ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________________
У Х В А Л А
19 листопада 2018 р. Справа № 902/224/18
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючого судді Лабунської Т.І.,
за участю: секретаря судового засідання Матущак О.В.,
представника ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод" - Липовецький С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" № 040-02/2376 від 26.06.2018 року про визнання кредиторських грошових вимог до ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод" у справі
за заявою: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Могилів-Подільський молокозавод" (вул. Пушкінська, 146, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000)
про визнання банкрутом
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/224/18 за заявою ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2.) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Могилів-Подільський молокозавод" (далі по тексту - ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод").
Ухвалою суду від 24.05.2018 року за вказаною заявою відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод", визнано вимоги кредитора ОСОБА_2 в сумі 11 664 000,00 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника до 16.09.2018 року, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Данілова А.І., попереднє судове засідання призначено на 10.07.2018 року.
29.05.2018 року здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод".
04.07.2018 року до суду надійшла заява ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" № 040-02/2376 від 26.06.2018 року про визнання кредиторських грошових вимог до боржника - ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод" у сумі 8731060,01 доларів США, 7994799,71 Євро, 87881285,01 грн. та 3524,00 грн. - судового збору.
Ухвалою суду від 09.07.2018 року з розгляду заяви ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" призначено судове засідання на 06.09.2018 року.
Розгляд заяви з підстав, передбачених законодавством неодноразово відкладався.
12.09.2018 року арбітражний керуючий Данілов А.І. подав до суду відзив № 02-01/902/224/18-359 від 12.09.2018 року про результати розгляду заяви ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання кредиторських грошових вимог до ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод". В даному відзиві розпорядник майна визнав грошові вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод" у розмірі 462827484,17 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника та підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо.
З відзиву вбачається, що свою позицію арбітражний керуючий Данілов А.І. обгрунтовує тим, що в заяві банку та наведеному в ній розрахунку заборгованості не враховано часткове погашення вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в сумі 47 877 743,94 грн., що відбулось за рахунок продажу заставного майна ТОВ "Білоцерківський молочний комбінат" у справі про банкрутство № 911/739/15, яка перебуває у провадженні Господарського суду Київської області. До того ж, за твердженням розпорядника майна, зазначеному у відзиві, з тексту заяви № 040-02/2376 від 26.06.2018 року ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" йому не зрозуміло яким чином розрахована сума грошових вимог до ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод" та з яких правових і фактичних підстав заявлена сума перевищує розмір грошових вимог банку, визнаних у справі № 911/739/15 про банкрутство основного боржника ТОВ "Білоцерківський молочний комбінат" з урахуванням часткового погашення.
Заявою №б/н від б/д (вх.№ 02.1-36/565/18 від 29.10.2018 року) ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" уточнило грошові вимоги до ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод", зазначивши грошові вимоги у розмірі 8 041 697,20 дол. США, 7397157,10 євро, 73 606 651,34 грн., що станом на дату подання заяви становлять 510 614 727,05 грн. боргу згідно офіційного курсу Національного банку України, встановленого на 26.06.2018 року, 6 459 712, 27 грн. - пені, 3524,00 грн. - витрат на судовий збір.
29.10.2018 року в судовому засіданні у справі № 902/224/18 з розгляду заяви ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання кредиторських грошових вимог до боржника - ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод" оголошено перерву до 19.11.2018 року.
19.11.2018 року в судовому засіданні судом повідомлено, що 19.11.2018 року через засоби факсимільного зв"язку представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" надіслала до суду повідомлення № б/н від 19.11.2018 року, в якому вказала про те, що заявлені грошові вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити та розглянути дану заяву за її відсутності.
Суд, зважаючи на приписи ст. 42 ГПК України прийняв дане повідомлення до розгляду та задовольнив.
Представник боржника в судовому засіданні підтримав позицію арбітражного керуючого Данілова А.І., викладену у відзиві про результати розгляду заяви ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання кредиторських грошових вимог до ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод".
Суд, заслухавши пояснення присутнього учасника справи, врахувавши подане кредитором повідомлення, детально розглянувши заяву банку та уточнення до заяви, відзив арбітражного керуючого, правову позицію боржника, дослідивши письмові докази встановив наступні обставини.
