ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 р. м. Харків

Справа № 820/2920/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Бартош Н.С. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

представника позивача Лазебного Д.В.

представника відповідача Озацької О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2018р., головуючий суддя І інстанції Тітов О.М., повне рішення складено 05.06.2018 р. по справі № 820/2920/18

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал"

до Харківського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківводоканал" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- визнати дії відповідача незаконним;

- визнати протиправним та скасувати Рішення №7 від 01.06.2017 щодо стягнення грошових коштів з банківських рахунків КП "Харківводоканал";

- стягнути з ХУ ОВП на користь КП "Харківводоканал" кошти на загальну суму 1159279,89 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної протиправним Рішенням №7 від 01.06.2017 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 року адміністративний позов Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м.Харків, вул.Шевченко,2 код ЄДРПОУ 03361715) до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (61052, м.Харків, вул.Благовіщенська, буд.30) про скасування рішення задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано Рішення №7 від 01.06.2017 щодо стягнення грошових коштів з банківських рахунків КП "Харківводоканал".

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м.Харків, вул.Шевченко,2 код ЄДРПОУ 03361715) судові витрати в загальному розмірі 17389 (сімнадцять тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (61052, м. Харків, вул.Блоговіщенська,30, код ЄДРПОУ 40980123).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне та неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 року в частині задоволення позову та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, однак рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивів та підстав задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" (код ЄДРПОУ - 03361715) зареєстроване у встановленому законом порядку Виконавчим комітетом Харківської міської ради як юридична особа та перебуває на обліку в Харківському управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби як платник податків.

Згідно з п.п.1.2., 1.3 Розділу І Статуту Комунального підприємства "Харківводоканал", затвердженого заступником директора Департаменту економіки та комунального майна - начальника Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради та погоджено директором Департаменту комунального господарства Харківської міської ради, КП "Харківводоканал" належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Засновником підприємства є Харківська міська рада. Власником підприємства є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради.

Підприємство як юридична особа, має відокремлене майно, яке передане йому засновником на праві господарського відання, самостійний баланс, поточні, валютні, та інші рахунки в установах банків, знак для товарів та послуг, фірмовий знак, круглу печатку та кутовий штамп зі своєю назвою та ідентифікаційним кодом (п.2.3 Статуту).

Майно підприємства знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Харкова та закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Основні фонди передаються підприємству власником на підставі відповідного договору укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (п.5.2. Статуту).

Начальником Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби винесено Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №7 від 01.06.2017 року, в якому зазначено, що відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах КП "Харківводоканал".

Позивач не погодився з вищевказаним Рішенням відповідача та звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Скасовуючи Рішення №7 від 01.06.2017 щодо стягнення грошових коштів з банківських рахунків КП "Харківводоканал", суд першої інстанції виходив з його протиправності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, між тим з інших мотивів та підстав,виходячи з наступного.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що станом на 01.06.2017 згідно інтегрованих карток платника КП «Харківводоканал» по Харківському управлінню ОВП ДФС обліковувався податковий борг по податку на додану вартість у сумі 69 640 510,61 грн., який виник у зв'язку із несплатою самостійно задекларованих грошових зобов'язань по податковим деклараціям від 20.05.2016 № 9081964204, від 21.06.2016 № 9103019747, від 20.07.2016 № 9125804397, від 19.08.2016 № 9150192673, від 20.09.2016 № 9173425997, від 20.10.2016 № 9197419222, від 21.11.2016 № 9223477252, від 20.12.2016 № 9247047437, від 20.01.2017 № 9267477466, від 20.02.2017 №902402142.

На виконання вимог п. 95.5 статті 95 ПКУ начальником Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби винесено рішення №7 від 01.06.2017 року, яким відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу КП "Харківводоканал" шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах КП "Харківводоканал".

Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги відповідача про неврахування судом першої інстанції правової позиції, наведеної в постанові Верховного Суду України від 07.04.2015 року № 21-104а15 та в постанові Верховного Суду від 28.02.2018 р. №К/9901/5069/17, вважає необгрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню через не дотримання відповідачем встановленого статтею 96 ПК України обов»язкового порядку погашення податкового боргу позивача, виходячи з наступного.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється ст. 95 - 99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 96.1 статті 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно з пунктом 96.3 статті 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пункті 96.1 цієї статті рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Колегія суддів зазначає, що особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств, встановлені вищенаведеною статтею 96 ПК України, не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 ПК України.

Так, згідно з пунктом 95.1 цієї статті ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Згідно з п. 95.5 статті 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу.

При цьому, колегія суддів зазначає, що право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рішенням керівника виникає у контролюючого органу у разі, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень і несплачується грошове зобов'язання протягом 90 календарних днів, наступних за останнім граничного строку сплати зобов'язання.

Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього.

Таким чином, стаття 96 ПК України застосовується лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена статтею 95 Податкового кодексу України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу.

Наведений висновок відповідає правовій позиції наведеній в постанові Верховного Суду України від 07.04.2015 року № 21-104а15 та в постанові Верховного Суду від 28.02.2018 р. №К/9901/5069/17.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що застосування пункту 96.1 статті 96 ПК до спірних правовідносин є передчасним.

Колегія суддів не бере до уваги посилання позивача на статтю 96 ПК як на правову підставу протиправності оскаржуваного рішення відповідача, оскільки обов'язок органу державної податкової служби звернутися з поданням в порядку пункту 96.1 статті 96 ПК до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно платника податків - комунального підприємства боржника, виникає виключно, якщо установлені ст. 95 ПК України заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства.

Наведений висновок відповідає правовій позиції наведеній в постанові Верховного Суду від 28.02.2018 р. №К/9901/5069/17.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Проте, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення відповідача є незаконним, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Колегією суддів встановлено, що рішенням №7 від 01.06.2017 року вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу КП "Харківводоканал" відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 95.5 статті 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

Отже, з аналізу наведеної норми слідує, що погашення податкового боргу платника податків за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу здійснюється шляхом стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках.

Колегією суддів встановлено, що оскаржуваним рішенням вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу КП "Харківводоканал" шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, а також органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах КП "Харківводоканал".

Тобто, крім стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу КП "Харківводоканал" також шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах КП "Харківводоканал".

Проте, колегія суддів зауважує, що приписами п. 95.5 статті 95 ПК України, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення №7 від 01.06.2017 року, не передбачено погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків такого платника у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установ.

При цьому, колегія суддів зазначає, що органи, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не відносяться до установ банку, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Статтею 6 цього Закону визначено, що банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства або кооперативного банку.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Відповідно до ст. 338 Господарського кодексу України кооперативний банк - це банк, створений суб'єктами господарювання, а також іншими особами за принципом територіальності на засадах добровільного членства та об'єднання пайових внесків для спільної грошово-кредитної діяльності.

Згідно Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 215 Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Казначейство є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в Казначействі і банках.

Отже, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не відносяться до установ банку.

Також, колегія суддів зазначає, що рішення №7 від 01.06.2017 року не містить розміру податкового боргу позивача, що підлягає стягненню та періоду його виникнення, що свідчить про необгрунтованість прийнятого рішення.

Посилання відповідача на дотримання ним примірної форми рішення, завтердженого наказом Державної фіскальної служби України № 107 від 20.02.2017 року колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такий наказ в Міністерстві юстиції України не зареєстрований, а тому є внутрішнім документом рекомендаційного характеру.

Отже, суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України приходить до висновку, що прийнято воно незаконно.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, проте з інших мотивів та підстав.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 по справі № 820/2920/18 змінити в частині мотивів та підстав задоволення позову.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 по справі № 820/2920/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя

(підпис)

Я.М. Макаренко

Судді

(підпис) (підпис)

Н.С. Бартош О.М. Мінаєва

Повний текст постанови складено 05.11.2018.