ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
02.11.2018
Справа № 910/10643/18
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології"
до
1) Київської міської ради; 2) Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)
третя особа,
яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)
про
визнання незаконним та скасування акту органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин
Суддя Підченко Ю.О.
Секретар судового засідання Ярмоленко С.М.
Представники сторін:
від позивача: Гладун А.І. - представник за довіреністю;
від відповідача-1: Власенко І.І. - представник за довіреністю;
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи: Трохлюк А.М. - представник за довіреністю;
вільний слухач Пилипчук І.І.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Київської міської ради та Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про:
- визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 8 лютого 2018 року № 9/4073 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 № 91-6-00414, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Сучасні будівельні технології" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування і автомобільного паркінгу на просп. Перемоги, біля буд. № 9-б у Шевченківському районі м. Києва";
- поновлення реєстрації Договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 № 91-6-00414.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не доведено в оскаржуваному рішенні обставини, з якими закон чи договір пов'язує можливість розірвання договору за ініціативою однієї зі сторін, зокрема, зміст допущеного позивачем порушення та докази його істотності, настання випадків, передбачених відповідним пунктом договору чи нормою законодавства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 14.09.2018 року.
04.09.2018 року через загальний відділ суду відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, а також звернувся із клопотанням про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 14.09.2018 року залучено Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 та відкладено підготовче засідання на 05.10.2018 року.
03.10.2018 року позивач через загальний відділ суду надав докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу третьої особи.
У підготовчому судовому засіданні 05.10.2018 представник третьої особи надав письмові пояснення по справі.
З огляду на те, що у судовому засіданні 05.10.2018 здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що представники сторін у даному судовому засіданні зазначили, що повідомлені про наслідки закриття підготовчого засідання, суд дійшов висновку про можливість закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
02.11.2018 через загальний відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справ додаткових документів.
Безпосередньо в судовому засіданні 02.11.2018 представник позивача заперечував проти прийняття судом клопотання відповідача-1 від 02.11.2018.
Представник відповідача-1 проти позову заперечував та наполягав на прийнятті поданих ним документів.
У свою чергу, представник третьої особи надав усні пояснення по справі та підтримав доводи відповідача-1.
Відповідно до положень ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні.
Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні, або в інший строк, визначений судом.
Зважаючи на те, що лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради був отриманий відповідачем-1 29.10.2018, Київська міська рада мала змогу звернутися з клопотанням раніше ніж 02.11.2018, а тому клопотання Київської міської ради від 02.11.2018 не приймається судом до розгляду.
Судом закінчено з'ясування обставин та перевірку їх доказами, а також проведено судові дебати. Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача-1 та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Київської міської ради (далі по тексту - відповідач-1) від 29.05.2003 № 486-2/646 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", зокрема, затверджено проект відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування та автомобільного паркінгу на просп. Перемоги біля буд. 9-б у Шевченківському районі міста Києва.
У тому числі, передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології", за умови виконання п. 16.1. у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,29 га для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування та автомобільного паркінгу на просп. Перемоги біля буд. 9-б у Шевченківському районі міста Києва, у тому числі:
- площею 0,14 га - за рахунок земель міської забудови;
- площею 0,15 га - за рахунок земель житлової та громадської забудови.
Відповідно до п. 16.1. вказаного рішення, ТОВ "Сучасні будівельні технології зобов'язано:
- виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України;
- у місячний термін замовити у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою;
- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих мереж та споруд, розміщених у межах земельної ділянки;
- майново-правові питання вирішувати в установленому порядку;
- питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 № 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва";
- виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування та архітектури від 05.03.2003 № 18-620, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 20.03.2003 № 08-8-20/2020, головного державного санітарного лікаря в м. Києві від 18.03.2003 № 1662 та управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища від 13.03.2003 № 1218;
- забезпечити вільний проїзд до земельних ділянок суміжних землекористувачів.
28.04.2004 року, на виконання вищевказаного рішення, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології" (далі по тексту - позивачем, орендарем) та відповідачем (орендодавець) укладено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 24.02.2005 за № 91-6-00414 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі по тексту - Договір оренди).
Згідно з п. 1.1 Договору оренди, орендодавець, на підставі п. 16 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. за № 486-2/646, за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду на 25 років земельну ділянку визначену цим договором. Об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:
- місце розташування - просп. Перемоги біля буд. 9-б у Шевченківському районі м. Києва;
- розмір - 2 875 кв. м.;
- цільове призначення - для будівництва, , експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування та автомобільного паркінгу;
- кадастровий номер 8000000000:88:168:0032.
Відповідно до п. 1.1 Договору оренди, договір укладено на 25 років.
Згідно з п. 3.1. договору оренди, орендар зобов'язаний розпочати будівництво об'єкта у другому кварталі 2005 року та завершити на протязі 3 років; на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов'язана з цільовим призначенням земельної ділянки; не дозволяється діяльність, пов'язана зі зміною ландшафту.
Відповідно до п. 4.5 договору оренди, орендодавець зобов'язаний, у тому числі, виконувати встановлені договором (п. 3.1.) обмеження.
Таким чином, враховуючи положення договору оренди, відповідач зобов'язувався завершити будівництво до другого кварталу 2008 року.
Київською міською радою прийнято рішення від 08.02.2018 №9/4073 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 № 91-6-00414, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології" (далі по тексту - рішення №9/4073, оскаржуване рішення).
Рішенням № 9/4073 вирішено розірвати в односторонньому порядку (пункти 6.2. та 7.3. договору) договір оренди земельної ділянки площею 0,2875 га (кадастровий номер 8000000000:88:168:0032) від 24.02.2005.
Спір виник в зв'язку з тим, що на дуку позивача, що рішення Київської міської ради від 08.02.2018 року №9/4073 про розірвання договору оренди земельної ділянки є таким, що порушує права орендаря, які забезпечуються законодавством України, а відповідачем не наведено в оскаржуваному рішенні обставин, з якими закон чи договір пов'язує можливість розірвання договору за ініціативою однієї зі сторін, зокрема, зміст допущеного позивачем порушення та докази його істотності, настання випадків, передбачених відповідним пунктом договору чи нормою законодавства.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.
Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України Київській міській раді надано широкі повноваження у галузі земельних відносин.
Згідно з пунктом 34 частини 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад, а за пунктом 2 ст. 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" Київська міська рада має право визначати особливості землекористування.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно з частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до змісту цієї норми закону право власності або право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях.
Тобто, такі повноваження на території м. Києва є виключною компетенцією Київської міської ради.
При прийнятті оскаржуваного рішення Київська міська рада керувалася Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 9, 83, 93, 96, 141 Земельного кодексу України, статтею 31 Закону України "Про оренду землі", пунктами 3.1, 4.1, 4.5., 6.2, 7.3. договору оренди земельної ділянки від 28.04.2004 №91-6-00414 та тим, що ТОВ "Сучасні будівельні технології" не виконано умов пункту 3.1. договору оренди, а саме: не завершено будівництво об'єкта в строки, встановлені договором.
Так, за змістом п. 3.1. договору, орендар зобов'язаний, в тому числі, будівництво об'єкта розпочати у другому кварталі 2005 та завершити на протязі 3 років.
Пунктом 7.3. Договору визначено, що договір може бути розірваний:
- за згодою сторін;
- за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;
- в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематичної несплати орендної плати (протягом двох місяців поспіль) та невиконання орендарем інших умов цього договору.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами неможливості виконати умови п. 3.1. договору оренди в частині своєчасного завершення забудови.
Зі змісту акту обстеження земельної ділянки від 27.02.2017 №17-0256/10, складеного посадовою особою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вбачається, що під час обстеження встановлено, що зазначена земельна ділянка огороджена парканом, на ній ведеться будівництво, доступ до неї обмежений, відповідальні особи на місці відсутні.
У зв'язку з тим, що позивачем не виконано умов п.п. 3.1, 4.1, 4.5., 6.2, 7.3. договору оренди, у тому числі в частині завершення будівництва об'єкту Київською міською радою прийнято рішення про розірвання договору оренди.
Статтею 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Згідно з приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно - правовими актами та договором оренди землі.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Виходячи зі змісту статті 93 Земельного кодексу України, статей 762, 792 Цивільного кодексу України, статей 13 та 21 Закону України "Про оренду землі" правовідносини щодо оренди земельної ділянки передбачають передачу орендарю земельної ділянки у володіння та користування на певний строк для її використання відповідно до умов договору та положень земельного законодавства; в силу статей 177, 181, 373, 374 Цивільного кодексу України земельна ділянка (як індивідуалізований об'єкт, що має ознаки у вигляді кадастрового номеру, площі, меж) є об'єктом права власності територіальної громади, а правомочності щодо володіння та користування орендованою земельною ділянкою, як і правомочність розпорядження, є складовими права власності територіальної громади щодо земельної ділянки.
Відповідно до частини 2 статті 2 ЦК України територіальні громади є учасниками цивільних відносин, діючи у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, набуваючи та здійснюючи цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (статті 169 та 172 ЦК України).
Цивільні права та обов'язки виникають (змінюються та припиняються) із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, із договорів та інших правочинів, що являють собою дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків; цивільні права та обов'язки можуть виникати (змінюватися, припинятися) безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.
За приписами статті 626 ЦК України договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки.
За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором; разом з тим, за частиною 3 наведеної статті у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
За приписами статті 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Таким чином, наведене вище правове регулювання не містить заборони для сторін договору оренди земельної ділянки передбачити випадки розірвання договору в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку (аналогічного правового висновку притримується Вищий господарський суд України у постановах від 10.11.2015 у справі №910/27023/14 та від 26.10.2016 у справі № 910/28532/15).
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість розірвання договору на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором. З огляду на що, обрання правового способу врегулювання спору є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, а право на односторонню відмову від договору є позасудовою процедурою, яка не потребує погодження іншою стороною договору.
За умовами пункту 7.3 договору оренди однією з підстав для розірвання орендодавцем договору в односторонньому порядку є порушення орендарем умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Суд звертає увагу, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст.ст. 76-79 ГПК України неможливості виконати умови п. 3.1. договору оренди в частині своєчасного завершення забудови, з огляду на наступне.
Позивач був обізнаний з умовами договору оренди в частині існування у нього обов'язку розпочати будівництво об'єкту у другому кварталі 2005 та закінчити будівництво об'єкту не пізніше, ніж через 3 роки, і відповідні наслідки не закінчення такого будівництва у вигляді можливості орендодавця в односторонньому порядку відмовитися від договору.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Згідно з статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Крім того, судом було досліджено питання стосовно того, чому в оскаржуваному рішенні йде мова про договір оренди земельної ділянки від 24.02.2005 № 91-6-00414, а не про договір оренди земельної ділянки від 27.04.2004.
Вказані обставини пояснюються тим, що, фактично, договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) саме 24.02.2005, про що зроблено відповідний запис за № 91-6-004.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем правомірно винесено (прийнято) рішення Київської міської ради від 08.02.2018 року №9/4073 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 № 91-6-00414, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Сучасні будівельні технології" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування і автомобільного паркінгу на просп. Перемоги, біля буд. № 9-б у Шевченківському районі м. Києва", а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Зважаючи на необґрунтованість позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 8 лютого 2018 року № 9/4073, позовні вимоги в частині поновлення реєстрації договору оренди також задоволенню не підлягають.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології" до Київської міської ради відмовити повністю.
2. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології" до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення буде складено та підписано 07.11.2018 року.
Суддя Ю.О.Підченко
