ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2018 року

Київ

справа № 686/23450/16-а

провадження № К/9901/23221/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій неправомірними та зобов'зання до вчинення дій, за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Козак О.В. від 12 грудня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Матохнюка Д.Б., Боровицького О.А., Сапальової Т.В. від 2 березня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій неправомірними та зобов'зання до вчинення дій, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому від 9 листопада 2016 року № 891402 в частині визначення йому довічного грошового утримання в розмірі 80 процентів грошового утримання судді апеляційного суду;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому провести перерахунок розміру довічного грошового утримання у розмірі 90 процентів від грошового утримання судді апеляційного суду з 17 вересня 2016 року та в подальшому проводити нарахування та виплату довічного грошового утримання судді у розмірі 90 процентів від грошового утримання судді апеляційного суду.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.

Визнано протиправним та скасувати розпорядження управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому від 9 листопада 2016 року № 891402 в частині визначення ОСОБА_2 довічного грошового утримання у розмірі 80 процентів грошового утримання судді апеляційного суду.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому з 17 вересня 2016 року провести перерахунок розміру довічного грошового утримання ОСОБА_2 у розмірі 90 процентів від грошового утримання судді апеляційного суду, з урахуванням виплачених сум та в подальшому проводити нарахування та виплату довічного грошового утримання судді у розмірі 90 процентів від грошового утримання судді апеляційного суду.

3. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанції виходили з того, що у відповідності до пункту 11 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній до 28 березня 2015 року, пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ, пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» та рішення Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 календарний період строкової військової служби у Збройних Силах та половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів має бути зарахований до стажу роботи позивача на посаді судді.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Указом Президента України від 27 червня 1996 року та наказу управління юстиції у Хмельницькій області від 22 липня 1996 року ОСОБА_2 призначено суддею Хмельницького районного суду, з 27 березня 2004 року переведено на посаду судді Хмельницького міськрайонного суду, у зв'язку ліквідацією Хмельницького районного суду, а з січня 2011 року - обрано суддею Апеляційного суду Хмельницької області. Постановою Верховної Ради України від 8 вересня 2016 року та згідно наказу голови Апеляційного суду Хмельницької області від 16 вересня 2016 року ОСОБА_2 звільнено у відставку з посади судді Апеляційного суду Хмельницької області.

Розпорядженням управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому від 9 листопада 2016 року № 891402 ОСОБА_2 призначено з 17 вересня 2016 року довічне грошове утримання у розмірі 80 процентів грошового утримання судді апеляційного суду. При цьому відповідачем взято до уваги лише період роботи позивача на посаді судді - 20 років 1 місяців 19 днів з 27 липня 1996 року по 16 вересня 2016 року.

Відповідачем не враховано до стажу судді, який дає право на отримання 90 процентів довічного грошового утримання судді період проходження строкової військової служби протягом 1982 - 1984 років (2 роки 12 днів), половину періоду навчання на юридичному факультеті Київського Державного університету ім. Т. Шевченка з 1984 по 1989 роки (2 роки 6 місяців), робота з вересня 1989 року по липень 1996 року у прокуратурі на посадах: помічника прокурора, прокурора (6 років).

Листом від 23 листопада 2016 року № 907/Ф-12 управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому було було повідомлено позивача про відмову у зарахуванні для обчислення щомісячного грошового утримання навчання у навчальному закладі, періоду проходження військової служби та роботи в органах прокуратури за відсутності правових підстав.

6. Вважаючи таке рішення відповідача неправомірним ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI, у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Пунктом 25 Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що розмір щомісячного довічного грошового утримання встановлюється у розмірі 80 процентів грошового утримання судді. За кожний повний рік роботи на посаді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 проценти заробітку, але не може бути більшим ніж 90 процентів заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

До набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI, в редакції від 7 липня 2010 року діяв Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-XII. частиною 4 статті 43 якого було передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI в редакції Закону № 192 від 12 лютого 2015 року не містять застереження щодо збереження за суддями, які призначені чи обрані на посаду судді до набрання чинності цим Законом, визначення стажу роботи на посаді судці відповідно законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом, оскільки пункт 11 у вищевказаній редакції Перехідних положень відсутній.

Зарахування іншої діяльності до стажу роботи на посаді судді ні Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, ні Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII не передбачено.

Оскільки для обчислення щомісячного довічного грошового утримання приймається лише стаж роботи на посаді судді, який у позивача становить 20 років, правових підстався зарахування навчання у навчальному закладі, період проходження військової служби та роботу у органах прокуратури, немає.

8. ОСОБА_2 подано заперечення на касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року, в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Відповідно до пункту 25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону країни «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 року, №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

10. За правилами частини першої статті 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

11. Згідно із вимогами статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

12. Водночас відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

13. До набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ.

14. Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.

15. Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

16. Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

17. Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

18. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. На час набрання чинності Законом Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI (30 липня 2010 року) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».

20. Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить не менше 10 років, до стажу роботи, який дає судді право на відставку, враховується також період проходження строкової військової служби, половина строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу та робота на посадах прокурорів і слідчих.

21. Отже, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку належить враховувати, крім роботи на посаді судді (20 років 1 місяць 19 днів) календарний період проходження строкової служби (2 роки 12 днів), половина строку навчання на юридичному факультету вищого навчального закладу (2 роки 6 місяців) та робота на посадах прокурорів і слідчих (6 років), загалом більше 25 років.

22. Таким чином, невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання на юридичному факультету вищого навчального закладу та роботи на посадах прокурорів і слідчих і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.

23. Враховуючи вищенаведене, суди дійшли вірного висновку, що стаж роботи позивача на посаді судді, до якого, як вже було зазначено, зараховується календарний період проходження строкової військової служби, половина строку навчання на юридичному факультету вищого навчального закладу та робота на посадах прокурорів і слідчих в свою чергу, дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 процентів від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді.

24. Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 6 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

судді Я. О. Берназюк

М. І. Гриців