ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2018 року

Київ

справа №820/4426/15

адміністративне провадження №К/9901/14453/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №820/4426/15

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Харківської митниці Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, скасування рішення, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Харківської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року (головуючий суддя - Сагайдак В.В.) і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2015 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Бегунца А.О., суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Харківської митниці ДФС, в якому просила:

1.1. визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова головного управління Міндоходів у Харківській області, які полягають у складанні Висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 20.02.2015 р. № 913-45/7/119-20-31-17-01-27, в частині визначення не достовірних відомостей щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1;

1.2. визнати протиправним та скасувати Наказ від 03.04.2015 р. № 204-о "Про звільнення ОСОБА_1." виданий Державною фіскальною службою України Харківською митницею ДФС;

1.3. зобов'язати Державну фіскальну службу України Харківську митницю ДФС поновити ОСОБА_1 на посаді, на якій вона перебувала до звільнення;

1.4. зобов'язати Державну фіскальну службу України, Харківську митницю ДФС виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за весь час вимушеного прогулу;

1.5. зобов'язати Державну податкову інспекцію у Київському районі міста Харкова головного управління Міндоходів у Харківській області надіслати відомості про скасування висновку про результати перевірки в частині визначення не достовірних відомостей щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України для офіційного оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та внесення скасування до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади".

2. Позовна заява мотивована тим, що на час набуття позивачем права власності на 1/6 будинку АДРЕСА_2 Дергачівського району Харківської області вона не займала посади, визначені пунктами 1-10 частини 1 статті 2 Закону України «Про очищення влади», оскільки перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку.

Враховуючи те, що Законом України «Про очищення влади» встановлено , що перевірці підлягає достовірність відомостей щодо майна, набутого на посадах, передбачених пунктами 1-10 частини 1 статті 2 цього Закону, то право власності позивача на 1/6 вищевказаного будинку не може вважатися об'єктом перевірки у розумінні Закону України «Про очищення влади».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2015 року позов задоволено повністю.

3.1. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова головного управління Міндоходів у Харківській області, які полягають у складанні Висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 20.02.2015 р. № 913-45/7/119-20-31-17-01-27, в частині визначення не достовірних відомостей щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1.

3.2. Визнано протиправним та скасовано Наказ від 03.04.2015 р. № 204-о "Про звільнення ОСОБА_1" виданий Державною фіскальною службою України Харківською митницею ДФС.

3.3. Зобов'язано Державну фіскальну службу України Харківську митницю ДФС поновити ОСОБА_1 на посаді, на якій вона перебувала до звільнення з 03.04.2015 року.

3.4. Зобов'язано Державну фіскальну службу України Харківську митницю ДФС ( код ЄДРПОУ 39534151, вул. Короленка, 16-Б, м. Харків, 61003) виплатити ОСОБА_1 ( 61168, АДРЕСА_1) заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, з 03.04.2015 року по 29.09.2015 року у сумі 19843,20 грн. ( дев'ятнадцять тисяч вісімсот сорок три гривні 20 копійок).

3.5. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Київському районі міста Харкова головного управління Міндоходів у Харківській області надіслати відомості про скасування висновку про результати перевірки в частині визначення не достовірних відомостей щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України для офіційного оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та внесення скасування до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади»

4. Рішення судів мотивовані тим, що Харківська митниця ДФС повинна була враховувати у сукупності всі обставини, які зазначені в оскаржуваному Висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 20.02.2015 р. № 913-45/7/119-20-31-17-01-27 (достовірність відомостей, час набуття майна в період перебування на посаді, а також законність джерела набуття цього майна), однак для прийняття рішення про звільнення був використаний тільки факт допущеної помилки при складанні декларації за 2013 рік, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Харківська митниця Державної фіскальної служби України звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в частині скасування Наказу Харківської митниці ДФС від 03.04.2015 року №204-о «Про звільнення ОСОБА_1.» та поновлення її на посаді.

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем при проведенні перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» № 1682-VII, у повному обсязі дотримано порядок проведення перевірки та формування оскаржуваного висновку № 913-45/7/119-20-31-17-01-27 від 20.02.2015 р. Оскільки у вищезазначеному висновку встановлено факт недостовірності відомостей щодо наявності у ОСОБА_1 майна, яке підлягало перевірки, то дана обставина є безумовною підставою для прийняття наказу про звільнення позивача.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 січня 2016 року відкрито провадження за касаційною скаргою Харківської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2015 року.

8. Верховний Суд ухвалою від 28 листопада 2018 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

9. Державна податкова інспекція у Київському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області надала письмові пояснення, в яких погоджується з доводами касаційної скарги та просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позову повністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Наказом Харківської митниці ДФС № 06-о від 24.12.2014 року ОСОБА_1 - головного спеціаліста загального відділу адміністративно - господарського управління Харківської митниці Міндоходів в порядку переведення було прийнято на роботу до Харківської митниці ДФС з 25.12.2014 року на посаду головного спеціаліста загального відділу управління інфраструктури Харківської митниці ДФС із збереженням умов оплати праці та матеріального забезпечення, з посадовим окладом 1253 грн./місяць.

11. Позивачем було подано декларацію про майно, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, та 18.12.2014 р. на ім'я начальника Харківської митниці ДФС подано заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", в якій вона висловила згоду на проведення вказаної перевірки.

12. Результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", оформлені висновком Державної податкової інспекції у Київському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області від 20 лютого 2015 р. №913-45/7/119-20-31-17-01-27, в якому зазначено про факт недостовірності задекларованих даних позивача фактичним.

13. За наслідками проведеної перевірки визначено, що вартість майна, вказаного у декларації за 2013 рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у п.1-10 ч.1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані декларантом із законних джерел.

14. Харківська митниця ДФС, враховуючи пояснення позивача, надала до податкового органу запит від 13.03.2015 № 20-70-04/00-1/1963 року про проведення додаткової перевірки.

15. Державна податкова інспекція у Київському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області на запит від 13.03.2015 року листом від 24.03.2015 року № 1190/7/10-3117-01-27 підтвердила недостовірність поданої декларантом інформації.

16. Харківською митницею ДФС у триденний термін видано Наказ № 204-о від 03.04.2015 року, яким ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі Закону України "Про очищення влади".

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

17. Конституція України.

17.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Кодекс адміністративного судочинства України.

18.1. Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

19. Закон України «Про очищення влади» від 6 вересня 2014 року № 1682-VII.

19.1. Стаття 1. Очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_2, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

19.2. Частина 2 статті 3. Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

19.3. Частина 4, 5, 10, 14 статті 5. Організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

Перевірці підлягають:

1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;

2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.

20. Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682-VII, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 № 1100.

20.1. Пункт 3. Загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки (послужного списку) особи, стосовно якої проводиться перевірка;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

20.2. Пункт 6. Для перевірки використовуються дані, що зазначені у відповідних розділах декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також дані про фізичних осіб, які включаються до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інформаційної системи «Податковий блок», зокрема про: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; суму нарахованих та/або виплачених доходів.

Під час перевірки пошук наявної в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкової інформації щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, здійснюється з використанням реєстраційного номера облікової картки платника податків, зазначеного в позиції 1 декларації. У разі відмови такої особи через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків такий пошук здійснюється за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією та номером паспорта громадянина України, які зазначені в позиції 1 декларації.

Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.

За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Про встановлення недостовірності відомостей, які підлягали перевірці згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону, вказується у висновку про результати перевірки у разі, якщо вартість майна (майнових прав), набутого (набутих) особою, стосовно якої проводилася перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

20.3. Пункт 9. У розділі ІV декларації перевірці підлягають:

достовірність відомостей щодо наявності транспортних засобів, вказаних у декларації, набутих особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про транспортні засоби такої особи;

відповідність вартості транспортних засобів, вказаних у декларації, набутих особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

20.4. Для перевірки даних про транспортні засоби використовується інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин: органів внутрішніх справ - щодо зареєстрованих (знятих з обліку) колісних транспортних засобів та їх власників, у тому числі про дату їх реєстрації (зняття з обліку), індивідуальні ознаки транспортного засобу, повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) та місцезнаходження (місце проживання) власника.

21. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

21.1. Пункт 2. Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

21.2. Пункт 3. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

21.3. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

21.4. Пункт 5. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

21.5. Пункт 8. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

23. Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

24. Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (далі - декларація) визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженим наказом Міністерства фінансів України N 1100 від 03.11.2014 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 р. за N 1385/26162 (далі - Порядок). Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

25. Зі змісту вищезазначених норм можна зробити висновок, що органи Державної фіскальної служби України здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1 - 10 частини 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. Тобто, чи все майно, набуте особою вказане у декларації; 2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

26. У висновку, який складається за результатами перевірки, орган Державної фіскальної служби України зобов'язаний зазначити чи була встановлена недостовірність або невідповідність по кожному із перелічених критеріїв, зокрема вказати чи все майно (майнові права), яке підлягає декларуванню, вказане особою у декларації та чи відповідає вартість цього майна отриманим із законних джерел доходам. При цьому, висновок про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), з урахуванням пояснень особи стосовно якої здійснюється перевірка, повинен бути обґрунтованим та зробленим на підставі документів, які достовірно підтверджують такі недостовірність та/або невідповідність.

27. Судами встановлено, що оскаржуваним Висновком № 913-45/7/119-20-31-17-01-27 від 20.02.2015 р. про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» встановлено факт зазначення позивачем недостовірних даних щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1 від 23.04.2015 № 51/17/23-053.

28. Зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 у розділі ІІІ "Відомості про нерухоме майно" декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік не зазначено нерухоме майно, що перебуває у власності, а саме, 1/6 частка будинку № АДРЕСА_2 Дергачівського району Харківської області.

29. У письмових поясненнях, наданих на повідомлення ДПІ у Київському районі м. Харкова ОСОБА_1 вказала, що вказане нерухоме майно отримано нею у спадщину від померлої матері, тобто безкоштовно та на законних підставах (а.с. 13).

30. Крім того встановлено, що вартість майна, вказаного у декларації за 2013 рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч.1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані декларантом із законних джерел (а.с.76).

31. З цього приводу колегія суддів наголошує, що в абзаці 7 пункту 6 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682-VII, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 № 1100 вказано, що про встановлення недостовірності відомостей, які підлягали перевірці згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону, вказується у висновку про результати перевірки у разі, якщо вартість майна (майнових прав), набутого (набутих) особою, стосовно якої проводилася перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.