ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 927/889/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім", кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні Айті Технології",

кредитор - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби,

представник - Шлапак Н.В. (довіреність №2011/9/28-10-10-18 від 20.02.2018)

ліквідатор Стук Ірина Михайлівна

розглянув касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 04.06.2018

у складі колегії суддів: Пантелієнко В.О. (головуючий), Остапенко О.М., Сотніков С.В.

на постанову Господарського суду Чернігівської області

від 09.10.2017

у складі судді Сидоренко А.С.

та на ухвалу Господарського суду Чернігівської області

від 23.11.2017

у складі судді Сидоренко А.С.

у справі № 927/889/17

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 23.06.2018 поштовим відправленням Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2018, на постанову Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2017 та на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2017.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №927/889/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2018.

3. 04.09.2018, у зв'язку з відпусткою судді Білоуса В.В., колегію суддів змінено на: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи.

4. Ухвалою від 04.09.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів - Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г., Погребняк В.Я. відкрив касаційне провадження у справі №927/889/17 за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2018, на постанову Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2017 та на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2017, призначив розгляд касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на 02.10.2018 о 10 год. 45 хв.

5. Ліквідатор ТОВ "Український торгівельний дім" Стук І.М. подала заперечення на касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

6. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім" (далі - боржник) подана заява про порушення справи про банкрутство на підставі статей 11, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.09.2017 була прийнята до розгляду.

6.1. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Український торгівельний дім" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

6.2. Постановою Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2017 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, обов'язки ліквідатора покладено на голову ліквідаційної комісії ТОВ "Український торгівельний дім" Стук І.М., зобов'язано ліквідатора надати суду реєстр вимог кредиторів, виконати дії, передбачені розділом ІІІ "Ліквідаційна процедура" Закону про банкрутство, а також надати господарському суду ліквідаційний баланс та звіт про проведену роботу.

6.3. 15.11.2017 ліквідатором банкрута подано до Господарського суду Чернігівської області реєстр вимог кредиторів ТОВ "Український торгівельний дім", який ухвалою суду від 16.11.2017 було прийнято, приєднано до матеріалів справи та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.11.2017.

6.4. 15.11.2017 ліквідатором до господарського суду подано на затвердження ліквідаційний баланс та звіт про проведену роботу, які ухвалою суду від 16.11.2017 були прийняті, приєднані до матеріалів справи та призначені до розгляду в судовому засіданні на 23.11.2017.

7. Ухвалою 23.11.2017 Господарський суд Чернігівської області затвердив реєстр вимог кредиторів з включенням до нього грошових вимог таких кредиторів: ТОВ "Сучасні Айті Технології" на суму 3 213 908, 43 грн., як вимог шостої черги, Офісу великих платників податків ДФС України на суму 170 грн., як вимог шостої черги, затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідував юридичну особу ТОВ "Український торгівельний дім" (код ЄДРПОУ 39916040), провадження у справі про банкрутство припинив, вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк, визнав погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнав такими, що не підлягають виконанню.

7.1. Місцевим судом встановлено, що ліквідатором зроблено ряд запитів щодо розшуку майна боржника та отримано такі відповіді про відсутність активів боржника:

- згідно з довідкою від 10.08.2017 №6444/02/15-17 Державної служби України з безпеки на транспорті (УКРТРАНСБЕЗПЕКА) за наявною інформацією відсутні записи щодо суден, власником або судновласником яких є ТОВ "Український торгівельний дім";

- згідно з довідкою від 22.08.2017 №31/25/6-1361 Регіонального сервісного центру в Чернігівській області, згідно з обліковими базами даних "НАІС" Єдиного державного реєстру МВС України та регіональної автоматизованої інформаційно-пошукової системи Чернігівської області за ТОВ "Український торгівельний дім" зареєстрованих транспортних засобів не виявлено;

- згідно з довідкою від 08.09.2017 №01-30/2676 Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, даними уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи (УАЕОС) за ТОВ "Український торгівельний дім" техніка не зареєстрована;

- згідно з довідкою від 24.06.2017 №31/25/13-1853 територіального сервісного центру №7441 Регіонального сервісного центру в Чернігівській області, згідно із системою "МРЕВ-2000" Чернігівського ТСЦ №7441 та Єдиного державного реєстру МВС, станом на 24.06.2017 за ТОВ "Український торгівельний дім" транспортні засоби не зареєстровані;

- згідно з довідкою від 06.07.2017 №4340 управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради рішення щодо передачі ТОВ "Український торгівельний дім" земельних ділянок у власність або постійне користування не надавалось; згідно з рішеннями, прийнятими Чернігівською міською радою, договори оренди, термін дії яких не закінчився, з товариством не укладались;

- згідно з листом від 04.07.2017 №27-41/26499 Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, згідно з даними Автоматичної системи виконавчих проваджень станом на 04.07.2017 виконавчі документи, учасником яких є ТОВ "Український торгівельний дім", на виконанні не перебувають;

- листами від 26.09.2017 №1 та від 27.09.2017 №27/09-17-01 боржник повідомив про те, що станом на 26.09.2017 всі рахунки в банках, якими користувалось ТОВ "Український торгівельний дім", закриті; рахунки, на яких обліковувались цінні папери, належні боржникові, не відкривались;

- факт відсутності зареєстрованого за ТОВ "Український торгівельний дім" нерухомого майна підтверджується також Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ТОВ "Український торгівельний дім", сформованою 05.07.2017;

- на підставі наказу №1 від 15.06.2017 "Про проведення інвентаризації", 16.06.2017 з метою забезпечення повноти та достовірності відображення даних у проміжному ліквідаційному балансі та підтвердження фактичної наявності майна, що належить ТОВ "Український торгівельний дім", головою ліквідаційної комісії товариства була проведена інвентаризація активів товариства з перевіркою їх фактичної наявності та документальним підтвердженням шляхом обов'язкового складання інвентаризаційного опису. Згідно з інвентаризаційним описом майна ТОВ "Український торгівельний дім" №1 від 16.06.2017 майна товариства не виявлено;

- згідно з ліквідаційним балансом станом на 14.11.2017 ТОВ "Український торгівельний дім" має поточні зобов'язання на суму 3214,1 тис. грн., в тому числі 3213,9 тис. грн. кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; 0,2 тис. грн. поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом. При цьому, вартість всіх активів підприємства складає 0 грн.;

- боржник має заборгованість з оплати послуг ліквідатора на суму 6 503, 23 грн.

7.2 Місцевий суд погодився з висновками ліквідатора про відсутність майна боржника та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу внаслідок неможливості задовольнити вимоги кредиторів шостої черги, які подали свої вимоги в ході ліквідаційної процедури боржника, яка здійснювалась з особливостями провадження відповідно до статті 95 Закону про банкрутство.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування його рішення

8. Постановою від 04.06.2018 Київський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишив без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2017 та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2017 у справі №927/889/17 залишив без змін.

8.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- суд апеляційної інстанції погодився з тим, що місцевий господарський суд обґрунтовано затвердив реєстр вимог кредиторів, включивши грошові вимоги кредиторів на суму 3 214 078, 43 грн. до VI черги задоволення вимог кредиторів, оскільки кредитори не скористалися правом заявити свої вимоги до боржника у встановлений Законом про банкрутство строк, а тому вони не стали конкурсними кредиторами;

- апеляційний суд перевірив повноту дій ліквідатора щодо розшуку активів боржника шляхом надіслання відповідних запитів до органів державної реєстрації прав та погодився з висновками місцевого суду про те, що ліквідатором були вжиті всі можливі заходи, спрямовані на пошук та виявлення майна та грошових коштів банкрута;

- апеляційний суд не прийняв до уваги посилання скаржника на розбіжності даних в балансових звітах боржника за 22.08.2017 та 21.09.2017, оскільки місцевим судом не досліджувався баланс за 22.08.2017, а скаржник не надав доказів неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього;

- з огляду на таке, апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідував юридичну особу-банкрута та припинив провадження у справі.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби)

9. Скаржник доводив, що рішення у справі прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права - пункту 61.1. статті 61, статті 62, підпункту 78.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 46, пункту 6 частини 1 статті 83, статті 95 Закону про банкрутство, порушення норм процесуального права - статті 236 ГПК України, оскільки скаржником проводилась документальна позапланова виїзна перевірка боржника з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період 28.07.2015-22.08.2017 та встановлено, що за даними балансу (фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва) станом на 22.08.2017, що припадало на період самоліквідації боржника, залишки запасів боржника складали 28 800,9 тис. грн., дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги становила 24 361 тис. грн., інша поточна дебіторська заборгованість становила 10 944,9 тис. грн., а кредиторська заборгованість складала 18 147 тис. грн., що підтверджує значне перевищення активів боржника над його пасивами на період завершення процедури самоліквідації та складення проміжного ліквідаційного балансу станом на 21.09.2017 з даними про повну відсутність активів боржника та пасивом 3 214,1 тис. грн., що не відповідає його фінансовому звіту станом на 22.08.2017. Скаржник аргументував, що його було визнано кредитором тільки в момент затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу з припиненням провадження у справі, що позбавило його можливості подання суду першої інстанції доказів в обґрунтування неналежного проведення боржником процедури самоліквідації відповідно до статей 105, 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Доводи інших учасників справи

10. Ліквідатор ТОВ "Український торгівельний дім" Стук І.М. у запереченнях на касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби зазначила, що постанова від 04.06.2018 Київського апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства і є правильною по своїй суті з огляду на обставини встановлені судами попередніх інстанцій.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

11. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом "

Пункт 6 частини 1 статті 83 - господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом;

Частина 1 статті 95 - якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Частина 3 статті 95 - кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Частина 4 статті 95 - у разі якщо справу про банкрутство порушено за заявою власника майна боржника (уповноваженої ним особи), яка подана до утворення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора), розгляд справи про банкрутство здійснюється без урахування особливостей, передбачених цією статтею.

Частина 5 статті 95 - невиконання вимог, передбачених частиною першою цієї статті, є підставою для відмови у внесенні запису про ліквідацію юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Частина 6 статті 95 - власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення власником майна боржника (уповноваженою ним особою), керівником боржника, головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) вимог частини першої цієї статті підлягає розгляду господарським судом при проведенні ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута, що є підставою для подальшого звернення кредиторів до власника майна боржника (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).

12. Цивільний кодекс України

Частина 1 статті 111 - з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Частина 2 статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана повідомити учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, про її участь в інших юридичних особах та/або надати відомості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства.

Частина 3 статті 111 - під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Частина 4 статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Частина 5 статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.

Частина 6 статті 111 - ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією (ліквідатором).

Частина 7 статті 111 - для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Частина 8 статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Частина 10 статті 111 - до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Частина 11 статті 111 - після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

13. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 2 статті 236 - законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

14. З урахуванням обмеження компетенції касаційного суду відповідно до положень статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про застосування пункту 61.1. статті 61, статті 62, підпункту 78.1. статті 78 ПК України, статті 46, пункту 6 частини 1 статті 83, статті 95 Закону про банкрутство, статті 236 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

15. Виходячи з положень абзацу 2 частини 1 статті 95 Закону про банкрутство, дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України є обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до частини 5 статті 95 зазначеного Закону, невиконання вимог, передбачених частиною першою цієї статті, є підставою для відмови у внесенні запису про ліквідацію юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При цьому, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що Офіс великих платників податків ДФС, як кредитор у справі про банкрутство та уповноважений державою орган на стягнення податкового боргу згідно з пунктом 19.1.1.45 пункту 19.1. статті 19 ПК України, наділений у справі про банкрутство правомочностями на оскарження судових рішень відповідно до статей 1, 95 Закону про банкрутство.

16. Юридичний аналіз частин 7, 10, 11 статті 111 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що на ліквідаційну комісію (ліквідатора) покладено обов'язок щодо своєчасного надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. Також, до моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період, а після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів. Така фінансова звітність повинна узгоджуватися з даними проміжного ліквідаційного балансу боржника, який подається до суду, оскільки вона охоплює період процедури самоліквідації боржника, який здійснюється головою ліквідаційної комісії відповідно до статей 105, 110, 111 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник був визнаний кредитором боржника згідно з ухвалою місцевого суду від 23.11.2017 про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі. Отже, його було позбавлено можливості ознайомитися зі звітом ліквідатора та ліквідаційним балансом, подавати докази та заперечувати щодо обґрунтованості затвердження в даному судовому засіданні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Як вбачається з висновків апеляційного суду, скаржнику було відмовлено у прийнятті додаткових доказів щодо необґрунтованості завершення ліквідаційної процедури, оскільки остання звітність боржника підтверджує наявність у нього значних активів, що перевищують пасиви боржника на час проведення процедури самоліквідації з посиланням на те, що скаржник не довів неможливості подання зазначених доказів в суді першої інстанції.

Колегія суддів касаційного суду зазначає про помилковість таких висновків апеляційного суду, оскільки місцевим судом була визначена процедура розгляду справи, яка позбавила кредитора можливості ознайомитися з матеріалами справи, приймати участь в ній, заявляти клопотання та подавати докази, з огляду на те, що в момент визнання кредитора учасником провадження у справі ухвалою місцевого суду від 23.11.2017 таке провадження було припинено затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Також, Суд вважає, що місцевим судом було порушено вимоги статті 1 Закону про банкрутство щодо права на участь у справі про банкрутство кредитора боржника, шляхом призначення до розгляду в одному судовому засіданні питання розгляду реєстру вимог кредиторів та звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність порушень вимог статті 95 Закону про банкрутство у даній справі.

17. Звертаючись з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, а в подальшому з касаційною скаргою до Верховного Суду, скаржник зазначив, що за даними балансу (фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва) станом на 22.08.2017 залишки запасів складали 28 800, 9 тис. грн., однак, розглянувши справу, місцевий суд у рішенні від 09.10.2017 зазначив, що вартість активів товариства становить 0 грн. При цьому, Офіс великих платників податків ДФС України неодноразово звертав увагу на те, що за даними Єдиного державного реєстру податкових накладних будь-яка реалізація товарів за період з 22.08.2017 боржником не здійснювалась.

Відтак, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про наявність порушень судами попередніх інстанцій положень пункту 6 частини 1 статті 83, статті 95 Закону про банкрутство та вважає передчасним затвердження звіту та ліквідаційного балансу, оскільки судами не перевірено належним чином даних проміжного ліквідаційного балансу та ліквідаційного балансу про відсутність активів боржника, виходячи з його фінансової звітності за останні періоди, зокрема за період, який охоплює процедуру самоліквідації відповідно до статті 111 ЦК України, а також не перевірено повноти дій ліквідатора боржника щодо розшуку активів боржника, виходячи із встановлення руху коштів боржника за його банківськими рахунками в межах строків позовної давності до моменту порушення процедури банкрутства.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

18. Доводи скаржника, зазначені в пункті 9 мотивувальної частини даної постанови, Суд вважає обґрунтованими, а касаційна скарга такою, що підлягає задоволенню з підстав, зазначених в пунктах 15-17 мотивувальної частини даної постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. З огляду на зазначене та наявність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови і ухвали місцевим судом та постанови судом апеляційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування постанови від 09.10.2017 та ухвали від 23.11.2017 суду першої інстанції та постанови апеляційного суду від 04.06.2018 з подальшим переданням справи для розгляду до Господарського суду Чернігівської області в підсумковому судовому засіданні в іншому складі суду.

При цьому, суду першої інстанції необхідно встановити обставини щодо наявних розбіжностей у фінансовій звітності боржника станом на 22.08.2017, поданих до компетентних державних органів, та дослідити належне проведення процедури самоліквідації головою ліквідаційної комісії, відповідність поданого ним проміжного ліквідаційного балансу 21.09.2017 (т. 1, а.с. 89-90) реальним даним бухгалтерського обліку та фінансової звітності за період проведення процедури самоліквідації з 14.06.2017 по 21.09.2017, згідно інформації ЄДРЮОФОПГФ (т. 1, а.с. 26) та з врахуванням встановленого дійти висновку про обґрунтованість порушення процедури банкрутства за особливостями провадження згідно із статтею 95 Закону про банкрутство.

В. Судові витрати

20. У зв'язку із задоволенням касаційної скарги та скасуванням судових рішень, які були предметом касаційного перегляду, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд відповідно до статті 129 ГПК України слід включити до реєстру вимог кредиторів боржника, як вимоги першої черги, у випадку продовження провадження у справі про банкрутство.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2018, постанову Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2017 та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2017 у справі №927/889/17 скасувати.

Справу №927/889/17 передати для розгляду до Господарського суду Чернігівської області в підсумковому судовому засіданні в іншому складі суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк