ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 904/308/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Ткач І.В., Стратієнко Л.В.

за участю секретаря: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали апеляційних скарг ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4,

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

(головуючий - Березкіна О.В., судді: Широбокова Л.П., Кузнецов В.О.)

про адміністративне правопорушення

від 16.08.2018,

якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700, 00 грн

у господарській справі №904/308/18

за позовом Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області

до Фізичної особи-підприємця Павловського Василя Сергійовича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмету спору, на стороні позивача: Державне підприємство "Криворізький державний цирк"

про розірвання договору від 03.04.2017 №12/02-6302-ОД оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, зобов'язання повернути майно та стягнення 548 521, 64 грн,

за участю:

прокурора - Доценко Т.О.;

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_4;

захисника - ОСОБА_5;

свідка - ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

1. Історія справи

1.1. Прокурор Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області з позовом до Фізичної особи-підприємця Павловського Василя Сергійовича про стягнення 548 521 грн 64 коп, що складає 412 918 грн 27 коп - заборгованості, що виникла відповідно до умов договору від 03.04.2017 №12/02-6302-ОД оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності; 656 грн 61 коп. - завдатку, 26 349 грн 26 коп. - пені, 82 583 грн 65 коп. - штрафу, 26 013 грн 85 коп. - індексації; розірвання договору від 03.04.2017 №12/02-6302-ОД оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності та зобов'язання відповідача повернути Державному підприємству "Криворізький державний цирк" нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 829,2 кв.м., вартістю 2 338 286 грн. 00 коп., розташовані за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (Косіора), 37, на першому, другому поверхах нежитлового приміщення вбудованого в БАЦ "Арена" заблокований з рестораном, за актом приймання-передачі відповідно до умов договору від 03.04.2017 №12/02-6302-ОД оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності.

1.2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2018 стягнуто з ОСОБА_5 - представника відповідача, адвоката, в доход Державного бюджету в особі Державної судової адміністрації України штраф за зловживання процесуальними правами у розмірі 8 810 грн. 00 коп. (5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) на підставі статей 43, 131, 132, 135 Господарського процесуального кодексу України.

1.3. Не погодившись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2018, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати.

1.4. Під час розгляду зазначеної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2018 про стягнення штрафу в суді апеляційної інстанції постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 притягнуто ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності та накладено на нього штраф у розмірі 1700, 00 грн відповідно до статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

1.5. Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 про адміністративне правопорушення мотивована таким:

- 16.08.2018 в судове засідання з'явились особи, які не є учасниками справи, які в процесі розгляду справи проявили неповагу до суду, а саме:

ОСОБА_4 голосно висловлював свої думки, викрикував з місця в адресу колегії суддів, перебивав доповідача, голосно цитував законодавство, не підкорювався розпорядженню головуючого та членів судової колегії, чим створив перешкоди у здійсненні завдань господарського судочинства і що унеможливило розгляд справи по суті;

- головуючим суддею відповідно до статті 133 Господарського процесуального кодексу України було винесено на місці попередження про необхідність дотримуватись порядку у залі судового засідання та виконувати розпорядження головуючого, що відображено у протоколі судового засідання у справі № 904/308/418;

- після попередження, суд продовжив розгляд скарги, проте ОСОБА_4 знов здійснив дії, направлені на порушення встановлених в суді правил поведінки, створив перешкоди у здійсненні судочинства, що виразилось у такому:

ОСОБА_4 перебивав головуючого, надавав голосні коментарі, публічно демонстрував неповагу до суду, висловлював вголос вирази та думки з приводу дій судової колегії, цитував голосно неодноразово законодавство, вимагав від судової колегії надати посвідчення;

- головуючим були застосовані заходи процесуального примусу, передбачені статтею 132 Господарського процесуального кодексу України, про що був ОСОБА_4 попереджений у вигляді видалення із зали судового засідання, якому ОСОБА_4, не підкорився і провокував працівників Національної гвардії на застосування фізичної сили;

- під час розгляду адміністративної справи відносно ОСОБА_4 означена особа була повідомлена про вчинення ним адміністративного правопорушення за статтею 185-3 частини 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пояснень по суті не надавав, зловживаючи процесуальними правами, безпідставно заявляючи одні й ті клопотання, які вирішені судом;

- з врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_4 вчинив адміністративне правопорушення, яке полягає в прояві неповаги до суду, а саме: у непідкоренні розпорядженням головуючого судді, порушенні порядку під час судового засідання та встановлених в суді правил;

- за прояв неповаги до суду ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

2. Короткий зміст вимог апеляційних скарг

2.1. Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №904/308/18 ОСОБА_4 подав до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, в якій просить скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів (1 700 грн) відносно ОСОБА_4 від 16.08.2018 та закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутності складу правопорушення.

2.2. Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №904/308/18 матеріали апеляційної скарги ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185-3 КУпАП скеровано за підсудністю до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

2.3. Узагальнені доводи апеляційної скарги ОСОБА_4:

- дії Дніпропетровського апеляційного господарського суду щодо розгляду справи про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів є незаконним, оскільки згідно зі статтею 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;

- колегією суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду порушено положення Бангалорських принципів, зокрема пункти 1.6., 2.1., 2.5.;

- у контексті змісту пункту 2.5. Бангалорських принципів сумніви в неупередженості судді виникли у апелянта після того як він зайшов до зали суду, в якому ще до початку процесу знаходились 4 людини у формі НГУ і декілька поліцейських в цивільному. Наведене, на думку апелянта свідчило, що судді будуть вчиняти якісь незаконні дії і ховатись за спинами правоохоронців;

- щодо адвоката ОСОБА_5 було порушено статті Конституції України, міжнародного приватного права, Цивільного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Так, ОСОБА_5 вимагав від суду шляхом подання клопотання надання можливості ознайомлення з матеріалами справи відносно нього, залучення представників та надання можливості ознайомитися з повноваженнями прокурора, виходячи з принципу змагальності сторін у зв'язку з тим, що прокурор має право на участь в судовому процесі лише на підставі наказу юридичної особи або довіреності. Але судді проявили упередженість, порушивши ряд статей і однобічно прийняли сторону прокурора по справі. Коли апелянтом було виявлено порушення прав людини, він почав вимагати від суду припинити порушення, діяти в рамках статті 8, 19 Конституції України. Але судді і надалі продовжували порушувати права ОСОБА_5 Після того як було виявлено явну упередженість з боку суду, адвокатом ОСОБА_5 було заявлено відвід колегії. У разі заявлення відводу судді повинні припинити розгляд справи і передати справу на авторозподіл для розгляду відводу. Відвід було відхилено і судді надалі продовжували порушувати права людини при свідках і відеофіксації. Апелянтом знову було наголошено на необхідності дотримуватися статей 19, 8, 6, 21, 22, 59 129 Конституції України та присяги судді. Замість того, щоб продовжувати судове слухання судді надали усно команди службовцям НГУ, щоб ОСОБА_4 викинули із зали суду. Коли службовці НГУ почали хапати апелянта за руки, незаконно застосовувати силу, ОСОБА_4 одразу попередив, що згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" для видалення його із зали суду повинна бути винесена вмотивована постанова. Він декілька разів наголосив на винесенні вмотивованої постанови, але вимога була проігнорована. ОСОБА_4 попередив службовців, що в разі продовження відносно нього злочинних, незаконних дій, він буде вимагати дотримання закону, показуючи власним прикладом дотримання Конституції України та законів України. Після того як службовцями НГУ було роз'яснено, що грубо порушуються судом права людини, ряд законів та кодексів і те, що суд повинен вмотивувати видалення із зали (чого не було зроблено, не зважаючи на вимоги), службовці припинили порушувати закон і права ОСОБА_4;

- через те, що військовослужбовці відмовилися виконувати злочинні накази, судді вирішили притягти ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 185-3 КУпАП у вигляді накладення штрафу;

- під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд знову порушив права ОСОБА_4 всупереч статей 19, 8, 21, 22, 59 Конституції України, частини 1 статті 4, статті 205, частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України. Так, ОСОБА_4 наголосив, що він має право на захисника, представника своїх прав в суді та звернувся з усним зверненням до адвоката ОСОБА_5 та правозахисника ОСОБА_7 з проханням представництва його інтересів і захисту прав під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Вони погодилися, але судді відмовили ОСОБА_4 у захисті і представництві за усним правочином. Тоді ОСОБА_4 наголосив на написанні клопотання відповідно до вимог статті 207 Цивільного кодексу України для вчинення письмового правочину. Суд надав перерву тривалістю 10 хвилин, але після продовження засідання відмовив у здійсненні представництва, пославшись на відсутність нотаріального посвідчення. Наведеним, на думку апелянта, судом було порушено присягу судді, статтю 2, частину 1 статті 7, частину 1 статті 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 2, 3 Господарського процесуального кодексу України, статтю 251 КУпАП, не враховано роз'яснення Конституційного Суду справі 1-17/2000, рішення № 13-рп/2000 від 16.11.2000 щодо вільного вибору захисника, постанову Верховної Ради України "Про засади державної політики України в галузі прав людини" від 17.06.1999 № 757-ХІV, положення Загальної декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Загородній проти України".

2.4. Також адвокатом ОСОБА_4 ОСОБА_5 до Касаційного господарського суду подано апеляційну скаргу, в якій він просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі про адміністративне правопорушення від 16.08.2018 та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

2.5. Узагальнені доводи апеляційної скарги:

- виходячи зі змісту протоколу судового засідання, зауваження робилися ОСОБА_5, а видалили із зали суду і притягнули до адміністративної відповідальності ОСОБА_4;

- зі змісту протоколу судового засідання ОСОБА_4 видалено за "нецензурну лексику в адресу суду", що не відповідає дійсності. Вказане апелянт просив вважати зауваженнями на протокол судового засідання та розглянути перед направленням справи до Верховного Суду. У самій постанові з приводу нецензурної лексики в адрес суду жодного слова;

- всупереч письмового клопотання ОСОБА_4 про залучення декількох захисників, колегія відмовила у задоволенні цього клопотання, порушивши право ОСОБА_4 на захист. Наведене суперечить практиці Європейського суду з прав людини;

- суд апеляційної інстанції не надав часу для належної підготовки до розгляду, не надав можливості ознайомитися з матеріалами справи, без участі сторони обвинувачення, не бажаючи допитувати свідків, прийняв рішення про притягнення до адміністративної відповідальності без будь-якої процедури.

2.6. Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №904/308/18 та призначено до розгляду зазначені апеляційні скарги на 06.11.2018.

2.7. На адресу суду 02.11.2018 від представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 надійшло клопотання, в якому він просив допитати як свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7. Також, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини у справі "Михайлова проти України", в якій суд визнав порушенням принципу безсторонності під час провадження, пов'язаного з адміністративним правопорушенням проти заявника, відсутність сторони обвинувачення, на підставі статті 415 Кримінального процесуального кодексу України просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у іншому складі суду, зважаючи на грубе порушення норм процесуального права, а саме відсутність сторони обвинувачення у даному провадженні.

2.8. Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2018 у розгляді апеляційних скарг ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №904/308/18 оголошено перерву до 16.11.2018 о 10 год. 00 хв. Цією ж ухвалою було частково задоволено клопотання представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про виклик в судове засідання як свідка ОСОБА_7. Зазначено, що в іншій частині клопотання щодо правомірності чи неправомірності залучення сторони обвинувачення у даній справі колегією суддів буде вирішено за результатами розгляду апеляційної скарги по суті, оскільки не є процедурним питанням, пов'язаним з рухом справи.

2.9. Ухвалою Верховного Суду від 12.11.2018 сторін повідомлено про те, що судове засідання, призначене на 16.11.2018 не відбудеться, оскільки на цей же день в порядку статті 46 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" скликається Пленум Верховного Суду, до складу якого входять усі судді Верховного Суду. Апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №904/308/18 призначено до розгляду на 19.11.2018 о 10 год. 00хв.

3. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів апеляційної інстанції з посиланням на норми права, якими керувався суд

3.1. Відповідно до частини 5 статті 129 Конституції України за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Згідно з частиною 3 статті 11 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим судовим рішенням може бути видалена із зали судового засідання.

У статті 50 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" вказано, що прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.

3.2. Безпосередньо адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду передбачена частиною 1 статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, у частині 1 статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення закріплено, що неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3.3. Тобто, диспозиція частини першої статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення до об'єктивної сторони вказаного правопорушення відносить наступні діяння:

злісне ухилення від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача,

непідкорення зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого;

порушення порядку під час судового засідання;

вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Отже, у випадку вчинення будь-яких із вище перелічених дій, суд зобов'язаний ініціювати провадження у справі про адміністративне правопорушення.

