ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2018 року м. Кропивницький

справа № 405/1131/18

провадження № 22-ц/4809/169/18

Кропивницький апеляційний суд в складі

колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Карпенка О.Л. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Кіселика С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дманової Н.І.,

учасники справи:

позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області,

відповідач - Управління Держпраці у Кіровоградській області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, Державна установа «Український науково-дослідний інститут промислової медицини»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда (суддя Іванова Л.А.) від 17 квітня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Маловисківському районі Кіровоградської області звернувся до суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, про визнання недійсними та скасувати акту розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_4 та уточнень до довідки про умови праці.

Позивач посилався на те, що на підставі узгоджених з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Маловисківському районі Кіровоградської області документів Управлінням Держпраці в Кіровоградській області було виготовлено інформаційну довідку про умови праці працівника ДП «Схід ГЗК» шахта «Смолінська» ОСОБА_4 від 17 серпня 2016 року № 01-22-03/2531. Після обстеження в Українському НДІ промислової медицини, Інститутом до Держпраці було направлено запит на складання доповнення до довідки з причини відсутності даних по показникам важкості праці на що відповідачем виготовлено уточнення від 06 грудня 2016 року № 01-22-03/5035 до інформаційної довідки від 17 серпня 2016 року № 01-22-03/2531, із зазначенням показників шкідливих факторів, наданих роботодавцем. За висновком лікарсько-експертної комісії ДП «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 27 грудня 2016 року протокол № 1671 ОСОБА_4 встановлено діагноз професійного захворювання, але при цьому, захворювання органів дихання не було віднесено до категорії професійних захворювань. Тоді відповідачем було виготовлено ще одне уточнення від 02 лютого 2017 року № 01-22-03/442 до інформаційної довідки від 17 серпня 2016 року № 01-22-03/2531 про умови праці ОСОБА_4, де зазначено, що попередню інформаційну довідку від 17 серпня 2016 року № 01-22-03/2531, за виключенням по мікроклімату, визнано такою, що втратила чинність та були вказані інші показники, які мають значні перевищення по фізичним навантаженням та по запиленості, та які були використані ДП «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» при встановлені зв'язку захворювання з умовами праці, що відображено в медичному висновку, в якому захворювання органів дихання віднесено до категорії професійних захворювань.

Позивач вважає, що відповідачем в порушення вимог Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затвердженого наказом МОЗ України від 13 грудня 2004 року № 614, при складанні уточнень до інформаційної довідки від 17 серпня 2016 року були використані, як аналогічні дані, показники за робочими місцями професій різного найменування, різних дільниць та без документального підтвердження того, що дані робочі місця віднесені до групи аналогічних місць. Крім того зазначені дані було використано з санітарно-гігієнічних характеристик, у яких закінчився 5-ти річний термін зберігання, що є підставою для визнання недійсними та скасувати вказаних уточнень, які було взято до уваги під час розслідування хронічного професійного захворювання хворого та складання акту за формою П-4, що вплинуло на об'єктивність розслідування обставин і причин виникнення професійного захворювання. Отже акт розслідування хронічного професійного захворювання хворого ОСОБА_4 за формою П-4, затверджений начальником управління Держпраці у Кіровоградській області 28 лютого 2017 року теж є недійсним.

Зазначені порушення впливають на здійснення виплат, передбачених ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Позивач також посилався на те, що форма довідки не відповідає формі, передбаченої додатком 2 до Порядку № 614. Крім того, Порядком № 614 передбачене складання та надання доповнень до санітарно-гігієнічної характеристики (інформаційної довідки), при цьому складання уточнення до інформаційної довідки зазначеним Порядком не передбачено.

До початку розгляду справи по суті позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 52 - 54) в якій просив суд про тека:

1.визнати недійсною та скасувати інформаційну довідку про умови праці працівника ДП «Схід ГЗК» шахта «Смолінська» ОСОБА_4 від 17 серпня 2016 року № 01-22-03/2531, затверджену начальником Управління Держпраці у Кіровоградській області;

2.визнати недійсною та скасувати уточнення до інформаційної довідки від 06 грудня 2016 року № 01-22-03/5035;

3.визнати недійсною та скасувати уточнення до інформаційної довідки від 02 лютого2017 року № 01-22-03/442;

4.визнати недійсним та скасувати акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, затвердженого в. о. начальника Управління держпраці у Кіровоградській області 28 лютого 2017 року

Короткий зміст рішення суду

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 жовтня 2017 року (а. с. 56 - 58) до участі у справі залучено правонаступника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Маловисківському районі Кіровоградської області - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області.

