ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/0430/136/18 Справа № 212/4192/17

Суддя у 1-й інстанції - Чорний І.Я. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бондар Я.М.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль»,

відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2, від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2018 року, ухваленого суддею Чорним І.Я. у м. Кривому Розі, повний текст судового рішення складено 03 травня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

У липня 2017 року позивач ОСОБА_1 акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

В мотивування заявлених вимог зазначив, що відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_6 у м.Кривому Розі. Відповідач ОСОБА_3 зареєстрована та проживає в зазначеній квартирі. Відповідачі є споживачами послуг, що надаються позивачем, однак вчасно не сплачують за надані послуги. 21.05.2015 позивачем було подано заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надану теплову енергію за адресою відповідачів.

15.06.2015 Жовтневим районним судом м.Кривого Рогу було винесено судовий наказ, згідно якого з ОСОБА_2 була стягнута заборгованість за комунальні послуги в сумі 5896,26 грн. та судовий збір в розмірі 121,80 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 14.07.2015 судовий наказ скасовано, тому позивач звертається до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідачів, так як вони не сплачують за надані послуги, яка станом на 31.05.2017 становить: 23951,23 грн., крім цього ними нараховані 3% річних - 790,81 грн., інфляційні втрати - 5480,76 грн., всього 30222,80 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2018 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволені у повному обсязі.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення жовтня 2013 року по травень 2017 року в сумі 23951 гривень 23 коп., 3% річних - 790,81 гривень, інфляційні втрати - 5480,76 гривень, всього 30222,80 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» з кожного окремо в рівних частинах судовий збір по 800,00 гривень.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, ставить питання про його скасування та ухвалення нового, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

В мотивування апеляційної скарги зазначає, що суду були надані докази які підтверджують відключення ним від системи центрального опалення шляхом демонтажу батарей опалення та ізоляції стояків, а саме технічні умови №04/3486 від 27.06.2011, робочий проект на реконструкцію системи опалення, акт про відключення приміщення від мереж центрального опалення від 01.04.2012, підписаний ним та представником монтажної організації. Вказує, що матеріалами справи доведено факт відключення його квартири від мереж центрального опалення, цей факт не заперечується і позивачем, який однак вважає, що самовільне відключення є порушенням діючого законодавства. Відповідач вважає, що встановлення факту самовільного відключення не є предметом доказування у цій справі, оскільки заборгованість стягується за спожиту теплову енергію, а не заходи впливу за самовільне відключення. Наголошує на тому, що жодними актами права, що регулюють правовідносини в теплоенергетиці не встановлено відповідальність за самовільне відключення від центрального опалення у розмірі вартості теплової енергії, яка могла б бути спожита при користуванні центральним опаленням, та постачальнику теплової енергії при самовільному відключені не надано право стягувати кошти в розмірі, встановленому договором, а не за фактично спожиту теплову енергію. Вважає, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами споживання ним теплової енергії станом на 31.05.2017 на суму 23951,23 грн., а нав'язано умови сплати за не отриману послугу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2, від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат ОСОБА_5, позивач АТ «Криворізька теплоцентраль», просить апеляційну скаргу відхилити, залишиви рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 23 квітня 2018 року, без змін, у зв'язку з його законністю та обґрунтованістю.

Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що квартира АДРЕСА_7 на праві власності належить ОСОБА_2, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15728427 від 28.08.2007 року (а.с.47-48.

З особового рахунку НОМЕР_1 видно, що за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_3 та неповнолітня ОСОБА_6 (а.с.5).

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" з 16.03.2017 року є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" забезпечувало теплопостачання будинку АДРЕСА_2, у якій мешкають відповідачі.

З матеріалів справи видно, що 15.06.2015 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за заявою Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" винесено судовий наказ про стягнення заборгованості за комунальні послуги з ОСОБА_2, згідно якого з ОСОБА_2 стягнута заборгованість за комунальні послуги в розмірі 5896,26 грн. та судовий збір в сумі 121,80 грн. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14.07.2015 року судовий наказ скасовано (а.с.3).

Згідно розрахунку заборгованості за період з 01 жовтня 2013 року по 01 травня 2017 року за особовим рахунком НОМЕР_1, за адресою АДРЕСА_3, за надані послуги з централізованого опалення заборгованість становить 23951,23 грн., 3% річних 790,81 грн., інфляційні втрати 5480,76 грн., всього 30222,80 грн., які підлягають стягненню з відповідачів в солідарному порядку (а.с.4,6).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд першої інстанції керувався положеннями ЦК України, ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Закону України «Про теплопостачання», як спеціальних актів законодавства, які регулюють правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг й виходив з того, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачами обов'язку з оплати послуг з теплопостачання квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4, за період з жовтня 2013 року по травень 2017 року, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Судом було встановлено, що між сторонами по справі склались правовідносини з отримання послуг по теплопостачанню

Згідно ст.322 ЦК України тягар утримання майна покладено на власника майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст.151 ЖК України на громадян, які мають в приватній власності жилий будинок, квартиру покладено обов'язок забезпечувати утримання свого житла, проводити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

Пунктом 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (із змінами) (надалі - Правила надання послуг) визначено, що централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» регламентовано, що плата за послуги нараховується щомісячно.

Обов'язок споживача оплатити надані послуги встановлено ст.19 Закону України «Про теплопостачання».

Пунктом 18 Правил надання послуг передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Згідно з п.21 Правил надання послуг у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв.метр (куб.метр) опалювальної площі квартири та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення згідно із законодавством.

Згідно до ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Доводи представника відповідача про відсутність права вимагати оплати послуг з опалення в зв`язку з тим, що ОСОБА_2 має автономне опалення і його квартира відключена від централізованого опалення, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами від 31.10.2007 р.), які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідо до п.25 Правил, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 6 листопада 2007 року № 169), установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Згідно зазначеного Порядку при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, при позитивному рішенні Комісії, заявнику надається перелік організацій для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця таких послуг та власника квартири або уповноваженої ним особи (п.2.5 Порядку). Після закінчення робіт по відключенню, які проводяться в між опалювальний період, складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження (п.2.6 Порядку).

Отже, централізоване постачання теплової енергії припиняється після затвердження акту про відключення будинку (до внесення змін від 6 листопада 2007 року - після затвердження акту про відключення квартири) від мереж (п.2.6, п.2.7 Порядку).

Рішення Міжвідомчої комісії про затвердження акта про відключення квартири відповідачів від мереж централізованого опалення у матеріалах справи відсутнє.

З акту приймання в експлуатацію газового об'єкту від 21.10.2011 року складеного ПАТ «Криворіжгаз» за адресою: м.Кривий Ріг, АДРЕСА_2 видно, що комісія прийшла до висновку, що об'єкт підготований до експлуатації та дозволено врізку та пуск газу.

Актом складеним представником КПТМ «Криворіжтепломережа» від 01.04.2012 року, при обстеженні квартири АДРЕСА_5 (Ігнатьєва) встановлено, що система гарячого водопостачання демонтована, наявний пакет документів, в приміщенні встановлено автономне опалення, акт опломбування газового лічильника 2011 року, запропоновано зняти навантаження Q=0,0051 Гкал/год., та зазначено, що за самовільне підключення до мереж КП «Криворіжтепломережа» несе відповідальність абонент ОСОБА_2

Отже матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 від'єднав окрему квартиру від централізованої системи теплопостачання за відсутності рішення постійно діючої міжвідомчої комісії органу місцевого самоврядування, а тому суд обгрунтовано дійшов правильного висновку про недотримання відповідачем процедури відключення, встановленої чинним законодавством (самовільне відключення) та про наявність його зобов'язання перед позивачем по оплаті комунальних платежів з теплопостачання.

Статтями 20, 21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" визначено обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Передбачено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Форма та зміст (умови) Типового договору затверджені Постановою КМУ від 21.07.05 №630 "Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення".

Відповідно до п7 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (і використанням внутрішньо будинкових систем, що укладаються виконавцем з споживачем фізичною особою, який не є суб'єктом господарювання, є договір приєднання.

В силу ст.634 ЦК України та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами фактично укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води.

Відповідно до Правової позиції ВСУ у справі №6-2951 цс 15 споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, за відсутності рішення постійно діючої міжвідомчої комісії органу місцевого самоврядування, від'єднавши окрему квартиру від централізованої системи теплопостачання, недотримався процедури відключення, встановленої чинним законодавством, у зв'язку з чим він має зобов'язання перед позивачем по оплаті комунальних платежів з теплопостачання, колегія суддів вважає законним і обґрунтованим.

Колегія суддів відхиляє інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів вважає, що з урахуванням положень ст.375 ЦПК України, апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права .

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат ОСОБА_5, залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 23 квітня 2018 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення складений 15 листопада 2018 року.

Головуючий:

Судді: