ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції : Горшкова О.О.

19 листопада 2018 р. м. Харків

Справа № 644/421/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Перцової Т.С.

суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Моісеєвої К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (м. Харків) від 16.05.2018 (17:46 год., повний текст складено 21.05.18) по справі № 644/421/18

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради

про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА _1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради (далі по тексту - УПСЗН Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, Управління, відповідач), в якому просить суд:

- визнати незаконним зняття з ОСОБА_1 відповідачем субсидії 21.08.2017 р. за відсутності судових рішень про наявність в ОСОБА_1 боргів по комунальним службам;

- визнати незаконним неперерахування відповідачем у комунальні служби суми субсидії, призначеної ОСОБА_1 в автоматичному режимі з 01.05.2017 р. по 30.04.2018 р.;

- визнати незаконною невидачу ОСОБА_1 відповідачем відповіді на запит ОСОБА_1 від 30.06.2017 р. про призначення позивачу субсидії і про суми обов'язкового місячного платежу, а саме: інформації про призначення їй в автоматичному режимі субсидії з 01.05.2017 р. по 30.04.2018 р. та про суми обов'язкового місячного платежу, що перешкодило їй до його оплати і створило штучну заборгованість за період з 01.05.2017 р.;

- визнати незаконною невидачу ОСОБА_1 відповідачем відповіді на її запит від 01.08.2017 р. щодо інформації про те, чи призначена їй субсидія з 01 травня 2017 року з проханням додати до відповіді роздруківку про обов'язкові платежі;

- визнати недостовірною відповідь начальника УПСЗН Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради ОСОБА_3 від 07.07.2017 р. № 5585/4-02 про те, що житлова субсидія призначалася та надавалася ОСОБА_1 з 01.04.2015 р. по 30.04.2017 р., в той час коли у відповідача на момент цієї відповіді, складеної до 21.08.2017 р. (дати зняття субсидії), була інформація про призначення їй субсидії з 01.05.2017 по 30.04.2018;

- визнати недостовірною відповідь начальника УПСЗН Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради ОСОБА_3 від 10.07.2017 р. № С-8/0/17/4-02 про те, що рішення про призначення або відмову у призначенні ОСОБА_1 житлової субсидії з 01.05.2017 буде прийнято після 20.08.2017 р., в той час, коли на дату відповіді в Управлінні була інформація про призначення субсидії і з 01.05.2017 р. по 30.04.2018 р.;

- визнати незаконним зняття з ОСОБА_1 субсидії 21.08.2017 р. у ручному режимі за умови, що раніше вона вже була призначено в автоматичному режимі з 01.05.2017 р. по 30.04.2018 р.;

- визнати незаконною і такою, що суперечить ст. 40 Конституції України, невидачу позивачці мотивованого, з посиланням на норми закону чи інші нормативні акти, рішення про зняття з ОСОБА_1 субсидії 21.08.2017 р.;

- визнати незаконними дії відповідача щодо оголошення ОСОБА_1 боржником комунальних служб і застосування до неї Постанови Кабміна від 26.04.2017 р. про зняття з неї субсидії за відсутності судових рішень про наявність у неї боргів перед зазначеними комунальними службами на момент 01.05.2017 р. і на момент 21.08.2017 р.;

- зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_1 житлову субсидію з 01.05.2017 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 по справі № 644/421/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про зняття з 21.08.2017 року субсидії з ОСОБА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 по справі № 644/421/18 в частині відмови в задоволенні позовних вимог, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що в силу постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 має право на отримання житлової субсидії. Вказана субсидія була їй призначена на період з 01.04.2015 по 30.04.2017, і її виплата повинна була бути продовжена, оскільки підстави для отримання субсидії не змінились. Однак, відповідачем було незаконно припинено нарахування субсидії з посиланням на наявність у позивачки заборгованості по сплаті комунальних платежів. На неодноразові звернення ОСОБА_1 Управлінням не надано інформації, з оплати яких саме комунальних послуг утворилася заборгованість, в якому розмірі та за який період. Жодних доказів наявності такого боргу, зокрема, судових рішень про його стягнення, у відповідача не було, а тому позивач вважає необґрунтованим рішення про позбавлення ОСОБА_1 права на отримання субсидії. Вважає, що Управлінням протиправно не надано їй відповідей на запити від 30.06.2017 року, від 01.08.2017 року, а відповіді начальника Управління від 07.07.2017 року та від 10.07.2017 року містять недостовірну інформацію.

Крім того, вказав, що питання застосування постанови КМУ від 26.04.2017 органами соціального захисту населення є предметом розгляду службою Уповноваженого з прав людини. Пояснив, що непризначенням субсидії за наявності матеріальної підстави для цього порушено конституційне право позивачки на достатній життєвий рівень, що складає предмет парламентського контролю, який здійснюється Уповноваженим. У розумінні ст.ст. 2, 3, 13, 14 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини» предмет даного позову стосується прав і обов'язків Уповноваженого, у зв'язку з чим останнього було зазначено третьою особою в позові. Однак, судом першої інстанції було прийнято ухвалу від 15.05.2017 про відмову в задоволенні клопотання про залучення Уповноваженого до участі у справі в якості третьої особи, незважаючи на те, що такого клопотання позивачкою заявлено не було. Судом першої інстанції не враховано, що стаття ст.49 КАС України не надає повноважень суду вивести третю особу зі справи. Разом з тим, в службу Уповноваженого судом направлялись копії документів по справі, тобто, Уповноважений визнавався учасником процесу. Враховуючи викладене, вважає вказану ухвалу від 15.05.2017 незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Стверджує, що дана справа безпідставно розглянута судом у спрощеному провадженні, без проведення підготовчого судового засідання, чим позбавлено позивачку на публічний розгляд її справи. Вказує, що з 16.05.2018 по 25.05.2018 позивач перебувала на стаціонарному лікуванні у 25-й МКЛ, про що суддя була повідомлена, однак, не вказала про це в оскаржуваному рішенні, та зазначила, що позивач не подала письмових заяв про відкладення розгляду справи. Враховуючи викладене, вважає, що оскаржувані ухвала від 15.05.2018 та рішення від 16.05.2018 підлягають скасуванню на підставі п.4, п.7 ч.3 ст.317 КАС України.

Представник відповідача в надісланому до суду письмовому відзиві просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Пояснив, що житлово-комунальними підприємствами до Управління була надана інформація про наявність у позивача простроченої понад два місяці заборгованості по КП «Харківські теплові мережі» у сумі 15546,00 грн, КП «Жилкомерсервіс» у сумі 208,4 грн, КП «КВПВ» у сумі 1319,85 грн, у зв'язку з чим ОСОБА_1 протягом двох місяців з дати інформування про непризначення субсидії на наступний строк необхідно було документально підтвердити сплату заборгованості, про що 19.06.2017 позивачу було повідомлено. Оскільки ОСОБА_1 не надала до Управління у визначений термін копії квитанцій про сплату заборгованостей або договори про реструктуризацію заборгованостей, або документи про оскарження заборгованостей в судовому порядку, у призначенні житлової субсидії з 01.05.2017 позивачу було відмовлено. Про вказане рішення ОСОБА_1 було повідомлено 21.08.2017. Крім того, про необхідність оплати заборгованостей або укладення договору про реструктуризацію заборгованості для продовження житлової субсидії з 01.05.2017 Управління неодноразово повідомляло ОСОБА_1 листами від 07.07.2017 № 5585/4-02, від 10.07.2017 № С-8/0/17/4-02, від 07.08.2017 № С-16/0/17/4-02. Вказує, що Управління не зобов'язане здійснювати перевірку правильності відомостей, наданих житлово-комунальними підприємствами, тому припинення виплати Управлінням було здійснено в межах повноважень та у відповідності з нормами чинного законодавства.

Позивач в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неприбуття суду не повідомила.

Відповідно до ч.3, п.1 ч.4 ст.124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1, 11 ст.126 КАС України у випадку відсутності у адресата офіційної електронної адреси повістка вручається під розписку.

У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Судом апеляційної інстанції здійснено виклик позивача в судове засідання, призначене на 19.11.2018, повісткою, яка була направлена рекомендованим листом з повідомленням.

Слід відмітити, що повістка направлена позивачеві за адресою, вказаною у позові - 61007, АДРЕСА_1.

Конверт повернувся без вручення адресату з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Отже, у розумінні ч.ч.1, 11 ст.126 КАС України позивач є належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи 19.11.2018 о 14:00 год.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Слід вказати, що неприбуття позивача в судове засідання, призначене на 19.11.2018, не є першою неявкою в судове засідання.

Так, в судове засідання, призначене на 24.09.2018, позивач не прибула, про причини неявки суду не повідомила. Разом з тим, ОСОБА_1 була присутня в судових засіданнях, призначених на 29.08.2018 та 13.09.2018, 08.10.2018, 17.10.2018, та мала змогу викласти свою правову позицію і надати докази на її обґрунтування.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що неприбуття позивача в судове засідання, призначене на 19.11.2018, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника Управління в іншому судовому засіданні.

З огляду на норму ч.2 ст.313 КАС України, беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не позбавлений можливості направити в судове засідання іншого представника, 20.07.2018 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому виклав свою правову позицію, враховуючи можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами без надання пояснень представником відповідача, з метою дотримання строку розгляду справи, встановленого ст.309 КАС України, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, та вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представників сторін.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що житлову субсидію ОСОБА_1 призначено з 01.04.2015 по 30.04.2017 включно.

Так, 14.05.2015 ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради із заявою про призначення субсидії (вх. № 107/16) та подала декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії (т.4, а.с. 127-128).

Рішеннями УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про призначення субсидії від 22.08.2015 ОСОБА_1 призначено житлову субсидію з квітня 2015 року по березень 2016 року, нараховано субсидію на 4 місяці (з червня 2015 року по вересень 2015 року), з квітня 2015 року по квітень 2015 року та з травня 2015 року по травень 2015 року (т.4, а.с. 124-126).

Рішенням УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про призначення субсидії від 28.09.2015 ОСОБА_1 розраховано житлову субсидію з вересня 2015 року по вересень 2015 року (т.4, а.с. 123).

Рішенням УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про призначення субсидії від 24.10.2015 ОСОБА_1 розраховано житлову субсидію з жовтня 2015 року по жовтень 2015 року (т.4, а.с. 122).

Рішенням УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про призначення субсидії від 13.11.2015 ОСОБА_1 житлову субсидію ОСОБА_1 скасовано з листопада 2015 року (т.4, а.с. 121).

Листом від 17.11.2015 року № 8108/4-02 Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради повідомлено ОСОБА_1, що відповідно до подання КП «ХТМ» від 13.11.2015 № 881 ОСОБА_1 не сплачується обов'язкова плата в період отримання субсидії, у разі несплати боргу до 20.11.2015 нарахування субсидії буде припинено (т.4, а.с. 120).

Рішенням Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про призначення субсидії від 24.11.2015 ОСОБА_1 житлову субсидію ОСОБА_1 скасовано з листопада 2015 року, у зв'язку з несплатою обов'язкового платежу (т.4, а.с. 118).

11.03.2016 ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради із заявою про призначення субсидії (вх . № 530/1) та подала декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії (т.4, а.с. 115-116).

Рішеннями Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про призначення субсидії від 24.03.2016 ОСОБА_1 призначено житлову субсидію з листопада 2015 року по жовтень 2016 року, нараховано субсидію з листопада 2015 року по березень 2016 року, з березня 2016 року по березень 2016 року та з січня 2016 року по лютий 2016 року (т.4, а.с. 112-114).

Рішенням Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про призначення субсидії від 24.04.2016 ОСОБА_1 розраховано житлову субсидію з квітня 2016 року по квітень 2016 року (т.4, а.с. 111).

Листом від 19.06.2017 № 5066/4-02 Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради повідомлено ОСОБА_1 про те, що до управління надійшла інформація про наявність заборгованості, а тому протягом двох місяців з дати інформування про не призначення субсидії на наступний строк необхідно документально підтвердити сплату заборгованості, тобто надати до правління копію квитанції про сплату або надати договір про реструктуризацію заборгованості (т.4, а.с. 70).

Рішенням УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про призначення субсидії від 24.06.2016 ОСОБА_1 розраховано житлову субсидію з травня 2016 року по травень 2016 року (т.4, а.с. 110).

Рішенням УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про призначення субсидії від 24.10.2016 ОСОБА_1 розраховано житлову субсидію з жовтня 2016 року по жовтень 2016 року (т.4, а.с. 109).

Рішенням УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про призначення субсидії від 07.12.2016 року ОСОБА_1 розраховано житлову субсидію з листопада 2016 року по березень 2017 року (т.4, а.с. 108).

Рішенням УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про призначення субсидії від 16.05.2017 ОСОБА_1 розраховано житлову субсидію з квітня 2017 року по квітень 2017 року (т.4, а.с. 105).

27.06.2017 ОСОБА_1 звернулась до УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради зі скаргою (зареєстрована за вхідним № 6488 від 27.06.2017), в якій вимагала негайного поновлення субсидії по сплаті житлово - комунальних послуг, з огляду на відсутність боргу. Також, ОСОБА_1 просила надати копії всіх законодавчих актів по субсидіях станом на сьогоднішній день.

Листом від 07.07.2017 № 5585/4-02 УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради на скаргу ОСОБА_1 від 27.06.2017 щодо непризначення субсидії з 01.05.2017 року повідомлено скаржника про те, що до управління надійшла інформація про наявність заборгованості до КП «Харківські теплові мережі» у сумі 15546,00 грн, КП «Жилкомсервіс» у сумі 208,34 грн, КП «КВПВ» у сумі 1319,85 грн, а тому протягом двох місяців з дати інформування (від 19.06.2017) про непризначення субсидії на наступний строк необхідно документально підтвердити сплату заборгованості, тобто надати до Управління копію квитанції про сплату або надати договір про реструктуризацію заборгованості (т.4, а.с. 71). Вказаний лист отримано ОСОБА_1 10.07.2017 року, що підтверджується її особистим підписом на вказаному листі (т.4, зворотній бік а.с. 71).

29.06.2017 ОСОБА_1 звернулась до УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради із запитом про надання інформації про назначену субсидію.

Листом від 10.07.2017 № С-8/0/17/4-02 УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради на запит ОСОБА_1 від 29.06.2017 року повідомлено позивачку про те, що до Управління надійшла інформація про наявність заборгованості до КІІ «Харківські теплові мережі» у сумі 15546,00 грн, КП «Жилкомсервіс» у сумі 208,34 грн, КП «КВПВ» у сумі 1319,85 грн, а тому протягом двох місяців з дати інформування (від 19.06.2017 року) про непризначення субсидії на наступний строк необхідно документально підтвердити сплату заборгованості, тобто надати до Управління копію квитанції про сплату або надати договір про реструктуризацію заборгованості. Рішення про призначення (відмову у призначенні) житлової субсидії буде прийнято після 20.08.2017, про що буде повідомлено (т.4, а.с. 72). Вказаний лист отримано ОСОБА_1 10.07.2017, що підтверджується її особистим підписом на вказаному листі (т.4, зворотній бік а.с. 71).

29.06.2017 ОСОБА_1 звернулась до УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради (вх. № 6580 від 30.06.2017) із заявою, в якій просила видати усі документи згідно переліку на руки.

Листом від 04.07.2017 № 5420/4-02 УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради повідомлено ОСОБА_1 про прийняття її заяви від 29.06.2017 до розгляду. Вказану відповідь на заяву ОСОБА_1 отримано на руки 10.07.2017, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 на вказаному листі.

01.08.2017 ОСОБА_1 звернулась до УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради із запитом на надання інформації, а саме: роздруківки обов'язкових платежів із відповідною мотивацією.

Листом від 07.08.2017 № С-17/0/17/4-02 УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради на запит ОСОБА_1 від 01.08.2017 повідомлено ОСОБА_1 про те, що на період з 01.11.2016 по 30.04.2017 відомості про розмір пенсії ОСОБА_1 використовувалися за інформацією управління Пенсійного фонду України Індустріального району, отриманою на електронних носіях. Розмір пенсії за жовтень 2016 року складав 113,05 року (т.1, а.с. 73). Вказаний лист отримано ОСОБА_1 10.08.2017, що підтверджується її особистим підписом на вказаному листі (т.4, зворотній бік а.с. 73).

Листом від 07.08.2017 № С-16/0/17/4-025 УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради на запит ОСОБА_1 від 01.08.2017 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що до Управління надійшла інформація про наявність заборгованості до КП «Харківські теплові мережі» у сумі 15546,00 грн, КП «Жилкомсервіс» у сумі 208,34 грн, КП «КВПВ» у сумі 1319,85 грн, а тому протягом двох місяців з дати інформування (від 19.06.2017 року) про непризначення субсидії на наступний строк необхідно документально підтвердити сплату заборгованості, тобто надати до правління копію квитанції про сплату або надати договір про реструктуризацію заборгованості. Рішення про призначення (відмову у призначенні) житлової субсидії буде прийнято після 20.08.2017, про що буде повідомлено (т.4, а.с. 74).

Вказаний лист отримано ОСОБА_1 10.08.2017, що підтверджується її особистим підписом на вказаному листі (т.4, зворотній бік а.с. 74).

Рішенням УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про призначення субсидії від 21.08.2017 ОСОБА_1 скасовано житлову субсидію, призначену з травня 2017 року по квітень 2018 року, з травня 2017 року (т.4, а.с. 104).

31.10.2017 ОСОБА_1 звернулась до УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради із заявою, в якій просила видати офіційне рішення про призначення (непризначення) субсидії за період з 01.05.2017 по 31.10.2017, зазначивши мотиви такого рішення.

21.12.2017 ОСОБА_1 звернулась до УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради із заявою про призначення субсидії ( № 931/1) (т.4, а.с. 102).

Також, ОСОБА_1 21.12.2017 до УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради подано декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії (т.4, зворотній бік а.с. 102).

Листом від 21.12.2017 (вх. № 12863 від 21.12.2017) на ім'я начальника до УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради ОСОБА_1 просила розглянути її заяву про призначення субсидії відповідно до закону та надати відповідь нарочно (т.4, а.с. 101).

21.12.2017 ОСОБА_1 звернулась до УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради із запитом про надання публічної інформації (т.4, а.с. 36).

Листом від 27.12.2017 № С-23/0/17/4-02 УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради повідомлено ОСОБА_1 про те, що її запит від 21.12.2017 розглянуто та повідомлено, що до Управління не надходила інформація про судові рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги по КП «Харківські теплові мережі», КП «Жилкомсервіс» та КП «КВПВ», оскільки наявність такої інформації не передбачено Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (із змінами) (далі - Положення). До управління не надходила інформація від вищевказаних підприємств про щомісячний та щорічний розмір заборгованості з оплати за житлово- комунальні послуги, оскільки наявність такої інформації не передбачено Положенням. (т.4, а.с. 35).

05.01.2018 Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради прийнято рішення про призначення субсидії ОСОБА_1 з грудня 2017 року по березень 2018 року (т.4, а.с. 100).

26.01.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради із заявою про призначення субсидії та надала декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням субсидії ( № 26/3) (т.4, а.с. 97).

Листом від 31.01.2018 № 736/4-02 (т.4, а.с. 98) Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради повідомлено директора Департаменту праці та соціальної політики ХМР ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_5, яка зареєстрована за адресою: м. Харків вул. Бекетова, б. 12/15, кв. 14, з квітня 2015 року перебуває на обліку в Управлінні як отримувач житлової субсидії відповідно до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (із змінами) (далі - Положення).

21.12.2017 ОСОБА_1 звернулася до Управління з заявою та декларацією для призначення житлової субсидії.

Житлову субсидію призначено на загальну площу житла 50,27 кв. м. у розмірі з 01.12.2017 по 31.12.2017 - 1911,21 грн., з 01.01.2018 по 31.03.2018 - 1868,30 грн.

Розмір плати за житлово-комунальні послуги у межах норм споживання становить з 01.12.2017 - 2652,09 грн., з 01.01.2018 - 2609,18 грн.

Середньомісячний сукупний дохід сім'ї склав 8195,59 грн. Обов'язкова частка плати - 9,04% середньомісячного сукупного доходу сім'ї склала - 740,88 грн.

Перерахунок житлової субсидії на період з 01.04.2018 по 30.04.2018 буде проведено без звернення ОСОБА_1 Повідомлення про призначення житлової субсидії від 05.01.2018 ОСОБА_1 отримала особисто 10.01.2018.

07.02.2018 на засіданні районної комісії по вирішенню спірних питань щодо надання населенню державних соціальних допомог, субсидій та пільг Управлінням вирішено не розглядати заяву ОСОБА_1, оскільки некоректно заповнено декларацію та в порушення п. 7 Положення № 848 відсутні документи або акт обстеження матеріально - побутових умов сім'ї, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих, що оформлено витягом з протоколу № 2 (т.4, а.с. 95).

28.02.2018 ОСОБА_1 звернулась до УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради із заявою про призначення субсидії ( № 155/3) (т.4, а.с. 94).

14.03.2018 проведено обстеження матеріально - побутових умов сімї ОСОБА_1, що мешкає за адресою: м. Харків, вул. Бекетова 12/15-14, про що складено акт № 143 (т.4, а.с. 93).

14.03.2018 на засіданні районної комісії по вирішенню спірних питань щодо надання населенню державних соціальних допомог, субсидій та пільг Управлінням вирішено дозволити, як виняток, згідно з п. 17 Положення, призначити субсидію ОСОБА_1 та рекомендовано надати документи, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих, що зафіксовано у витязі з протоколу № 3 (т.4, а.с. 90).

Рішенням УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про призначення субсидії від 15.03.2018 ОСОБА_1 скасовано житлову субсидію з січня 2018 року за заявою власника (т.4, а.с. 92).

19.03.2018 ОСОБА_1 видана довідка про склад зареєстрованих у житловому приміщенні та забезпеченість житловою площею за № 984, відповідно до якої за адресою АДРЕСА_2 проживають: ОСОБА_1 (наймач), ОСОБА_6 (дочка), ОСОБА_7 (син), ОСОБА_8 (внук) (т.4, а.с. 91).

Рішенням УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про призначення субсидії від 19.03.2018 ОСОБА_1 призначено субсидію з січня 2018 року по березень 2018 року згідно з рішенням комісії, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія протокол засідання комісії № 3 від 14.03.2018 (т.4, а.с. 89).

Вважаючи протиправним рішення відповідача про від 21.08.2017 про скасування з травня 2017 року житлової субсидії, призначеної з травня 2017 року по квітень 2018 року, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом про його оскарження, визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо неперерахування у комунальні служби суми субсидії, призначеної ОСОБА_1 в автоматичному режимі з 01.05.2017 по 30.04.2018, визнати незаконною невидачі позивачці відповідачем відповіді на запити від 30.06.2017 р. та від 01.08.2017, визнання недостовірними відповідей начальника УПСЗН Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради ОСОБА_3 від 07.07.2017 № 5585/4-02, від 10.07.2017 № С-8/0/17/4-02, визнання незаконними дій відповідача щодо зняття з ОСОБА_1 субсидії 21.08.2017 у ручному режимі за умови, що раніше вона вже була призначена в автоматичному режимі з 01.05.2017 по 30.04.2018, визнання незаконною і такою, що суперечить ст. 40 Конституції України, невидачі позивачці мотивованого рішення про зняття субсидії 21.08.2017, визнання незаконними дії відповідача щодо оголошення ОСОБА_1 боржником комунальних служб і застосування до неї Постанови Кабміну від 26.04.2017 про зняття з неї субсидії за відсутності судових рішень про наявність у неї боргів перед зазначеними комунальними службами на момент 01.05.2017 і на момент 21.08.2017, зобов'язання відповідача поновити позивачці житлову субсидію з 01.05.2017.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримано процедуру скасування субсидії на житлово - комунальні послуги в частині з порушення терміну у два місяці з дня повідомлення отримувача субсидії про наявність у нього заборгованості за житлово - комунальні послуги, у зв'язку з чим зроблено висновок про те, що рішення від 21.08.2017 року про скасування субсидії ОСОБА_1 з травня 2017 року прийнято відповідачем передчасно.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання незаконною невидачі ОСОБА_1 відповідачем відповідей на запити від 30.06.2017 та від 01.08.2017, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені звернення позивачки були розглянуті відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства, без порушення термінів розгляду, а заявнику надано на руки відповіді.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недостовірними відповідей начальника УПСЗН Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради ОСОБА_3 від 07.07.2017 № 5585/4-02 та від 10.07.2017 № С-8/0/17/4-02, суд першої інстанції виходив з того, що вказані листи не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, які б породжували для позивача певні правові наслідки.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача щодо оголошення ОСОБА_1 боржником комунальних служб і застосування до неї Постанови Кабміну від 26.04.2017 р. про зняття з неї субсидії за відсутності судових рішень про наявність у неї боргів перед зазначеними комунальними службами на момент 01.05.2017 і на момент 21.08.2017, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки до Управління надійшли подання комунальних підприємств про наявність у позивачки боргу з оплати комунальних послуг, позивачкою не надано доказів відсутності такого боргу, вищевказані дії відповідача є правомірними.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 житлову субсидію з 01.05.2017, суд першої інстанції виходив з того, що поновлення субсидії законом віднесено до виключних (дискреційних) повноважень відповідача як суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Щодо вимог позивача про визнання незаконною невидачі ОСОБА_1 відповідачем відповіді на запит від 30.06.2017 про призначення позивачу субсидії і про суми обов'язкового місячного платежу, а саме: інформації про призначення їй в автоматичному режимі субсидії з 01.05.2017 по 30.04.2018 та про суми обов'язкового місячного платежу, що створило перешкоди для її оплати і створило штучну заборгованість за період з 01.05.2017, та про визнання незаконною невидачі ОСОБА_1 відповідачем відповіді на її запит від 01.08.2017 щодо інформації про те, чи призначена їй субсидія з 01 травня 2017 року з проханням додати до відповіді роздруківку про обов'язкові платежі, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" № 393/96-ВР (далі по тексту - Закон № 393/96-ВР) встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За визначенням ст.3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 4 Закону № 393/96-ВР встановлено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Згідно зі ст. 15 Закону № 393/96-ВР, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Частиною 1 ст. 20 Закону № 393/96-ВР передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Матеріалами справи підтверджено, що запит ОСОБА_1 від 30.06.2017 в матеріалах справи відсутній.

Натомість наявний запит про інформацію про призначення субсидії від 29.06.2017, який надійшов до УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради 05.07.2017. У цьому запиті позивач зазначає, що їй була призначена субсидія на період з листопада 2016 року по квітень 2017 року та просить повідомити, за які два місяці у цей період у неї наявні прострочені платежі та якими документами це підтверджується; відповідь надати у передбачений законом строк з наданням підтверджуючого документу зі служб (т.4, а.с.163).

Листом Управління від 10.07.2017 № С-8/0/17-4-02 підтверджено, що позивачці призначена субсидія на період з 01.04.2015 по 30.04.2017. З посиланням на п.14 Положення вказано, що у разі отримання інформації про прострочену понад 2 місяці заборгованість з оплати послуг субсидія не призначається. Повідомлено, що до Управління надійшла інформація про наявність у ОСОБА_1 заборгованості перед КП «Харківські теплові мережі» в сумі 15546,00 грн, КП «Жилкомсервіс» у сумі 208,34 грн, КП «Комплекс по вивозу побутових відходів» у сумі 1319,85 грн, та запропоновано документально підтвердити відсутність заборгованості (надати до Управління копії квитанції про її сплату або договір про реструктуризацію заборгованості), а для уточнення інформації про прострочену заборгованість з оплати послуг - звернутися до КП «Харківські теплові мережі», КП «Жилкомсервіс» та КП «КВПВ» (т.4, а.с.72).

Зі змісту запиту ОСОБА_1 від 29.06.2017 вбачається, що надати інформацію про призначення їй субсидії на період з 01.05.2017 по 30.04.2018 позивачка не просила.

Також з матеріалів справи вбачається, що разом з відповіддю від 07.07.2017 № 5585/4-02 (т.4, а.с.71) на попереднє звернення від 27.06.2017 позивачці було надано копії повідомлень про призначення житлової субсидії за період з 01.01.2017 по 30.04.2017, та запропоновано для уточнення інформації про прострочену заборгованість звернутися до КП «Харківські теплові мережі», КП «Жилкомсервіс» та КП «КВПВ».

При цьому, суму обов'язкових платежів з кожної комунальної послуги вказано у рішеннях (розрахунках) про призначення субсидії.

Колегія суддів відмічає, що у заяві від 29.06.2017 стосовно видачі всіх документів на руки ОСОБА_1 підтверджує, що 27.06.2017 вона отримала роздруківку про обов'язкові платежі за січень-квітень в Управлінні.

Також, матеріалами справи підтверджено, що у запиті від 01.08.2017 (надійшов до Управління 01.08.2017) ОСОБА_1 просила повідомити, чи призначена їй субсидія з 01.05.2017 та надати роздруківку обов'язкових платежів (т.4, а.с.162).

Листом № С-16/0/17/4-02 позивачку повторно повідомлено, що ОСОБА_1 призначена субсидія на період з 01.04.2015 по 30.04.2017. З посиланням на п.14 Положення вказано, що у разі отримання інформації про прострочену понад 2 місяці заборгованість з оплати послуг субсидія не призначається. Повідомлено, що до Управління надійшла інформація про наявність у ОСОБА_1 заборгованості перед КП «Харківські теплові мережі» в сумі 15546,00 грн, КП «Жилкомсервіс» у сумі 208,34 грн, КП «Комплекс по вивозу побутових відходів» у сумі 1319,85 грн, та запропоновано документально підтвердити відсутність заборгованості (надати до Управління копії квитанції про її сплату або договір про реструктуризацію заборгованості). Зазначено, що рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії з 01.05.2017 буде прийнято після 20.08.2017 (т.4, а.с.177).

Таким чином, Управлінням було вирішено всі питання, викладені у заяві ОСОБА_1 від 29.06.2017 та запиті від 01.08.2017.

При цьому, заборгованість по сплаті комунальних платежів утворилась не в період з 01.05.2017 внаслідок ненадання інформації про розмір обов'язкових платежів з 01.05.2017, як стверджує ОСОБА_1 у позовних вимогах, а склалася за 3 роки до 2013 року, про що позивачка самостійно зазначає у скарзі від 27.06.2017 (т.4, а.с.164).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, вищезазначені заяви позивача були розглянуті відповідачем з дотриманням термінів розгляду, встановлених Законом № 393/96-ВР, заявнику надано на руки відповіді № С-8/0/17/4-02 від 10.07.2017 та № С-17/0/17/4-02 від 07.08.2017 на запити ОСОБА_1 від 30.06.2017 та від 01.08.2017 відповідно, що підтверджується матеріалами справи (т.4, зворотний бік а.с. 71, 73).

Враховуючи викладене, з урахуванням положень ст.4 Закону України «Про звернення громадян», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог у цій частині.

З приводу позовних вимог щодо визнання недостовірною відповіді начальника УПСЗН Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради ОСОБА_3 від 07.07.2017 № 5585/4-02 про те, що житлова субсидії призначалася та надавалася ОСОБА_1 з 01.04.2015 по 30.04.2017, в той час коли у відповідача на момент цієї відповіді, складеної до 21.08.2017 (дати зняття субсидії), була інформація про призначення їй субсидії і з 01.05.2017 по 30.04.2018 та визнання недостовірною відповіді начальника УПСЗН Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради ОСОБА_3 від 10.07.2017 № С-8/0/17/4-02 про те, що рішення про призначення або відмову у призначенні позивачці житлової субсидії з 01.05.2017 буде прийнято після 20.08.2017, в той час, коли на дату відповіді в Управлінні була інформація про призначення субсидії і з 01.05.2017 по 30.04.2018, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що лист від 07.07.2017 № 5585/4-02 є відповіддю на скаргу ОСОБА_1 від 27.06.2017 (надійшла до Управління 27.06.2017).

Лист від 10.07.2017 № С-8/0/17/4-02, як зазначалось вище, є відповіддю на запит ОСОБА_1 від 29.06.2017.

Як у скарзі від 27.06.2017, так і у запиті від 29.06.2017 позивачка не просила повідомити про призначену субсидію за період з 01.05.2017 по 30.04.2018.

При цьому, в матеріалах справи відсутні рішення про призначення ОСОБА_1 субсидії з 01.05.2017 по 30.04.2018.

Натомість, рішенням від 16.05.2017 зазначено, що субсидію позивачці призначено на період з листопада 2016 по квітень 2017 року, а розраховано за 1 місяць - квітень 2017 року (т.4, а.с.105).

Рішенням Управління від 21.08.2017 скасовано призначену субсидію з 01.05.2017 у зв'язку з надходженням інформації від комунальних підприємств про наявність у ОСОБА_1 заборгованості, про що позивачці неодноразово повідомлялось.

Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати недостовірною інформацію, викладену у листах УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради від 07.07.2017 № 5585/4-02 та від 10.07.2017 № С-8/0/17/4-02.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У відповідності до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст.5 КАС України).

Виходячи з аналізу наведених норм, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Також, як вказав Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 року по справі №811/119/13-а, обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, листи начальника УПСЗН Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради ОСОБА_3 від 10.07.2017 № С-8/0/17/4-02 та від 07.07.2017 № 5585/4-02 та викладені в них факти і висновки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, що породжують для позивача певні правові наслідки, регулюють ті чи інші відносини і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Фактично у цих листах відповідачем надано відповіді на запитувану позивачем інформацію, вказані листи не містять владних управлінських приписів щодо позивача, а носять лише інформативний характер.

Колегія суддів зауважує, що дії відповідача щодо складення та направлення цих листів позивачеві є обов'язком відповідача щодо надання відповіді на звернення, передбаченим Законом України «Про звернення громадян», та вчинені в межах службової діяльності працівників Управління, спрямованої на виконання своїх професійних обов'язків, по вирішенню питань, що стосуються призначення та виплати населенню житлових субсидій.

Таким чином, саме по собі факт направлення позивачу вказаних вище відповідей із зазначенням у них певної інформації не порушує прав позивача.

Отже, в даному випадку відсутній об'єкт судового захисту в межах спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

З приводу позовних вимог про визнання незаконним зняття з ОСОБА_1 субсидії 21.08.2017 у ручному режимі за умови, що раніше вона вже була призначено в автоматичному режимі з 01.05.2017 по 30.04.2018, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з абз.11 п.14 Положення після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді (крім орендарів житлового приміщення, осіб, яким субсидія була призначена за зареєстрованим місцем перебування, та осіб, які звертаються за субсидією на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива). Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 13 цього Положення, без звернення громадян і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (непризначення) субсидії та інформують про прийняте рішення громадян. У разі отримання інформації про прострочену понад два місяці заборгованість з оплати послуг, загальна сума якої перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, субсидія на наступний строк не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує особу.

