Справа № 1540/4449/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Ляшенко Ю.В.,

за участю сторін: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Тропанець В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (68200, Одеська область, смт. Сарата, вул. Чкалова, 17/25, код ЄДРПОУ 41249769) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 05.05.2018 року № 137;

зобов'язати Саратське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи в Липецькій туберкульозній лікарні на посаді медсестри стаціонару з 04.08.1998 по 13.02.2006 роки в подвійному розмірі;

зобов'язати Саратське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28 грудня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що з 04.08.1998 року вона працювала на посаді медсестри стаціонару Липецької туберкульозної лікарні (яка в подальшому була перейменована в КЗ ОЗ «Обласна туберкульозна лікарня № 2») та 13.02.2006 року була звільнена з займаної посади за власним бажанням. В лютому 2018 року Позивач звернулася до Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням № 137 від 05.05.2018 року відповідач відмовив в призначенні Позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з тих підстав, що період роботи в КЗ ОЗ «Обласна туберкульозна лікарня № 2», не був зарахований до пільгового стажу з огляду на неможливість визначення стажу роботи на посаді, який враховується при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з посиланням на те, що не встановлено з якого періоду Позивач була переведена з посади медичної сестри стаціонару на посаду медична сестра палатна, а також на те, що в трудовій книжці Позивача також зазначена посада медична сестра стаціонару, яка не входить до переліку робочих місць медичного персоналу туберкулезної лікарні.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 10.09.2018 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

09.10.2018 року до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі з тих підстав, що відповідно до наказу № 24 по Липецькій туберкульозній лікарні від 27.12.1996 «Про результати атестації робочих місць» був затверджений перелік робочих місць, яким підтверджено право на пільгове забезпечення. Відповідно до Переліку робочих місць медичного персоналу туберкульозній лікарні, яким підтверджено право на пільгове забезпечення та інші пільги, затвердженому наказом від 27.12.1996 № 24 «Про результати атестації робочих місць» право на пільгове забезпечення та інші пільги мають, зокрема, старша медсестра, медсестра палатна, процедурна медсестра, молодша медсестра палатна туберкульозного відділення зазначеної лікарні. Серед зазначеного переліку посад, відсутня посада медсестра стаціонару.

Відповідно до наказу № 46 по Липецькій туберкульозній лікарні від 28.12.2001 «Про результати атестації робочих місць» був затверджений перелік робочих місць, яким підтверджено право на пільгове забезпечення. Відповідно до Переліку робочих місць медичного персоналу туберкульозній лікарні, яким підтверджено право на пільгове, забезпечення та інші пільги, затвердженому наказом від 28.12.2001 № 46 «Про результати атестації робочих місць» право на пільгове забезпечення та інші пільги мають, зокрема, старша медсестра, медсестра палатна, процедурна медсестра, молодша медсестра палатна туберкульозного відділення зазначеної лікарні. Серед зазначеного переліку посад, відсутня посада медсестра стаціонару.

Враховуючи те, що відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 № 24, 26 04.08.1998 ОСОБА_1 була прийнята на посаду медсестри стаціонару Липецької тублікарні та 13.02.2006 була звільнена з обійманої посади, а також враховуючи те, що зазначена посада відсутня серед Переліку робочих місць медичного персоналу туберкульозній лікарні, яким підтверджено право на пільгове забезпечення та інші пільги, затвердженого наказом Державної комунальної установи охорони здоров'я «Липецька туберкульозна лікарня» від 27.12.1996 № 24 «Про результати атестації робочих місць», Переліку робочих місць медичного персоналу туберкульозній лікарні, яким підтверджено право на пільгове забезпечення та інші пільги, затвердженого наказом Державної комунальної установи охорони здоров'я «Липецька туберкульозна лікарня» від 28.12.2001 № 46 «Про результати атестації робочих місць», відсутні підстави для зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 04.08.1998 по 13.02.2006 до стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1, проведеного Саратським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області, загальний стаж ОСОБА_1 склав 34 роки 1 місяць 20 днів (в пільговому обчисленні 43 роки 1 місяць 8 днів), з них стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - 4 роки 3 місяці 10 днів (в пільговому обчисленні 8 років 6 місяців 20 днів).

Таким чином відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Також відповідач наголошує на помилковості висновку, до якого дійшла ОСОБА_1, про те, що медсестри стаціонару та медсестри палатні працювали та виконували абсолютно однакові обов'язки по лікуванню хворих на туберкульоз в приміщеннях стаціонару (відділеннях, палатах, призначених для обстеження і лікування хворих в умовах цілодобового їх перебування в стаціонарі під наглядом медичного персоналу. Помилковість зазначеного висновку підтверджується тим, що атестаційною комісією Державної комунальної установи охорони здоров'я «Липецька туберкульозна лікарня» за результатами неодноразово проведеної атестації робочих місць за умовами праці не було підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах осіб, які працюють на посадах медична сестра стаціонару Державної комунальної установи охорони здоров'я «Липецька туберкульозна лікарня», одночасно з цим таке право було неодноразово підтверджено для осіб, які працювали на посадах медична сестра палатна.

З наведених підстав Відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

16.10.2018 року від представника Позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він, серед іншого, додатково зазначив, що згідно записів у трудовій книжці Позивача з 04.08.1998 по 13.02.2006 роки вона працювала в Липецькій туберкульозній лікарні медсестрою стаціонару.

Державним класифікатором професій України ДК 003-95, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 27.07.1995 року № 257, не визначено конкретні назви професій та посад молодшого та середнього медичного персоналу, а класифікаційним кодом № 3231 зазначено загальну посаду «Сестра медична стаціонару».

Крім того, пунктом 18 додатку 2 («Номенклатура спеціальностей середніх медичних працівників») наказу Міністерства охорони здоров'я від 23.10.1991 року № 146 визначено спеціальність «Медична сестра стаціонару».

Позивач наголошує, що назву її посади в трудовій книжці під час прийому на посаду медсестри стаціонару Липецької туберкульозної лікарні (запис № 24) внесено суворо з дотриманням вище вказаної Інструкції.

Позивач зазначає, що відповідачем не вірно визначено назву її професії. За професією Позивач була медсестрою, а працювала у стаціонарному відділенні лікарні.

На час роботи Позивача в Липецькій туберкульозній лікарні (з подальшим перейменуванням в КЗ ОЗ «Обласна туберкульозна лікарня № 2») з 04.08.1998 по 13.02.2006 роки чинним був Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.

Пунктом 24а підрозділу «Працівники, які безпосередньо обслуговують хворих» Розділу XXIV «Охорона здоров'я та соціальна допомога» постанови КМУ № 36 визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 мають молодші спеціалісти з медичною освітою у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах. Тобто, Список № 2 не містить перелік конкретних назв посад, а передбачено загальну назву посади без її конкретизації. Єдина умова - це наявність у молодшого спеціаліста у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах медичної освіти.

В судовому засіданні 06.11.2018 року Позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі з підстав, викладених в тексті позовної заяви, та відповіді на відзив.

В судовому засіданні 06.11.2018 року представник Відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у тексті відзиву.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що відповідно до диплому молодшого спеціаліста серії ЗН № 015745 від 30.12.1993 року ОСОБА_1 закінчила Харківське медичне училище № 2 за спеціальністю «Сестринська справа» та отримала кваліфікацію медичної сестри.

Згідно наказу № 20 від 04.08.1998 Позивача було прийнято на посаду медичної сестри стаціонару. Згідно наказу № 19 від 07.04.2003 ОСОБА_1 медичну сестру стаціонару надано відпустку по догляду за дитиною з 12.04.2003. Згідно наказу № 10 від 13.02.2006 ОСОБА_1 медичну сестру палатну звільнено з 13.02.2006.

16.02.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про призначення їй пенсії за віком та надала документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, копію паспорту громадянина України НОМЕР_2, трудову книжку НОМЕР_3, довідку про навчання № 74, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, 07/46, 07/47, 73, 74, свідоцтво про народження НОМЕР_4, свідоцтво про народження дитини НОМЕР_5, НОМЕР_6, свідоцтво про шлюб НОМЕР_7.

Саратським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області були визначені документи яких недостатньо для призначення пенсії та які потрібно було додатково надати: документи про виконання роботи, яка дає право на певний вид пенсій, диплом.

03.05.2018 року ОСОБА_1 до Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області були надані зазначені документи.

Рішенням № 137 від 05.05.2018 року відповідач відмовив в призначенні Позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування відмови в тексті рішення зазначено наступне: «Період роботи в КЗ ОЗ «Обласна туберкульозна лікарня № 2», а саме з 04.08.1998 по 11.04.2003 рр. не був зарахований до пільгового стажу за списком № 2 оскільки в зв'язку з відсутністю пільгової довідки в якій має бути зазначена обіймана посада. Зазначений період зараховується лише в подвійному розмірі, що не дає права на призначення пенсії за віком. Також відповідно до акту № 883 від 16.04.2018 року щодо перевірки достовірності довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка проведена відділом контрольно-перевірочної роботи № 1 управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у довідці не зазначеного з якого періоду ОСОБА_1 переведена з посади медичної сестри стаціонару на посаду медична сестра палатна, що дає право на призначення даного виду пенсії, так як зазначена посада присутня в переліку робочих місць, в акті зазначено що палатна медична сестра звільнена. Це унеможливлює визначення стажу роботи на посаді який враховується при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. В трудовій книжці також зазначена посада медична сестра стаціонару що не входить до переліку робочих місць медичного персоналу туберкулезної лікарні. Для зарахування періоду роботи в обласній туберкульозній лікарні № 2 з 04.08.1998 по 13.02.2006 роки необхідно надати пільгову довідку відповідно до додатку № 5 Постанови 637. Право на пенсію за віком ОСОБА_1 набуде у віці 60 років».

Закон України "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.

Відповідно до абз. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) лікарняних закладів, лікувально-профілактичних закладів особливого типу, лікувально-трудових профілакторіїв, амбулаторно-поліклінічних закладів, закладів швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладів переливання крові, закладів охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладів, санітарно-епідеміологічних закладів, діагностичних центрів мають право на пенсію за вислугу років при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років.

Відповідно до розділу 2 Переліку до закладів охорони здоров'я відносяться: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.

В зазначених закладах і установах право на призначення пенсії за вислугу років мають право: лікарі та середній медичний персонал.

Відповідно до примітки 2 цієї Постанови робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Переліком не передбачена необхідність підтвердження роботи в структурному лікувальному закладі для визначення чи підтвердження спеціального стажу.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Положеннями ст. ст. 3, 16 "Основ законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.1992 №2802-ХІІ визначено, що закладами охорони здоров'я є підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 розділу XIV¹ «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки після досягнення ними такого віку: 51 рік 6 місяців - народжені з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону Україні «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов, праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.

На час роботи Позивача в Липецькій туберкульозній лікарні (з подальшим перейменуванням в КЗ ОЗ «Обласна туберкульозна лікарня № 2») з 04.08.1998 по 13.02.2006 роки чинними були Списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. № 162 та затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.

Пунктом а) підрозділу «Робітники, які безпосередньо обслуговують хворих» Розділу XXIV «Установи охорони здоров'я та соціального забезпечення» постанови КМУ від 11.03.1994р. № 162 визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 мають середній та молодший медичний персонал у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах.

Пунктом 24а підрозділу «Працівники, які безпосередньо обслуговують хворих» Розділу XXIV «Охорона здоров'я та соціальна допомога» постанови КМУ від 16.01.2003 року № 36 визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 мають молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині, молодші спеціалісти з медичною освітою у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтведження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі - Порядок) та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Міністерством праці України разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Згідно наказу № 23 від 26.12.1996 була проведена атестація робочих місць та згідно наказу № 24 від 27.12.1996 «Про результати атестації робочих місць» було складено перелік робочих місць медичного персоналу туберкульозної лікарні, яким підтверджено право на пільгове забезпечення та інші пільги, де серед найменування посад є посади «старша медсестра», «медсестра палатна», «процедурна медсестра», «мол. медсестра палатна», «мол. медсестра рентген-кабінету», «мол. медсестра буфетч.», «мол. медсестра прибиральниця», «мол. медсестра банщиця», «сестра господиня», шифр 226000а. Серед пільг вказано додаткова відпустка 7 днів, 6-ти годинний робочий день, 15% до окладу.

Згідно наказу № 45 від 28.12.2001 була проведена атестація робочих місць та згідно наказу № 46 від 28.12.2001 «Про результати атестації робочих місць» було складено перелік робочих місць медичного персоналу туберкульозної лікарні, яким підтверджено право на пільгове забезпечення та інші пільги, де серед найменування посад є посади «старша медсестра», «медсестра палатна», «процедурна медсестра», «мол. медсестра палатна», «мол. медсестра рентген-кабінету», «мол. медсестра буфетч.», «мол. медсестра прибиральниця», «мол. медсестра банщиця», «сестра господиня», шифр 226000а. Серед пільг вказано додаткова відпустка 7 днів, 6-ти годинний робочий день, 15% до окладу.

Відмовляючи у призначенні пенсії Позивачу, Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 працювала на посаді «медична сестра стаціонару» що не входить до переліку робочих місць медичного персоналу туберкульозної лікарні і атестація робочого місця по зазначеній посаді не проводилася.

Надаючи оцінку вищенаведеному суд зазначає, що згідно пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 року № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Згідно з п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110, у графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням їх конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Державним класифікатором професій України ДК 003-95(який був чинний на момент прийняття позивача на роботу), затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 27.07.1995 року № 257, не було визначено конкретних назв професій та посад молодшого та середнього медичного персоналу, а зазначено загальну посаду «медичні сестри».

Крім того, пунктом 18 додатку 2 («Номенклатура спеціальностей середніх медичних працівників») наказу Міністерства охорони здоров'я від 23.10.1991 року № 146 (чинного на час прийняття позивача на роботу) визначено спеціальність «Медична сестра стаціонару».

Тобто, назву посади ОСОБА_1 в трудовій книжці під час прийому на посаду медсестри стаціонару Липецької туберкульозної лікарні (запис № 24) внесено суворо з дотриманням вище вказаної Інструкції.

Відповідно до листа-роз'яснення Міністерства праці України від 04.12.1996 № 06/1-4088 «Про деякі питання, пов'язані з визначенням пільгових пенсій», Міністерство праці разом із Міністерством охорони здоров'я України розглянули питання, пов'язані з визначенням пільгових пенсій середньому і молодшому медичному персоналу, який безпосередньо обслуговує хворих, по Списку № 2, розділу XXIV і визначає, «що безпосереднє обслуговування хворих» - це робота, виконання якої здійснюється в умовах контакту медичного працівника і пацієнта: виконання діагностичних і лікувальних процедур, заходів по догляду за хворими, створювання відповідного лікувально-оздоровчого режиму відповідно до кваліфікаційних вимог за посадою.

Додатком № 1 вище зазначеного листа Мінпраці № 06/1-4088 визначено види діяльності середнього медичного персоналу, які відносяться до безпосереднього обслуговування хворих у лікувально-профілактичних установах, відділеннях, кабінетах, що передбачено розділом XXIV Списку № 2: прийом хворих у вказаних розділом установах; проведення ін'єкцій, маніпуляцій, процедур (лікувальних і діагностичних); контроль за лікувально-оздоровчим режимом; забор безпосередньо у хворих матеріалу для обстеження; проведення обезболювання, догляд інфекційних та туберкульозних очагів.

Те, що по своїй суті посади медичної сестри стаціонару і медичної сестри палатної є одним і тим же, узгоджується з наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 06.04.2001 року № 161/137, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.04.2001 року за № 333/5524 «Про впорядкування та затвердження Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення». Згідно з п.2.4.3 зазначеного наказу під назвою посади «Сестра медична» розуміються, зокрема, сестри медичні відділень, груп, палат. Сестрам медичним, призначеним на посади сестер медичних, зберігається протягом 3 років кваліфікаційна категорія за спеціальністю, зокрема, «медична сестра стаціонару».

Пунктом 4.1 додатку 4 до наказу № 161/137 у туберкульозних лікарнях, відділеннях, палатах закладів охорони здоров'я до медичного персоналу, що працює у шкідливих умовах і з важкими умовами праці, віднесено посади середнього і молодшого медичного персоналу незалежно від їх найменування.

Крім того, відповідно до з п. 6 роз'яснень Міністерства соціального захисту населення, Міністерства праці України від 10.05.1994 року № 01-3/406-02-2 «Про порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах», якщо в Списках № 1 і 2 зазначені виробництва (в даному випадку - згідно розділу XXIV «Установи охорони здоров'я і соціального захисту» Списку № 2) без переліку професій і посад, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі працівники цих виробництв незалежно від назви професії або посади, яку вони займають.

З наведених підстав суд дійшов висновку, що посада позивача за своєю суттю може бути прирівняна до посади «медсестра палатна», що в свою чергу, з урахуванням встановлених судом обставин та за наявності проведеної атестації надає право позивачу на призначення пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з чим рішення Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 05.05.2018 року № 137 належить до скасування, а період роботи в Липецькій туберкульозній лікарні на посаді медсестри стаціонару з 04.08.1998 по 13.02.2006 роки має бути зарахований до пільгового стажу за Списком № 2 в подвійному розмірі, у зв'язку з чим у відповідача відсутні підстави для непризначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28 грудня 2017 року.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

У зв'язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (68200, Одеська область, смт. Сарата, вул. Чкалова, 17/25, код ЄДРПОУ 41249769) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 05.05.2018 року № 137.

Зобов'язати Саратське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи в Липецькій туберкульозній лікарні на посаді медсестри стаціонару з 04.08.1998 по 13.02.2006 роки в подвійному розмірі.

Зобов'язати Саратське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28 грудня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (68200, Одеська область, смт. Сарата, вул. Чкалова, 17/25, код ЄДРПОУ 41249769) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. та 80 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 12.11.2018 року.

Суддя А.А. Радчук.

.