Ухвалою того ж таки суду від 16 лютого 2018 року (а. с. 59 - 61) до участі у справів якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено ДП «Український науково-дослідний інститут промислової медицини».

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 квітня 2018 року (а. с. 128 - 140) в задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області до Управління Держпраці в Кіровоградській області відмовлено повністю.

Суд виходив з того, що зміст інформаційної довідки від 17 серпня 2016 року № 01-22-03/2531 відповідає вимогам щодо змісту такої довідки, передбаченим додатком 2 до Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затвердженого наказом МОЗ України від 13 грудня 2004 року № 614. Крім того, відповідно до п.1.8 Порядку № 614, лікувально-профілактичні заклади, яким надано право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, можуть надсилати запит в заклади державної санітарно-епідеміологічної служби з обґрунтуванням необхідності доповнень до санітарно-гігієнічної характеристики.

Використання відповідачем при складанні уточнень до інформаційної довідки від 17 серпня 2016 року № 01-22-03/253 щодо умови праці колишнього працівника ДП «Схід ГЗК» шахта «Смолінська» ОСОБА_4 санітарно-гігієнічних характеристик умов праці № 16 від 26 березня 2011 року та № 43 від 28 грудня 2011 року, п'ятирічний строк дії яких минув, але в межах 45-ти років їх зберігання на думку суду є обґрунтованим з урахуванням ненадання роботодавцем інших похідних даних та враховуючи ненадання позивачем доказів, які б підтверджували наявність інших даних про умови праці ОСОБА_4 відмінних від використаних відповідачем. За висновком суду дії відповідача по використанню зазначених санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, при визначенні умов праці колишнього працівника ДП «Схід ГЗК» шахта «Смолінська» ОСОБА_4, який працював на даному підприємстві за професією робочого місця електрослюсарчерговий та з ремонту електроустаткування підземної дільниці № 31, є обґрунтованими та не суперечать положенням п. 1.12 Порядку № 614.

Крім того, суд зробив висновок, що інформаційна довідка являється одним із документів з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв'язок хронічного захворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу. Причини виникнення професійного захворювання встановлюються шляхом проведення розслідування відповідною комісією, яка приймає певне рішення за результатами такого розслідування виходячи з оцінки умов праці працівника серед яких, матеріали раніше проведеної атестації робочих місць, результати обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, заключних актів періодичних медичних оглядів тощо. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання, заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Враховуючи , що комісією при розслідуванні професійних захворювань береться до уваги вся сукупність отриманих нею даних в межах конкретно визначених умов праці відповідного працівника для визначення основних умов, обставин і причин виникнення професійного захворювання, суд вважав, що оскаржувані позивачем інформаційна довідка та уточнення до неї є лише частиною з переліку документів, з урахуванням яких в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв'язок хронічного захворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання.

Крім того, відповідно до п.68 Порядку № 1232 у спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу професійного захворювання приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», у роботі якої мають право брати участь фахівці відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичного закладу, спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, спеціалісти (представники) підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), представники вищого органу профспілки.

У зв'язку з цим суд дійшов загального висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Позивач оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку і просив скасувати його та ухвалити нове рішення, який задовольнити позовні вимоги (а. с. 152 - 154).

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що під час розгляду справи суд не взяв до аги всі обставини справи лікувально-профілактичні заклади, яким надано право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, можуть надсилати запити в заклади державної санітарно-епідеміологічної служби з обґрунтуванням необхідності доповнень лише до санітарно-гігієнічної характеристики. Всупереч п. 1.8 Порядку, інститут промислової медицини повторно направив запит на складання доповнення до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_6 Складаючи друге уточнення відповідач включив до нього інформацію, яку інститут не запитував. Довідка про умови праці має стосуватися умов праці конкретного працівника, щодо якого є підозра наявності професійного захворювання, а не робочих місць на підприємстві в цілому. П'ятирічний строк чинності санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, використаних у даній справі відповідачем, минув.

Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_6 форми П-4, комісія з розслідування профзахворювання склала з урахуванням уточнення до інформаційної довідки від 17 серпня 2016 року, якою на підставі неправомірно використаних даних санітарно-гігієнічних характеристик умов праці ОСОБА_7 та ОСОБА_8 встановлені більш високі показники важкості умов праці та концентрації пилу на робочому місці ОСОБА_6 ніж в інформаційній довідці від 17 серпня 2016 року. У зв'язку з допущеним відповідачем порушенням законодавства під час складання уточнення до інформаційної довідки не можна вважати проведене розслідування обставин і причин виникнення професійного захворювання ОСОБА_6 об'єктивним та таким, що відповідає закону.

Узагальнені доводи і заперечень інших учасників справи

Управління Держпраці у Кіровоградській області (відповідач по справі) надало відзив на апеляційну скаргу (а. с. 193 - 195) просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що позивач не подавав докази, які спростовують показники, зазначені в уточненні та не довів їх невідповідність дійсним умовам праці ОСОБА_4 на шахті «Смолінська» ДП «СхідГЗК». Управлінням було використано саме ті показники характеристик, які відповідали його робочому місцю. Під час розслідування причин виникнення професійного захворювання комісія діяла у межах наданих їй повноважень та у спосіб, передбачений законодавством. За результатами розслідування складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4. При цьому представниками позивача та роботодавця було використано право на викладення письмової окремої думки, які стали невід'ємною частиною зазначеного акту та враховувалися при подальших діях щодо встановлення наявності професійного захворювання.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом надати письмовий відзив на апеляційну скаргу.

Позиції сторін у судовому засіданні суду апеляційної інстанції

Представник позивача ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримала доводи і вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача ОСОБА_10 заперечив проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на те, що вони є хибними і не доводять незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Представник третьої особи - ОСОБА_4 - ОСОБА_11 заперечив проти доводів апеляційної скарги. Він вважає, що позивач не має повноважень оспорювати результати розслідування професійного захворювання.

Третя особа, ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», не направила свого представника в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Апеляційне провадження

Згідно підпункту 8 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України (2017), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2018 року (а. с. 175) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 квітня 2018 року.

05 жовтня 2018 року розпочав роботу створений на підставі Указу Президента України № 452/17 від 29 грудня 2017 року Кропивницький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Кіровоградську область.

У зв'язку з цим та відповідно до ст. 31 ЦПК України дану цивільну справу було передано із Апеляційного суду Кіровоградської області до Кропивницького апеляційного суд та визначено новий склад суду в порядку передбаченому ст. 33 Кодексу.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах від 10 жовтня 2018 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 11 жовтня 2018 року.

У визначений судом строк учасники справи в судове засідання не з'явилися у зв'язку з чим суд відклав розгляд справи на 29 жовтня 2018 року.

Суд першої інстанції встановив такі обставини:

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_4 на час складення 28 лютого 2017 року акту про розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання працював на Інгульській шахті ДП «Схід ГЗК» електромонтером по ремонту та обслуговування електроустаткування дільниці № 31 з 25 липня 2001 оку по 12 листопада 2001 року та електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування підземної дільниці № 31 з 14 серпня 2003 року по 13 травня 2016 року, мав загальний стаж роботи 15 років, за цією професією 12 років, стаж роботи у шкідливих умовах праці 13 років.

Він має хронічне обструктивне захворювання легень (пиловий бронхіт перш ст., емфізема легенів першої ст.), а також редикулопатія попереково-крижова і шийна з вираженим порушенням біомеханіки хребта.(т.1 а.с.31), встановлена інвалідність, звільнений з роботи 09 березня 2016 року за станом здоров'я.

На запит про складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі у нього професійного захворювання (отруєння) Кіровоградської обласної лікарні від 22 березня 2016 року № 1410/11 щодо працівника ДП «Схід ГЗК» шахти «Смолінська» ОСОБА_4 лікарем з гігієни праці ОСОБА_12 було складено інформаційну довідку від 17 серпня 2016 року № 01-22-03/2531про умови праці електрослюсаря чергового та з ремонту електроустаткування дільниці № 31ДП «Схід ГЗК» шахти «Смолінська» ОСОБА_4, затверджену начальником Управління Держпраці у Кіровоградській області Подорожним С.М. 17 серпня 2016 року (а. с. 11 - 17).

На запит ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 26 вересня 2016 року № 08/21-1917в порядку п.1.8 Порядку №614 на складання доповнення до інформаційної довідки від 17 серпня 2016 року № 01-22-03/253 Управлінням Держпраці у Кіровоградській області було надано уточнення від 06 грудня 2016 року № 01-22-03/5035 до інформаційної довідки від 17 серпня 2016 року № 01-22-03/253, яке складено з використанням наданих ДП «Схід ГЗК» шахта «Смолінська» (лист від 15 листопада 2016 року № 06-13/4727) даних, а також протоколів проведення досліджень важкості та напруженості праці № 1220/05 від 06 січня 2006 року та № 3780 від 07 жовтня 2010 року Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» на робочому місці електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування дільниці №31 Смолінської шахти ДП «СхідГЗК».

Окрім того, на повторний запит ДП «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 28 грудня 2016 року № 08/21-2653 на складання доповнення до інформаційної довідки від 17 серпня 2016 року № 01-22-03/253 Управлінням Держпраці у Кіровоградській області було надано уточнення від 02 лютого 2017 року № 01-22-03/442, яке складене з використанням даних санітарно-гігієнічної характеристики умов праці № 43 від 28 грудня 2011 року електрослюсаря підземної дільниці ОСОБА_7 Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» та санітарно-гігієнічної характеристики умов праці № 16 від 26 березня 2011 року підземного електрослюсаря з правом проведення електрозварювальних робіт ОСОБА_14 дільниці № 9 Смолінської шахти ДП «СхідГЗК».

09 лютого 2017 року ДУ «Український Науково-дослідний інститут промислової медицини» надав медичний висновок лікарсько-експертної комісії спеціального профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність професійного характеру захворювання ОСОБА_4 (а. с. 109 - 110).

Наказом в. о. начальника Управління Держпраці у Кіроовградській області Зяблікова Р. від 22 лютого 2017 року № 05-П (а. с. 85) утворено комісію з розслідування причин виникнення професійних захворювань у працівника ДП «Схід ГЗК» шахта «Смолінська» ОСОБА_4 До складу комісії включено начальника відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці у Кіровоградській області ОСОБА_10, страхового експерта з охорони праці відділення ВД ФССНВ у Маловисківському районі Ліпінського Ю.В., в. о. заступника директора з охорони праці Смолінської шахти ДП «Схід ГЗК» Мірошніченка Ю.І., юрисконсульта ДП «Схід ГЗК» Хорольську І.А., заступника голови профкому Смолінської шахти ДП «Схід ГЗК» Ломенка В. М., члена ЦК «Атомпрофспілки» Кавуна М.І., заступника начальника з медичної частини ДЗ «СМСЧ № 17 МОЗ України» Мягку В.М.

28 лютого 2017 року комісією з причин виникнення професійного захворювання складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_4 (а. с. 91 - 92). Окремі думки виклали члени комісіх ОСОБА_16 і ОСОБА_18

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Відповідно до п. 1.3. Порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 грудня 2004 року № 614 (далі за текстом рішення - Порядок № 614), санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається в разі підозри у працівника професійного захворювання (отруєння) (далі -санітарно-гігієнічна характеристика) та є лише одним з документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв'язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів і трудового процесу (далі - виробничі фактори) з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння).

Згідно п. 1.4. Порядку санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем

з гігієни праці закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцезнаходженням підприємства, де працює хворий, на запит керівника ЛПЗ (додаток 1).

Крім того, відповідно до п.1.26. Порядку № 614 у разі незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою саме заявник має право оскаржити її у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку.

При цьому заявником, в розумінні Порядку № 614, являється лікувально-профілактичний заклад.

Висновок про наявність хронічного професійного захворювання встановлює лікувально-профілактичний заклад.

Такий медичний висновок та повідомлення за формою П-3 про професійне захворювання та встановлення остаточного діагнозу працівника ДП «СхідГЗК» шахта «Смолінська» ОСОБА_4 складено ДУ «Український Науково-дослідний інститут промислової медицини».

Безпосередньо висновок медичного закладу про наявність професійного захворювання у ОСОБА_4 не є предметом оскарження у цій справі і він є чинним.

Захист прав, свобод та інтересів працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, здійснюється у спосіб, визначений законами України.

За змістом ст. 22 Закону України «Про охорону праці», пунктів 10, 13, 38 та 58 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок № 1232), роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку.

За змістом пунктів 67, 68 Порядку № 1232 спеціалізовані профпатологічні лікувально-профілактичні заклади проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз професійного захворювання. Діагноз професійного захворювання може бути змінений або відмінений спеціалізованим профпатологічним лікувально-профілактичним закладом, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень та повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу професійного захворювання покладається на керівників таких закладів та голів лікарсько-експертних комісій. Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу професійного захворювання оформляється висновком лікарсько-експертної комісії. У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу професійного захворювання приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України", у роботі якої мають право брати участь фахівці відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичного закладу, спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, спеціалісти (представники) підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), представники вищого органу профспілки.

Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку. Висновок медичного закладу про встановлення діагнозу професійного захворювання у ОСОБА_22 ні він, ні роботодавець не оскаржили.

Згідно Порядоку розслідування обставин і причин виникнення професійних захворювань:

74. Головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, області або міста утворює протягом трьох днів після отримання повідомлення за формою П-3 комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання (далі -

комісія з розслідування), до складу якої входять представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (голова комісії), представники лікувально-профілактичного закладу,

роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), вищого органу профспілки, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за

місцезнаходженням підприємства, а також у разі потреби представники інших органів.

79. Роботодавець зобов'язаний в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування:

1) відомості про професійні обов'язки працівника;

2) документи і матеріали, які характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху);

3) необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці;

4) матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці;

5) копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту;

6) приписи або інші документи, які раніше видані закладами державної санітарно-епідеміологічної служби і стосуються даного професійного захворювання;

7) результати медичних оглядів працівника (працівників);

8) інші матеріали.

81. Комісія з розслідування зобов'язана, зокрема, провести розслідування обставин і причин виникнення професійного захворювання; скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання.

82. Комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, результатів обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб робочих органів виконавчої дирекції Фонду і представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази та розпорядження адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз

опромінення на робочому місці джерелами радіаційного випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов'язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання, а у разі потреби вимагає

проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію щодо хворого.

Відповідно до п. 86 за результатами розслідування комісія складає акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 згідно з додатком 17.

Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання, заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Отже, причини виникнення професійного захворювання встановлюються шляхом проведення розслідування відповідною комісією, яка приймає певне рішення за результатами такого розслідування виходячи з оцінки умов праці працівника, яка здійснюється на підставі документів, наведених у п. 82 Порядку № 1232, серед яких, матеріали раніше проведеної атестації робочих місць, результати обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, заключних актів періодичних медичних оглядів тощо.

Акт про розслідування причин виникнення у ОСОБА_4 хронічного професійного захворювання за формою П-4 складено уповноваженою на це комісією 28 лютого 2017 року.

Матеріалами справи також підтверджується, що ОСОБА_4 подав позивачу заяву про призначення йому страхових виплат у зв'язку з професійним захворюванням, однак, як пояснив представник позивача в засіданні апеляційного суду, виплата їх зупинена в зв'язку з поданням позову до суду про оскарження акту форми П-4.

Суд першої інстанції, дослідивши надані сторонами докази та перевіривши їх доводи, дійшов правильного висновку, що позивачем не надано суду доказів порушення порядку встановлення зв'язку захворювання ОСОБА_23 з умовами праці, розслідування причин та облік випадків хронічних професійних захворювань, встановлених Порядком № 1232, а також Порядку № 614.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові за його необґрунтованістю.

Суд надав належну оцінку доказам, правильно здійснив тлумачення закону з урахуванням установлених обставин справи. Доводи позивача не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, в постанові судових палат у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України від 31 травня 2017 року у справі №6-1767 цс 16 викладено правовий висновок про те, що статтею 55 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 1105-ХІV передбачено право виконавчих органів Фонду звертатися до суду за вирішенням спорів щодо сум страхових внесків, розміру шкоди та прав на відшкодування, накладення штрафів та з інших питань, але факт нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, який пов'язаний з виробництвом, не може бути оскаржений Фондом (його регіональними відділеннями).

Враховуючи викладені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що в межах вимог та доводів апеляційної скарги передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову не встановлено.

Крім того, як вбачається зі змісту пред'явленого позову та пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, позивач вважає необ'єктивними і необґрунтованими висновки комісії з розслідування причин професійного захворювання ОСОБА_4 внаслідок, як вважає позивач. порушення з боку відповідача Порядку № 614. У зв'язку з цим позивач вважає, що ним призначені ОСОБА_4 виплати на підставі помилкового акту розслідування та за відсутності доведеного зв'язку його захворювання з шкідливими умовами праці.

Вбачається , що безпосереднім наслідком задоволення позову буде скасування підстав для здійснення ОСОБА_4 страхових виплат.

Отже фактично у справі виник спір між позивачем та ОСОБА_4 щодо правомірності та обґрунтованості отримання ним страхового відшкодування, тобто спір про право цивільне.

Проте вимог безпосередньо до ОСОБА_4 позивач не пред'являв, клопотання про залучення його до участі у справі в якості співвідповідача не заявляв.

Оскільки у випадку задоволення позову таке рішення безпосередньо буде торкатися прав ОСОБА_4, вимог до якого позивач не пред'являв, суд першої інстанції не міг задовольнити такий позовні вимоги, навіть у випадку доведеності обставин, якими вони обґрунтовані.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ст. 374 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Про судові витрати

У зв'язку з тим, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, судові витрати позивача не компенсуються.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 - 384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити вимоги апеляційної скарги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 квітня 2018 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 08 листопада 2018 року.

Головуючий О.Л. Карпенко

Судді : С.М. Єгорова

С .А. Кіселик