Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 р. Справа№805/1872/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2016 № 0001244101, -

за участю представників сторін:

від позивача - Лактіонова Л.О., довіреність від 04.12.2017 року № 09-18/6006

від відповідача - Лисенко Є.А., довіреність

ВСТАНОВИВ:

Позивач , Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», надалі - позивач або ПрАТ «МК «Азовсталь», звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.11.2016 року № 0001244101.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ним правомірно задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість, а тому висновки викладені в Акті за результатами його перевірки є такими, що суперечать нормам чинного законодавства. У позивача наявні належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з його контрагентами, рух активів, реальні зміни майнового стану платника податків, відповідність вчинених дій господарській меті.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.05.2017 року відкрито провадження у справі № 805/1872/17-а та призначено судове засідання на 08.06.2017 року.

06 червня 2017 року через відділ документообігу та архівної роботи суду від представника позивача надійшло письмове клопотання про зупинення провадження у справі до 04.07.2017 року у зв'язку з неможливістю прибуття у засідання представника позивача через перебування у відрядженні у іншому населеному пункті.

08 червня 2017 року від представника відповідача через відділ документообігу та архівної роботи суду надійшло письмове клопотання про зупинення провадження у справі для підготовки заперечень та доказів на підтвердження позиції відповідача до 29.06.2017 року або на строк встановлений судом.

Ухвалою Донецького окружного адмінісмтративного суду від 08.06.2017 року провадження в адміністративній справі № 805/1872/17-а зупинено до 04.07.2017 року.

21 червня 2017 року через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача надійшло заперечення на адміністративний позов в якому зазначено, що по операціям між позивачем та його контрагентами встановлено документування операцій та відображення в податковому обліку без можливості підтвердження таких операцій постачальниками.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2017 року поновлено провадження в адміністративній справі № 805/1872/17-а.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2017 року зупинено провадження в адміністративній справі №805/1872/17-а до 07.08.2017 року.

08 серпня 2017 року через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення до заперечень на адміністративний позов. Так вказали, що директор ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» ОСОБА_4 дав свідчення в ході кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014160020000076 від 24.02.2014 року, щодо непричетності до фактичного керування фіктивним підприємством ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020». Згідно вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова №646/3810/15-к від 09.04.2015 року, стосовно придбання суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» за грошову винагороду, не маючи на меті здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку, ОСОБА_4 призначено покарання за злочин, передбачений ч.2 ст.2015 КК України, у вигляді штрафу. Оскільки фіктивність господарської діяльності керівника контрагента встановлена вироком суду у кримінальній справі, який набрав законної сили, вся діяльність вказаного підприємства визнається фіктивною незалежно від періоду здійснення такої господарської діяльності на посаді директора вказаного підприємства.

08 серпня 2014 року від представника повивача через відділ документообігу та архівної роботи суду надійшло клопотання про призначення по справі судово-економічної експертизи. Необхідність проведення експертизи позивач обґрунтовував тим, що для вирішення даного спору необхідне застосування спеціальних знань в області бухгалтерського та податкового законодавства та дослідження документів для встановлення фактичних обставин справи, що може бути здійснено виключно судовим експертом. А тому, на думку позивача для правильного та всебічного розгляду даної справи є необхідним провести суцільну перевірку всіх документів податкового та бухгалтерського обліку, здійснити зіставлення документів, що відображають господарські операції з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА 2020» за січень, лютий 2014 року та з ТОВ «ІНВЕСТХОЛДІНГ» за вересень 2015 року. Позивач вважає, що це можливо здійснити лише в межах експертного дослідження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2017 року поновлено провадження в адміністративній справі №805/1872/17-а.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2017 року зупинено провадження по справі до 06.09.2017 року.

Розпорядженням керівника апарату Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2017 року №81 призначено повторний автоматичний розподіл справи №805/1872/17-а у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Толстолуцької М.М.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу, справу №805/1872/17-а передано на розгляд судді Кочановій П.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2017 року справу №805/1872/17-а прийнято до провадження суддею Кочановою П.В.

06 вересня 2017 року через відділ документообігу та архівної роботи суду від представника відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про призначення судово-економічної експертизи. Вважали, що питання щодо наявності у позивача права відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат на придбання товарів є правовим питанням, а не питанням спеціальних знань в області бухгалтерського та податкового обліку.

06 вересня 2017 року розгляд справи відкладено до 07.09.2017 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2017 року клопотання позивача про призначення судово-економічної експертизи було задоволено, призначено судово-економічну експертизу по адміністративній справі №805/1872/17-а, провадження у справі зупинено до отримання висновку судової економічної експертизи.

26 липня 2018 року через відділ документообігу та архівної роботи суду судовим експертом ОСОБА_5 (Приватне підприємство «Галаексперт») надіслано висновок судово-економічної експертизи № 181/26 від 25.07.2018 року по матеріалам адміністративної справи № 805/1872/17-а.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2018 року поновлено провадження у справі № 805/1872/17-а та призначено справу до судового розгляду на 18.09.2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.09.2018 року призначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.09.2018 року.

25.09.2018 року до суду від позивача надійшли письмові пояснення в яких останній зазначає, що підтвердженням незаконності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та висновків, викладених в акті перевірки є також те, що висновком судово - економічної експертизи не підтверджено документально висновки відповідача, відображені в акті перевірки стосовно порушення норм податкового законодавства по взаємовідносинам ПрАТ «МК Азовсталь» з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА - 2020» за січень, лютий 2014 року та по взаємовідносинам з ТОВ «Інвестхолдінг» за вересень 2015 року.

Також позивач зазначає про безпідставність доводів відповідача про нереальність господарських операцій через наявність вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2014 року по справі № 646/3810/15-к спростовується практикою Верховного суду. Так, Верховний суд у постановах № 802/1853/16-а та 801/1766/17 від 27.02.2018 року, 808/1507/16 від 31.07.2018 року, 826/18952/14 від 04.09.2018 року зазначив, що сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили. При цьому, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018 року у справі № 805/2253/17, яким також на посилання практику ЄСПЛ та Верховного Суду підтверджено незаконність висновків податкового органу в частині не визнання господарських операцій по взаємовідносинам ПРАТ «Єнаківський металургійний комбінат» з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА - 2020».

У підготовчому засіданні 27.09.2018 року розгляд справи №805/1872/17-а відкладено до 18.10.2018 року.

09 жовтня 2018 року від представника відповідача через відділ документообігу та архівної роботи суду надійшли пояснення, щодо висновків судово-економічної експертизи. Так, відповідачем вказано, що правильність складання первинних документів стосовно господарської операції та комплектність не є предметом доказування у справі, оскільки не заперечується жодною із сторін. Наполягав на тому, що вироком суду встановлено фіктивність суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020», яке створене з метою покриття незаконної діяльності, надання їй видимої законності, а директору ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» призначено покарання за злочин передбачений ч.2 ст. 205 КК України у вигляді штрафу. Також, посилався на наявність практики Верховного Суду України у постанові від 23.01.2017 року по справі №К/9901/1608/18 та від 29.03.2018 року №826/1182/14.

Окрім того, вказує, що право позивача відносити до складу податкового кредиту суму ПДВ у складі вартості отриманого товару від постачальника за первинними документами підписаними особою визнаної винною у кримінальному злочині передбаченому ст. 205 КК України є правовим питанням, а не питанням спеціальних знань в області бухгалтерського та податкового обліку. Отже, вважає, що висновок експерта не може вважатися належним доказом в розумінні ст. 73 КАС України, оскільки не містить інформацію щодо предмета доказування, щонайменше стосовно взаємовідносин між позивачем та ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020».

17 жовтня 2018 року представником відповідача через відділ документообігу та архівної роботи суду надано копію постанови Верховного суду України по справі №К/9901/1608/18 (2а-1870/5800/12) від 23.01.2018 року.

Між тим, в підготовчому засіданні 18.10.2018 року представником позивача надано до суду клопотання в якому останній просив суд клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат з урахуванням суми, сплаченої ПрАТ «МК «Азовсталь» за проведення судової експертизи залишити без розгляду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 15.11.2018 року.

У судове засідання 15 листопада 2018 року до суду з'явились повноважні представники сторін та підтримали свої вимоги викладені в позвоній заяві та відзиві, та додаткових поясненняїх наданих до суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до п.1 Положення про Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, затверджений Наказом ДФС від 22.03.2017 року № 202, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби є правонаступником усіх прав та обов'язків Спеціальної державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС.

Як вбачається з матеріалів справи, листом відповідача «Запит про подання інформації та її документального підтвердження» від 24.12.2015 року за вих. №6797/10/28-30-40, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.2, а.с. 149-150), повідомлено позивача про необхідність протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту надати інформацію та її документальне підтвердження (копії документів засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою) про фінансово-господарську діяльність підприємства щодо взаємовідносин за вересень 2015 року з ТОВ «ІНВЕСТХОЛДИНГ».

27 січня 2016 року позивачем листом за вих.№08-85 від 26.01.2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.2, а.с. 148), адресу Відповідача надано копії податкових накладних, копії рахунків-фактур, видаткових накладних, залізничні накладних, копії виписок банка, що підтверджують перерахування коштів на рахунок ТОВ «ІНВЕСТХОЛДИНГ», інформацію про стан заборгованості ТОВ «ІНВЕСТХОЛДИНГ».

Листом відповідача «Запит про подання інформації та її документального підтвердження» за вих.1600/10/28-03-42 від 31.03.2015р., копія якого наявна в матеріалах справи (Т.2, а.с. 14), повідомлено позивача про необхідність протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту надати інформацію та її документальне підтвердження (копії документів засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою) про фінансово-господарську діяльність підприємства, щодо взаємовідносин, зокрема, з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» у січні 2014 року.

22 квітня 2015 року позивач листом за вих.№02-387 від 22.04.2015 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.2, а.с. 146), на адресу відповідача надав копії документів на підставі яких відображено суми з ПДВ по ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р., а саме: копія договору №161/13 від 11.04.2013р.; копія податкової накладної; копії рахунків на оплату, видаткової накладної та залізничної накладної; копії виписок банку, які підтверджують оплату на адресу ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020».

20 жовтня 2016 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби складено Акт №104/28-04-41-01/00191158 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «МК «Азовсталь» (код ЄДРПОУ 00191158) з питань правильності відображення в податкову обліку з ПДВ господарських операції по взаємовідносинам з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» (код ЄДРПОУ 37428778) за січень, лютий 2014 року та по взаємовідносинам з ТОВ «ІНВЕСТХОЛДИНГ» (код ЄДРПОУ 37342628) за вересень 2015 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 16-69), надалі Акт.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 198.1., 198.2., 198.3., 198.6. ст. 198, п.п. 200.1., 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ним суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23.2 декларації) на суму 3 357 300,00 грн., в т.ч. в сумі 721 907,00 грн. У період - за лютий 2014 року; в сумі 887 351,00 грн. у період - за квітень 2014 року; в сумі 1 309 341,00 грн. у період - за жовтень 2015 року; в сумі 438 701,00 грн. у період - за січень 2016 року.

Примірник Акта зареєстровано на підприємстві позивача 25.10.2016 року за вх.№3560 (приймальня фінансового директора вх.№0111/7377 від 25.10.2016р., а також за №02-2757 від 26.10.2016р.).

Позивачем листом за вих.№02-935 від 31.10.2016 року подано на адресу Голови комісії з реорганізації СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС заперечення до Акту, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 92-95), просив скасувати висновки Акту.

Відповіддю за вих. №1193/10/28-04-41-01 від 15.11.2016р., копія якої наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 88-91), зазначено про відповідність висновків викладених у Акті та залишення їх без змін, як таких, що відповідають вимогам чинного законодавства.

18 листопада 2016 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговуванням великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби стосовно позивача складено податкове повідомлення-рішення №0001244101, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.14), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі:

- «декларація № реєстрації в контролюючому органі» 90014268474, «дата реєстрації в контролюючому органі» 19.03.2014, «звітний період, за який подано декларацію» лютий 2014, «сума завищення бюджетного відшкодування, усього грн.» 721 907, у тому числі відшкодовано на дату складання цього податкового повідомлення-рішення, грн. 721 907, штрафні (фінансові) санкції (штраф), грн. 180 476,75;

- «декларація № реєстрації в контролюючому органі» 9028133500, «дата реєстрації в контролюючому органі» 19.05.2014, «звітний період, за який подано декларацію» квітень 2014, «сума завищення бюджетного відшкодування, усього грн.) 887 351, у тому числі відшкодовано на дату складання цього податкового повідомлення-рішення, грн. 887 351, штрафні (фінансові) санкції (штраф), грн. 221 837,75;

- «декларація № реєстрації в контролюючому органі» 90236593302, «дата реєстрації в контролюючому органі» 19.11.2015, «звітний період, за який подано декларацію» жовтень 2015, «сума завищення бюджетного відшкодування, усього грн.) 1 309 341, у тому числі відшкодовано на дату складання цього податкового повідомлення-рішення, грн. 1 309 341, штрафні (фінансові) санкції (штраф), грн. 327 335,25;

- «декларація № реєстрації в контролюючому органі» 9020689793, «дата реєстрації в контролюючому органі» 19.02.2016, (звітний період, за який подано декларацію) січень 2016, «сума завищення бюджетного відшкодування, усього грн.) 438 701, у тому числі відшкодовано на дату складання цього податкового повідомлення-рішення, грн. 438 701, штрафні (фінансові) санкції (штраф), грн. 109 675,25.

Усього: сума завищення бюджетного відшкодування, усього грн., 3 357 300, у тому числі відшкодовано на дату складання цього податкового повідомлення-рішення 3 357 300 грн. , штрафні (фінансові) санкції (штраф) 839 325 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0001244101 від 18.11.2016 року отримано позивачем 22.11.2016 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції ПрАТ «МК «Азовсталь».

Як свідчать матеріали справи, позивачем на адресу відповідача за вих.№02-1144 від 30.11.2016 року подано скаргу на неправомірне податкове повідомлення-рішення від 18.11.2016 року №0001244101, копія якої наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 84-87), щодо зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3 357 300 гривень та нарахування штрафних санкцій у розмірі 839 352,00 грн.

Рішенням про результати розгляду скарги від 03.02.2017 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 80-83), відповідачем залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 18.11.2016 року №0001244101, а скарга позивача без задоволення.

В подальшому позивачем на адресу Голови Державної фіскальної служби України подано скаргу за вих.02-153 від 16.02.2017 року на неправомірне податкове повідомлення-рішення від 18.11.2016 року № 0001244101 щодо зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3 357 300 гривень та нарахування штрафних санкцій у розмірі 839 352,00 грн., а також рішення про результати розгляду первинної скарги, копія якої наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 75-79).

Державна фіскальна служба України рішенням про результати розгляду скарги від 19.04.2017 року за вих. №8199/6/99-99-11-01-02-25, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 72-74), залишила без змін ППР СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС від 18.11.2016 №00001244101 та рішення про результати розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Як зазначено вище, Актом встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1 та 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами і доповненнями, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23.2 декларації) на суму 3 357 300 грн., в тому числі: в сумі 721 907,00 грн. у періоді лютий 2014 p.; в сумі 887 351,00 грн. у періоді квітень 2014 p.; в сумі 1 309 341,00 грн. у періоді жовтень 2015 p.; в сумі 438 701,00 грн. у періоді січень 2016 року.

На підставі зазначених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0001244101, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.14), зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 357 300, у тому числі відшкодовано на дату складання цього податкового повідомлення-рішення, 3 357 300 грн., та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 839 325,00 грн.

А як зазначено Відповідачем у Додаткових поясненнях до заперечень на адміністративний позов (Т.2, а.с. 206), відповідно до статті 123 Податкового кодексу, якщо протягом 1095 календарних днів до винесення спірного ППР контролюючим органом щодо платника податків вже виносилось ППР, то застосовується штраф у розмірі 50% від визначеної суми порушення податкового законодавства, а якщо не виносилось, то 25% від суми порушення. У даному випадку контролюючим органом щодо позивача протягом останніх 1095 днів не виносилось ППР, тому штрафні санкція складає 25% визначеної суми.

За результатами перевірки, відповідачем вказано, що по взаємовідносинам позивача з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» реальність вчинення господарських операцій не підтверджена. Фактично відбувся «розрив» ланцюга постачання, що свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів та формування для покупців податкового кредиту за рахунок «підміни» товару.

Окрім того, вказано, що в ході проведення перевірки від оперативного управління СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС отримано службову записку (від 11.10.2016 року №2714/вн) про надання оперативної інформації в якій зазначено, що ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» є фіктивним суб'єктом підприємницької діяльності, яке створено з метою прикриття злочинів та незаконної діяльності, надання їм видимої законності. Також Відповідач зазначає, що згідно вироку Червонозаводського районного суд м. Харкова 646/3810/15-к від 09.04.2015 року, стосовно придбання суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» за грошову винагороду, не маючи на меті здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку, ОСОБА_4 призначено покарання за ч.2 ст. 205 КК України (Т.2, а.с. 192-193).

Згідно договору №161/13 від 11.04.2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.223-229), ТОВ «ГАЗУКРАЇНА- 2020», як Постачальник, зобов'язується передати, а позивач, як Покупець - прийняти та оплатити матеріали (далі - Ресурси) на умовах, передбачених в договорі.

Кількість, номенклатура Ресурсів зазначаються в специфікаціях до Договору, які є його невід'ємною частиною (п. 2.1 Договору).

Поставка Ресурсів здійснюється видами транспорту, які зазначені в специфікаціях. Постачальник зобов'язується поставити Ресурси на умовах поставки, які зазначені в специфікаціях у відповідності до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року (п. 3.1 Договору).

Пунктом 3.4 Договору встановлено, що право власності на Ресурси і ризик випадкового знищення або пошкодження Ресурсів переходить від Постачальника до Покупця з дати поставки Ресурсів.

У відповідності до п. 4.1 Договору, поставка Ресурсів здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, зазначені в специфікаціях і включають всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати Постачальника, що пов'язані з поставкою Ресурсів.

Оплата Покупцем Ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що зазначений у Договорі (п. 5.1. договору).

Згідно з п. 6.4 договору, Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання Ресурсів наступні документи:

· рахунок на оплату Ресурсів (оригінал);

· транспортні і супровідні документи (в т.ч. товарно-транспорту накладну (оригінал) та накладну на поставлені Ресурси (оригінал) при постачанні автомобільним транспортом, залізничну накладну (копія) при постачанні залізничним транспортом);

· пакувальні документи (копія); сертифікат або паспорт якості Постачальника або виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником) (копія);

· сертифікат санітарно-гігієнічного висновку і сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках) (копія);

· акт приймання-передачі Ресурсів (в 2-х екземплярах), оформлений зі сторони Постачальника (оригінал); інші документи, що вказані в Специфікації.

Постачальник зобов'язаний надати Покупцю рекомендованим листом або під підпис в отриманні, податкову накладну на всю суму податкових зобов'язань, що виникли у Постачальника, в день виникнення податкових зобов'язань по ПДВ.

Договір діє до 08.04.2014 року (п.10.5 договору).

Від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» договір підписан директором - ОСОБА_4

16 квітня 2013 року між сторонами узгоджено Специфікацію №1, копія якої наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 235), згідно з п. 1 якої Постачальник передає, а Покупець приймає і здійснює оплату за наступні Ресурси: номенклатура ресурсів - паливо дизельне підвишенної якості марки С; якісні характеристики - ДСТУ 4840:2007; Од. виміру - тн.; кількість +/-10% - 540,00; ціна за од. без ПДВ, грн. - 8629,17; ціна за од. з ПДВ, грн. - 10 355; загальна вартість - 5 591 702,16 грн., у т.ч. ПДВ 931 950,36 грн.

Ресурси постачаються залізничним транспортом.

За п.2 ресурси поставляються на умовах поставки СРТ станція призначення.

Реквізити вантажоотримувача: ст. Сартана, Донецької залізниці, код станції 484809.

Датою поставки вважається дата штемпеля на залізничній накладній на станції

прибуття (п. 7 Специфікації №1).

Від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» Специфікація №1 підписана директором - ОСОБА_4

В подальшому, між позивачем, як Покупцем, та ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020», як Постачальником, була погоджена Специфікація №2 від 17.12.2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 236), згідно п. 1 якої Постачальник передає, а Покупець приймає і здійснює оплату за наступні Ресурси: номенклатура ресурсів - паливо дизельне зимове; якісні характеристики - ДСТУ 4840:2007; Од. виміру - тн.; кількість +/-10% - 420,00; ціна за од. без ПДВ, грн. - 8 808,33; ціна за од. з ПДВ, грн. - 10 570,00; загальна вартість - 4 439 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 739 900,00 грн.

Ресурси постачаються залізничним транспортом.

За п.2 ресурси поставляються на умовах поставки СРТ станція призначення. Реквізити вантажоотримувача: ст. Сартана, Донецької залізниці, код станції 484809. Датою поставки вважається дата штемпеля на залізничній накладній на станції прибуття (п. 7 Специфікації № 2).

Від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» Специфікація №2 підписана директором - ОСОБА_6

За даними специфікації № 3 від 30.12.2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 237), Постачальник передає, а Покупець приймає і здійснює оплату за наступні Ресурси: номенклатура ресурсів - паливо дизельне зимове; якісні характеристики - ДСТУ 4840:2007; Од. виміру - тн.; кількість +/-10% - 420,00; ціна за од. без ПДВ, грн. - 8 791,67; ціна за од. з ПДВ, грн. - 10 550,00; загальна вартість - 3 692 500,00.

Згідно п.1 Специфікації №3, загальна вартість поставки складає - 3 692 500,00грн., ПДВ - 738 500,00грн., всього з ПДВ - 4 431 000,00грн.

Ресурси постачаються залізничним транспортом.

За п.2 ресурси поставляються на умовах поставки СРТ станція призначення. Реквізити вантажоотримувача: ст. Сартана, Донецької залізниці, код станції 484809. Датою поставки вважається дата штемпеля на залізничній накладній на станції прибуття (п. 7 Специфікації № 3). Від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» Специфікація №3 підписана директором - ОСОБА_6

07 лютого 2014 року між сторонами погоджена Специфікація № 4, копія якої наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 238). Згідно якої Постачальник передає, а Покупець приймає і здійснює оплату за наступні Ресурси: номенклатура ресурсів - паливо дизельне зимове; якісні характеристики - ДСТУ 4840:2007; Од. виміру - тн.; кількість +/-10% - 480,00; ціна за од. без ПДВ, грн. - 9 791,67; ціна за од. з ПДВ, грн. - 11 750,00; загальна вартість - 4 700 000,00.

Згідно п.1 Специфікації №4, загальна вартість поставки складає - 4 700 000,00грн., ПДВ - 940 000,00грн., всього з ПДВ - 5 640 000,00грн.

Ресурси постачаються залізничним транспортом. За п.2 ресурси поставляються на умовах поставки СРТ станція призначення. Реквізити вантажоотримувача: ст. Сартана, Донецької залізниці, код станції 484809.

Датою поставки вважається дата штемпеля на залізничній накладній на станції

прибуття (п. 7 Специфікації № 4).

Від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» Специфікація №4 підписана директором - ОСОБА_6

21 березня 2014 року між ТОВ «ГАЗУКРАЇНА- 2020», як Клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «ФАКТОР КАПІТАЛ», як Фактором, укладено договір факторингу №1/6Ф (Т.1, а.с.220-222).

Згідно з п.п.1.1,1.2 Договору факторінга Клієнт передав Фактору право вимагати виконання від боржника зобов'язання по оплаті заборгованості за поставлений товар, які виникли за Договором поставки нафтопродуктів №161/13 від 11.04.2013р., укладеного між ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» та ПАТ «МК «Азовсталь», і не оплачені Боржником на момент укладання договору факторингу договором факторингу №1/6Ф від 21.03.2014р.

Згідно з повідомленням про відступлення права вимоги від 24.03.2014р. ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ФАКТОР КАПІТАЛ» право вимоги за Договором поставки нафтопродуктів № 161/13 від 11.04.2013р. в сумі 5 324 103,06 грн. (Т.1, а.с. 219).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.07.2016 року по справі №908/4929/14, затверджено мирову угоду від 07.07.2016 року між сторонами ПрАТ «МК «Азовсталь» та ТОВ «Фінансова компанія «ФАКТОР КАПІТАЛ» укладену у процесі виконання судового рішення у справі №908/4929/14 від 29.01.2016 року (Т.2, а.с. 1-4).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- Специфікації №1 від 16.04.2013 року, №2 від 17.12.2013 року, №3 від 30.12.2013 року та специфікацію №4 від 07.02.2014 року (Т.1, а.с. 235-238, 219, Т.2, а.с. 1-4);

- договір факторингу №1/6Ф від21.03.2014 року, повідомлення про відступлення права вимоги від 24.03.2014р., ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.07.2016 року по справі №908/4929/14 (Т.1, а.с.220-222, )

- Рахунки - фактури від № 104 від 25.01.2014 року, № 174 від 22.02.2014 року (Т.1, а.с. 102, 110);

- Видаткові накладні № 207 від 25.01.2014 року на загальну суму 4 331 441,29 грн., в т.ч. ПДВ 721 906,88 грн., № 374 від 22.02.2014 року на загальну суму 5 324 103,06 грн., в т.ч. ПДВ 887 350,51 грн. (Т.1, а.с. 103, 111);

- залізничні накладні № 40710899 від 22.02.2014 року, № 40719940 від 22.02.2014 року, № 40150377 від 25.01.2014 року, №3245316 від 27.03.2014 року;

- Податкова накладна №185 від 25.01.2014р. (Т.1, а.с. 96);

- акти приймання нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП №1 від 28.01.2014 року, №2 від 28.01.2014 року, №3 від 28.01.2014 року, №4 від 28.01.2014 року, №5 від 28.01.2014 року, №6 від 28.01.2014 року, №7 від 28.01.2014 року, №8 від 01.03.2014 року, №9 від 01.03.2014 року, №10 від 01.03.2014 року, №11 від 01.03.2014 року, №12 від 01.03.2014 року, №13 від 01.03.2014 року, №14 від 01.03.2014 року, №15 від 01.03.2014 року (Т.1, а.с. 116-145);

- накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №53 від 14.01.2014 року, №53 від 14.01.2014 року, №49 від 14.01.2014 року, №48 від 14.01.2014 року, №7 від 13.01.2014 року, №5 від 13.01.2014 року, №4 від 13.01.2014 року, №90 від 13.01.2014 року, №13 від 31.01.2014 року, №92 від 13.01.2014 року, №39 від 15.01.2014 року, №40 від 15.01.2014 року, №136 від 20.01.2014 року, №9 лютий 2014 року, №25 від 03.02.2014 року, №24 від 03.02.2014 року, №6 лютий 2014 року, №10 лютий 2014 року, №8 лютий 2014 року, №12 лютий 2014 року, №202 від 11.02.2014 року, №11 лютий 2014 року, №16 лютий 2014 року, №26 від 03.02.2014 року, №15 лютий 2014 року, №201 від 11.02.2014 року, №211 від 11.02.2014 року, №210 від 11.02.2014 року, №209 від 11.02.2014 року, №55 лютий 2014 року, №117 від 10.02.2014 року, №116 від 10.02.2014 року, №144 від 04.02.2014 року, №143 від 04.02.2014 року, №203 від 11.02.2014 року, №263 від 03.03.2014 року, №50 від 10.03.2014 року, №49 від 03.03.2014 року, №48 від 03.03.2014 року, №51 від 03.03.2014 року, №52 від 03.03.2014 року, №162 від 04.03.2014 року, №163 від 04.03.2014 року, №54 від 03.03.2014 року, №264 від 03.03.2014 року, №53 від 03.03.2014 року, №164 від 04.03.2014 року, №311 від 10.03.20141 року, №310 від 10.03.2014 року, №55 від 03.03.2014 року, №56 від 03.03.2014 року, №312 від 10.03.2014 року, №57 від 03.03.2014 року, №201 від 03.03.2014 року, №200 від 03.03.2014 року, №265 від 03.03.2014 року;

- вимоги (ф.№М-19) №53 від 29.01.2014 року, №52 від 29.01.2014 року, №49 від 29.01.2014 року, №48 від 29.01.2014 року, №7 від 31.01.2014 року, №5 від 31.01.2014 року, №4 від 31.01.2014 року, №90 від 31.01.2014 року, №91 від 31.01.2014 року, №92 від 31.01.2014 року, №39 від 31.01.2014 року, №40 від 31.01.2014 року, №136 від 31.01.2014 року, №9 від 11.02.2014 року, №25 від 11.02.2014 року, №24 від 11.02.2014 року, №6 від 11.02.2014 року, №10 від 16.02.2014 року, №8 від 16.02.2014 року, №12 від 16.02.2014 року, №202 від 19.02.2014 року, №11 від 22.02.2014 року, №16 від 25.02.2014 року, №26 від 26.02.2014 року, №15 від 28.02.2014 року, №201 від 28.02.2014 року, №211 від 28.02.2014 року, №210 від 28.02.2014 року, №209 від 28.02.2014 року, №55 від 28.02.2014 року, №117 від 28.02.2014 року, №116 від 28.02.2014 року, №144 від 28.02.2014 року, №143 від 28.02.2014 року, №203 від 28.02.2014 року, №263 від 11.03.2014 року, №50 від 11.03.2014 року, №49 від 11.03.2014 року, №48 від 11.03.2014 року, №51 від 14.03.2014 року, №52 від 18.03.2014 року, №162 від 18.03.2014 року, №163 від 18.03.2014 року, №54 від 20.03.2014 року, №264 від 22.03.2014 року, №53 від 24.03.2014 року, №164 від 26.03.2014 року, №311 від 27.03.2014 року, №310 від 27.03.2014 року, №55 від 27.03.2014 року, №56 від 27.03.2014 року, №312 від 30.03.2014 року, №57 від 31.03.2014 року, №201 від 31.03.2014 року, №200 від 31.03.2014 року, №265 від 31.03.2014 року;

- інвентирізаціїні описи нафти та нафтопродуктів №1 від 31.01.2014 року, №3 від 28.02.2014 року, №4 від 31.03.2014 року;

- розпорядження про створення робочої інвентаризаційної комісії №547 від 22.01.2014 року, №1449 від 25.02.2014 року, №2171 від 27.03.2014 року;

- протоколи засідання цехової робочої інвентаризаційної комісії по інвентаризації дизельного палива станом на 31.01.2014 року, 28.02.2014 року, 31.03.2014 року;

- пояснювальні записки по результатам інвентаризації дизельного палива станом на 31.01.2014 року, 28.02.2014 року, 31.03.2014 року;

- довідки-розрахунки залишків дизельного палива від 31.01.2014 року, 28.02.2014 року, 31.03.2014 року;

- журнали екіпірувальних пунктів за січень-квітень 2014 року;

- журнали залишку дизельного палива в баках тепловозів за період січень-травень 2014 року;

- виписку ПАТ «ПУМБ» по рахунку №26005962492615 (Т.1 а.с. 217-218) про перерахування грошових коштів із призначенням платежу оплата за дизельне паливо на користь ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» у загальній сумі 4 331 441,29 грн., в т.ч. - ПДВ 721 906,88 грн.;

- картка складського обліку №12050 за номенклатурним №130065 оприбутковано від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» в загальній кількості 863,8 т., в тому числі: 28.01.2014 року за залізничною накладною № 40150377 у кількості 409,95 т. та 01.03.2014 року за залізничною накладною № 40719940 у кількості 278,95т. та за залізничною накладною № 40710899 у кількості 174,90т.;

- сертифікат відповідності за реєстраційним номером в Державній системі сертифікації УкрСЕПРО Міністерства економічного розвитку і торгівлі № IIА1.174.0216399-13, що виданий ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» на продукцію: паливо дизельне, термін дії з 22.10.2013 року по 20.10.2014 року, паспорт на паливо дизельне №2255 від 11.10.2013 року (Т.1, а.с. 147-148).

Крім того, в Акті вказано, що в ході проведення перевірки від оперативного управління СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС отримано службову записку (від 11.10.2016 №2714/вн) про надання оперативної інформації в якій зазначено, що ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» є фіктивним суб'єктом підприємницької діяльності, яке створено з метою прикриття злочинів та незаконної діяльності, надання їм видимої законності. Також Відповідач зазначає, що згідно вироку Червонозаводського районного суд м. Харкова 646/3810/15-к від 09.04.2015 року, стосовно придбання суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» за грошову винагороду, не маючи на меті здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку, ОСОБА_4 призначено покарання за ч.2 ст.205 КК України (Т.2, а.с. 192-193).

Як встановлено у вироку Червонозаводського районного суд м. Харкова 646/3810/15-к від 09.04.2015 року на виконання заздалегідь розробленого плану вчинення злочинних дій наприкінці 2011 року, ОСОБА_7, знаходячись у приміщенні офісу, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Ганни, 32, вступив у злочинну змову із ОСОБА_4, схиляючи останнього до придбання, з метою прикриття у подальшому незаконної діяльності, юридичної особи, а саме товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗУКРАЇНА-2020». За придбання вказаного суб'єкту господарювання ОСОБА_4 було визначено винагороду у розмірі 500 доларів США.

