Справа № 522/2587/18

Провадження № 2-а/522/921/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Чернявської Л.М.

При секретарі судового засідання Ткаченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва територіального управління юстиції у місті Києві,

ВСТАНОВИВ:

Представник військової частина НОМЕР_1 звернувся 13.02.2018 року до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва територіального управління юстиції у місті Києві в якому просить визнати дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва територіального управління юстиції у місті Києві протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2017 року за виконавчим провадженням № 53807080, від 21.04.2017 року за виконавчим провадженням № 53806927, від 24.04.2017 року за виконавчим провадженням № 53806942, від 21.04.2017 року за виконавчим провадженням № 53807010, від 24.04.2017 року за виконавчим провадженням № 53807032 та від 24.04.2017 року за виконавчим провадженням № 53807065.

Також, представник позивача просить поновити пропущений строк на подання адміністративного позову з тих підстав, що 19.05.2017 року в/ч НОМЕР_1 зверталась до Подільського районного суду м. Києва з аналогічним позовом, але 26.05.2017 року судом винесено ухвалу, якою адміністративний позов повернуто позивачеві. Оскільки дану ухвалу позивач отримав лише 01.02.2018 року, то він вважає, що строк на звернення до належного суду пропущено з поважних причин, в зв?язку з чим просить цей строк поновити.

Позивач посилається на те, що в провадженні Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва територіального управління юстиції у місті Києві (далі Подільський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві) перебувають виконавчі провадження №№ 53807010, 53807080, 53806927, 53807065, 53807032, 53807042 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 витрат виконавчого провадження та виконавчого збору на користь Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві.

Щодо виконавчого провадження № 53807080, то постановою Приморського районного суду міста Одеси по справі № 522/17868/15-а військову частину НОМЕР_1 було зобов`язано надати Головному управлінню пенсійного фонду в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 13.09.2016 року Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на виконання вищевказаної постанови суду було відкрите виконавче провадження з винесенням відповідної постанови про його відкриття. Листом від 24.10.2016 року № 222/4/1648 військовою частиною НОМЕР_1 до Головного управління пенсійного фонду в Одеській області було направлено довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Про виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 було повідомлено РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві листом від 26.10.2016 року № 222/4/1685. Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві в свою чергу було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Однак, 21.04.2017 року державним виконавцем Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було винесено постанову про Відкриття виконавчого провадження, надійшла до військової частини НОМЕР_1 10.05.2017 року, якою з військової частини НОМЕР_1 стягується на користь Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві витрати у розмірі 116 грн. 82 коп. Позивач вважає, що постанова державного виконавця про стягнення з військової частини НОМЕР_1 витрат у розмірі 116 грн. 82 коп. є незаконною та підлягяє скасуванню.

Так, постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена 09.12.2016 року, а постанова про відкриття виконавчого провадження, якою стягуються витрати виконавчого провадження лише 21.04.2017 року чим суттєво порушено пункт 2 розділу 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, відповідно до якого витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. У постанові про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2016 року військовій частині НОМЕР_1 для самостійного виконання рішення надано строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття. Враховуючи те, що зазначена постанова про відкриття надійшла до військової частини НОМЕР_1 лише 22.09.2016 року, виконати її у визначений державним виконавцем строк було неможливо. Таким чином, вже в момент надходження, постанова підлягала примусовому виконанню, що порушує право військової частини на добровільне її виконання.

Крім того, відповідно до пункту 2 статті 42 Закону України Про виконавче провадження витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

В процесі виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2016 року державним виконавцем не було здійснено жодних заходів, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, а отже позивач вважає, що підстави для стягнення з військової частини НОМЕР_1 витрат виконавчого провадження відсутні.

