ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/0430/611/18 Справа № 171/540/17

Суддя у 1-й інстанції - Хоруженко Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Бондар Я.М.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.

секретар судового засідання: Євтодій К.С.

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач- Комунальне підприємство «Нивотрудівське» Дніпропетровської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2018 року, ухваленого суддею Хоруженко Н.В. у місті Апостолове Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 03 вересня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача КП «Нивотрудівське» Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити дії.

В мотивування заявлених вимог зазначив, що в 2012 році між ним та відповідачем було укладено договір на виробництво та надання послуг централізованого питного водопостачання та водовідведення на поставку питної води за адресою АДРЕСА_1 на земельну ділянку в цех для виробництва комбікорму. У 2015 році договір було переукладено на нових умовах та діяв з 01.01.15 року по 31.12.2015 року, після спливу цього строку жодних заперечень сторони не висунули та в 2016 та 2017 році він отримував воду, оскільки договір вважається пролонгованим. 28.08.15 відповідачем було обрізано та вивезено в невідомому напрямку трубу, що стояла на вводі діаметром 60 мм та запірну арматуру-задвижку. Він за свій рахунок відновив трубу та поставив нову задвижку, але в кінці літа 2016 року відповідачем знов вирізано запірну трубу та задвижку. Він знов відновив за свій рахунок водопостачання але відповідачем знов у лютому 2017 року частина труби та задвижка були вирізані. Про те, що ці дії вчиняє відповідач він дізнався лише після звернення до поліції. Востаннє він сплатив 266,11 грн наперед, води на цю суму не отримав, тому вважає, що відповідач безпідставно демонтував систему водопостачання, які він провів до себе, позбавивши його можливості користуватися водою.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2018 року відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_1

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального права і процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач, вказує на те, що в суд першої інстанції він звернувся з позовом про захист прав споживача та поновлення його цивільних прав, через те, що відповідачем, незважаючи на те, що між ним і Нивотрудівським житлово-комунальним підприємством Нивотрудівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області у 2012 році був заключний договір на отримання послуг централізованого питного водопостачання в нежитлову будівлю за адресою: с. Солдатське, Апостолівського району Дніпропетровської області, належну йому на праві власності, 03.02.2017 самовільно було відключено від водопостачання. Позивач вказує на те, що цей договір з 2012 року неодноразово був пролонгований і жодного заперечення від відповідача з пропозицією переукласти новий договір або додаткову угоду від відповідача він не отримував, тобто договір не був ні припинений, ні розірваний, що суд проігнорував. Зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що він на прохання відповідача наперед сплатив кошти і не мав жодної заборгованості за водопостачання.

Позивач вказує на те, що суд встановив, що будівля власником якої він є підключена до централізованого водопостачання, виконавцем послуг цього водопостачання є відповідач, а він є споживач цих послуг, що підтверджується договором №50 та відкритим на його ім'я особовим рахунком на який він наперед вніс оплату послу у розмірі 266,11 грн., що не заперечувалося відповідачем. Вважає, що оскільки відповідач не надав йому послуг на з водопостачання на 266,11 грн., то відповідач не мав права відрізати його від водопостачання. Посилаючись на закони «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги», вказує на те, що відповідач не мав права припиняти йому постачання питної води. При цьому зазначає, що він справно сплачував кошти за отримане водопостачання з 2012 року і по теперішній час, останній платіж він здійснив 21.09.2015 на суму 266,11 грн., які він на прохання відповідача заплатив наперед. Звертає увагу на те, що він не використав всі сплачені кошти, оскільки постійно знаходиться за місцем проживання у м. Марганець, а в село Солдатське Апостолівського району Дніпропетровської області навідується періодично, приблизна раз в квартал.

