Справа № 815/2304/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 20 лютого 2018 року № 346, згідно з яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення ";

- зобов'язати Великомихайлівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити з 25 вересня 2017 року ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Йосипівна Фрунзівського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що згідно із записами в трудовій книжці серії НОМЕР_2 позивач розпочав трудову діяльність на посаді тракториста 01 грудня 1979 року в колгоспі ім. «Фрунзе», який 27 жовтня 1992 року реорганізований у КСП ім. «Фрунзе», а 26 червня 2000 року реформований в кооператив «Фрунзе» та попрацював до 01 вересня 2000 року. У період з 17 листопада 1980 року до 10 грудня 1982 року позивач проходив військову службу. Пізніше позивач працював трактористом у періоди з 02 квітня 2003 року по 01 листопада 2010 року, з 27 квітня 2012 року по 03 грудня 2012 року у СФГ «ОСОБА_3» та з 01 квітня 2013 року по 31 жовтня 2013 року, з 01 квітня 2014 року по 31 жовтня 2014 року, з 01 квітня 2015 року по 30 жовтня 2015 року, з 01 квітня 2016 року по 31 жовтня 2016 року та з 03 квітня 2017 року по 31 жовтня 2017 року у ФОП ОСОБА_2. У періоди з 09 листопада 2010 року по 21 червня 2011 року та з 13 листопада 2013 року по 31 березня 2014 року, з 11 листопада 2014 року по 30 березня 2015 року, з 23 листопада 2015 року по 30 березня 2016 року, з 08 листопада 2016 року по 29 березня 2017 року, перебував на обліку в Фрунзівському районному центрі зайнятості Одеської області та отримував допомогу по безробіттю.

У позовній заяві вказано, що протягом усього часу роботи трактористом ОСОБА_1 безпосередньо був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, оскільки зазначене і є основним видом діяльності підприємств, на яких позивач працював, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З посиланням на п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 йому виповнилося 55 років та, відповідно, 25 вересня 2017 року він звернувся до Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне убезпечення», надавши необхідні документи. Проте, рішенням Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 20 лютого 2018 року № 346 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пільгової пенсії через відсутність відомостей про його безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду.

Також, у позовній заяві позивач вказує, що рішення відповідача про відмову у призначенні пільгової пенсії є протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки на день досягнення 55 років ОСОБА_1 має загальний стаж роботи не менше 30 років, з яких не менше 25 років позивач пропрацював на посаді тракториста та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду. У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 чітко зазначено місце, час роботи та посаду. Крім цього, стаж роботи ОСОБА_1 підтверджується архівними довідками відділу об'єднаного трудового архіву територіальних громад Захарівського району від 28.08.2017 року № 295, 296, 297, 298, 299, 300. Інших документів, які б підтверджували безпосередню зайнятість позивача у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду, не збереглося.

ОСОБА_1 у 1980 році закінчив курс навчання за програмою тракторної справи в Йосипівській середній школі та отримав відповідне свідоцтво про присвоєння кваліфікації від 26.06.1980. 25 лютого 1999 року позивач отримав посвідчення тракториста-машиніста нового зразка серії НОМЕР_3.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що рішення Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 20 лютого 2018 року № 346, згідно з яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 21.05.2018 року судом: прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1; відкрито провадження у справі № 815/2304/18 за даною позовною заявою; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідно до ст.262 КАС України судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Окрім того, з метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі, ухвалою суду від 21.05.2018 року судом витребувано з Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області в належним чином засвідчених копіях:

- усі наявні у відповідача матеріали, які слугували підставою для прийняття рішення Великомихайлівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області №346 від 20.02.2018 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1);

- матеріали, які слугували підставою для прийняття рішення від 31.11.2017 року (протокол №11) про результати розгляду заяви;

- акт перевірки №6722 та акт №6804, на які міститься посилання у рішенні №346 від 20.02.2018 року;

- заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

04 червня 2018 року за вх. №15629/18 засобами поштового зв'язку від відповідача до суду надійшли заперечення (відзив) на позовну заяву разом із витребуваними судом доказами та доказами направлення копії вказаних заперечень (відзиву) на адресу позивача (т.1 а.с.45-62).

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що відповідно до заяви ОСОБА_1 та наданих: трудової книжки, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань про державну реєстрацію, архівних довідок відділу трудового архіву Фрунзівської районної ради від 28.08.2017 року № 298, № 299, № 300 про відпрацьовані трудодні, довідок 28.08.2017 року № 295, № 296, № 300 про нараховану заробітну плату, з 1979 по 1980, з 1983 по 2000 рік позивач працював в колгоспі ім. Фрунзе (в подальшому СКП ім.Фрунзе).

Відповідно до акту перевірки № 6722 встановлено, що ОСОБА_1 працював трактористом в СФГ «ОСОБА_3»: на підставі наказу про прийняття № 2 від 02.04.2003 року та звільнений наказом № 42 від 01.11.2010 року; на підставі наказу про прийняття № 3 від 27.04.2012 року та звільнений наказом № 8 від 30.11.2012 року. Первині документи за період 2003-2010 роки та за 2012 рік відсутні, так як відповідно до номенклатури СФГ «ОСОБА_3», щодо збереження основних первинних документів, вони зберігаються три роки. За період роботи в СФГ «ОСОБА_3» трактористом-машиністом з 02.04.2003 по 01.11.2010 та з 27.04.2012 по 03.12.2012 роки документи, які підтверджують пільговий стаж роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не надано. Відповідно до акту № 6804 ОСОБА_1 працює в ФОП ОСОБА_2 на підставі трудових договорів. Документи, які підтверджують безпосередньо зайнятість ОСОБА_1 у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду, що відповідає вимогам п. «в» ст.13 Закону України « Про пенсійне забезпечення» не надано.

З посиланням на п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідач стверджує, що за наданими документами не підтверджується постійна зайнятість ОСОБА_1 впродовж повного польового періоду в СФГ «ОСОБА_3» та у ФОП ОСОБА_2 в якості тракториста у виробництві сільськогосподарської продукції, так як акти перевірки № 6305,6722,6804 засвідчують тільки факт нарахування заробітної плати в якості тракториста, однак відомості які саме роботи виконував ОСОБА_1 відсутні, а також відсутні шляхові листи тракториста та відомості про закріплення за позивачем трактора, чи інших самохідних сільськогосподарських машин.

