П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2018 р.

м.Одеса

Справа № 814/1463/18

Категорія: 3.5

Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

П 'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача

Семенюк Г.В.

суддів:

Потапчук В.О.

Шляхтицький О.І.

при секретарі

Вишневській А.В.

за участю сторін:

представник апелянта

Бортик Р.О. (адвокат, ордер)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКСІТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року по справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКСІТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ" про застосування заходу реагування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач , звернувся до суду з позовом до ТОВ "Ніксіті-Девелопмент" (ЄДРПОУ 41116658, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Соборна, 4ж) про застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єктів, будівель, споруд , приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року позов задоволено : застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніксіті-Девелопмент" (ідентифікаційний код 41116658, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Соборна, 4ж) заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єктів, будівель, споруд, приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вважає, що в порушення вимог ч.1 ст.77, п.5 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві не було зазначено, чому вищевказані 26 порушень створюють життю і здоров'ю людей, якими підтверджується наявність реальної, а не уявної загрози, чому неможливо застосувати більш м'які реагування, зокрема, заборону експлуатації окремих приміщень, окремого устаткування тощо.

В порушення приписів ч.4 ст.9,ст..ст.90,242 ч.4 ст.246 КАС України, судом не було з'ясовано всіх обставин справи, не було здійснено всебічне, повне та об'єктивне дослідження доказів. Суд першої інстанції лише «автоматично» погодився з доводами позивача, що вищевказані 26 порушень начебто створюють загрозу для життя і здоров'я людей, за відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів існування реальної загрози, не зазначивши, якими мотивами він при цьому керувався.

Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу , посилаючись на те, що відповідно до акта перевірки, відповідач припустився численних порушень вимог пожежної безпеки, які є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров'ю людей . Апелянтом продовжується експлуатація об'єктів із порушенням правил пожежної і техногенної безпеки., а тому подальша експлуатація приміщень, споруд, будівель несе потенційну небезпеку життю та здоров'ю працівників і обслуговуючого персоналу об'єкта перевірки.

Позивач просить суду апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідач надав до суду заяву, у якій зазначає, що протягом 13-14 листопада 2018р. відповідачем за зверненням позивача була здійснена позапланова перевірка додержання позивачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у будівлі по вул. Соборній, 4-ж у м. Миколаєві. За наслідками перевірки було складено Акт від 14.11.2018р. №241.

З порівнювального аналізу складених відповідачем Актів від 21.05.2018р. №109 та від 14.11.2018р. №241 вбачається, що позивачем було усунуто значну частину порушень зазначених у позові (із 26 порушень усунуто вже 17), за наявності яких Миколаївським окружним адміністративним судом було прийнято оскаржуване рішення, були усунуті Відповідачем. Решта поки що існуючих порушень не створюють загрози життю та здоров'ю людей, внаслідок чого, відсутні передбачені ст.ст. 68, 70 КЦЗ України підстави для застосування заходу реагування у вигляді заборони експлуатації будівлі по вул. Соборній, 4-ж у м. Миколаєві.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу "Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)" від 30.03.2018 № 172, посвідчення на проведення перевірки № 115 від 18.05.2016 року позивачем проведено планову перевірку відповідача щодо додержання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за наслідками якої складено акт від 21.05.2018 № 109. Перевірялося будівля, споруди, приміщення та територія ТОВ "Ніксіті - Девелопмент" за адресою: м. Миколаїв, вул. Соборна 4ж.

Актом зафіксовано, зокрема, порушення, які є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров'ю людей:

1. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів у приміщеннях підвального, 6, 7 поверхів на об'єкті виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушено пункт 1.6 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Мін'юсті України від 05.03.2015 за № 252/26697 (далі- Правила), згідно з вимогами якого з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів повинно бути виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів);

2. Допускається зменшення розміру евакуаційного шляху, зокрема при відкриванні дверей з приміщень № 307, 207 та приміщення навпроти з двох боків коридору не забезпечено прохід по коридору на ширину найширшого дверного полотна, (порушено п. 2.23 розділу ІІІ Правил та п. 7.3.7 ДБН В.1.1-7:2015 відповідно до яких розмір евакуаційного шляху, зокрема при відкриванні дверей з приміщень навпроти з двох боків коридору повинний бути забезпечений прохід по коридору на ширину найширшого дверного полотна);

3. Конструктивні й планувальні рішення евакуаційних виходів з будівлі і приміщень не відповідають вимогам будівельних норм, а саме: ширина зовнішніх дверей, що ведуть із основної сходової клітки до вестибюля становить 0.9 м, що менше за нормовану ширину сходових дверей, яка становить 1,2 м (порушено п. 2.23 п. 2.37 розділу ІІІ Правил та п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016, відповідно до яких конструктивні й планувальні рішення евакуаційних виходів з будівлі і приміщень повинні відповідати вимогам будівельних норм, та мають бути не менше за нормовану ширину сходових маршів, яка становить 1,2м.);

4. Конструктивні й планувальні рішення евакуаційних виходів з будівлі і приміщень не відповідають вимогам будівельних норм, а саме: допускається використання дверей перед виходом в хол та виходами на сходові клітини з не армованим склом та без ущільнення в притворах і без пристроїв для самозачинення (порушено п. 2.23 розділу ІІІ Правил та п. 7.3.28 ДБН В1.1-7:2016, п. 9.2.1 ДБН В.2.2.9-2009, відповідно до яких двері перед виходом в хол та виходами на сходові клітини повинні бути з армованим склом з ущільненням в притворах з пристроями для самозачинення);

5. Допускається облицювання (оздоблення) стелі на шляхах евакуації матеріалами з невідомими показниками щодо пожежної небезпеки (плити армсронг), (порушено п. 9 розділу ІІ, п. 2.23 розділу ІІІ Правил та п. 7.3.3. ДБН В.1.1-7:2016, відповідно до яких показники горючості оздоблення стелі (армсронг) повинна відповідати вимогам пожежної безпеки та бути з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2);

6. Сходові марші сходової клітини, яка виходить на фронтальну частину будівлі, не забезпечено огорожею з поручнями, (порушено п. 2.29 розділу ІІІ Правил. відповідно до якого сходові марші сходової клітини повинні мати справні огорожі);

7. Відсутні огорожі з поручнями на покрівлі будинку, які повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7:2016 (порушено п. 2.29 розділу ІІІ Правил та п. 8.12 ДБН В.1.1-7:2016, відповідно до яких покрівлі будинку повинні бути забезпечені огорожами, які повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7:2016);

8. Конструктивні й планувальні рішення евакуаційних виходів з будівлі і приміщень не відповідають вимогам будівельних норм, а саме: допускається використання сходів С2 при виході із верхнього поверху у мансардний без виконання однієї із таких умов:

- відокремлення від прилеглих до них коридорів та інших приміщень протипожежними перегородками І типу із заповненням отворів протипожежними перепонами;

- влаштування автоматичних систем пожежогасіння в усьому будинку (порушено п. 2.23 розділу ІІІ Правил та п. 6.38, п. 6.4 ДБН В.1.1-7:2016, відповідно до яких при використанні сходів С2 при виході із верхнього поверху у мансардний при виконання однієї із таких умов: відокремлення від прилеглих до них коридорів та інших приміщень протипожежними перегородками І типу із заповненням отворів протипожежними перепонами; влаштування автоматичних систем пожежогасіння в усьому будинку);

9. Допускається зниження класу вогнестійкості конструкцій, зокрема несучі металеві конструкції сходових площадок, костурів, східців, сходів , балок, марші сходових кліток та балки, ферми, арки, рами елементів суміщених покриттів не приведені до мінімальних класів вогнестійкості відповідно до вимог таблиці 1 ДБН В.1.-7:2016 (порушено п. 2.23 розділу ІІІ Правил та п. 5, 3 таблиці і ДБН В.1.1-7:2016, відповідно до яких класи вогнестійкості конструкцій повинні бути приведені до мінімальних класів вогнестійкості відповідно до вимог табл. 1 ДБН В.1.1-7:2016);

10. Допускається зменшення класу вогнестійкості огороджувальних конструкцій фойє на першому поверсі, зокрема фойє не відокремлені від інших приміщень протипожежними перегородками І типу, із заповненням отворів у них протипожежними дверима ІІ типу, (порушено п. 2.23 розділу ІІІ Правил та п. 7.3.11, табл. 2, 3 ДБН В.1.1-7:2016, відповідно до яких фойє повинні бути відокремлені від інших приміщень протипожежними перегородками І типу, із заповненням отворів у них протипожежними дверима ІІ типу);

11. Допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, зокрема вихід зі сходової клітки на покрівлю (горище) будівлі не заповнено протипожежними дверима ІІ типу шириною не менше 0,75 м. (порушено п. 2.3 розділу ІІІ Правил та п. 8.6 ДБН В.1.1-7:2016, відповідно до яких вихід зі сходової клітки на покрівлю (горище) будівлі повинен бути заповнений протипожежними дверима ІІ типу шириною не менше 0,75 м);

12. Допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, зокрема люк призначений для виходу на покрівлю будівлі, не заповнено протипожежним люком ІІ типу (порушено п. 2.3 розділу ІІІ Правил та п. 8.6 ДБН В.1.1-7:2016, відповідно до яких люк призначений для виходу на покрівлю будівлі повинен бути заповнений протипожежним люком ІІ типу);

13. Під час експлуатації будівлі допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта, зокрема двері шахт ліфтів у підземний (підвальний) поверх не виходять до протипожежного тамбур-шлюзу І типу (порушено п. 22 розділу ІІ Правил та п. 7.6.9 ДБН В.2.2-9-2009, відповідно до яких двері шахт ліфтів у підземних (підвальних) поверхах повинні виходити до протипожежного тамбур-шлюзу І типу);

14. Допускається використання в огороджувальних конструкціях шахт для комунікацій, тип заповнення прорізів без врахування вимог п. 6.31 ДБН В.1.1-7:2016, а саме: на кожному поверсі не влаштовані протипожежні люки 2 типу (порушено п. 2.3 розділу ІІІ Правил та п. 6.31 ДБН В.1.1-7:2016, відповідно до яких в огороджувальних конструкціях шахт для комунікацій, на кожному поверсі повинні бути влаштовані протипожежні люки 2 типу);

15. Під час експлуатації об'єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкту, а саме: у сходовій клітині площадки, які примикають до засклення, мають проміжок, (порушено п. 22 розділу ІІ Правил та п. 6.10 ДБН В.1.1-7:2016, відповідно до яких площадки перекриття, що прилягають до засклення, повинні його перетинати);

16. В місцях проходу комунікацій (трубопроводи) з полімерних матеріалів через протипожежні перешкоди не влаштовано прохідні вогнезахисні гільзи відповідно до вимог табл. 1 ДБН В.1.1-7:2016, (порушено п. 2.4 Розділу ІІІ Правил та п. 9.1 ДБН В.2.5-64:2012, відповідно до яких в місцях проходу комунікацій (трубопроводи) з полімерних матеріалів через протипожежні перешкоди повинні бути влаштовані прохідні вогнезахисні гільзи відповідно до вимог табл. 1 ДБН В.1.1-7:2016);

17. Місця проходу комунікацій (трубопроводи) через протипожежні перешкоди не заповнені ізоляцією з негорючих матеріалів (порушено п. 2.4 розділу ІІІ Правил та п. 6.30 ДБН В місцях проходу комунікацій (трубопроводи) з полімерних матеріалів через протипожежні перешкоди, відповідно до яких місця проходу комунікацій (трубопроводи) через протипожежні перешкоди повинні бути заповнені ізоляцією з негорючих матеріалів);

18. Під час експлуатації будівлі допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта, зокрема, конструкцію покрівлі у місці розташування дахової котельні і на відстані не менше 6м. від зовнішніх стін не виконано із негорючих матеріалів, (порушено п. 22 розділу ІІ Правил та п. 6.14 ДБН В.2.5-77:2014, відповідно до яких конструкції покрівлі у місці розташування дахової котельні і на відстані не менше 6 м. від зовнішніх стін повинні бути виконані із негорючих матеріалів);

19. Не виконано захист будівлі та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд", (порушено п. 1.21 розділу IV Правил та Додатку А ДСТУ Б В.2.5-38:2008, відповідно до яких захист будівель та зовнішніх установок під прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, повинен бути забезпечений відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд");

20. Для всіх приміщень виробничого, складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони згідно з "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", у тому числі для зовнішніх і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні, (порушено п. 2.9 розділу ІІІ Правил відповідно до якого для всіх приміщень виробничого, складського призначення повинно бути визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони згідно з "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні);

21. Монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування систем протипожежного захисту не проведено відповідно до вимог ДБН В.2.5-64:2012, а саме: кабелі живлення світлових покажчиків "ВИХІД", які входять до складу системи оповіщення, виконано такими, що не зберігають цілісність кіл під дією стандартного температурного режиму при пожежі не менше 30 хв., (порушено п. 1.4 розділу V Правил та п. 5.16.1, табл. Б2, табл. Б1 ДБН В.2.5-56:2014, відповідно до яких кабелі живлення світлових покажчиків "ВИХІД", які входять до складу системи оповіщення, повинні бути такими, що зберігають цілісність кіл під дією стандартного температурного режиму при пожежі не менше 30 хв.);

22. Приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", зокрема, приміщення громадської будівлі не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією та системою оповіщення про пожежу, (порушено п. 1.2. розділу V Правил та п. 3.2, п. 4.1 табл. А2, п. 15 табл. Б1 ДБН В.2.5-56:2014, відповідно до яких приміщення повинні бути обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", зокрема, автоматичною пожежною сигналізацією та системою оповіщення про пожежу);

23. Монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проведено відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014, а саме: кабелі живлення, що забезпечують функціонування системи оповіщення не виконано такими, зо зберігатимуть цілісність кіл під дією стандартного температурного режиму при пожежі не менше 15 хв., та/або не захищені вогнестійкими матеріалами з нормованими показниками вогнестійкості, (порушено п. 1.4 розділу V Правил та п. 5.16.1 ДБН В.2.5-56:2014, відповідно до яких кабелі живлення, що забезпечують функціонування системи оповіщення повинні бути виконані такими, зо зберігатимуть цілісність кіл під дією стандартного температурного режиму при пожежі не менше 15 хв., та/або не захищені вогнестійкими матеріалами з нормованими показниками вогнестійкості);

24. Системи внутрішнього протипожежного водопроводу не відповідають вимогам ДБН В.2.5-64:2012, а саме: при тиску в пожежних кранах більше, ніж 0,4 МПа між пожежним краном-комплектом і з'єднувальною головкою не установлено пристрої (регулятор тиску), які знижують надлишковий тиск, (порушено п. 1 пункту 2.2. розділу V Правил та п. 8.6 ДБН В.2.5-64:2012), відповідно до яких при тиску в пожежних кранах більше, ніж 0,4 МПа між пожежним краном-комплектом і з'єднувальною головкою повинно бути установлено пристрої (регулятор тиску), які знижують надлишковий тиск);

25. Системи внутрішнього протипожежного водопроводу не відповідають вимогам ДБН В.2.5-64:2012, а саме: в підвалі вузли для розгалудження водопроводу змонтовані з пластикових труб для монтажу внутрішнього водопроводу, (порушено п. 1 пункту 2.2 розділу V Правил та п. 9.3 ДБН В.2.5-64:2012, відповідно до яких вузли розгалудження внутрішнього водопроводу повинні бути змонтовані з металевих труб);

26. Приміщення будівлі не обладнано системою внутрішнього протипожежного водопроводу, яка повинна забезпечити подання І струменів води витратою 2,5 л/с у будь-яку точку приміщень будівлі згідно з вимогами ДБН В.2.5-64:2012, а наявний пожежних кранів-комплектів не забезпечить подання струменю води у приміщення з протилежного боку будівлі, (порушено п. 2.2. розділу V Правил та п. 8.1, таблиця 3, п. 5 ДБН В.2.5-64:2012, відповідно до яких приміщення будівлі повинні бути обладнані системою внутрішнього протипожежного водопроводу, яка повинна забезпечити подання І струменів води витратою 2,5 л/с у будь-яку точку приміщень будівлі згідно з вимогами ДБН В.2.5-64:2012).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що до усунення зазначених вище порушень, робота об'єкта - ТОВ "Ніксіті - Девелопмент" за адресою: м. Миколаїв, вул. Соборна, 4ж є небезпечною, і створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Згідно з п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України право звернутися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Водночас відповідно до ч.4 ст.5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже для вирішення спору суд першої інстанції мав би встановити наявність або відсутність вищевказаних обставин, перевірити підтвердження цьому доказами.

Відповідно до вимог ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;

4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

5) як розподілити між сторонами судові витрати;

6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення;

7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У свою чергу, вимоги до змісту рішення суду зазначені в ст.246 КАС України. Зокрема, відповідно до ч.4 ст.246 КАС України у мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування; 7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.

Оскаржуване судове рішення свідчить про невиконання судом першої інстанції зазначених вимог. Зокрема, у мотивувальної частині оскаржуваного рішення суд першої інстанції вказав перелік зафіксованих в акті перевірки позивача порушень без належної та повної оцінки їх змісту з точки зору підтвердження належними доказами наявності підстав для застосування відповідного заходу реагування.

Колегія суддів погоджується, що поняття «загрози життю та здоров'ю» є оціночним. Однак позивачем в позові не наведено чому та які саме порушення встановлюють безпосередню «загрозу життю та здоров'ю». Доводи позивача викладені у відзиві на позов також є загальними, та не мають обґрунтування застосування саме того заходу реагування.

Суд не повинен обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судом шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновок суду про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року по справі № 826/14758/17.

Також безпідставним є і посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу на не надання жодного об'єктивного доказу усунення порушень з боку відповідача. Так згідно заяви відповідача від 16.11.2018 року, - з порівнювального аналізу складених відповідачем Актів від 21.05.2018р. №109 та від 14.11.2018р. №241 вбачається, що останнім було усунуто значну частину порушень зазначених у позові (із 26 порушень усунуто вже 17), за наявності яких Миколаївським окружним адміністративним судом було прийнято оскаржуване рішення. Решта поки що існуючих порушень не створюють загрози життю та здоров'ю людей, внаслідок чого, відсутні передбачені ст.ст. 68, 70 КЦЗ України підстави для застосування заходу реагування у вигляді заборони експлуатації будівлі по вул. Соборній, 4-ж у м. Миколаєві.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКСІТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ" - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року по справі № 814/1463/18 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2018 року.

Суддя-доповідач

Семенюк Г.В.

Судді

Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.