-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Ухвала суду 26.09.2019
Ухвала суду 11.09.2019
Ухвала суду 27.08.2019
Ухвала суду 08.07.2019
Вирок 08.07.2019
Ухвала суду 28.05.2019
Ухвала суду 06.05.2019
Ухвала суду 06.05.2019
Ухвала суду 22.12.2018
Ухвала суду
27.11.2018Постанова 27.11.2018
Постанова 11.09.2018
Ухвала суду 20.04.2018
Ухвала суду 10.04.2018
Ухвала суду 05.03.2018
Ухвала суду 30.11.2017
Ухвала суду 30.11.2017
Ухвала суду 09.10.2017
Ухвала суду 28.09.2017
Ухвала суду 28.09.2017
Ухвала суду 28.09.2017
Ухвала суду 07.08.2017
Ухвала суду 31.05.2017
Ухвала суду
Справа № 442/4031/17
Постанова
іменем України
27 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 442/4031/17
провадження № 51-4446км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 30 листопада 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013070150000651, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , такого, що судимості не має,
у вчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 27, частиною 1 статті 366, частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України (далі КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 7 серпня 2017 року клопотання ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження у зв`язку з дійовим каяттям задоволено. Суд закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27, частиною 1 статті 366, частиною 4 статті 358 КК, та звільнив його від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям.
Як убачається зі змісту ухвали районного суду органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що він, бажаючи пройти навчання з підвищення кваліфікації водія та отримати вищу категорію водійських прав, однак не маючи для цього необхідного стажу роботи водієм транспортних засобів відповідної категорії, шляхом умовлення підбурив директора сільськогосподарського ТОВ «Світанок» ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, а саме до складання завідомо неправдивого документа. ОСОБА_7 у квітні 2017 року склав та видав завідомо неправдивий офіційний документ довідку, зареєстровану під вих. №17 від 3 квітня 2017 року про те, що ОСОБА_6 працює водієм СГТзОВ «СВІТАНОК» відповідно до наказу №11 від 15 червня 2015 року, хоча останній в цьому товаристві не працював.
Надалі ОСОБА_6 використав завідомо неправдивий документ, а саме 6 квітня 2017 року надав вказану довідку в Колективне молодіжне науково-виробниче підприємство «Оріон-2», що в м.Борисполі на вул. Шевченко, 5 а, для проходження навчання з підвищення кваліфікації водія та отримання вищої категорії водійських прав.
Ухвалою Апеляційний суду Львівської області від 30 листопада 2017 року ухвалу місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без зміни ухвалу місцевого суду, не зважив на те, що ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, які утворюють реальну сукупність злочинів, то в суду не було е законних підстав для застосування положень статті 45 КК через відсутність такої обов`язкової об`єктивної умови, як вчинення злочину вперше.
Ці порушення вимог закону, на думку прокурора, залишилися поза увагою апеляційного суду, який у своєму рішенні всупереч вимогам статті 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), не зазначив підстав на яких апеляційну скаргу прокурора визнав необґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви Суду.
Відповідно достатті 45 ККособа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Звільняючи ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставістатті 45 КК, місцевий суд з`ясував усі обставини, що мають значення для прийняття такого рішення, зокрема, встановив, що ОСОБА_6 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю цього злочину, його діями не було завдано жодної матеріальної шкоди.
У судовому засіданні ОСОБА_6 визнав свою вину, щиро покаявся у скоєному і заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям. Прокурор, який брав участь у провадженні, не заперечував проти звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на цих підставах.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду заступник прокурора Львівської області подав апеляційну скаргу доводи, якої є аналогічними до змісту касаційної скарги прокурора.
Аналізуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суддійшов висновку, що ідеальною сукупністю злочинів називається вчинення однією дією двох або більше злочинів, при цьому зважив на те, що ОСОБА_6 підбурював службову особу до вчинення службового підроблення та використав підроблений документ, а тому дійшов висновку, що це і буде ідеальною сукупністю злочинів.
Однак, із таким висновком апеляційного суду колегія суддів Верховного Суду не погоджується, оскільки при ідеальній сукупності винною особою однією дією вчиняються два або більше злочинів, при цьому дії винного можуть тривати певний час.
Натомість, реальна сукупність злочинів має місце у тому разі, коли особа вчиненими у різний час (окремими) діяннями скоює два або більше злочинів, які мають різні склади і кваліфікуються окремо.
Реальна сукупність має місце і в ситуації більш тісного взаємозв`язку злочинів складових реальної сукупності, а саме, коли один злочин є умовою для вчинення іншого, тобто для використання підробного документу особа направила свої протизаконні дії на його отримання, чим підбурювала службову особу до вчинення неправомірних дій, а потім використала цей підроблений документ.
Переглядаючи ухвалу місцевого суду, апеляційний суд не зважив на встановленні обставини вчинення злочинів, належним чином не оцінив доводи апеляційної скарги прокурора та дійшов до хибного висновку, залишивши без зміни ухвалу районного суду.
Відповідно до змісту статті 45 КК особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
При цьому особою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють сукупність не перешкоджає для застосування статті 45 КК, лише за умови, що вони не складають реальної сукупності.
Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції належним чином не спростовано доводів апеляційної скарги прокурора, який посилається на вчинення ОСОБА_6 злочинів, які складають саме реальну сукупність, а тому ставить під сумнів застосування статті 45 КК.
Таким чином, судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами статті 438 КПК є підставою для скасування такого рішення. Такі доводи касаційної скарги прокурора є обґрунтованими, а тому його касаційна скарга з цих підстав підлягає задоволенню.
За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга прокурора задоволенню.
З урахуванням зазначеного та підстав, з яких ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а зазначені у ній доводи, підлягають перевірці при новому розгляді в суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимогКПКта прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 30 листопада 2017 року щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
скопійовано
-
скопійовано
-