Як стверджує відповідач, уточнююча довідка надається підприємством у разі відсутності в трудовій книжці особи відомостей про стаж роботи, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, яка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та її характер, а не право особи на пільгову пенсію. Така довідка призначена для подальшого її надання особою, що оформлює пенсію, відповідним органам Пенсійного фонду України, які в свою чергу, визначають наявність підстав і права особи на пенсію на пільгових умовах.

13 червня 2018 року за вх. №16643/18 засобами поштового зв'язку від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (з доказами направлення її копії на адресу відповідача), в якій ОСОБА_1 вказує, що не згоден з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву та вважає, що заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, у відповіді на відзив позивач, окрім того, що зазначено в позовній заяві, додатково вказує, що єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва.

Як вказує позивач у відповіді на відзив, з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07 травня 2018 року вбачається, що видами діяльності СФГ «ОСОБА_3» та ФОП ОСОБА_2 є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Факт того, що ОСОБА_1 дійсно працював трактористом-машиністом у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду можуть підтвердити вказані особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Копію відповіді на відзив отримано відповідачем засобами поштового зв'язку 12.06.2018 року.

Однак, ані у визначений судом строк, ані станом на 20.07.2018 року інших заяв по суті справу від Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до суду не надходило.

Оскільки для вирішення даної адміністративної справи існувала необхідність в отриманні у відповідача додаткових доказів для повного та всебічного розгляду справи та вирішення клопотання позивача про виклик свідків, ухвалою суду від 20.07.2018 року судом:

1) вирішено проводити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії в порядку загального позовного провадження;

2) зобов'язано Великомихайлівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області у строк до 13.08.2018 року надати до суду належним чином засвідчені копії:

- запитів Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 03.10.2017 року №1268/07-02, №1267/07-02 та від 15.09.2017 року №1116/07-02;

- наказу про прийняття ОСОБА_1 трактористом на роботу в СФГ "ОСОБА_3": №2 від 02.04.2003 року; наказу про звільнення ОСОБА_1 з роботи в СФГ "ОСОБА_3" №42 від 01.11.2010 року; наказу про прийняття ОСОБА_1 трактористом на роботу в СФГ "ОСОБА_3" №3 від 27.04.2012 року; наказу про звільнення ОСОБА_1 з роботи в СФГ "ОСОБА_3" №8 від 30.11.2012 року або копій з книг наказів стосовно цих наказів;

- трудових договорів від 01.04.2013 року, 01.04.2014 року, 01.04.2015 року, 01.04.2016 року, 03.04.2017 року, укладених між ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2 та доказів їх розірвання;

3) призначено підготовче засідання на 13.08.2018 року об 11:40 год.

Вказаною ухвалою судом також роз'яснено, що розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі, зважаючи на що, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали (у разі необхідності його подання).

У визначений судом строк, відзив на позовну заяву від відповідача додатково не надходив.

07 серпня 2018 року за вх. №22840/18 засобами поштового зв'язку із відповідача до суду надійшла заява на виконання ухвали суду від 20.07.2018 року (т.1 а.с.89-98) разом із:

- копіями запитів Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 03.10.2017 року №1268/07-02, №1267/07-02 та від 15.09.2017 року №1116/07-02 та від 15.01.2018 року №14/08;

- копіями трудових договорів від 01.04.2013 року, від 01.04.2014 року, укладених між ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2.

У вказаному листі, який надійшов на виконання ухвали суду від 20.07.2018 року, відповідачем зазначено про неможливість надання до суду інших запитуваних документів, оскільки такі документи заявником до Управління не надавались.

У підготовчому судовому засіданні 13.08.2018 року судом запропоновано представнику позивача - ОСОБА_4 надати до суду копії відповідних наказів про прийняття на роботу та договорів, які не були надані з боку відповідача.

Разом з цим, у підготовчому судовому засіданні 13.08.2018 року судом задоволено клопотання представника позивача про виклик для допиту у якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Зважаючи на те, що з метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі існувала необхідність в отриманні від позивача додаткових доказів або відповідних пояснень, беручи до уваги час перебування головуючого судді у справі у відпустці, а також враховуючи положення ч.4 ст.173 КАС України, для виконання завдань підготовчого провадження, ухвалою суду від 13.08.2018 року судом продовжено шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі № 815/2304/18 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання по даній адміністративній справі на 26 вересня 2018 року о 12 год. 20 хв.

10 вересня 2019 року за вх. №26504/18 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів разом із копіями відповідних наказів про прийняття ОСОБА_1 трактористом на роботу та його звільнення, а також, копіями договорів.

Ухвалою суду від 26.09.2018 року судом:

- закрито підготовче провадження в адміністративній справі №815/2304/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 жовтня 2018 року о 09:00 год.;

- викликано для допиту у якості свідків ОСОБА_2, та ОСОБА_3 та попереджено їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

10 жовтня 2018 року за вх. №30009/18 засобами поштового зв'язку від представника відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву з доказами направлення їх копії на адресу позивача та додатками згідно переліку (т.1 а.с.148-161).

Так, у доповненні до відзиву на позовну заяву відповідач, з посиланням на роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам - машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства», зазначає, що Комісія при Головному управлінні ПФУ в Одеській області 31.11.2017 року розглянула заяву ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та відповідно до заяви ОСОБА_1 та наданих трудової книжки, довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.09.2017 року № 23119759 про ліквідацію Виробничо-комерційної фірми «Агропромсервіс» з 16.01.2018, протоколу №3 засідання учасників виробничо-комерційної фірми «Агропромсервіс» від 02.02.2001, історичної довідки про реорганізацію, архівних довідок Відділу «Об'єднаний трудовий архів територіальних громад Захарівського району» від 28.08.2017 року № 298 , №299, №300 , №295, №296, №297, №46/301 про нараховану заробітну плату, акту зустрічної перевірки від 02.10.2017 №6305 встановлено, що заявник 1979 по 1980, з 1983 по 2000 працював у колгоспі ім. Фрунзе (в подальшому СВК «Фрунзе» ВКФ «Агропромсервіс»). Документи, які підтверджують безпосередню зайнятість ОСОБА_1 у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду, що відповідає вимогам п. «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не збереглися. За таких обставин, як вказує відповідач, Комісія прийняла рішення:

- підтвердити періоди роботи ОСОБА_1 на посаді тракториста - машиніста з 02.1983 по 30.06.1997 та І. III. VІ 2000 року відповідно до п.«в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- відмовити у підтвердженні інших періодів, оскільки відсутні документи,які підтверджують безпосередню зайнятість заявника у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду.

Враховуючи вищевикладене та посилаючись на положення до п.18 Порядку 12.08.1993 № 637 від 12.08.1993, Великомихайлівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 16.10.2018 року судом заслухано вступне слово позивача та представника позивача.

Також, у судовому засіданні 16.10.2018 року судом допитано у якості свідків ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказані особи склали присяги та були попередженні під особистий підпис про завідомо неправдиві показання або відмову від давання показань (т.1 а.с.164-167).

Окрім того, враховуючи думку представника позивача, у судовому засіданні 16.10.2018 року судом долучено до матеріалів справи доповнення до відзиву на позовну заяву з доказами направлення їх копії на адресу позивача та додатками згідно переліку, про що постановлено відповідну ухвалу на місці, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду на місці від 16.10.2018 року, яку занесено до протоколу судового засідання, для дослідження письмових доказів, які містяться в матеріалах справи та підготовки до судових дебатів, судом оголошено перерву у судовому засіданні до 25.10.2018 року.

У судове засідання 25.10.2018 року сторони не з'явились, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи позивач, представник позивача та Великомихайлівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується розпискою та роздруківкою з електронної пошти (т.1 а.с.173-176).

Від представника відповідача 25.09.2018 року за вх. №ЕП/5335/18 засобами електронної пошти надходила заява про розгляд справи без участі представника Управління.

При цьому 16.10.2018 року за вх. №30507/18 від позивача та 16.10.2018 року за вх. №30506/18 від представника позивача через канцелярію суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності. У вказаних заявах позивач та представник позивача зазначили, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Таким чином, зважаючи на клопотання позивача, представника позивача та відповідача про розгляд справи за їх відсутності, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників справи, судом вирішено проводити розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження відповідно до ч.3 ст.194 КАС України та ч.9 ст.205 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.193 КАС України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Згідно з ч.4 ст.243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, останнім днем строку для розгляду даної справи, та відповідно, прийняття судового рішення є 15.11.2018 року.

Зважаючи на викладене, враховуючи наведені приписи КАС України, суд розглядав дану справу у межах строку, визначеного для її розгляду із прийняттям рішення 14.11.2018 року.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на позов, та відповіддю на відзив позивача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються заяви по суті справи, та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Як вбачається з паспортних даних позивача, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Йосипівка, Фрунзівського району, Одеської області та зареєстрований в с.Йосипівка, Фрунзівського району, Одеської області (т.1 а.с.11-12).

Відповідно до записів з трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 (т.1 а.с.13-17, 52-54), вбачається що ОСОБА_1:

- 01.12.1979 на підставі наказу №12 від 01.12.1979 року прийнятий в члени колгоспу ім.Фрунзе, Фрунзівського району на посаду тракториста (запис №1);

- з 27.10.1992 на підставі наказу №22 від 27.10.1992 року - член колгоспу ім.Фрунзе у зв'язку із реорганізацією (запис №2);

- 25.06.2000 року на підставі рішення зборів №2 від 25.06.2000 року звільнений з роботи за ст.40 КЗпП України (запис №3);

- 26.06.2000 року на підставі наказу від 26.06.2000 року прийнятий в кооператив «Фрунзе» трактористом (запис №4);

- 01.09.2000 року на підставі наказу від 01.09.2000 року звільнений за власним бажанням за ст.39 КЗпП України (запис №5);

- 02.04.2003 року на підставі наказу №2 від 02.04.2003 року прийнятий на роботу в СФГ «ОСОБА_3» трактористом (запис №6);

- 01.11.2010 року на підставі наказу №42 від 01.11.2010 року звільнений з роботи з СФГ «ОСОБА_3» за угодою обох сторін за п.1 ст.36 КЗпП України (запис №7);

- з 09.11.2010 року по 21.06.2011 року перебував на обліку в Фрунзівському районному центрі зайнятості Одеської області (запис №8, запис №9);

- 27.04.2012 року на підставі наказу №3 від 27.04.2012 року прийнятий на роботу в СФГ «ОСОБА_3» трактористом (запис №10);

- 03.12.2012 року на підставі наказу №8 від 03.12.2012 року звільнений з роботи з СФГ «ОСОБА_3» за угодою обох сторін за п.1 ст.36 КЗпП України (запис №11);

- 01.04.2013 року на підставі трудового договору №15251300015 від 01.04.2013 року прийнятий на роботу за трудовим договором до ФОП ОСОБА_2 трактористом (запис №12);

- 31.10.2013 року звільнений з роботи з ФОП ОСОБА_2 за угодою обох сторін за п.1 ст.36 КЗпП України (запис №13);

- з 13.11.2013 року перебував на обліку в Фрунзівському районному центрі зайнятості Одеської області (запис №14);

- 01.04.2014 року на підставі трудового договору №15251400026 від 01.04.2014 року прийнятий на роботу за трудовим договором до ФОП ОСОБА_2 трактористом-машиністом (запис №15);

- 31.10.2014 року звільнений з роботи у ФОП ОСОБА_2 за договором сторін за п.1 ст.36 КЗпП України (запис №31);

- з 11.11.2014 по 30.03.2015 роки перебував на обліку в Фрунзівському районному центрі зайнятості Одеської області (запис №33, запис №34, запис №35);

- з 01.04.2015 року на підставі наказу №2 від 01.04.2015 року прийнятий на роботу до ФОП ОСОБА_2 трактористом-с/г машин (запис №39);

- 30.10.2015 року на підставі наказу №5 від 30.10.2015 року звільнений з роботи у ФОП ОСОБА_2 у зв'язку із закінченням строку трудового договору за п.2 ст.36 КЗпП України (запис №40);

- з 23.11.2015 по 30.03.2016 роки перебував на обліку в Фрунзівському районому центрі зайнятості Одеської області (запис №41, запис №42);

- 01.04.2016 року на підставі трудового договору від 01.04.2016 року прийнятий на роботу до ФОП ОСОБА_2 трактористом (запис №43);

- 31.10.2016 року звільнений з роботи з ФОП ОСОБА_2 у зв'язку із закінченням строку трудового договору за п.2 ст.36 КЗпП України (запис №44);

- з 08.11.2016 по 29.03.2017 роки перебував на обліку в Фрунзівському районному центрі зайнятості Одеської області та отримував допомогу по безробіттю (запис №45, запис №46);

- 03.04.2017 року на підставі трудового договору №1 від 03.04.2017 року прийнятий на роботу до ФОП ОСОБА_2 (запис №46);

- 31.10.2017 року звільнений з роботи з ФОП ОСОБА_2 за у зв'язку із закінченням строку трудового договору (запис №47).

З наданих до суду копій наказів про прийняття ОСОБА_1 трактористом на роботу в СФГ "ОСОБА_3", про звільнення ОСОБА_1 з роботи в СФГ "ОСОБА_3" трудових договорів, укладених між ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2 (т.1 а.с.117-126), на підставі яких здійснені вищевказані записи у трудовій книжці позивача, а також згідно довідки №117 від 18.09.2017 року, виданої селянським фермерським господарством «ОСОБА_3» та довідки №67 від 18.09.2017 року, виданої ФОП ОСОБА_2 (т.1 а.с.94-97, 127-128), судом встановлено, що:

- у період з 02.04.2003 року по 01.11.2010 року ОСОБА_1 на підставі наказів №2 від 02.04.2003 року, №42 від 01.11.2010 року, виданих селянським фермерським господарством «ОСОБА_3» працював на посаді тракториста;

- у період з 27.04.2012 року по 30.11.2012 року ОСОБА_1 на підставі наказів №3 від 27.04.2012 року №8 від 30.11.2012 року, виданих селянським фермерським господарством «ОСОБА_3» працював на посаді тракториста;

- у період з 01 квітня 2013 року по 31 жовтня 2013 року ОСОБА_1 працював за трудовим договором №15251300015, укладеним з ФОП ОСОБА_2 на посаді тракториста - машиніста;

- у період з 01 квітня 2014 року по 31 жовтня 2014 року ОСОБА_1 працював за трудовим договором №15251400026, укладеним з ФОП ОСОБА_2 на посаді тракториста - машиніста;

- у період з 01 квітня 2015 року по 31 жовтня 2015 року ОСОБА_1 працював за трудовим договором від 01.04.2015 року, укладеним з ФОП ОСОБА_2 на посаді тракториста - машиніста;

- у період з 01 квітня 2016 року по 31 жовтня 2016 року ОСОБА_1 працював за трудовим договором від 01.04.2016 року, укладеним з ФОП ОСОБА_2 на посаді тракториста - машиніста;

- у період з 03 квітня 2017 року по 31 жовтня 2017 року ОСОБА_1 працював за трудовим договором від 03.04.2017 року, укладеним з ФОП ОСОБА_2 на посаді тракториста - машиніста.

При цьому, у довідці №117 від 18.09.2017 року, виданої селянським фермерським господарством «ОСОБА_3» ОСОБА_1 на підставі книги наказів №2 від 02.04.2003 року, №42 від 01.11.2010 року, №3 від 27.04.2012року, №8 від 03.12.2012 року зазначено, що позивач працював та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного періоду в тваринництві, та вказано, що зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (т.1 а.с.127).

В свою чергу в довідці №67 від 18.09.2017 року, виданій ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, вказано, що вона видана на підставі трудових договорів та наказів, та зазначено, що позивач був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного періоду в тваринництві, а також, вказано, що зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (т.1 а.с.128).

При цьому, у вказаних довідках №67 від 18.09.2017 року та №117 від 18.09.2017 року зазначено, що вони видані для подання в органи Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що 25 вересня 2017 року позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.«в» Закону України «Про пенсійне забезпечення» (т.1 а.с.48).

Як вказує відповідач та не заперечується позивачем, до вказаної заяви ОСОБА_1 було додано, в тому числі, трудову книжку, витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, архівні довідки відділу «Об'єднаний трудовий архів територіальних громад Захарівського району» від 28.08.2017 № 298, № 299, № 300 про відпрацьовані трудодні, довідки від 28.08.2017 № 295, № 296, № 297 про нараховану заробітну плату з 1979 по 2000 роки.

Судом встановлено, що 15.09.2018 року відповідачем на адресу начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області направлено запит №1116/07-02, в якому Великомихайлівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області просило провести перевірку факту пільгової роботи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працював трактористом в колгоспі ім..Фрунзе, КСП ім.Фрунзе, СВК «Фрунзе» з 1979 року по 2000 рік (т.1 а.с.91).

У період з 02.10.2017 року по 02.10.2017 року начальником відділу контрольно-перевірочної роботи №5 управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю ГУ ПФУ в Одеській області на підставі вищевказаного запиту, проведено перевірку достовірності та обґрунтованості відомостей, зазначених у довідці «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» №298-300 від 28.08.2017 року, яка видана Об'єднаним трудовим архівом територіальних громад Зарахівського району для призначення пенсії ОСОБА_1, який працював в колгоспі ім.Фрунзе (СВК «Фрунзе») за період з 1979 року по 30.06.2000 року, за результатами якої складено акт №6305 зустрічної перевірки та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії від 02.10.2017 року (т.1 а.с.57).

Так, у розділі «Висновки» акту №6305 зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії вказано, що дані архівних довідок про трудовий стаж від 28.08.2017 року №№298-300 відповідають первинним документам. Також вказано, що при співставленні записів у трудовій книзі з особовим рахунком працівника, виявлені розбіжності по відпрацьованим трудодням між даними книг по нарахуванню заробітної плати та записами в трудовій книзі, а саме: у 1985 році на 9 днів менше в трудовій книжці, ніж в особовому рахунку та відповідно у 2000 році на 24 дні менше.

Судом встановлено, що 03.10.2017 року відповідачем на адресу начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області направлено запит №1268/07-02, в якому Великомихайлівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області просило провести перевірку факту пільгової роботи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працював трактористом в СФГ «ОСОБА_3» з 02.04.2003 року по 01.11.2010 року, з 27.04.2012 року по 03.12.2012 рік (т.1 а.с.92).

У період з 10.10.2017 року по 10.10.2017 року начальником відділу контрольно-перевірочної роботи №5 управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю ГУ ПФУ в Одеській області на підставі вищевказаного запиту проведено перевірку достовірності та обґрунтованості відомостей, зазначених у довідці «Про наявність пільгового стажу, який дає право на пільгове забезпечення відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №117 від 18.09.2017 року, яка видана СФГ «ОСОБА_3» для призначення пільгової пенсії ОСОБА_1, який працював в СФГ «ОСОБА_3» за період з 02.04.2003 року по 01.11.2010 року та з 27.04.2012 року по 03.12.2012 року трактористом, за результатами якої складено акт №6722 зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії від 10.10.2017 року (т.1 а.с.55).

Згідно акту №6722 від 10.10.2017 року, перевіркою встановлено, що ОСОБА_1: прийнятий на роботу в СФГ «ОСОБА_3» на підставі наказу про прийняття на роботу №2 від 02.04.2003 року - трактористом та звільнений наказом на звільнення №42 від 01.11.2010 року; прийнятий на роботу в СФГ «ОСОБА_3» на підставі наказу про прийняття на роботу №3 від 27.04.2012 року, та звільнений наказом на звільнення №8 від 30.11.2012 року. В книгах про нарахування заробітної плати за період з 02.04.2003 року по 01.11.2010 року та з 27.04.2012 року по 30.11.2012 року значився трактористом. Інших документів на підтвердження пільгового стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не надано. При перевірці реєстру застрахованих осіб з 2003-2010 роки та 2012 рік встановлено відсутність підстави для обліку спец.стажу, а саме: ЗПЗ 013В1. Дані реєстру застрахованих осіб за 2003-2010 роки та за 2012 роки підлягають виправленню.

Зважаючи на вищевикладене, у розділі «Висновки» №6722 від 10.10.2017 року вказано, що дані довідки про трудовий стаж №117 від 18.09.2017 року відповідають первинним документам.

Судом встановлено, що 03.10.2018 року відповідачем на адресу начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області направлено запит №1267/07-02, в якому Великомихайлівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області просило провести перевірку факту пільгової роботи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працював трактористом в ФОП ОСОБА_2 з 01.04.2013 року по 31.10.2013 року, з 01.04.2014 року по 31.10.2014 року, з 01.04.2015 року по 30.10.2015 року, з 01.04.2016 року по 31.10.2016 року, 03.04.2017 року по 31.10.2017 року (т.1 а.с.93).

У період з 11.10.2017 року по 11.10.2017 року начальником відділу контрольно-перевірочної роботи №5 управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю ГУ ПФУ в Одеській області на підставі вищевказаного запиту проведено перевірку достовірності та обґрунтованості відомостей, зазначених у довідці «Про наявність пільгового стажу, який дає право на пільгове забезпечення відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №67 від 18.09.2017 року, яка видана ФОП ОСОБА_2 для призначення пільгової пенсії ОСОБА_1, який працював в ФОП ОСОБА_2 за період з 01.04.2013 по 31.10.2013, з 01.04.2014 по 31.10.2014, з 01.04.2015 по 31.10.2015, з 01.04.2016 по 31.10.2016 та з 01.04.2017 по 31.10.2017 трактористом-машиністом, за результатами якої складено акт №6804 зустрічної перевірки та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії від 11.10.2017 року (т.1 а.с.56).

Згідно акту №6804 від 11.10.2017 року, перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 є платником єдиного податку та його видом діяльності є: 01.11 - вирощування зернових культур. ОСОБА_1 прийнятий на роботу до ФОП ОСОБА_2 на підставі:

- трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 01.04.2013 року, згідно якого працівник зобов'язаний виконувати обов'язки тракториста-машиніста, ремонт с/г техніки та зберігання її в належному стані; договір розірваний сторонами 31.10.2013 року;

- трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 01.04.2014 року, згідно якого працівник зобов'язаний виконувати обов'язки тракториста-машиніста, ремонт с/г техніки та зберігання її в належному стані; договір розірваний сторонами 31.10.2014 року;

- трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 01.04.2015 року, згідно якого працівник зобов'язаний виконує обов'язки тракториста-машиніста, ремонт с/г техніки та зберігання в належному стані; договір розірваний сторонами 31.10.2015 року;

- трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 01.04.2016 року, згідно якого працівник зобов'язаний виконувати обов'язки тракториста-машиніста, ремонт с/г техніки та зберігання її в належному станів; договір розірваний сторонами 31.10.2016 року.

- трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 03.04.2017 року, згідно якого працівник зобов'язаний виконувати обов'язки тракториста-машиніста, ремонт с/г техніки та зберігання її належному стані.

В акті №6804 від 11.10.2017 року також зазначено, що інших документів для підтвердження пільгового стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до пункту «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не надано, та що при перевірці Реєстру застрахованих осіб за перевіряємий період виявлено, відсутні підстави для обліку спец.стажу, а саме ЗПЗ 013 В1.

Зважаючи на вищевикладене, у розділі «Висновки» акту №6804 від 11.10.2017року вказано, що дані довідки про трудовий стаж №67 від 18.09.2017 року відповідають первинним документам.

Судом встановлено, що 31 листопада 2017 року Комісією при ГУ ПФУ України в Одеській області прийнято рішення «Про результатами розгляду заяви», в якому зазначено, що відповідно до заяви ОСОБА_1 та наданих: трудової книжки, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.09.2017 року №23119759 про ліквідацію Виробничо-комерційної фірми «Агропромсервіс» від 02.02.2011 року, історичної довідки про реорганізацію, архівних довідок відділу «Об'єднаний трудовий архів територіальних громад Захарівського району від 28.08.2017 №289, №299, №300, №295, №296, №297, №46/301 про нараховану заробітну плату, акту зустрічної перевірки від 02.10.2017 року №6305 встановлено, що заявник 1979 по 1980, з 1983 по 2000 роки працював в колгоспі ім.Фрунзе (в подальшому СВК «Фрунзе», НКФ «Агропромсервіс»).

У рішенні зазначено, що документи, які підтверджують безпосередню зайнятість ОСОБА_1 у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду, що відповідає вимогам п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не збереглися. Заявника нагороджено почесними грамотами у 1983, 1987, 1989, 1991 роках за досягнуті успіхи у соцзмаганнях як комбайнера, тракториста, механізатора.

За таких обставин, комісія прийняла рішення підтвердити періоди роботи ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста з 02.1983 року по 30.06.1997 року та 1,3,5,6-2000 року відповідно до п. «в» Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вказаним рішенням також відмовлено у підтвердженні інших періодів, оскільки відсутні документи, які підтверджують безпосередню зайнятість заявника у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду (т.1 а.с.25, а.с.152).

В свою чергу, відповідачем за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» прийнято рішення від 20.02.2018 року №346 «Про відмову у призначенні пенсії», яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах (т.1 а.с.24).

Як зазначено у вказаному рішенні, відповідно до заяви ОСОБА_1 та наданих: трудової книжки, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію, архівних довідок відділу трудового архіву Фрунзівської районної ради від 28.08.2017 № 298, № 299, № 300 про відпрацьовані трудодні, довідок від 28.08.2017 № 295, № 296, № 297 про нараховану заробітну плату з 1979 по 2000, акту зустрічної перевірки від 10.10.2017 № 6305 встановлено, що заявник з 1979 по 1980, з 1983 по 2000 працював в колгоспі ім. Фрунзе (в подальшому СКП ім.Фрунзе). Відповідно до рішення про результати розгляду заяви від 30.11.2017 комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області прийняла рішення підтвердити періоди роботи на посаді тракториста-машиніста з 02.1983 по 30.06.1997 та січень, березень, травень, червень 2000 року відповідно до п."в"ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до акту перевірки № 6722 встановлено, що ОСОБА_1 працював в СФГ «ОСОБА_3» на підставі: наказу № 2 від 02.04.2003 року трактористом та звільнений наказом на звільнення №42 від 01.11.2010 року; на підставі наказу на прийняття №3 від 27.04.2012 року та звільнений наказом на звільнення №8 від 30.11.2012 року. Первинні документи за період 2003-2010 роки та за 2012 рік не збереглись, так як відповідно до номенклатури СФГ «ОСОБА_3» щодо збереження основних первинних документів, вони зберігаються 3 роки. За періоди роботи в СФГ «ОСОБА_3» трактористом-машиністом з 02.04.2003 по 01.11.2010 та з 27.04.2012 по 03.12.2012 року документи, які підтверджують пільговий стаж роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п."в"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не надано. Відповідно до акту № 6804 ОСОБА_1 працює в ФОП ОСОБА_2 на підставі трудових договорів від 01.04.2013 року по 31.10.2013 року, від 01.04.2014 року по 31.10.2014 року, від 01.04.2015 року по 31.10.2015 року, від 01.04.2016 року по 31.10.2016 року, від 03.04.2017 року. Документи, які підтверджують безпосередню зайнятість ОСОБА_1 у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду, що відповідає вимогам п."в"ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не надано.

У рішенні №346 «Про відмову у призначенні пенсії» від 20.02.2018 року вказано, що за наданими документами не підтверджується постійна зайнятість заявника впродовж повного польового періоду в СФГ «ОСОБА_3» та у ФОП ОСОБА_2 в якості тракториста у виробництві сільськогосподарської продукції, так як акти перевірки засвідчують тільки факт нарахування заробітної плати в якості тракториста, відомості які саме роботи виконував ОСОБА_1 відсутні, шляхові листи тракториста відсутні, відомості про закріплення за ним трактора чи інших самохідних сільськогосподарських машин,- відсутні.

За таких обставин комісія прийняла рішення: відмовити гр.ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки відсутні відомості про безпосередню зайнятість заявника у вирощуванні сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду за періоди роботи з 02.04.2003 по 01.11.2010, з 27.04.2012 по 03.12.2012, з 01.04.2013 по 31.10.2013, з 01.04.2014 по 31.10.2014, з 01.04.2015 по 30.10.2015, з 01.04.2016 по 31.10.2016, з 03.04.2017 по 25.09.2017 роки.

Також, у вказаному рішенні зазначено, що у разі незгоди з ним, воно може бути оскаржене в судовому порядку або до органу Пенсійного фонду України вищого рівня.

Вважаючи рішення Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 20 лютого 2018 року № 346 "Про відмову у призначенні пенсії" протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано, зокрема, але не виключно, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про пенсійне забезпечення" та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Положеннями ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Положеннями ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що Законом України «Про пенсійне забезпечення» передбачено зарахування періоду роботи на умовах трудового договору на підприємствах незалежно від форм власності та господарювання до загального трудового стажу особи.

Відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

В свою чергу, порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 р. № 7.

Так, у вказаному листі роз'яснено, що відповідно до статті 13 (пункт "в") Закону України "Про пенсійне забезпечення" правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються машиністи-трактористи, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах,радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства.

До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Єдине найменування професії механізаторів сільського господарства «тракторист-машиніст» було запроваджено в 1961 році і охоплює такі професії: бульдозеристи, бульдозеристи-скреперисти, грейдеристи, комбайнери, машиністи дощувальних машин, машиністи льоноконоплезбиральних машин, машиністи скреперів, скреперисти, машиністи чаєзбиральних машин, машиністи екскаваторів, механіки-водії бавовнозбиральних машин, механіки-водії самохідних широкозахватних сінокосарок, механіки-комбайнери, трактористи, трактористи-бульдозеристи.

При зверненні тракториста-машиніста за призначенням пенсії на пільгових умовах адміністрація (правління) господарства подає в органи соціального забезпечення довідку про стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення (форма довідки додається). Стаж зазначеної роботи визначається комісією в складі керівника господарства, працівника по кадрах, головного бухгалтера і представника профспілкового комітету на підставі відповідних документів.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з трудової книжки позивача за спірні періоди роботи позивача на СФГ «ОСОБА_3» та у ФОП ОСОБА_2, вона заповнена у відповідності до положень Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкція №58), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, що в свою чергу, не заперечувалось і відповідачем у спірному рішенні та у відзиві на позовну заяву.

Під час розгляду справи судом досліджено копію трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 та встановлено, що вона містить записи щодо роботи позивача (прийняття на роботу, звільнення з роботи) у вищевказані періоди його роботи на СФГ «ОСОБА_3» та у ФОП ОСОБА_2, із зазначенням підстав для внесення даних записів (відповідні накази, договори) та проставленням штампів та печаток цих СФГ та ФОП, де працював позивач.

При цьому, як встановлено судом, лише запис № 11 містить неточності в частині дати звільнення позивача.

Відповідно до п.2.3, п.2.4 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Пунктами 2.26, 2.27 Інструкції №58 визначено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Днем звільнення вважається останній день роботи.

Так, у трудовій книжці позивача зазначено, що ОСОБА_1 03.12.2012 року на підставі наказу №8 від 03.12.2012 року звільнений з роботи з СФГ «ОСОБА_3» за угодою обох сторін за п.1 ст.36 КЗпП України (запис №11).

В той же час, згідно наказу СФГ «ОСОБА_3» №8 від 30.11.2012 року, який надано до суду позивачем (т.1 а.с.119), судом встановлено, що наказ №8 виданий 30.11.2012 року та позивача звільнено з роботи з СФГ «ОСОБА_3» за угодою сторін за п.1 ст.36 КЗпП України з 30.11.2012 року.

Отже, як вбачається з викладеного, датою звільнення позивача є саме 30.11.2012 року.

При цьому, суд зазначає, що згідно з позицією, яка викладена Верховним Судом України у постанові від 21.02.2018 по справі №687/975/17, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Отже, в даному випадку, зазначення у трудовій книжці позивача дати звільнення « 03.12.2012 року» замість вірного « 30.11.2012 року» відбулось не з вини позивача, та суто в даних спірних правовідносинах вказана обставина не впливає на інші встановлені судом обставини, оскільки відповідач приймаючи спірне рішення зазначив, що відсутні відомості про безпосередню зайнятість позивача у вирощуванні сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду.

Тобто, в даному конкретному випадку, різниця у 3 дні в даті звільнення жодним чином не впливає на суть вирішення питання щодо безпосередньої зайнятості позивача у вирощуванні сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду.

Суд зазначає, що згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (зі змінами та доповненнями), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу за додатком №5, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як встановлено судом, підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як вбачається з рішення №346 «Про відмову у призначенні пенсії» від 20.02.2018 року, слугувала відсутність, на думку відповідача, відомостей про безпосередню зайнятість заявника як тракториста в СФГ ''ОСОБА_3" та у ФОП ОСОБА_2 у вирощуванні та у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду за періоди роботи з 02.04.2003 по 01.11.2010, з 27.04.2012 по 03.12.2012, з 01.04.2013 по 31.10.2013, з 01.04.2014 по 31.10.2014, з 01.04.2015 по 30.10.2015, з 01.04.2016 по 31.10.2016, з 03.04.2017 по 25.09.2017 роки, так як акти перевірки засвідчують тільки факт нарахування заробітної плати в якості тракториста, однак, відсутні відомості які саме роботи виконував ОСОБА_1, відсутні шляхові листи тракториста, відомості про закріплення за ним трактора чи інших самохідних сільськогосподарських машин.

При цьому відповідачем не заперечується факт того, що ОСОБА_1 дійсно був працевлаштований у періоди з 2 квітня 2003 року по 1 листопада 2010 року, з 27 квітня 2012 року по 30 листопада 2012 року на посаді тракториста в СФГ «ОСОБА_3»; у період з 01 квітня 2013 року по 31 жовтня 2013 року, з 01 квітня 2014 року по 31 жовтня 2014року, з 01 квітня 2015 по 30 жовтня 2015 роки, 01 квітня 2016 по 31 жовтня 2016 року, та з 03 квітня 2017 по 31 жовтня 2017 роки на посаді тракториста-машиніста у ФОП ОСОБА_2.

Як вже встановлено судом в уточнюючих довідках №117 від 18.09.2017 року та № 67 від 18.09.2017 року, які видані селянським фермерським господарством «ОСОБА_3» і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 позивачу для подання в органи Пенсійного фонду, підтверджено, що ОСОБА_1 був трактористом-машиністом та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного періоду в тваринництві у спірні періоди та, зазначено, що зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (т.1 а.с.127-128).

Окрім того, наявними матеріалами доказами підтверджується, що ОСОБА_1 у 1980 році закінчив курс навчання за програмою «тракторна справа» в Йосипівській середній школі та отримав відповідне свідоцтво про присвоєння кваліфікації слюсаря від 26.06.1980 (а.с.26).

При цьому, судом також встановлено, що 25 лютого 1999 року позивач отримав посвідчення тракториста-машиніста нового зразка серії НОМЕР_3 (а.с.27).

Також, з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.29-30) судом встановлено, що видами діяльності за КВЕД СФГ «ОСОБА_3» та ФОП ОСОБА_2 є: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Окрім того, допитаний у судовому засіданні 16.10.2018 року свідок ОСОБА_3, який згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником СФГ «ОСОБА_3» пояснив, що позивач - ОСОБА_1 працював в СФГ «ОСОБА_3» на посаді тракториста протягом усього польового періоду за відповідні періоди роботи, що є спірними. Особа зазначила, що позивач працював на колісному тракторі моделі Т-150, здійснював роботи з культивації, орання і дискування (розпушування землі).

Разом з цим, допитаний у судовому засіданні 16.10.2018 року свідок ОСОБА_2, який згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрований як фізична особа підприємець пояснив, що ОСОБА_1 працював у ФОП ОСОБА_2 на посаді тракториста - машиніста. Особа пояснила, що позивач працював на колісному тракторі моделі Т-150, здійснював роботи з культивації, орання і дискування (розпушування земної покрівлі) та зазначив, що робота здійснювалась без вихідних.

Таким чином, безпосередня зайнятість позивача на виробництві сільськогосподарської продукції підтверджена уточнюючими довідками №117 від 18.09.2017 року та №67 від 18.09.2017 року, як це прямо передбачено п.20 Порядку №637. Допитані у судовому засіданні свідки підтвердили, що позивач працював на посадах тракториста та тракториста-машиніста, протягом повного польового періоду та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції у спірні періоди, тобто ту обставину, яку пенсійний орган вважав спірною. При цьому, покази свідків по суті не суперечать відомостям ані уточнюючих довідок, ані трудової книжки, які у своїй сукупності свідчать про наявність у позивача достатнього пільгового стажу для призначення пенсії за віком згідно з пунктом "в" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому, як вже зазначено судом, зазначення у трудовій книжці позивача дати звільнення « 03.12.2012 року» замість вірного « 30.11.2012 року» відбулось не з вини позивача, та в даному конкретному випадку, різниця у 3 дні в даті звільнення жодним чином не впливає на суть вирішення питання щодо безпосередньої зайнятості позивача у вирощуванні сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду за періоди роботи позивача у селянському фермерському господарстві «ОСОБА_3» та у ФОП ОСОБА_2.

Таким чином, судом встановлено, що позивач у періоди: з 02 квітня 2003 року по 01 листопада 2010 року, з 27 квітня 2012 року по 30 листопада 2012 року на посаді тракториста в селянському фермерському господарстві «ОСОБА_3»; у період з 01 квітня 2013 року по 31 жовтня 2013 року, з 01 квітня 2014 року по 31 жовтня 2014 року, з 01 квітня 2015 року по 30 жовтня 2015 року, з 01 квітня 2016 року по 31 жовтня 2016 року, та з 03 квітня 2017 року по 31 жовтня 2017 року на посаді тракториста-машиніста у ФОП ОСОБА_2 протягом повного польового періоду та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в інших підприємствах сільського господарства.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає необґрунтованими наведені вище у відзиві на позов та у спірному рішенні посилання представника відповідача, які слугували підставою для відмови у призначенні пенсії, оскільки у трудовій книжці ОСОБА_1, яка відповідно до вимог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є основним документом, що підтверджує стаж роботи, є відомості щодо роботи позивача на посадах тракториста та тракториста-машиніста, а в уточнюючих довідках, що підтверджують стаж роботи особи, наявна інформація щодо безпосередньої постійної зайнятості позивача у роботі трактористом протягом повного польового періоду у виробництві сільськогосподарської продукції, що є обов'язковою умовою при призначенні пенсії на пільгових умовах згідно пункту «в» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналогічні висновки, викладені Верховним судом у постанові від 27.02.2018 року по справі №681/813/17, у постанові від 08.05.2018 року по справі №559/484/17, у постанові від 10.05.2018 року по справі №196/1004/14-а.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, вказані періоди роботи позивача з 02 квітня 2003 року по 01 листопада 2010 року, з 27 квітня 2012 року по 30 листопада 2012 року на посаді тракториста в селянському фермерському господарстві «ОСОБА_3»; у період з 01 квітня 2013 року по 31 жовтня 2013 року, з 01 квітня 2014 року по 31 жовтня 2014 року, з 01 квітня 2015 року по 30 жовтня 2015 року, з 01 квітня 2016року по 31 жовтня 2016 року, та з 03 квітня 2017 року по 31 жовтня 2017 року на посаді тракториста-машиніста у ФОП ОСОБА_2 протягом повного польового періоду у виробництві сільськогосподарської продукції, підлягають зарахуванню до пільгового стажу на підставі п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, суд зазначає, що процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі -Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).

Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Отже, строк для прийняття рішення за заявою про призначення пенсії встановлений строк 10 днів.

Як вбачається з матеріалів справи результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії відповідач прийняв рішення №346 лише 20.02.2018 року, в той час, як ОСОБА_1 звернувся із відповідною заявою ще 25.09.2017 року.

Тобто, відповідачем, при прийнятті спірного рішення, порушено вимоги ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, а саме порушено строк прийняття вказаного рішення.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та досліджені у справі докази, та з урахуванням вищезазначених норм чинного законодавства та висновків Верховного суду, суд дійшов висновку, що рішення Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 20 лютого 2018 року № 346, згідно з яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є протиправним та підлягає скасуванню.

В свою чергу, як вже зазначено судом, періоди роботи позивача з 02 квітня 2003 року по 01 листопада 2010 року, з 27 квітня 2012 року по 30 листопада 2012 року на посаді тракториста в селянському фермерському господарстві «ОСОБА_3»; у період з 01 квітня 2013 року по 31 жовтня 2013 року, з 01 квітня 2014 року по 31 жовтня 2014 року, з 01 квітня 2015 року по 30 жовтня 2015 року, з 01 квітня 2016 року по 31 жовтня 2016 року, та з 03 квітня 2017 року по 31 жовтня 2017 року на посаді тракториста-машиніста у ФОП ОСОБА_2 протягом повного польового періоду у виробництві сільськогосподарської продукції, підлягають зарахуванню до пільгового стажу на підставі п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з ч.2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки у Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області як суб'єкта владних повноважень були відсутні підстави для прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача і зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи за посадою тракториста та тракториста-машиніста у селянському фермерському господарстві «ОСОБА_3» та у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, а саме з 02.04.2003 року по 01.11.2010 року, з 27.04.2012 року по 30.11.2012 року, з 01.04.2013 року по 31.10.2013 року, з 01.04.2014 року по 31.10.2014 року, з 01.04.2015 року по 30.10.2015 року, з 01.04.2016 року по 31.10.2016 року, з 03.04.2017 року по 31.10.2017 року.

Водночас, щодо вимоги позивача про зобов'язання Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити з 25 вересня 2017 року ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Йосипівна Фрунзівського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка є похідною від першої позовної вимоги, суд, окрім вищевикладеного, вважає за необхідне зазначити на наступне.

Відповідно до п.1.7 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Згідно з п.1.8 Порядку №22-1 особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.7 цього розділу.

Відповідно до п.1.8 Порядку №22-1 особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.7 цього розділу.

Отже, за наявності законодавчо визначених підстав, особі призначається пенсія з дати подання відповідної заяви про її призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату звернення позивача із заявою від 25.09.2017 про призначення пенсії ОСОБА_1 виповнилось 55 років та він має необхідний стаж роботи, визначений п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як вже встановлено судом підставою для відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення» стало те, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача періоди його роботи у ФОП ОСОБА_2 та СФГ «ОСОБА_3».

При прийнятті рішення №346 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 Великомихайлівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області не було встановлено інших підстав для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Тобто, відповідач - Великомихайлівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області розглянув заяву позивача по суті та за її розглядом прийняв рішення про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 з підстав, які визнані судом необґрунтованими та такими, що не можуть бути застосовані у даних правовідносинах, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства.

Отже, в даному випадку, за встановлених судом обставин, оскільки Великомихайлівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області розглянуло заяву позивача по суті та прийняло рішення по суті заяви ОСОБА_1, відповідні повноваження відповідача щодо призначення пенсії в даних спірних правовідносинах не є дискреційними повноваженнями.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити з 25 вересня 2017 року ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Йосипівна Фрунзівського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення» також підлягають задоволенню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятого ним рішення, що оскаржується позивачем.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) згідно квитанції №28 від 10.05.2018 року (т.1 а.с.5).

Таким чином, оскільки вимоги позивача про визнання протиправним та скасування спірного рішення та зобов'язання вчинити певні дії судом задоволені, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2,9,70,77,90,91,120,139,194,205,241-246,258,262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 20 лютого 2018 року № 346 «Про відмову у призначенні пенсії», згідно з яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язати Великомихайлівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 41250458, адреса: вул. Ватутіна, буд.43, смт. Велика Михайлівка, Одеська обл.,67100) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи за посадою тракториста та тракториста-машиніста у селянському фермерському господарстві «ОСОБА_3» та у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, а саме з 02.04.2003 року по 01.11.2010 року, з 27.04.2012 року по 30.11.2012 року, з 01.04.2013 року по 31.10.2013 року, з 01.04.2014 року по 31.10.2014 року, з 01.04.2015 року по 30.10.2015 року, з 01.04.2016 року по 31.10.2016 року, з 03.04.2017 року по 31.10.2017 року.

Зобов'язати Великомихайлівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 41250458, адреса: вул. Ватутіна, буд.43, смт. Велика Михайлівка, Одеська обл.,67100) призначити з 25 вересня 2017 року ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Йосипівна Фрунзівського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Стягнути з Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 41250458, адреса: вул. Ватутіна, буд.43, смт. Велика Михайлівка, Одеська обл.,67100), за рахунок бюджетних асигнувань Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Соколенко

.