий у 1-й інстанції: Липа Володимир Анатолійович

Суддя-доповідач: Охрімчук І.Г.

30 листопада 2018 року

м . Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М. Мацького Є.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представників ТОВ "КОМІСАР ІНДАСТРІ"

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМІСАР ІНДАСТРІ" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року (м. Житомир, дата складання повного тексту рішення не зазначено) у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, з участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМІСАР ІНДАСТРІ" про визнання дій протиправними, зобов'язання зняти з реалізації будівлі,

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство "Житомирський завод хімічного волокна" звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, в якому, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, просило:

- визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо передачі на реалізацію Будівлю установки спалювання відходів (інв. №60025), Будівлю холодильної станції (інв. №1196), Будівлю станції хлорування (інв.1028);

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області зняти з реалізації Будівлю установки спалювання відходів (інв. №60025), Будівлю холодильної станції (інв. №1196), Будівлю станції хлорування (інв.1028), яке належить на праві власності ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" та знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Промислова, 1/154;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області зняти з реалізації Споруда майданчика для сипучих матеріалів зал. площею 758,1 м.кв (інв. №13190) та Будівля складу фільтруючих матеріалів заг. площею 365,1 м.кв (інв. 611770), яке належить на праві власності ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" та знаходиться за адресою м.Житомир, вул. Промислова, 1/154.

В обґрунтування позову ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" зазначає, що 30 березня 2018 року стало відомо, що відповідачем здійснено заходи щодо передачі та передано до ДП "Сєтам" на реалізацію нерухоме майно, що належить на праві власності ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна", а саме: Будівлю установки спалювання відходів (інв. №60025), Будівлю холодильної станції (інв. №1196), Будівлю станції хлорування (інв. 1028). Зазначив, що постановою №271 КМУ від 12.05.2015р. "Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2017 роках" затверджено перелік об'єктів державної власності, що підлягають приватизації. Відповідно до даного переліку , позивач відноситься до групи "Г", а тому керуючись п.4 ст.12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", дії з реалізації майна на прилюдних торгах, які полягають у продажу майна позивача як об'єкта приватизації прямо суперечать нормам чинного законодавства.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено відкрите судове засідання у справі з викликом осіб.

Ухвалою від 27.04.2018 року до справи залучено співвідповідача Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 року позов задоволено. Визнано протиправними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо передачі на реалізацію Будівлю установки спалювання відходів (інв.№60025), Будівлю холодильної станції (інв.№1196), Будівлю станції хлорування (інв.1028).

Зобов'язано відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області зняти з реалізації Будівлю установки спалювання відходів (інв. №60025), Будівлю холодильної станції (інв.№1196), Будівлю станції хлорування (інв. 1028), Споруда майданчика для сипучих матеріалів зал. площею 758,1 м.кв (інв. №13190), Будівлю складу фільтруючих матеріалів заг. площею 365,1 м.кв (інв. 611770), які належить на праві власності ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" та знаходяться за адресою м. Житомир, вул. Промислова, 1/154.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМІСАР ІНДАСТРІ" подали апеляційні скарги.

Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що об'єкти, які підлягають приватизації, зазначаються в додатках і затверджуються наказом голови Фонду державного майна. Відповідно до наказу Фонду державного майна України "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році" від 27.03.2018 року №447, ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" до об'єктів, які підлягають приватизації не віднесено, тому у відповідача законних підстав для зупинення вчинення виконавчих дій не було. Однак, на запит від 28.03.2018р. до відділу надійшла відповідь Фонду державного майна України відповідно до якої наказом №447 від 27.03.2018 року із змінами внесеними наказом Фонду від 20.04.2018р. №533 в перелік об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році включено і ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна". Враховуючи наведене, державним виконавцем була прийнята постанова про зупинення виконавчих дій на підставі п.12 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження". Тому, враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідач діяв в межах норм чинного законодавства, адже на дату передачі зазначеного майна на реалізацію, позивача не було внесено до переліку об'єктів малої приватизації.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМІСАР ІНДАСТРІ" в обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що державна виконавча служба 05.05.2018 року визнала їх переможцем торгів по лоту № 274438 "Будівля холодильної станції" (ін. номер 1196), вони є єдиним учасником торгів, тому мали б оформити право власності на зазначене майна. Однак внаслідок прийняття судом першої інстанції не обґрунтованого та не законного рішення виникає перешкода у його реалізації. Крім того як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, ТОВ "КОМІСАР ІНДАСТРІ" посилається на порушення Житомирським окружним адміністративним судом норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області перебуває зведене виконавче провадження № 46831769 від 11.03.2015 про стягнення з ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" на користь юридичних та фізичних осіб та держави, боргу на загальну суму 32 457 206,26 гривень.