Окрім того, позивач вказує і на те, що, незважаючи на те, що він не заявляв вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд проігнорував його права як споживача на відновлення водопостачання, що на його думку суперечить нормам законодавства України. Також вважає, що суд ухвалив рішення не на конкретних фактах, а на припущеннях.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - адвокат ОСОБА_2, просить хвалене рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача, залишити без задоволення. Зокрема наголошує на тому, що судом було правильно встановлено те, що між позивачем та відповідачем склалися договірні відносини на виробництво та надання послуг централізованого питного водопостачання та водовідведення на поставку питної води. При цьому вказує, що між сторонами було укладено договір на строк з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року. З вересня місяця 2015 року позивач перестав здійснювати щомісячну оплату вартості отриманої води, не утримував об'єкти питного водопостачання (лічильник у точці розподілу) у належному стані чим порушив вимоги законодавства, тому твердження апелянта про відсутність у нього заборгованості не відповідає обставинам, встановленим судом у справі та в повному обсязі спростовує доводи, викладені в апеляційній скарзі. Вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність факту порушення прав позивача з боку відповідача.

Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тому правильність висновків суду першої інстанції поза межами апеляційної скарги, колегією суддів не перевіряються.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши позивача ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги і просив їх задовольнити,представника відповідача ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 23.04.2007 року між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ фірма «Юпітер» складено акт прийому-передачі майна у с. Солдатське (а.с.176).

Позивач є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 на підставі договору оренди від 28.08.2007 року (а.с.147-155).

Дружина позивача є власником земельної ділянки площею 0,444 га (а.с.177), довіреністю від 05.04.18 року уповноважила позивача представляти її інтереси (а.с.179).

Відповідач є юридичною особою, метою діяльності якого є, у тому числі, надання водо-каналізаційних послуг підприємствам, установам, організаціям та населенню (а.с.65-68).

Відповідач здійснює утримання водопровідної мережі с.Солдатське Апостолівського району Дніпропетровської області, що підтверджується схемою водопостачання сіл Червона зірка та Солдатське (а.с.175), рішенням органу місцевого самоврядування від 20.05.2004 року про передачу на баланс Нивотрудівського ЖКП майна та об'єктів «Апостолівського комбінату комунальних послуг», які знаходяться у власності територіальної громадм Нивотрудівської сільської ради (а.с.189-190).

З 2006 року водопостачання орендованої позивачем земельної ділянки здійснювалось без укладення договору.

Згодом між ПП «Шапліченко» та відповідачем, який на той час мав назву Нивотрудівське ЖКП (а.с.42), було укладено договір на виробництво та надання послуг централізованого постачання питної води та водовідведення що відповідає ДСТУ 2874-82 «Вода питна» до мережі розподілу балансової належності мереж «Виробником», строком дії з 01.01.15 року до 31.12.2015 року, що підтверджується письмовим договором, оглянутим у судовому засідання, у якому містися підпис позивача, який не заперечував належність йому цього підпису, а доказів укладення договору на інший строк позивач не надав. (а.с.39-41)

За даним договором тариф на послуги питного водопостачання складає 11,72 грн., що відповідає тарифам для категорії «інші», затвердженим рішенням Нивотрудівської сільської ради.(а.с.43).

15.01.15 року позивача знято з обліку як фізичну-особу підприємця. (а.с.44).

У 2015 році відповідачем проведено ремонтні роботи систем водопостачання на підставі укладеного договору на проведення поточних ремонтних робіт мережі водопостачання питної води в с.Солдатсьуке Нивотрудівської сільської ради 28.08.2015 року (а.с.198-205).

02.09.2015 року відповідачем було придбано товар, у тому числі 40 лічильників холодної води (а.с.173).

10.09.2015 року представниками відповідача проведено технічний огляд лічильника у споживача ОСОБА_1, проведено його опломбування про що складено акт (а.с.172).

14.09.15 року відповідачем встановлено лічильник на точці врізання ЛК-20Х, зазначено, що позивача при цьому не було, про що складено службову записку (а.с.46).

15.09.15 року відповідачем здійснено опломбування обладнання позивача, про що складено акт (а.с.47).

17.09.2015 року представниками відповідача складено акт №1 яким зафіксовано самовільне зняття водоміру на внутрішньодомовій території (а.с.69).

Згідно розшифровки споживання та розрахунків за спожиту питну воду за період з 06.11.06 року по 17.09.2015 року спожито 47 м.куб. води, сплачено 428,65 грн., що в середньому становить 0,44 м.куб. на місяць (а.с.48).

23.09.2015 року позивачем сплачено на рахунок відповідача 266,11 грн. в рахунок оплати вартості комунальних послуг (а.с.59).

25.09.15 року працівниками КП було виявлено різницю у встановленому та наявному засобах обліку та запропоновано позивачу усунути витік води та складено акт №31. Позивачем внесено зауваження до даного акту про те, що контрольний водомір є власністю відповідача, який зобов'язаний його зберігати, з тим, що порив він не згоден (а.с.с52).

23.11.15 року відповідачем надано технічні умови на монтаж засобу обліку холодної води, роз'яснено, що після завершення робіт замовником, при дотриманні технічних умов буде здійснено прийняття в експлуатацію та опломбування засобу обліку (а.с.61-63).

Листом від 15.12.15 року відповідачем запропоновано позивачу укласти договір на водопостачання на 2016 року, попереджено про можливість припинення водопостачання Даний лист отримано позивачем, що підтверджується його підписом. (а.с.45).

Листом від 18.04.2016 року позивача попереджено про необхідність укладення договору та попереджено про можливе припинення водопостачання (а.с.53).

07.07.2016 року представниками відповідача складено акт №8 про порушення Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, згідно якого зафіксовано порушення п.132 зазначених Правил, відмова від укладення договору на 2016 рік, відсутність оплати за послуги з водопостачання з моменту встановлення лічильника на точці вводу (а.с.55).

03.02.2017 року здійснено відключення споживача ОСОБА_1 від мережі водопостачання у зв'язку з відсутністю договору, про що складено акт № 1 (а.с.58).

Позивач ОСОБА_1 звертався 12.07.2016 до Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами КП «Нивотрудівське» (а.с.19-20). На даний час здійснюється розслідування за його заявою (а.с.215-237).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, виходив з того, що між сторонами виникли відносини щодо припинення водопостачання, що в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт порушення прав позивача відповідачем, а тому заявлені позовні вимоги є передчасними,з таким висновком суду погоджується і колегія суддів.

Так, вирішуючи спір між сторонами, суд виходив з того, що за положеннями ст.19 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору.

Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Згідно норм ст.20 зазначеного Закону, істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення є:

режим надання послуг;

обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання;

порядок надання послуг з водовідведення;

розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення;

права та обов'язки сторін договору;

відповідальність сторін договору.

Суд першої інстанції перевірив доводи позивача про те, що договір на постачання питної води був укладений ще у 2006 році, однак вони не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження цього факту.

В судовому засіданні було встановлено, що між сторонами було укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення на строк з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

Згідно умов цього договору, а також ст.22 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення; раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання; не допускати забруднення, засмічення та виснаження джерел питного водопостачання і пошкодження об'єктів питного водопостачання і водовідведення; вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об'єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються; не перешкоджати здійсненню контролю за технічним станом інженерного обладнання в приміщеннях; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання; у разі внесення не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежувати власне використання питної води до рівня екологічної броні питного водопостачання; забезпечувати безперешкодний доступ відповідальних представників підприємств питного водопостачання до власних водопровідних мереж та обладнання для контролю за рівнем споживання питної води, а також для виконання відключення і обмеження споживання відповідно до встановленого порядку. В разі перешкоди у доступі зазначених представників до водопровідних мереж та обладнання споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону.

Судом також було встановлено, що з вересня 2015 року, позивач в порушення зазначених вимог не здійснював щомісячну оплату вартості отриманої води, не утримував об'єкти питного водопостачання (лічильник у точці розподілу) у належному стані, чим порушив вказані вимоги законодавства.

Повноваження відповідача КП «Нивотрудівське» в подібних випадках врегульовано положеннями ст.23 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», згідно яких, підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення мають право, зокрема,:

здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання, забезпечувати встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку питної води відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання";

у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання.

Оскільки відповідачем при здійсненні контролю за технічним станом інженерного обладнання було виявлено пошкодження позивачем встановленого відповідачем контрольного засобу обліку, самовільне зняття власного засобу обліку та самовільне встановлення власного засобу обліку, а крім того, відповідачем встановлено нездійснення оплати за показниками контрольного засобу обліку, позивачем не прийнято пропозицію щодо укладення договору на підставі наданих технічних умов, з урахуванням того, що позивач є фізичною особою, а тому не входить до переліку споживачів, на яких поширюється обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні, дії відповідача щодо припинення водопостачання відповідають повноваженням, визначеним положенням ст.23 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», а тому є правомірними.

Доказів того, що представниками відповідача було демонтовано лічильник та трубу, належну позивачу суду не надано, оскільки кримінальне провадження за фактом викрадення майна посадовими особами КП «Нивотрудівське» у позивача не завершено, надані позивачем накладні (а.с.21) про придбання товару свідчать про придбання товару 21.02.2017 року, тоді як відключення здійснено 03.02.2017 року (а.с.58), а наданий позивачем технічний паспорт на лічильник води не свідчить, що це лічильник був встановлений на підставі наданих позивачу технічних умов, оскільки не надано відповідного акту.

Отже судом апеляційної інстанції перевірено і не знайдено підтвердження факту порушення відповідачем прав позивача.

Доводи позивача про те, що між ним і Нивотрудівським житлово-комунальним підприємством Нивотрудівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області у 2012 році був заключений договір на отримання послуг централізованого питного водопостачання в нежитлову будівлю за адресою: с.Солдатське, Апостолівського району Дніпропетровської області, який неодноразово був пролонгований та жодного заперечення від відповідача з пропозицією переукласти новий договір або додаткову угоду від відповідача він не отримував, який суд проігнорував, колегія суддів вважає надуманими, такими, що суперечать наявним у справі доказам та встановленим судом обставинам у справі наведеним у рішенні.

В судовому засіданні судом першої інстанції було встановлено, що між сторонами було укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення на строк з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року ( а.с.41 п.9.1 договору), що з 2006 року водопостачання орендованої позивачем земельної ділянки здійснювалось без укладення договору, що з вересня 2015 року, позивач не здійснював щомісячну оплату вартості отриманої води, не утримував об'єкти питного водопостачання, що 25.09.15 року працівниками КП було виявлено різницю у встановленому та наявному засобах обліку та запропоновано позивачу усунути витік води та складено акт №31, що 23.11.15 року відповідачем надано технічні умови на монтаж засобу обліку холодної води та позивачу роз'яснено, що після завершення робіт замовником, при дотриманні технічних умов буде здійснено прийняття в експлуатацію та опломбування засобу обліку, що листом від 15.12.15 року відповідач запропонував позивачу укласти договір на водопостачання на 2016 року і попередив про можливість припинення водопостачання, який був отриманий позивачем, що підтверджується його особистим підписом, що листом від 18.04.2016 року позивача знов попереджено про необхідність укладення договору та про можливе припинення водопостачання, що 07.07.2016 року представниками відповідача складено акт №8 про порушення позивачем п.132 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України щодо, відмови від укладення договору на 2016 рік, відсутність оплати за послуги з водопостачання з моменту встановлення лічильника на точці вводу (а.с. 45,52,53,55, 61-63).

Доводи позивача про те, що він на прохання відповідача наперед сплатив кошти і не мав жодної заборгованості за водопостачання, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами, яким суд дав належну правову оцінку, як кожному окремо, так і їх сукупності.

Доводи ОСОБА_1 про те, що суд проігнорував його права як споживача та ухвалив рішення не на конкретних фактах, а на припущеннях, колегія суддів відхиляє, оскільки вони суперечать встановленим судом обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.

Зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції та матеріалів справи вбачається, що скарга позивача є необґрунтованою, а наведені у ній доводи не підтверджені належними та допустимими доказами у справі, а тому не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності рішення суду першої інстанції.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального закону.

Відповідно ж до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, колегією суддів не встановлено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального права, а тому відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374,375,381,382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текс судового рішення складено 28 листопада 2018 року.

Головуючий :

Судді :