1

№ 335/7473/18 2/335/2003/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Соболєва І.П.,

за участю секретаря судового засідання Хома Д.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_2 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення,

ВСТАНОВИВ :

Позивач КП «Водоканал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення, в обґрунтування позову вказавши наступне.

Відповідач мешкає в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, користується послугами КП «Водоканал», але оплату за послуги підприємства вносить не в повному обсязі, у зв'язку з чим, за період з 01.01.2012 по 31.12.2017 за ним утворилась заборгованість в розмірі 3 005 грн. 75 коп.

Посилаючись на вимоги ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 526 ЦК України позивач просить судзахистити його права, стягнути з відповідача на користь КП «Водоканал» заборгованість за спожиту воду і послуги водовідведення у розмірі 3 005 грн. 75 коп. та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, позов просила задовольнити в повному обсязі.

Від відповідача 06.08.2018 надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого він зазначає на відсутність договірних відносин, на невірний розрахунок заборгованості, на звернення позивача із позовом поза межами строку позовної давності, у зв'язку з чим, ОСОБА_2 просить застосувати до позовних вимог позовну давність, сплив якої є підставою для відмови у позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у відзиву на позов, у позові просив відмовити.

16.08.2018 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, згідно із яким по суті обставин, викладених у відзиві, позивач зазначив, що рішення Запорізької міської ради № 546 від 28.10.1999 «Про порядок оплати послуг за водоспоживання та водовідведення» є акт органу місцевого самоврядування, на підставі якого і виникли правовідносини між КП «Водоканал» та споживачами послуг з водопостачання та водовідведення. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, і відсутність договору сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Крім того, 27.06.2016 між КП «Водоканал» та відповідачем укладено договір № 7460 про розстрочку сплати суми заборгованості, згідно якого п. 2 споживач послуг зобов'язується протягом 18 місяців починаючи з 01.07.2017 сплатити заборгованість за наданні послуги з водопостачання та водовідведення, яка утворилась через несплату послуг з водопостачання та водовідведення та станом на 01.06.2017 становила 3 347 грн. 28 коп. ОСОБА_2 як власник житлового приміщення визнав борг який утворився за попередній період, визнав обов'язок сплачувати житлово-комунальні послуги. В свою чергу відповідач від послуг КП «Водоканал» офіційно не відмовлявся, а навпаки періодично вносив оплату за спожиті послуги на свій особовий рахунок, в певні періоди отримував субсидію, тому згідно діючого законодавства у нього є обов'язок сплати комунальних послуг. Стосовно заяви відповідача щодо застосування до позовних вимог позовної давності заперечує, вважає, що КП «Водоканал» вживалися всі можливі заходи для стягнення заборгованості з відповідача. Вважає, що строки перебігу позовної давності були перервані діями як позивача так і відповідача, оскільки 27.06.2017 року між сторонами було укладено договір № 7460 про розстрочку сплати суми заборгованості, а отже ОСОБА_3 визнає суму заборгованості перед КП «Водоканал». Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, дав оцінку здобутим доказам у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 проживає в квартирі розташованої за адресою: АДРЕСА_2, є споживачем послуг водопостачання та водовідведення, що надаються позивачем КП «Водоканал», на його ім'я відкрито особовий рахунок за № НОМЕР_1.

Протягом спірного періоду з 01.01.2012 по 31.12.2017 відповідач в повному обсязі не вносив оплату за послуги водопостачання та водовідведення, внаслідок чого має заборгованість за надані послуги у розмірі 3 000 грн. 75 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості, та довідкою позивача.

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 01.01.2018 заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_1 становить у розмірі 3 000 грн. 75 коп., яка складається з заборгованості за послуги з холодного водопостачання у сумі 1 453 грн. 84 коп., та холодного водовідведення у сумі 1 546 грн. 91 коп.

Також, як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач сплачує надані позивачем послуги періодично, однак не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачами.

Таким чином, відсутність укладеного між сторонами договору, за наявності надання послуг позивачем та їх отримання відповідачем, не звільняє відповідача від сплати заборгованості за надані послуги, оскільки цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України). Тобто, відповідач отримував надані позивачем послуги та частково їх оплачував, а позивач надав та продовжує надавати вказані послуги.

Матеріали справи не містяться звернення відповідача у встановленому законом порядку з претензіями до позивача з приводу кількісних та якісних показників отриманих послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13.

За рішенням Запорізької міської ради № 546 від 28.10.1999, збирання абонентської плати з населення за водокористування та водовідведення проводиться окремо від інших комунально-побутових послуг, а функції зі збору платежів з населення передано КП «Водоканал».

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004, споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до п. 1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 01.07.1994 року, тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентами розмірів цих тарифів та термінів їх введення.

Згідно з п. 18, п. 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Обов'язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 Житлового кодексу.

Крім того, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 13, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачем, всупереч вищезазначеним положенням не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих йому житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

У даному випадку відповідач заявив про застосування позовної давності, що підтверджується його заявою (відзивом) від 06.08.2018.

Проте, строки перебігу позовної давності були перервані діями, як позивача так і відповідача, оскільки судом встановлено, що 27.06.2017 між сторонами було укладено договір № 7460 про розстрочку сплати суми заборгованості, а отже ОСОБА_3 визнає суму заборгованості перед КП «Водоканал». Таким чином, суд не може погодитися з обґрунтованістю заяви відповідача.

З огляду на викладене, та встановивши, що відповідач не в повному обсязі здійснює оплату послуг за централізоване водопостачання і водовідведення, внаслідок чого виникла заборгованість, суд вважає, що позовні вимоги КП «Водоканал» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Як вбачається з поданої відповідачем копії посвідчення серія АД № 269693, він є інвалідом 2 групи, безтерміново.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору, таким, чином суму судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача в розмірі 1 762 грн. 00 коп., в силу дії ст. 141 ЦПК України слід компенсувати позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 19, 76, 80, 89, 141, 142, 259, 265, 273, 274, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Комунального підприємства «Водоканал» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1) на користь комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61, р/р № 26002045720001, р/р № 26032045720004, які відкриті в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, ОКПО 03327121) суму заборгованості за спожиту воду і послуги водовідведення за період з 1 січня 2012 р. по 31 грудня 2017 р. у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 75 копійок.

Компенсувати комунальному підприємству «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61, р/р № 26002045720001, р/р № 26032045720004, які відкриті в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, ОКПО 03327121)судовий збір в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня отримання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 5 листопада 2018 р.

Суддя І.П. Соболєва