РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
08 листопада 2018 року
м. Рівне
№460/2542/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій.
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо порушень вимог частини першої та частини третьої статті 24 та абзацу 3 частини першої статті 40, частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати відповідача відповідно до частини першої та частини третьої статті 24 та абзацу 3 частини першої статті 40, частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключити з розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії періоду з нульовими оплатами страхових внесків з 01.04.2003 по 31.12.2003, одного дня 31.05.2006, періоду, набутого на пенсії, з 01.06.2006 по 31.12.2007, з 01.04.2008 по 31.10.2008, та провести перерахунок призначеної пенсії за віком відповідно до частини першої та частини третьої статті 24, абзацу 3 частини першої статті 40, частини четвертої статті 42, частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» з 01.10.2017, виключивши з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, періоди з 01.07.2000 по 01.12.2000, з 02.07.2001 по 31.12.2003, з 31.05.2006 по 27.12.2006, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 01.04.2008 по 31.10.2008.
Ухвалою суду від 10.10.2018 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після ознайомлення 01 липня 2018 року з розрахунком заробітної плати, на підставі якого його було переведено на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», він виявив порушення норм законодавства щодо оптимізації розрахунку пенсії. Зокрема, відповідачем в розрахунок включено страховий стаж з нульовими оплатами страхових внесків, для обрахунку пенсійної виплати брався період страхового стажу з 01.01.1991 по 31.12.1995 та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.10.2006, без урахування права особи на оптимізацію, тобто вибору найбільш сприятливого періоду та виключення з розрахунку несприятливих періодів. Відповідач при переведенні на інший вид пенсії виконав розрахунок формально, внаслідок чого взяв для обрахунку період з 01.08.1979 по 31.07.1984, тобто несприятливий для позивача період. Позивач звертався до відповідача з заявами з вимогою про усунення порушень та виконати перерахунок пенсії. Однак, відповідач відмовив йому в перерахунку. ОСОБА_1 вважає, що розрахунок пенсії не відповідає вимогам абзацу 3 пункту 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати виключити з розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії період з нульовими оплатами страхових внесків з 01.04.2003 по 31.12.2003, один день - 31.05.2006, період з 01.06.2006 по 31.12.2007, з 01.04.2008 по 31.10.2008 та провести відповідний перерахунок.
Відповідач 31.10.2018 подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказує на те, що вимоги позивача щодо виключення з розрахунку пенсії певних періодів є безпідставними. 11.10.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017, яким доповнено Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, зокрема, пунктами 4-3 та 4-7. На підставі зазначених норм, з 01.10.2017 ОСОБА_1, який отримував пенсію за нормами Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» переведено на пенсію за віком на умовах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зауважив, що для обчислення пенсії позивачу врахована заробітна плата за період з 01.01.1991 по 31.12.1995 на підставі довідки ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів» №732 від 19.10.2009 та архівної довідки №863 від 07.12.2010 та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.10.2008 - за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку (з 01.07.2000 01.12.2000, з 02.07.2001 по 31.12.2003, з 31.05.2006 по 27.12.2006, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 01.04.2008 по 31.10.2008). Заробітна плата для обчислення пенсії визначена з урахуванням положень статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній на час призначення пенсії у 2005 році: з періоду, за який врахована заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії (123 місяці) виключено період страхового стажу з 01.12.2001 по 31.12.2003, з 31.05.2006 по 27.12.2006, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 01.04.2008 по 31.10.2008 - 52 місяці. При цьому, відповідач зазначає, що вказана норма закону саме в тій редакції, яка була чинна на момент призначення пенсії позивачу в 2005 році, передбачає врахування заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стражу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. Тому, відповідач вважає свої дії правомірними та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив про те, що відзив не містить будь-яких доказів та обґрунтувань по суті зробленого суб'єктом владних повноважень розрахунку пенсії. Тому позивач наполягає на своїх позовних вимогах.
