РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2018 року

м. Рівне

№1740/2276/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Трохимчук А.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Бондарчук В.Ю.,

відповідача: представник Охман Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Єврошпон-Смига» (далі - позивач), звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (далі - відповідач), про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.08.2018 за №№067808, 067809. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16 липня 2017 року після проведення габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля, що належить позивачу на праві приватної власності, транспортний засіб був зупинений посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області. На вимогу старших державних інспекторів, водієм транспортного засобу ОСОБА_3, посвідчення водія НОМЕР_2, були надані всі затребувані документи для проведення перевірки. Після проведення перевірки, водія транспортного засобу відпустили без оформлення жодних актів чи будь-яких інших документів. 21 серпня 2018 року на адресу позивача надійшло звичайне поштове відправлення (рекомендований лист без повідомлення) від відповідача, в середині якого було виявлено не завірену належним чином копію акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.07.2018 №060430, що складений працівниками управління Укртрансбезпеки у Черкаській області та повідомлення про розгляд даної справи, який призначено на 21.08.2018 о 10год. 00хв. за адресою: м. Рівне, вул. Небесної Сотні, 34. 28 серпня 2018 року на адресу позивача від відповідача надійшов простий рекомендований лист без повідомлення, в якому знаходились: повідомлення про надсилання копій постанов №33/1102-18 від 22.08.2018; постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №067808 від 21.08.2018; постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №067809 від 21.08.2018. Вказані постанови, як стверджує позивач, прийняті з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, у постановах є виправлення дати здійснення перевірки, надіслання спірних постанов не у спосіб, встановлений законом, постанови прийняті без урахування всіх обставин справи, неналежне та несвоєчасне повідомлення позивача про розгляд справи про порушення автотранспортного законодавства, виявленого працівниками Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, яке призвело до порушення права позивача на належний захист, в зв'язку з чим, позивач просить визнати їх протиправними та скасувати в повному обсязі.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344), стали твердження інспекторів управління Укртрансбезпеки у Черкаській області про відсутність на час проведення перевірки карти водія до цифрового тахографа, яка повинна знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам. Уважає доводи позивача про те, що такої картки він не повинен мати, оскільки законом її не передбачено, помилковими та посилається на норми ст.48 вказаного Закону, які встановлюють необхідність наявності як у перевізника, так і у водія інших документів, визначених законодавством, а картка водія до цифрового тахографа, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті. Під час перевірки було встановлено, що у водія транспортного засобу позивача картки до цифрового тахографа не було, отже перевезення вантажів здійснюється з порушенням ст.48 Закону №2344 та п.3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, про що було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.07.2018 №060430. Стверджує, що про час і місце розгляду справи про порушення, уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. Зокрема, на адресу останнього сформоване повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке направлене на його адресу та отримано позивачем 17.08.2018, тобто до початку розгляду справи про накладення штрафу. Проте, правом прийняти участь у розгляді справи позивач не скористався. Інформацію про отримання повідомлення щодо розгляду справи взято з Інтернет сайту Укрпошти «Відстеження поштових відправлень». Під час розгляду справи відповідачем також з'ясовано, що 29.06.2017 позивачем допускалося аналогічне порушення, про що було видано припис №0170057 з пропозиціями усунути виявлення порушення. Однак, порушення не усунуте, а припис не виконаний. Тому, керівником управління Укртрансбезпеки у Рівненській області прийнято постанову №067809 від 21.08.2018 про застосування до ПАТ «Єврошпон-Смига» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 680грн. (за невиконання перевізником вимог припису). Беручи до уваги вищевикладене, на позивача правомірно накладено адміністративно-господарський штраф в розмірі 1700грн. і 680грн., просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій наводить аргументи з посиланням на Закон №2344 щодо спростування доводів відповідача стосовно переліку документів, на підставі яких здійснюються вантажені перевезення. Стверджує, що картка водія до цифрового тахографа необхідна лише під час міжнародних перевезень та не є необхідною для внутрішніх перевезень. Крім того вказує, що чинне законодавство передбачає два варіанти обліку робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, а саме: картка водія до цифрового тахографа та індивідуальна контрольна книжка водія. Проте, посадові особи відповідача під час проведення перевірки, наявність чи відсутність такої індивідуальної книжки водія не перевіряли. Також зазначає, що посилання відповідача на належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про порушення з посиланням на Інтернет сайт Укрпошти є безпідставними, оскільки належним доказом такого повідомлення є направлення листа рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, в якому буде зазначено дату його отримання. На підтвердження вказаних доводів позивач посилається на відповідь Укрпошти, отриманої на його запит щодо отримання повідомлення про розгляд справи, в якому зазначено, що таке повідомлення було вручене позивачу 21.08.2018, а не 17.08.2018, як зазначено на сайті Укрпошти в розділі «Відстеження поштових відправлень».

