ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

15 листопада 2018 року

м. Дніпро

справа № 804/1604/17

головуючий суддя І інстанції - Голобутовський Р.З.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді (доповідача) Іванова С.М. ,

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі № 804/1604/17 за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиравним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулось з позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС в якому просило, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.03.2017 року № 0001604613.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 16.03.2017 року № 0001604613 в частині визначення суми грошового зобов'язання у розмірі 544 514 708,84 грн.В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким задовольнити вимоги адміністративного позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції не враховано того факту, що податковим органом жодними належними та допустимими доказами не доведено фактів, викладених в акті перевірки від 30.09.2016 року за № 174/28-01-48-03-01073828 щодо нереальності господарських операцій ДП «Придніпровська залізниця» та ТОВ «Сучасні фрікційні системи» за договором від 27.05.2014 № ПР/НХ-14207/НЮ за період травень-липень 2014 року.

Також, на думку позивача, висновки суду першої інстанції, що програмне забезпечення, передача якого обумовлена договором між ТОВ НВП «Інтеп» та ДП «Придніпровська залізниця» від 21.10.2013 за №ПР/Е131509/НЮ підпадає під положення пункту 261 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, згідно яких для операції з постачання програмної продукції тимчасово, з 1 січня 2013 року до 01 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції, що свідчить про звільнення такої операції від оподаткування податком на додану вартість є необґрунтованими, оскільки у вартість договору було включено, в тому числі, матеріальний носій програмного забезпечення, який взагалі не міг підпадати під звільнення від оподаткування ПДВ.

Відповідачем до суду було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

В обґрунтування відзиву посилається на те, що висновки акту перевірки щодо нереальності господарської операції між ДП «Придніпровська залізниця» та ТОВ «Сучасні фрікційні системи» здійснено на підставі сукупності доказів, з урахуванням вивчення наданих документів, податкової інформації та інформаційно-аналітичних систем і відповідають реальним обставинам справи. Відзначено, що договір між ТОВ НВП «Інтеп» та ДП «Придніпровська залізниця» від 21.10.2013 року за №ПР/Е131509/НЮ не укладався на постачання окремо носія інформації, та окремо програмного забезпечення. Вартість носія інформації не виділена окремо у договорі та/або додатках до нього. Відповідно до положень пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є постачання товарів та/або послуг. Відповідно, носій інформації у даному випадку не може бути окремим об'єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки відповідачем не оскаржується рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено і прийняти нове рішення про їх задоволення.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ДП «Придніпровська залізниця» (податковий номер 01073828) зареєстроване як юридична особа на підставі розпорядження Виконавчого комітету Дніпропетровської Ради народних депутатів від 27.12.2001 року № 040520920030153 та перебуває на обліку в Дніпропетровському управлінні офісу великих платників податків ДФС.

СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС була проведена документальна планова виїзна перевірка «ДП «Придніпровська залізниця» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, за результатами якої було складено акт від 30.09.2016 року № 174/28-01-48-03-01073828.

За результатами проведеної перевірки, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем:

1) п.п. 44.1, 44.2 ст. 44 ; п. 135.1, п. 135.2 ст.135; п.п. 135.5.2 п.п.135.5.4 п. 135.5 ст.135, п. 137.4 п. 137.10 ст.137, п. 138.1, п.138.2 ст. 138, абз. б, г) п.п.138.8.5, п. 138.8 ст.138 п.п. п.п.139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 140.1.7 п. 140.1 ст.140, п. 144,3 ст. 144 абз.4 п.п.146.7.2 п. 146.7 ст.146, п. 146.12, п. 146.15 ст.146, п.153.7 ст. 153, п.п. 138.10.4, п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п.п. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового Кодексу України, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.24 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, (в редакції чинній на момент порушення, із змінами та доповненнями), з врахуванням п.п.14.1.13, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, абзац другий, абзац п`ятий ст.1, частина друга статті 3, стаття 4, частина перша, частина друга частина третя, частина п`ята ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями), п.1.2, п.п.2.1, 2.2, 2.4, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, абзац другий розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за №893/4186, розділу І, п.3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.03.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, п.3.10 «Методичних рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності», затверджених наказом Мінфіну від 28.03.2013р. №433, внаслідок чого допущено заниження податку на прибуток всього у сумі 289 882 421 грн. та завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за 2015 рік на загальну суму 8 635 406 грн.;

2) п. 185.1 ст. 185 п. 198.5 ст.198, п. 189.1 ст.189, п. 199.1. ст.199, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 26.1 підрозділу 2 розділу ХХ, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, з урахуванням норм п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 366 550 258,82 грн.;

3) п.103.2 ст.103, п.160.1, п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України (у періоді з 01.01.2013 по 31.12.2014) та п.103.2 ст.103, п.п 141.4.1, п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового Кодексу України, із змінами та доповненнями (у періоді з 01.01.2015 по 31.12.2015), у частині неправомірного застосування ДП «Придніпровська залізниця» положення міжнародної Конвенції про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного звільнення від оподаткування доходів нерезидента «SHORTLINE PLC», Великобританія, в наслідок чого підприємство не нарахувало та не перерахувало податок з доходів нерезидента «SHORTLINE PLC», Великобританія, (проценти, інші доходи) під час їх виплат на суму 53 391 736 грн., у т.ч. за 2013 рік на суму 5 364 132 грн., за 2014 рік на суму 18089806 грн. за 2015 рік на суму 29 937 798 грн.;

4) ст.ст. 9, 10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93, із змінами та доповненнями, та п.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994 р. №319/94, у частині недостовірного відображення ДП «Придніпровська залізниця» простроченої дебіторської заборгованості у сумі 94 406,92 дол. США по договору №169-49 від 22.01.1996 р. з ЗАТ «Метмашзбут», Російська Федерація, у п. 6 розділу ІІІ «Майно та товари за кордоном» декларацій про валютні цінності, доходи та майно, наданих до СДПІ у м.Дніпропетровську МГУ ДФС за 2013 - 2015 роки, у зв'язку з чим підприємство порушило порядок декларування валютних цінностей, які знаходяться за межами України;

5) п.п. 39.4.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України в результаті чого не відображено операції по взаємовідносинам з ДП «Український транспортно-логістичний центр» у звіті про контрольовані операції за 2013 та 2014 роки;

6) підпунктів 14.1.47, 14.1.54, підпункту14.1.180 пункту 14.1 статті 14, пункту18.1. статті 18, пункту 110.1 статті 110, підпункту 164.1.2 п.164.1, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, пункту168.3., підпункту 168.4.6 та підпункту168.4.7 пункту 168.4 статті 168, пункту 171.2 статті 171, пункту 177.8 статті 177 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено недобір податку на доходи фізичних осіб склав 2384,90 грн.;

7) пункту 54.2 статті 54, підпункту 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 168.4 статті 168, статті 171 Податкового кодексу України, в результаті чого у перевіряємому періоді несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 6383,63 грн.;

8) підпункту 16.1.3. п.16.1 ст.16, підпункту 49.18.2 пункту 49.18. статті 49, пункту 51.1 статті 51, абзацу «б» пункту176.2 статті176 Податкового кодексу України та пункту 1.2 розділу 1, пунктів 3.2, 3.6, 3.8 розділу 3 наказу МДЗУ від 21.01.2014 р. №49 та ДФС України від 30.01.2015 р. № 4 за період з 01.01.2013 по 30.11.2015 р.р. не надано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку за 4 квартал 2015 року та надано з недостовірними відомостями;

9) підпункту 1.4. пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ, пункту 54.2 статті 54, підпункту 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 168.4 статті 168, статті 171 Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно перераховано військовий збір у розмірі 20324,78 грн.;

10) п. 8, п. 12 статті 9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та абзацу 6 пункту 4.3 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1622/24154, в результаті чого несвоєчасно сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 182247,10 грн.;

11) п.п. 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено орендну плату за земельну ділянку на 43 652,57 грн.;

12) п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240, пп. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242, ст. 243, п. 249.3 ст. 249 Податкового кодексу України ДП «Придніпровська залізниця» в результаті чого занижено суму екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на 16 164,68 грн., та завищено суму екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення за 2 квартал 2015 року на 6,81 грн.;

13) п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240, пп. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242, п. 249.5 ст. 249 Податкового кодексу України ДП «Придніпровська залізниця» в результаті чого занижено суму екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти за 4 квартал 2015 року на 1 858,49 грн.;

14) п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240, пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242, п. 246.5 ст. 246, п. 249.6 ст. 249 Податкового кодексу України ДП «Придніпровська залізниця» в результаті чого занижено суму екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах на 36 790,06 грн.;

15) пункту 287.4 статті 287 Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по земельному податку за грудень 2015 року по строку сплати 30.01.2015 року, по уточнюючим Податковим деклараціям з плати за землю за 2015 рік від 25.05.2015 № 9104999655, від 17.08.15 № 9173011486 та від 21.01.2016 № 9274290223;

16) п. 270.1, ст. 270, п.274.1 ст.274, п.276.4 ст.276 Податкового кодексу України в результаті чого занижено земельний податок на загальну суму 5 729 475,00 грн.;

17) абз.1 пункту 57.1 статті 57, пункту 322.1 статті 322 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла на момент вчинення порушення) ВСП «Керченське пасажирське вагонне депо» ДП «Придніпровська залізниця» (код за ЄДРПОУ 01074710), що призвело до несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання зі збору за користування радіочастотним ресурсом України у березні 2014 року, а саме за лютий 2014 року по строку сплати 30.03.2014 року;

18) ст. 2 Закону України від 09.04.1999 № 587-XIV «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» ДП «Придніпровська залізниця» в результаті чого завищено суму збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за серпень 2013 року на 719,00 грн. та занижено суму збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за вересень-жовтень 2013 року на 719,00 грн.;

19) п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 - у день одержання не оприбутковано (не обліковано) у КОРО готівкові кошти на загальну суму 2 799,61 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки, позивач листом № НФОн-06/14 від 06.10.2016 року надав відповідачу заперечення до акту перевірки.

Листом від 13.10.2016 року № 917/10/28-01-48-01 відповідач повідомив, що за результатами розгляду заперечень висновки акту перевірки щодо встановлених порушень податкового законодавства залишені без змін.

На підставі висновків акта перевірки від 30.09.2016 року № 174/28-01-48-03/01073828, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 19.10.2016 року № 0000361402, № 0000334802, № 0000344802, № 0000291402, № 0000281402, № 0000461402, а також Криворізькою центральною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.10.2016 року № 0000631402.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Рішенням Офісу великих платників податків ДФС від 29.12.2016 року №14577/10/28-10-10-4-33 скаргу позивача було задоволено частково та скасовано податкове повідомлення - рішення від 19.10.2016 року № 0000291402. Інші податкові повідомлення - рішення були залишені без змін.

В подальшому, позивачем зазначені податкові повідомлення - рішення були оскаржені до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС від 10.03.2017 року №4845/6/99-99-11-01-02-25 скарга позивача була задоволена частково, податкові повідомлення - рішення від 19.10.2016 року №0000361402, №0000334802, №0000344802 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток за рахунок невизнання перевіркою взаємовідносин із ТОВ «ВИЛЕНА», ТОВ «ТЕРМЕТПАЛИВО», ПП «ВІРАЖ-ДНІПРО», ТОВ «БІАЛ», ТОВ «ПРОФГРУП АД», ТОВ «КОМПАНІЯ«ПРОФІ-СТРОЙ», ТОВ«ПРОДКУРОРТСЕРВІС», ПП«ЗАПОРІЖКЛІМАТ», ПП «РУБІЖ», ТОВ «НВП ЕНЕРГОМОНТАЖ», ТОВ «ТБ «ЛІВАР», ТОВ «КЛИНКОР» були скасовані. В іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

16.03.2017 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001604613 про донарахування позивачу податку на додану вартість у розмірі 364 075 235,50 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 182 037 617,75 грн., всього - 546 112 853,25 грн.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з метою захисту порушених прав.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи умови укладеного договору та інших первинних документів, наданих позивачем, специфіку спірної господарської операції по придбанню товарів та інші обставини,господарські операції із ТОВ "Сучасні фрікційні системи" в дійсності були відсутні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі Положення) визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, в ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач мав господарські відносини із ТОВ «Сучасні фрікційні системи» на підставі договору постачання № ПР/НХ-14207/НЮ від 27.05.2014 року (а.с. 224-227,т. 15) та за результатом виконання якого позивачем був сформований податковий кредит.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що зазначені господарські відносини було сформовано не з метою настання наслідків обумовлених договором, а надані позивачем до перевірки документи не є первинними в розумінні Закону, та не можуть слугувати підтвердження реальності здійснення господарських операцій, що свідчить про відсутність у позивача належних правових підстав для формування податкового кредиту за наслідком проведення господарських операцій з ТОВ «Сучасні фрікційні системи».

Колегія суддів апеляційної інстанції, погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до змісту договору постачання № ПР/НХ-14207/НЮ від 27.05.2014 року, постачальник зобов'язувався передати покупцю колодки гальмівні, згідно специфікації № 1, 2014 року виготовлення, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товари. Згідно п. 2.1 договору постачальник зобов'язувався надати покупцю копію ТУ У, ГОСТу, креслення або витяги з них основні технічні дані, паспорт, креслення, правила приймання, використання, збереження, маркування, упакування, транспортування товару.

Згідно п. 4.1 договору від 27.05.2014 року товар повинен бути поставлений постачальником не пізніше 10 робочих днів від дня одержання постачальником заявки покупця, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому товару.

Відповідно до специфікації № 1, яка є додатком до договору, ТОВ «Сучасні фрікційні системи» мало поставити позивачу 13000 шт. колодок гальмівних чавунних тип «С», 16000 шт., колодок гальмівних чавунних тип «Ф», 22000 шт. колодок гальмівних чавунних тип «М», 4000 шт., колодок гальмівних чавунних тип «ЧС».

Разом з тим, позивачем, як контролюючому органу, так і до суду першої та другої інстанцій, не було надано копії заявок, які б направлялись постачальнику, як оголошення про намір отримати партію товару, що передбачено умовами договору № ПР/НХ-14207/НЮ від 27.05.2014 року.

Крім того, не надано жодних доказів передачі ТОВ «Сучасні фрікційні системи» на адресу ДП «Придніпровська залізниця» копій ТУ У, ГОСТу, креслень або витягів з них, основних технічних даних, паспортів, креслень, правил приймання, використання, збереження, маркування, упакування, транспортування товару, як і не надано жодних доказів передачі супутніх матеріалів разом з гальмівними колодками покупцю.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що поставка продукції здійснювалась ТОВ «Сучасні фрікційні системи» за товарно-транспортними накладними з м. Ніжин, оскільки виробник продукції - колодок гальмівних чавунних типу М, С, Ф, СВ - ТОВ «Ніжинський дослідно-механічний завод» розташований у м. Ніжин Чернігівської області.

При цьому, на момент укладання договору № ПР/НХ-14207/НЮ від 27.05.2014 року ТОВ «Сучасні фрікційні системи» мало податкову адресу: м. Київ, провулок Киянівський, 7А, в той час, як надані до суду копії актів приймання-передачі товарів від 30.05.2014 б/н, від 04.06.2014 №1, від 06.06.2014 б/н, від 05.06.2014 б/н, від 11.06.2014 б/н, від 11.06.2014 б/н, від 19.06.2014 б/н, від 19.06.2014 №1, від 19.06.2014 №2, 27.06.2014 б/н, від 02.07.2014 №2, від 07.07.2014 №3, від 08.07.2014 б/н, від 21.07.2014 б/н, від 22.07.2014 б/н, від 22.07.2014 б/н, від 25.07.2014 б/н, від 25.07.2014 б/н, від 07.08.2014 б/н, від 07.08.2014 б/н, від 19.08.2014 б/н, від 26.08.2014 б/н та від 29.08.2014 б/н, копії видаткових накладних №173 від 30.05.2014, №183 від 04.06.2014, №185 від 05.06.2014, №188 від 06.06.2014, №190 від 11.06.2014, №191 від 11.06.2014, №206 від 19.06.2014, №207 від 19.06.2014, №208 від 19.06.2014, №215 від 27.06.2014, №221 від 02.07.2014, №226 від 07.07.2014, №227 від 08.07.2014, № 236 від 21.07.2016, №238 від 22.07.2014, №247 від 25.07.2014, №248 від 25.07.14, №255 від 07.08.2014, №251 від 07.08.2014, №267 від 19.08.2014, №274 від 26.08.2014, №283 від 29.08.2014, №239 від 22.07.2014 та копії податкових накладних від 30.05.2014 №62, від 04.06.2014 №7, від 06.06.2014 №12, від 05.06.2014 №9, від 11.06.2014 №14, від 11.06.2014 №15, від 19.06.2014 №30, 19.06.2014 №31, 19.06.2014 №32, 27.06.2014 №39, 02.07.2014 №4, 07.07.2014 №9, 08.07.2014 №10, 21.07.2014 №19, 22.07.2014 №21, 22.07.2014 №22, 25.07.2014 №30, 25.07.2014 №31, 07.08.2014 №3, 07.08.2014 №7, 19.08.2014 №20, 26.08.2014 №26, 29.08.2014 №35 були складені у м. Донецьку, яке на період їх складання перебувало в зоні проведення антитерористичної операції.

Також, частина долучених позивачем до матеріалів справи приймальних актів містять інформацію про те, що гальмівні колодки прибули з м. Києва, а в інших приймальних актах вказується м. Ніжин, що є суперечливим.

Окрім того, в матеріалах справи міститься копія накладної від 04.06.2014 року №РН-0147, в якій вказано, що гальмівні колодки типу «С» у кількості 1550 шт. було відпущено позивачу не ТОВ «Сучасні фрікційні системи», а саме ТОВ «Красилівський ливарний завод».

Крім того, як вбачається з товарно-транспортної накладної від 04.06.2014 №40602, товаровідправником гальмівних колодок типу «С» у кількості 1550 шт. був саме ТОВ «Красилівський ливарний завод». Вказане, в свою чергу, ставить під сумнів достовірність акту приймання-передачі товарів від 05.06.2014 року.

Також, в матеріалах справи наявна копія накладної від 23.07.2014 року № РН-0193, в якій вказано, що гальмівні колодки типу «С» у кількості 1550 шт. було відпущено позивачу не ТОВ «Сучасні фрікційні системи», а саме ТОВ «Красилівський ливарний завод». Вказане також підтверджується копією товарно-транспортної накладної від 23.07.2014 року № 230701.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що при розгляді даної справи, суд першої інстанції обґрунтовано послався на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 року у справі № 804/9195/15, в якій зазначено, що судом двічі приймались ухвали щодо забезпечення доказів, витребування доказів придбання, зберігання та транспортування ТОВ «Сучасні фрікційні системи» товару. При цьому колегією суддів вказано, що згідно матеріалів справи, будь-яка інформація щодо наявності складських приміщень, власного автотранспорту або його оренда для перевезення великої кількості товару відсутня.

Крім того, судом було встановлено, що відповідачем надано витяг з картки платника податків ТОВ «Сучасні фрікційні системи», з якого вбачається, що 08.05.2014 року свідоцтво платника ПДВ 200130391 ТОВ «Сучасні фрікційні системи» було анульовано.

Відповідно до даних реєстру платників ПДВ Державної фіскальної служби України датою реєстрації ТОВ «Сучасні фрікційні системи» як платника податку є 07.08.2014 року.

Частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено обставини, пов'язані з нереальністю господарських операцій між ДП «Придніпровська залізниця» та ТОВ «Сучасні фрікційні системи», а саме, що станом на 27.05.2014 року, коли між ТОВ «Сучасні фрікційні системи» та ДП «Придніпровська залізниця» було укладено договір поставки, свідоцтво платника ПДВ постачальника вже було анульовано.

Поряд з вказаним, необхідно зауважити, що основним контрагентом-постачальником, сформувавшим податковий кредит ТОВ «Сучасні фрікційні системи» у травні - серпні 2014 року є ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЕНЕРГЕТИЧНЕ МАШИНОБУДІВНИЦТВО», який згідно баз даних ДФС України, та детального аналізу наявної інформації, не має необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, власного чи орендованого нерухомого майна, тощо.

При цьому, в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 13.01.2016 року у справі №760/430/16-к, міститься посилання на пояснення засновника ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЕНЕРГЕТИЧНЕ МАШИНОБУДІВНИЦТВО» щодо ведення фінансово - господарської діяльності даного підприємства, встановлено, що він не має відношення до реєстрації та ведення господарської діяльності підприємств на яких, згідно реєстраційних даних він є посадовою особою, зокрема, на підприємстві ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЕНЕРГЕТИЧНЕ МАШИНОБУДІВНИЦТВО», як і в ухвалі Солом'янського районного суду від 28.11.2014 року у справі №760/25525/14-к, зазначається, що органом досудового розслідування встановлено, що протягом 2011 року невстановленими слідством особами, з метою прикриття незаконної діяльності, були зареєстровані на «підставних» осіб фіктивні суб'єкти підприємницької діяльності, а саме ТОВ «КФ «Горизонталь» (код ЄДРПОУ 37889322); ТОВ «Константа-інкорпорейтед» (код ЄДРПОУ 37817020); ТОВ "Центр гальмівного устаткування" (код ЄДРПОУ 39205387), ТОВ "Сучасні фрікційні системи" (код ЄДРПОУ 35847801), ТОВ "Суперщітка" (код ЄДРПОУ 38620878), ТОВ "Мост-кепітал" (код ЄДРПОУ 37995796), ТОВ "Промислове транспортне обладнання" (код ЄДРПОУ 39204912), ТОВ "Служба захисту підприємств" (код ЄДРПОУ 38871245), ТОВ "Торговий дім "Енергетичне машинобудівництво" (код ЄДРПОУ 32852583), ТОВ "Індастріал-інвест" (код ЄДРПОУ 37616551), ТОВ "Мастерклін" (код ЄДРПОУ 32425492), ТОВ "Група індастріал" (код ЄДРПОУ 39110657), ТОВ "Об'єднаний торговий дім "Безпека руху" (код ЄДРПОУ 38062545), ТОВ "Група компаній "Вектор" (код ЄДРПОУ 37616546), ТОВ "Агенція спеціалізованих послуг" (код ЄДРПОУ 38871418).

Отже, виходячи з зазначених обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріали справи містять належні та допустимі докази, в розумінні ст. ст. 73-74 КАС України, щодо заниження позивачем своїх зобов'язань по операціях з ТОВ «Сучасні фрікційні системи».

Відносно обґрунтованості висновків суду першої інстанції про завищення ДП «Придніпровська залізниця» податкового кредиту у розмірі 26087,55 грн. за період з 01.10.2012 року по 30.06.2014 року за результатом здійснення господарських операцій з ТОВ НВП «Інтеп», то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як свідчать встановлені обставини справи, між ТОВ НВП «Інтеп» та ДП «Придніпровська залізниця»було укладено договір від 21.10.2013 року №ПР/Е131509/НЮ на постачання програмного забезпечення (носій інформації с записом програмного забезпечення підсистем до Автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії АСКОЕ ліцензія на 4-серверних частин та 51-клієнтських частин).

До договору була укладена ліцензійна угода від 21.10.2013 року, відповідно до якої (п. 3.1) усі майнові та немайнові авторські права на програмне забезпечення належать ТОВ НВП «Інтеп» і не відчужуються від нього за даною угодою.

В обґрунтування виконання договору, позивачем було надано акт прийому - передачі від 15.11.2013 року №1.

Оплата постачання програмного забезпечення здійснювалась на підставі платіжного доручення № 1553 від 29.11.2013 року на загальну суму 194 949,9грн. в т.ч. ПДВ - 32 491,65.

Також, позивачем було надано копію податкової накладної від 25.11.2013 року № 11/25-01, на підставі якої,ДП «Придніпровська залізниця» до складу податкового кредиту листопада 2013 року було віднесено 26087,55 грн.

Між тим, відповідно до пункту 261 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, для операцій з постачання програмної продукції тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.

Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться: результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів; криптографічні засоби захисту інформації.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», комп'ютерна програма - це набір інструкцій у вигляді слів, цифр,

кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах).

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що програмне забезпечення, передача якого обумовлена договором між ТОВ НВП «Інтеп» та ДП «Придніпровська залізниця» від 21.10.2013 року № ПР/Е131509/НЮ, підпадає під положення пункту 261 підрозділу 2 розділу XX ПК України, що свідчить про звільнення такої операції від оподаткування податком на додану вартість, у зв'язку з чим, висновки контролюючого органу про завищення ДП «Придніпровська залізниця» податкового кредиту у розмірі 26087,55 грн. є обґрунтованими.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 243, ст.308,ст. 310, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця»- залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 рокуу справі № 804/1604/17 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду на підставі ст. ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко