Провадження № 2/463/770/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Шеремети Г.І.

при секретарі с/з - Козак О.В.

за участі представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про визнання протиправними та скасування рішення зборів, поновлення на роботі, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнив шляхом подачі 02.10.2018 року заяви про уточнення позовних вимог (т.3, а.с.55-56). Остаточно просив визнати протиправним та скасувати рішення загальних зборів учасників Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» від 10.07.2014 року №1/2014 в частині відсторонення від виконання обов'язків голови правління ОСОБА_3. Визнати протиправним та скасувати рішення загальних зборіву часників Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» від 29.08.2014 року №4/2014 в частині припинення повноважень голови правління ОСОБА_3. Скасувати наказ №34-к від 05.09.2014 року про звільнення ОСОБА_3 з посади голови правління Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз». Поновити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаді голови правління Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз». Рішення суду в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

Позов мотивує тим, що з 30 травня 2013 року працював на посаді голови правління ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» у відповідності до контракту №178 від 27 травня 2013 року та рішення загальних зборів учасників ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» №31 від 27.05.2013 року. У період з 07.05.2014 року по 01.08.2014 року перебував на лікарняному у зв'язку із станом здоров'я. В подальшому із загальновідомих джерел мережі Інтернет йому стало відомо, що рішенням загальних зборів учасників Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» від 10.07.2014 року №1/2014 його відсторонено від виконання обов'язків голови правління, а рішенням загальних зборів учасників Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»від 29.08.2014 року №4/2014 припинено його повноваження як голови правління. З урахуванням вказаних рішень відповідачем ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» було прийнято наказ №34-к від 05.09.2014 року про звільнення його, ОСОБА_3, з посади голови правління Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз». Про звільнення його повідомлено не було, запис в трудову книжку не внесено, з наказом про звільнення не ознайомлено та не вручено його копію, а також вчинено ряд інших порушень. Так як відповідачем ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» було грубо порушено передбачену законодавством процедуру відсторонення та звільнення його з посади, тому з метою захисту своїх порушених трудових прав звернувся до суду з відповідним позовом, який просить задоволити.

Представник позивача уточнені позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі з підстав, передбачених в позові, уточненнях до нього, відповіді на відзив та додаткових поясненнях по справі (т.1 а.с.3-5, т.3 а.с.61-68, 195-197). Крім того, додатково дав суду пояснення щодо спростування заперечень відповідача, викладених в письмових заявах останніх, які долучені до матеріалів справи. Пояснив, що незаконність відсторонення та звільнення позивача ОСОБА_3 від посади голови правління ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» полягає в тому, що рішення загальних зборів акціонерів про припинення повноважень ОСОБА_3 було прийнято всупереч постанові Кабінету Міністрів України №297 від 29.03.2010 року «Про деякі питання управління корпоративними правами держави», а також всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України №1354 від 02.12.2009 року «Про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» без отримання представником НАК «Нафтогаз України», як акціонером ПАТ «ДАТ «Чорноморнафотогаз» відповідного погодження завдання щодо голосування на загальних зборах ПАТ «ДАТ «Чорноморнафотогаз» (т.3, а.с.195-197). Щодо заявлених представниками відповідачів заяв про застосування строків позовної даності пояснив, що оскільки в даній справі позивачем фактично оспорюється правомірність його звільнення, яке оформлено наказом №34-к від 05.09.2014 року та який позивачу вручено не було, так як і трудову книжку, а відтак неможливо встановити початок відліку 1-місячного строку, передбаченого ст..233 КУпП України щодо оскарження звільнення, а тому строк на звернення до суду з даним позовом не пропущено. Вважає заявлені позовні вимоги такими, що за своєю природою не належать до корпоративних, оскільки ОСОБА_3 не є членом, учасником, засновником, ані акціонером ПАТ «ДАТ «Чорноморнафотогаз», а є виключно його найманим працівником з усіма передбаченими для нього законодавчими гарантіями від незаконного звільнення, однією з яких є захист його прав в судовому порядку від незаконного звільнення. Оскільки спірні правовідносини виникли з підстав порушення передбачених КЗпП України трудових прав позивача ОСОБА_3, відтак спірні трудові правовідносини підлягають захисту в порядку цивільного судочинства відповідно до положень ст.19 ЦПК України. Щодо поданої відповідачами заяви про залишення позову без розгляду - 09.11.2017 року внаслідок помилки представником позивача ОСОБА_3 було подано до Личаківського районного суду м.Львова дві тотожні позовні заяви, після виявлення недоліку суддею Личаківського районного суду м.Львова Стрепком Н.Л. 13.11.2017 року прийнято ухвалу про повернення позовної заяву. А відтак станом на даний час та на момент відкриття провадження по даній справі в суді знаходилась лише одна справа (т.3, а.с.66-68).

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» в судове засідання, призначене на 26.11.2018 року, з'явився та вчергове (втретє) подав заяву про відвід головуючого по справі судді. Ухвалою від 26.11.2018 року головуючим по справі відмовлено в задоволенні відводу і справу передано для вирішення питання про відвід іншому складу суду. Резолютивну частину ухвали викладено у відповідності до вимог ч.3 ст.40 ЦПК України: справу передано для вирішення питання про відвід судді через автоматизовану систему розподілу. Зважаючи на заявлення відводу головуючому судді сторони, в тому числі і представника відповідча було повідомлено про склад суду та негайний розгляд питання про відвід, а також подальшу негайну необхідність прибуття в судове засідання по розгляду даної справи залежно від результатів розгляду питання про відвід. Ухвалою судді Личаківського районного суду м.Льовова Стрепка Н.Л. від 26.11.2018 року в задоволенні відводу відмовлено. Так як представником відповідача Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» не виконано розпорядження суду про прибуття в судове засідання 26.11.2018 року після розгляду відводу тобто було покинуто судове засідання, представник не з'явився для отримання ухвали судді Личаківського районного суду м.Льовова Стрепка Н.Л. від 26.11.2018 року про відмову в задоволенні відводу, не з'явився і на судове засідання по розгляду даної справи, час якого було визначено попередньо, судом з урахуванням наведених обставин було постановлено 26.11.2018 року ухвалу, якою визнано зловживання відповідачами своїми процесуальними правами та продовження судового засідання у відповідності до ч.6 ст.223 ЦПК України без представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз». Постановляючи ухвалу про наявність в діях представників обох відповідачів ознак зловживання процесуальними правами суд виходив з того, що їх дії суперечать завданням цивільного судочинства: подання апеляційних скарг на судові рішення, які не підлягають оскарженню, що підтверджується ухвалою Львівського апеляційного суду від 05.11.2018 року про повернення до Личаківського районного суду м.Львова справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 04 жовтня 2018 року (т.3, а.с.118-119); заявлення безпідставних відводів, що підтверджується ухвалами судді Личаківського районного суду м.Льовова Стрепка Н.Л. від 14.09.2018 року та 26.11.2018 року про відмову в задоволенні відводу.

Крім того, обговорено питання про можливість слухання справи у відсутності представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», який в судове засідання призначене на 09.15 год. 26.11.2018 року не з'явився та направив в 10.00 год. телефонограму про неможливість явки в судове засідання, не зазначивши жодних підстав та не надавши будь-яких документів.

Будучи належним чином повідомленим про час судового засідання представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» в таке не з'явився, але попередньо долучив до справи відзив на позов (т., а.с.8-21), у відповідності до якого просив відмовити в задоволенні позову та зобов'язати позивача представити наступні докази: листки непрацездатності та підтвердження їх передачі ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», інформацію про джерела обізнаності про відсторонення та звільнення, докази на підтвердження об'єктивної неможливості особистої явки до відповідача для отримання копії наказу про звільнення. Вважає покликання позивача про порушення відповідачем порядку відсторонення та звільнення його із займаної посади необґрунтованими. Вважає, що оскаржувані рішення загальних зборів прийняті в межах їх компетенції та повноважень, визначених Статутом та Контрактом.

При прийнятті оскаржуваних рішень, а в подальшому на їх підставі наказу про звільнення, відповідач виходив з того, що позивач ОСОБА_3 взятих на себе згідно укладеного з ПАТ НАК «Нафтогаз України» контракту №178 від 27.05.2013 року не виконав, а саме щодо обов'язку відповідно до Статуту товариства здійснювати оперативне керівництво діяльністю Товариства, забезпечувати виконання завдань Товариства, передбачених Статутом та відповідним фінансовим планом Товариства, організовувати виконання його виробничих програм, забезпечувати виконання договірних та інших зобов'язань, організовувати діяльність Товариства та ін. (пункт 2.4 контракту). А також невиконання ОСОБА_3, як головою правління, передбачених Статутом та Контрактом, виключних повноважень, що відповідальності за якість складання, своєчасність подання та погодження річного фінансового плану та виконання його показників (п.2.4.11 Контракту). Пунктом 4.5 контракту передбачено персональну відповідність ОСОБА_3 за ефективність роботи Товариства. Позивач з 07 травня 2014 року до роботи у ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» не приступив, покликався на те, що перебував на листку непрацездатності, однак представник відповідача не вважає такі листки непрацездатності та належним доказом у справі, оскільки такі не були подані позивачем за місцем його праці - ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз». А тому керуючись пп.29 п.9.3.4 Статуту та у відповідності до п.5.7 Контракту (підстави для відсторонення голови правління (керівника) загальними заборами учасників ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» 10.07.2014 року було прийнято рішення №1/2014 про відсторонення від виконання обов'язків голови правління ОСОБА_3.

У відповідності до підпункту 27 п.9.3.4, 9..5.7 Статуту Товариства загальними зборами учасників ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» було прийнято рішення від 29.08.2014 року №4/2014 про дострокове припинення повноважень голови правління ОСОБА_3

У зв'язку із прийняттям рішення №4/2014 від 29.08.2014 року про дострокове припинення повноважень голови правління ОСОБА_3 у відповідності до п.6.2 Контракту достроково припинено його дію, керуючись вказаним рішенням винесено наказ №34-к від 05.09.2014 року про звільнення ОСОБА_3 з посади голови правління Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз». Вважає, що оскаржувані позивачем рішення загальних зборів учасників та наказ про звільнення прийнято у чіткій відповідності та з дотриманням усіх вимог Статуту, Контракту та чинного законодавства.

Крім того, вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги мають ознаки корпоративних та підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки, на думку представника ПАТ НАК «Нафтогаз України», підставою для позову особи було визнання незаконним рішення загальних зборів акціонерів про відкликання (звільнення) з посади голови правління товариства через недотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, що є порушенням прав учасника (акціонера) на управління товариством, а не трудових прав керівника товариства, а тому такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів.

Крім того, 13.02.2018 року подано заяву про застосування строків позовної давності (т., а.с.190-197), згідно якої просив відмовити в задоволенні позову з підстав пропуску, як 3-місячного, так і 1-місячного строку, передбаченого ст..233 КЗпП України, для звернення до суду з відповідною вимогою. Вважає, що оскільки позивачем не заявлено вимоги про скасування наказу про звільнення (на той час уточнення з вказаною вимогою позивачем ще подано не було), то 1-місячний строк, передбачений ст.233 КЗпП України в даному випадку застосуванню не підлягає. Поряд з цим, подану заяву про застосування строків обґрунтовує тим, що про оскаржувані накази позивач ОСОБА_3 міг дізнатись ще в 2014 році, оскільки інформація про припинення повноважень голови правління ОСОБА_3 була розміщена 01.09.2014 року на відкритому веб-сайті www.stockmarket.gov.ua, у відкритому інформаційному електронному ресурсі «SMIDA» та опублікована в офіційному друкованому випаданні - «Відомості національної комісії з цінних паперів та фондового ринку» №168 (1921) від 05.09.2014 року з покликанням на реквізити оскаржуваних рішень загальних зборів товариства. А інформація про відсторонення позивача від виконання обов'язків голови правління була розміщена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ще 31.07.2014 року. Про відсторонення позивача повідомляли і шляхом направлення йому офіційного листа №20-528 від 31.07.2014 року. Оскільки у день звільнення позивач був відсутній на роботі з невідомих причин, а відтак наказ про звільнення йому вручено не було. Запис в трудову книжку також не здійснювався, оскільки така була видана позивачу на тимчасове зберігання з метою оформлення соціальних виплат незадовго до звільнення на підставі його особистої заяви розписки від 16.05.2014 року. Вважає, що як 3-місячний, так і 1-місячний строк на звернення до суду з даним позовом сплив ще в 2014 році, а з позовом позивач ОСОБА_3 звернувся до суду в 09.11.2017 року, тобто з пропуском без поважних причин строку позовної давності, передбаченого ст.233 КЗпП України. Вважає, що обізнаність позивача про його відсторонення та подальше звільнення підтверджується й тим фактом, що 17.05.2017 року на адресу ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» від позивача надійшла вимога про видачу йому особисто наказу про звільнення, однак в подальшому для отримання такого особисто до відповідача не з'являвся, однак про таку можливість повідомлявся належним чином.