У судове засідання 08.11.2018 позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. Відповідач, належним чином повідомлений про місце, дату та час судового розгляду справи, у судове засідання не з'явився, у відзиві зазначив про розгляд справи без участі представника та направлення рішення на адресу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
В С Т А Н О В И В:
18 січня 2005 року ОСОБА_1 призначено дострокову пенсію за віком на умовах, визначених статтею 26 Закону України «Про зайнятість населення» та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 13.02.2009 позивачу на виконання судових рішень (постанова Рівненського міського суду від 08.10.2010 у справі №2а-613/10, постанова Рівненського міського суду від 23.01.2014 у справі №569/23238/13-а) було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
З 01.10.2017 позивача переведено на пенсію за віком на умовах, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Після ознайомлення позивача 01.07.2018 з розрахунком заробітної плати, за яким було здійснено переведення на інший вид пенсії, ОСОБА_1 виявив певні помилки при розрахунку пенсії щодо неправильного включення страхового стажу та 09.07.2018 подав заяву про здійснення перерахунку (а.с.20).
Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України 13.07.2018 надало відповідь позивачу за №299/10, де вказало, що оптимізація заробітної плати для обчислення пенсії застосовується у разі звернення з 01.07.2013 або перерахунком пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Заробітна плата для обчислення пенсії визначена з урахуванням положень статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній на час призначення пенсії у 2005 році: з періоду, за який врахована заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії (123 місяці) виключено період страхового стажу з 01.12.2001 по 31.12.2003, з 31.05.2006 по 27.12.2006, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 01.04.2008 по 31.10.2008 - 52 місяці. Тому періоди включені правильно, найбільш вигідний варіант оптимізації обирається автоматично. Тому, орган Пенсійного фонду України відмовило позивачу у перерахунку пенсії.
Не погодившись з відмовою відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
11.10.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017, пунктом 19 розділу I якого внесено ряд змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058), а підпунктом 27 цього пункту доповнено розділ XV «Прикінцеві положення» Закону, зокрема, пунктами 4-3 - 4-7.
З урахуванням цього, пунктом 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Пунктом 4-7 вказаного розділу визначено, що особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Оскільки позивач на час набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017, отримував пенсію призначену відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-XII від 13.12.1991, то орган Пенсійного фонду повинен був розрахувати розмір його пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 з урахуванням пункту 4-3 розділу XV цього Закону на підставі відповідних матеріалів пенсійної справи, та у випадку, якщо за результатами такого розрахунку розмір пенсії більший - перевести його на пенсію за віком.
Судом встановлено, що відповідач з 01.10.2017 перевів позивача на пенсію, що призначається за умовами Закону №1058, оскільки в результаті проведеного відповідачем перерахунку розмір такої пенсії перевищує розмір так званої, наукової пенсії.
Відповідно до пункту 4-7 розділу XV цього Закону №1058 розрахунок проводиться за матеріалами пенсійної справи і здійснюється за правилами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням додаткових гарантій, наданих пунктом 4-3 розділу XV цього Закону.
За правилами частини першої статті 40 цього Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Оскільки норма статті 40 Закону №1058 у редакції, що діяла на той час дозволяла для обчислення пенсії враховувати заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року і при цьому за вибором особи виключати період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі, то наведене в повній мірі доводить, що позивач для призначення йому пенсії за віком обрав підтверджену документально заробітну плату за відповідні періоди: а саме з 01.01.1991 по 31.12.1995 та з 01.07.2000 по 30.06.2006, а, відповідно, період з 01.07.2006 по 31.10.2008 - виключив.
Норма статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 у редакції, що діє з 1 жовтня 2017 року, жодним чином не змінює і не скасовує право особи обирати період страхового стажу для обчислення пенсії, в тому числі і права виключати певний період зі стажу при дотриманні певних умов.
Разом з тим, відповідач, здійснюючи підрахунок пенсії позивача за віком з 1 жовтня 2017 року, крім періоду з 01.01.1991 року по 31.12.1995, що підтверджений довідкою ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів» №732 від 19.10.2009 та архівною довідкою №863 від 07.12.2010, взяв весь період страхового стажу позивача з 01.07.2000 по 31.10.2008, незважаючи на те, що в матеріалах пенсійної справи містяться відомості про те, що період з 01.07.2006 по 31.10.2008 позивачем обрано в якості такого, що виключається зі страхового стажу.
Таким чином, суд вважає, що при перерахунку пенсії позивачу, період нарахування заробітку для визначення розміру пенсії може бути визначений за вибором особи, яка звернулася за пенсією. Таким чином, відповідач здійснив переведення позивача на пенсію за віком з 1 жовтня 2017 року без врахування усіх матеріалів його пенсійної справи, внаслідок чого зробив розрахунок пенсії позивача, включивши невигідні для пенсіонера страхові періоди, чим порушив його права та охоронювані законом інтереси, які підлягають судовому захисту.
В даному випадку були всі підстави для проведення оптимізації пенсії позивача на підставі абзацу третього частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто виключення з розрахунку заробітку певних періодів після 01.07.2000.
Посилання відповідача на той факт, що вказаною статтею така опція щодо виключення зі страхового стажу періодів з несприятливими заробітними платами передбачена лише до 01.01.2000 року, оскільки з вказаної дати цією статтею зазначено про зарахування всього періоду страхового стажу, судом оцінюється критично, оскільки повністю суперечить змісту правової норми.
Між тим, виходячи з системного тлумачення положень частини першої статті 40 Закону №1058, суд дійшов висновку, що таке виключення періодів страхового стажу може проводитись лише за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, тобто в даному випадку - за заявою позивача, з врахуванням того, що можливим є виключення періоду до 60 календарних місяців страхового стажу підряд та за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Враховуючи зазначене, суд вважає неправомірною відмову відповідача у виключенні періодів страхового стажу для здійснення оптимізації розміру пенсії позивача та вважає за необхідне зобов'язати відповідача виключити із розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії позивачу періоди, визначені позивачем.
Суд також зазначає, що у цій справі сам факт існування у позивача права на отримання пенсії не оспорюється сторонами. Суть права позивача є достатньо чіткою і передбачено діючим законодавством. Суд враховує, що в силу положень статті 1 Протоколу №1 до Конвенції, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини вимоги щодо пенсії безперечно підпадають під дію цієї статті і вважаються майном, а майно, яке має особа-це конвенційне поняття права власності, та як абсолютне тлумачення, це те на що особа може розраховувати.
Перша і найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що буд-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливо тільки «на умовах передбачених законом» і повинно переслідувати легітимну мету.
Верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право на мирне володіння майном повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем не надано достатніх та переконливих доказів щодо існування законодавчих підстав для відмови позивачу у виключенні періодів страхового стажу, визначених самим позивачем, для здійснення оптимізації розміру пенсії, а відтак збільшення її розміру, тому суд вважає таке втручання не виправданим з урахуванням вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо порушень вимог частини першої та частини третьої статті 24 та абзацу 3 частини першої статті 40, частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання відповідача відповідно до частини першої та частини третьої статті 24 та абзацу 3 частини першої статті 40, частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключити з розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії періоду з нульовими оплатами страхових внесків з 01.04.2003 по 31.12.2003, одного дня 31.05.2006, періоду, набутого на пенсії, з 01.06.2006 по 31.12.2007, з 01.04.2008 по 31.10.2008, та провести перерахунок призначеної пенсії за віком відповідно до частини першої та частини третьої статті 24, абзацу 3 частини першої статті 40, частини четвертої статті 42, частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» з 01.10.2017, виключивши з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, періоди з 01.07.2000 по 01.12.2000, з 02.07.2001 по 31.12.2003, з 31.05.2006 по 27.12.2006, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 01.04.2008 по 31.10.2008.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки судом встановлено протиправність відмови відповідача щодо виключення періодів страхового стажу для здійснення оптимізації розміру пенсії позивача, то суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.
Ухвалою суду від 10.10.2018 позивача на підставі частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України звільнено від сплати судового збору в сумі 704 грн. 80 коп., тому питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України вирішенню не підлягає.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 33001; РНОКПП НОМЕР_1) до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вулиця Яворницького, 34, місто Рівне, 33001; код ЄДРПОУ 40373305) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області у виключенні періодів страхового стажу для здійснення оптимізації розміру пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати Рівненське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Рівненської області виключити із розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 періоди, визначені ОСОБА_1: з 01.04.2003 по 31.12.2003, 31.05.2006, з 01.06.2006 по 31.12.2007, з 01.04.2008 по 31.10.2008.
Зобов'язати Рівненське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року, виключивши із розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії періоди, визначені ОСОБА_1: з 01.04.2003 по 31.12.2003, 31.05.2006, з 01.06.2006 по 31.12.2007, з 01.04.2008 по 31.10.2008.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08 листопада 2018 року.
Суддя Недашківська К.М.
