ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2018 р.

м. Одеса

Справа № 916/1783/18

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

при секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: Коломійчук А.С.- на підставі довіреності від 01.06.2018р.;

Від відповідача-1:не з'явився;

Від відповідача-2: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Селекційно-генетичного інституту - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення до відповідачів: Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" Рубан Майі Олександрівни про визнання права постійного користування земельними ділянками, -

ВСТАНОВИВ:

Селекційно -генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (далі по тексту - Інститут) звернувся до господарського суду із позовною заявою до Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" Рубан Майі Олександрівни про визнання за позивачем права постійного користування земельними ділянками державної власності, загальною площею 271,6913 га відповідно до площ, меж і складу угідь, визначених в технічному звіті з кадастрової зйомки земельної ділянки, розробленому ТОВ „Геодезична компанія".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.08.2018р. позовну заяву Селекційно-генетичного інституту - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (зареєстровану за вх. №1927/18 від 22.08.2018р.) було залишено без руху та рекомендовано Селекційно-генетичного інституту - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення надати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

07.09.2018р. за вх.ГСОО№18267/18 Селекційно-генетичним інститутом - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення було надано до канцелярії Господарського суду Одеської області заяву про усунення недоліків позовної заяви, а саме зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.09.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на "01" жовтня 2018р. о 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.10.2018р. було відкладено підготовче судове засідання на "23" жовтня 2018 р. о 10:00 год.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.10.2018р. було відкладено підготовче судове засідання на "05" листопада 2018 р. о 10:00 год.

25.10.2018р. до канцелярії господарського суду Одеської області представником відповідача Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації", було надано суду заяву (вх.ГСОО№21883/18) про розгляд справи без участі представника.

25.10.2018р. до канцелярії господарського суду Одеської області представником відповідача Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" Рубан Майі Олександрівни, було надано суду заяву (вх.ГСОО№21884/18) про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.11.2018р. було закрито підготовче провадження у справі №916/1783/18 із призначенням справи до розгляду по суті на "12" листопада 2018р. о 10:45 год.

В судовому засіданні 12 листопада 2018 р. судом було оголошено перерву в розгляді справи до 22 листопада 2018 р. до 11:15 год.

Відповідачі правом на відзив на позов не скористалися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, крім того, представник відповідачів був присутній та приймав участь у судовому засіданні 12.11.2018р.

На підставі ч. 9 ст. 165ГПК України у зв'язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

22.11.2018р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИЙ ІНСТИТУТ - НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ (СГІ - НЦНС) є підприємством державної власності, засновником якого є НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ здійснює діяльність з вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування інших однорічних і дворічних культур; оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук. СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИЙ ІНСТИТУТ - НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ є правонаступником Всесоюзного ордена Леніна і ордена Трудового Червоного Прапора селекційно-генетичного інститута ім. Т.Д. Лисенка.

Відповідно до рішення виконавчого комітета Одеської міської ради депутатів трудящих № 1152 від 15.10.1953 року «Про оформлення відводів земельних масивів, розташованих в районі ІІ-ї Застави Селекційно-генетичному інституту ім. Т.Д. Лисенко» вирішено підтвердити рішення виконкому Ільїчівської райради депутатів трудящих від 26.VІІІ-1953 року за № 902 і оформити Селекційно-генетичному інституту ім. Т.Д. Лисенко відвод земельних масивів загальною площею до 292 га в районі 2-ї Застави/ см. викопіювання, що додається/, що освоюється інститутом з довоєнного часу, зобов'язати Управління головного архітектора міста оформити відведення земельних масивів Селекційно-генетичному інституту ім. Т.Д. Лисенко відповідним актом в безстрокове користування.

Всесоюзному ордена Леніна і ордена Трудового Червоного Прапора селекційно-генетичному інституту видано державний акт на право користування землею, що містить площу зазначеної земельної ділянки 288,00 га, каталог координат земельної ділянки, номери точок, румби і міри ліній між точками.

СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИЙ ІНСТИТУТ - НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ з 1953 року відкрито і сумлінно користується вказаною земельною ділянкою, право користування якою виникло з моменту прийняття рішення виконавчого комітета Одеської міської ради депутатів трудящих № 1152 від 15.10.1953 року і закріплення в натурі меж земельної ділянки геодезичними знками.

З метою внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей щодо перебуваючої в користуванні земельної ділянки, СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИЙ ІНСТИТУТ - НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ звернувся до Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації". Однак відповідно до рішення про відмову у державній реєстрації № 40870625 від 27.04.2018р., прийнятого державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" Рубан Майєю Олександрівною відмовлено у державній реєстрації права користування земельною ділянкою.В якості підстав зазначено:

- З додатково наданих до заяви документів, а саме - копії рішення Одеської міської ради від 29.09.2005 р., № 4486-ІУ, вбачається, що право користування ділянкою площею 1,0 га, що входила до площі ділянки 288,0 га, зазначених в акті на право користування землею, поданому для державної реєстрації, припинено та змінено її цільове призначення: та передано іншій юридичній особі в оренду;

На наданому заявником примірнику акту на право користування землею відсутні такі обов'язкові реквізити, як адреса чи кадастровий номер ділянки: що позбавляє можливості внести дані щодо цієї ділянки до Реєстру речових прав на нерухоме майно, до того ж на поданому акті відсутні записи щодо його реєстрації в державній книзі реєстрації землекористувань: а саме - номер та дата такої реєстрації, що дає підстави вважати, що така реєстрація не була проведена і право постійного користування землею юридично відсутнє.

Позивач не погоджується із вказаною позицією, оскільки відсутність відмітки про державну реєстрацію на примірнику СГІ - НЦНС не може свідчити про те, що відповідна державна реєстрація не проводилась. Додатково факт державної реєстрації підтверджується:

- обліком у державному земельному кадастрі вказаної земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 3 за СЕЛЕКЦІЙНО- ГЕНЕТИЧНИМ ІНСТИТУТОМ - НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ (довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, податкова декларація з плати за землю); прийнятими рішеннями про вилучення земельних ділянок із землекористування саме СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНОГО ІНСТИТУТА - НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ з метою передачі їх іншим землекористувачам (витяг з протоколу № 22 засідання президії Україниської академії аграрних наук від 18.12.2003 року «Про вилучення землі із землекористування Селекційно-генетичного інституту УААН - Національного центру насіннєзнавства і сортовивчення», рішенням Одеської міської ради від 29.09.2005 року № 4486-ІУ);

- висновком державної землевпорядної експертизи № 1007 від 11.07.2005 року де зазначено, що під час відведення земель за рахунок СЕЛЕКЦІЙНО- ГЕНЕТИЧНОГО ІНСТИТУТА - НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ на розгяд державної землевпорядної експертизи надано державний акт на право постійного користування з відміткою про його державну реєстрацію.

З метою відновлення меж земельної ділянки, що перебуває в користуванні, СГІ - НЦНС звернулось до землевпорядної організації з метою проведення відповідних геодезичних вишукувань. Внаслідок чого було складено технічний звіт з кадастрової зйомки земельної ділянки і визначено площу земельної ділянки у розмірі 271,6913 га, що перебуває в постійному користуванні СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНОГО ІНСТИТУТА - НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ, з наступною розбивкою цієї площі по угіддях:

- Земельна ділянка, загальною площею 228,9166 га, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для дослідних і навчальних цілей (01.09 КВЦПЗ), що складаються з:

Земельної ділянки, площею 69,4001 га, (01.09 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,4860 га, (01.09 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 159,0305 га, (01.09 КВЦПЗ).

- Земельна ділянка, загальною площею 15,0056 га, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки (03.11 КВЦПЗ), що складаються з:

Земельної ділянки, площею 0,1942 га., (03.11 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,1056 га., (03.11 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,1039 га, (03.11 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 1,0709 га, (03.11 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,1136 га, (03.11 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0401 га, (03.11 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 9,9933 га, (03.11 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0263 га, (03.11 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0557 га, (03.11 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 3,3020 га, (03.11 КВЦПЗ).

- Земельна ділянка, загальною площею 2,5712 га, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03.15 КВЦПЗ), що складаються з:

Земельної ділянки, площею 2,4023 га, (03.15 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0028 га, (03.15 КВЦПЗ).

Земельної ділянки, площею 0,1576 га, (03.15 КВЦПЗ).

Земельної ділянки, площею 0,0044 га, (03.15 КВЦПЗ).

Земельної ділянки, площею 0,0041 га, (03.15 КВЦПЗ).

- Земельна ділянка, площею 22,3289 га, землі запасу, резервного фонду та загального користування, цільове призначення - землі загального користування (18.00 КВЦПЗ).

- Земельна ділянка, площею 2,8690 га, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для іншої житлової забудови (02.07 КВЦПЗ), що складаються з:

Земельної ділянки, площею 1,2940 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0465 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0420 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0228 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0084 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0577 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0848 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0014 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0014 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0547 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0638 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,1374 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0400 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0549 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,1944 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0741 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0240 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0099 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0417 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0556 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0625 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0507 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0477 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0368 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0018 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0023 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0012 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0967 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,1394 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0537 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0115 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0356 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0196 га, (02.07 КВЦПЗ).