В ході підготовчого засідання представником відповідача було заявлено ряд клопотань: про залишення позову без розгляду (т.3, а.с.44-46,69-70,76-78), про витребування документів та призначення експертизи, які було вирішено у встановленому ЦПК Україні порядку і отримало своє відображення в ухвалі Личаківського районного суду м.Львова від 04.10.2018 року. Подані 26.11.2018 року клопотання про оголошення перерви та зупинення провадження по справі (т.3, а.с.186) вирішено в ухвалі Личаківського районного суду м.Львова від 26.11.2018 року.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у судове засідання з розгляду даної справи не з'явився, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Про поважність причин неявки суд не повідомив. В підготовчих засідання по даній справі проти позову заперечував. 21.02.2018 року подав відзив на позов (т.2, а.с.140-148), згідно якого просив в задоволенні позову відмовити з підстав його необґрунтованості та безпідставності. Вважає, що оскаржувані рішення загальних зборів прийняті в межах їх компетенції та повноважень, визначених Статутом та Контрактом. Детальне обгрунтування заперечень здійснено аналогічно запереченням відповідача Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», викладених в його відзиві на позов, основні положення якого наведено вище.

Просив застосувати строки позовної давності до заявлених позовних вимог з аналогічних мотивів, викладених в заяві відповідача ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» від 13.02.2018 року про застосування строків позовної давності.

Крім того, вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги мають ознаки корпоративних та підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки, на думку представника ПАТ НАК «Нафтогаз України», підставою для позову особи було визнання незаконним рішення загальних зборів акціонерів про відкликання (звільнення) з посади голови правління товариства через недотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, що є порушенням прав учасника (акціонера) на управління товариством, а не трудових прав керівника товариства, а тому такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів.

Ухвалою судді 02.01.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, а провадження по справі - відкрито.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 04.10.2018 року позовну вимогу про стягнення з ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» на користь ОСОБА_3 середньомісячної заробітної плату за час вимушеного прогулу залишено без розгляду. Клопотання представника відповідача Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про допит свідків задоволено частково: вирішено допитати в якості свідка по справі Жовновського Олександра Сергійовича, в допиті позивача ОСОБА_3 в статусі свідка - відмовлено з підстав відсутності згоди останнього. В задоволенні клопотання про про залишення позову без розгляду - відмовлено у зв'язку з безпідставністю, так як на момент відкриття провадження по справі тотожний позов ухвалою судді Личаківського районного суду м.Львова Стрепка Н.Л. від 13.11.2017 року було повернуто ОСОБА_3 за його заявою (в редакції до моменту набрання чинності змінами до ЦПК України від 03.10.2017 року). В задоволенні клопотання про витребування доказів та призначення експертизи - відмовлено у зв'язку з тим, що підстави звільнення позивача ОСОБА_3 не були пов'язані із станом його здоров'я, та останній не покликається на незаконність свого звільнення в період перебування на лікарняному. Закрито підготовче провадження по справі, а справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалами Личаківського районного суду м.Львова від 14.09.2018, 26.11.2018 року провадження по справі зупинено до вирішення питання про відвід.

Ухвалами судді від 21.09.2018, 26.11.2018 року поновлено провадження по справі після вирішення питання про відвід.

Ухвалою судді від 09.10.2018 року заяву представника Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про відвід головуючого по справі судді Шеремети Галини Ігорівни - залишено без розгляду з підстав заявлення головуючому судді Шереметі Г.І. відводу повторно з підстав, що уже були предметом розгляду та по яких було уже прийнято рішення по суті.

