Справа № 450/3472/17 Провадження № 2-а/450/70/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2018 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого - судді Мельничук І. І.

при секретарі Лаба С. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пустомити адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Пустомитівського відділення поліції Франківського ВП ГУНП у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівські області про скасування постанови адміністративної комісії та протоколу про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати незаконними та скасувати протокол про адміністративне правопорушення від 02.02.2017 року серії АА № 599784 та постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 03.03.2017 року.

В обґрунтування позову покликається на те, що в липні 2017 року підприємством СК «Матіола», директором якого є позивач отримано податкову вимогу Пустомитівського відділення Галицької ОПІД ГУ ДФС у Л/о від 02.06.2017р. № 10027-17. про штрафні санкції у розмірі 6800 грн. Вказана вимога та податкове рішення були оскаржені шляхом подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду. В ході розгляду даної справи було встановлено, що підставою прийняття податкового повідомлення були матеріали в справі про адміністративне правопорушення, що складені працівниками Пустомитівського відділення Франківського райвідділу поліції. Згідно наданих відповідачем матеріалів на позивача дільничим офіцером Пустомитівського ВП Франківського ВП ГУ НП у Львівській області складено адміністративний протокол за начебто порушення правил торгівлі алкогольними напоями. На підставі вказаних матеріалів 03.03.17 року Адміністративною комісією Лисиничівської сільської ради винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 156 КУпАП. Так, згідно постанови правління Солонківського споживчого товариства від 04.07.2011 року в приміщенні магазину у с. Миклашів Пустомитівського району здійснює свою господарську діяльність підприємство СК Матіола. ОСОБА_1 є директором вищевказаного підприємства. Статтею 2 Закону України «Про споживчу кооперацію» встановлено, що основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. Відповідно до пункту 2.2. статуту підприємства СК «Матіола» предметом діяльності підприємства є зокрема, роздрібна та гуртова торгівля безалкогольними, слабоалкогольними та алкогольними товарами. Таким чином оскаржувана постанова винесена відповідачем із грубим порушення вимог чинного законодавства, є безпідставною та підлягає скасуванню, виходячи з того що у протоколі про адмінітсраивне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 156 КуПА та зазначено продаж алкогольних товарів на розлив, проте в диспозиції вказаної статті жодного слова про продаж алкоголю на розлив не сказано. Всупереч ч. 3 ст. 278 КупАП позивача не повідомляли про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не надіслано копію постанови у відповідності до ст. 285 КУпАП, про існування якої позивачу стало відомо лише 12.12.2017 року із листа Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення чим проігноровано порядок встановлений ст. ст. 278, 279 КУпАП, та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивача виключно за своїм власним переконанням, не беручи до уваги пояснення позивача. . Позивач вказує на те, що у відповідача відсутні будь-які докази на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення чи взагалі самої події правопорушення. З огляду на що, просить суд позов задоволити в повному обсязі.

14.12.2017 року провадження у справі відкрито.

29.03.2018 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Галицьку ОДПІ ГУ ДФС у Львівські області.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2. не з'явилися, подали на адресу суду заяву, в якій просять розгляд справи проводити у їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі з підстав наведених у ньому.

Представник відповідача Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоч був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача Пустомитівського відділу поліції ГУНП у Львівській області в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоч був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівські області в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоч був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лисиничівської сільської ради від 03.03.2017 року на підставі протоколу про адміністративне правопорушення Серія АА № 599784 за ч. 2 ст. 156 КУпАП від 02.02.2017 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 останнього визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, а саме: за те що він 02.02.2017 року в приміщенні магазину ПП ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 продава горілку на розлив, чим порушив правила торгівлі алкогольними напоями та накладено на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Положеннями ст. 218 КУпАП України встановлено, що адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, окрім інших, ч. 2 ст. 156 КУпАП порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 156 КУпАП порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Судом встановлено що згідно постанови правління Солонківського споживчого товариства від 04.07.2011 року в приміщенні магазину у с. Миклашів Пустомитівського району здійснює свою господарську діяльність підприємство СК Матіола. ОСОБА_1 є директором вищевказаного підприємства.

Статтею 2 Закону України «Про споживчу кооперацію» встановлено, що основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут.

Відповідно до пункту 2.2. статуту підприємства СК «Матіола» предметом діяльності підприємства є зокрема, роздрібна та гуртова торгівля безалкогольними, слабоалкогольними та алкогольними товарами, що стверджується копіює статуту наявною в матеріалах справи.

Постановою загальних зборів Солонківського споживчого товариства від 01.12.2009 року надано дозвіл на відкриття кутків громадського харчування для обслуговування покупців в одноразовому посуді, що вбачається із копії виписки із протоколу загальних звітних зборів членів Солонківського споживчого товариства від 01.12.2009 року.

Згідно із наявною у матеріалах справи копією ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями № 16132547.25/3891 від 17.05.2016 року вбачається, що ПСК «Матіола» ЄДОПОУ 382231306 отримала таку з 30.05.2016 року по 29.05.2017 року.

Таким чином, судом як вказує ОСОБА_1 йому ставилося у провину вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 165 КУпАП, а саме: продаж горілки на розлив, проте таке не передбачено диспозицією ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Представник відповідачів в судове засідання не з'явилися, хоч належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, не надіслали відзив на адміністративний позов.

Ч. 1 статті 59 та частині 2 статті 64 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає право кожного обвинуваченого захищати себе особисто або використовувати правову допомогу захисника, вибраного ним на власний розсуд; статті 2, пункту З статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, зазначено, що держава повинна гарантувати кожному, чиї права і свободи порушено, ефективний засіб правового захисту та можливість вільного вибору захисника; принципу 1 «Основних принципів, що стосуються ролі юристів», прийнятих восьмим Конгресом ООН з питань попередження злочинності і поводження з правопорушниками, який передбачає, що кожна людина має право звернутися до будь-якого юриста за допомогою для захисту й відстоювання своїх прав та захисту їх на всіх стадіях судочинства.

Із метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності із законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 кодексу).

Згідно з частиною першою статті 268 кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, в цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце й час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому, суд наголошує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватись виключно на висновках уповноваженого органу, за відсутності доказів винуватості особи, отриманих не інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом.

У даній справі, крім висновків відповідача, який склав постанову у справі про адміністративне правопорушення, відсутні будь-які допустимі докази на підтвердження факту порушення позивачем ОСОБА_1 правил продажу алкогольних напоїв та вчинення ним правопорушеня передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, у зв'язку із чим, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що оскаржуваний протокол про адміністративне правопорушення та постанова винесена без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях позивача ознак правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність, не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами доказів правомірності винесеної постанови представлено не було.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, вказаний протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.77, 78, 241-246, 247, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 - задоволити.

Протокол про адміністративне правопорушення від 02.02.2017 року серії АА № 599784 та постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 03.03.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 6800,00 грн. - визнати протиправними та скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя

. І. Мельничук