Земельні ділянки, що знаходяться в користуванні СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНОГО ІНСТИТУТУ - НАЦІОНАЛЬНОГО ЦЕНТРУ НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ відносяться до земель сільськогосподарського призначення, земель житлової та громадської забудови, земель загального користування.

Форма власності на вказані земельні ділянки - державна, відповідно до пункту 4 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

По даним геодезичної зйомки встановлена площа земельної ділянки СГІ - НЦНС за фактичним користуванням 271,6913 га. Площа згідно державного акта становить 288,00 га.

Розбіжність між площами земельних ділянок СГІ - НЦНС згідно державного акту та за фактичним користуванням пов'язана з присутністю на земельних ділянках СГІ - НЦНС земель сторонніх землевласників/землекористувачів: землі під транспортною розв'язкою автомобільної дороги (проїзна частина, узбіччя, земляне полотно, декоративне озеленення) землі залізничного транспорту (смуга відведення під залізничним полотном та його облаштуванням), землі під автозаправною станцією, землі під складськими приміщеннями, а також з допустимою похибкою вимірювань геодезичним обладнанням на час формування меж земельної ділянки по державному акту.

СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИЙ ІНСТИТУТ - НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ з 1953 року відкрито і сумлінно користується вказаною земельною ділянкою, право користування якою виникло з моменту прийняття рішення виконавчого комітета Одеської міської ради депутатів трудящих № 1152 від 15.10.1953 року і закріплення в натурі меж земельної ділянки геодезичними знками.

В якості додаткового обґрунтування виникнення права постійного користування СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНОГО ІНСТИТУТУ - НАЦІОНАЛЬНОГО ЦЕНТРУ НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ позивач посилається на облік у державному земельному кадастрі вказаної земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 3 за СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИМ ІНСТИТУТОМ - НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ (про що свідчить довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, податкова декларація з плати за землю).

Так про вказані обставини свідчать також прийняті рішення про вилучення земельних ділянок із землекористування СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНОГО ІНСТИТУТА - НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ з метою передачі їх іншим землекористувачам (витяг з протоколу № 22 засідання президії Україниської академії аграрних наук від 18.12.2003 року «Про вилучення землі із землекористування Селекційно-генетичного інституту УААН - Національного центру насіннєзнавства і сортовивчення», рішенням Одеської міської ради від 29.09.2005 року № 4486-ІV) та висновок державної землевпорядної експертизи № 1007 від 11.07.2005 року де зазначається, що під час відведення земель за рахунок СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНОГО ІНСТИТУТА - НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ предметом дослідження державної землевпорядної експертизи був державний акт на право постійного користування з відміткою про його державну реєстрацію.

Враховуючи вказане та приймаючи до уваги те, що внаслідок невизнання права постійного користування з боку інших осіб порушуються законні права і інтереси позивача, СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИЙ ІНСТИТУТ - НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ вимушений звернутися до суду за захистом його законного інтересу, що передбачено вимогам чинного законодавства України.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 5 Закону № 3065-ІІІ «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», обєкти майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук використовуються відповідно до законодавства України, а також статуту Національної академії наук України та статутів галузевих академій наук, а також статутів організацій, що віднесені до їх відання.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

За змістом статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

У рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, зроблено низку важливих висновків, які забезпечують безперешкодне здійснення права постійного користування тими землекористувачами, які не увійшли до переліку осіб, визначених у статті 92 ЗК України від 2001р. Зокрема, Конституційний Суд України вказав, що стаття 92 ЗК України від 2001р. не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення осіб (постанова Кабінету Міністрів від 2 квітня 2002 року № 449 (чинна до 23 липня 2013 року). Отже, громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки (пункт 7 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України від 2001р.), одержані ними до 1 січня 2002р. у власність, у тимчасове користування або на умовах оренди в розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством.

Суд зазначає, що встановлене ч.1 ст. 92 ЗК України 2001 року право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року № 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" було встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні лише у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Згідно приписів ст. 92, ст. 125 ЗК України 2001 року, право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 24 ЗК України державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Частиною першої статті 2 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» встановлено, що «майновий комплекс Національної академії наук України та майновий комплекс галузевих академій наук складають усі матеріальні та нематеріальні активи (далі - об'єкти майнового комплексу), що обліковуються на балансах Національної академії наук України та на балансах відповідних галузевих академій наук і організацій, віднесених до відання Національної академії наук України та галузевих академій наук, і які закріплені державою за Національною академією наук України та за галузевими академіями наук в безстрокове користування, або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також: коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законом».

Частиною 7 статті 1 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» передбачено, що «у віданні Національної академії наук України та галузевих академій наук перебувають установи, організації, підприємства (далі - організації, що віднесені до відання Національної академії наук України та галузевих академій наук) згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національної академії наук України та галузевих академій наук.»

За змістом положень частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 152 Земельного кодексу України встановлює, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється окрім іншого шляхом визнання прав.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Пунктом 4 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. За приписами статті 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Крім того, відповідно до ст.83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Разом з тим, згідно зі ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Статтею 326 Цивільного кодексу України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України право володіння, користування та розпорядження своїм майном належить власнику цього майна. Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що лише власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а статтею 321 цього Кодексу передбачено принцип непорушності права власності.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Перший протокол ратифікований Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР й із огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 Цивільного кодексу України застосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини, яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах: «Мелахер та інші проти Австрії» від 19.12.1998 року та «Пайн Велі Девелопмент Лтд» та інші проти Ірландії» від 23.10.1991 року, визначив, що під поняттям «майно» розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно із законодавством країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, «активи», які можуть виникнути, «правомірні очікування»/ «законні сподівання» особи.

При цьому, у змісті рішення у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд» та інші проти Ірландії» від 23.10.1991 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Отже, майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

В даному випадку, охоронюваний законом інтерес Позивача полягає у визнанні права постійного користування земельною ділянкою, право користування якою не визнається іншими особами.

Вказаний вище охоронюваний законом інтерес Позивача повністю відповідає визначенню, що було надане Конституційним судом України в його рішенні від 01.12.2004 року № 18-рп/2004р, у справі № 1-10/2004: «Поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного i прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних i колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам».

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Селекційно-генетичного інституту - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення до відповідачів: Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" Рубан Майі Олександрівни про визнання права постійного користування земельними ділянками - задовольнити.

2.Визнати за СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИМ ІНСТИТУТОМ - НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ, відповідно до площ, меж і складу угідь визначених в технічному звіті з кадастрової зйомки земельної ділянки, розробленому ТОВ «ГЕОДЕЗИЧНА КОМПАНІЯ», право постійного користування земельними ділянками державної власності, загальною прощею 271,6913 га, що складаються з:

- Земельних ділянок, загальною площею 228,9166 га, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для дослідних і навчальних цілей (01.09 КВЦПЗ), що складаються з:

Земельної ділянки, площею 69,4001 га, (01.09 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,4860 га, (01.09 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 159,0305 га, (01.09 КВЦПЗ).

- Земельних ділянок, загальною площею 15,0056 га, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки (03.11 КВЦПЗ), що складаються з:

Земельної ділянки, площею 0,1942 га., (03.11 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,1056 га., (03.11 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,1039 га, (03.11 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 1,0709 га, (03.11 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,1136 га, (03.11 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0401 га, (03.11 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 9,9933 га, (03.11 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0263 га, (03.11 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0557 га, (03.11 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 3,3020 га, (03.11 КВЦПЗ).

- Земельних ділянок, загальною площею 2,5712 га, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03.15 КВЦПЗ), що складаються з:

Земельної ділянки, площею 2,4023 га, (03.15 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0028 га, (03.15 КВЦПЗ).

Земельної ділянки, площею 0,1576 га, (03.15 КВЦПЗ).

Земельної ділянки, площею 0,0044 га, (03.15 КВЦПЗ).

Земельної ділянки, площею 0,0041 га, (03.15 КВЦПЗ).

- Земельної ділянки, площею 22,3289 га, землі запасу, резервного фонду та загального користування, цільове призначення - землі загального користування (18.00 КВЦПЗ).

- Земельної ділянки, площею 2,8690 га, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для іншої житлової забудови (02.07 КВЦПЗ), що складаються з:

Земельної ділянки, площею 1,2940 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0465 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0420 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0228 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0084 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0577 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0848 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0014 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0014 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0547 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0638 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,1374 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0400 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0549 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,1944 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0741 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0240 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0099 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0417 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0556 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0625 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0507 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0477 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0368 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0018 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0023 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0012 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0967 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,1394 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0537 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0115 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0356 га, (02.07 КВЦПЗ);

Земельної ділянки, площею 0,0196 га, (02.07 КВЦПЗ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України

Повне рішення складено 03 грудня 2018 р.

Суддя С.Ф. Гут