Ухвалою судді від 19.11.2018 року на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного суду від 05.11.2018 року - Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 04 жовтня 2018 року повернуто скаржнику у відповідності п.п.15, 15.11 Перехідних положень ЦПК України у зв'язку з тим, що ухвала про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи та про відмову в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши матеріали справи та додані до неї письмові документи, а також подані сторонами у відповідності до ч.2 ст.174 ЦПК України заяви по суті спору, з'ясувавши усі обставини по справі, суд вважає за можливе постановити відповідно до ст.265 ЦПК України рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, які зібрані в ході підготовчого провадження, яким позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про визнання протиправними та скасування рішення зборів, поновлення на роботі задоволити виходячи з наступних підстав.

Згідно п. 1.2. Статуту ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Товариство засноване відповідно до наказу Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України 18 серпня 1998 року №184 «Про створення ДАТ «Чорноморнафтогаз» на виконання Указу Президента України від 25 лютого 1998 року №747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», шляхом перетворення Державного виробничого підприємства по видобутку, сховищу і транспортуванню нафти та газу «Чорноморнафтогаз» на Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз». Засновником Товариства є держава в особі Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України (т.2 а.с.65-83).

Акціонером Товариства є Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України. Акціонеру Товариства належить 100% акцій (п.7.1 Статуту). Тобто 100% статутного капіталу у ДП Чономорнафтогаз належить державі.

Починаючи з 30 травня 2013 року позивач ОСОБА_3 працював на посаді голови правління ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», що підтверджується копією контракту №178 від 27 травня 2013 року та рішенням Загальних зборів учасників ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» №31 від 27.05.2013 року (т.1 а.с.13-25).

Судом встановлено, що рішенням загальних зборів учасників Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» від 10.07.2014 року №1/2014 ОСОБА_3 відсторонено від здійснення повноважень голови правління товариства (т.2, а.с.44).

Рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» від 29 серпня 2014 року №4/2014 вирішено достроково припинити повноваження голови правління ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» ОСОБА_3 з 29 серпня 2014 року, а також припинити дію контракту від 27.05.2013 року №178 з головою правління Товариства ОСОБА_3 з 29 серпня 2014 року (т.2, а.с.45).

На підставі п.5.3.24 контракту №178 від 27 травня 2013 року та вищенаведеного рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» від 29 серпня 2014 року №4/2014, 05 вересня 2014 року оформлено наказ №34-к про звільнення ОСОБА_3 з посади голови правління ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» (т.2, а.с.129).

Статутом ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» передбачено, що загальні збори акціонерів мають право приймати рішення про дострокове припинення повноважень Голови та членів Правління.

Пунктами 6, 9 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» до основних завдань Кабінету Міністрів України віднесено забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності; здійснення управління об'єктами державної власності відповідно до закону; спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснення контролю за їх діяльністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, статтею 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» передбачено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства та інші органи виконавчої влади; Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації; Національна академія наук України галузеві ^{академії наук.}

^{Вказаною статтею Кабінет Міністрів України, його міністерства та інші органи виконавчої влади віднесено до переліку суб'єктів управління об'єктами державної власності.}

^{Норми Закону України «Про управління об'єктами державної власності», не встановлюють конкретний механізм управління корпоративними правами держави, а спрямовані на надання повноважень Кабінету Міністрів України щодо встановлення відповідного порядку.}

^{Ці повноваження Кабінетом Міністрів України було реалізовано шляхом видання постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2010 року № 297 «Про деякі питання управління корпоративними правами держави», (постанова була чинною на час прийняття загальними зборами ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» рішення про припинення повноважень ОСОБА_3.), якою було затверджено Порядок надання і погодження завдань на голосування представника держави на загальних зборах та засіданнях наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави (далі - Порядок).}

^{Вказаним Порядком встановлено, що завдання на голосування представником держави на загальних зборах та засіданнях наглядової ради господарських товариств, у статутному капіталі яких державна частка становить 50 відсотків, погоджуються Прем'єр-міністром України або Першим віце-прем'єр-міністром України за умови попереднього розгляду віце-прем'єр-міністром згідно з розподілом функціональних повноважень.}

^{Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2009 року №1354 «Про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» внесено зміни до Статуту НАК «Нафтогаз України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. N 747 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 13 липня 1999 р. N 1242.}

^{Зокрема пунктом 2 вказаної Постанови установлено, що НАК «Нафтогаз України» за погодженням з Кабінетом Міністром України: затверджує завдання своїм представникам на голосування на загальних зборах акціонерів та засіданнях наглядової ради відкритих акціонерних товариств "Укрнафта" і "Укртранснафта" та державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" з питань зміни розміру статутного капіталу, проведенкя додаткової емісії акцій, розподілу прибутку, обрання голови правління, реорганізації товариств, а також заснування зазначеними товариствами інших юридичних осіб, придбання пакетів акцій (часток, паїв) у статутному (складеному) капіталі господарських товариств; приймає рішення стосовно передачі державного майна до статутного капіталу відкритих акціонерних товариств "Укрнафта" і "Укртранснафта" та державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз".}

^{Пунктом 2-1 вказаної Постанови, установлено, що Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за попереднім погодженням з Міністерством палива та енергетики затверджує завдання своїм представникам щодо голосування на загальних зборах акціонерів та засіданнях наглядової ради акціонерних товариств, управління корпоративними правами держави стосовно яких вона здійснює, крім випадків, визначених пунктом 2 цієї постанови.}

^{Аналіз наведених вище положень законодавства на предмет їх відповідності обставинам справи свідчить про те, що рішення загальних зборах акціонерів про відсторонення та подальше припинення повноважень ОСОБА_3, було прийнято всупереч постанові Кабінету Міністрів України № 297 від 29 березня 2010 року «Про деякі питання управління корпоративними правами держави», а також всупереч вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2009 року №1354 «Про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в частині отримання представником НАК «Нафтогаз України», як акціонером ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», відповідного погодження завдання щодо голосування на загальних зборах ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз».}

^{Оскільки про наявність такого погодження Міністерством палива та енергетики України стороною відповідача не зазначалось та копію такого до матеріалів справи не долучали, тому суд вважає дії ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» щодо відсторонення та звільнення позивача незаконними та такими, що здійснено з порушенням передбаченої законодавством процедури, а відтак рішення прийняті за їх результатом підлягають скасуванню.}

^{Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.}

^{Порушення порядку отримання погодження компетентного органу держави при звільненні особи є безумовною підставою для поновлення особи на роботі, вказане стверджується і позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 23.05.2018 року при розгляді справи №757/20504/17-ц (провадження № 61-5539св18).}

^{У зв'язку із встановлення в процесі розгляду справи факту незаконного звільнення позивача із займаної посади, суд вважає, що такий у відповідності до положень ч.1 ст.235 КЗпП України підлягає поновленню на роботі в зв'язку з порушенням порядку отримання погодження компетентного органу держави.}

^{Вирішуючи подані відповідачами заяви про застосування строків позовної давності, суд вважає, що в задоволенні таких слід відмовити виходячи з наступних підстав.}

^{У параграфі 1 ст.6 ЄКПЛ гарантується, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.}

^{Чинним ЦК України передбачено два види позовної давності: загальна, яка встановлена тривалістю у 3 роки (ст.257 ЦК України) та спеціальна, яка згідно ст.258 ЦК України встановлена законом для окремих вимог.}

^{Так, для справ про звільнення встановлено спеціальну (скорочену) позовну давність у ст.233 Кодексу законів про працю України, згідно якої працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду, зокрема у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.}

^{Незважаючи на те, що законодавством, передбачено мінімальний строк звернення до суду - 1 місяць, однак попри це законодавцем чітко сформульовано початок відліку такого строку - з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.}

^{Аналіз вказаної норми законодавства свідчить про те, що початок відліку строку законодавець пов'язує з точною обізнаністю працівника щодо факту його звільнення, підстав такого, процедури та порядку проведення такого, оскільки лише за наявності обізнаності про всі ці обставини в сукупності працівник може стверджувати про законність (незаконність) свого звільнення та в подальшому оскаржити його.}

^{Оскільки в даній справі позивачем фактично оспорюється правомірність його звільнення, то до спірних правовідносин підлягає до застосуванню 1-місячний строк, передбачений ст.233 КЗпП України.}

^{Як встановлено судом, що і не заперечується відповідачами, оскаржуваний наказ №34-к від 05.09.2014 року про звільнення ОСОБА_3 з посади голови правління Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» позивачу ОСОБА_3 ні в день його звільнення, ні в подальшому вручено не було. Представник відповідача ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» обґрунтовуючи неповажність пропуску позивачем строку звернення до суду покликався на заяву-вимогу ОСОБА_3 від 12.05.2017 року, яка отримана відповідачем 17.05.2017 року, про отримання особисто наказу про звільнення (т.2, а.с.198), та на лист ПАТ«Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» №557/17 від 31.05.2017 року, який адресований ОСОБА_3 та який отримано останнім 16.06.2017 року (т.2, а.с.105-107), про необхідність явки в офіс відповідача в будь-який день для отримання наказу. Однак, отримавши такий лист позивач до відповідача так і не з'явився. Відтак отримання наказу фактично було покладено на самого ОСОБА_3, про що свідчать долучені відповідачем документи, про які згадоно судом вище та які в подальшому будуть проаналізовані.}

^{Дійсно 12.05.2017 року ОСОБА_3 звертався з листом до ПАТ«Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про видачу копії наказу про звільнення та проведення розрахунку, який 17.05.2017 року отримано відповідачем. Тобто, можна вважати, що станом на 12.05.2017 року позивачу з джерел, таких, які зазначені у позові, йому стало відомо про непідтверджене його звільнення. З тексту відповіді відповідача №557/17 від 31.05.2017 року (т.2, а.с.105-107) останній підтверджує, що станом на момент дачі відповіді наказ про звільнення позивачем не отримано. Відповідно до опису вкладення в цінний лист (т.2, а.с.106) є зазначено, що скеровується лист №557/17 від 31.05.2017 року. Вищезазначений лист відповідач вважає доказом того (по тексту), що позивач утримує та не надає трудову книжку для внесення відповідного запису. Однак, крім покликань на число та місяць листа, нічого не вказано про його зміст. Крім того, число та номер вписані від руки, що, на думку суду, може свідчити про те, що текст листа міг змінюватись, а тому не може бути достовірним доказом того, що трудова книжка у відповідача була відсутня.}

^{Покликання відповідача на те, що трудова книжка була вручена ОСОБА_3 уповноваженим представником (головний бухгалтер товариства Жовноватий О.С.) суд оцінює критично, оскільки жодного документа з особистим підписом ОСОБА_3 суду не надано. А представлений відповідачем акт про видачу трудової книжки від 16.05.2014 року (т.2, а.с.119) не може бути доказом, що ОСОБА_3 таку книжку отримав, а тому суд вважає, що такий документ складено для проведення в майбутньому маніпуляцій з цього питання. Щодо наданої копії нотаріально посвідченої заяви свідка ОСОБА_9 (т.2, а.с.99), то суд критично оцінює таку, оскільки відповідач мав змогу заявити клопотання про її допит в судовому засіданні, а також така складена 05.01.2018 року, тобто лише через 4 роки після ймовірної передачі трудової книжки.}

^{Тому обрахувати строки, на які покликається відповідач неможливо, а тому суд вважає, що такі не пропущено.}

^{Оскільки ні наказ про звільнення, ні трудову книжку позивачу ОСОБА_3 вручено не було, а відтак неможливо встановити початок відліку 1-місячного строку, передбаченого ст..233 КУпП України щодо оскарження звільнення, а тому строк на звернення до суду з даним позовом позивачем не пропущено.}

^{Незважаючи на те, що клопотання представника відповідача ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про залишення позову без розгляду було вирішено ще в підготовчому засіданні та ухвалою суду від 04.10.2018 року в задоволенні такого було відмовлено, однак у зв'язку з тим, що відповідач просив відмовити в задоволенні позову з цих же підстав, так як позивач зловживає своїми процесуальними правами, то суд вважає за необхідне зазначити наступне. Як встановлено з пояснень представника позивача, даних в судовому засіданні, 09.11.2017 року ОСОБА_3 було подано до Личаківського районного суду м.Львова дві тотожні позовні заяви, після виявлення недоліку суддею Личаківського районного суду м.Львова Стрепком Н.Л. 13.11.2017 року прийнято ухвалу про повернення позовної заяву. А відтак станом на даний час та на момент відкриття 02.01.2018 року провадження по даній справі в суді знаходилась лише одна справа, оскільки інша була повернута позивачу ще до відкриття на підставі ухвали Личаківського районного суду м.Львова від 13.11.2017 року, а тому в даному випадку не може ставитись питання про залишення позову без розгляду на підставі п.11 ч.1 ст.257 ЦПК України чи відмови в позові з цієї ж підстави.}

^{Оцінюючи покликання представників відповідачів про неюрисдикційність розгляду даної справи в порядку цивільного судочинства, та віднесення такої до корпоративних спорів, що зумовлює необхідність її розгляду в порядку господарського судочинства суд виходить з наступного.}

^{У відповідності до пп.1 п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин», до корпоративних спорів не належать та вирішуються загальними або господарськими судами залежно від суб'єктного складу сторін: спори про визнання недійсними рішень органів управління юридичної особи за позовом особи, яка не є учасником (акціонером, членом, засновником), у тому числі таким, що вибув, у разі оспорювання рішень органів управління юридичної особи, прийнятих після його вибуття.}

^{Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративнихспорів», при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової}

ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 3 КЗпП до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і

галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК у разі найму керівника підприємства з ним

укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК

керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Спори , пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як трудові спори. Судам необхідно звернути увагу на те, що у цьому разі позивач звертається до суду за захистом своїх трудових прав як найманого працівника, а не акціонера (учасника) господарського товариства.

Статтею 30 ГПК України закріплено правила виключної підсудності господарських справ. Так, ч.6 вказаної статті передбачено, що спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

В даній справі позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх трудових прав як найманого працівника, а не акціонера (учасника) господарського товариства.

Суд вважає, що заявлені позовні вимоги за своєю природою не належать до корпоративних, оскільки ОСОБА_3 не є членом, учасником, засновником, ані акціонером ПАТ «ДАТ «Чорноморнафотогаз», а є виключно його найманим працівником з усіма передбаченими для нього законодавчими гарантіями від незаконного звільнення, однією з яких є захист його прав в судовому порядку від незаконного звільнення. Оскільки спірні правовідносини виникли з підстав порушення передбачених КЗпП України трудових прав позивача ОСОБА_3, а відтак спірні трудові правовідносини підлягають захисту в порядку цивільного судочинства відповідно до положень ст.19 ЦПК України. А тому справу подано до суду та відкрито провадження по справі з дотриманням правил предметної юрисдикції.

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат. Так як позов задоволено в повному обсязі, а позивач при зверненні до суду з позовом був звільнений від сплати судового збору, то суд вважає, що судовий збір підлягає до стягнення у рівних частках з відповідачів на користь держави на загальну суму 640,00 грн.

Керуючись ст.ст.10,12,13,76-80,259,263,264,273,354,355 ЦПК України, ст.ст.46,235 Кодекс законів про працю України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення загальних зборів учасників Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» від 10.07.2014 року №1/2014 в частині відсторонення від виконання обов'язків голови правління ОСОБА_3.

Визнати протиправним та скасувати рішення загальних зборів учасників Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» від 29.08.2014 року №4/2014 в частині припинення повноважень голови правління ОСОБА_3.

Наказ №34-к від 05.09.2014 року про звільнення ОСОБА_3 з посади голови правління Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» - скасувати

Поновити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаді голови правління Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз».

Рішення суду в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

Стягнути в рівних частках з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 20077720), Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (код ЄДРПОУ 00153117) на користь держави судовий збір на загальну суму 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку в порядок та строки, передбачені ст.ст.354,355 ЦПК України, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач ОСОБА_3 - АДРЕСА_1

Відповідач Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6.

Відповідач Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» - м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 26, оф.505.

Повний текст судового рішення складено та підписано 30 листопада 2018 року

Суддя: Шеремета Г. І.