Відповідач заперечень на відповідь на відзив не подав.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

12.11.2018 ухвалою суду призначено нове судове засідання на 26.11.2018.

В судовому засіданні судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про виклик свідка ОСОБА_3.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію, викладену у відзиві на позов.

Заслухавши в судовому засіданні учасників справи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд виходить з такого.

Обставини справи:

16.07.2018 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області проведена перевірка транспортного засобу Мерседес-Бенц, номерний знак НОМЕР_1, що належить ПАТ «Єврошпон-Смига», водій ОСОБА_3, про що складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

15.08.2018 Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області рекомендованим листом направлене повідомлення ПАТ «Єврошпон-Смига» про розгляд справи про порушення автотранспортного законодавства, виявленого працівниками Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області 16.07.2018.

21.08.2018 відповідачем прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №067808 за порушення ст.48 Закону №2344, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 вказаного Закону в сумі 1700грн.

21.08.2018 відповідачем прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №067809 за порушення п.31 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, відповідальність за яке передбачена абз.13 ч.1 ст.60 Закону №2344 в сумі 680грн.

22.08.2018 копії спірних постанова разом із супровідним документом надіслані позивачу.

Вирішуючи даний спір та надаючи оцінку встановлених обставинам, суд зважає на наступне.

За змістом статті 2 Закону України «Про автомобільний транспорт», законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Завданнями законодавства з питань перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом є: визначення основних правових та організаційних основ державного регулювання у сфері перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом; установлення вимог до перевізників, водіїв та транспортних засобів щодо забезпечення безпеки перевезень та екологічної безпеки; визначення системи державного контролю, прав, обов'язків та відповідальності державних органів виконавчої влади та перевізників за порушення міжнародних договорів та законодавства України.

Статтею 3 цього Закону встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення №103).

Відповідно до пункту 1 Положення №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

У відповідності до абзацу першого пункту 8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 5 Закону №2344 визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною 11 статті 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За приписами п.14 Порядку №1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги. Маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

За змістом п.15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно з п.21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті», утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема управління Укртрансбезпеки у Черкаській області та управління Укртрансбезпеки у Рівненській області.

За наведених вище обставин, територіальні управління Укртрансбезпеки є уповноваженими органами для здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.07.2018 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, після здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача, проведена перевірка останнього на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складений акт.

В ході проведення такої перевірки посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області встановлено надання послуг з перевезення вантажу транспортним засобом повною масою понад 3,5т без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону №2344, а саме: відсутня картка водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом.

На підставі акту перевірки відповідачем 21.08.2018 прийнята постанова №067808 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700грн.

Твердження позивача про те, що особиста картка водія цифрового тахографа при внутрішніх вантажних перевезеннях непотрібна та те, що відповідачем свідомо проігноровані норми підпункту 4 пункту 5 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від від 07.06.2010 №340, відповідно до якого Державну службу з безпеки на транспорті зобов'язано здійснювати перевірки щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення, є неприйнятними, з огляду на таке.

Так, 07.06.2010 наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №340, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 «Про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті», статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення).

Пунктом 5 цього наказу встановлено Державній службі України з безпеки на транспорті забезпечити, зокрема, здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення (пп.4 п.5 Наказу)

За приписами пункту 1.2 розділу І Положення, останнє встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (п.1.3 розділ І Положення).

Водночас, згідно із підпунктом 1.4, це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв; під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій; для потреб Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, а також Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Міністерства охорони здоров'я України; сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств.

Підпунктом 6.1, розділу VI Положення встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни (пп.6.2).

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (пп. 6.3)

В судовому засіданні встановлено та не заперечується учасниками справи, що ПрАТ «Єврошпон-Смига» є власником транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, щодо якого встановлено порушення під час проведення перевірки 16.07.2018. Вантажні перевезення здійснювалися в межах території України, тобто є внутрішніми перевезеннями.

З врахуванням наведеної вище норми підпункту 1.3 розділу І Положення, його вимоги є обов'язковими до виконання позивачем. При цьому, позивач не підпадає під перелік суб'єктів, визначених підпунктом 1.4. розділу І Положення.

Позаяк, суд уважає, що позивачем помилково трактується підпункт 4 пункту 5 Наказу, за змістом якого Державна служба України з безпеки на транспорті забезпечує здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення.

Тобто, у даному випадку мається на увазі, що транспортні засоби, які здійснюють міжнародні вантажні, пасажирські перевезення, позбавлені альтернативи у виборі виду обліку робочого часу і часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, крім як обов'язкової наявності у транспортному засобі тахографа. Транспортний засіб, який здійснює такі перевезення, в силу закону має бути обладнаний тахографом.

В той же час, як вбачається із підпунктів 6.2, 6.3 розділу VI Положення, транспортні засоби, які здійснюють внутрішні вантажні перевезення та не підпадають під перелік, визначений підпунктом 1.4, мають альтернативу, а саме: 1) облік робочого часу водіїв на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія, у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни; 2) у випадку не обладнання транспортного засобу тахографом, ведення індивідуальної контрольної книжки водія.

Із викладеного слідує, що транспортний засіб, який здійснює внутрішні вантажні перевезення може бути і не обладнаним тахографом, і тільки в цьому випадку водій повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія.

А у разі обладнання транспортного засобу тахографом, незалежно від того, чи це міжнародні перевезення, чи внутрішні, водій зобов'язаний мати картку контрольного пристрою (тахографу) чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а якщо ні, то водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Оскільки транспортний засіб позивача обладнаний цифровим тахографом, то, відповідно, водій зобов'язаний мати особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Вказане визначено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385.

Так, за правилами підпункту 1.2 розділу І, ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Згідно із підпунктом 1.3 зазначена Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Карта у розумінні пп.1.4 цієї Інструкції, картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі.

В силу підпункту 3.1 розділу ІІІ Інструкції, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Відповідно до підпункту 3.3, розділу ІІІ, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Підпунктом 3.5 Інструкції встановлено, що перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно із підпунктом 3.6, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Доводи та посилання позивача, що картка водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом відсутня у переліку документів, визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не заслуговують на увагу суду, оскільки вказаною нормою визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення (ч.1 ст.48 Закону).

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (ч.2 ст.48 Закону №2344).

Суд звертає увагу на те, що вказана норма не визначає вичерпного переліку документів та є бланкетною (відсилочною), тобто, крім визначеного переліку документів, як автомобільний перевізник, так і водій, зобов'язані мати, у кожному конкретному випадку, і інші документи, передбачені законодавством. В даному випадку, додаткові документи визначені Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385, норми якої зазначені вище по тексту.

При цьому суд наголошує, що зазначені вище норми права є чіткими, зрозумілими та такими, що не допускають неоднозначного їх трактування.

Таким чином, відсутність у позивача станом на час проведення перевірки особистої картки водія, є порушенням ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 цього ж Закону, а саме: штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700грн.

В той же час, з'ясовуючи обставини справи щодо порядку прийняття зазначеної спірної постанови, судом встановлено таке.

Матеріалами справи підтверджується, що спірна постанова була прийнята відповідачем 21.08.2018 року.

15.08.2018 відповідачем направлено на адресу позивача повідомлення про розгляд справи 21.08.2018 о 10:00год.

Твердження відповідача про те, що вказане повідомлення було отримане позивачем 17.08.2018 з посилання на сайт Укрпошти розділу «Відстеження» є необґрунтованим та безпідставним зважаючи на наступне.

Як зазначено вище по тексту рішення, процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком №1567.

Відповідно до пункту 26 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі (п.27 Порядку №1567).

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Із викладеного слідує, що повідомлення суб'єкта господарювання про розгляд його справи здійснюється виключно двома способами: 1) під розписку; 2) рекомендованим листом із повідомленням.

Натомість, як встановлено судом, вказане повідомлення було направлено позивачу рекомендованим листом без повідомлення, що є порушенням вказаної вище норми права.

При цьому, дійсно, згідно з наданою відповідачем роздруківкою із сайту Укрпошти від 10.08.2018 за поштовим відправленням №3301104241191, таке повідомлення значиться отриманим позивачем 17.08.2018.

Разом з тим, суд звертає увагу, що дані, зазначені на вказаній роздруківці є досить сумнівними з огляду на час вручення відправлення - 22:00год.

На вказане відповідач не звернув уваги та не переконався у належному повідомленні позивача про отримання повідомлення.

Натомість, як вбачається із матеріалів справи, у зв'язку із виникненням суперечностей стосовно дати отримання повідомлення, позивачем 10.09.2018 направлений запит до Рівненської дирекції ПАТ "Укрпошта".

Згідно з отриманою відповідюю Рівненської дирекції ПАТ "Укрпошта" від 19.09.2018 №1101751/П-31651/1, рекомендований лист за номером 3301104241191 вручений адресату (довіреній особі) 21.08.2018 працівником відділення поштового зв'язку Смига з індексом 35680.

Отже, повідомлення про слухання справи 21.08.2018 року, надійшло на адресу позивача 21.08.2018, що унеможливило участь позивача у розгляді його справи та призвело до порушення права позивача на належний захист.

Крім того, суд повторює, що постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів виноситься за наявності підстав (п. 27 Порядку №1567).

Натомість, судом встановлено, що в акті перевірки від 16.07.2018, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області вказано, що вантажне перевезення здійснювалось на підставі товарно-транспортної накладної серії ЧРЕ №622323 від 16.07.2018, однак, на підтвердження зазначеного відповідачем не надано жодного доказу. Водночас, позивачем вказана обставина спростована поданням товарно-транспортної накладної серії ЧРБ №122328 від 16.07.2018, яка також зареєстрована на сайті Державного агентства лісових ресурсів України.

Вказані обставини відповідачем під час розгляду справи не з'ясовувались та не встановлювались.

Також суд звертає увагу на те, що у спірній постанові №067808 від 21.08.2018 наявні виправлення у визначенні дати виявленого порушення, чи 16.07.2017 чи 16.07.2018. Засвідчення достовірності такого виправлення відповідачем не вчинено, доказів зворотного суду не надано.

Вказані вище порушення дають підстави для висновку про протиправність винесеної постанови.

Щодо винесеної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №067809 від 21.08.2018, суд зазначає наступне.

Як вбачається із відзиву відповідача, під час розгляду справи 21.08.2018, останнім з'ясовано, що 29.06.2017 позивачем допускалося аналогічне порушення, про що було видано припис №0170057 з пропозиціями усунути виявлене порушення до 23.08.2017. Однак, порушення не усунуте, а припис не виконаний. Тому, керівником управління Укртрансбезпеки у Рівненській області прийнято постанову №067809 від 21.08.2018 про застосування до ПАТ «Єврошпон-Смига» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 680грн.

Судом встановлено, що 29.06.2017 Управлінням Укртрансбезпеки у Сумській області проведена перевірка позивача щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за наслідками якої складений акт №0181338. В ході проведення перевірки встановлено, що у водія ПАТ «Єврошпон-Смига» відсутня карта водія цифрового тахографа.

29.06.2017 відповідачем винесений припис №0170057, в якому пропонується вжити заходів до усунення виявлених порушень у строк до 23.08.2017.

21.08.2018 відповідачем прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу 067809 за невиконання припису в сумі 680грн.

Суд звертає увагу на те, що правомірність проведення перевірки Управлінням Укртрансбезпеки у Сумській області 29.06.2017 та правомірність винесеного 29.06.2017 припису № 0170057 судом не встановлюються, оскільки в даній справі вони не є предметом спору.

Разом з тим, як слідує із матеріалів справи, вказаний припис позивачем не оскаржувався, що не заперечувалось учасниками справи, отже він є дійсний.

За приписами ч.8 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до абз.13 ч.1 ст.60 Закону №2344, невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства тягне за собою накладення штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позаяк, за змістом частин 14-18 статті 6 Закону №2344, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.

Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт підлягає обов'язковому виконанню суб'єктом господарювання в зазначений у ньому строк.

Водночас, перевірка виконання суб'єктом господарювання припису щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт може здійснюватися виключно шляхом проведення позапланової перевірки, отже, притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, передбаченої абз.13 ч.1 ст.60 Закону №2344, може мати місце лише тоді, якщо порушення у вигляді невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства було виявлено під час проведення позапланової, а не рейдової перевірки.

Однак, із спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу вбачається, що в графі «(… час і місце вчинення порушення)» вказано 16.07.2018 на 12 км а/д Н-16 о 13 год. 05 хв., тобто невиконання припису № 0170057, виявлено під час рейдової перевірки, проведеної працівниками Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області 16.07.2018.

Крім того, у спірній постанові також наявні виправлення у визначенні дати виявленого порушення, чи 16.07.2017 чи 16.07.2018. Засвідчення достовірності такого виправлення відповідачем не вчинено, доказів зворотного суду не надано.

Наведене вище дає підстави для висновку про протиправність винесеної постанови.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про протиправність прийнятих відповідачем спірних постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів, то такі постанови належать до скасування в повному обсязі, а позовні вимоги позивача належать до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов позивача задоволено в повному обсязі, судовий збір належить до відшкодування останньому згідно з вимогами ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21 серпня 2018 року №067808 та №067809 в повному обсязі.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області судовий збір в сумі 3524грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - Приватне акціонерне товариство "Єврошпон-Смига" (35680, Рівненська обл., Дубенський р-н, смт. Смига, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 30981499);

2) відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (33013, м. Рівне, вул. Небесної Сотні, 34, код ЄДРПОУ 39816845).

Повний текст рішення складений 29 листопада 2018 року.

Суддя Комшелюк Т.О.