Згідно з п.20 Положення надання раніше призначеної субсидії припиняється, зокрема, за поданням житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирного будинку та організацій, що надають житлово-комунальні послуги, якщо громадянин, якому призначено субсидію, не сплачує вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії, за винятком випадків, пов'язаних із затримкою виплати заробітної плати, пенсії тощо, яка підтверджується відповідними документами, - з місяця, в якому надійшло таке подання.

Враховуючи викладене, прийняття рішення про відмову у призначенні субсидії або скасування раніше призначеної субсидії (як зазначає позивач, «зняття субсидії») є нормативно встановленим обов'язком Управління у разі отримання інформації про наявність заборгованості зі сплати комунальних платежів.

При цьому, Положення не встановлює, в якому режимі - «ручному» чи «автоматичному» приймається таке рішення, і не встановлює заборони на прийняття рішення «в ручному режимі» про скасування субсидії, призначеної (продовженої) «в автоматичному режимі».

Разом з тим, судом першої інстанції з пояснень представника відповідача встановлено, що в рішенні від 21.08.2017 фраза "призначена з 01.05.2017 по 30.04.2018" сформована в автоматичному режимі, що унеможливлює її зазначення в ручному режимі.

Крім того, колегія суддів зазначає, що належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах є задоволення вимог позивача про визнання незаконними дій УПСЗН Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про зняття з 21.08.2017 субсидії з ОСОБА_1, яка була задоволена судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про додаткове визнання незаконним зняття з ОСОБА_1 субсидії 21.08.2017 у ручному режимі за умови, що раніше вона вже була призначено в автоматичному режимі з 01.05.2017 по 30.04.2018.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним не перерахування відповідачем у комунальні служби суми субсидії, призначеної ОСОБА_1 в автоматичному режимі з 01.05.2017 по 30.04.2018 також слід відмовити, з огляду на похідний характер вимоги від попередньої, яку залишено без задоволення.

Щодо вимог позивача в частині визнання незаконною і такою, що суперечать ст. 40 Конституції України, невидачі їй мотивованого, з посиланням на норми закону чи інші нормативні акти, рішення про зняття з ОСОБА_1 субсидії 21.08.2017, колегія суддів зазначає, що дублікат рішення від 21.08.2017 про скасування житлової субсидії з 01.05.2017 було отримано ОСОБА_1 на руки разом з листом Управління від 08.11.2017 № 9352/4-02 (т.4, а.с.173).

Про мотиви прийнятого рішення про скасування субсидії позивачку було неодноразово повідомлено у листах від 07.07.2018, 10.07.2018, 07.08.2018, 31.10.2017.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні позовних вимог.

З приводу вимог про визнання незаконними дій відповідача щодо оголошення ОСОБА_1 боржником комунальних служб і застосування до неї Постанови Кабміна від 26.04.2017 про зняття з неї субсидії за відсутності судових рішень про наявність у неї боргів перед зазначеними комунальними службами на момент 01.05.2017 і на момент 21.08.2017, колегія суддів зазначає наступне.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Пунктом 6 частини 1 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що звернення до суду в разі порушення споживачами умов договору є правом, а не обов'язком виконавця комунальної послуги.

У відповідності до абз. 15 п.13 Положення для нарахування субсидії можуть використовуватися відомості про доходи та розміри платежів у вигляді списків, довідок, даних на електронних носіях інформації, одержаних від ДФС, Пенсійного фонду України, центрів зайнятості, фондів соціального страхування, виконавчої служби, житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, організацій, що надають житлово-комунальні послуги та здійснюють нарахування плати за житлово-комунальні послуги за договорами з підприємствами (інформаційно-обчислювальні центри, розрахункові центри, центри нарахування плати за житлово-комунальні послуги тощо).

Рішення про призначення (непризначення) субсидії приймається протягом десяти днів після подання заяви та отримання відомостей, визначених абзацами дев'ятим - тринадцятим цього пункту. При цьому структурним підрозділом з питань соціального захисту населення повідомляється заявнику про призначення (непризначення) субсидії. Повідомлення про призначення субсидії може надсилатися електронною поштою (за наявності відповідного реквізиту). Заявник може бути поінформований про призначення (непризначення) субсидії за допомогою засобів мобільного зв'язку (смс-повідомленням).

Згідно з абз.11 п.14 Положення після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді (крім орендарів житлового приміщення, осіб, яким субсидія була призначена за зареєстрованим місцем перебування, та осіб, які звертаються за субсидією на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива). Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 13 цього Положення, без звернення громадян і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (непризначення) субсидії та інформують про прийняте рішення громадян.

У разі отримання інформації про прострочену понад два місяці заборгованість з оплати послуг, загальна сума якої перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, субсидія на наступний строк не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує особу. Якщо протягом двох місяців з дати інформування про непризначення субсидії на наступний строк громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, субсидія призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку - з місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору.

Особа, що не згодна з рішенням про проведення розрахунку субсидії на наступний період та має додаткові обставини, які безпосередньо впливають на визначення розміру сукупного доходу за попередній період, повідомляє про це структурний підрозділ з питань соціального захисту та подає відповідні підтвердні документи для проведення перерахунку субсидії в межах строку призначення (абз.13 п.14 Положення).

Відповідно до абз. 3 п.15 Положення громадяни, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, зобов'язані щомісяця сплачувати вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії (крім випадків нарахування плати за послугу з централізованого опалення за відсутності засобів обліку теплової енергії з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря відповідно до пунктів 40-48 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630, коли одержувач субсидії повинен щомісяця сплачувати за централізоване опалення обов'язкову частку платежу).

Згідно з п.20 Положення надання раніше призначеної субсидії припиняється, зокрема, за поданням житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирного будинку та організацій, що надають житлово-комунальні послуги, якщо громадянин, якому призначено субсидію, не сплачує вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії, за винятком випадків, пов'язаних із затримкою виплати заробітної плати, пенсії тощо, яка підтверджується відповідними документами, - з місяця, в якому надійшло таке подання.

З наведених вище норм вбачається, що для відмови у призначенні субсидії або скасування раніше призначеної субсидії достатньо лише надходження до органу, що призначає субсидії, подання комунального підприємства про наявність заборгованості понад два місяці.

При цьому, Положення не встановлює обов'язку для органів, що призначають субсидії, встановлювати обставини виникнення боргу та підтвердження його судовими рішеннями.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на адресу відповідача від КП «Харківські теплові мережі», КП «Жилкомсервіс» та КП «КВПВ» 08.06.2017, 19.06.2017 та 05.07.2018 відповідно надійшли листи з переліком осіб, які мають заборгованість по житлово - комунальним послугам та користуються субсидією, на підставі яких Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради повідомлено ОСОБА_1 про наявність у неї заборгованості (т.4, а.с.159-161, 168-172).

Для уточнення інформації щодо підстав та строку виникнення заборгованості ОСОБА_1 було запропоновано звернутися до відповідних комунальних підприємств, оскільки Положенням не зобов'язано та не уповноважено Управління володіти такою інформацією.

Таким чином, позивачці надано можливість спростувати надану щодо неї інформацію про наявність заборгованості шляхом надання документів на підтвердження відсутності заборгованості, її сплати або оскарження, укладення договору про її реструктуризацію, однак, ОСОБА_1 такою можливістю не скористалась.

Посилання позивача на те, що рішення від 21.08.2017 про скасування субсидії прийняте відповідачем всупереч вимог ч.2 ст.77 КАС України, за відсутності належних і допустимих доказів, колегія суддів відхиляє, оскільки вказана норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень доводити перед судом правомірність своїх дій, рішень чи бездіяльності, а не обов'язок комунального підприємства доводити наявність заборгованості споживача перед Управлінням. Обов'язок доведення факту своєчасної та повної оплати комунальних послуг в даному випадку законом покладено саме на позивачку як на споживача цих послуг та особу, яка претендує на отримання субсидії.

Між тим, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що заборгованість у нього перед КП «Харківські теплові мережі», КП «Жилкомсервіс» та КП «КВПВ» за житлово-комунальні послуги відсутня або укладено договір про реструктуризацію заборгованості, або оскаржено заборгованість в судовому порядку.

При цьому, Положенням не зобов'язано органи, що призначають субсидії, перевіряти достовірність відомостей про наявність боргу, вказаних у подання комунальних підприємств. У розумінні Положення сам факт надходження такого подання до органу, який призначає субсидії, є підставою для скасування субсидії або відмови у її призначенні.

Разом з тим, отримувачу субсидії Положенням надано можливість підтвердити відсутність боргу шляхом надання відповідних платіжних документів, однак, позивач, стверджуючи про відсутність у неї боргу та своєчасну сплату всіх комунальних платежів, такою можливістю не скористалась.

Таким чином, беручи до уваги, що на адресу відповідача надійшла інформація від КП «Харківські теплові мережі», КП «Жилкомсервіс» та КП «КВПВ» про наявність у позивачки заборгованості за отримані житлово - комунальні послуги, а ОСОБА_1 не надано до управління доказів відсутності заборгованості за житлово - комунальні послуги чи доказів на підтвердження вчинення дій щодо вирішення питання про погашення такої заборгованості, колегія суддів не вбачає підстав для визнання незаконними дій відповідача щодо оголошення ОСОБА_1 боржником комунальних служб і застосування до неї Постанови Кабміну від 26.04.2017 про зняття з неї субсидії за відсутності судових рішень про наявність у неї боргів перед зазначеними комунальними службами на момент 01.05.2017 і на момент 21.08.2017.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 житлову субсидію з 01.05.2017, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідно до п.5 Положення в окремих випадках за рішеннями комісій, утворених районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - комісії), житлові субсидії непрацездатним непрацюючим особам, які проживають самі, можуть призначатися на норму, яка перевищує встановлену законодавством соціальну норму житла (далі - понаднормова площа житла).

Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлових субсидій на понаднормову площу житла за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства і переглядається у разі зміни складу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), складу сім'ї члена домогосподарства, працевлаштування таких осіб або виникнення у них інших джерел доходів.

Положення про комісії затверджують органи, які їх утворили.

За змістом п. 22 Положення рішення про припинення надання раніше призначеної житлової субсидії приймається Комісіями за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об'єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли:

Поновлення надання житлової субсидії протягом сезону її призначення можливе лише у випадках, зазначених в абзацах другому та третьому цього пункту, з місяця, наступного за місяцем, в якому надійшло повідомлення про відновлення надання житлово-комунальної послуги (послуг), сплату заборгованості за житлово-комунальну послугу (послуги), оплату витрат на управління багатоквартирним будинком.

Зі змісту наведених норм вбачається, що постановою Кабінету Міністрів України № 848 від 21.10.1995 поновлення субсидії віднесено до виключної компетенції органів праці та соціального захисту населення. При цьому, таке рішення приймається уповноваженим органом на підставі документів про відновлення надання житлово-комунальної послуги (послуг), сплату заборгованості за житлово-комунальну послугу (послуги), оплату витрат на управління багатоквартирним будинком.

Отже, враховуючи викладене, а також беручи до уваги, що позивачем не було надано до Управління документів, що свідчать про відсутність заборгованості, її сплату, оскарження або реструктуризацію, позовна вимога про зобов'язання УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради поновити позивачці субсидію з 01.05.2017 є формою втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню, а висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог є вірним.

З приводу доводів позивачки про безпідставний розгляд справи у спрощеному провадженні колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.ч.1-3 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Приписами ч. 3 ст. 257 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

У свою чергу, за правилами ч. 4 ст. 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні відносини склалися внаслідок необґрунтованого, на думку позивачки, скасування субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, тобто, соціальної виплати, та стосуються питань розгляду відповідачем звернень ОСОБА_1 з приводу підстав та обставин скасування субсидії.

Отже, предмет спору по даній справі не відноситься до переліку, наведеному у ч.4 ст.12 КАС України, а тому відсутні підстави вважати цю справу такою, що підлягає розгляду виключно в порядку загального позовного провадження.

Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

За приписами п.п.2, 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо: оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене, з огляду на наведені вище норми, дана справа обґрунтовано розцінена судом першої інстанції як справа незначної складності, яка може бути розглянута в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до частин 5-7 ст. 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи вищезазначені норми права, з метою надання позивачу права на участь у розгляді справи, зокрема надаючи відповідні пояснення, доводи, міркування безпосередньо у судовому засіданні, судом було призначено призначено судове засідання для розгляду справи з викликом її учасників.Отже, ані позивач, ані відповідач у зв'язку з призначенням справи в порядку спрощеного провадження не були позбавлені можливості обґрунтовано викласти суду свою позицію по справі та надати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень. Непроведення судом підготовчого судового засідання жодним чином не вплинула на обґрунтованість прийнятого судом рішення або права та обов'язки сторін, оскільки всі клопотання як позивача, так і відповідача були вирішені.

З огляду на наведене, в даному випадку розгляд справи судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження у розумінні п. 7 ч.3 ст.317 КАС України не є порушенням процесуального права, та, відповідно, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Щодо доводів позивача про незаконність ухвали від 15.05.2018 про відмову в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - ОСОБА_9 - колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у своїй позовній заяві від 23.01.2018 ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача зазначено Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - ОСОБА_9 (далі по тексту - Уповноважений).

В обґрунтування необхідності участі у справі Уповноваженого в якості третьої особи позивач зазначила, що питання застосування постанови КМУ від 26.04.2017 органами соціального захисту населення є предметом розгляду службою Уповноваженого з прав людини. Пояснила, що діями відповідача щодо непризначення субсидії за наявності матеріальної підстави для цього порушено конституційне право позивачки на достатній життєвий рівень, що складає предмет парламентського контролю, який здійснюється Уповноваженим. У розумінні ст.ст. 2, 3, 13, 14 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини» предмет даного позову стосується прав і обов'язків Уповноваженого.

В уточненому адміністративному позові від 26.02.2018 ОСОБА_1 вказала Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в якості відповідача.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про залучення Уповноваженого в якості третьої особи, суд першої інстанції виходив з того, що рішення по даній справі не впливає та не зачіпає права та інтереси Уповноваженого, у зв'язку з чим слід відмовити у залученні до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини - ОСОБА_9

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч.4 ст.49 КАС України).

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи (ч.5 ст.49 КАС України).

З вищенаведених норм випливає, що нормативною підставою для залучення до участі у справі третьої особи є клопотання учасника справи, ініціатива суду або власна ініціатива такої особи, а фактичною підставою - можливість впливу судового рішення, яке буде прийнято по справі, на права та обов'язки особи, яка не є стороною по справі.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений) здійснює на постійній основі парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції.

Відповідно до п.п.9, 10 ст.13 Закону Уповноважений має право бути присутнім на засіданнях судів усіх інстанцій, у тому числі на закритих судових засіданнях, за умови згоди суб'єкта права, в інтересах якого судовий розгляд оголошено закритим; з метою захисту прав і свобод людини і громадянина особисто або через свого представника в установленому законом порядку: звертатися до суду про захист прав і свобод осіб, які через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права і свободи; брати участь у судовому розгляді справ, провадження в яких відкрито за його позовами (заявами, клопотаннями (поданнями); вступати у справи, провадження в яких відкрито за позовами (заявами, клопотаннями (поданнями) інших осіб, на будь-якій стадії їх судового розгляду; ініціювати незалежно від його участі у судовому провадженні перегляд судових рішень.

Статтею 16 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» визначено підстави для провадження Уповноваженим справ та призначення перевірок. Зокрема, Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує: 1) за зверненнями громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників; 2) за зверненнями народних депутатів України; 3) за власною ініціативою.

Колегія суддів зазначає, що предметом оскарження по даній справі є дії та рішення Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради щодо порядку надання субсидії на отримання житлово - комунальних послуг.

Питання призначення та скасування субсидії на оплату житлово - комунальних послуг належить до компетенції органів праці та соціального захисту населення, в даному випадку - відповідача по справі.

Доводи позивача про те, що питання застосування постанови КМУ від 26.04.2017 № 300 «Про внесення змін до деяких постанови Кабінету Міністрів України» (зокрема, до постанови КМУ № 848 від 21.10.1995) органами соціального захисту населення є предметом розгляду службою Уповноваженого з прав людини, є необґрунтованими та носять характер суб'єктивних припущень позивачки. Саме по собі прийняття Кабінетом Міністрів України вказаної постанови та її застосування органами праці та соціального захисту населення, за відсутності порушення конституційних прав конкретного громадянина чи групи осіб, не утворює підстав для здійснення Уповноваженим парламентського контролю.

Посилання позивача на те, що дії відповідача щодо ненадання ОСОБА_1 субсидії порушують право позивачки на отримання субсидії, та, як наслідок, на достатній життєвий рівень, саме по собі не свідчить про наявність підстав для залучення Уповноваженого до участі у справі в якості третьої особи.

Як зазначалось вище, Уповноважений самостійно встановлює наявність або відсутність підстав для здійснення такого контролю, за зверненнями громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників, народних депутатів України або за власною ініціативою.

Беручи до уваги, що позивачем не надано доказів перебування у провадженні Уповноваженого справ за зверненнями ОСОБА_1, власної ініціативи щодо участі у даній справі Уповноваженим не виявлено, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що судове рішення по справі якимось чином вплине на права та інтереси Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - ОСОБА_9

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини - ОСОБА_9

Щодо тверджень позивачки про те, що клопотання про залучення третьої особи нею заявлено не було, а питання про залучення третьої особи судом вирішено поза межами строку, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалось вище, треті особи можуть бути залучені до участі у справі або за клопотанням сторони, або за ініціативою суду, або за ініціативою таких осіб, які не є учасниками справи, однак, рішення по справі може вплинути на їх права чи обов'язки.

Зазначення позивачкою Уповноваженого як третьої особи в позовній заяві було розцінено судом як клопотання про залучення третьої особи, оскільки саме таку підставу закон передбачає для залучення третьої особи за ініціативою сторони.

При цьому, у відповідності до ст.49 КАС України треті особи можуть вступити у справу до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки судом першої інстанції справу розглянуто у спрощеному провадженні, підготовче судове засідання по справі не проводилось.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.03.2018 судом першої інстанції було відкладено розгляд справи у зв'язку із задоволенням клопотання позивача про витребування додаткових особової справи позивача.

Питання про залучення третьої особи було вирішено судом першої інстанції в наступному судовому засіданні, до початку судового розгляду, що відповідає вимогам ст.49 КАС України.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування як ухвали від 15.05.2017 про відмову в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Уповноваженого Верховної Ради з прав людини ОСОБА_9, так і оскаржуваного рішення суду першої інстанції за п.4 ч.3 ст.317 КАС України.

Посилання позивача на необґрунтоване проведення судового засідання 16.05.2018 за відсутності позивачки та неврахування судом поважності причин неявки ОСОБА_1 в судове засідання, колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення (ч.2 ст.205 КАС України).

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою (ч.3 ст.205 КАС України).

За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд у випадку, визначеному пунктом 3 частини третьої цієї статті (ч.4 ст.205 КАС України).

З вищенаведеного вбачається, що неявка сторони, належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, а відкладення такого розгляду судом за клопотанням сторони може мати місце лише у разі повідомлення суду поважних причин неявки.

Разом з тим, письмове клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 16.05.2017, позивачкою до суду першої інстанції подано не було.

Доказів на підтвердження обставини, на які посилається позивач в апеляційній скарзі - перебування на стаціонарному лікуванні у 25-й міській клінічній лікарні - не подано позивачкою ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач була присутня у судовому засіданні 13.03.2017. В судові засідання, призначені на 10.04.2018 та 25.04.2018, позивач не прибула.

До цього 27.03.2017 позивачкою було подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 05.04.2017, з посиланням на неможливість прибути в судове засідання з огляду на зайнятість в судовому засіданні по кримінальній справі в Апеляційному суді Харківської області, докази чого позивач зобов'язувалась надати в наступне судове засідання. 05.04.2017 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Горшкової О.О. Однак, доказів поважності причин неприбуття в судове засідання 05.04.2017 позивач до суду першої інстанції не надала.

Враховуючи наведене вище, з урахуванням норм п.2 ч.3 ст.205 КАС України, колегія суддів вказує, що неприбуття позивачки в судове засідання 16.05.2018 не є її першою неявкою, та не вбачає порушення процесуального права у проведенні 16.05.2018 судом першої інстанції судового засідання за відсутності ОСОБА_1

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч.4 ст.ст. 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 по справі № 644/421/18 в частині відмови в задоволенні позову залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя

Т.С. Перцова

Судді

О.А. Спаскін С.П. Жигилій

Повний текст постанови складено 26.11.2018.