17.03.2009 року між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» укладено Генеральну кредитну угоду №27109№1 із відповідними змінами, внесеними Договорами про внесення змін та Додатковими угодами.
Відповідно до умов п. 1.1 Генеральної угоди, зазначена угода регулює засади співпраці між Банком та Позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності Позичальника.
Метою Генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово закупівельної, виробничої та іншої діяльності Позичальника, яке здійснюється відповідно до цієї Генеральної угоди шляхом укладання кредитних договорів (п.1.2 Генеральної угоди).
Згідно з ст. 2 Генеральної угоди кредит означає грошові кошти, які Банк надає на фінансування діяльності Позичальника на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання та відкличності.
Пунктами 4.1, 4.2 Генеральної угоди сторони передбачили, що відповідно до положень та умов цієї Генеральної угоди Банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених п. 4.5 Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов Кредитного договору, укладеного в рамках цієї Генеральної угоди, який повинен визначати валюту та суму кредиту чи ліміт кредитної лінії, термін користування кредитними коштами, розмір процентів за користування кредитом, комісій та інших платежів за кредитним договором, рахунки для обслуговування кредиту, графік надання і погашення кредиту та інші умови.
Відповідно до п. 4.5.1 Генеральної угоди (в редакції Договору про внесення змін №27109№1-7 від 28.11.2012) загальний ліміт заборгованості Позичальника за кредитом за цією Генеральною угодою не може перевищувати еквівалент 188 325 285, 72 грн..
Згідно з п. 4.3 Генеральної угоди (в редакції Договору про внесення змін №27109№1-6 від 13.06.2012 року) строк користування кредитом за цією Генеральною угодою встановлюється до 25.12.2017 року включно.
Згідно з умовами п. 5.2.7 Генеральної угоди Позичальник взяв на себе обов'язок своєчасно та у повному обсязі погашати Банку заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі за кредитними договорами.
В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» за Кредитним договором між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та ТОВ «Могилів-Подільський молокозавод» був укладений:
- договір іпотеки, посвідчений 29.04.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко Н.Є. та зареєстрований в реєстрі за №594. За умовами якого ТОВ «Могилів- Подільський молокозавод» було передано в іпотеку нежитлові будівлі, реєстраційний номер: 18037532, загальною площадю 4 615, 44 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. Обтяження вказаного нерухомого майна іпотекою було зареєстровано в Державному реєстрі іпотек та внесено відповідні записи щодо заборони відчуження такого майна до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
- договір застави № 27109Z19, посвідчений 29.04.2009р. Коваленко Н.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 596, за умовами якого ТОВ «Могилів-Подільський молокозавод» було передано в заставу виробниче обладнання (обладнання молочного, казеїнового, маслоцеху, котельні та компресорної), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Водначас, в рамках дії Генеральної угоди між Банком та Позичальником були укладені наступні кредитні договори, які є додатками до цієї Генеральної угоди:
- кредитний договір № 27106К17 від 26.06.2006 року із відповідними змінами. Відповідно до умов даного договору Банк надав Позичальнику кредит розмірі 9057744,83 доларів США, 8 357 871,01 євро, 16 538 155,79 грн.;
- договір про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного підтвердженого непокритого акредитиву № 27112К28 від 28.11.2012 із змінами, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит у формі невідновлюваної кредитної лінії з лімітом заборгованості 193 000,00 євро;
- кредитний договір № 27113K5 від 28.03.2013 року із змінами. Згідно умов договору, а саме з графіком збільшення та зменшення ліміту заборгованості Банк надав Позичальнику кошти на загальну суму 19 042 999,97 грн.;
- кредитний договір № 27113V5 від 04.09.2013 року із змінами. Відповідно до умов даного договору Банк надав Позичальнику позичкові кошти в межах ліміту овердрафту шляхом виконання платежів з поточного рахунку Позичальника в Банку та на кінець дня 04.09.2014 року розмір наданого кредиту становив 14 180 886,4 7 грн.;
- кредитний договір № 27113К27 від 06.11.2013 року із змінами, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 228 400,87 євро, а 25.04.2014 року в сумі 47100,00 євро..
Документи додані Банком до заяви та, які долучені судом до матеріалів справи, а саме виписки по рахункам, меморіальні валютні ордери № 9564 від 23.01.2014 року, №18848 від 28.04.2014 року підтверджують надання Банком Позичальнику відповідних кредитних коштів. Окрім того, згідно умов даних кредитних договорів основним обов"язком Позичальника було повернення отриманих кредитних коштів у встановлені договором строки.
Як вбачається з пояснень кредитора та слідує з матеріалів справи, Позичальник (ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат») не виконав своїх договірних зобов"язань щодо необхідності погашення грошових сум, взятих у кредит згідно з встановленим графіком та у встановлений строк, внаслідок чого у останнього перед Банком виникла заборгованість за кредитними договорами за Генеральною угодою.
Враховуючи те, що ТОВ «Могилів- Подільський молокозавод» є Заставодавцем за кредитними договорами за Генеральною угодою, Банк звертається саме до нього з грошовими вимогами, що випливають з основного кредитного зобов"язання.
Встановивши наведені обставини, надавши їм належну оцінку, суд дійшов наступних правових висновків.
В силу ст. 193 ГК України, норми якої кореспондуються із нормами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Частина 1 ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтями 546, 547 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Судом з"ясовано, що умовами Кредитних договорів за Генеральною угодою передбачена відповідальність за порушення термінів сплати кредиту, процентів за користування кредитом та комісії за управління кредитом у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу у повному обсязі.
Відтак, з огляду на те, що Позичальником порушено зобов'язання за Кредитними договорами за Генеральною угодою, суд вважає, що у Банку наявні правові підстави для нарахування пені на суму прострочених платежів у розмірі 6 459 712,27 грн..
Відповідно до ст. 572 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про заставу» в силу застави Кредитор (Заставодержатель) має право в разі невиконання Боржником (Заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими Кредиторами.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
В пунктами 1.6., 2.1.4.,2.1.5, 5.1., 5.5. Договору іпотеки від 29.04.2009 сторони передбачили право іпотекодержателя у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником положень Кредитного договору та або невиконання або неналежне виконання Іпотекодавцем положень Договору іпотеки, а також у інших випадках, передбачених цим Договором іпотеки та Кредитним договором або чинним законодавством задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у порядку, передбаченому цим Договором або чинним законодавством, в повному обсязі.
При цьому, в пунктах 1.5., 2.1.3., 2.1.5. Договору застави від 29.04.2009 року сторони визначили право заставодержателя у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником відповідних положень Кредитного договору та/або невиконання Заставодавцем відповідних положень Договору застави, Заставодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави у порядку, передбаченому цим договором або чинним законодавством, в повному обсязі.
При цьому, суд звертає увагу на те, що норми Законів України "Про заставу", «Про іпотеку» не обмежують право Кредитора на звернення стягнення на предмет застави (іпотеки), що належить на праві власності майновому поручителю, у випадку, якщо основний боржник не сплатив борг.
Суд вважає за необхідне відмітити, що правова природа застави полягає у забезпеченні можливості Кредитора у разі невиконання Боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майна переважно перед іншими Кредиторами цього Боржника.
Враховуючи те, що Боржник у справі № 902/224/18 ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод" є Заставодавцем за Кредитними договорами за Генеральною угодою, то заявлені грошові вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" є правомірними та обгрунтованими, оскільки застава (іпотека) як правовий інститут цивільного законодавства виконує забезпечувальну функцію та встановлюється для гарантування майнових інтересів Заставодержателя, спрямована на те, щоб гарантувати Заставодержателю задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна, незалежно від майнового стану боржника, і наявності у нього заборгованості перед іншими Кредиторами.
Обгрунтованість та правильність обрахування Банком грошових вимог до ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод" підтверджується й приписами ч. 2 ст. 23 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якій зазначено про те, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
В постанові Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі № 909/490/16 в п. 2.8. зазначено, що вимогами забезпеченого Кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов"язанням (кредитним договором) і є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувального договору та чинного законодавства.
Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не пов'язує включення до реєстру вимог, забез печених заставою майна боржника, із встановленням договірної вартості предметів забезпечення як єдиного критерію визначення розміру забез печених заставою вимог. Розмір таких вимог встановлюється виходячи з розміру заборгованості за кредитом та розміру дійсних на момент подан ня заяви з кредиторськими вимогами зобов'язань за да ним кредитним договором, незалежно від вартості предметів застави (постанова Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 914/3734/15).
В судових засіданнях представник боржника висловлюючи свою правову позицію наголошував на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України майновий поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тому, відповідальність майнового поручителя не може бути більшою, ніж відповідальність основного. Відтак, останній визнав вимоги банку в сумі 510705228,11 грн., що відповідає визнаним вимогам банку в справі про банкрутство основного боржника ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» за мінусом вартості проданого цілісного майнового комплексу (510705228,11 грн. - 47 877 743,94 грн. = 462827484,17 грн.).
В зв"язку з чим, суд зазначає, що Боржник - ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод" є самостійним суб"єктом банкрутства, перебуває в особливому правовому режимі і норми Закону про банкрутство пріоритетні перед іншими нормативно-правововими актами, в тому числі і перед Цивільним кодексом України.
Слід підкреслити, приписи ч. 2 ст. 23 Закону про банкрутство визначають, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Під час звернення до суду із заявою про визнання кредиторських вимог Банку у справі про банкрутство ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» курс валюти був інший, ніж при звернення Банку з кредиторськими вимогами у справі про банкрутство ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод". Тому, й розмір вимог є іншим, ніж був при їх заявленні у справі про банкрутство ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат».
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Забезпеченими зобов'язаннями в розумінні статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та, відповідно, вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором).
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши усі докази в своїй сукупності, надані ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на підтвердження обгрунтованості заяви № 040-02/2376 від 26.06.2018 року про визнання кредиторських грошових вимог до Боржника - ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод" дійшов висновку про її задоволення.
Тому, суд дійшов висновку про визнання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" Кредитором ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод" з грошовими вимогами на суму 8 041 697,20 дол. США, 7397157,10 євро, 73 606 651,34 грн., що станом на дату подання заяви становлять 510 614 727,05 грн. боргу згідно офіційного курсу Національного банку України, встановленого на 26.06.2018 року, 3 524,00 грн. - витрат на судовий збір, 6 459 712, 27 грн. - пені.
При цьому, слід внести до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод" грошові вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у розмірі 8 041 697,20 дол. США, 7397157,10 євро, 73 606 651,34 грн., що станом на дату подання заяви становлять 510 614 727,05 грн. боргу згідно офіційного курсу Національного банку України, встановленого на 26.06.2018 року, 3 524,00 грн. - витрат на судовий збір, 6 459 712, 27 грн. - пені.
Вимоги щодо витрат на судовий збір підлягають визнанню у першу чергу відповідно до ст. 45 Закону про банкрутство. Інші вимоги Кредитора є забезпеченими.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 8, 9, 23, 45 ЗУ "Про відновлення платоспросможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 3, ч. 6 ст. 12, 18, 42, 232, 233, 234, ч. 1 ст. 235, 236, 255, 256, 326 ГПК України, суд -
У Х В А Л И В :
1. Визнати ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112, вул. Антоновича, 127, м. Київ, 03150) кредитором ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод" (код ЄДРПОУ 34309986, вул. Пушкінська, 146, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000) з грошовими вимогами у розмірі 8 041 697,20 дол. США, 7397157,10 євро, 73 606 651,34 грн., що станом на дату подання заяви становлять 510 614 727,05 грн. боргу згідно офіційного курсу Національного банку України, встановленого на 26.06.2018 року, 3 524,00 грн. - витрат на судовий збір (перша черга), 6459712, 27 грн. - пені та внести до реєстру вимог кредиторів.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 19.11.2018 року.
4. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 21.11.2017 року.
6. Копію ухвали суду надіслати згідно переліку.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук . прим.:
1-до справи
2 - ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
3- ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Бульварно-Кудрявська, 11-Б, м. Київ, 04053);
4-Товариство з обмеженою відповідальністю "Могилів-Подільський Молокозавод" (вул. Пушкінська, 146, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл., 24000);
5-Арбітражний керуючий (розпорядник майна) Данілов Артем Іванович (АДРЕСА_3)
