ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року Справа № 915/507/17

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.

з участю представників сторін:

від позивача - Цибка Д.В., дов. від 13.04.2018 № 25;

від відповідача - Простякова Є.О. дов. від 09.01.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

справу № 915/507/17

за позовом Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради,

вул . Інженерна, 1, м. Миколаїв, 54001,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг",

просп. Героїв Сталінграду (Героїв України), 113, м. Миколаїв, 54025,

про стягнення штрафних санкцій за невиконання господарських зобов'язань за договором поставки та його розірвання,

В С Т А Н О В И В:

Адміністрацією Центрального району Миколаївської міської ради (далі - Адміністрація району) пред'явлено до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Техноторг" позовом, з урахуванням заяви від 17.08.2018 про уточнення позовних вимог, про:

1) стягнення з відповідача грошових коштів у загальній сумі 191900 грн., із яких: 70700 грн. - штраф; 121200 грн. - пеня; з посиланням на неналежне виконання ТОВ "Техноторг" умов укладеного між ними договору від 15.12.2016 № 470 про закупівлю послуг за державні кошти (далі - договір), а саме, умов щодо поставки Адміністрації району товарів, у зв'язку з чим на суму вартості не поставлених товарів позивачем, на підставі п.7.2 договору та ч. 2 ст. 231 ГК України, нараховано пеню за період прострочення: з 1 січня по 1 травня 2017 року, та штраф у спірних сумах;

2) про розірвання вищевказаного договору на підставі ст. 651 ЦК України, - у зв'язку з істотним порушенням товариством умов договору.

Ухвалами суду від 29.05.2017 порушено провадження у справі, від 06.08.2018 справу, яка надійшла з Верховного Суду, прийнято до провадження в частині вимоги про стягнення з ТОВ "Техноторг" грошових коштів, а від 30.08.2018 відкрито провадження відносно позовної вимоги про розірвання договору.

ТОВ "Техноторг" у відзивах від 06.07.2017, 25.09.2018 та 09.10.2018 позов не визнало, вважаючи його безпідставним, зазначаючи, що сторонами у п.п. 5.1, 10.1 договору погоджено поставку товарів у строк до 31.12.2016, і до цієї ж дати строк дії договору, який продовжує свою дію лише в частині розрахунків за договором до повного виконання покупцем своїх зобов'язань. Відповідач стверджує, що договір не містить положень щодо продовження його дії після 31.12.2016 в частині зобов'язань постачальника здійснити поставку товарів, тобто до повного виконання цих зобов'язань. За такого, на думку відповідача, нарахування штрафних санкцій за прострочення поставки товару можливе лише за період дії договору, а позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій за не поставку товарів нараховано за період після закінчення строку дії договору в частині зобов'язань про поставку товарів.

Вимогу про розірвання договору товариство також вважає безпідставною, тому що укладений між сторонами договір є припиненим з підстав закінчення строку дії договору, в тому числі щодо оплати вартості товару, так як товари за договором ТОВ "Техноторг" не поставлено.

Вислухавши представників сторін, які підтримали доводи, викладені відповідно у позовній заяві та відзиві на неї, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами укладено договір від 15.12.2016 № 470 про закупівлю послуг за державні кошти, згідно умов якого ТОВ "Техноторг" (продавець) зобов'язалося з моменту підписання договору до 31.12.2016 поставити Адміністрації (покупцю) товар за кодом 28.30.2 (16700000-2): трактор Беларус 82.1 з відвалом та щіткою у кількості 1 шт. вартістю 48600 грн. та трактор Беларус 82.1 з фронтальним навантажувальним обладнанням у кількості 1 шт. вартістю 524000 грн., а покупець - прийняти указаний товар і оплатити його (п.п. 1.1-1.2, 3.2 договору).

Ціна договору становить 1010000 грн. (п. 3.1 договору).

Розрахунки проводяться покупцем після підписання сторонами акту прийняття-передачі товару та отримання від продавця видаткової накладної і рахунку на оплату за товар; розрахунки проводяться на підставі п. 5 ст. 46 Бюджетного кодексу України (п.п. 4.1, 4.4 договору).

Сторонами погоджено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за договором (пп. 10.1 договору). Строк дії договору може бути продовжено у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, в тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат покупця та ін. (пп. 10.2 договору).

Сторонами визнано, що відповідачем не виконано зобов'язань щодо поставки позивачу в узгоджений в договорі строк - до 31.12.2016 товарів.

Згідно цивільного законодавства, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ст. 509 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 526 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

В укладеному сторонами договорі сторони не визначити інших положень, ніж ті, що регулюються положеннями законодавства про купівлю-продаж, тому суд вважає, що до спірних правовідносин належить застосувати положення цивільного законодавства про купівлю-продаж.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Отже, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків; з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, установлених договором або законом (ст. 598ЦК України, ст. 202 ГК України).

У відповідності з ч.1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору.

Сторони у договорі встановили строк дії договору до 31.12.2016. У цей же строк, до 31.12.2016 ТОВ "Техноторг" зобов'язалося виконати господарські зобов'язання, а саме поставити узгоджені сторонами в договорі товари. Тобто, сторонами погоджено, що закінчення строку дії укладеного між ними договору і останній строк виконання господарського зобов'язання по поставці товарів співпадають. Такі умови укладеного сторонами договору, з урахуванням наведених вище положень ч.1 ст. 631 ЦК України, суд визнає як обставини, що підтверджують погодження сторонами в договорі припинення господарських зобов'язань відповідача щодо поставки товарів після 31.12.2016.

Законодавством передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.3 ст.631 ЦК України).

Так як позивачем пред'явлено вимоги про стягнення з ТОВ "Техноторг" нарахованих штрафних санкцій за не поставку за договором товарів за період після закінчення строку дії договору, а саме: 1) пені в сумі 121200 грн. та 2) штрафу в сумі 70700 грн. за період з 1 січня по 1 травня 2017 року, то суд визнає, що такі вимоги не основані ані на договорі, ані на законі, і тому в їх задоволені належить відмовити.

Суд також визнає, що належить відмовити й в задоволенні іншої позовної вимоги Адміністрації району: розірвати укладений між сторонами договір на підставі ст. 651 ЦК України, так як строк дії договору закінчився 31.12.2016, і законодавством у такому разі передбачено, що здійснення прав і виконання сторонами свої обов'язки відповідно до договору припинено. Умова пп. 10.1 договору, згідно якої обов'язок позивача щодо оплатити вартості поставленого товару діє до повного його виконання, судом визнається такою, що не породжує для сторін правових наслідків тому, що поставка товарів за договором не відбулася.

Доказів продовження строку дії договору в порядку, визначеному його пп. 10.2, позивачем суду не подано.

Отже, в задоволенні позову належить відмовити повністю.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що ст. 129 ГПК України передбачено покладення на позивача судового збору в разі відмови в задоволені позову.

У судовому засіданні 22.10.2018, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписано 08.11.2018.

Суддя Ю.М. Коваль.