Провадження № 22-ц/811/1762/18 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

Категорія: 53

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

з участю: представника Івано - Франківської селищної ради

Яворівського району Львівської області - Кулеби Б.Р.,

ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5,

представника КП «Благоустрій- Янів» Когут Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Івано - Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 02 травня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернувся з позовом до Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, третя особа селищний голова Івано-Франківської селищної ради Семеряк Іван Іванович, Комунальне підприємство "Благоустрій-Янів" про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області №67-к від 16.11.2017 «Про звільнення з роботи ОСОБА_4», поновлення на роботі на посаді директора Комунального підприємства «Благоустрій-Янів» з 17.11.2017 року, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено, поновлено позивачу ОСОБА_4 пропущений строк звернення до суду з позовом про поновлення на роботі. Визнано неправомірним та скасовано розпорядження голови Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області №67-к від 16.11.2017 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_4». Поновлено ОСОБА_4 на роботі на посаді директора Комунального підприємства «Благоустрій-Янів» з 17.11.2017року. Стягнуто з Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області в користь ОСОБА_4 38755 грн. 44 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу (з урахуванням всіх обов'язкових платежів і зборів, які підлягають відрахуванню з заробітної плати). Стягнуто з Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області в користь держави 640 грн. судового збору.

Рішення судув апеляційному порядку оскаржила Івано-Франківська селищна рада Яворівського району Львівської області,вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. В апеляційній скарзі зазначає, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з позовом, оскільки розпорядження від 16.11.2017 року, яке вручено позивачу особисто 16.11.2017 року, що підтверджується його підписом в оскаржуваному розпорядженні, оскаржено ним до суду лише 29.12.2017 року, тобто, з пропуском встановленого ст. 233 КЗпП України строку на звернення до суду з позовом. Вважає безпідставним та необґрунтованим поновлення судом строку на оскарження розпорядження про звільнення з тих підстав, що позивач із запізненням отримав трудову книжку. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував службової записки відповідальної особи за ведення кадрів по комунальному підприємству Когут Л.І., яка стверджує, що позивач самовільно взяв трудову книжку у її відсутності, маючи доступ до сейфу, у якому знаходилась трудова книжка. Також апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивача двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, оскільки за невиконання рішення Івано-Франківської селищної ради від 21.12.2016 року №350 «Про передачу на баланс КП «Благоустрій-Янів» об'єктів благоустрою», до позивача застосовано дисциплінарне стягнення за різні періоди невиконання даного рішення. Крім цього, розпорядженням №22 від 01.06.2017 року, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення за невиконання рішення Івано-Франківської селищної ради №350, а розпорядженням №65к від 10.11.2017 року за порушення абз.1, 5, 9 пп.7.2 п.7 Статуту Комунального підприємства «Благоустрій-Янів». З вищенаведених підстав апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника Івано - Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області Кулеби Б.Р. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5 щодо задоволення апеляційної скарги, пояснення представника КП «Благоустрій- Янів» Когут Л.І., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам.

Положеннями частини 1 статті 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні ОСОБА_4 з посади директора КП «Благоустрій Янів» з підстав, передбачених п.3 ст. 40 КЗпП України, Івано - Франківським селищним головою у розпорядженні не конкретизовано, за яке порушення трудової дисципліни застосовано дисциплінарне стягнення, і окрім цього при застосуванні до ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення порушено встановлений законодавством порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

У відповідності до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно з п.3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 з 09.04.2014 працював на посаді директора КП «Благоустрій-Янів», що стверджується розпорядженням Івано-Франківського селищного голови Яворівського району Львівської області №12-к від 08.04.2014.

01.06.2017 до директора КП «Благоустрій-Янів» ОСОБА_4 застосовано дисциплінарне стягнення - догану за неналежне виконання своїх посадових обов'язків, а саме, невиконання рішення ХІ- ої позачергової сесії Івано-Франківської селищної ради від 21.12.2016 №350 «Про передачу на баланс КП «Благоустрій-Янів» об'єктів благоустрою», що стверджується розпорядженням голови Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області від 01.06.2017 №22.

10.11.2017 розпорядженням голови Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області №22, у зв'язку з неналежним виконанням своїх посадових обов'язків, а саме, невиконання рішення ХІ-ої позачергової сесії Івано-Франківської селищної ради від 21.12.2016 №350 «Про передачу на баланс КП «Благоустрій-Янів» об'єктів благоустрою», порушення абз.1, 5, 9 пп.7.2 п.7 Статуту Комунального підприємства «Благоустрій-Янів», який затверджений рішенням ХІІ сесії 6 скликання Івано-Франківської селищної ради від 23.01.2012 №202 повторно застосовано до ОСОБА_4 директора КП «Благоустрій-Янів» дисциплінарне стягнення - догану. В п.2 вказано директору КП «Благоустрій-Янів» ОСОБА_4 терміново вжити всіх необхідних заходів щодо усунення причин невиконання вищевказаного рішення. До 15.11.2017 надати пояснення щодо вчинених ним порушень.

Розпорядження голови Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області від 01.06.2017 та 10.11.2017 про накладення дисциплінарних стягнень у виді доган ОСОБА_4 не оскаржувались.

Як вбачається з розпорядження голови Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області від 16.11.2017 №67к « Про звільнення з роботи ОСОБА_4» ОСОБА_4 звільнено з посади директора на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку із системним невиконанням обов'язків та наявністю на протязі року двох стягнень у вигляді догани.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який в оскаржуваному рішенні зазначив, що в оспорюваному позивачем розпорядженні голови Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області від 16.11.2017 №67к «Про звільнення ОСОБА_4» не зазначено, за яке конкретно порушення трудової дисципліни до ОСОБА_4 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення

Вказавши в оспорюваному розпорядженні про системне невиконання ОСОБА_4 обов»язків, селищний голова смт. Івано - Франкове Яворівського району Львівської області не зазначив, у чому полягало системне невиконання ОСОБА_4 обов»язків, і яких конкретно обов»язків, не зазначено конкретні пункти Статуту КП «Благоустрій - Янів», якими передбачено обов»язки директора КП, і які ним системно не виконувались без поважних причин.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що обов»язковою умовою для звільнення з підстав, передбачених п.3 ст. 40 КЗпП України, є необхідність застосування до працівника раніше заходів дисциплінарного чи громадського стягнення, а відтак не може бути підставою для звільнення з підстав, передбачених п.3 ст. 40 КЗпП України,наявність на протязі року двох стягнень у виді догани, про що зазначив селищний голова в оскаржуваному позивачем розпорядженні.

Застосування до працівника раніше заходів дисциплінарного стягнення є необхідною умовою для звільнення на підставі п.3 ст. 40 УЗпП УКраїни за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов»язків покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, але не може бути підставою для звільнення.

Крім цього, для звільнення працівника з підстав, передбачених п.3 ст. 40 КЗпП України, може бути лише систематичне невиконання працівником обов»язків без поважних причин, разом з тим, як вбачається з оспорюваного розпорядження селищного голови, у ньому не зазначено про систематичне невиконання директором КП «Благоустрій - Янів» без поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, поважність причин систематичного невиконання ОСОБА_4 обов»язків, селищним головою взагалі не з»ясовувалась, з цього приводу матеріали справи не містять жодних доказів, пояснень позивача.

Будь-яких доказів, які б стверджували те, що до застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення від ОСОБА_4 вимагали надати письмові пояснення суду не надано, як і не надано відомостей за яке саме порушення накладено дисциплінарне стягнення - звільнення.

Задовольняючи позов, судом враховано і те, що відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, виключений з навчального закладу за умови його попередження в порядку, встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду. Голова селищної ради прийняв розпорядження про звільнення ОСОБА_4, який є депутатом селищної ради, без відповідного повідомлення Івано - Франківської селищної ради.

За вищенаведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов до обґрунтованого висновку про те, що розпорядження голови Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області від 16.11.2017 №67к «Про звільнення ОСОБА_4» є протиправним та підлягає скасуванню, а ОСОБА_4 підлягає поновленню на посаді директора КП «Благоустрій-Янів» з 17.11.2017 року.

Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом про поновлення на роботі 29.12.2017.

Стаття 234 КЗпП України передбачає, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 звільнений з посади директора КП «Благоустрій - Янів» з грубим порушенням КЗпП України, з метою поновлення його трудових прав, колегія суддів вважає правомірним поновлення позивачу строку для звернення до суду з позовом.

Статтею 235 КЗпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів погоджується з розрахунком середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_4, оскільки такий проведено у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 08.02.1995 року №100, і такий не оспорюється.

Як вбачається зі Статуту Комунального підприємства «Благоустрій - Янів», комунальне підприємство «Благоустрій - Янів» належить до комунальної власності територіальної громади селища Івано - Франкове, сіл Верещиця та Лелехівка, позивач був незаконно звільнений з посади директора КП «Благоустрій - Янів» розпорядженням селищного голови смт. Івано - Франкове Яворівського району Львівської області, а відтак суд першої інстанції правомірно стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу з Івано - Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які є достатньо мотивовані.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу Івано - Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області - залишити без задоволення.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 02 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 29.11.2018 року.

Головуючий : Шеремета Н.О.

Судді : Крайник Н.П.

Цяцяк Р.П.