ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року справа №812/1312/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі № 812/1312/18 (головуючий 1 інстанції Є.О. Кисельова, м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправною відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2018 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Луганській області в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, викладену в листі № М-1832/0-382/0/37-18 від 10.04.2018 у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території, які за даними Державного земельного кадастру враховуються в Ліснополянській сільській раді Марківського району Луганської області для ведення особистого селянського господарства;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Луганській області надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території, які за даними Державного земельного кадастру враховуються в Ліснополянській сільській раді Марківського району Луганської області для ведення особистого селянського господарства (а.с. 4-6).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року позовні вимоги задоволено частково (а.с. 56-59).

Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, викладену в листі від 10.04.2018 року за № М-1832/0-382/0/37-18 у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території, які за даними державного земельного кадастру враховуються в Ліснополянській раді Марківського району Луганської області, для ведення особистого селянського господарства.

Зобов`язатно Головне управління Держгеокадастру у Луганській області розглянути повторно заяву ОСОБА_2 від 05.07.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території, які за даними державного земельного кадастру враховуються в Ліснополянській раді Марківського району Луганської області, для ведення особистого селянського господарства, на підставі пакету документів, наданих ОСОБА_2 до заяви від 05.07.2017 року, із урахуванням висновків суду, викладених у постанові Луганського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 року у справі № 812/1559/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 352,40 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Позивач не погодилась з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу в якій пославшись на порушення норм процесуального права, просила частково скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року в частині відмови вимоги щодо зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Луганській області надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Ліснополянській сільській раді Марківського району Луганської області, для ведення особистого селянського господарства і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції фактично самоусунувся від прийняття рішення, направленого на реальне відновлення порушеного права. Вважає, що реально відновити порушене право позивача можливо тільки шляхом зобов'язання відповідача вчинити певну дію - надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки від визнання лише протиправної відмови відповідача у наданні дозволу порушене право позивача фактично не відновлюється. Також вважає, що принцип верховенства права, закріплений в ст. 8 Конституції України є пріоритетним над дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень у випадку відновлення порушеного права позивача, яке в даному випадку неможливо поновити іншим шляхом.

Відповідач також не погодився з рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року, подав апеляційну скаргу в якій послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права просив скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року в частині визнання протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Луганській області викладену в листі від 10.04.2018 року за № М-1832/0-382/37-18 щодо відведення земельної ділянки у власність. Вважає, що відповідач правомірно навів підстави відмови у наданні дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою зазначивши про невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів про що було зазначено в листі відповідача від 10.04.2018 року за № М-1832/0-382/37-18. Звертає увагу на те, що відповідач надав позивачу одну відповідь з подальшим доповненням, однакового по суті змісту двох документів. Посилається на висновок Верховного Суду викладеного у постанові від 14.03.2018 року по справі № 804/3703/16 відповідно до якого ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно. Дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність, тому відмова відповідного органу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не має наслідком порушення прав та інтересів особи, яка має намір отримати земельну ділянку. Рішенням, яке може порушити права особи і яке може бути оскаржене до суду, може вважатися рішення про відмову органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Згідно вимог частин 1, 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, заслухав суддю - доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційних скарг, встановив наступне.

05.07.2017 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Ліснополянській сільській раді Марківського району Луганської області, для ведення особистого селянського господарства, до якої були додані копії паспорту, ідентифікаційного коду та графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

На вказане звернення відповідач Листом від 21.07.2017 року за № М-1832/0-1424/6-17, посилаючись на норми статті 134 Земельного кодексу України, а також на постанову Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 413, якою затверджено Стратегію удосконалення механізму управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної форми власності та розпорядження ними, повідомив позивачеві про те, що у відповідача немає підстав для надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 року у справі № 812/1559/17 відмову відповідача, викладену в листі № М-1832/0-1424/6-17 від 21.07.2017 року, визнано протиправною, зобов'язано повторно розглянути заяву позивача від 05.07.2017 року. Вказану постанову ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018 року залишено без змін (а. с. 10-18).

На виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 року у справі № 812/1559/17 відповідачем повторно розглянуто заяву позивача від 05.07.2018 року (реєстраційних номер вхідної кореспонденції відповідача 1832/0/5-17 від 13.07.2017 року), на яку листом від 10.04.2018 року за № М-1832/0-382/0/37-18, відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

ГУ Держгеокадастру у Луганській області відмовило позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на підставі статей 3, 4, 118 Земельного кодексу України, статті 23 Закону України «Про землеустрій», постанови Кабінету Міністрів України № 413, наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 20.03.2018 року № 64 та повідомив позивача про неможливість надання земельної ділянки у власність, оскільки зазначена у заяві земельна ділянка не увійшла до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, яка може бути передана у власність громадянам у ІІ кварталі 2018 року на території Луганської області. Крім того, відповідачем запропоновано позивачу обрати земельну ділянку згідно затвердженого переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІІ кварталі 2018 року на території Луганської області, які розміщено на веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (а. с. 40-41).

08 травня 2018 року за вих. № М-1832/0-518/0/37-18 відповідачем на адресу позивача направлено доповнення до листа «Про розгляд заяви» від 10.04.2018 року, яку разом із відзивом на адміністративний позов направлено на адресу позивача, що підтверджується квитанцією ПАТ «Укрпошта» від 08.05.2018 року (а. с. 42).

Зі змісту вказаного доповнення вбачається, що відповідачем із посиланням на статтю 118 Земельного кодексу України та статтю 45 Закону України «Про землеустрій» повідомлено позивача про неможливість надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку, у зв'язку з тим, що відсутня схема землеустрою на території Ліснополянської сільської ради Марківського району Луганської області.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що є підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача, а апеляційна скарга позивача є такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За приписами пункту «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Відповідно до положень статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас, в абзаці 3 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України зазначено, що у разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини 9 статті 118 цього Кодексу відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частиною 10 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Проаналізувавши наведені норми Земельного кодексу України, суд дійшов правового висновку, що ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно.

Таким чином, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Відтак, відмова відповідного органу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, навіть якщо вона, на думку особи, є протиправною, не має наслідком порушення прав та інтересів особи, яка має намір отримати земельну ділянку.

Тобто, звертаючись до суду з позовом зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Луганській області надати дозвіл на виготовлення документації із землеустрою, позивач намагався усунути перешкоду у реалізації його прав, якої у дійсності немає.

Натомість, відповідно до частиною 10 статті 118 Земельного кодексу України рішенням, яке може порушити права особи і яке може бути оскаржене до суду, може вважатися рішення про відмову органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду.

Отже, наведені висновки щодо правильного вирішення спорів, пов'язаних із зверненням до суду фізичних осіб з позовом до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, в якому предметом позову є зобов'язання визнати протиправними дії щодо відмови у виданні дозволу чи зобов'язати видати наказ про дозвіл на виготовлення документації із землеустрою, відповідають правовому висновку Верховного Суду, висловленому у постановах від 31.01.2018 року у справі № 814/741/16.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 804/3703/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з якими не погоджується суд апеляційної інстанції та вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято при невірному застосуванні норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 250, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скарги ОСОБА_2 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі № 812/1312/18 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі № 812/1312/18 - задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі № 812/1312/18 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправною відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити

Повний текст постанови складений та підписаний 21 листопада 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова