Номер справи місцевого суду: 504/1506/18

Головуючий у першій інстанції Барвенко В.К.

Доповідач Дрішлюк А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі судді Дрішлюка А.І. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 20 червня 2018 року в справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2018 року постановою Комінтернівського районного суду Одеської області вирішено визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, і притягнути його до відповідальності у вигляді адміністративного штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119,00 грн (а.с. 60-61).

Не погоджуючись з вказаною постановою 21.06.2018 року ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу. Апелянт вважає, що суд першої інстанції, не з'ясувавши фактичні обставини справи дійшов хибного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Тому апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою закрити адміністративне провадження в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення (а.с.67-68).

18.09.2018 року представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 подав пояснення до апеляційної скарги на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 20 червня 2018 року. Представник апелянта зазначив, що протокол від 04.05.2018 року складений з порушенням ст. 256 КУпАП, зокрема, порушені строки складення протоколу, вказаний протокол не міститься обов'язкової інформації (не вказано чи притягувалась особа до адміністративної відповідальності, не вказані прізвища, адреси свідків і потерпілих, протокол не підписано ані потерпілим, ані свідками, напис про роз'яснення прав ОСОБА_2 не відповідає дійсності, у протоколі відсутній напис про те, чи вручений/невручений другий його примірник ОСОБА_2, в протоколі не вказана суть адміністративного правопорушення, ОСОБА_2 не відмовлявся від отримання протоколу, а вказав, що всі процесуальні дії просив вчиняти за участі свого адвоката). Крім того, адвокат апелянта зазначив, що за матеріалами справи відсутні допустимі та достатні докази, які б свідчили про наявність факту порушення закону його клієнтом.

18.09.2018 року від потерпілого ОСОБА_4 надійшли заперечення проти апеляційної скарги. Потерпілий зазначив, що оскаржувану постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому потерпілий звернув увагу на те, що посилання апелянта на розбіжності у місці складання протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності. 29.10.2018 року від представника потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 надійшли заперечення проти додатковий пояснень до апеляційної скарги. Представник потерпілого зазначив, що порушення ст. 256 КУпАП під час складення протоколу від 04.05.2018 року були відсутні. При цьому представник пояснив, що співробітники Лиманського ВП ГУНП в Одеській області під час розгляду матеріалів повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення та складення протоколу діяли відповідно до положень ст.ст. 3,18 Закону України «Про Національну поліцію»; строки складення протоколу не були порушені; в графі щодо того чи притягалась до адміністративної відповідальності особа, зазначається інформація у разі її наявності. Окрім того, представник вказав на те, що протягом останнього року від дати вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, яку відбулось 18.04.2018 року, гр. ОСОБА_2 ще двічі вчиняв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП. Також представник потерпілого зазначив, що в провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області розглядається кримінальна справа № 504/1753/18 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, а до Апеляційного суду Одеської області була направлена кримінальна справа № 504/2300/17 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 122 КК України, а отже, на думку представника, вказані обставини у своїй сукупності можуть свідчити про підвищений рівень суспільної небезпеки діянь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Окрім цього представник потерпілого вказав на те, що за наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами, відсутність таких підписів не може свідчити про відсутність вказаної події та про правові недоліки складеного процесуального документу. А також зазначив, що участь адвоката чи іншого фахівця у галузі права під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не може визначатися обов'язковою внаслідок того, що присутність адвоката чи іншого фахівця у галузі права жодним чином не може вплинути і не повинно впливати на факт фіксації адміністративного правопорушення уповноваженими на те особами. В підсумку представник потерпілого зазначив, що матеріали справи містять достатньо допустимих доказів вчинення гр. ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях, а тому представник потерпілого просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін.

13.11.2018 року від представника апелянта - ОСОБА_3 надійшли пояснення до апеляційної скарги № 2. Представник у вказаних поясненнях звертає увагу на те, що за обставинами даної справи у діях ОСОБА_2, які були кваліфіковані за ст. 173 КУпАП відсутній обов'язковий складовий елемент - об'єктивна сторона, а саме наслідки протиправних дій особи у вигляді порушення громадського порядку. Крім того, як вказує представник апелянта, місце, в якому начебто відбулися відповідні дії, не є громадським.

13.11.2018 року від представника потерпілого надійшли заперечення проти пояснень до апеляційної скарги № 2. Так, представник зазначив, що досліджувані обставини вчинення адміністративного правопорушення відбулися у громадському місці, на що вказують такі ознаки: місце, що використовується громадянами для спільної роботи, місце, де відбулися досліджувані події є вулицею. Отже, як вказує представник, в діяннях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявні всі необхідні ознаки як об'єкту, так і об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

В судовому засіданні представник апелянта просив задовольнити апеляційну скаргу, та подав до суду заяву про закриття провадження в зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Представник потерпілого проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін оскаржувану постанову від 20 червня 2018 року.

Заслухавши пояснення учасників провадження, які з'явилися, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови в межах доводів апеляційної скарги з врахуванням предмету апеляційної перевірки, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Приймаючи оскаржувану постанову суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Барвенко В.К. виходив з того, що сумніви щодо того, що в діях ОСОБА_2 наявні ознаки інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - дрібне хуліганство, тобто, нецензурна лайка в громадському місці, образливе чіпляння до громадян в ході виконання ними своєї роботи відсутні, а докази, зібрані органом поліції, є достатніми для даного висновку, а тому враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, її соціальний статус, ступінь її вини, ставлення особи до вчиненого проступку, відсутності, повторності правопорушення, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання поваги до громадського спокою та порядку, суд вважав необхідним притягнути винну особу до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу, оскільки на думку судді таке покарання буде достатнім, розумним та справедливим, та визнав винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, і притягнув його до відповідальності у вигляді адміністративного штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119,00 грн.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції та частково задовольняючи апеляційну скаргу та закриваючи провадження в справі в зв'язку з відсутністю складу правопорушення вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 04.05.2018 року інспектором Лиманського ВП ГУНП в Одеській області Олійником О.В. був складений протокол Серії ГП 261278 про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 173 КУпАП. Зокрема, відповідно до вказаного протоколу 18.04.2018 року біля 17.00 годин гр. ОСОБА_2, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 в громадському місці образливо чіплявся до громадян, висловлювався нецензурною лайкою, чим порушував громадський порядок та спокій громадян. Протокол складено в присутності понятих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 2).

В матеріалах справи містяться пояснення щодо адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАп, вчиненого ОСОБА_2 Зокрема, надані ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, студент, місце проживання АДРЕСА_2, який пояснив, що 04.05.2018 року, знаходячись з гр. ОСОБА_7 в с. Трояндове близько 9 год ранку їх запросили в якості понятих для складання протоколу на гр. ОСОБА_2, голови сільської ради с. Трояндове. Знаходячись в кабінеті гр. ОСОБА_2 від будь-яких пояснень та від підпису адміністративного протоколу він відмовився, мотивуючи таку відмову відсутністю свого адвоката (а.с. 6). А також пояснення, надані ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, студент, проживання АДРЕСА_2, який пояснив, що 04.05.2018 року, знаходячись з гр. ОСОБА_8 в с. Трояндове їх запросили в якості понятих для складання протоколу на гр. ОСОБА_2, голови сільської ради с. Трояндове. ОСОБА_7 пояснив, що прибувши до приміщення сільської ради інспектор поліції зайшовши до кабінету о 9 годині та пред'явивши посвідчення показав гр. ОСОБА_2 матеріали, зареєстровані за ЖЕО № 3770 віл 18.04.2018 року та запропонував надати пояснення з приводу фактів, викладених в матеріалах. На пропозицію поліцейського надати пояснення гр. ОСОБА_2 почав сперечатися, висловлювати свої заперечення щодо того, що він бажає давати пояснення в присутності свого адвоката. Поліцейський повідомив, що адміністративне судочинство не передбачає присутності адвоката при складенні адмінпротоколу і він має змогу оскаржити дії поліцейського в суді при розгляді справи по суті. ОСОБА_2 підписувати адмінпротокол відмовився. Всі дії поліцейських фіксувались на відеокамеру, протиправних дій відносно гр. ОСОБА_2 не чинилось (а.с. 7).

Також в матеріалах справи наявний протокол про прийняття заяви про вчинене правопорушення від 18.04.2018 року, заявник ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, заступник голови ФГ «Назари» АДРЕСА_3. Так заявник відповідно до вказаного протоколу зазначив, що гр. ОСОБА_2 18.04.2018 року близько 17 години, знаходячись по вул. Будівельна в с. Трояндове біля ФГ «Назари» виражався на його адресу нецензурною лайкою неодноразово чим принижував його гідність. Як вказав заявник гр. ОСОБА_9 гр. ОСОБА_2 знаходився в стані з явними ознаками алкогольного сп'яніння (а.с. 9-10).

Відповідно до пояснень ОСОБА_4 18.04.2018 року він знаходився на своєму робочому місці на території ФГ «Назари» за адресою АДРЕСА_3. Близько 17 години гр. ОСОБА_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, вів себе неадекватно, виражався на його адресу нецензурною лайкою, неодноразово, чим своїми діями принижував його людську гідність. Також гр. ОСОБА_2 постійно втручався в робочий процес ФГ «Назари», фіксує на свій мобільний телефон, а потім викладає до мережі інтернет (а.с. 11).

Відповідно до пояснень ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які працюють в ФГ «Назари», гр. ОСОБА_2 висловлювався під час інциденту нецензурною лайкою, чіплявся, заважав робочому процесу, знімав їх на відео власним телефоном. Вказані відомості були надані свідками в судовому засіданні, що безпосередньо відображено в оскаржуваній постанові суду першої інстанції (а.с. 12-13).

Відповідно до висновку за результатами розгляду звернення гр. ОСОБА_4 встановлено, що 18.04.2018 року до Лиманського ВП ГУНП в Одеській області надійшло звернення про те, що 18.04.2018 року біля 17 годин гр. ОСОБА_2 вчинив сварку та висловлювався на адресу заявника ОСОБА_4 нецензурною лайкою. Вказане звернення було зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені правопорушення та інші події за № 3770 від 18.04.2018 року. Далі по тексту зазначаються обставини правопорушення, які були записані та встановлені зі слів заявника, та підтверджуються поясненнями свідків гр. ОСОБА_11 та гр. ОСОБА_10 (а.с. 14). Заявник ОСОБА_4 є членом ФГ «Назари» та працює в ньому на посаді головного агронома з 04.04.2003 року (а.с. 26,27). Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 є працівникам ФГ «Назари», що підтверджується копіями трудових книжок та наказів про прийняття на роботу (а.с. 30-34).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

За диспозицією вказаної статті об'єктом правопорушення є суспільні відносини в сфері громадського порядку. Об'єктивну сторону правопорушення складають: 1) нецензурна лайна в громадських місця; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян. Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини та хуліганського мотиву поведінки особи, яка вчиняє відповідні дії. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 p. № 2899-IV).

Відповідно до п. 20 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України № 139 від 06.04.2016 року до громадських місць належать місця, що використовуються громадянами для спільної роботи, відпочинку, пересування, проведення масових заходів та інших потреб (вулиці, площі, вокзали, аеропорти, магазини, кафе, бари, ресторани, музеї, клуби, пляжі в період їх роботи, а також громадський транспорт під час перебування в ньому громадян, ділянки лісу, поля під час проведення на їх території організованих масових зібрань), приміщення вокзалів, пасажирські (приміські) потяги, літаки, катери, пароплави, перони, платформи, пристані та інші місця під час очікування посадки та висадки пасажирів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. А відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім цього, відповідно до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 року № 1376, зокрема, відповідно до п. 11 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За п. 12 протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписати протокол про адміністративне правопорушення у ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його. Відповідно до п. 13 особі, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення, яке підписується зазначеною особою. Пояснення може додаватися до протоколу про адміністративне правопорушення окремо, про що робиться запис у ньому. Згідно з п. 15 до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За обставинами даної справі відповідно до висновку за результатами розгляду звернення гр. ОСОБА_4 від 18.04.2018 року за № 3770 встановлено, що обставини правопорушення, яке відбулося, можуть підтвердити свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 (які працюють в ФГ «Назари»). Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення від 04.05.2018 року Серії ГП 261278 відносно гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 173 КУпАП в графі «Свідки» відомостей щодо вказаних осіб не міститься. Крім того, в процесі розгляду справи ОСОБА_4 (заявник) знаходився в статусі як потерпілий за адміністративним правопорушенням, натомість, згаданий протокол від 04.05.2018 року у відповідній графі «Потерпілий» не містить інформації щодо потерпілого за обставинами правопорушення. Відповідно, протокол ані потерпілим, ані свідками не підписаний. В графі «Склад адміністративного правопорушення» йдеться лише про те, що ОСОБА_2, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 в громадському місці образливо чіплявся до громадян, висловлювався нецензурною лайкою чим порушував громадський порядок. Окрім того, необхідно звернути увагу на те, що будь-яких посилань, відомостей, чи іншої інформації щодо заяви за вх. № 3770 від 18.04.2018 року (звернення гр. ОСОБА_4 щодо адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_2) вище зазначений протокол від 04.05.2018 року не містить. Протокол, як вище згадувалось, складений в присутності понятих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які його, відповідно, підписали. При цьому звертає на себе увагу той факт, що між моментом вчинення на думку заявника противоправних дій та оформлення протоколу минув значний час, а тому в посадової особи, яка його складала, було достатньо часу для його оформлення, в тому числі з врахуванням зібраних по справі доказів. Разом з тим, з врахуванням обставин справи та особистих неприязнених стосунків між заявником та апелянтом, а також того, що свідками події були особи, які є працівниками ФГ «Назари», одним з засновників яких, одночасно, являється потерпілим - ОСОБА_4, апеляційний суд ставить під сумнів їх наявність в місці потенційного скоєння правопорушення, а всі сумніви повинні тлумачитись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зокрема, виходячи з заявленої фабули адміністративної справи потерпілий та свідки адміністративного правопорушення були, однак, жодних відомостей про них та їх підписів протокол від 04.05.2018 року не містить, що, в свою чергу, свідчить про порушення положень ст. 256 КУпАП, а також Інструкції оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції № 1376 від 06.11.2015 року у відповідній частині.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до висновку за результатами розгляду звернення гр. ОСОБА_4 від 18.04.2018 року за № 3770 заявник ОСОБА_4 дізнався про по дію за телефонним дзвінком, а вже потім він прибув на місце події до ФГ «Назари», вказане також підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Разом з тим, відповідно до пояснень ОСОБА_4 під час вчинення події він знаходився на території ФГ «Назари». Отже, пояснення свідків та потерпілого у відповідній частині є суперечливими та спростовують наявність обставин, на які посилався суд першої інстанції. З врахуванням вищенаведеного апеляційний суд приходить до висновку про часткове підтвердження доводів апеляційної скарги у відповідній частині.

Щодо інших доводів апеляційної скарги. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За обставинами даної справи, відповідно до протоколу, адміністративне правопорушення сталось за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до пояснень ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 знаходиться фермерське господарство «Назари». Отже, виходячи з диспозиції статті 173 КУпАП, враховуючи визначення терміну «громадське місце» в контексті наведених вище нормативно-правових актів, власне місце, в якому відбулася подія - територія ФГ «Назари», потерпілого та свідків події суд приходить до висновку, що подія, якщо вона мала місце, відбулася не в громадському місці, а тому і кваліфікація дій таких як вчинених з метою порушення громадського порядку була неможлива. При цьому слід враховувати особливий правовий статус ФГ та його майна, який встановлюється Законом України «Про фермерське господарство» (ст. ст. 12, 17, 19, 20). Таким чином, враховуючи вище наведене суд звертає увагу на таке. За визначенням доктрини адміністративна відповідальність за порушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності, що, в свою чергу, обумовлює взаємопов'язану правову природу вказаних видів відповідальності. Відтак, щодо справ про адміністративні правопорушення також діє презумпція невинуватості особи доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. При цьому обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 62 Конституції України). Отже, будь які сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи зазначене, встановлені обставини справи, доказову базу, яка міститься в матеріалах справи та була надана учасниками провадження в процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, на сутність диспозиції ст. 173 КУпАП, принципи та основні засади національного законодавства про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку, що подія відбулася не в громадському місці, належні докази наявності в діях ОСОБА_2 умислу не були надані, тому, оскільки в діях ОСОБА_2 не доведений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, суд прийшов до висновку про скасування постанови судді першої інстанції та закриття провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 247, 280, 293, 294 КУпАП України, Апеляційний суд Одеської області,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 20 червня 2018 року - скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду А.І. Дрішлюк

Одеської області

13.11.2018 року м. Одеса