28.02.2018 головним державним виконавцем було винесено постанову про призначення оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, в якій окрім іншого, зазначено описане та арештоване майно позивача, яке підлягало оцінці.

Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, було повідомлено про результати проведеної оцінки майна боржника при примусовому виконання зведеного виконавчого провадження №46831769 про стягнення заборгованості з ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" на користь юридичних осіб та держави, а саме: будівля станції хлорування (інв. №1028) загальною площею 290,90 кв.м., яка становить 67 780,00грн., Будівлі холодильної станції (інв. №1196) загальною площею 3239,00 кв.м., яка становить 754 689,00 грн. та Будівлі установки спалювання відходів (інв. №60025) загальною площею 1193,1 кв.м., яка становить 277 992,00 грн.

27.03.2018р. на адресу Житомирської філії ДП "Сетам" було направлено лист для внесення вищезазначеного майна до системи електронних торгів для подальшої його реалізації.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІ (далі - Закон 1404-VІІ) (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Приписами ст. 1 Закону № 1404-VІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1ст. 5 Закону № 1404-VІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 10 цього Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною 1статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 2ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з приписами частини 1 та 2статті 48 Закону № 1404-VIII, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Приписами ч.1, 2 ст. 56 Закону № 1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно із ч.1 ст. 61 Закону № 1404-VIII реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено обороноздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Разом з тим судова колегія зазначає, що 07.03.2018 року набрав чинності Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 №2269-VIII, яким внесено зміни до Закону України "Про виконавче провадження", а саме: доповнено частину першу статті 34 (зупинення вчинення виконавчих дій) п.12, такого змісту:

12) включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Відповідно до ч.3 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до об'єктів великої приватизації належать об'єкти державної або комунальної власності (єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій (часток) суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі), вартість активів яких згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 250 мільйонів гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2015 р. № 271 затверджено перелік об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015-2017 роках. До групи "Г" зазначеного переліку віднесено ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна".

Так, п.3 Розділ V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" встановлено, що акти Кабінету Міністрів України і Фонду державного майна України з питань приватизації, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють до затвердження Кабінетом Міністрів України і Фондом державного майна України відповідних актів, передбачених цим Законом. Тобто станом на дату проведення процедури реалізації арештованого майна ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна", позивач відносився до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що всупереч наведеному, відповідачем, заходів щодо зупинення вчинення виконавчих дій із вказаних підстав вжито не було.

Згідно із ст.1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України у сфері приватизації державного майна приймає рішення про приватизацію.

У відповідності до ч. 4 ст.12 Закону України "Про Фонд державного майна України" з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об'єкта приватизації відповідно до частини шостої цієї статті без згоди органів приватизації такі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права щодо: укладання правочинів, які стосуються майна об'єкту приватизації.

Статтею 12 Закону України "Про Фонд державного майна України" встановлено, що якщо дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчиняються без попереднього погодження органом приватизації та з покупцем (у період з дати підписання договору купівлі-продажу до переходу права власності до покупця), такий правочин є недійсним.

Зазначені обмеження діють до завершення приватизації об'єкта.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів, враховуючи особливості передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства та зібрані у справі докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що майно, яке належить ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" не може бути відчужене шляхом реалізації на прилюдних торгах.

Крім того судова колегія зазначає, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМІСАР ІНДАСТРІ" з приводу того, що вони є переможцями електронних торгів і мають право на зазначене у справі майно, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції в адміністративній справі, оскільки це є підставою для звернення до суду з позовом в порядку цивільного чи господарського судочинства з вимогами щодо права власності.

Обставин порушення судом першої інстанції норм процесуального права, щодо кількості позовних вимог та щодо правильності визначення відповідачів по справі, які б могли бути підставою для скасування рішення Житомирського окружного адміністративного суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином беручи до уваги встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягали задоволенню.

Підстави, визначені ст. 317 КАС України, для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМІСАР ІНДАСТРІ" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 04 грудня 2018 року.

Головуючий

Охрімчук І.Г.

Судді

Капустинський М.М. Мацький Є.М.