Справа № 397/395/18

н/п : 2/397/189/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.11.2018 року. Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - Мирошниченка Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Петренко Л.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Музики С.В.,

прокурора - Чабаненка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Олександрівський виправний центр (№ 104)», Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Відділу в Олександрівському районі Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсними Державних актів на право постійного користування земельними ділянками з припиненням права на їх користування та зустрічним позовом Державної установи «Олександрівський виправний центр (№ 104)» до ОСОБА_1, треті особи: Головне Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Відділ в Олександрівському районі Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування земельними ділянками, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом (з уточненнями) про визнання недійсними державних актів на право постійного користування земельними ділянками з припиненням права на їх користування, з внесенням вказаних змін до Державного реєстру речових прав та надання такого права позивачу на користування наявними у нього земельними ділянками з внесенням відомостей до Державного земельного кадастру та присвоєння їм кадастрового номеру.

В обгрунтування позову зазначив, що на підставі державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2, виданого на підставі рішення дев?ятої сесії 22 скликання Олександрівської районної ради народних депутатів Олександрівського району Кіровоградської області від 28 листопада 1997 року № 110 та зареєстрованого у книзі записів державних актів на право постійного користування за № 54 від 12.02.1998 року, він користується земельною ділянкою площею 48,6 га, яка розташована на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області. Користуючись виділеною земельною ділянкою він не може сплачувати податок на землю, оскільки земельна ділянка не зареєстрована в Державному реєстрі та не має кадастрового номеру з причини існування виданих пізніше державних актів іншим особам.

На підставі розпорядження Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 19 листопада 2009 року № 762-р виготовлені державні акти на право постійного користування земельними ділянками відповідачу на території Олександрівської селищної, Бірківської, Родниківської та Староосотської сільських рад. За відповідачем зареєстровано право на користування земельними ділянками кадастрові номери НОМЕР_3 та НОМЕР_4, яке набуто 29 вересня 2010 року. Ці земельні ділянки перетинаються із земельними ділянками, що перебувають у його власності.

Просив визнати недійсним державний акт на право користування земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_4, площею 15,462 га та визнати недійсним державний акт на право користування земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_3, площею 51,0400 га з припиненням їх права користування на вказані земельні ділянки з внесенням змін до Державного реєстру речових прав та наданням такого права йому на користування наявними у нього земельними ділянками з внесенням відомостей до Державного земельного кадастру та присвоєнням їм кадастрового номеру. Стягнути з відповідача судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 30.03.2018 року зазначена позовна заява залишена без руху і позивачу було надано строк для усунення недоліків - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали (т. 1 а.с. 37-40).

16.04.2018 року на адресу суду надійшла позовна заява з усунутими недоліками (т. 1 а.с. 43-47).

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 18.04.2018 року відкрито провадження у даній цивільній справі (т. 1 а.с. 56-57).

03.05.2018 року Державна установа «Олександрівський виправний центр № 104» звернулася в суд із зустрічною позовною заявою, в якій просили визнати недійсною Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка видана ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 12.02.1998 року серії НОМЕР_2 на земельну ділянку загальною площею 48,6000 га та визнати недійсним Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 48,6 га серія НОМЕР_2, виданий ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства відповідно до рішення 9 сесії 22 скликання Олександрівської районної ради від 28.11.1997 року № 110, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право постійного користування за № 54 з припиненням громадянину ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою площею 48,6 га, стягнути з ОСОБА_1 на їх користь понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.

В обгрунтування зустрічної позовної заяви вказали, що розпорядженням голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 19.11.2009 року за № 762-р Олексндрівському ВЦ № 104 було надано в постійне користування земельні ділянки загальною площею 196,6245 га для ведення підсобного сільського господарства, розташовані на території Староосотської сільської ради. Відповідно до вищезазначеного розпорядження було виготовлено та затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації та встановлення меж земельних ділянок в натурі і складено Державний акт на право постійного користування серія НОМЕР_5 від 29.09.2010 року на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3, площею 51,0400 га та Державний акт на право постійного користування серія НОМЕР_10 від 29.09.2010 року на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4, площею 15,5462 га.

Відповідно до рішення 9 сесії 22 скликання Олександрівської районної ради від 28.11.1997 року № 110 ОСОБА_1 було передано у постійне користування для ведення фермерського господарства 48,6 га землі та видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 12.02.1998 року серія НОМЕР_2. ОСОБА_1 було створено та зареєстровано в Державному реєстрі селянське (фермерське) господарство «ОСОБА_1.», яке було визнано банкрутом та ліквідовано відповідно до Ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 28.03.2006 року № 9/220 через заборгованість по сплаті податків. Державна реєстрація СФГ «ОСОБА_1» була припинена у зв'язку з винесенням судового рішення про банкрутство.

6 травня 2011 року було безпідставно зареєстровано селянське фермерське господарство «ЗОС» на підставі виданого ОСОБА_1 державного акту на право постійного користування землею від 12 лютого 1998 року, який втратив чинність та надано Свідоцтво про державну реєстрацію.

ОСОБА_1 втратив право користування земельною ділянкою площею 48,6 га, а Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 12 лютого 1998 року не є чинним.

Земельна ділянка площею 51,0400 га кадастровий номер НОМЕР_3, яка надана в постійне користування Олександрівському ВЦ (№ 104), відповідно до Державного акту на право постійного користування серія НОМЕР_5 від 29.09.2010 року перетинається із земельною ділянкою площею 27,9 га, яка зазначена в Державному акту на право постійного користування землею від 12.02.1998 року серії НОМЕР_2, виданому ОСОБА_1, площа перетину становить 274609,16 кв.м.

По земельній ділянці площею 20,7 га, яка зазначена в Державному акту на право постійного користування землею від 12.02.1998 року серії НОМЕР_2, виявлено перетин з ділянками: площею 15,5462 га кадастровий номер - НОМЕР_4, яка надана в постійне користування Олександрівському ВЦ (№ 104) відповідно до Державного акту на право постійного користування серія НОМЕР_10 від 29.09.2010 року, площа перетину становить 152287,62 кв.м. Отже земельна ділянка площею 51,0400 га кадастровий номер НОМЕР_3 перетинається із земельною ділянкою площею 27,9 га, площа перетину становить 27,4609 га, а решта 23,5791 га землі не перетинається, але безпідставно використовується ОСОБА_1

Олександрівський виправний центр (№ 104) за користування земельними ділянками загальною площею 196,6245 га сплачував до Староосотської сільської ради податок на землю, так у 2016 році було сплачено 69510,12 грн. податку. Відповідно до рішень Староосотської сільської ради від 30.06.2016 року № 119 та від 11.05.2017 року за № 245 у 2017 році та 2018 році. Олександрівський ВЦ (№ 104) звільнено від сплати земельного податку, як організацію, яка повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету. ОСОБА_1 за земельну ділянку загальною площею 48,6 га податок на землю до Староосотської сільської ради не сплачує, а землею користується.

ДУ «Олександрівський виправний центр (№ 104)» був укладений договір від 11.12.2017 року за № 0612/1/Г-245/17 з ТОВ «Інститут дослідження проблем оточуючого середовища України» про розроблення документації із землеустрою та визначення меж земельних ділянок площею 51,0400 га та 15,5462 га в натурі (на місцевості). 12 квітня 2018 року представником ТОВ «Інститут дослідження проблем оточуючого середовища України» були визначені межі земельної ділянки площею 51,0400 га кадастровий номер - НОМЕР_3 в натурі (на місцевості) і встановлено межові знаки та земельної ділянки площею 15,5462 га кадастровий номер НОМЕР_4 в натурі (на місцевості) та встановлено межові знаки, про що були складені акти визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

05.05.2018 року Державною установою «Олександрівський виправний центр (№ 104) надано заяву про забезпечення позову шляхом встановлення заборони ОСОБА_1 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо предмету спору, здійснювати обробіток земельних ділянок площею 15,5462 га кадастровий номер НОМЕР_4 і площею 51,0400 га кадастровий номер НОМЕР_3, посівні роботи, збирання врожаю, тобто весь комплекс сільськогосподарських робіт або передавати вказані земельні ділянки іншим особам для проведення сільгоспробіт, у задоволенні якої ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 07.05.2018 року відмовлено (т. 1 а.с. 111-113, 140-143).

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 17.05.2018 року прийнято зустрічну позовну заяву ДУ «Олександрівський виправний центр (№ 104)» до ОСОБА_1, треті особи: ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, Відділ в Олександрівському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування земельними ділянками до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Олександрівського ВЦ Управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№ 104), ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, Відділу в Олександрівському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсними Державних актів на право постійного користування земельними ділянками з припиненням права на їх користування; об'єднано в одне провадження зустрічний позов з первісним позовом (т. 1 а.с. 172-174).

Крім того, 03.05.2018 року ДУ «Олександрівський ВЦ № 104» надано відзив на первісну позовну заяву, в якому зазначили, що позивачем пред'явлено позовну заяву до неналежного відповідача, оскільки Олександрівський виправний центр управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№ 104) відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 15.12.2016 року за № 367У/133/5 «Про перейменування державної установи «Олександрівський виправний центр управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№104)» та затвердження положення про неї у новій редакції, був перейменований у Державну установу «Олександрівський виправний центр (№ 104)» та внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

23 листопада 2012 року ОСОБА_1 був пред'явлений до Олександрівського районного суду Кіровоградської області зустрічний позов про визнання недійсними Державних актів на право постійного користування земельними ділянками, виданих Олександрівському виправному центру (№ 104). По даній справі за № 1117/1909/12 де Олександрівський виправний центр (№ 104) був також відповідачем, було винесено судом рішення від 19.04.2013 року, яке було оскаржено позивачем до Апеляційного суду Кіровоградської області, та, який 03.07.2013 року скасував рішення Олександрівського районного суду та ухвалив нове рішення, яким відмовив Олександрівському ВЦ (№104) та ОСОБА_1 у визнанні недійсними оспорюваних державних актів.

ОСОБА_1 заявив ті ж самі позовні вимоги щодо визнання недійсними державних актів із тих самих підстав, які були ним зазначені у зустрічному позову від 23.11.2012 року між тими самими сторонами, а тому, провадження у справі необхідно закрити.

Оспорюваний Державний акт, виданий ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_1.», яке припинило свою діяльність в 2010 році у зв'язку із винесенням судового рішення про банкрутство зазначеної юридичної особи, він повинен був здати до Відділу Держгеокадастру в Олександрівському районі, а він цього не зробив. Олександрівська районна державна адміністрація зобов'язана була на підставі п. «в» ст. 141 Земельного кодексу винести рішення про припинення права користування земельною ділянкою ОСОБА_1 в розмірі 48,6 га.

6 травня 2011 року було безпідставно зареєстровано Селянське фермерське господарство «ЗОС» на підставі виданого ОСОБА_1 Державного акту на право постійного користування землею від 12 лютого 1998 року, який втратив чинність та надано Свідоцтво про державну -реєстрацію.

Земельні ділянки, що належать Олександрівському ВЦ № 104 мають свої кадастрові номери, а земельна ділянка, що належить ОСОБА_1 не пройшла реєстрацію по Державному земельному кадастру і не має свого реєстраційного номера. Їх державні акти є дійсними. ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою площею 48,6 га не має, а Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 12 лютого 1998 року не є чинним.

У підготовчому судовому засіданні, яке відбулось 30.05.2018 року, представник позивача за первісним позовом надав клопотання про закриття провадження у справі за зустрічним позовом, посилаючись на те, що даний зустрічний позов: між тими самими сторонами, з тими самими вимогами та з тих самих підстав, як первісний позов вже був предметом розгляду у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції і з приводу нього є рішення яке набрало законної сили.

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 30.05.2018 року закрито провадження у даній цивільній справі за зустрічним позовом ДУ «Олександрівський виправний центр (№ 104)» до ОСОБА_1, треті особи: ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, Відділ в Олександрівському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування земельними ділянками, у зв?язку з існуванням рішення суду, яке набрало законної сили, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (т. 1 а.с. 194-197).

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 18.07.2018 року скасовано ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 30.05.2018 року про закриття провадження у справі за зустрічним позовом, а справу повернуто до суду першої інстанції (т. 2 а.с. 49-51).

Позивачем ОСОБА_1 було подано відповідь на відзив державної установи «Олександрівський виправний центр (№ 104)» в якому він просить задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі та залишити без задоволення аргументацію відповідача, викладену у відзиві на поданий ним позов. Зазначив, що в рішенні Апеляційного суду Кіровоградської області від 03.07.2013 року було зазначено, що ОСОБА_1, тобто йому, відповідно до рішення 9 сесії 22 скликання Олександрівської райради від 28.11.1997 року № 110 було надано в постійне користування земельні ділянки загальною площею 48,6 га для створення фермерського господарства з земель запасу Староосотської сільської ради, право на користування земельною ділянкою посвідчено Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 12.02.1998 року, серія НОМЕР_2, а тому у задоволенні позову Олександрівського ВЦ УДПУ України в Кіровоградській області до ОСОБА_1 про припинення права користування земельною ділянкою та визнання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія НОМЕР_2 недійсним - було відмовлено. Розпорядженням голови Олександрівської райдержадміністрації № 350-р від 18.05.2004 року надано в постійне користування земельні ділянки Олександрівській ВЦ-104 загальною площею 317,58, у тому числі за рахунок земель запасу площею 114,02 га та земель резервного фонду 83,96 га Староосотської сільської ради. Розпорядженням голови Олександрівської райдержадміністрації № 762-р від 19.11.2009 року затверджено технічну документацію із землеустрою та надання земельних ділянок у постійне користування Олександрівському виправному центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№ 104). Виготовлено та видано Державні акти. Звертаючись із зустрічним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що виділена йому земельна ділянка площею 48,6 га не входила на час видання розпорядження від 18.05.2004 року до земель запасу та резервного фонду Староосотської сільської ради, а тому і не могла бути на законних підставах виділеною Олександрівському ВЦ-104 УДПтСУ для постійного користування. Також зазначав, що Державний акт серія НОМЕР_5 на земельну ділянку площею 51,4 га видані відповідачу з порушенням діючого законодавства, тобто без погодження з ним, як з суміжним землекористувачем. Разом з тим, на підтвердження своїх позовних вимог відповідач не надав суду ні землевпорядну документацію щодо визначення у натурі меж земельної ділянки, ні висновок компетентного органу стосовно того, чи перетинаються виділені сторонам земельні ділянки, площа перетину, розташування цих земельних ділянок. З плану меж земельних ділянок, посвідчених Державним актом серія НОМЕР_5 та Державним актом серія НОМЕР_10 вбачається, що вони не межують з земельною ділянкою ОСОБА_1 З врахуванням зазначених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що зустрічний позов не доведений належними та допустимим доказами, оскільки наявні в матеріалах справи акти складені без застосування засобів вимірювальної техніки та без прив'язки до межових знаків та порівняння землевпорядної документації, а тому у його задоволенні було відмовлено. Після того, як ним, були зібрані необхідні документи, які були складені з застосуванням засобів вимірювальної техніки, з прив'язкою до межових знаків та з висновком компетентного органу стосовно того чи перетинаються виділені сторонам земельні ділянки, площа перетину, розташування цих земельних ділянок, до Олександрівського районного суду було подано позов про визнання недійсними Державні акти видані ВЦ-104 на право постійного користування земельними ділянками, які згідно наявного у нього Державного акту знаходяться на законних підставах у його постійного користуванні. З врахуванням вищезазначеного вважає, що відзив відповідача на подану ним позовну заяву складений з перекручуванням дійсних обставин справи і не відповідає дійсності (т. 1 а.с. 208-210).

ДУ «Олександрівський виправний центр (№ 104)» було подано заперечення на відповідь на відзив на первісну позовну заяву, в яких просили відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з підстав, вказаних у зустрічній позовній заяві та у відзиві на первісний позов. Також зазначили, що

земельна ділянка площею 20,7 га, яка зазначена в Державному акті на право постійного користування виданому ОСОБА_1, перетинається також із земельними ділянками, які знаходяться в приватній власності: ОСОБА_5 (площа перетину становить 33,50 кв.м.) та ОСОБА_6 (площа перетину становить 5875,20 кв.м.). В разі задоволення позовних вимог позивача буде порушено не тільки їх право на користування земельними ділянками, а й права приватної власності на земельні ділянки громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 05.06.2018 року замінено у цивільній справі неналежного відповідача Олександрівський ВП Управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№ 104) на належного - державна установа «Олександрівський виправний центр (№ 104)» (т. 1 а.с. 220-221).

У підготовчому судовому засіданні, яке відбулось 05.06.2018 року, представник відповідача за первісним позовом, заявила клопотання про закриття провадження у справі за первісним позовом, посилаючись на те, що даний позов: між тими самими сторонами, з тими самими вимогами та з тих самих підстав, як зустрічний позов вже був предметом розгляду у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції і з приводу нього є рішення яке набрало законної сили.

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 05.06.2018 року відмовлено у задоволенні вказаного вище клопотання представника відповідача (т. 1 а.с. 222-223).

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 05.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено дану цивільну справу до відкритого судового розгляду (т. 1 а.с. 224-227).

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 26.09.2018 року закрито провадження у даній цивільній справі за зустрічним позовом ДУ «Олександрівський виправний центр (№ 104)» до ОСОБА_1, треті особи: ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, Відділ в Олександрівському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області в частині вимог щодо визнання недійсною Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, яка видана ОСОБА_1, а також в частині зобов?язання ОСОБА_1 надати на розгляд суду оригінал та копію всієї Технічної документації, у зв?язку із відмовою представника позивача за зустрічним позовом від частини позовних вимог (т. 2 а.с. 85-86).

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 26.09.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача за зустрічним позовом про залучення до участі у справі співвідповідачем Олександрівську районну державну адміністрацію у Кіровоградській області (т. 2 а.с. 87-88).

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02.10.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача за первісним позовом про закриття провадження у справі за зустрічним позовом (т. 2 а.с. 98-99).

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Пояснив, що земельна ділянка була надана йому в 1997 році для ведення селянського (фермерського) господарства. Фермерське господарство розпочав вести в 1997-1998 роках. Державний акт на землю отримав як громадянин, фермерське господарство ще не було створене. З моменту створення фермерського господарства земельною ділянкою користувався його батько. Після смерті батька він звернувся до райдержадміністрації, де його повідомили, що у 2006 році його фермерське господарство визнано банкрутом. Йому роз'яснили, що на підставі наявного у нього державного акту він має право створити інше фермерське господарство. У 2011 році ним було здійснено реєстрацію фермерського господарства «ЗОС», яке діє і на даний час та він використовує спірну земельну ділянку.

Представник позивача за первісним позовом, представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Крім того пояснив, що Державний акт на право постійного користування землею видавався позивачу на підставі технічної документації виготовленої у 1998 році. Земельна ділянка надавалася ОСОБА_1 для створення фермерського господарства як фізичній особі, а потім було створене фермерське господарство. Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 2013 року встановлено, що ОСОБА_1 на законних підставах користується земельною ділянкою. У зв'язку з цим було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та було встановлено накладення ділянки позивача з ділянками відповідача. Позивач від земельної ділянки не відмовлявся. Таким чином відповідач отримав земельні ділянки, які знаходяться на ділянці, що належить позивачу, а тому державні акти відповідача є недійсними.

Представник відповідача за первісним позовом, представник позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні надала пояснення, що аналогічні викладеним у зустрічному позові, відзиві на первісну позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив на первісну позовну заяву. Крім того зазначила, що позовна вимога позивача щодо надання йому права користування земельними ділянками згідно Державного акту серії НОМЕР_2 від 12.02.1998 року з внесенням відомостей до Державного земельного кадастру та присвоєння їм кадастрового номера є безпідставною і такою, що не відповідає діючому Земельному законодавству України. Згідно ст. 92 ЗК України право постійного користування набувають тільки підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, релігійні організації, заклади освіти, а громадяни до переліку не входять і не можуть набувати право користування земельною ділянкою. Статтею 116 ЗК України передбачено, що громадяни набувають право власності та право користування земельними ділянками за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень або за результатами аукціону, а суд не наділений повноваженнями надавати право користування земельними ділянками. Підставами для визнання Державного акту на право постійного користування землею, виданого ОСОБА_1 є те, що земельна ділянка не зареєстрована відповідно до земельного законодавства, не здійснено її державну реєстрацію, не має кадастрового номеру, не визначені її межі, технічна документація із землеустрою не погоджена належним чином та відсутній дозвіл на її виготовлення, за вказану земельну ділянку не сплачується податок на землю, а тому вона фактично не існує. Земельна ділянка надавалася для ведення фермерського господарства, яке було визнано банкрутом внаслідок чого припинено право користування земельною ділянкою; державний акт є недійсним.

Прокурор просив відмовити у задоволенні первісного позову, оскільки державні акти ДУ «Олександрівський виправний центр 9№ 104)» видані на законних підставах, а питання щодо вирішення зустрічного позову залишив на розсуд суду.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі (т .2 а.с. 73).

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний та зустрічний позови не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно рішення дев'ятої сесії Олександрівської районної ради ХХІІ скликання від 28 листопада 1997 року № 110 затверджено проект відведення земель для ведення селянського (фермерського) господарства громадянину ОСОБА_1 та надано у постійне користування 20,7 га грунтозахисної сівозміни поля № 2, ділянка 6 та 7, і 27,9 га грунтозахисної сівозміни поля № 4 ділянки 1 та 2 для створення фермерського господарства з земель запасу Староосотської сільської ради (т. 1 а.с. 187, т. 2 а.с. 106).

Згідно державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 (оригінал якого досліджено в судовому засіданні), який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 54 від 12.02.1998 року, ОСОБА_1 на підставі рішення дев'ятої сесії ХХІІ скликання Олександрівської районної ради Кіровоградської області від 28 листопада 1997 року № 110, надано у постійне користування земельна ділянка площею 48,6 га, розташована на території Староосотської сільської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства (т. 1 а.с. 7, 82).

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків, виданої Державною податковою інспекцією в Олександрівському районі Кіровоградської області від 13.10.1999 року № 293 фермерське господарство ОСОБА_1, код 23904506, взятий на облік як платник податків від 03.09.1999 року у Державній податковій інспекції в Олександрівському районі Кіровоградської області (т. 2 а.с. 107).

Згідно листа № 351 від 24.03.1997 року, Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств просило виготовити акт на право користування землею фермеру ОСОБА_1, згідно рішення (розпорядження) Олександрівської районної адміністрації від 21.01.1997 року № 3 (т. 1 а.с. 187 на звороті).

У 2016 році Кіровоградською регіональною філією Державного підприємства «Укрспецзем» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: Кіровоградська область, Олександрівський район, на території Староосотської сільської ради ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства (код КВЦПЗ 01.02). Дана технічна документація розроблена для внесення земельної ділянки до кадастрової-реєстраційної системи. Встановлення в натурі (на місцевості) та погодження меж земельної ділянки проведено в присутності ОСОБА_1, представника Староосотської сільської ради, суміжних землевласників та землекористувачів, представника Кіровоградської РФ ДП «Укрспецзем», про що свідчить відповідний акт (т. 1 а.с. 8-9).

Однак, з актів про встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 14.12.2016 року вбачається, що вони не погоджені начальником відділу в Олександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (т. 1 а.с. 9).

Із заяв ОСОБА_1 від 23.10.2013 року, від 26.01.2015 року, від 12.07.2016 року вбачається, що він звертався до Начальника відділу Держземагенства в Олександрівському районі Кіровоградської області Карпенка А.В., директора Кіровоградської регіональної філії центру державного земельного кадастру Больбута Р.Л., Начальника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, з приводу внесення земельної ділянки площею 48,6 га, якою він користується на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2, до Державного реєстру земель та присвоїти їй кадастровий номер (т. 1 а.с. 10-12).

На звернення ОСОБА_1 листом № 6760/0/6-16 від 26.07.2016 року Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило, що питання щодо порядку розроблення та погодження проектів землеустрою, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру встановлено Законом України «Про державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою КМУ від 17.10.2012 року № 1051. Відповідно до п. 2 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр», земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності). Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок. Разом з тим, згідно із ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за завою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності). Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про адміністративні послуги» та розпорядження КМУ від 16.05.2014 року № 523-р адміністративна послуга Державна реєстрація земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру надається через центр надання адміністративних послуг. Враховуючи вищезазначене, для державної реєстрації земельної ділянки пропонувалося подати відповідні документи до Центру надання адміністративних послуг Олександрівської районної державної адміністрації за адресою (т. 1 а.с. 13).

На повторне звернення ОСОБА_1 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом № 7357/0/6-16 від 10.08.2016 року надало відповідь про те, що йому було надано роз'яснення з аналогічних питань (т. 1 а.с. 14).

Із заяви ОСОБА_1 від 24.01.2017 року вбачається, що він звертався до Начальника відділу Держземагенства в Олександрівському районі Кіровоградської області з приводу внесення земельної ділянки площею 48,6 га, якою він користується на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2, до Державного реєстру земель та присвоїти їй кадастровий номер. Разом з нею додав виготовлену технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (т. 1 а.с. 15).

Із заяви ОСОБА_1 від 23.02.2017 року вбачається, що він, з метою визначення меж земельних ділянок та усунення перешкод у їх користуванні, звертався до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з приводу надання згоди (дозволу) на виготовлення Технічної документації із землеустрою щодов становлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (т. 1 а.с. 16).

На звернення ОСОБА_1 листом № С-3038/0-3826/0/6-17 від 28.03.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило, що для вирішення вказаного питання пропонують надати копію землевпорядної документації на підставі якої було передано (надано) у постійне користування земельна ділянка (т. 1 а.с. 16 на звороті).

04.04.2017 року ОСОБА_1 звернувся до в.о. начальника Відділу Держгеокадастру в Олександрівському районі Торбенко О.О. з приводу надання копії землевпорядної документації на підставі якої було передано (надано) йому у постійне користування вище вказану земельну ділянку (т. 1 а.с. 17).

На вищевказане звернення ОСОБА_1, листом Відділу в Олександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 107/101-17 від 10.04.2017 року направлено копію проекту відведення земельних ділянок ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області (т. 1 а.с. 17 на звороті).

06.06.2017 року ОСОБА_1 направив вищевказаний проект відведення земельних ділянок до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області для визначення меж земельних ділянок та усунення перешкод у її володінні (т. 1 а.с. 18).

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 11.07.2017 року № С-3038/1-9278/0/6-17 на заяву ОСОБА_1 про надання згоди на віднолення меж земельної ділянки, повідомлено про те, що ОСОБА_1 рішенням сесії Олександрівської районної ради від 28.11.1997 року № 110 була надана в постійне користування земельна ділянка загальною площею 48,6 га ріллі на території Староосотської сільської ради (державний акт на право постійного користування на землю серії НОМЕР_2 від 12.02.1998 року). Розпорядженням Олександрівської районної державної адміністрації від 18.05.2004 року № 350-р надано в постійне користування земельні ділянки Олександрівській ВК-104 загальною площею 317,58 га, в тому числі: на території Староосотської сільської ради за рахунок земель запсу - 114,02 га та резервного фонду - 83,96 га. Відподвідно до довідки є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 06.05.2011 року зареєстрував ФГ «ЗОС». Відповідно до рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 03.07.2013 року (справа 22-ц/781/1933/13), рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19.04.2013 року скасовано та ухвалене нове рішення. Зокрема, відмовлено у позові як ОСОБА_1 так і Олександрівському виправному центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№ 104). Відділ не заперечив щодо виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 48,6 га. Разом з тим зазначили, що на земельні ділянки, надані в постійне користування ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства, накладаються землі ВЦ-104, які теж перебувають в постійному користуванні. А тому, вирішити питання користування земельними ділянками можливо в судовому порядку (т. 1 а.с. 19).

Із заяв ОСОБА_1 від 26.07.2017 року та 29.09.2017 року вбачається, що він знову звертався до Начальника відділу Держгеокадастру в Олександрівському районі Кіровоградської області Карпенка А.В. з приводу внесення земельної ділянки площею 48,6 га, якою він користується на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2, до Державного реєстру земель та присвоїти їй кадастровий номер (т. 1 а.с. 20- 21).

В листі № 1308/101-17 від 21.11.2017 року Відділом в Олександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомлено ОСОБА_1 про те, що державним кадастровим реєстратором прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (рішення № РВ-3500391352017 від 21.11.2017 року, рішення № 3500391292017 від 21.11.2017 року) у зв»язку з тим, що відповідно до п.п. 2 п. 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру для реєстрації земельної ділянки подається оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки. Відповідно до ст. 55 Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) повинна обов'язково містити для земель державної власності згоду органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем, проте така згода в документації відсутня; по ділянці загальною площею 27,9 га виявлено перетин з ділянкою НОМЕР_3 - Староосотська сільська рада (суб'єкт права - Олександрівський ВЦ № 104); по ділянці загальною площею 20,7 га виявлено перетин з ділянками: НОМЕР_7 - Староосотська сільська рада (суб'єкт права - ОСОБА_5); НОМЕР_4 - Староосотська сільська рада (суб'єкт права - Олександрівський ВЦ № 104); НОМЕР_6 - Староосотська сільська рада (суб'єкт права - ОСОБА_6); ділянка № НОМЕР_9 - невитребуваний пай № НОМЕР_9. Таким чином, відділ констатував спірність права ОСОБА_1 постійного користування земельними ділянками площею 27,9 га та 20,7 га відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 від 12.02.1998 року, так як, відповідно до даних Державного земельного кадастру із загальної площі земельної ділянки 27,9 га: 27,4609 га перебуває у постійному користуванні Олександрівського ВЦ № 104, а отже лише 0,4391 га з усієї площі ділянки не є спірними; відповідно до даних Державного земельного кадастру із загальної площі земельної ділянки 210,7 г: 0,0034 га перебуває у власності ОСОБА_5 та ділянка площею 0,5875 га - у власності ОСОБА_6, ділянка площею 1,2148 га - належить до невитребуваних паїв, ділянка площею 15,2288 га перебуває у постійному користуванні Олександрівського ВЦ № 104, а отже, лише 3,6655 га з усієї площі не є спірними. А тому, рекомендували вирішити спір щодо користуання земельними ділянками в судовому порядку, а також вирішити питання щодо надання згоди розпорядником земель державної власності на відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в тому числі в судовому порядку, після чого подати документацію повторно на реєстрацію ділянки (т. 1 а.с. 26).

Рішеннями № РВ-3500391292017 та № РВ-3500391352017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 21.11.2017 року підтверджується, що державним кадастровим реєстратором Відділу в Олександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, оскільки встановлено невідповідність поданих документів вимогам, установленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» і Порядком ведення Державного земельного кадастру; невідповідність електронного документа установленим вимогам, а саме: виявлено перетин ділянки з іншими ділянками; подання заявником документів не в повному обсязі; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (т. 1 а.с. 27-28).

Із заяви ОСОБА_1 від 03.12.2017 року вбачається, що він звертався до В.о. Держаного кадастрового реєстратора Відділу в Олександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з приводу надання Виписки з Реєстру речових прав на земельні ділянки Олександрівського ВЦ № 104, в яких просив зазначити дату виникнення права постійного користування на вказані земельні ділянки ВЦ № 104 та на підставі яких рішень; а також надати в графічному виді аналіз розташування його земельних ділянок по відношенню інших, з якими вони перетинаються (т. 1 а.с. 29).

Листом № 134/101-18 від 08.02.2018 року Відділ в Олександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомив ОСОБА_1, що надання інформації з Реєстру речових прав здійснюється суб'єктами, визначеними ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». У відповідності до ст. 9 Закону України «Про державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки. Також надали схеми аналізу місць розташування земельних ділянок (т. 1 а.с. 30).

Листом № 134/1/101-18 від 09.02.2018 року, Відділ в Олександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в доповнення до листа Відділу від 08.02.2018 року № 134/101-18 повідомив, що на підставі розпорядження Олександрівської районної державної адміністрації від 19.11.2009 року № 762-р «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельних ділянок в постійне користування», виготовлені державні акти на право постійного користування земельними ділянками Олександрівському виправному центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Кіровоградській області (104) на території Олександрівської селищної, Бірківської, Родниківської та Староосотської сільських рад. Відповідно до державних актів на право постійного користування на земельні ділянки НОМЕР_3 та НОМЕР_4 Олександрівським ВЦ 104 право користування набуто з 29.09.2010 року (т. 1 а.с. 22).

Розпорядженням голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 762-р від 19.11.2009 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації та встановлення меж земельних ділянок в натурі і складання державних актів на право постійного користування земельними ділянками Олександрівського виправного центру управління Державного департамену України з питань виконання покарань в Кіровоградській області (№ 104) під розміщення будівель і споруд та ведення підсобного сільського господарства на територіях Олександрівської селищної та Староосотської, Родниківської, Бірківської сільських рад Олександрівського району Кіровоградської області; надано в постійне користування земельні ділянки загальною площею 1471,6031 га, в тому числі: на території Олександрівської селищної ради площею 106,1634 га, на території Староосотської сільської ради площею 196,6245 га, на території Бірківської сільської ради площею 1154,3845 га під розміщення будівель і споруд та ведення підсобного сільського господарства; використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням з урахуванням обтяжень права власності на землю і земельних сервітутів, які зазначені на плані меж та в технічній документації щодо передачі земельних ділянок, і виконувати обов'язки користувачів земельних ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України (т. 1 а.с. 25, 83).

З вищевказаної технічної документації вбачається, що було виготовлено Акт про встановлення та погодження меж земельних ділянок Олександрівського ВЦ № 104 для ведення підсобного господарства на території Староосотської сільської ради від 22.09.2008 року, який був погоджений: представником ДП «Кіровоградський інститут землеустрою», начальником відділу Держкомзему у Олександрівському районі Кіровоградської області, Староосотським сільським головою, представником Олекесандрівського ВЦ №104, директором ДП «Олександрівський лісгосп». Спірних питань не було (т. 1 а.с. 75-80).

Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_5 (оригінал якого досліджено в судовому засіданні), зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 031037900001 від 29.09.2010 року підтверджується, що на підставі розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації від 19.11.2009 року № 762-р Олександрівський виправний центр управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Кіровоградській області (№ 104) є постійним користувачем земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3, площею 51,0400 га, для ведення підсобного сільського господаства, розташованої: Кіровоградська область, Олександрівський район, Староосотська сільська рада, за межами населеного пункту (т. 1 а.с. 23, 93).

Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_10 (оригінал якого досліджено в судовому засіданні), зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 031037900005 від 29.09.2010 року підтверджується, що на підставі розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації від 19.11.2009 року № 762-р Олександрівський виправний центр управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Кіровоградській області (№ 104) є постійним користувачем земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4, площею 15,5462 га, для ведення підсобного сільського господаства, розташованої: Кіровоградська область, Олександрівський район, Староосотська сільська рада, за межами населеного пункту (т. 1 а.с. 24, 90).

Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права підтверджується право постійного користування земельними ділянками Олександрівським ВЦ № 104 (т. 1 а.с. 91- 92, 101-102).

12.04.2018 року були виготовлені Акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання та Акти визначення меж земельних дінок в натурі (на місцевості), згідно яких межі земельних ділянок Олександрівського ВЦ № 104 кадастровий номер НОМЕР_3, площею 51,0400 га та кадастровий номер НОМЕР_4, площею 15,5462 га, визначені та закріплені в натурі; претензій до існуючих меж не заявлено (т. 1 а.с. 84-87).

Згідно платіжного доручення № 148 від 29.07.2016 року Олександрівським ВЦ №104 сплачено податок на землю за 2016 рік в сумі 69510,12 грн. (т. 1 а.с. 88).

Схемою аналізу місця розташування ділянки площею 27,9 га, що надана в постійне користування ОСОБА_1 відповідно до державного акта НОМЕР_2 від 12.02.1998 року підтверджується, що ділянка має перетин з 1 ділянкою: НОМЕР_3 - Кіровоградська область, Олександрівський район, Староосотська сільська рада (Суб'єкт права - Олександрівський ВЦ № 104); вид права - постійне користування; форма власності - державна, площа перетину - 274609,16 кв.м. (т. 1 а.с. 31).

Схемою аналізу місця розташування ділянки площею 20,7 га, що надана в постійне користування ОСОБА_1 відповідно до державного акта НОМЕР_2 від 12.02.1998 року підтверджується, що ділянка має перетин з 4 ділянками: НОМЕР_8 - ділянка № НОМЕР_9 (Суб'єкт права - відсутній), не витребувана з колективної власності в приватну земельна частка (пай), площа перетину - 12147,85 кв.м.; НОМЕР_6 - Кіровоградська область, Олександрівський район, Староосотська сільська рада, ділянка № НОМЕР_11 (Суб'єкт права - ОСОБА_6.), форма власності - приватна, площа перетину - 5875,20 кв.м.; НОМЕР_4 - Кіровоградська область, Олександрівський район, Староосотська сільська рада (Суб'єкт права - Олександрівський ВЦ № 104), вид права - постійне користування, форма власності - державна, площа перетину - 152287,62 кв.м.; НОМЕР_7 - Кіровоградська область, Олександрівський район, Староосотська сільська рада, (Суб'єкт права - ОСОБА_5.), форма власності - приватна, площа перетину - 33,50 кв.м. (т. 1 а.с. 32).

З зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Олександрівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№ 104), треті особи - Олександрівська районна державна адміністрація, Староосотська сільська рада про визнання недійсними Державних Актів на право постійного користування земельними ділянками від 23.11.12012 року вбачається, що він звертався до суду з вимогами про визнання недійсними Державного акту на право користування земельною ділянкою серії НОМЕР_10, площею 15,462 га, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 011037900005 від 29 вересня 2010 року, та визнання недійсним Державного акту на право користування земельною ділянкою серії НОМЕР_5, площею 51,0400 га, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 031037000001 від 29 вересня 2010 року (т. 1 а.с. 105-106, 215-216).

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19.04.2013 року задоволено в повному обязі позов Олександрівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області до ОСОБА_1: припинено ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою площею 48,6 га; визнано недійсним Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 48,6 га серія НОМЕР_2 виданого ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства, відповідно до рішення 9 сесії 22 скликання Олександрівської районної ради від 28.11.1997 року № 110, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право постійного користування за № 54; стягнуто з ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати в розмірі в розмірі 107, 30 грн. У задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_1 до Олександрівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області про визнання недійсним Державного акту на право користування земельною ділянкою серії НОМЕР_10, площею 15,462 га, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 011037900005 від 29 вересня 2010 року та визнання недійсним Державного акту на право користування земельною ділянкою серії НОМЕР_5, площею 51,0400 га, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 031037000001 від 29 вересня 2010 року, а також у стягненні з Олександрівського ВЦ № 104 Управління державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області судових витрат відмовлено(т. 1 а.с. 48-51).

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 03.07.2013 року, рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19.04.2013 року скасоване та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні первісного позову та зустрічного позову відмовлено (т. 1 а.с. 52-54, 212-214).

Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_12 підтверджується, що 06.05.2011 року проведено державну реєстрацію Фермерського господарства «ЗОС» з місцезнаходженням с. Стара Осота Олександрівського району Кіровоградської області (т. 1 а.с. 81).

З Технічного звіту по перенесенню в натуру проекту відведення земельних ділянок громадянину ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області від 1998 року вбачається, що було складено Акт перенесення та погодження в натурі меж земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства від 15.12.1997 року та виготовлено Схему розміщення земельної ділянки та протокол погодження меж (т. 1 а.с. 184-191).

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

На момент прийняття рішення про надання ОСОБА_1 в постійне користування земельної ділянки, діяв Земельний кодекс України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ.

Згідно положень ч. 5 ст. 7 ЗК України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ, у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства.

Згідно ст. 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991 року, який діяв з 14.01.1992 року та на момент прийняття рішення про надання ОСОБА_1 в постійне користування земельної ділянки, селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником. На ім'я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно Державний акт на право приватної власності на землю, Державний акт на право постійного користування землею.

Згідно ст. 19 ЗК України від 1990 року, сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для ведення селянського (фермерського) господарства. Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

Згідно ч. 1, 2 ст. 50 ЗК України від 1990 року та ст.4 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991 року, громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, передаються за їх бажанням у власність або надаються в користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки, включаючи присадибний наділ. Передача земельних ділянок у приватну власність і надання їх в користування здійснюється із земель запасу, а також земель, вилучених (викуплених) у встановленому порядку. У постійне користування земля надається громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебувають у державній власності.

Згідно ст. 51 ЗК України від 1990 року та ст. 5 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991 року, громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Згідно ст. 52 ЗК України від 1990 року та ст. 6 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991 року, для ведення селянського (фермерського) господарства можуть передаватися у приватну власність або надаватися у користування земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 50 гектарів сільськогосподарських угідь і 100 гектарів усіх земель. Земельні ділянки громадян, які ведуть селянське (фермерське) господарство, поділу не підлягають.

Згідно ст. 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991 року, після одержання Державного акта на право постійного користування землею, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Згідно ст. 22 ЗК України від 1990 року, право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Згідно ст. 23 ЗК України від 1990 року, право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням дев'ятої сесії Олександрівської районної ради ХХІІ скликання від 28 листопада 1997 року № 110 затверджено проект відведення земель для ведення селянського (фермерського) господарства громадянину ОСОБА_1 та надано у постійне користування 20,7 га грунтозахисної сівозміни поля № 2, ділянка 6 та 7, і 27,9 га грунтозахисної сівозміни поля № 4 ділянки 1 та 2 для створення фермерського господарства з земель запасу Староосотської сільської ради.

До прийняття рішення Олександрівською районною радою про надання ОСОБА_1 у постійне користування земельної ділянки передувало вчинення необхідних дій, визначених законом.

Згідно листа № 351 від 24.03.1997 року Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств просило виготовити акт на право користування землею фермеру ОСОБА_1, згідно рішення (розпорядження) Олександрівської районної адміністрації від 21.01.1997 року № 3 (т. 1 а.с. 187 на звороті).

З Технічного звіту по перенесенню в натуру проекту відведення земельних ділянок громадянину ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області від 1998 року вбачається, що було складено Акт перенесення та погодження в натурі меж земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства) від 15.12.1997 року та виготовлено Схему розміщення земельної ділянки та протокол погодження меж (т. 1 а.с. 184-191).

На підставі рішення дев'ятої сесії ХХІІ скликання Олександрівського району Кіровоградської області від 28 листопада 1997 року № 110, ОСОБА_1 видано Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_2, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 54 від 12.02.1998 року, про надання у постійне користування земельної ділянки площею 48,6 га, розташованої на території Староосотської сільської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства (т. 1 а.с. 7, 82).

Таким чином, суд приходить до висновку, що земельна ділянка була правомірно надана ОСОБА_1 як фізичній особі, оскільки, згідно ст. 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991 року, лише після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та одержання Державного акта на право постійного користування землею, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації та набуває статусу юридичної особи.

Створення фермерського господарства як юридичної особи саме по собі не призводить до переходу права власності на земельну ділянку від громадянина до господарства.

Те, що земельна ділянка була надана ОСОБА_1 як фізичній особі, підтверджується також поясненнями ОСОБА_1 та його представника про те, що ним було отримано земельну ділянку, а потім зареєстровано селянське (фермерське) господарство, що не було спростовано під час розгляду справи достатніми доказами. Вказане також підтверджується рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 03.07.2013 року.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд приймає вже встановлені рішенням суду у цивільній справі обставини, які, в силу положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України, звільнені від доказування.

Право постійного користування землею, у відповідності до ст. 23 ЗК України від 1990 року, було посвідчене належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 36 ЗК України від 1990 року та ч. 1 ст. 10 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991 року, власники землі та землекористувачі щорічно сплачують плату за землю у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначаються залежно від якості та місцеположення земельної ділянки виходячи з кадастрової оцінки земель.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків, виданої Державною податковою інспекцією в Олександрівському районі Кіровоградської області від 13.10.1999 року № 293 фермерське господарство ОСОБА_1, код 23904506, взято на облік як платник податків від 03.09.1999 року у Державній податковій інспекції в Олександрівському районі (т. 2 а.с. 107).

Представник ДУ «Олександрівський виправний центр (№ 104)» зазначив підставами для визнання Державного акту на право постійного користування землею, виданого ОСОБА_1 те, що земельна ділянка не зареєстрована відповідно до земельного законодавства, не здійснено її державну реєстрацію, не має кадастрового номеру, не визначені її межі, технічна документація із землеустрою не погоджена належним чином та відсутній дозвіл на її виготовлення, за вказану земельну ділянку не сплачується податок на землю, а тому вона фактично не існує. Земельна ділянка надавалася для ведення фермерського господарства, яке було визнано банкрутом внаслідок чого припинено право користування земельною ділянкою; а тому державний акт є недійсним.

З 01.01.2002 року набрав чинності Земельний Кодекс України від 25.10.2001 року № 2768-ІІІ.

Згідно ст. 31 ЗК України від 2001 року, землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Згідно ч. 1 ст. 32 ЗК України від 2001 року, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Згідно ст. 92 ЗК України від 2001 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Згідно ст. 116 ЗК України від 2001 року, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 126 ЗК України від 2001 року, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Згідно ст.141 Земельного Кодексу України від 2001 року (в редакції станом на 19.11.2009 року), підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Зазначена представником ДУ «Олександрівський виправний центр (№104)» підстава для припинення права користування земельною ділянкою, як не сплата податку, що передбачено п. «д» ст. 141 ЗК України, не може бути підставою для задоволення позову, оскільки їх права у даному випадку жодним чином не порушуються.

Посилання представника як на підставу припинення права користування ОСОБА_1 земельною ділянкою у зв'язку з припиненням діяльності фермерського господарства є помилковим виходячи з наступного.

Згідно ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство», землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Згідно п. 3 ст. 35 Закону України «Про фермерське господарство», діяльність фермерського господарства припиняється у разі визнання фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом).

Відповідно до п. 10-12 ст. 50 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (станом на 19.11.2009 року), у разі визнання господарським судом фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включаються нерухоме майно, яке знаходиться у спільній власності членів фермерського господарства, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку. У разі банкрутства фермерського господарства земельна ділянка, надана фермерському господарству у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди, використовується відповідно до Земельного кодексу України. Майно, що належить голові та членам фермерського господарства на праві приватної власності, а також інше майно, стосовно якого доведено, що воно набуто на доходи, які не є у спільній власності членів фермерського господарства, не включаються до складу ліквідаційної маси.

Згідно рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19.04.2013 року ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 28.03.2006 року № 9/220 ліквідовано юридичну особу - банкрута селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Стара Осота, ідентифікаційний код - 23904508, через заборгованість по сплаті податків; з довідки відділу держкомзему у Олександрівському районі від 11.12.2012 року № 1023 вбачається, що державна реєстрація СФГ «ОСОБА_1.» припинена в 2010 році в зв'язку з винесенням судового рішення про банкрутство зазначеної особи (т. 1 а.с. 48-51).

Позивачем за зустрічним позовом не надано належних достатніх та достовірних доказів про те, що внаслідок припинення діяльності фермерського господарства, ОСОБА_1 втратив право постійного користування земельною ділянкою відповідно до виданого йому Державного акту.

Крім того, як вже зазначалося вище, земельна ділянка була надана йому як фізичній особі.

Не може бути підставою для припинення права користування земельною ділянкою ОСОБА_1 та задоволення зустрічного позову і посилання на те, що відповідач не виконав вимог п. 6 розділу Х Перехідних положень ЗК України та не переоформив у встановленому порядку право користування, оскільки юридичних наслідків такої бездіяльності законодавством не визначено, не передбачено таких підстав і у ст. 141 ЗК України.

При цьому, згідно п. 6 розділу Х Перехідних положень ЗК України, громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5- рп/2005 вказане положення визнано неконституційним.

У відповідності до вимог частин 3-6, 10, пункту 5.3 Рішення Конституційного суду України у справі (про постійне користування земельними ділянками) від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 передбачено, що після набрання чинності ст. 92 ЗК України ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законом випадках станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

З цього слідує, що користувачі земельних ділянок, права яких посвідчено державним актом на право постійного користування землею, не можуть бути позбавлені права користування і не зобов'язані переоформити його на право власності чи укласти договір оренди земельної ділянки.

Керуючись положенням ст. 141 ЗК України, суд приходить до висновку, що існуючий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою є дійсним до моменту добровільної відмови користувача від права користування земельною ділянкою.

Як зазначалося вище, представник ДУ «Олександрівський виправний центр (№ 104)» зазначив підставами для визнання Державного акту на право постійного користування землею, виданого ОСОБА_1 недійсним те, що земельна ділянка не зареєстрована відповідно до земельного законодавства, не здійснено її державну реєстрацію, не має кадастрового номеру, не визначені її межі, технічна документація із землеустрою не погоджена належним чином та відсутній дозвіл на її виготовлення.

Згідно п.п. 1.1-1.2, 1.4, 1.7, 1.9-1.10 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди», затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 квітня 1993 року N 28 (яка діяла станом на 12.02.1998 року) право постійного користування землею посвідчується державними актами на право постійного користування землею, форми яких затверджені Верховною Радою України. Державні акти, що посвідчують право постійного користування землею, яка перебуває у державній власності, видаються на підставі рішень Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів. Власникам землі або землекористувачам, яким передано (надано) декілька черезсмужних земельних ділянок, розташованих на території Ради народних депутатів, видається один державний акт з відображенням на плані меж всіх переданих (наданих) земельних ділянок. На земельні ділянки, якими користуються громадяни, підприємства, установи, організації та садівницькі товариства, державні акти виготовляються після визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) і складання плану земельної ділянки. Розробку технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею здійснюють державні та інші землевпорядні організації. Технічна документація по складанню державних актів зберігається у відділах земельних ресурсів районних державних адміністрацій, міських (міст обласного підпорядкування) відділах земельних ресурсів, управліннях земельних ресурсів Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Згідно розділу 4, п.п. 4.1-4.2 вказаної Інструкції, землекористувачі зберігають видані їм державні акти як документи постійного зберігання. Другі примірники державних актів, а також книги їх реєстрації зберігаються у вогнетривких шафах у тих органах, що здійснювали їх видачу і реєстрацію. У випадках припинення права власності або права користування на земельну ділянку документи, що посвідчують це право, повертаються до органу, котрий їх видав.

З Технічного звіту по перенесенню в натуру проекту відведення земельних ділянок громадянину ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області від 1998 року вбачається, що було складено Акт перенесення та погодження в натурі меж земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства) від 15.12.1997 року та виготовлено Схему розміщення земельної ділянки та протокол погодження меж (т. 1 а.с. 184-191).

На підставі рішення дев'ятої сесії ХХІІ скликання Олександрівського району Кіровоградської області від 28 листопада 1997 року № 110, ОСОБА_1 видано Державний акт на право постійного користування землею серії КР №00046, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 54 від 12.02.1998 року, про надання у постійне користування земельної ділянки площею 48,6 га, розташованої на території Староосотської сільської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства (т. 1 а.с. 7, 82).

Відповідно до вимог «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди», затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 квітня 1993 року N 28 (яка діяла станом на 12.02.1998 року), присвоєння кадастрового номера земельній ділянці при видачі державного акта про право постійного користування землею, на той час не було передбачено.

Враховуючи зазначені вимоги закону, а також з урахуванням наведених вище доказів, суд приходить до висновку про правомірність видачі ОСОБА_1 державного акту на право постійного користування землею, що зареєстрований 12.02.1998 року, оскільки він відповідає вимогам законодавства, що діяло на момент його видачі і він є дійсними на сьогоднішній день. На даний час суд не знаходить жодних правових підстав, які грунтуються на законодавчих нормах, які б слугували підставами для визнання Державного акту, виданого ОСОБА_1, недійсним, а представником позивача не надано суду переконливих доказів на обгрунтування своєї позиції.

Крім того, як зазначалося вище, визнання недійсним Державного акту, виданого ОСОБА_1, з тих самих підстав, але між іншими сторонами, було предметом попереднього позову, за наслідками якого прийняте рішення, яке набрало законної сили, про відмову у задоволенні даних позовних вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

Щодо первісних позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними державних актів на право користування земельними ділянками, наданих Олександрівському ВЦ № 104 з припиненням їх права користування на вказані земельні ділянки з внесенням змін до Державного реєстру речових прав та наданням такого права йому на користування наявними у нього земельними ділянками з внесенням відомостей до Державного земельного кадастру та присвоєнням їм кадастрового номеру, суд зазначає наступне.

Як зазначалося вище, Розпорядженням голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 762-р від 19.11.2009 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації та встановлення меж земельних ділянок в натурі і складання державних актів на право постійного користування земельними ділянками Олександрівського виправного центру управління Державного департамену України з питань виконання покарань в Кіровоградській області (104) під розміщення будівель і споруд та ведення підсобного сільського господарства на територіях Олександрівської селищної та Староосотської, Родниківської Бірківської сільських рад Олександрівського району Кіровоградської області (т. 1 а.с. 25, 83).

З вищевказаної технічної документації вбачається, що було виготовлено Акт про встановлення та погодження меж земельних ділянок Олександрівського ВЦ № 104 для ведення підсобного господарства на території Староосотської сільської ради від 22.09.2008 року, який був погоджений: представником ДП «Кіровоградський інститут землеустрою», начальником відділу Держкомзему у Олександрівському районі Кіровоградської області, Староосотським сільським головою, представником Олекесандрівського ВЦ № 104, директором ДП «Олександрівський лісгосп». Спірних питань при цьому не виникало (т. 1 а.с. 75-80).

Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_5, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 031037900001 від 29.09.2010 року підтверджується, що на підставі розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації від 19.11.2009 року № 762-р Олександрівський виправний центр управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Кіровоградській області (№ 104) є постійним користувачем земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3, площею 51,0400 га, для ведення підсобного сільського господаства, розташованої: Кіровоградська область, Олександрівський район, Староосотська сільська рада, за межами населеного пункту (т. 1 а.с. 23, 93).

Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_10, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 031037900005 від 29.09.2010 року підтверджується, що на підставі розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації від 19.11.2009 року № 762-р Олександрівський виправний центр управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Кіровоградській області (№ 104) є постійним користувачем земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4, площею 15,5462 га, для ведення підсобного сільського господаства, розташованої: Кіровоградська область, Олександрівський район, Староосотська сільська рада, за межами населеного пункту (т. 1 а.с. 24, 90).

Згідно ст. 123 ЗК України (в редакції на 19.11.2009 року), надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом її відведення здійснюється, зокрема, затвердження проекту відведення земельної ділянки; надання земельної ділянки особі у користування з визначенням категорії земель та її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, встановлення обґрунтованих граничних термінів забудови земельної ділянки.

Згідно ст. 151 ЗК України, вибір місця розташування земельних ділянок здійснюють відповідні сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення та передачі (надання) цих ділянок.

Згідно ст. 125 ЗК України, право постійного користування земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а відповідно до ст. 126 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 193 ЗК України, факт виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками, місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів зазначають у Державному земельному кадастрі.

Форма державного акту на право постійного користування земельною ділянкою затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року N 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою», яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин.

Судом встановлено, що право постійного користування на земельні ділянки в Олександрівського ВЦ № 104 виникло після прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про надання в постійне користування земель, якому передувала розробка та погодження технічної документації із землеустрою. Державні акти, видані у відповідності до вимог чинного на час їх видачі законодавства, порушень при їх видачі не встановлено, межі земельних ділянок визначені в натурі, а тому є дійсними на даний час.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 розділу VII Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 року № 3613-VI, земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Як попередньо встановлено, ОСОБА_1 неодноразово звертався з приводу внесення земельної ділянки площею 48,6 га, якою він користується на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 до Державного реєстру земель та присвоєння їй кадастрового номеру. Проте, йому було відмовлено у задоволенні його заяв, у зв»язку з тим, що на земельні ділянки, надані йому в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства, накладаються землі ВЦ-104, які теж перебувають в постійному користуванні.

Пункт 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлює як одну з підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року передбачено, зокрема, обов'язковість державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб тощо.

Згідно ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно вимог п.п. 4-5 ст. 19 вищезазначеного Закону, державна реєстрація прав проводиться на підставі: державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили.

Олександрівським ВЦ № 104 були внесені земельні ділянки до Державного земельного кадастру та присвоєно земельним ділянкам кадастрові номери; було проведено відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (земельні ділянки) та одержано Витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (т. 1 а.с. 91-92, 101-102).

12.04.2018 року були виготовлені Акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання та Акти визначення меж земельних дінок в натурі (на місцевості), згідно яких межі земельних ділянок Олександрівського ВЦ №104 кадастровий номер НОМЕР_3, площею 51,0400 га та кадастровий номер НОМЕР_4, площею 15,5462 га визначені та закріплені в натурі; претензій до існуючих меж не заявлено (т. 1 а.с. 84-87).

Представник позивача за первісним позовом вказує, що у порушення земельного законодавства з ОСОБА_1, як суміжним землекористувачем, не погоджено межі земельних ділянок, які надані відповідачу, тим самим порушено порядок надання у користування відповідачу земельних ділянок, а тому, державні акти відповідача перешкоджають йому зареєструвати право на земельну ділянку, надану йому відповідно до державного акту.

У постанові Верховного Суду України від 04.06.2014 року у справі № 6-46 цс14 висловлено правову позицію про те, що відповідно до статі 126, статей 152, 155 ЗК України державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видавалися на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень та цивільно-правових угод. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце уразі їх видання з порушенням вимог закону, усупереч рішень чи угод. У цьому разі таке визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

За змістом пункту 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Відповідно до частин першої, другої статті 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43, роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності: підготовчі роботи; встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; складання кадастрового плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта.

Таким чином, погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками (користувачами) є обов'язковим при наданні земельної ділянки у постійне користування.

Слід враховувати, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи ч. 1 ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.

Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Водночас суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

Згідно вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у пункті 33 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі «Белле проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка видана ОСОБА_1, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 12.02.1998 року серії НОМЕР_2 на земельну ділянку загальною площею 48,6000 га, виготовлена у 2016 році.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) повинна обов'язково містити для земель державної власності згоду органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем.

Як вбачається з вказаної технічної документація така згода в документації відсутня, оскільки по земельних ділянках виявлено перетин з іншими ділянками, що належать Олександрівському ВЦ № 104 та іншим особам.

Таким чином, встановлено спірність права ОСОБА_1 постійного користування земельними ділянками.

Рішеннями державного кадастрового реєстратора Відділу в Олександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, оскільки встановлено невідповідність поданих документів вимогам закону.

Прямих доказів того, що земельна ділянка ОСОБА_1 і земельні ділянки Олександрівського ВЦ (№ 104) перетинаються не має, оскільки позивач висновку експерта про те що вказані земельні ділянки перетинаються не надав, а схеми аналізу місця розташування ділянок, не є належним доказом.

Також, первісним позивачем не надано суду належних доказів того, що його земельна ділянка розміром 48, 6 га, на яку видано державний акт серії НОМЕР_2, має певні межі та її місце розташування конкретно визначено.

Первісним позивачем не доведено порушення відповідачем його прав при оформленні ними державних актів.

Оспорювані первісним позивачем державні акти на право власності на земельні ділянки, що видавалися відповідачам, лише посвідчують право користування установи на землю, а підставою набуття такого права відповідно до статті 116 ЗК України є рішення органу виконавчої влади, законність якого ніким не оспорюється і яке є чинним на час ухвалення рішення.

Доводи позивача за первісним позовом про те, що при виготовленні технічної документації з ним не погодженні межі земельної ділянки є необґрунтованими, оскільки, як зазначалося вище, земельна ділянка позивача за первісним позовом не має конкретно визначених меж і на той час його фермерське господарство було визнано банкрутом, тобто він фактично не являвся користувачем земельної ділянки, а державний акт серії НОМЕР_2 не був внесений до Державного реєстру прав на нерухоме майно. Отже, ні Олександрівському ВЦ № 104, ні розробникам проектної документації, не було відомо, що земельні ділянки можуть перетинатися з іншими земельними ділянками, які перебувають у користуванні інших громадян, тобто, що ОСОБА_1 являється суміжним користувачем.

Крім того, визнання державних актів, виданих Олександрівському ВЦ, недійсними, може призвести до порушення права власності і користування на земельні ділянки інших осіб, відносно яких виявлено можливий перетин ділянок, а також на земельні ділянки, які перебувають у користуванні Олександрівського ВЦ № 104, і щодо яких перетину не виявлено.

За викладених вище обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання недійсними державних актів на право постійного користування земельними ділянками Олександрівського ВЦ № 104 з припиненням їх права користування на вказані земельні ділянки, з внесенням змін до Державного реєстру речових прав та наданням такого права ОСОБА_1 на користування наявними у нього земельними ділянками з внесенням відомостей до Державного земельного кадастру та присвоєнням їм кадастрового номеру.

А тому у задоволенні первісного позову також необхідно відмовити.

На підставі ст.141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати та інші витрати, понесені сторонами, необхідно віднести за їх рахунок.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної установи «Олександрівський виправний центр (№ 104)», Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Відділу в Олександрівському районі Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсними Державних актів на право постійного користування земельними ділянками з припиненням права на їх користування - відмовити.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Державної установи «Олександрівський виправний центр (№ 104)» до ОСОБА_1, треті особи: Головне Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Відділ в Олександрівському районі Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування земельними ділянками - відмовити.

На рішення суду, протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Кіровоградської області.

Позивач : ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, рнокпп - НОМЕР_1.

Представник позивача: ОСОБА_2, місце знаходження: АДРЕСА_1 свідоцтво №116 від 09.08.2004 року та ордер серія КР №55058 від 07.05.2018 року.

Відповідач: Державна установа «Олександрівський виправний центр (№ 104)», місце знаходження: 27300, Кіровоградська область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, вул. Незалежності України,22-а, код ЄДРПОУ - 08563799.

Представник відповідача: Державної установи «Олександрівський виправний центр (№ 104)» - Музика Світлана Василівна, місце знаходження: 27300, Кіровоградська область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, вул. Незалежності України,22-а, діє на підставі довіреності від 05.05.2018 року №15/807.

Відповідач за первісним позовом та третя особа за зустрічним позовом: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, місце знаходження: 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ - 39767636.

Представник відповідача за первісним позовом та третя особа за зустрічним позовом: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області - Мусієнко Марина Вікторівна, місце знаходження: 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, довіреність від 15.03.2018 року №0-11-0.62-63/62/18.

Відповідач за первісним позовом та третя особа за зустрічним позовом: Відділ в Олександрівському районі Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області , місце знаходження: 27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Островського,1-г.

Прокурор: начальник Олександрівського відділення Знам'янської місцевої прокуратури Чабаненко Микола Вікторович, місце знаходження: 27300, Кіровоградська область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, вул. Гагаріна,46.

Суддя :/підпис/

Копія вірна.

Рішення набрало законної сили _______________________________________.

Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі №397/395/18 (н/п 2/397/189/18).

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області Д.В.Мирошниченко