Відповідно до розподілу ролей у запланованому злочині та з метою реалізації злочинного умислу 22.08.2012 року було укладено договір між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» № 14/4260/12, згідно якого в якості передоплати протягом серпня-грудня 2012 року перераховано на рахунок фіктивного підприємства ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» грошові кошти за нібито поставку нафтопродуктів у розмірі 449 963 820 гривень на підставі наступних платіжних доручень: від 31.08.2012 № 7942, від 31.08.2012 № 7959, від 30.10.2012 № 9969, від 31.10.2012 № 10015, від 31.10.2012 № 10053, від 31.10.2012 № Ю039, від 01.11.2012 № 10070, від 05.11.2012 № 10117, від 27.11.2012 № Ю948, від 27.11.2012 № 10952, від 04.12.2012 № Ц208. У подальшому грошові кошти НАК «Нафтогаз України» в сумі 449 963 820, 00 грн. переведені із рахунку ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» на рахунки інших підприємств з ознаками фіктивності та привласнені шляхом проведення низки фінансово-господарських операцій. Однак, фактично поставки нафтопродуктів не відбулось, внаслідок чого ПАТ «НАК «Нафтогаз України» було заподіяно велику матеріальну шкоду.

13 березня 2015 року під час досудового розслідування сторонами у особистості процесуального керівника - старшого прокурора другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_4 укладено угоду на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472, 473, 476 КПК України про визнання винуватості з урахуванням тих обставин, що ОСОБА_4 під час проведення досудового розслідування визнав свою винуватість у повному обсязі та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у кримінальному провадженні, сприяти досудовому розслідуванню.

Допитаний у підготовчому провадженні ОСОБА_4 свою винуватість визнав у повному обсязі та дав пояснення стосовно скоєного ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 51 000 грн.

По взаємовідносинам позивача з ТОВ «ІНВЕСТХОЛДИНГ» в ході проведення перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ «ІНВЕСТХОЛДИНГ» є посередником відвантаженої продукції, а саме Обладнання (валки), в адресу позивача. Придбання Обладнання (валки), яке було реалізовано в адресу позивача в періоді з 01.09.2015 року по 31.09.2015 року було здійснено на митній території України в кількості 60 штук у ТОВ «ФЛАГМАН-РМ». В результаті аналізу податкової звітності ТОВ «ФЛАГМАН-РМ» та податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (АІС «Єдиний реєстр податкових накладних» («Архів податкової звітності») Відповідачем встановлено: нереальність продажу ідентифікованого товару за відсутності реального придбання цього ж товару; нереальність продажу ідентифікованого товару за номенклатурою, відмінною від номенклатури попередньо придбаних товарів, а саме: ТОВ «ФЛАГМАН-РМ» не здійснював придбання Обладнання, в т. ч. валки у своїх постачальників.

У зв'язку із відсутністю операцій з придбання ТОВ «ФЛАГМАН-РМ» у своїх постачальників, продукції за номенклатурою, відвантаженою по ланцюгу постачання через ТОВ «ІНВЕСТХОЛДІНГ», її реалізація в подальшому до позивача є неможливою.

Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ПрАТ «МК «Азовсталь» та ТОВ «ІНВЕСТХОЛДІНГ» не підтверджено документи згідно яких відбувались взаємовідносини між ПрАТ «МК «Азовсталь» з ТОВ «ІНВЕСТХОЛДІНГ» не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Окрім того, перевіркою встановлено недодержання позивачем умов Договору №089 ЛО/182 від 28.07.2015 року в частині: підтвердження якості Обладнання, а саме на партії поставки не надано сертифікатів або паспортів якості Постачальника або виробника; відповідності фактичного відправника Обладнання, реквізити якого зазначено у залізничних накладних з реквізитами Постачальника, якого визначено Договором №089 ЛО/182 від 28.07.2015 року.

Як встановлено судом, між позивачем, як Покупцем, та ТОВ «ІНВЕСТХОЛДІНГ», як Постачальником, укладено Типовий договір (на придбання технологічного обладнання) № 089ЛО/182 від 28.07.2015 року (Т.1, а.с. 239-246). Згідно п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити обладнання, вказане в Специфікаціях (далі - Обладнання) на умовах, передбачених в договорі.

Кількість, номенклатура Обладнання зазначаються в специфікаціях до Договору, які є його невід'ємною частиною (п. 2.1 Типового договору).

Поставка Обладнання здійснюється видами транспорту, які зазначені в специфікаціях (п. 3.1 Типового договору).

Постачальник зобов'язується поставити Обладнання на умовах поставки, які зазначені в специфікаціях у відповідності до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року або 2010 року (п. 3.2 Типового договору).

Згідно з п. 3.6 Типового договору, право власності на Обладнання і ризик випадкового знищення або пошкодження Обладнання переходить від Постачальника до Покупця з дати поставки Обладнання.

У відповідності до п. 4.1 Типового договору, поставка Обладнання здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, зазначені в специфікаціях і включають всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати Постачальника, що пов'язані з поставкою Обладнання.

Оплата Покупцем Обладнання здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що зазначений у Договорі (п. 5.1 Типового договору).

За п. 6.3 договору, Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання Обладнання оригінали наступних документів:

- рахунок на оплату Обладнання;

- транспортні і супровідні документи;

- пакувальні документи; сертифікат або паспорт якості Постачальника або виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником);

- сертифікат санітарно-гігієнічного висновку і сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках);

- акт приймання-передачі Обладнання (в 2-х екземплярах), оформлений зі сторони Постачальника;

- інші документи, що вказані в Специфікації.

Постачальник зобов'язаний з дотриманням вимог діючого законодавства (зокрема з використанням відображеного в установленому порядку цифрового підпису уповноваженої Постачальником особи і спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується для реєстрації податкових накладних), здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної на всю суму виниклих у Постачальника податкових зобов'язань по ПДВ, розрахунку коригування до податкової накладної на всю суму збільшення компенсації вартості обладнання.

Договір діє до 31.12.2016 року (п.10.5 Типового договору).

За даними Специфікації № 1 від 28.07.2015р. (Т.1, а.с. 247) Постачальник передає, а Покупець приймає і здійснює оплату за наступні ресурси:

- номенклатура, виробник: валок 800x1200, СПХН-49, рік випуску: 2014-2015, якісні характеристики, креслення: ч.61а-05, кількість, шт.: 1, вага 1 шт., тн: 5,800, ціна за од. без ПДВ, грн.: 160446,15, загальна вартість без ПДВ, грн.: 160446,15;

- номенклатура, виробник: Валок 810x1200, СПХН-45, рік випуску: 2014-2015, якісні характеристики, креслення: ч.61а-06, кількість, шт.: 6, вага 1 шт., тн: 5,800, ціна за од. без ПДВ, грн.: 162735,41, загальна вартість без ПДВ, грн.: 976 412,46;

- номенклатура, виробник: Валок 810x1200, СШХН-45, рік випуску: 2014-2015, якісні характеристики, креслення: ч.61а-01, кількість, шт.: 2 вага 1 шт., тн: 5,860, ціна за од. без ПДВ, грн.: 252742,86, загальна вартість без ПДВ, грн.: 505 485,72;

- номенклатура, виробник: Валок 820x1200, СПХН-49, рік випуску: 2014-2015, якісні характеристики, креслення: ч.61а-07, кількість, шт.: 2 вага 1 шт., тн: 5,980, ціна за од. без ПДВ, грн.: 165486,92, загальна вартість без ПДВ, грн.: 330 973,84;

- номенклатура, виробник: Валок 840x1200, СПХН-49, рік випуску: 2014-2015, якісні характеристики, креслення: ч.б1а-10, кількість, шт.: 2 вага 1 шт., тн: 6,330 ціна за од. без ПДВ, грн.: 171408,18, загальна вартість без ПДВ, грн.: 342 816,36;

- номенклатура, виробник: Валок 835x1200, СПХНк-49, рік випуску: 2014-2015, якісні характеристики, креслення: ч. 923, кількість, шт.: 5 вага 1 шт., тн: 5,500, ціна за од. без ПДВ, грн.: 182414,22, загальна вартість без ПДВ, грн.: 912 071,10;

- номенклатура, виробник: Валок 890x1220, СПХНк-45, рік випуску: 2014-2015, якісні характеристики, креслення: ч. 2288-13, кількість, шт.: 3, вага 1 шт., тн: 5,930, ціна за од. без ПДВ, грн.: 201828,89, загальна вартість без ПДВ, грн.: 605 486,67;

- номенклатура, виробник: Валок 1050x1220, СПХНк-45, рік випуску: 2014-2015, якісні характеристики, креслення: ч. 2288-16, кількість, шт.: 2, вага 1 шт., тн: 8,410, ціна за од. без ПДВ, грн.: 274270,69, загальна вартість без ПДВ, грн.: 548 541,38;

- номенклатура, виробник: Валок 1070х1220, СПХН-49, рік випуску: 2014-2015, якісні характеристики, креслення: ч. 2417А, кількість, шт.: 2, вага 1 шт., тн: 8,610, ціна за од. без ПДВ, грн.: 250409,58, загальна вартість без ПДВ, грн.: 500 819,16;

- номенклатура, виробник: Валок 1070х1220, СПХН-49, рік випуску: 2014-2015, якісні характеристики, креслення: ч. 2418А, кількість, шт.:3, вага 1 шт., тн: 8,460, ціна за од. без ПДВ, грн.: 246051,19, загальна вартість без ПДВ, грн.: 738 153,57;

- номенклатура, виробник: Валок 700x1700, СПХН-45, рік випуску: 2014-2015, якісні характеристики, креслення: н.297-01, кількість, шт.:12, вага 1 шт., тн: 6,130, ціна за од. без ПДВ, грн.: 164826,56, загальна вартість без ПДВ, грн.: 1 977 918,72;

- номенклатура, виробник: Валок 1050x1220, СПХН-45, рік випуску: 2014-2015, якісні характеристики, креслення: ч. 2288-10, кількість, шт.:1, вага 1 шт., тн: 8,360, ціна за од. без ПДВ, грн.: 241934,93, загальна вартість без ПДВ, грн.: 241 934,93;

- номенклатура, виробник: Валок 1070x1220, СПХНк-49, рік випуску: 2014-2015, якісні характеристики, креслення: Ч.2416А, кількість, шт.:4, вага 1 шт., тн: 8,720, ціна за од. без ПДВ, грн.: 282018,95, загальна вартість без ПДВ, грн.: 1 128 075,80;

- номенклатура, виробник: Валок 1050x1930, СШХН-45, рік випуску: 2014-2015, якісні характеристики, креслення: ч. 2287-08, кількість, шт.: 5, вага 1 шт., тн: 13,420, ціна за од. без ПДВ, грн.: 522897,29, загальна вартість без ПДВ, грн.: 2 614486,45;

- номенклатура, виробник: Валок 820х1700, СШХН-45, рік випуску: 2014-2015, якісні характеристики, креслення: ч. 297-10, кількість, шт.: 17, вага 1 шт., тн: 7,900, ціна за од. без ПДВ, грн.: 316357,81, загальна вартість без ПДВ, грн.: 5 378 082,77.

Згідно п.1 Специфікації № 1, загальна вартість поставки складає без ПДВ - 19 576 829,88 грн., ПДВ - 3 915 365,98 грн., всього з ПДВ - 23 492 195,86 грн.

Ціна Обладнання наведена з урахуванням транспортних витрат.

Обладнання поставляється автомобільним або залізничним транспортом.

Обладнання постачається на умовах поставки (п.2 Специфікації №1):

- автомобільним транспортом - БОР - склад Покупця, м. Маріуполь;

- залізничним транспортом - ВБР - ст. Сартана Донецької залізниці, у відповідності до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року.

Строк поставки: 45 днів з моменту підписання специфікації - вересень 2015р. (п. 4 Специфікації №1).

За п.7 Специфікації № 1, вантажовідправником є ТОВ «ІНВЕСТХОЛДІНГ», вантажоодержувачем - ПрАТ «МК «Азовсталь».

Залізничні вагони: код 3168, ст. Сартана Донецька залізниця, код 484809.

Датою поставки залізничним транспортом вважається дата надходження Обладнання на ст. Сартана згідно з відміткою (штемпелем) станції про прибуття вантажу в залізничній накладній.

Датою поставки автотранспортом вважається дата надходження Обладнання на склад Покупця з відміткою в товаросупроводжуючих документах (п. 8 Специфікації № 1).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом надано:

- рахунки - фактури №СФ-0000035 від 02.09.2015 року, №СФ-0000045 від 02.09.2015 року, №СФ-0000046 від 02.09.2015 року, №СФ-0000047 від 18.09.2015 року, №СФ-0000048 від 18.09.2015 року (Т.1, а.с. 149, 155, 159, 162, 167);

- видаткові накладні №РН- 0000170 від 02.09.2015 року, №РН- 0000184 від 02.09.2015 року, №РН- 0000185 від 02.09.2015 року, №РН- 0000186 від 18.09.2015 року, №РН- 0000187 від 18.09.2015 року (Т.1, а.с. 150, 156, 160, 163, 168);

- залізничні накладні №53754636 від 21.08.2015 року, №48054373 від 02.09.2015 року, №48054522 від 02.09.2015 року, №48451520 від 18.09.2015 року, № 48452791 від 18.09.2015 року (Т.1, а.с. 154, 158, 161, 173, 174);

- акти приймання-передачі майна №1 від 02.09.2015 року, №2 від 23.09.2015 року, №4 від 09.10.2015 року, №5 від 09.10.2015 року (Т.1, а.с. 151-153, 157, 164, 169);

- паспорти прокатного валка №89464, №88808/1, №88814, №88783, №88841/1, №88380, №88301, №88740/1, №88864, №88834, №60125/1, №59675/1, №64669, №88839, №88838, №88785, №88913, №88836, №88860, №88911, №88912, №89473, №89472, №89470, №89471, №88304, №89460, №89459, №89466, №89467, №742541/1, №89463, №86641/1 (Т.1, а.с.175-207);

- накладна на прихід матеріалів №1 від 10.01.2017 року (Т.6, а.с. 181) та прибуткові ордери №5000612459 від 01.09.2015 року, №5000612457 від 23.09.2015 року, №5000645478 від 07.10.2015 року, №5000612480 від 23.09.2015 року, №5000653562 від 09.10.2015 року, №5000653561 від 09.10.2015 року, №5000639581 від 15.10.2015 року (Т.6, а.с. 182-193);

- накладні на внутрішнє переміщення матеріалів №3 від 17.01.2017 року, №330 від 30.11.2015 року, №49 від 20.04.2016 року, №23 від 28.02.2017 року, №300 від 22.10.20115 року, №302 від 22.10.2015 року, №323 від 30.11.2015 року, №322 від 30.11.2015 року, №325 від 30.11.20115 року, №324 від 30.11.2015 року, №327 від листопада 2015 року, №329 від 30.11.2015 року (Т.6, а.с. 130-135);

- вимоги на відпуск матеріалів в експлуатацію №35 від 18.02.2016 року, №44 від 28.02.2017 року, №65 від 31.03.2016 року, №89 від 31.03.2017 року, №165 від 31.05.2016 року, №254 від 31.07.2017 року, №903 від 30.09.2015 року, №208 від 30.09.2015 року, №908 від 30.09.2015 року, №907 від 30.09.2015 року, №910 від 30.09.2015 року, №909 від 30.09.2015 року, №911 від 30.09.2015 року, №912 від 30.09.2015 року, №997 від 13.10.2015 року, №913 від 30.09.2013 року, №998 від 13.10.2015 року, №999 від 13.10.2015 року, №1001 від 13.10.2015 року, №1000 від 13.10.2015 року, №1003 від 13.10.2015 року, №1002 від 13.10.2015 року, №1005 від 13.10.2015 року, №1004 від 13.10.2015 року, №1031 від 29.10.2015 року, №1032 від 23.10.2015 року, №491 від 10.10.2015 року, №492 від 10.10.2015 року, №494 від 20.10.2015 року, №493 від 20.10.2015 року, №514 від 10.11.2015 року, №515 від 20.11.2015 року, №533 від 10.12.2015 року, №534 від 20.12.2015 року, №10 від 31.01.2016 року, №25 від 10.02.2016 року, №64 від 31.03.2016 року, №194 від 20.06.2016 року, №138 від 30.11.2016 року, №19 від 10.01.2017 року, №407 від 20.10.2015 року, №408 від 20.10.2015 року, №409 від 27.10.2015 року, №423 від 10.11.2015 року, №425 від 20.11.2015 року, №426 від 20.11.2015 року, №441 від 10.12.2015 року, №442 від 20.12.2015 року, №25 від 10.07.2016 року, №27 від 20.07.2016 року, №28 від 29.02.2016 року, №46 від 10.03.2016 року, №61 від 31.03.2016 року, №141 від 10.07.2016 року, №231 від 30.11.2016 року, №62 від 09.02.2016 року, №63 від 09.02.2016 року, №58 від 09.02.2016 року, №59 від 09.02.2016 року, №121 від 09.03.2016 року, №134 від 09.03.2016 року, №12 від 14.01.2016 року, №2 від 14.01.2016 року, №884 від 16.12.2015 року, №883 від 10.12.2015 року, №135 від 09.03.2016 року, №218 від 20.04.2016 року, №676 від 22.10.2015 року, №678 від 22.10.2015 року, №697 від 02.11.2015 року, №698 від 02.11.2015 року, №699 від 02.11.2015 року, №700 від 02.11.2015 року, № 78 від 09.02.2016 року, №80 від 09.03.2016 року, №417 від 26.07.2016 року, №140 від 31.07.2016 року, №35 від 26.02.2016 року,№66 від 31.03.2016 року, №14 від 28.01.105 року, №296 від 27.11.2016 року, №263 від 22.10.2016 року (Т.6, а.с. 136 -180, а.с.222-238);

- акти використаня прокатних валок по РПЦ за листопад 2016 року, за грудень 2016 року, за січень 2017 року, за лютий 2017 року, за березень 2017 року, за квітень 2017 року, за травень 2017 року, за червень 2017 року, за липень 2017 року, за серпень 2017 року, за вересень 2017 року, за жовтень 2017 року (Т.6. а.с. 1-129);

- акти на списання малоцінних та швидкозношувальних предметів від 29.06.2016 року №23, від 29.12.2016 року №68 (Т.6, а.с. 239-240, 243-244);

- акти огляду МПЦ від 24.06.2016 року №20, від 29.12.2016 року №33 (Т.6, а.с. 241-242, 245);

- виписка ПАТ «ПУМБ» по рахунку №26005962492615 (Т.1, а.с. 208-216) щодо оплати за обладнання на користь ТОВ «ІНВЕСТХОЛДІНГ» у загальній сумі 8 606 045,86грн., в тому числі ПДВ - 1 434340,97грн. за рахунками;

- податкові накладні № 15 від 02.09.2015р., № 16 від 02.09.2015р., № 3 від 02.09.2015р., № 10 від 18.09.2015р., № 11 від 18.09.2015р. (Т.1, а.с. 97-101)

Згідно висновку судово-економічної експертизи №181/26 по адміністративній справі № 805/1872/17-а складеного 25.07.2018 року (Т.7, а.с.1-28) придбання ПрАТ «МК «Азовсталь» ресурсів у ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» та змінного обладнання у ТОВ «ІНВЕСТХОЛДІНГ» підтверджується наданими на дослідження первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704).

Проведеним дослідженням, в обсязі наданих документів встановлено:

- документально підтверджуються господарські операції ПрАТ «МК «Азовсталь» по придбанню дизельного палива у ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» за договором № 161/13 від 11.04.2013р. та обладнання (валків) у ТОВ «ІНВЕСТХОЛДІНГ» за договором № 089ЛО/182 від 28.07.2015р.;

- документально підтверджується оприбуткування в бухгалтерському обліку ПрАТ «МК «Азовсталь» дизельного палива, отриманого за договором №161/13 від 11.04.2013р. від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020», та обладнання (валків), отриманого за договором № 089ЛО/182 від 28.07.2015р. від ТОВ «ІНВЕСТХОЛДІНГ»;

- документально підтверджується проведення розрахунків грошовими коштами, відступленням права вимоги, ПрАТ «МК «Азовсталь» за договором № 161/13 від 11.04.2013р. за контрагентом ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» та за договором № 089ЛО/182 від 28.07.2015р. за контрагентом ТОВ «ІНВЕСТХОЛДІНГ»;

- надані на дослідження податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, своєчасно, у відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України зареєстровано заяву про відмову продавця товарів/послуг - ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» надати податкову накладну за датою виникнення податкових зобов'язань - 22.02.2014р.;

- обсяги придбання за податковими накладними значаться в наданих на дослідження податкових деклараціях з податку на додану вартість ПрАТ' «МК «Азовсталь» за січень, березень 2014року, жовтень 2015року, січень 2016року (Додаток №5, Додаток №8 до декларації за березень 2014р.);

- документально підтверджується використання дизельного палива, отриманого за договором № 161/13 від 11.04.2013р. по взаємовідносинам з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020», та обладнання (валків), отриманого за договором № 089ЛО/182 від 28.07.2015р. по взаємовідносинам з ТОВ «ІНВЕСТХОЛДИНГ» у господарській діяльності ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь».

При цьому, в матеріалах справи відсутні документи (відомості) щодо визнання недійсними договорів № 161/13 від 11.04.2013 року, укладеного із ТОВ «ГАЗУКРАЇНА - 2020», та № 089ЛО/182 від 28.07.2015 року, укладеного з ТОВ «ІНФЕСТХОЛДІНГ», визнання недійсними (тощо) первинних документів, виписаних сторонами за такими договорами, з наведенням відповідних правових наслідків щодо такого визнання та впливу на об'єкти оподаткування; відомості щодо надання правової оцінки документів (у т.ч. накладних, податкових накладних, актів виконаних робіт та ін.), складених вказаними СПД.

В обсязі наданих на дослідження документів та в межах компетенції судового експерта - економіста, вказано, що висновок Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, викладений в Акті від 20.10.2016 року № 104/28-04-41-01/00191158 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «МК «Азовсталь» з питань правильності відображення в податковому обліку з податку на додану вартість господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» за січень, лютий 2014 року та по взаємовідносинам з ТОВ «ІНВЕСТХОЛДІНГ» за вересень 2015 року, в частині порушення ПрАТ «МК «Азовсталь» пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1 та 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, зі змінами і доповненнями, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23.1, 23.2 декларації) на суму 3 357 300 грн., в тому числі: в сумі 721 907,00 грн. у періоді лютий 2014 р.; в сумі 887 351,00 грн. у періоді квітень 2014р.; в сумі 1 309 341,00 грн. у періоді жовтень 2015р.; в сумі 438 701,00 грн. у періоді січень 2016р., зазначеному у податковому повідомленні-рішенні №0001244101 від 18 листопада 2016р., документально не підтверджується.

Між тим, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.90 КАС Укаїни).

Висновок судово-економічної експертизи №181/26 по адміністративній справі № 805/1872/17-а складеного 25.07.2018 року в силу приписів ст.108 КАС України для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 КАС України.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України передбачено вимоги до оформлення податкових накладних.

Згідно зі ст. 1, частиною першою ст. 3 та частинами першою, другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Долучені до матеріалів справи податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підтверджують право позивача і правильність формування ним податкового кредиту відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.пп. 200.1., 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; зокрема при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Згідно вимог чинного законодавства України, обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними (Постанови Верховного суду від 10.09.2018 року справа №826/8016/13-а, адміністративне провадження №К/9901/4058/18, від 10.09.2018 року справа №826/25442/15, адміністративне провадження №К/9901/24925/18, від 11.09.2018 року у справі №810/2677/17, адміністративне провадження №К/9901/47242/18 та ін.).

Аналогічний висновок про недопустимість покладення негативних наслідків за порушення, допущені контрагентами платника податків, неодноразово було зроблено Європейським судом з прав людини, зокрема у рішенні від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України», ЄСПЛ наголосив, що, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Також, у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р. у справі «БУЛВЕС АД» проти Болгарії» зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

У рішенні від 18.03.2010 року у справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії» ЄСПЛ вказав, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. При цьому ЄСПЛ зазначив, що прямого впливу на оподаткування організації-заявника це не мало б.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 (06.05.2011) №742/11/13-11 зазначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Аналогічні висновки відображені і у рішенні Верховного Суду від 18.01.2018 №К/9901/2964/18, № 2а-44807/09/1670

Судом встановлено, що відповідач в Акті зробив висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства з посиланням на Податкові інформації за його контрагентами (Т.1, а.с 16-69), з якої вбачається ризиковість цих підприємств, розрив «ланцюга» постачальників, однак доказів, які б безперечно встановлювали ці факти, зокрема, даних про винесення податкових повідомлень-рішень на підставі встановлених порушень та/або відповідних судових рішень щодо визнання правочинів між позивачем і його контрагентами недійсними, відповідачем до суду не надано, у зв'язку з чим, ним не доведено «безтоварності», здійснених позивачем з його контрагентами господарських операцій, а відсутність факту їх здійснення спростовується доказами, наявними в матеріалах справи.

При цьому, у ході розгляду справи встановлено, що на час вчинення правочинів та складання податкових накладних зазначені раніше контрагенти позивача були зареєстровані платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Також, зі змісту Акта вбачається, що перевіркою надано оцінку господарським відносинам з контрагентами контрагентів позивача, які на думку перевіряючих можливо могли б мати місце.

Такі посилання в обґрунтування висновків Акта є неправомірними та побудовані лише на припущеннях. Проте, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Аналогічну правову позицію також викладено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Надаючи правову оцінку вироку Червонозаводського районного суд м. Харкова 646/3810/15-к від 09.04.2015 року (набрав законної сили 12.05.2015 року), як доказу в межах розглядуваної справи, суд враховує, що приписами ч.6 ст.68 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

А згідно з правовими висновками викладеними в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі № 802/1853/16-а, адміністративне провадження №К/9901/4639/17, яка чітко встановлює, що сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного суду від 07.02.2018 року у справі №813/1766/17, адміністративне провадження №К/9901/3360/17.

З наявних в матеріалах справи документів судом встановлено, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» мали місце у період січень-лютий 2014 року. Тобто, господарські операції позивача з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» мали місце в іншій період. Вирок суду по справі № 646/3810/15-к від 09.04.2015 року не містить відомостей по операціям проведеним позивачем з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» у перевіряємий період. Одночасно, первинні бухгалтерські документи (окрім договору та специфікації №1) зокрема, рахунки - фактури від № 104 від 25.01.2014 року, № 174 від 22.02.2014 року (Т.1, а.с. 102, 110) та видаткові накладні № 207 від 25.01.2014 року, № 374 від 22.02.2014 року (Т.1, а.с. 103, 111) підписано від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» директором ОСОБА_6, а не ОСОБА_4

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №181/26 по адміністративній справі №805/1872/17-а складеного 25.07.2018 року (Т.1, а.с.1-28) експертом вказано, що дослідженням картки складського обліку №12050 за номенклатурним №130065 по складу 0044 встановлено оприбуткування дизельного палива, отриманого від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» протягом січня-березня 2014 року, в загальній кількості 863,8 т. Згідно з карткою складського обліку №12050 та накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів встановлена передача зі складу 0044 дизельного палива до цехів на виробничі потреби ПрАТ «МК «Азовсталь» в загальній кількості 1 907,242 т. Залишок дизельного палива на складі 0044 на 01.04.2014 року склав 718,029 т.

Також, згідно розпоряджень по цеху експлуатації УЖДТ ПрАТ «МК «Азовсталь» про створення робочої інвентаризаційної комісії № 547 від 22.01.2014р., №1449 від 25.02.2014р., №2171 від 27.03.2014р. щомісяця проводилась інвентаризація для зняття фактичних залишків дизельного палива. За результатами інвентаризації складено протоколи засідання цехової робочої інвентаризаційної комісії про залишки дизельного палива станом на 31.01.2014р., 28.02.2014р., 31.03.2014р. Протоколами інвентаризаційної комісії підтверджено залишок дизельного палива за даними бухгалтерського обліку.

Таким чином, за результатами комплексного дослідження усіх складових господарських операцій між ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» та позивачем, з врахуванням обставин, встановлених у вироку Червонозаводського районного суд м. Харкова 646/3810/15-к від 09.04.2015 року суд дійшов висновку, що останній не є беззаперечним доказом фіктивності господарських операції між ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» та позивачем, а матеріалами справи підтверджено реальність господарських операції.

А як зазначено в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.06.2015 року у справі №826/8600/14 за адміністративним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_10 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р», податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість на суму понесених (нарахованих) витрат по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Відтак адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм та повинен з'ясувати, дослідити та оцінити фактичні правовідносини учасників поставок, наявність повного пакету належним чином оформлених документів, які достовірно засвідчують фактичне виконання господарської операції. У сфері податкових правовідносин діє презумпція добросовісності платника, яка полягає у тому, що правовим захистом користуються платники, які у повному обсязі виконують свої обов'язки з правильного нарахування, утримання, повного і своєчасного перерахування до бюджету податків і зборів, а також з дотримання необхідних умов реалізації права на податкову вигоду. Особи, які недобросовісно виконують свої податкові обов'язки, не можуть мати тотожний обсяг прав, яким наділені добросовісні платники. Про недобросовісність платника може свідчити ситуація, при якій за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створюються схеми незаконного ухилення від сплати податків, що може призвести до порушення публічних інтересів у сфері оподаткування та до порушення прав і свобод інших платників. А тому оцінка добросовісності платника передбачає аналіз здійснених ним господарських операцій, які повинні не лише формально відповідати законодавству, але й не суперечити загальній забороні зловживання правами платника. Слід зазначити, що податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, якщо для цілей оподаткування обліковані операції не у відповідності з їх економічним змістом або операції, не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру). Якщо за наслідками оцінки поданих податковим органом та платником доказів за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійде висновку про невідповідність сформованих даних податкового обліку реальним фактам підприємницької діяльності, то суд повинен визначити обсяг прав та обов'язків платника у сфері оподаткування, виходячи з дійсного економічного змісту господарської операції.

Слід також зазначити, що висновки, викладені в Акті, порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого суб'єкт господарювання не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, а може бути притягнений до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення. В даному випадку, висновки про непідтвердженість реальності здійснення операцій зроблені, зокрема на підставі податкової інформації щодо контрагентів позивача.

Відповідачем в Акті не наведено факти, які б безспірно підтверджували недобросовісність саме позивача, як платника податків, та/або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності своїх контрагентів.

При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Таку правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України в Постанові від 10.09.2014 року у справі №2а-13207/12/2670.

Сам факт наявності господарських операцій з контрагентом, який порушує податкове законодавство не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки, даних про те, що Позивач був обізнаний про такі дії його контрагентів до суду не надано та якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Таку правову позицію неодноразово висловлював в своїх рішеннях Верховний Суд України та схожа позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Булавес» АД проти Болгарії».

В Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01 березня 2017 року (К/800/10555/13) у справі №1570/4953/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Трейд-Юг» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, зазначено, що доводи податкового органу про не підтвердження реальності зазначених господарських операцій з огляду на не підтвердження поставок в ланцюгу до товаровиробника, не можуть бути підставою для позбавлення платника (позивача) права на формування податкового кредиту. Сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов'язок сплатити суму податку до бюджету, а у разі, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

У Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 також зазначено, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Як зазначено в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.09.2015 року (К/9991/34860/12) у справі №2а/1570/6933/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр енергозберігаючих технологій» до Державної податкової інспекції у місті Южному Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій правомірно виходили з того, що самі по собі недекларування та несплата податку на додану вартість продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Особою, яка несе відповідальність за сплату податку на додану вартість до бюджету, є особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит достатньо наявності належним чином оформлених документів. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, а також припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи тощо, які мали місце після вчинення господарських операцій.

Як зазначено в Постанові Верховного Суду України від 14.10.2014 року №21-318а14 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамбурс-Трайгон» (далі - ТОВ) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби України (далі - ДПІ), Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва (далі - УДКСУ), за участю Прокуратури м. Києва, про визнання бездіяльності протиправною, стягнення бюджетного відшкодування та зобов'язання вчинити дії, контролюючий орган у межах правил підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР може (має право) провести перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування за умови наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням податкового законодавства, якщо ці порушення були допущені саме платником податку при поданні податкової звітності і заяви про бюджетне відшкодування.

Така перевірка, зокрема, не виключає можливості перевірки товарності та реальності господарських операцій із контрагентами платника податку. Водночас ці норми права не встановлюють залежність виплати бюджетного відшкодування від сплати ПДВ контрагентами платника податку і не дають права контролюючому органу не подавати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетного відшкодування, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, з підстави незавершення перевірки контрагентів платника податків, які були постачальниками/продавцями товарів/послуг, на вартість яких нарахований і сплачений податок, що підлягає відшкодуванню.

Таке розуміння зазначених норм права Верховний Суд України сформулював у постановах від 09.09.2008 року (справа № 21-500во08) та 01.06.2010 року (справа № 21-573во10), суть якого полягає в тому, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цього платника податку. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судом встановлено, що спірні господарські операції були належним чином відображені позивачем у податковому обліку. Жодних свідчень того, що їх виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, судом не встановлено.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

З урахуванням зазначеного вище, враховуючи те, що відповідач не довів правомірність спірного податного повідомлення рішення від 18.11.2016 року № 0001244101 в порядку частини 2 статті 77 КАС України, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» слід задовольнити повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.11.2016 року № 0001244101 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 18 листопада 2016 року № 0001244101 щодо зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 357 300, 00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санцій у розмірі 839 325,00 грн.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (код за ЄДРПОУ 00191158, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 Г, код за ЄДРПОУ 39440996) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 62 949 (шістдесят дві тисячі дев'ятсот сорок дев'ять) гривень 38 коп., сплачені платіжним дорученням № 3000637629 від 04.05.2017 року.

Вступну та резолютивну частину рішення складено у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 15 листопада 2018 року в присутності представників сторін, що з'явилися.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26 листопада 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кочанова П.В.