Щодо виконавчого провадження № 53806927 та № 53806942, то постановою Приморського районного суду міста Одеси по справі № 522/17840/15-а військову частину НОМЕР_1 було зобов`язано надати Головному управлінню пенсійного фонду в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2 17.11.2016 року Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на виконання вищевказаної постанови суду було відкрите виконавче провадження з винесенням відповідної постанови про його відкриття. Листом від 21.12.2016 року № 222/4/2027 військовою частиною НОМЕР_1 до Головного управління пенсійного фонду в Одеській області було направлено довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2 . В свою чергу, Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Однак, 21.04.2017 року державним виконавцем Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було винесено 2 постанови про Відкриття виконавчого провадження, одна від 21.04.2017 року, надійшла до військової частини НОМЕР_1 10.05.2017 року, якою з військової частини НОМЕР_1 стягується на користь Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві витрати у розмірі 300 грн. 28 коп. та від 24.04.2017 року, надійшла 16.05.2017 року, якою з військової частини НОМЕР_1 стягується на користь Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві виконавчий збір у розмірі 2900 грн. 00 коп.

Позивач вважає, що вищезазначені постанови державного виконавця про стягнення з військової частини НОМЕР_1 витрат та виконавчого збору є незаконними та підлягяють скасуванню.

Так, постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена 11.01.2017 року, а постанови про відкриття виконавчого провадження, якими стягуються витрати виконавчого провадження та виконавчий збір лише 21.04.2017 року та 24.04.2017 року чим суттєво порушено пункт 2 розділу 6 Інструкції, відповідно до якого витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження та виконавчого збору надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після їх винесення.

У постанові про відкриття виконавчого провадження від 17.11.2016 року військовій частині НОМЕР_1 для самостійного виконання рішення надано строк протягом 10 днів з моменту винесення постанови про відкриття. Враховуючи те, що зазначена постанова про відкриття надійшла до військової частини НОМЕР_1 лише 09.12.2016 року, про що свідчить вхідний номер на супроводі до постанови, виконати її у визначений державним виконавцем строк було неможливо. Таким чином, вже в момент надходження, постанова підлягала примусовому виконанню, що порушує право військової частини на добровільне її виконання. Відповідно до пункту 2 статті 42 Закону України Про виконавче провадження витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. В процесі виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.11.2017 року державним виконавцем не було здійснено жодних заходів, пов`язанх з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, а тому позивач вважає, що підстави для стягнення з військової частини НОМЕР_1 витрат виконавчого провадження відсутні.

Щодо виконавчого провадження № 53807010 та № 53807032, то постановою Приморського районного суду міста Одеси по справі № 522/21695/15 військову частину НОМЕР_1 було зобов`язано надати до ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_3 22.03.2016 року Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на виконання вищевказаної постанови суду було відкрите виконавче провадження з винесенням відповідної постанови про його відкриття. Листом від 12.08.2016 року № 222/4/1218 військовою частиною НОМЕР_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_3 . Про виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 було повідомлено РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві листом від 26.10.2016 року № 222/4/1686. В свою чергу, Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 09.12.2016 року. Однак, 21.04.2017 року державним виконавцем Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було винесено 2 постанови про Відкриття виконавчого провадження, одна від 21.04.2017 року якою з військової частини НОМЕР_1 стягується на користь Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві витрати у розмірі 116 грн. 82 коп. та від 24.04.2017 року, надійшла 16.05.2017 року, якою з військової частини НОМЕР_1 стягується на користь Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві виконавчий збір у розмірі 3200 грн. 00 коп.

Позивач вважає, що вищезазначені постанови державного виконавця про стягнення з військової частини НОМЕР_1 витрат та виконавчого збору є незаконними та підлягяють скасуванню. Так, постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена 09.12.2016 року, а постанова про відкриття виконавчого провадження, якою стягуються витрати виконавчого провадження та виконавчий збір лише 21.04.2017 року та 24.04.2017 року чим суттєво порушено пункт 2 розділу 6 Інструкції, відповідно до якого витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. У постанові про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2016 року військовій частині НОМЕР_1 для самостійного виконання рішення надано строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття. Враховуючи те, що зазначена постанова про відкриття надійшла до військової частини НОМЕР_1 лише 22.04.2016 року (про що свідчить вхідний номер на супроводі до постанови), виконати її у визначений державним виконавцем строк було неможливо. Таким чином, вже в момент надходження, постанова підлягала примусовому виконанню, що порушує право військової частини на добровільне її виконання. Відповідно до пункту 2 статті 42 Закону України Про виконавче провадження витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. В процесі виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2016 року державним виконавцем не було здійснено жодних заходів, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, а тому позивач вважає, що підстави для стягнення з військової частини НОМЕР_1 витрат виконавчого провадження відсутні.

Щодо виконавчого провадження №53807065, то постановою Приморського районного суду міста Одеси по справі № 522/17864/15-а військову частину НОМЕР_1 було зобов`язано надати до Одеського обласного військового комісаріату довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_4 22.09.2016 року Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на виконання вищевказаної постанови суду було відкрите виконавче провадження з винесенням відповідної постанови про його відкриття. Листом від 24.10.2016 року № 222/4/1684 військовою частиною НОМЕР_1 до Головного Управління пенсійного фонду України в Одеській області було направлено довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_4 . Про виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 було повідомлено РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві листом від 26.10.2016 року № 222/4/1683. Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 09.12.2016 року. Однак, 24.04.2017 року державним виконавцем Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було винесено постанову про Відкриття виконавчого провадження, якою з військової частини НОМЕР_1 стягується на користь Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві виконавчий збір у розмірі 3200 грн. 00 коп.

Позивач вважає, що вищезазначена постанова державного виконавця про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав. Так, постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена 09.12.2016 року, а постанова про відкриття виконавчого провадження, якою стягується та виконавчий збір лише 24.04.2017 року, чим суттєво порушено пункт 2 розділу 6 Інструкції, відповідно до якого витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. У постанові про відкриття виконавчого провадження від 22.09.2016 року військовій частині НОМЕР_1 для самостійного виконання рішення надано строк до семи робочих днів з моменту винесення постанови про відкриття. Враховуючи те, що зазначена постанова про відкриття надійшла до військової частини НОМЕР_1 лише 07.10.2016 року, про що свідчить вхідний номер на супроводі до постанови, виконати її у визначений державним виконавцем строк було неможливо. Таким чином, вже в момент надходження, постанова підлягала примусовому виконанню, що порушує право військової частини на добровільне її виконання.

Крім того, позивач посилається на те, що істотним порушенням для всіх вищезазначених виконавчих проваджень є порушення Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві правил підвідомчості, яке полягає в наступному. Відкривши виконавчі провадження, стороною якого є військова частина НОМЕР_1 , державний виконавець порушив п. 4 розділу І Інструкції, яким передбачена підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень. Так, п. 4 розділу І Інструкції передбачено, що на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими боржниками є центральні органи виконавчої влади та інші органи державної влади та їх посадові особи. Тобто, з поміж центральних органів виконавчої влади Закон виділяє також й інші органи державної влади, які складають відповідну систему державних органів із визначеною структурою та здійснюють владні управлінські функції за допомогою законодавчо закріплених повноважень. Військова частина НОМЕР_1 , відповідно до статті 6 Закону України Про розвідувальні органи України здійснює відповідну діяльність у сферах визначених цією статтею та має відповідний спеціальний правовий статус, про що державному виконавцю відділу відомо. Правовою основою організації і діяльності військової частини НОМЕР_1 як державного органу України є Закон України Про розвідувальні органи України. Відповідно до вимог вказаного Закону відповідні державні органи можуть функціонувати, як окремий державний орган так і у складі центрального органу виконавчої влади. Така змішана система функціонування пов`язана із оптимізацією побудови системи органів державної влади, яка передбачає поєднання центральних органів виконавчої влади та державних органів, які діють на основі розподілу компетенції та відповідальності. При цьому керівники центральних органів виконавчої влади, до складу яких входять державні органи, визначені Законом України Про розвідувальні органи України, здійснюють керівництво ними виключно в межах повноважень, визначених законом і положеннями про такі органи, затвердженими Президентом України, та створюють необхідні умови для їх функціонування. Відповідні державні органи є юридичними особами, мають дійсне та умовне найменування, відповідні емблеми, печатки і штампи, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки, у тому числі валютні, в банках та інших фінансових установах (стаття 6 Закону України Про розвідувальні органи України). Фінансування вказаних органів здійснюються за рахунок коштів, передбачених окремим рядком у Державному бюджеті України для кожного розвідувального органу, та інших джерел, передбачених законом (стаття 15 Закону України Про розвідувальні органи України). Аналогічні за змістом статус і атрибути мають міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про центральні органи виконавчої влади. Таким чином, виходячи із визначеного законодавством організаційно-правового статусу, військова частина НОМЕР_1 являє собою відносно самостійну, структурно відособлену ланку державного апарату, створювану державою та наділену відповідною компетенцією, з метою захисту національних інтересів України у визначених сферах від зовнішніх загроз та є органом державної влади. Таким чином Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві була порушена підвідомчість, зазначений орган не мав повноважень на здійснення виконавчих дій стосовно військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою від 10 квітня 2018 року відкрито провадження у справі та встановлено порядок загального позовного провадження. Ухвалою суду від 06 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу для розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з?явився, надав заяву про проведення судового засідання за його відсутності, вимоги підтримав, просив задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з?явився, викликаний, про поважність причин не явки суд не повідомив.

Суд, вирішив закінчити розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Проаналізувавши матеріали справи суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Оскільки 19.05.2017 року в/ч НОМЕР_1 зверталась до Подільського районного суду м. Києва з аналогічним позовом, а 26.05.2017 року судом винесено ухвалу, якою адміністративний позов повернуто позивачеві, але дану ухвалу позивач отримав лише 01.02.2018 року, то суд вважає, що строк на звернення до належного суду позивач, який 09.02.2018 року направив до Приморського районного суду м. Одеси даний позов, пропустив з поважних причин, в зв?язку з чим цей строк підлягає поновленню.

Судом встановлено, що в провадженні Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва територіального управління юстиції у місті Києві (далі Подільський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві) перебувають виконавчі провадження №№ 53807010, 53807080, 53806927, 53807065, 53807032, 53807042 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 витрат виконавчого провадження та виконавчого збору на користь Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві.

Постановою Приморського районного суду міста Одеси по справі № 522/17868/15-а військову частину НОМЕР_1 було зобов`язано надати Головному управлінню пенсійного фонду в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1

13.09.2016 року Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на виконання вищевказаної постанови суду було відкрите виконавче провадження № 53807080 з винесенням відповідної постанови про його відкриття. Листом від 24.10.2016 року № 222/4/1648 військовою частиною НОМЕР_1 до Головного управління пенсійного фонду в Одеській області було направлено довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Про виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 було повідомлено РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві листом від 26.10.2016 року № 222/4/1685. Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві в свою чергу було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Однак, 21.04.2017 року державним виконавцем Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було винесено постанову про Відкриття виконавчого провадження, що надійшла до військової частини НОМЕР_1 10.05.2017, якою з військової частини НОМЕР_1 стягується на користь Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві витрати у розмірі 116 грн. 82 коп.

Позивач вважає, що постанова державного виконавця про стягнення з військової частини НОМЕР_1 витрат у розмірі 116 грн. 82 коп. є незаконною та підлягяє скасуванню.

Судом встановлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена 09.12.2016 року, а постанова про відкриття виконавчого провадження, якою стягуються витрати виконавчого провадження лише 21.04.2017 року чим, як вважає суд, суттєво порушено пункт 2 розділу 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, відповідно до якого витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

У постанові про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2016 року військовій частині НОМЕР_1 для самостійного виконання рішення надано строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття. Враховуючи те, що зазначена постанова про відкриття надійшла до військової частини НОМЕР_1 лише 22.09.2016 року про що свідчить вхідний номер на супроводі до постанови, виконати її у визначений державним виконавцем строк було неможливо. Таким чином, вже в момент надходження, постанова підлягала примусовому виконанню, що порушує право військової частини на добровільне її виконання.

Крім того, відповідно до пункту 2 статті 42 Закону України Про виконавче провадження витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

В процесі виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2016 року державним виконавцем не було здійснено жодних заходів, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, а отже суд вважає, що підстави для стягнення з військової частини НОМЕР_1 витрат виконавчого провадження відсутні.

Також, постановою Приморського районного суду міста Одеси по справі № 522/17840/15-а військову частину НОМЕР_1 було зобов`язано надати Головному управлінню пенсійного фонду в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2

17.11.2016 року Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на виконання вищевказаної постанови суду було відкрите виконавче провадження № 53806927 та № 53806942 з винесенням відповідної постанови про його відкриття. Листом від 21.12.2016 року № 222/4/2027 військовою частиною НОМЕР_1 до Головного управління пенсійного фонду в Одеській області було направлено довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2 . В свою чергу, Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Однак, 21.04.2017 року державним виконавцем Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було винесено 2 постанови про Відкриття виконавчого провадження, одна від 21.04.2017 року, що надійшла до військової частини НОМЕР_1 10.05.2017 року, якою з військової частини НОМЕР_1 стягується на користь Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві витрати у розмірі 300 грн. 28 коп. та від 24.04.2017 року, надійшла до військової частини НОМЕР_1 16.05.2017 року, якою з військової частини НОМЕР_1 стягується на користь Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві виконавчий збір у розмірі 2900 грн. 00 коп.

Позивач вважає, що вищезазначені постанови державного виконавця про стягнення з військової частини НОМЕР_1 витрат та виконавчого збору є незаконними та підлягяють скасуванню.

Судом встановлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена 11.01.2017 року, а постанови про відкриття виконавчого провадження, якими стягуються витрати виконавчого провадження та виконавчий збір лише 21.04.2017 року та 24.04.2017 року чим, як вважає суд, суттєво порушено пункт 2 розділу 6 Інструкції, відповідно до якого витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження та виконавчого збору надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після їх винесення.

У постанові про відкриття виконавчого провадження від 17.11.2016 року військовій частині НОМЕР_1 для самостійного виконання рішення надано строк протягом 10 днів з моменту винесення постанови про відкриття. Враховуючи те, що зазначена постанова про відкриття надійшла до військової частини НОМЕР_1 лише 09.12.2016 року про що свідчить вхідний номер на супроводі до постанови, виконати її у визначений державним виконавцем строк було неможливо. Таким чином, вже в момент надходження, постанова підлягала примусовому виконанню, що порушує право військової частини на добровільне її виконання.

Відповідно до пункту 2 статті 42 Закону України Про виконавче провадження витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. В процесі виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.11.2017 року державним виконавцем не було здійснено жодних заходів, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, а тому суд вважає, що підстави для стягнення з військової частини НОМЕР_1 витрат виконавчого провадження відсутні.

Також, постановою Приморського районного суду міста Одеси по справі № 522/21695/15 військову частину НОМЕР_1 було зобов`язано надати до ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_3

22.03.2016 року Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на виконання вищевказаної постанови суду було відкрите виконавче провадження № 53807010 та № 53807032 з винесенням відповідної постанови про його відкриття. Листом від 12.08.2016 року № 222/4/1218 військовою частиною НОМЕР_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_3 . Про виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 було повідомлено РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві листом від 26.10.2016 року № 222/4/1686. В свою чергу, Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 09.12.2016 року.

Однак, 21.04.2017 року державним виконавцем Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було винесено 2 постанови про Відкриття виконавчого провадження, від 21.04.2017 року, надійшла до військової частини НОМЕР_1 10.05.2017 року, якою з військової частини НОМЕР_1 стягується на користь Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві витрати у розмірі 116 грн. 82 коп. та від 24.04.2017 року, надійшла до військової частини НОМЕР_1 16.05.2017 року, якою з військової частини НОМЕР_1 стягується на користь Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві виконавчий збір у розмірі 3200 грн. 00 коп.

Позивач вважає, що вищезазначені постанови державного виконавця про стягнення з військової частини НОМЕР_1 витрат та виконавчого збору є незаконними та підлягяють скасуванню.

Судом встановлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена 09.12.2016 року, а постанова про відкриття виконавчого провадження, якою стягуються витрати виконавчого провадження та виконавчий збір лише 21.04.2017 року та 24.04.2017 року чим, як вважає суд, суттєво порушено пункт 2 розділу 6 Інструкції, відповідно до якого витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

У постанові про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2016 року військовій частині НОМЕР_1 для самостійного виконання рішення надано строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття. Враховуючи те, що зазначена постанова про відкриття надійшла до військової частини НОМЕР_1 лише 22.04.2016 року, про що свідчить вхідний номер на супроводі до постанови, виконати її у визначений державним виконавцем строк було неможливо. Таким чином, вже в момент надходження, постанова підлягала примусовому виконанню, що порушує право військової частини на добровільне її виконання.

Відповідно до пункту 2 статті 42 Закону України Про виконавче провадження витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. В процесі виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2016 року державним виконавцем не було здійснено жодних заходів, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, а тому суд вважає, що підстави для стягнення з військової частини НОМЕР_1 витрат виконавчого провадження відсутні.

Також, постановою Приморського районного суду міста Одеси по справі № 522/17864/15-а військову частину НОМЕР_1 було зобов`язано надати до Одеського обласного військового комісаріату довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_4

22.09.2016 року Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на виконання вищевказаної постанови суду було відкрите виконавче провадження №53807065 з винесенням відповідної постанови про його відкриття. Листом від 24.10.2016 року № 222/4/1684 військовою частиною НОМЕР_1 до Головного Управління пенсійного фонду України в Одеській області було направлено довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_4 . Про виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 було повідомлено РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві листом від 26.10.2016 року № 222/4/1683. Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 09.12.2016 року.

Однак, 24.04.2017 року державним виконавцем Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було винесено постанову про Відкриття виконавчого провадження що надійшла до військової частини НОМЕР_1 12.05.2017 року, якою з військової частини НОМЕР_1 стягується на користь Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві виконавчий збір у розмірі 3200 грн. 00 коп.

Позивач вважає, що вищезазначена постанова державного виконавця про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена 09.12.2016 року, а постанова про відкриття виконавчого провадження, якою стягується та виконавчий збір лише 24.04.2017 року, чим, як вважає суд, суттєво порушено пункт 2 розділу 6 Інструкції, відповідно до якого витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

У постанові про відкриття виконавчого провадження від 22.09.2016 року військовій частині НОМЕР_1 для самостійного виконання рішення надано строк до семи робочих днів з моменту винесення постанови про відкриття. Враховуючи те, що зазначена постанова про відкриття надійшла до військової частини НОМЕР_1 лише 07.10.2016 року, про що свідчить вхідний номер на супроводі до постанови, виконати її у визначений державним виконавцем строк було неможливо. Таким чином, вже в момент надходження, постанова підлягала примусовому виконанню, що порушує право військової частини на добровільне її виконання.

З огляду на дані факти, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача і задовольняє їх в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.42 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 243-246, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Поновити військової частини НОМЕР_1 пропущений строк на подання адміністративного позову.

Позов військової частини НОМЕР_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва територіального управління юстиції у місті Києві - задовольнити.

Визнати дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва територіального управління юстиції у місті Києві протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2017 року за виконавчим провадженням № 53807080, від 21.04.2017 року за виконавчим провадженням № 53806927, від 24.04.2017 року за виконавчим провадженням № 53806942, від 21.04.2017 року за виконавчим провадженням № 53807010, від 24.04.2017 року за виконавчим провадженням № 53807032 та від 24.04.2017 року за виконавчим провадженням № 53807065.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19 листопада 2018 року.

Суддя Л.М. Чернявська

14.11.2018