СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2018 р. справа №1840/3103/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.

представника позивача - Кугай А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 1840/3103/18 за позовом ОСОБА_1 до командира 2-ї мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, із врахуванням заяви про відмову від позову в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді «Пониження у військовому званні на один ступінь з переведенням на нижчу посаду» (а.с.114), просить визнати протиправним та скасувати рішення командира 2-ї мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від 08.05.2018 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани, та визнати протиправною бездіяльність т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 щодо неповідомлення органу досудового розслідування та начальника органу управління Військової служби правопорядку, у зоні діяльності якого дислокована військова частина НОМЕР_1 , про заяву позивача про завдання йому побоїв командиром 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 .

Свої вимоги мотивує тим, що, незважаючи на наявність у нього довідки медчастини в/ч НОМЕР_1 про те, що він потребує увільнення від фізичних навантажень терміном на 3 доби та амбулаторного лікування, командир 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 08.05.2018 у приміщенні медичної частини оголосив йому сувору догану за відсутність під час інструктажу добового наряду, а потім завдав йому два удари, спричинивши побої. Як стало відомо йому потім, командиром роти ОСОБА_2 йому були внесені до службової картки дві «суворі догани» : за начебто порушення ст. ст. 49-51 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та за невихід на інструктаж добового наряду. Після цього начальником служби ракетно-артилерійського озброєння в/ч НОМЕР_1 майором ОСОБА_4 було проведено службове розслідування, затверджене ТВО начальника в/ч НОМЕР_1 майором В.М.Побивайлом. Проте всупереч вимог п.6, п.45, п.85 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», пунктів 4-5 Розділу ІІ «Інструкції про надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, адміністративні корупційні та військові адміністративні правопорушення, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 28.07.2016 №388, т.в.о. командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 не повідомив орган досудового розслідування та начальника органу управління Військової служби правопорядку, у зоні діяльності якого дислокована військова частина НОМЕР_1 , про заяву позивача про завдання йому побоїв (удари рукою в шию та груди) командиром 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 під час виходу ним з медпункту.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №1840/3103/18 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 05.09.2018.

05.09.2018 судове засідання було відкладено до 18.09.2018 внаслідок неотримання представником позивача відзиву на позовну заяву та відсутності доказів направлення такого відзиву відповідачем.

Ухвалою від 18.09.2018 суд, вивчивши письмові матеріали справи, перейшов до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 16.10.2018.

Ухвалою суду від 16.10.2018 підготовче провадження закрито та справа призначена до розгляду по суті на 19.11.2018.

Від помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи надійшов відзив на позовну заяву (а.с.77-79), в якому відповідач проти задоволення позову заперечував, оскільки проведеним службовим розслідуванням було встановлено, що молодший сержант ОСОБА_1 надав неправдиві відомості про побиття останнього в штабі військової частини НОМЕР_1 . Командуванням військової частини НОМЕР_1 це було визнано як порушення сержантського кодексу та приниження честі та гідності погонів сержанта. Позивач намагався своїми діями підірвати авторитет командира 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 та сам не користувався авторитетом як командир відділення. Тому до нього було правомірно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани з урахуванням усіх необхідних обставин, перелічених в пункті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

В судовому засіданні 19 листопада 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав; відповідачі своїх представників до суду не направили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.134-135, 138).

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, зважаючи на такі підстави.

Згідно зі статтею 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

В межах даного спору суду належить встановити правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (далі по тексту - Дисциплінарний статут).

Відповідно до частини другої преамбули Дисциплінарного статуту усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статут військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту встановлено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

За приписами частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.

Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно зі статтею 57 Дисциплінарного статуту командир роти (корабля 4 рангу) має право: а) робити зауваження, оголошувати догану та сувору догану; б) позбавляти солдатів (матросів), сержантів (старшин) строкової військової служби чергового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег; в) призначати солдатів (матросів) поза чергою в наряд на роботу - до 5 нарядів.

Статтею 68 Дисциплінарного статуту передбачено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Згідно з частиною першою статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Частиною першою статті 85 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Статтею 86 Дисциплінарного статуту встановлено, що якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Відповідно до статті 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Згідно зі статтею 97 Дисциплінарного статуту про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.

Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.

З копії службової картки позивача вбачається, що до нього 08.05.2018 командиром 1 відділення 1 взводу 2 мотопіхотної роти, лейтенантом ОСОБА_2 було застосовано 2 дисциплінарні стягнення «сувора догана» (а.с.18, зворотній бік), перша за порушення ст.ст.49-51 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, друга за неявку на інструктаж добового наряду.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №79 від 08.05.2018 начальником служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_4 проведено службове розслідування по факту застосування фізичної сили до молодшого сержанта ОСОБА_1 лейтенантом ОСОБА_2 , та за фактом непокори і прирікання ОСОБА_1 з лейтенантом ОСОБА_2 (а.с.12-14).

Актом службового розслідування від 10 травня 2018 року встановлено, що своїми діями командир 1 відділення 1 взводу 2 мотопіхотної роти молодший сержант ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_1 грубо порушив вимоги абзаців 1, 2, 5, 6, 11, 12 статті 11, статті 14, статті 16, абзацу 2 статті 30, абзацу 2 статті 33, статті 49, статті 50, статті 51, статті 128, статті 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 5 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України.

Акт містить опис порушень, допущених молодшим сержантом ОСОБА_1 під час виконання ним службових обов`язків у військовій частині НОМЕР_1 , а саме « 08.05.2018 року надійшла доповідь від командира 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_2 командиру військової частини НОМЕР_1 , що під час інструктажу добового наряду був відсутній молодший сержант ОСОБА_1 , за що була оголошена останньому «сувора догана».

Акт від 10 травня 2015 року також містить висновки про те, що 08.05.2018 о 10год.25хв. командир 2 мотопіхотної роти лейтенант ОСОБА_2 військової частини НОМЕР_1 зайшов до медичного пункту та виявив там молодшого сержанта ОСОБА_1 , який на питання, що останній робить у службовий час у медичному пункті, відповів, що він захворів, проте в ротній книзі запису хворих 08.05.2018 не записувався (а.с.13). На команду вийти з медичного пункту молодший сержант ОСОБА_1 почав прирікатися та розмовляти із лейтенантом ОСОБА_2 у підвищеному тоні. Командир 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 лейтенант ОСОБА_2 не спричинив фізичного тиску на військовослужбовця військової служби за контрактом командира 1 відділення 1 взводу 2 мотопіхотної роти молодшого сержанта ОСОБА_1 , але останній постійно сперечався, провокував й з неповагою відносився до старшого по званню.

На підставі проведеного службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 від 10.05.2018 винесено наказ №131, яким військовослужбовця за контрактом, командира 1 відділення 1 взводу 2 мотопіхотноїротимолодшого сержанта ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_1 на підставі п. «г» статті 51 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України «Попередити про неповну службову відповідність», відповідно до пункту «ж» статті 51 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України «Понизити у військовому званні на один ступінь з переведенням на нижчу посаду», виключити зі списків 2 мотопіхотної роти та зарахувати на посаду гранатометника 1 відділення 1 взводу 3 мотопіхотної роти цієї частини (а.с.15-16).

В подальшому, на підставі рапорту офіцера юридичної групи військової частини НОМЕР_2 лейтенанта юстиції ОСОБА_6 від 20.06.2018 (а.с.30) командиром військової частини НОМЕР_2 №515 від 20.06.2018 ОСОБА_7 призначено службове розслідування по факту скарги молодшого сержанта ОСОБА_1 (№106112 від 19.06.2018) з приводу незаконного застосування до нього дисциплінарного стягнення (а.с.29, зворотній бік).

За наслідками службового розслідування складено акт від 25.07.2018 (а.с.48-52).

Наказом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 №492 від 25.07.2018 ОСОБА_8 «Про результати службового розслідування» скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 10.05.2018 №131 як такий, що не відповідає вимогам чинного законодавства; скасовані застосовані до позивача дисциплінарні стягнення відповідно до п. «г» статті 51 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України «Попередження про неповну службову відповідність», відповідно до пункту «ж» статті 51 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України «Пониження у військовому званні на один ступінь з переведенням на нижчу посаду», відповідно до пункту «в» ст.51 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України «сувора догана» від командира 2 мотопіхотної роти лейтенанта ОСОБА_2 за порушення вимог ст.ст.49-51 від 08.05.2018, та молодшому сержанту ОСОБА_1 оголошено стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ст.51 п.ж) «Пониження у військовому званні на один ступінь з переведенням на нижчу посаду» (а.с.31-33).

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №695 від 03.09.2018 «Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №492 від 25.07.2018» відмінено п.6 наказу командира військової частини НОМЕР_2 №492 від 25.07.2018 стосовно накладення дисциплінарного стягнення «Пониження у військовому званні на один ступінь з переведенням на нижчу посаду» на старшого солдата ОСОБА_1 (а.с.115).

Отже, не скасованим залишається рішення командира 1 відділення 1 взводу 2 мотопіхотної роти, лейтенанта ОСОБА_2 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді «суворої догани» за неявку на інструктаж добового наряду (а.с.18, зворотній бік).

Дослідивши матеріали службового розслідування, суд зробив висновок, що докази, які б підтверджували відсутність в діях позивача встановлених актами службового розслідування від 10.05.2018 та від 25.07.2018 порушень Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо необхідності з`являтися на інструктаж добового наряду та спростовували правомірність рішення про накладення дисциплінарного стягнення від 08.05.2018, позивачем до суду не надано.

Зокрема, пунктом 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що розподіл часу у військовій частині протягом доби і протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня, яким встановлюється виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання й побуту особового складу підрозділів, штабів.

Розпорядок дня встановлюється командиром (начальником) відповідно до завдань, покладених на військову частину, та залежно від пори року.

Пунктом 201 цього ж Статуту встановлено, що у розпорядку дня має бути передбачений час для проведення ранкової фізичної зарядки, ранкового огляду, ранкового й вечірнього туалету; для навчальних занять і підготовки до них; для інструктажу та розводу добового наряду; для зміни спеціального (робочого) одягу, чищення одягу, взуття, миття рук перед їжею, харчування, обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки; для гуманітарної, культурно-освітньої та спортивно-масової роботи, слухання радіо й перегляду телепередач; для приймання хворих у медичному пункті, приймання військовослужбовців командуванням з особистих питань, відвідування військовослужбовців; для особистих потреб військовослужбовців, вечірньої прогулянки, вечірньої перевірки та восьмигодинного сну.

Командири підрозділів, від яких призначається добовий наряд, відповідають за підготовку особового складу до несення служби, за своєчасне прибуття добового наряду на інструктаж до відповідних посадових осіб частини та на розвід (п.283 Статуту).

Визначені наказом по військовій частині військовослужбовці відповідно до службового призначення у встановлений час напередодні або в день заступання в наряд прибувають на заняття (інструктаж) добового наряду, який проводиться заступником командира військової частини чи призначеною для цього командиром військової частини іншою службовою особою (п.286 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).

При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що він потребував увільнення від фізичних навантажень терміном на 3 доби внаслідок амбулаторного лікування на МП військової частини з діагнозом: «Остеохондроз шийного та поперекового відділів хребта з больовим синдромом», оскільки така підстава звільнення від необхідності проходити інструктаж добового наряду як «перебування на амбулаторному лікуванні» не передбачена чинним законодавством, що регулює порядок проходження військової служби.

Крім того, згідно з п. 256 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу направляються до медичного пункту частини черговим роти під командою санітарного інструктора роти або старшого, призначеного з числа хворих. Книга запису хворих (згідно з додатком 14 до цього Статуту) за підписом старшини роти подається черговому медичного пункту не пізніше ніж за 2 години до початку амбулаторного прийому. Черговий фельдшер контролює прибуття до медичного пункту всіх військовослужбовців, занесених до книги запису хворих.

Після огляду лікарем (фельдшером) хворі залежно від характеру хвороби направляються для лікування.

Хворі, яким призначене амбулаторне лікування, для приймання ліків і проведення інших лікувальних процедур, а також ті, що потребують консультації медичних спеціалістів, направляються до медичного пункту військової частини у дні і години, зазначені лікарем у книзі запису хворих.

Після одержання медичної допомоги військовослужбовці повертаються в розташування роти під командуванням санітарного інструктора або старшого. Старший команди передає книгу запису хворих черговому роти, який подає її командирові роти. За висновком лікаря (фельдшера), зазначеним у книзі запису хворих, і відповідним рішенням командира роти старшина роти віддає необхідні вказівки.

Однак, службовим розслідуванням від 10.05.2018 (а.с.13) встановлено, що в ротній книзі запису хворих 08.05.2018 молодший сержант ОСОБА_1 не записувався. Вказана обставина не була спростована у судовому засіданні.

З пояснень свідків подій 08.05.2018, а саме старшого солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 та начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 капітана Соловйова (а.с.12-13,85), слідує, що «на питання начальника медичної служби, з якого приводу він прийшов, молодший сержант ОСОБА_1 відповів, що він в медичному пункті «відпочиває», скарг на стан здоров`я не було».

Відповідно до п. 257 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України висновок про часткове або повне звільнення військовослужбовців строкової служби від занять, робіт, несення служби у наряді, а офіцерів та військовослужбовців військової служби за контрактом - від виконання службових обов`язків дається лікарем, а у військових частинах, де лікар за штатом не передбачений, - фельдшером не більше ніж на шість діб. У разі потреби термін звільнення може бути продовжено. Рекомендації лікаря (фельдшера) про часткове або повне звільнення від виконання обов`язків підлягають виконанню посадовими особами.

Проте, такого висновку про часткове або повне звільнення військовослужбовця ОСОБА_1 від несення служби та проходження добового інструктажу лікарем не складалося, а в Книзі запису хворих відсутні відомості про направлення його до медичного пункту військової частини для приймання ліків і проведення інших лікувальних процедур у дні і години, зазначені лікарем.

Відтак, довідка від 07.05.2018 (а.с.11) не є належним документом, що звільняє позивача від обов`язку проходити інструктаж добового наряду, а тому на нього правомірно накладено дисциплінарне стягнення.

Факт відсутності позивача на інструктажі підтверджується рапортом лейтенанта ОСОБА_2 та не оспорюється самим позивачем (а.с.81).

Суд не погоджується із доводами ОСОБА_1 про те, що спірним рішенням він всупереч ст.91 Дисциплінарного статуту вдруге притягнутий до дисциплінарної відповідальності за одне й те саме порушення, оскільки перша «сувора догана» від 08.05.2018р. була застосована за порушення вимог ст.ст.49-51 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, якими встановлено обов`язки військової ввічливості та виявлення взаємної поваги у відносинах військовослужбовців між собою, в той час як друга «сувора догана» від 08.05.2018 виносилася за інше дисциплінарне правопорушення, пов`язане із недотриманням позивачем без поважних причин розподілу часу у військовій частині і повсякденного порядку.

Як уже зазначалося вище, відповідно до частини другої статті 45 Дисциплінарного статуту за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Згідно з частиною четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

На підставі вищезазначених статей Дисциплінарного статуту керівництво позивача мало здійснити повідомлення до органів військової прокуратури, проте ні актом службового розслідування від 10.05.2018, затвердженим т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_3 , ні складеним в подальшому актом службового розслідування від 25.07.2018р. не встановлено факту заподіяння молодшому сержанту ОСОБА_1 тілесних ушкоджень лейтенантом ОСОБА_2 , що спростовує твердження позивача про протиправне неповідомлення т.в.о. командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 органу досудового розслідування та начальника органу управління Військової служби правопорядку, у зоні діяльності якого дислокована військова частина НОМЕР_1 , про заяву позивача про завдання йому побоїв.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачами доведено правомірність оскаржуваного рішення та бездіяльності з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення на користь позивача судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, - В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до командира 2-ї мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення від 08.05.2018 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани, та про визнання протиправною бездіяльність т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 щодо неповідомлення органу досудового розслідування та начальника органу управління Військової служби правопорядку у зоні діяльності якого дислокована військова частина НОМЕР_1 про заяву ОСОБА_1 про завдання йому побоїв командиром 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар

Повний текст рішення виготовлений 28.11.2018.