3.4. Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. (стаття 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

3.5. Отже, підставою для застосування до особи такої міри відповідальності як адміністративне стягнення є встановлений факт протиправної поведінки.

3.6. Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

3.7. Статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

3.8. Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 голосно висловлював свої думки, викрикував з місця в адресу колегії суддів, перебивав доповідача, голосно цитував законодавство, не підкорювався розпорядженню головуючого та членів судової колегії, чим створив перешкоди у здійсненні завдань господарського судочинства і що унеможливило розгляд справи по суті апеляційної скарги. Головуючим суддею відповідно до статті 133 Господарського процесуального кодексу України було винесено на місці попередження про необхідність дотримуватись порядку у залі судового засідання та виконувати розпорядження головуючого, що відображено у протоколі судового засідання у справі № 904/308/418. Після попередження, суд продовжив розгляд скарги, проте, ОСОБА_4, знов здійснив дії, направлені на порушення встановлених в суді правил поведінки, створив перешкоди у здійсненні судочинства, що виразилось у наступному: ОСОБА_4 перебивав головуючого, надавав голосні коментарі, публічно демонстрував неповагу до суду, висловлював вголос вирази та думки з приводу дій судової колегії, цитував голосно, неодноразово законодавство, вимагав судову колегію надати посвідчення. Головуючим були застосовані заходи процесуального примусу, передбачені статтею 132 ГПК України, про що був ОСОБА_4 попереджений у вигляді видалення із зали судового засідання, якому ОСОБА_4, не підкорився і провокував працівників Національної гвардії на застосування фізичної сили.

3.9. У засідання суду, призначене на 19.11.2018, з'явився ОСОБА_7, який був викликаний як свідок, та надав суду такі пояснення: перед приміщенням Дніпропетровського апеляційного господарського суду та всередині, безпосередньо у залі судового засідання перебувало багато представників Національної гвардії та поліції. При вході до суду у всіх перевіряли документи. У залі судового засідання перебували особи, які знімали на відео присутніх. Такі дії свідчили про упереджене ставлення суддів, які мали меті накласти штраф не лише на ОСОБА_4, але й на інших учасників процесу, та фактично провокували останніх. Перед засіданням усіх виштовхували й били, але такі дії припинились, коли розпочався розгляд справи. Проте далі суддя порушувала усі норми законодавства, відхиляла всі клопотання Черниша, не надавала йому документи, які він просив, не давала можливості ознайомитися з матеріалами справи. ОСОБА_4 став на захист Черниша, але суддя за такі дії наклала на нього штраф. ОСОБА_4 просив надати йому можливість ознайомитися з матеріалами справи, але суддя на це зважала, розглянула справу з порушенням процедури без дослідження доказів, не заслуховуючи свідків.

3.10. Колегією суддів враховано, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантоване право на справедливий суд: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Принцип справедливості закликає до вільного та навіть різкого обміну аргументами між сторонами у залі суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Михайлова проти України" від 18.03.2018, заява № 10644/08).

3.11. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення свідка, дослідивши аудіодиск судового засідання (том І, аркуш справи 195) та протокол судового засідання від 16.08.2018 у справі № 904/308/18 (том І аркуш справи 192-195), суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим висновок колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду про наявність ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185-3 КУпАП. Висловлювання ОСОБА_4 містять характер оціночних суджень, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

3.12. З врахуванням викладеного, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому оскільки апеляційним судом визнано обгрунтованими доводи апеляційних скарг щодо наявності правових підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення із закриттям провадження у справі, то інші доводи апеляційних скарг колегією суддів відхиляються.

4. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

4.1. Відповідно до положень статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

4.2. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

4.3. З врахуванням фактичних обставин даної справи та на підставі наведених норм Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд:

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 про адміністративне правопорушення у справі № 904/308/18 щодо ОСОБА_4 за частиною 1 статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

3. Копії постанови надіслати особам, які беруть участь у провадженні в даній справі про адміністративне правопорушення.

4. Справу № 904/308/18 направити до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Головуючий В. Студенець

Судді Л. Стратієнко

І. Ткач