УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/8965/16-ц Головуючий у 1-й інст. Галасюк Р.А.

Категорія 54 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Галацевич О.М., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 296/8965/16 за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленними обставинами рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 09 лютого 2017 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного Агентства лісових ресурсів України, третя особа - директор Державного підприємства "Зарічанське лісове господарство" Зарічний Василь Григорович, про скасування наказу та поновлення на роботі

за апеляційною скаргою Державного Агентства лісових ресурсів України на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 17 вересня 2018 року та додаткове рішення цього ж суду від 21 вересня 2018 року, ухвалені головуючим суддею Галасюком Р.А. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

20 липня 2018 року ОСОБА_2 через свого представника звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 09.02.2017 за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного агентства лісових ресурсів України про скасування наказу та поновлення на роботі. Зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо законності звільнення ОСОБА_2 з посади директора ДП «Житомирський військовий лісгосп» за п. 8 ст. 36 КЗпП України обґрунтовуються аудиторським звітом від 08.08.2016 №09-10/4, відповідно до якого виявлено ряд як фінансових, так і не фінансових порушень та недоліків, які виникли в результаті недостатнього рівня контролю зі сторони директора ДП «Житомирський військовий лісгосп», а також недотримання спеціалістами підприємства в повній мірі нормативно-правових актів, невиконання ними своїх посадових обов'язків при веденні лісового господарства, заготівлі деревини, веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності.

19 червня 2018 року представнику ОСОБА_2 надійшла постанова від 30.03.2018 про закриття кримінального провадження № 42016060000000090, зі змісту якої вбачається, що відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 136/1577/1578/17-25 від 15.12.2017 документально не підтверджено встановлені збитки за аудиторським звітом оцінки діяльності ДП «Житомирський військовий лісгосп» №09-10/4 від 08.08.2016. Також, документально не підтверджується, встановлені за аудиторським звітом, розмір збитків у вигляді недоотримання доходів ДП «Житомирський військовий лісгосп» внаслідок реалізації лісопродукції за період 2014-2015 р. р. і 1-е півріччя 2016 року. Окрім цього, з наданих при допитах пояснень працівників ДП «Житомирський військовий лісгосп», висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи встановлено, що лісопродукція на підприємстві реалізовувалась за цінами, за якими не заборонено реалізовувати лісопродукцію; незважаючи на проведення рубки поза межами ділянки, на яку був виписаний лісорубний квиток, деревина, яка була у підвиділі 2 виділі 2 кварталу 9, підлягала лісовідновній рубці, вирубана деревина оприбуткована, а тому збитки підприємству та державі не заподіяно.

Зазначені обставини вважав істотними для справи, що не були встановлені судом, не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи, їх врахування судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення ніж те, яке було прийняте.

Відтак, постанова від 30 березня 2018 року про закриття кримінального провадження № 42016060000000090 має істотне значення для перегляду рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 17 вересня 2018 року заяву ОСОБА_2, яка була подана його представником, про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами задоволено.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 09 лютого 2017 року у справі № 296/8965/16-ц провадження № 2/296/835/17 за позовом ОСОБА_2 до Державного агентства лісових ресурсів України, третя особа - директор Державного підприємства «Зарічанське лісове господарство» Зарічний В.Г., про скасування наказу та поновлення на роботі скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено; визнано незаконним і скасовано наказ Державного агентства лісових ресурсів України № 412-К від 06.09.2016; ОСОБА_2 поновлено з 06 вересня 2016 року на роботі на посаді директора Державного підприємства «Зарічанське лісове господарство». Стягнуто з Державного агентства лісових ресурсів України на користь держави 1102 грн. 40 коп. судового збору.

Додатковим рішенням названого суду від 21.09.2018 стягнуто з Державного агентства лісових ресурсів України на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов'язані з наданням йому правничої допомоги та інших витрат, пов'язаних із розглядом справи, на загальну суму 47689,76 грн.

В апеляційній скарзі Державне агентство лісових ресурсів України просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за пнововиявленими обставинами. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувані рішення є незаконними, необґрунтованими, так як, вони не відповідають вимогам Цивільного процесуального кодексу України, постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам у справі та є помилковими.

Під час апеляційного розгляду представники Державного агентства лісових ресурсів України доводи апеляційної скарги підтримали із наведених у ній підстав.

Представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4 заперечила проти задоволення апеляційної скарги, пославшись на законність і обґрунтованість судового рішення.

Позивач ОСОБА_2, третя особа - директор Державного підприємства "Зарічанське лісове господарство" Зарічний В.Г. відзив на апеляційну скаргу не подавали, до суду апеляційної інстанції не з'явились, будучи належно повідомленими про час і місце судового засідання, тому суд вважає за можливе справу розглянути у їх відсутності на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість судових рішень першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 09 лютого 2017 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Державного агентства лісових ресурсів України про скасування наказу та поновлення на роботі.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 23 травня 2017 року рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 09 лютого 2017 року за нововиявленими обставинами суд першої інстанції виходив з того, що заявником надано суду докази та наведено обставини, із наявністю яких закон пов'язує необхідність перегляду та скасування судового рішення.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною першою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Із заяви вбачається, що представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_5, як на нововиявлену для перегляду рішення суду обставину посилається на постанову від 30.03.2018 про закриття кримінального провадження № 42016060000000090, якою, на його думку, підтверджується відсутність в його діях як керівника, порушень, наведених у аудиторських звітах, що стали підставою для звільнення.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 4 від 30.03.2012 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» (пункти 3, 4, 5, 6), нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених статтею 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювались судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Суд першої інстанції задовольняючи заяву представника позивача ОСОБА_2 вважав, що в ході розслідування, результатом якого стало винесення постанови слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Житомирської області Рожком О.І. від 30.03.2018 про закриття кримінального провадження № 42016060000000090 від 19.10.2016, із правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 364 КК України, у зв'язку із відсутністю в діях службових осіб ДП «Житомирський військовий лісгосп» складу вказаного кримінального правопорушення (т. 3 а.с.10-17), встановлено наступне.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 136/1577/1578/17-25 від 15.12.2017 документально не підтверджено встановлені за аудиторським звітом оцінки діяльності ДП «Житомирський військовий лісгосп» № 09-10/4 від 08.08.2016 розмір збитків у вигляді завданої шкоди лісу в розмірі 901735,03 грн. внаслідок проведення рубки у підвиділі 2 виділу 2 кварталу 9 Зарічанського військового лісництва без лісорубного квитка (лісорубний квиток виписаний на іншу ділянку).

Також, документально не підтверджується, встановлені за аудиторським звітом, розмір збитків у вигляді недоотримання доходів ДП «Житомирський військовий лісгосп» внаслідок реалізації лісопродукції за цінами нижчими ніж затверджені на вказаному підприємстві за період 2014-2015 р. р. та 1-е півріччя 2016 року на загальну суму 1427187,11 грн. Документально не підтверджено, встановлені за аудиторським звітом, розмір збитків у вигляді недоотримання доходів ЖП «Житомирський військовий лісгосп» на загальну суму 4732,72 грн. внаслідок реалізації лісопродукції за цінами нижчими ніж склалися на аукціонах за період 2014-2015 р. р. та 1-е півріччя 2016 року.

Окрім того, згідно наданих в ході опитування пояснень щодо обставин, які передували звільненню ОСОБА_2, лісничого Зарічанського лісництва ДП «Житомирський військовий лісгосп», головного лісничого ДП «Житомирський військовий лісгосп», головного бухгалтера ДП «Житомирський військовий лісгосп», головного економіста ДП «Житомирський військовий лісгосп», менеджера із збуту лісопродукції ДП «Житомирський військовий лісгосп» та висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи встановлено, що лісопродукція на підприємстві реалізовувалась за цінами, за якими не заборонено реалізовувати лісопродукцію; незважаючи на проведення рубки поза межами ділянки, на яку був виписаний лісорубний квиток, деревина, яка була у підвиділі 2 виділі 2 кварталу 9, підлягала лісовідновній рубці, вирубана деревина оприбуткована, а тому збитки підприємству та державі не заподіяно.

Таким чином, зазначені вище обставини дійсно є істотними для справи, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка зверталася із заявою, на час розгляду справи, їх врахування судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Тому суд першої інстанції вважав, що наявні підстави для задоволення позову ОСОБА_2 після скасування рішення суду від 09.02.2017 року за нововиявленими обставинами оскільки останні підтверджують відсутність порушень умов контракту, які би дозволяли звільнити ОСОБА_2 із займаної ним посади згідно із п. 8 ст. 36 Кодексу законів про працю України за неналежне виконання зобов'язань, передбачених підпунктами «б», «в» та «ї» пункту 26 контракту від 30.10.2014.

Однак, поза увагою суду залишились наступні обставини.

Відповідно до контракту, укладеного 30 жовтня 2014 року між Державним агентством лісових ресурсів України та ОСОБА_2, останній прийнятий на посаду директора державного підприємства Житомирський військовий лісгосп Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства на термін з 31.10.2014 по 30.10.2019 (т. 1 а.с 217-225).

Згідно п. 26 укладеного сторонами контракту керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії, у тому числі:

б) у разі одноразового грубого порушення керівником законодавства чи обов'язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (понесені збитки, виплачено штрафи тощо);

в) у разі невиконання підприємством зобов'язань перед бюджетом та Пенсійним фондом, щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, а також невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати;

ї) у разі невідповідності обсягів і якісних показників створених лісових насаджень завданням і вимогам технічних проектів, стандартів та нормативних актів.

ОСОБА_2 було звільнено з роботи з посади на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України за неналежне виконання зобов'язань, передбачених підпунктами «б», «в» та «ї» пункту 26 контракту, яке підтверджується аудиторським звітом від 08.08.2016 №09-10/4 за результатами позапланового аудиту оцінки діяльності ДП «Житомирський військовий лісгосп» щодо законності та достовірності фінансової звітності, правильності ведення бухгалтерського обліку, дотримання законодавчих актів та планів з питань фінансово-господарської діяльності і збереження активів і наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 326 від 26.08.2016 «Про результати позапланових аудитів державного підприємства Житомирський військовий лісгосп».

Так, загальна сума фінансових порушень, виявлених під час проведення аудитів, складає 6098473 грн. 33 коп. Порушення, що призвели до втрат, склали 99,9% від загальної суми виявлених порушень або 6097701 грн. 24 коп.

Зокрема, при натурному обстежені незімкнутих лісових культур та рубок догляду в молодняках встановлено вісім випадків приписок виконаних робіт, в результаті чого незаконно нараховано заробітної плати в сумі 3008 грн. 44 коп. та проведено нарахувань на заробітну плату 659 грн. 90 коп., а також незаконно списано пально-мастильних матеріалів на суму 237 грн. і сіянців деревних порід на суму 57 грн. 80 коп.

У порушення ст. 69 Лісового кодексу України у Зарічанському лісництві встановлено випадок проведення лісовідновної рубки без лісорубного квитка на площі 0,3 га, в результаті чого шкода, заподіяна лісу, склала 901735 грн. 03 коп. У Корбутівському лісництві встановлено два випадки пошкодження трьох дерев до ступеня припинення росту під час проведення рубок, в результаті чого шкода, заподіяна лісу, склала 952 грн. 89 коп.

В результаті систематичного невиконання планів заготівлі фанерної сировини (дуба, берези і вільхи), пиловника (дуба і сосни), технологічної сировини дуба та дров паливних твердолистяних порід у 2014-2015 роках та у І півріччі 2016 року на рубках головного користування та рубках формування і оздоровлення лісів підприємством орієнтовно недоотримано доходів на загальну суму 2882455 грн.

У Корбутівському лісництві за 2014 рік та сім місяців 2015 року проведено незаконну оплату на утримання майстра лісу як позаштатної одиниці та двом майстрам лісу без закріплення за ними майстерських дільниць на загальну суму 39327 грн. 09 коп. та проведено нарахувань на заробітну плату в сумі 8651 грн. 96 коп.

Із січня по квітень 2016 року двом працівникам підприємства нарахування заробітної плати здійснювалось за посадовими окладами, які на 10 грн. нижчі за встановлені у штатному розписі, в результаті чого працівниками недоотримано 80 грн. доходів.

У січні 2016 року прибиральниці підприємства незаконно нараховано доплату в сумі 327 грн., так як вона знаходилася у відпустці і на час відпустки працювала за договором цивільно-правового характеру, яким не передбачено встановлення цієї доплати.

В 1 півріччі 2016 року прибиральниці підприємства незаконно встановлена доплата за збільшення обсягу робіт (прибирання прибудинкової території) в розмірі 25 відсотків. Така доплата встановлюється у разі наявності вакантної посади. Так як посада прибиральника території взагалі відсутня у штатному розписі, то за вказаний період сума незаконно нарахованої доплати склала 2231 грн. 25 коп.

У II кварталі 2016 року підприємством нараховано та сплачено працівникам премій в сумі 309300 грн. з порушенням вимог колективного договору. В наказах підприємства на виплату премій зазначався окремий показник, за який проводилось нарахування премії - виконання плану випуску товарної продукції та плану реалізації в цілому по підприємству - тоді як у положенні про преміювання колективного договору зазначені інші показники преміювання.

На підприємстві постійно до виконання лісогосподарських робіт залучаються працівники державної лісової охорони (майстри лісу). Дослідженням за грудень 2015 року та січень-лютий 2016 року встановлено, що майстри лісу в основний свій робочий час виконували і лісозаготівельні роботи - в табелях обліку робочого часу майстри лісу працювали від 9 до 12 год в день, виконуючи при цьому норми виробітку на лісозаготівельних роботах на 107-950 %, що є неможливим у зимові місяці із скороченим світловим днем. Отже, враховуючи зазначене, майстрам лісу у вказаному періоді незаконно нараховано заробітної плати в сумі 32955 грн. 01 коп. та проведено нарахувань на заробітну плату 7250 грн. 10 коп.

Станом на 01 липня 2016 року на підприємстві обліковується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 397800 грн., по якій пройшли терміни позовної давності. Внаслідок непроведення претензійно-позовної роботи підприємство втратило боржника, в результаті чого недоотримало доходів на вказану суму.

Дослідженням дотримання підприємством цінової політики при реалізації лісопродукції за 2014-2015 роки та 1 півріччя 2016 року встановлено випадки її реалізації за цінами нижчими, ніж затверджені на підприємстві та нижчими цін, що склалися на аукціонах, в результаті чого підприємством недоотримано доходів на загальну суму 1431918 грн. 83 коп.

Підприємством в порушення абзацу 3 пункту 256.9 Податкового кодексу України у 2014 році не проведено донарахування та не сплачено до бюджетів різних рівнів рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів за результатами фактичної заготівлі дров'яної деревини, використаної для технологічних потреб, у сумі 74819 грн. 27 коп.

У 2015 році такий перерахунок проведено без врахування розрядів такс та деревних порід, в результаті чого підприємство зайво перерахувало до бюджетів різних рівнів рентну плату в сумі 2685 грн. 96 коп.

Вибірковою інвентаризацією лісопродукції у трьох матеріально-відповідальних осіб встановлено нестач в кількості 1,094 куб. м на суму 641 грн. 22 коп. та лишки в кількості 2,381 куб. м на суму 691 грн. 99 коп.

У 2014-2016 роках підприємство у порушення абзацу 2 статті 70 Лісового кодексу України планувало та проводило санітарні рубки в насадженнях, які включені лісовпорядкуванням у фонд рубок головного користування.

Директор підприємства не виконав вимоги наказу Держлісагентства від 25.06.2014 № 231 щодо затвердження та виконання заходів стосовно створення власної лісонасінневої та лісорозсадницької справи з метою забезпечення потреб підприємства посадковим та декоративним матеріалом. На підприємстві не створені лісонасінневі ділянки і плантації відповідно до запроектованих базовим лісовпорядкуванням обсягів. Підприємство у досліджуваному періоді не проводило заготівлю лісового насіння на ділянках постійної лісонасінневої бази.

Дослідженням встановлено факт надання недостовірної інформації керівником підприємства до Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо площі та структури лісокультурного фонду.

В порушення вимог п. 22 Правил відтворення лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 303 на підприємстві відповідно до матеріалів безперервного лісовпорядкування в обліку наявні зруби трьохрічного і старше віку, загальною площею 36,1 га, що складає 34,2% від загальної площі лісокультурного фонду. На підприємстві всупереч вимог абзацу 2 п. 22 Правил відсутні погодження на залісення трьохрічних і старших зрубів Житомирського ОУЛМГ.

Обстеженням в натурі (на місцевості) незімкнутих лісових культур виявлено три ділянки загиблих лісових культур загальною площею 7,1 га, одна з яких площею 1,8 га відповідно до матеріалів осінньої атестації 2015 року переведена у вкриту лісом площу за II класом якості. Крім того, шість ділянок незімкнутих лісових культур загальною площею 10,1 га визнано незадовільними.

В той же час, як вбачається зі змісту постанови від 30.03.2018 р. про закриття кримінального провадження № 42016060000000090 (т.3 а.с.10-17) під час досудового слідства встановлено, що відповідно до висновку судово-економічної експертизи №136/1577/1578/17-25 від 15.12.2017 документально не підтверджено встановлені за аудиторським звітом оцінки діяльності ДП «Житомирський військовий лісгосп» №09-10/4 від 08.08.2016 розмір збитків у вигляді завданої шкоди лісу в розмірі 901735,03 грн. внаслідок проведення рубки у підвиділі 2 виділу 2 кварталу 9 Зарічанського військового лісництва без лісорубного квитка (лісорубний квиток виписаний на іншу ділянку). Разом з тим, є документально підтвердженим, що внаслідок згаданої рубки завдана шкода на суму 911207,86 грн. Також документально не підтверджується, встановлені аудиторським звітом, розмір збитків у вигляді недоотримання доходів ДП «Житомирський військовий лісгосп» внаслідок реалізації лісо продукції за цінами нижчими ніж затверджені на вказаному підприємстві за період 2014-2015 р. р. та 1-е півріччя 2016 року на загальну суму 1427187,11 грн., проте дане порушення спричинило збитки на загальну суму 66210,46 грн. (т.3 а.с.11).

В результаті проведення досудового розслідування слідчим прокуратури було встановлено, що:

1)незважаючи на проведення рубки поза межами ділянки, на яку був виписаний лісорубний квиток, деревина, яка була у підвиділі 2 виділу 2 кварталу 9 підлягала лісо відвідній рубці, вирубана деревина оприбуткована, а тому збитки підприємству та державі не заподіяно;

2)лісопродукція на підприємстві реалізовувалась за цінами, за якими не заборонено реалізовувати лісо продукцію, тобто за цінами нижчими ніж склались на підприємстві, що не суперечить вимогам законодавства, а може свідчити про неефективне управління підприємством, проте не містить складу злочину, в той же час збитки завдані внаслідок порушення п.1.5 Положення (реалізації продукції за цінами нижчими ніж склались на аукціоні) в розмірі 4731,72 грн. не перевищують встановлений розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, необхідний для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст.364 КК України (т.3 а.с.16 ).

Отже , аналізуючи зміст даної постанови, можна дійти висновку, що в ході досудового розслідування в діях ОСОБА_2 не було встановлено ознак, які би дозволяли їх кваліфікувати як злочин, проте це не виключає його дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за порушення вище наведених умов трудового контракту. Розбіжності у розмірах спричинених збитків лісовому господарству, які встановлені аудиторськими звітами та висновком судово-економічної експертизи, впливають лише на розмір відшкодування матеріальної шкоди та не свідчать про відсутність порушень посадових обов'язків і умов контракту допущених ОСОБА_2, як керівником підприємства, що стали причиною його звільнення за п. 8 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні заяви по суті не дотримався наведених норм цивільного процесуального закону, які регулюють питання перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, давши неналежну правову оцінку доводам заявника та дійшов помилкового висновку, що обставини, встановлені у постанові від 30.03.2018 про закриття кримінального провадження № 42016060000000090 є нововиявленими у контексті положень статті 423 ЦПК України,

Відтак, судові рішення у відповідності до п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення - про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 09 лютого 2017 року.

Судові витрати, понесені Державним Агентством лісових ресурсів України у розмірі 1653 грн. 60 коп. слід компенсувати за рахунок Державного бюджету у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державного Агентства лісових ресурсів України задовольнити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 17 вересня 2018 року та додаткове рішення цього ж суду від 21 вересня 2018 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 09 лютого 2017 року.

Компенсувати Державному Агентству лісових ресурсів України 1653 грн. 60 коп. судових витрат за рахунок Державного бюджету у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді:

Повний текст постанови складений: 14 листопада 2018 року