ПОСТАНОВА

Іменем України

23 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 299/3533/15-а

провадження № К/9901/9998/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 299/3533/15-а

за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області про визнання дій неправомірними;

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області на постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області (суддя Надопта А. А.) від 24 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Каралюса В. М., Затолочного В. С., Матковської З. М.) від 07 квітня 2016 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області, в якому просила:

- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2, як інваліду ІІІ групи, з 01 квітня 2015 року;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2, як інваліду ІІІ групи, починаючи з 01 квітня 2015 року.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначала, що перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області та з 06 листопада 2014 року отримує пенсію по інвалідності (ІІІ група) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Однак, з 01 квітня 2015 виплату пенсії відповідачем було припинено, у зв'язку з набуттям чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ (далі - Закон № 213-VIII), яким встановлено особливий порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам.

На думку позивача, та дії відповідача порушують її право на пенсійне забезпечення, оскільки вона отримувала пенсію на підставі Закону № 1058-IV, а не на підставі Закону України «Про державну службу».

3. Постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року, позовні вимоги задоволено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 25 листопада 2018 року Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року, і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. 26 січня 2018 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області на постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

9. Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

10. Станом на 23 листопада 2018 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 06 листопада 2014 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області та отримує пенсію по інвалідності (ІІІ група) внаслідок загального захворювання відповідно до Закону № 1058-IV.

12. Водночас, з грудня 1993 року позивач перебуває на державній службі в Управлінні Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області та продовжує працювати.

13. З 01 квітня 2015 року Управлінням Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області припинено позивачу виплату пенсії.

14. 20 листопада 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області із заявою, в якій просила роз'яснити їй причини припинення виплати пенсії з 01 квітня 2015 року.

15. Листом Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області від 01 грудня 2015 року № 56/П-56 позивачу повідомлено, що з 01 квітня 2015 року набув чинності Закон № 213-VIII, яким встановлюється особливий порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам у період їх роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії у порядку та умовах, передбачених спеціальними законами, у тому числі Законом України «Про державну службу». Оскільки позивач працює на посаді державного службовця, то з 01 квітня 2015 року пенсія їй як інваліду III групи не виплачуються.

16. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у відновленні виплати пенсії, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки позивач працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», відмова відповідача у призначенні та виплаті їй пенсії по інвалідності у зв'язку з перебуванням на державній службі, порушує законне право позивача на отримання такої пенсії.

18. Такі висновки судів попередніх ґрунтується на аналізі ст. 58 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 8, ч. 2 ст. 30 Закону № 1058-IV, абз. 1 ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалід в Україні», ч. 1 ст. 4 Конвенції про права осіб з інвалідністю

19. У зв'язку з наведеним суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку що право позивача на отримання пенсії має бути відновлено з 01 квітня 2015 року.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що з 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон № 213-VIII яким внесено зміни до ст. 47 Закону № 1058-IV, відповідно до яких, зокрема, тимчасово у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

21. У зв'язку з наведеним скаржник вказує, що пенсія ОСОБА_2 як інваліду ІІІ групи, яка працює на посаді державного службовця, не виплачується управлінням відповідно до Закону № 213-VIII.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

23. Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон № 213-VIIІ, яким внесено зміни до ст. 47 Закону № 1058-IV та визначено, що тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІI), «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

25. Аналіз наведеної норми свідчить про те, що з 01 квітня 2015 року призначені за Законом № 1058-IV пенсії по інвалідності не виплачуються, у разі роботи осіб на посадах, які дають право на призначення, зокрема, пенсій у порядку та на умовах, передбачених Законом № 3723-ХІI.

26. Водночас, пунктом п'ятим Прикінцевих положень Закону № 213-VIIІ передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів.

27. Оскільки до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-ХІI.

28. Отже, з 01 червня 2015 року особи, яким пенсії призначаються, зокрема, згідно з Законом № 3723-ХІI, втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії, призначена відповідно до Закону № 1058-IV.

29. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що з 01 червня 2015 року особи, яким пенсії призначаються, зокрема, згідно з Законом № 3723-ХІI, втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії по інвалідності, призначена відповідно до Закону № 1058-IV.

30. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 24 травня 2016 року у справі №333/6710/15-а.

31. Відтак, позовні вимоги позивача є обґрунтованими в частині зобов'язання відповідача поновити їй виплату пенсії за віком починаючи з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

32. Водночас, що стосується періоду після 01 січня 2016 року, колегія суддів зазначає наступне.

33. З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (далі - Закон № 911-VIII), яким внесено зміни до ч. 1 ст. 47 Закону № 1058-IV, абзаци другий і третій якої викладені в такій редакції: «Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються».

34. Станом на час виникнення спірних правовідносин, вказані норми закону не скасовані та не визнані у встановленому порядку такими, що не відповідають Конституції України.

35. Відтак, з 01 січня 2016 року призначені пенсії не виплачуються у разі роботи осіб на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів».

36. Аналогічний підхід застосування зазначених норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 08 травня 2018 року по справі № 344/10548/17, від 02 жовтня 2018 року по справі № 136/61/17 та від 18 жовтня 2018 року по справі № 201/6474/17 (2-а/201/235/2017).

37. Крім того, суд касаційної інстанції вважає за необхідне також зазначити, що при вирішенні спірних правовідносин Верховний Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, в рішення від 05 вересня 2017 року у справі «Fбbiбn проти Угорщини» (Заява № 78117/13) (параграфи 74 - 82, 84), у якому Суд у складі Великої Палати зазначив, що у вирішенні «справи стосовно зменшення, зупинення чи припинення соціальної пенсії» мають значення: ступінь втрати пільг; чи був елемент вибору; та ступінь втрати засобів для існування. Оскільки виплата пенсії заявника була призупинена лише в період, коли він був переведений на роботу та він мав можливість вибрати між продовженням державної зайнятості та отриманням його пенсії, Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що справедливий баланс між вимогами загального державного інтересу та правами заявника був дотриманий.

38. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у відповідача підстав для здійснення позивачу виплати призначеної їй пенсії по інвалідності з 01 січня 2016 року.

39. З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанції неправильно застосували норми матеріального права (Закону № 213-VIIІ , Закон № 911-VIII, Закон № 1058-IV ), що, за правилами ст. 351 КАС України, є підставою для скасування судових рішень повністю і ухвалення нового судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області задовольнити частково.

Постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року у справі № 299/3533/15-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області про визнання дій неправомірними задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2, як інваліду ІІІ групи, з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2, як інваліду ІІІ групи, починаючи з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб